Амфорна тара римського часу з розкопок городища поблизу с. Орловка ("Кам’яна гора")

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 903.23-032.61(477.74-22)»0/2»

АМФОРНА ТАРА РИМСЬКОГО ЧАСУ З РОЗКОПОК ГОРОДИЩА ПОБЛИЗУ С. ОРЛОВКА («КАМ'ЯНА ГОРА»)

А.В. Іванченко

Стаття присвячена вивченню амфорного матеріалу перших століть нашої ери, що походить з розкопок акрополя городища Орловка, та представлений як червоноглиняними, так і світлоглиняними посудинами даного періоду.

Ключові слова: червоноглиняні амфори, світлоглиняні амфори, Орловка, «Кам'яна Гора».

А. V Ivanchenko

AMPHORAE TARE OF THE ROMAN PERIOD FROM THE EXCAVATIONS FROM THE SETTLEMENT OF ORLOVKA («STONE MOUNTAIN»)

The article is devoted to a research amphorae material of the first centuries AD, originating from the excavations of the acropolis settlement Orlovka, and presented red clay and light clay vessels of this period.

Keywords: red clay amphorae, light clay amphore, Orlovka, «Stone Mountain».

А. В. Иванченко

АМФОРНАЯ ТАРА РИМСКОГО ВРЕМЕНИ ИЗ РАСКОПОК ГОРОДИЩА У С. ОРЛОВКА («КАМЕННАЯ ГОРА»)

Статья посвящена изучению амфорного материала первых веков нашей эры, происходящего из раскопок акрополя городища Орловка, и представленного как красноглиняными, так и светлоглиняными сосудами данного периода.

Ключевые слова: красноглиняные амфоры, светлоглиняные амфоры, Орловка, «Каменная Гора».

Як відомо, городище Орловка являє собою двокомпонентну пам'ятку, яка складається з акрополя (укріпленої частини, яка розташовувалася на «Кам'яній Горі») та посаду або передмістя городища, розташованого на північний схід від акрополя. Дослідження «Кам'яної Гори» почалося у 1963 р. та продовжувалося до 1993/4 рр. (з перервами) [2, 3, 11]. Розкопки на території посаду почалися у 1998 р. і продовжуються до теперішнього часу [4, 5, 6, 7]. В результаті дослідження даної пам'ятки була знайдена велика кількість керамічного матеріалу, серед котрого, значне місце, за чисельністю, посідає амфорна тара. Остання, що походить з посаду городища, вже опублікована [4], тоді як амфори, які були виявлені на акрополі пам'ятки, серед котрих відомі червоно глиняні та світло глиняні посудини, поки що так і не знайшли своїх характеристик на сторінках наукових видань .

Червоноглиняні амфори з «Кам'яної Гори» можна розподілити на два типи: 1 Амфори з посаду городища належать до наступних типів: великі червоноглиняні амфори з товстими стінками, масивним пласко зрізаним вінцем та двома-трьома паралельними дуже глибокими жолобками; амфори з лійкоподібним горлом; червоноглиняні вузькогорлі амфори з високо піднятими ручками (тип «Зеєст 79»); вузькогорлі світлоглиняні амфори.

Перший тип представлений великими червоноглиняними амфорами з товстими стінками, масивним вінцем і циліндричним або конічним горлом. Верхня частина амфори даного типу першого варіанту (див. про це [4, с. 338]) була виявлена на акрополі городища у 1981 році (Мал. 1.1). Судячи з висоти горла цієї амфори (21 см), її висота могла досягати 1 м. Внутрішній діаметр горла - приблизно 15 см, зовнішній - 17 см. Висота частини, що збереглася - приблизно 35 см. Висота основи ручки - 34,5 см, відстань між ручками - приблизно 42 см. Амфора зклеєна, нижня частина відсутня.

Другий варіант цього типу амфор представлений на акрополі городища значно більшою кількістю екземплярів (Мал. 1.2-6). У зведенні І. Б. Зеєст цей тип амфор має номер 80 [13, с. 114-115, 169] і датується II - III ст. н. е. [13, с. 114]. А. П. Абрамов вважає можливим звузити датування до кінця II - першої половини III ст. н. е. [1, с. 48].

Подібний тип амфор був розповсюджений у Причорномор'ї практично скрізь. Також подібні знахідки відомі у східній половині середземноморського басейну (Афіни, Аполлонія Іллірійська та ін.). Всі амфори мають темно-червону або червоно-коричневу поверхню [4, с. 338].

