Джерельна база просопографічного портрета родини Старицьких (40-і рр. ХІХ ст. – поч. ХХІ ст.)

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 15 статтях, 7 з них у виданнях, що входять у перелік фахових з історії.

Обсяг і структура роботи відповідають меті і науковим завданням дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, восьми підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації - 391 стор., з яких основна частина 215 сторінок, список використаних джерел та літератури - 862 позиції, 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкривається актуальність дослідження, визначається його зв'язок з науковими програмами, формулюється мета і завдання, обґрунтовуються хронологічні межі, характеризуються наукова новизна та практичне значення дисертації, наводяться відомості про апробацію роботи.

У першому розділі «Історіографія, джерельна база, методологічна основа та методика дослідження» характеризується розвиток історіографії проблеми, визначається джерельна база дослідження, аналізується методологічна основа та методика створення просопографічного родинного портрета.

У підрозділі 1.1. «Стан наукової розробки проблеми» розглянуто літературу, залучену в процесі роботи над дослідженням. До історіографічного огляду були введені праці, присвячені представникам родини Старицьких; дослідження, що висвітлюють розвиток просопографії як науки; праці загального характеру із джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін. Формування історіографії сім'ї Старицьких бере початок від 1860-х рр. (з часу появи відгуків на перші публікації Михайла Старицького) і триває дотепер. Процес її формування охопив три історичні періоди, відповідно матеріали можна розділити на публікації до 1917 року, радянську історіографію, публікації представників українського зарубіжжя, праці, видані після 1991 року. В кожному з цих блоків були розкриті окремі просопографічні сюжети, але актуалізована інформація означеного типу не завжди рівноцінна. Дореволюційні публікації представлені статтями та рецензіями на твори та постановки п'єс М. П. Старицького. Серед робіт, що не втратили актуальності до нашого часу, праця М. Сумцова - одне з перших ґрунтовних літературознавчих досліджень драматургічної спадщини митця, огляд театральних гастролей, виданий В. Кендзерським, літературознавчі аналізи І. Стешенка та В. О'Коннор-Вілінської.

У період радянської доби життя і творчість М. П. Старицького стали темами літературознавчих досліджень та біографічних нарисів та статей П. Руліна, Ю. Меженка, М. Сокирка, М. Комишанченка, Й. Куриленка, В. Олійника та ін., що розкривали фрагменти з життя та творчості драматурга. Суттєвим недоліком перелічених публікацій є політична заангажованість. У жодній з праць не було приділено уваги специфіці джерельної бази дослідження, архівні матеріали використовувалися вибірково, із замовчуванням ряду важливих фактів, що суперечили радянській ідеології. Одночасно з радянською історіографією сформувався комплекс студій представників українського зарубіжжя, присвячений дітям та онукам М. П. Старицького. Це роботи Р. Паклена, Н. Полонської-Василенко, Я. Славутича та ін. Суттєвим їх недоліком є фактологічні неточності, обумовлені недоступністю для авторів достатньої кількості джерел.

Після набуття Україною незалежності відбулася значна переоцінка актуалізованих матеріалів до життєпису М. П. Старицького, посилилася дослідницька увага до постатей нащадків драматурга. З 1991 р. по сьогодні захищено ряд дисертацій, присвячених питанням літературної специфіки драматургії М. П. Старицького та Л. М. Старицької-Черняхівської, особливостям історичних творів письменника, видані монографії та статті про життєвий шлях і внесок діячів до української культури. Серед них роботи Л. Барабана, В. Поліщука, О. Цибаньової, І. Чернової та ін.

