Руси на Кавказі (середина Х ст. – середина ХІ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Руси на Кавказі (середина Х ст. - середина ХІ ст.)

Анотації

Ця стаття характеризує перебування русів на Кавказі у середині Х - середині ХІ ст. Походів Русі на Кавказ у ІХ ст. не було. У першій половині Х ст. було здійснено два походи на Каспій, яким посприяв хозарський правитель. Участь русів у подіях на Південному Кавказі у 80-х рр. Х ст. пов'язана з появою на території Кавказу Тмутаракані - володіння Руси. Активна участь у подіях на Південному Кавказі у ХІ ст. стала можливою завдяки союзу з аланами та тим, що кавказькі володарі запрошували русів як союзників під час міжусобиць. Війна з Редедею була пов'язана з тим, що руси бажали розширити свій вплив на весь Таманський мікрорегіон. Саме завдяки контролю над Тмутараканю стали можливі далекі східні походи.

Ключові слова: Русь, руси, Кавказ, хозари, алани, Тмутаракань.

Русы на Кавказе (середина Х в. - середина XI в.),

В статье освещается пребывание русов на Кавказе в середине Х - середине XI в. Походов Руси на Кавказ в IX в. не было. В первой половине Х в. было осуществлено два похода на Каспий, которым помог хазарский правитель. Участие русов в событиях на Южном Кавказе в 80-х гг. Х в. связана с появлением на территории Кавказа Тмутаракани - владения Руси. Активное участие в событиях на Южном Кавказе в XI в. стало возможным благодаря союзу с аланами и тем, что кавказские правители приглашали русов как союзников во время межусобиц. Война с Редедею была связана с тем, что русы хотели расширить свое влияние на весь Таманский микрорегион. Именно благодаря контролю над Тмутараканью стали возможны далекие восточные походы.

Ключевые слова: Русь, русы, Кавказ, хазары, аланы, Тмутаракань.

Pylypchuk Ya. V.

Rus' in Caucasus (mid of X century - mid of XI century).

This article is devoted to the Rus' in the Caucasus in the middle of the X - the middle of the XI century. Campaigns to the Caucuses in the 9th century wasn't real. Two raids of Rus to the Caspian Sea were carried out in the first half of the tenth century, which was assisted by the Khazar ruler. Participation ofRuses in events in the Southern Caucasus in the 80'-ies of X centuriy is associated with the appearance on the territory of the Caucasus Tmutarakan - the possession of Rus. Active participation in events in the South Caucasus in the XI century became possible due to the alliance with the Alans and the fact that the Caucasian rulers invited Rusov to participate in the internecine attacks. The war with Redede was due to the fact that the Rus' wanted to extend its influence to the entire Taman microregion. It was thanks to the control of the Tromakan that far eastern hikes were possible. кавказ русь таманський

Key words: Ruses, Rus, Caucasus, Khazars, Alans, Tmutarakan.

Одним із найцікавіших аспектів історії Русі є їхні підходи на кавказькі країни та участь у їхньому політичному житті. На жаль, у руських літописах вони майже не зафіксовані і фактично дістали висвітлені тільки завдяки східним джерелам (іудейсько-єврейським та арабо-перським мусульманським). Походи русів на Кавказ у хозарський час вивчала І. Коновалова [7]. Конкретно похід русів на Бердаа вивчав Якубовський [14]. Історію русів згідно даних "Дербенд-наме" досліджував Мінорський [8]. Експедицію Інгвара до Хорезму дослідив О. Пріцак [11]. Історію Тмуракані як давньоруського князівства вивчав О. Гадло, а як володіння Русі - В. Чхаїдзе [1; 13]. Завданням даного дослідження є аналіз свідчень писемних джерел стосовно цих подій і з'ясування ролі Русі у кавказькому регіоні. Не можна сказати, що проблема взагалі не вивчалась.

Перші походи Русі частина дослідників датує серединою ІХ ст. Проте вони відомі завдяки свідчення Ібн Ісфандійара, який написав свою хроніку у ХІІІ ст. і в його свідченнях могли відбитись події більш пізньої доби, як наприклад похід описаний ал-Масуді (початок Х ст.) та набіг русів на Бердаа. Свідчення ал-Йакубі про те, що грузинські горці просили допомоги у правителя саклабів разом з правителями румійців та хозар ще нічого не значать. Так у Ібн Фадлана саклабами наприклад були названі волзькі булгари, а їхнім правителем емір Алмуш. Правителем саклабів до якого могли зветртатися грузини ймовірно мав правити місцевістю поблизу Кавказу інакше втрачався б сенс прохання про допомогу, тому що проти арабського полководця Буги у середині ІХ ст. допомога потрібна була негайно. Ми вважаємо, що цанари просили допомоги у правителя вассальних від хозар так званих "Чорних Булгар". Першим реальним походом був набіг у першій чверті Х ст., коли руси з волі хозар здійснили напад на Ширван у володіння Саманідів у прикаспійському регіоні. Проте їм на зворотньомму шляху помстились мусульманські гвардійці хозарського кагана ал-арсійа та буртаси. Наступним походом русів був похід 943-944 рр. Ця подія відома у Кембрідзькому документі як похід русу на Фрс (Персію). Ібн Місхавейх уточнює, що місцем подій був Азербайджан і конкретно його столиця Бердаа. Мовсес Каганкватці відзначав, що руси прийшли у Бердаа і утримували його на протязі півроку. Ібн Місхавейх вказував, що повернулись живими з цього походу 300 русів. Руси охарактеризовані як майстерні воїни, які протягом тривалого часу сиділи в осаді та відбивались від сил Марзубана. Йакут ал-Хамаві, Абу-л-Фіда стисло повідомляли, що руси напали на Бердаа. Абу-л-Фарадж Бар Гебрей наводив цифру 20 тис. вбитих войовниками-зайдами, проте називав тими, хто вдерся в Азербайджан лезгів, аланів та саклабів [14; 7; 3; 6, Глава 12; 2].