До другого типу можуть бути віднесені амфори з лійкоподібним горлом (Мал. 1.7). Дані посудини утворюють різноманітне типологічне і хронологічне сімейство, котре було представлене різними формами, починаючи з II до VI ст. включно [4, с. 338]. У нашій колекції представлений тільки один фрагмент вінця. Він вкритий білим ангобом. Глина рожева. У І. Б. Зеєст цей тип має номер 90. Він був розповсюджений на Боспорі у перші століття нашої ери. Датується I - II ст. н. е. [13, с. 117, 173]. Характерні ознаки даних амфор - високе конічне горло, яке завершується лійкою, вертикальні, овальні в перерізі ручки, яйцеподібний тулуб з конічною ніжкою у вигляді шипа. Звичайна висота - 0,95-1,0 м, співвідношення параметрів горла та корпусу - 1:2. Амфори з лійкоподібним горлом були знайдені в Танаїсі, Ольвії, Тірі. Також вони відомі у Румунії та на території західних провінцій Римської імперії в Італії [15, с. 100].

В. Б. Уженцев та В. Ю. Юрочкін розподіляють ці амфори на три варіанти. Зважаючи на те, що наш фрагмент вінця доволі маленький, його складно віднести до будь-якого з варіантів. Центрів виготовлення даних амфор, певно, було декілька [15, с. 106].

С. Ю. Внуков цей тип пізньогераклейської тари відносить до варіанту C V. Згідно автора, дані посудини були широко розповсюджені у Середземномор'ї та Причорномор'ї [9, с. 128,129].

А. П. Абрамов подібні фрагменти датує I - серединою III ст. н. е. Він також згадує про інші фрагменти цих амфор, подібні попереднім, але вони вже датуються другою половиною III - першою половиною V ст. н. е. [1, с. 49, 51, 127].

Амфори з лійкоподібним горлом були знайдені і в Неаполі Скіфському в шарі горизонту А, який датується останньою чвертю II - першою половиною III ст. н. е. [12, с. 16, 196].

Не менш репрезентативний вигляд має група світлоглиняних амфор з вузьким горлом, виявлених на акрополі городища. Останні являли собою найбільш розповсюджений тип амфорної тари у Північному Причорномор'ї римського часу. Дані посудини відомі також на прилеглих територіях, зокрема, на півдні Румунської Молдови, крайньому сході Мунтенії та в Добруджі [4, с. 342]. Їх знаходять і в Тірі перших століть нашої ери, де вони складають більше половини всієї амфорної тари цього періоду [14, с. 260]. Ще одним регіоном їхнього широкого розповсюдження є Боспор, де різновиди даного типу датуються I - III ст. н. е. [13, с. 110,118].

Серед світлоглиняних амфор з вузьким горлом з розкопок акрополя городища розрізнюються декілька типів.

Так, до першого типу можуть бути віднесені широкогорлі плоскодонні посудини з профільованими ручками, котрі згідно класифікації С. Ю. Внукова виокремлені автором у варіант C IVZ (Мал. 2.1). Цей варіант був виділений як окремий різновид на матеріалах розкопок пізньоскіфського городища Кара-Тобе. Це перехідний варіант між типом C III (гостродонними широкогорлими амфорами) та C IV (плоскодонними вузькогорлими). С. Ю. Внуков вважає, що вони з'явилися як плоскодонний різновид посудин типу C III під впливом «моди» на тару з пласким дном, яка поширилася у Середземномор'ї. На Кара-Тобе дані посудини зустрічаються, в основному, в комплексах руйнування городища під час Аспургової війни (кінець горизонту 2б; до 20 р. н. е.), тобто датуються початком І ст. н. е. [8, с. 24, 26, 27].

світлоглиняний амфора орловка розкопка

Рис. 1. Червоноглиняні амфори з розкопок акрополя городища Орловка.

Другий тип представлений амфорами з ледь припухлим горлом і спадистими плічками. Ручки амфор широко розставлені та профільовані в комбінованій техніці (Мал. 2.2-4, Мал. 3.1-2). Вінця посудин підтрикутної форми зі слабко вираженим «удаваним гребнем». Діаметр вінця коливається від 6 до 7 см. С. Ю. Внуков виокремлює подібні амфори у варіант C IVA, підваріант C IVA2 та датує його 60-ми рр. - кінцем I ст. н. е. [10, с. 144-145, 167]. Однак, значна фрагментованність даного типу посудин, знайдених на акрополі городиша, не дозволяє з повною впевненістю відносити їх до цього підваріанту. Можливо, вони більш близькі до типу який датується Д. Б. Шеловим другою третиною I - серединою II ст. н. е. [16, с. 18].

Аналогічні амфори були знайдені в Добруджі, де вони датуються I - II ст. н. е. [17, р. 102].

До третього типу слід віднести амфору з витягнутим (веретеноподібним) рифленим тулубом та прямим горлом (Мал. 3.3). Ця амфора зклеєна та догіпсована. Частина горла разом з вінцем, ручки та нижня частина відсутні. Висота частини, що збереглася - приблизно 41,5 см, діаметр горла - 5,5 см, діаметр середньої частини - 10 см, товщина стінки - приблизно 1,1 см.