Проаналізовані праці теоретичного характеру висвітлюють питання просопографії, розкривають суть терміна, його застосування у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних вчених. Вперше назва «просопографія» була вжита у ХVІ ст. А. дю Вердьє. Просопографічний підхід використовувався здебільшого при дослідженні еліт в античній історії. З 70-х років ХІХ ст. вчені А. Декандоль, Ф. Гальтон, а на початку ХХ ст. - Ю. Філіпченко, застосували просопографію у поєднанні з методами генетико-демографічного аналізу для дослідження біографій вчених та питання спадковості наукових здібностей, впливу на них факторів зовнішнього середовища і генетичних чинників. Внесок у розробку питання просопографії зробили Т. Д. Барнс, К. С. Б. Кітс-Роан. Велике значення для розвитку просопографії мали праці російських вчених Петрової М. Петрова М. С. Просопография как специальная историческая дисциплина. На примере авторов Поздней Античности / М. Петрова. - СПб.: Алетея, 2004. - 228 с., Юмашевої Ю. Юмашева Ю. Ю. Историография просопографии / Ю. Юмашева // Известия Уральского государственного университета. - 2005. - № 39. - С. - 95-127., Юркіна І. Юркин И. Н. Демидовы - ученые, инженеры, организаторы науки и производства. Опыт науковедческой просопографии / И. Юркин. - М.: Наука, 2001. - 331 с.. В сучасній українській історіографії просопографічний підхід все частіше застосовується вченими. В 90-х роках минулого століття на його важливій ролі в історико-біографічних дослідженнях наголосив Я. Дашкевич у роботі, присвяченій об'єктивному та суб'єктивному в просопографії Дашкевич Я. Об'єктивне і суб'єктивне в просопографії / Я. Дашкевич // Український біографічний словник: історія і проблематика створення. Матеріали науково-практичної конференції (Львів, 8-9 жовтня 1996 р.). - Львів, 1997. - С. 40-47.. Важливе значення для розвитку просопографії та її теоретичних засад на українських теренах мають праці Миронець Н. І. Миронець Н., Старовойтенко І. Просопографія як спеціальна історична дисципліна // ІІІ Міжнародний науковий конгрес українських істориків «Українська історична наука на шляху творчого поступу», м. Луцьк, 17-19 травня 2006 р.: доповіді та повідомлення / Л. Винар, О. Гаврилюк: В 3 т. - Т. 1. - Луцьк: РВВ «Вежа», 2007. - С. 223-240 та ін.; Миронець Н., Старовойтенко І. Просопографія / Надія Миронець, Інна Старовойтенко // Спеціальні історичні дисципліни: довідник. - К.: Либідь, 2008. - С. 424 - 431. та Старовойтенко І. М. Старовойтенко І. Просопографія: підходи до трактування змісту наукової дисципліни в історіографії / Інна Старовойтенко // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. - Вип. 13 (1). - К.: Інститут історії України НАН України, 2006.. Отже, у вітчизняній історичній науці просопографія використовується як метод дослідження окремих верств та груп населення, представників одного роду, однієї особистості, вивчається специфіка окремих груп джерел для просопографічних досліджень.

Дослідження джерельної бази просопографічного портрета родини Старицьких неможливе без застосування суто джерелознавчої методології. Тому в дисертації використані роботи з джерелознавства, біографістики, генеалогії та історичної антропології. Серед них: роботи європейських вчених: М. Блока, П. Рикера, Л. Февра, праці російських вчених Гуревіча А., Медушевської О., Петровської І., Пронштейна А., Пушкарьова Л., Румянцевої М., Шмідта С. та ін., джерелознавчі дослідження українських науковців Войцехівської І., Калакури Я., Миронець Н., Чишка В., та ін. Як видно з наведеного історіографічного огляду, дисертаційне дослідження має міждисциплінарний характер, ґрунтується як на новітніх досягненнях ряду гуманітарних наук, так і охоплює проблематику, яка ще не була достатньо розкрита попередніми дослідниками. Автором дисертації поставлене завдання: на снові вивчення існуючої літератури та виявлення максимальної кількості існуючих джерел створити комплексне джерелознавче дослідження, яке стало б підґрунтям для написання відсутнього до цього часу просопографічного портрета родини Старицьких як представників української еліти другої половини ХІХ - першої половини ХХ ст.

У підрозділі 1.2 «Структура та репрезентативність джерельного комплексу» зазначено, що використання просопографічного підходу вимагає залучення письмових, зображальних та речових джерел. Складовими джерельної бази просопографічного портрета родини Старицьких є: 1) особистісні документи офіційного походження; 2) документи державних установ та громадських об'єднань; 3) судово-слідчі джерела; 4) матеріали періодичної преси; 5) спогади, щоденники, записні книжки; 6) листи членів родини Старицьких; 7) творча спадщина; 8) речові джерела; 9) кінофотодокументи. Всього автором в процесі роботи розглянуто понад 4 500 одиниць джерел різних видів.

Залучені до дослідження матеріали зберігаються в архіво- та фондосховищах України та за її межами: Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГО України), Центральному державному історичному архіві України в м. Києві (ЦДІАК), Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (ІР НБУВ), Державному архіві м. Києва (ДАМК), Галузевому державному архіві Служби безпеки України (ГДА СБУ), Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (ВРФіТ), Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського та Михайла Старицького (МВДУК), Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України (МТМКУ), Відділі рукописів Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького (ОННБ ім. М. Горького). Окремі джерела для просопографічного портрета родини Старицьких виявлено серед матеріалів фондової колекції Російської Національної бібліотеки Санкт-Петербурга (РНБ), Санкт-Петербурзької театральної бібліотеки (СПбТБ).

Оскільки до складу джерельної бази входять свідчення різних типів, важливою є їх відповідна класифікація, яка дозволяє врахувати видово-родові особливості кожного елементу системи. Запропонований у дисертації структурний поділ зручний для виявлення репрезентативності кожної групи джерел, дозволяє провести співставлення матеріалів для виявлення їх достовірності.

У дисертації використані як опубліковані, так і не актуалізовані джерельні матеріали. Серед опублікованих джерел - листування М. П. Старицького з різними діячами, листи Л. М. Старицької-Черняхівської до Д. Яворницького, М. Грушевського, М. Коцюбинського, фрагменти щоденника В. О. Черняхівської, спогади про М. П. Старицького та його власні, спогади Л. М. Старицької-Черняхівської та О. М. Стешенко, окремі офіційні документи. Основна ж частина залучених матеріалів досі не була введена до наукового обігу.

Огляд джерельної бази свідчить, що вона є репрезентативною і цілком достатньою для вирішення поставлених у дисертаційному дослідженні завдань. Врахування походження та сфери побутування джерел сприяє оптимальному використанню їхнього інформаційного потенціалу. Класифікація джерел дозволила вивчити кожну групу в залежності від її походження, способів фіксації матеріалу, специфічних властивостей, взаємодії матеріалів у джерельній базі як системі.

У підрозділі 1.3 «Методологічна основа та методика створення родинного просопографічного портрета» закцентовано увагу на специфіці методики створення родинного просопографічного портрета Старицьких, яка розроблялася із врахуванням існуючої літератури.

Свої особливості має методика написання просопографічного портрета однієї родини, яка пов'язана як з джерелознавчими, так і з соціологічними дефініціями. Родина Старицьких є прикладом «складної родини», гілки якої були тісно пов'язані у всіх життєвих проявах протягом всього їхнього життя. Таким чином, першою особливістю просопографічної вибірки для даного дослідження є реалізація у ній «сімейного фактора». Це виявляється не лише в розвитку успадкованих рис, а і у взаємному впливі родичів у освітній, творчій, службовій та громадській діяльності, формуванні свідомості та визначенні ролі в суспільстві. Головним фактором у формуванні родини Старицьких, що вирізняє її поміж інших тогочасних сімей, є національно-культорологічний аспект духовного простору, в якому відбувалося становлення свідомості різних поколінь. Тому важливим у створенні родинного просопографічного портрета є виявлення рис національної ідентичності. Інформація, що репрезентує дане питання, зафіксована у джерелах різних типів, потребує особливого виділення, оскільки є носієм однієї з найважливіших рис, що об'єднує всі покоління Старицьких.

Для створення просопографічного портрета родини були визначені блоки джерел для кожного окремого представника, які репрезентували інформацію, що дозволила встановити крайні дати життя та смерті досліджуваних особистостей, освіту, соціальний статус, суспільну громадську діяльність, наукову та творчу працю, участь у державотворчих процесах та партійних осередках, стан здоров'я, зовнішній вигляд. Для кожного окремого члена родини було складено відповідну анкету з даними, виявленими у досліджуваних матеріалах.

Важливим етапом при створенні просопографічного портрета родини Старицьких є методично правильне дослідження матеріалів, що базується на принципах феноменологічної критики джерела. Застосування просопографічного підходу також вимагало використання методів суміжних гуманітарних наук, зокрема літературознавства, театрознавства, мистецтвознавства, музеєзнавства, соціології.