Ю. Внуков датує подібні амфори 80-ми рр. I ст. н. е. - 40- ми рр. II ст. н. е. (варіант С ГУВ) [10, с. 167]. Згідно класифікації Д. Б. Шелова подібні амфори виділені дослідником у тип В і датуються другою третиною I - серединою II ст. н. е. [16, с. 18].

Четвертий тип складають амфори з вузьким зверху горлом, яке поступово розширюється до тулуба, та широко розставленими ручками (Мал. 3.4). Згідно типології Д. Б. Шелова, аналогічні амфори датуються першою половиною III ст. н. е. [16, с. 19]. С. Ю. Внуков схиляється до датування аналогічних амфор останньою чвертю II - другою половиною III ст. н. е. (варіант С IVD) [10, с. 166]. А. П. Абрамов цей тип датує кінцем II - першою половиною III ст. н. е. [1, с. 46].

Таким чином, амфори римського часу з розкопок акрополя городища, розташованого на «Кам'яній Горі» поблизу с. Орловка, датуються в межах I - III ст. н. е. Типологічно вони практично ідентичні амфорному матеріалу цього періоду, що був досліджений на посаді городища.

Список використаної літератури та джерел

1. Абрамов А. П. Античные амфоры. Периодизация и хронология [Текст] / А. П. Абрамов // БС. - 1993. - № 3. - С. 4-135.

2. Бондарь Р Д. Археологические раскопки у с. Орловка [Текст] / Р. Д. Бондарь // Археологические исследования на Украине в 1968 г. - 1971. - С. 66-70.

3. Бондарь Р Д. Раскопки Орловского городища [Текст] / Р Д. Бондарь // Археологические открытия 1969 года. - 1970. - С. 260-261.

4. Бруяко И. В. Амфоры римского времени из раскопок городища Картал (участок «Картал-посад») [Текст] / И. В. Бруяко, А. Н. Дзиговский, В. Л. Денисюк // МАСП. 2011. - Вып. 12. - С. 336-348.

5. Бруяко И. В. Заметки по истории городища Картал в римское время [Текст] / И. В. Бруяко, А. Н. Дзиговский // Древнее Причерноморье. - 2008. - Вып. VIII. - С. 74-79.

6. Бруяко И. В. Слои римского времени городища Картал (участок Картал-«посад») [Текст] / И. В. Бруяко, Г. В. Засыпкина, И. В. Манзура, Л. В. Субботин // Stratum plus. 2005 - 2009. - № 4. - С. 339-364.

7. Ванчугов В. П. Раскопки Нижнедунайской археологической экспедиции в 1997 - 1998 гг. [Текст] / В. П. Ванчугов, И. В. Бруяко, В. Сырбу, И. Т. Никулице // Охрана и исследование памятников археологии в Одесской области. - 1999. - Вып. 1. - С. 28-33.

8. Внуков С. Ю. Амфоры римского времени городища Ка- ра-Тобе [Текст] / С. Ю. Внуков // Древности Боспора. - 2013. - Том 17. - С. 21-54.

9. Внуков С. Ю. Причерноморские амфоры I в. до н.э. - II в. н.э. (морфология) [Текст] / С. Ю. Внуков. - М., 2003.235 с.

10. Внуков С. Ю. Причерноморские амфоры I в. до н.э. - II в. н.э. Часть II: Петрография, хронология, проблемы торговли [Текст] / С. Ю. Внуков. - СПб., 2006. - 320 с.

11. Головко И. Д. Археологические исследования у с. Ор- ловка Болградского района Одесской области [Текст] / И. Д. Головко, Р. Д. Бондарь, А. Г. Загинайло // КС ОГАМ 1963 г. - 1965. - С. 68-80.

12. Зайцев Ю. П. Неаполь Скифский (II в. до н.э. - III в. н.э.) [Текст] / Ю. П. Зайцев. - Симферополь, 2003. - 212 с.

13. Зеест И. Б. Керамическая тара Боспора [Текст] / И. Б. Зе- ест // МИА. - 1960. - № 83. - 181 с.

14. Самойлова Т. Л. Основные типы амфор I - IV вв. н.э. из Тиры [Текст] / Т. Л. Самойлова // Археологические исследования Северо-Западного Причерноморья. - 1978. С. 254-266.

15. Уженцев В. Б. Амфоры с воронковидным горлом из Причерноморья [Текст] / В. Б. Уженцев, В. Ю. Юрочкин // Хер- сонесский сборник. - 1998. - Вып. IX. - С. 100-109.

16. Шелов Д Б. Узкогорлые светлоглиняные амфоры первых веков нашей эры. Классификация и хронология [Текст] / Д Б. Шелов // КСИА АН СССР. - 1978. - № 156. - С. 16-21.

17. Radulescu A. Amfore romane si romano-bizantine din Scythia Minor [Текст] / A. Radulescu // Pontica IX. - 1976. - Р 99-114.

Размещено на Allbest.ru