У другому розділі «Просопографічний потенціал джерел офіційного походження» аналізуються різні групи джерел офіційного походження та їхній інформаційний потенціал. Підрозділ 2.1 «Особистісні документи Старицьких офіційного характеру» розкриває інформаційні можливості означених матеріалів. Це документи, оформлені в установленому законодавством порядку, що зафіксували інформацію про особу власника, її права та обов'язки, освіту, службовий чи соціальний стан або іншу біографічну інформацію. Документи даного підвиду формувалися впродовж життя представників родини Старицьких, найбільш репрезентативні вони для періоду 1910-1930-х рр. Основною їх характеристикою є фіксація ряду достовірних фактів з біографій діячів. Серед джерел - паспортні книжки, метричні виписки, атестати, лекційні та ощадні книжки, посвідчення, членські квитки, позови, скарги, медичні документи. Важливими характеристиками особистісних документів офіційного походження є точність, достовірність і лаконічність. Кожний документ відповідає конкретному, точному біографічному факту.

У підрозділі 2.2 «Документи державних установ та громадських об'єднань» визначено місце і значення даної групи матеріалів у просопографічному дослідженні. Документи формувалися протягом другої половини ХІХ - 20-х рр. ХХ ст. Тематично джерела розкривають сюжети театральної діяльності М. Старицького та М. Старицької, видавничої та літературної роботи драматурга та його доньок Л. Старицької-Черняхівської та О. Стешенко, участі членів родини у громадських організаціях до 1917 р., діяльність представників сім'ї корифея під час національно-визвольних змагань. Залучені до джерельної бази матеріали Біженецького департаменту та окремі джерела, що репрезентують роботу кінематографічної секції Театрального відділу Міністерства освіти, дозволили вперше відтворити канву службової діяльності Ю. Старицького. Важливою інформаційною особливістю джерел цієї групи є те, що вони репрезентують багатогранну роботу всіх представників родини Старицьких в культурному і державному просторі з метою розвитку української культури та становлення державницьких інституцій, широке коло їхньої професійної та творчої реалізації. Важливе значення цих джерел полягає не тільки у фіксації обширного фактичного матеріалу, а й у точності та достовірності відображених даних.

У підрозділі 2.3. «Матеріали періодичної преси та судово-слідчі справи як джерела» розкрито просопографічний потенціал даних матеріалів. Розглядаючи значення періодичної преси в системі джерельної бази, констатовано, що вона є важливим, а подекуди і єдиним, джерелом для встановлення гастрольних маршрутів трупи драматурга, її складу та репертуару, періоду перебування в конкретному місті. Публікації в часописах доповнюють сюжети з громадського життя, надають інформацію для вивчення літературної спадщини, розкривають питання про судові процеси Михайла Петровича, виконання планів Театрального відділу, процес «СВУ».

Серед судово-слідчих джерел об'єктом аналізу стали матеріали поліційного нагляду періоду Російської імперії та слідчі справи представників родини Старицьких радянської доби, зокрема Л. Старицької-Черняхівської та О. Черняхівського, заарештованих у сфальсифікованій справі «Спілки визволення України», В. О. Черняхівської, Я. І. Стешенка, О. М. Стешенко.

У третьому розділі «Роль джерел особового походження в створенні просопографічного портрета Старицьких» проаналізовано просопографічну інформацію, що відобразилася у листах, спогадах, щоденниках, записних книжках та творчій спадщині. Підрозділ 3.1 «Листи як джерело до просопографічного портрета» присвячено епістолярію родини Старицьких. На підставі аналізу джерел автором роботи зроблено висновки про високий інформаційний потенціал цієї групи документів, її масовість, про адресатів та кореспондентів, репрезентативність листів на різних часових проміжках. Визначені основні сюжети, що втілилися у конкретних групах листування. Епістолярій родини Старицьких зафіксував різноманітні аспекти громадської і професійної діяльності, відобразив стосунки в родині, відсутні в інших джерелах, розкрив взаємозв'язки з іншими діячами. Важливою особливістю цих матеріалів є відображення у них психологічних та ментальних характеристик діячів, інформації про формування національної ідентичності, соціальне самовизначення. Перелік листів членів родини Старицьких, що зберігаються у фондах МВДУК, винесено у додаток «Б».

У підрозділі 3.2 «Спогади, щоденники та записники» розглянуті джерела, які належать до найважливіших матеріалів для просопографічного дослідження. Основними серед мемуарних джерел визначено спогади Л. М. Старицької-Черняхівської, встановлено їхню автентичність, історію написання, специфіку структурної будови, підтверджено інформаційну цінність. Також у підрозділі проаналізовано матеріали інших осіб, що мають цінну, з просопографічної точки зору, інформацію. Щоденники представлені юнацьким нотатником Л. М. Старицької-Черняхівської 1882-1883 рр. та записами В. О. Черняхівської, які охоплюють період з 1917 по 1924 рр. Вони є унікальним джерелом для дослідження становлення світогляду їхніх авторок, формування життєвих цінностей, морально-етичних переконань, характеру та ін. Записники М П. Старицького, Л. М. Старицької-Черняхівської, В. О. Черняхівської, Я. І. Стешенка, І. І. Стешенко акумулювали інформацію про: 1) творчі плани та задуми нових літературних творів, 2) плани побутового життя, фінансові розрахунки, 3) записи, зроблені під час ув'язнення.

У підрозділі 3. 3 «Роль творчої спадщини Старицьких в моделюванні просопографічного родинного портрета» розглянуті оригінальні поетичні, прозові, драматичні твори, переробки, переклади, написані М. П. Старицьким, Л. М. Старицькою-Черняхівською, О. М. Стешенко, В. О. Черняхівською, І. І. Стешенко. В контексті створення просопографічного портрета родини Старицьких літературна спадщина її представників використана для дослідження світоглядних позицій та морально-етичних переконань, історичних та політичних поглядів, мотивації обрання тем та сюжетів, вивчення впливів та запозичень з доробку інших авторів (в тому числі європейських), дослідження питання про авторство творів та зміни їхніх текстів під впливом політичної ситуації. Саме тому великого значення набувають чернетки та рукописи творів, матеріали підготовки до їх написання, схеми та плани. Важливим аспектом є текстологічний аналіз, врахування маргінальних написів. Особливу увагу дослідником приділено аналізу цензурованих рукописів драматичних творів М. П. Старицького, що зберігаються в СПбТБ.

У четвертому розділі «Речові та зображальні джерела як просопографічні свідчення родини Старицьких» показано, що матеріали цих типів є важливим фрагментом джерельної бази. У підрозділі 4.1 «Речові джерела» розкрито особливості їх аналізу, проведено класифікацію (житлові будинки, меблі, твори живопису і т.д.) та визначено просопографічну інформацію, носіями якої вони являються, - особливості облаштування побуту, стилю життя родини, спільних уподобань, притаманних для всіх членів родини. Окрему увагу приділено вивченню родинних колекцій та бібліотеки як репрезентантам інтелектуального розвитку та свідченню естетичних смаків. Підрозділ 4.2 «Зображальні джерела» розкриває просопографічний потенціал родинних портретів, фотоматеріалів та кіносвідчень. Виявлено та проаналізовано зображення кожного з членів родини Старицьких, спільні родинні та групові фото, інтер'єрні та ін. Дані матеріали є джерелом для вивчення елементів побуту, службових станів, уподобань у виборі місць відпочинку, манеру вдягатись та ін. Зроблені на різних етапах життя світлини членів родини Старицьких засвідчують зміни їхньої зовнішності, схожість та відмінність у рисах обличчя та поставі.

У висновках представлені результати дисертаційного дослідження теми «Джерельна база просопографічного портрета родини Старицьких (40-і рр. ХІХ ст. - поч. ХХІ ст.)»:

1) На основі вивчення праць, присвячених родині видатного українського драматурга М. Старицького, встановлено, що, незважаючи на чималий їх список, відсутнє комплексне просопографічне дослідження родини Старицьких. Джерельна база розглянутих публікацій не є повною, адже їх авторами не було актуалізовано значну кількість письмових джерел з родинного архіву Старицьких, Черняхівських, Стешенків, фрагментарно, згідно з розкриттям окремих сюжетів з життя та діяльності членів родини драматурга, використовувались документальні джерела, не введено до наукового обігу речові та зображальні джерела. Наявні роботи репрезентують основні віхи біографії окремих представників сім'ї Старицьких, або ж є літературознавчими дослідженнями їхніх художніх творів.

Проведений аналіз праць з джерелознавства, історичної антропології, спеціальних історичних дисциплін, вивчення літератури з питань просопографії дозволило довести актуальність створення просопографічного портрета родини Старицьких. Першочерговим завданням визначено проблему виявлення, відбору джерел та методики їх використання, виявлення інформаційного потенціалу кожного окремого виду матеріалів для просопографічного родинного портрета.

2) На основі виявлених матеріалів сформовано комплекс джерел різних типів та видів, визначено коло матеріалів, необхідних для створення повноцінного, комплексного просопографічного дослідження, визначено напрями їх застосування. Здійснена зовнішня та внутрішня критика джерел, встановлена їхня ідентичність та достовірність. Доведено, що зафіксована у них просопографічна інформація є важливим джерелом для дослідження громадської, політичної, наукової, публіцистичної, театральної і літературної діяльності, особистого життя та інших аспектів історії родини Старицьких.

3) У процесі підготовки дисертаційного дослідження здійснено типово-видову класифікацію віднайдених матеріалів та визначено методичні підходи для їхньої інтерпретації, місце кожного з них у системі джерельної бази. Встановлено інформаційні можливості кожного типу, виду та підвиду, особливості його використання при написанні просопографічного дослідження.

4) Визначено специфіку та інформаційні можливості залучених до дослідження джерел офіційного походження з точки зору наявної в них біографічної та просопографічної інформації.

5) Вивчення джерел особового походження, ретельне текстологічне дослідження різних варіантів спогадів та листів, співставлення їх з іншими джерелами, дало можливість уточнити або спростувати окремі факти з біографії членів родини, поява яких була зумовлена політичними та ідеологічними обставинами. Рукописи художніх творів родини Старицьких, чернетки, плани, конспекти з нотатками дозволили вивчити особливості творчої лабораторії митців, виявити рівень співпраці між членами родини, їхню взаємодопомогу і взаємну підтримку.

6) Встановлено просопографічний потенціал зображальних та речових джерел. Зображальні джерела є цінним матеріалом для дослідження антропологічного типу членів родини, спільні риси у зовнішності всіх представників та особливостей її зміни протягом їхнього життя, доповнити інформацію про звички, уподобання, захоплення, проведення дозвілля. Залучення речових джерел дало можливість розкрити особливості стилю життя родини, побутові умови, у яких проживали три покоління сім'ї Старицьких. Доповнення інформації, отриманої з цих джерел, відомостями, зафіксованими в писемних джерелах, дозволяє повніше відтворити картину родинного життя.

7) Доведено, що виявлений і сформований комплекс джерел є репрезентативним і цілком достатнім для відтворення повноцінного просопографічного родинного портрета Старицьких. Введення його до структури джерельної бази дає можливість окреслити основні риси просопографічного портрета Старицьких, визначити специфіку їхнього світогляду та формування рис національної ідентичності родини, тісні взаємозв'язки і взаємовпливи всередині родини, виховання дітей у поєднанні традицій української та західноєвропейської культури, спадковість обдарувань, особливості, що вирізняють сім'ю корифея поміж інших діячів епохи, їх вплив на формування української культури та значення в українському національному поступі.

Поставлені дослідницькі завдання у дисертаційному дослідженні повністю виконані. Визначений та опрацьований необхідний комплекс джерел, виявлено особливості використання кожної групи матеріалів та зафіксовану в них просопографічну інформацію для створення повноцінного родинного портрета.

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

1) Кірієнко О. Спогади Л. М. Старицької-Черняхівської про батька як джерело до вивчення особистості М. П. Старицького / Ольга Кірієнко // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. Київ-Хмельницький. 2006. Т. 14. С. 304 - 320.

2) Кірієнко О. Перші хвилини української революції у спогадах Л. М. Старицької-Черняхівської / Ольга Кірієнко // Український археографічний щорічник / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. К., 2007. Вип. 12. С. 517 - 533.

3) Кірієнко О. Висвітлення діяльності Київського Українського Клубу та Клубу «Родина» на сторінках газет «Рада» та «Нова Рада» / Ольга Кірієнко // Сумська старовина. 2008. № ХХІУ. С. 195 - 201.

4) Кірієнко О. Щоденники В. О. Черняхівської як джерело до створення її просопографічного портрета / Ольга Кірієнко // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. К., 2008. Т. 16. С. 361 - 382.

5) Кірієнко О. Листування Ярослава Стешенка з Борисом Чистяковим як джерело до життєпису українського бібліографа. (Дослідження матеріалів рукописного відділу Російської Національної бібліотеки у Санкт-Петербурзі) / Ольга Кірієнко // Українська біографістика / Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. К., 2010. Вип. 6. С. 274. 288.