Після походу русів на Бердаа у Х ст. активність русів на Кавказі припиняється, якщо не рахувати походу Святослава на хозар, про який ми вже говорили в одній із своїх статей. Наступні свідчення вже стосуються ХІ ст. У хозарсько-єврейсській переписці Х ст. хозарський правитель повідомляв, що захищає країни ісламу від русів, інакше б останні їх знищили. Це звісно, є тенденційною інформацією, оскільки без того щоб хозари пропустили русів не відбулось би і походів описаних у ал-Масуді та Ібн Місхавейха. У кембрідзькому документі згадано про коаліцію ворогів хозар. Серед них `SY (буртаси), Bab al Abwab (Дербент), ZYBWS (зіхи), TWRQW (огузи), LWZNYW (ймовірно руси, мабуть тут згадувалось ім'я княгині Ольги) [12; 10; 5; 2].

У "Повісті Минулих літ" згадуються яси (донські алани) та касоги (одне з черкеських племен, яке мешкало на Таманському півострові) як союзники хозар. Над ними отримав перемогу Святослав. У 987 р. дербентський емір Маймун б. Ахмад найняв русів для того, щоб спертися на них проти раїсів Дербента. У 989 р. руси допомагають еміру проти фанатика-проповідника з Гіляну. Після цього вони зникають зі сторінок хронік, аж доки князь Мстислав не згадується у літописі як супротивник касозького князя Редеді у двобої у 1022 р. Варто зазначити, що черкеських племен було кілька. Костянтин Багрянородний знав зіхів, касаків та папагів. Грузинські автори знали кашаків та санігів. Про кашаків знав араб ал-Масуді. У руській літописній традиції були відомі тільки касоги, що швидше на все вказує на таманську локалізацію подій. На Тамані знаходилось володіння Русі - Тмутаракань. Варто відзначити, що Тмутаракань мала стати володінням Русі за Святослава. Син Святослава Володимир, активно здійснював політику в Криму проти Херсона. Не маючи бази поблизу це було б важко. Маємо зазначити, що у ХІ ст. руси згадані як учасники подій пов'язаних з Південним Кавказом. У 1030 р. рууси прибули на 38 суднах до Дербенту. Вони протистояли ширваншаху Мінучіхру б. Иазіду і була у них з ним битва поблизу Баку. Ширванці були переможені, а руси піднялись уверх річкою Кура до злиття її з Араксом. Муса б. Фадл син арранського володаря найняв русів для участі в міжусобиці з братом Аскарійа і вони воювали у Байлакана. Після цього руси повернулись у свою країну. В. Мінорський вважав такою Тмутаракань. У 1032 р. руси знову вдерлись і спустошили Шірван. Проте на зворотньому шляху, який проходив через гори, воїни Мансура б. Маймуна напали на них і забрали у русів здобич. У 1033 р. руси разом з аланами здійснили похід помсти проти Дербенту, проте були поблизу Караху переможені Хайсамом б. Мамуном. На думку В. Мінорського та А. Новосєльцева походи на Південний Кавказ стали можливі завдяки допомозі кавказьких аланів. Ми не бачимо причин з ними не погодитись. Після того, як Хозарський каганат впав і хозари стали жити у кількох володіннях (Тмутаракань, приморський Дагестан, Ітіль), провідна роль на Північному Кавказі мала належати Кавказькій Аланії. Алани ще за хозарської доби були серйозною силою і виступали то союзниками, то ворогами хозар. Союз з аланами міг налагодити князь Мстислав, який правив східної частиною Русі. У одному надписі з Вестманланду згаданий навіть Хорезм (Karusm). У ньому вказано, що його встановив Гудлейв на честь свого сина Слагві, який загинув у Хорезмі. У хроніках Абу-л-Фадла Мухаммеда б. Хусейна Байхакі було вказано, що один із мусульманських емірів (султан Масуді) у 1035 р. побачив на Абескунському (Каспійському) морі кораблі русів. На думку О. Пріцака, ці кораблі були надіслані на допомогу союзним русам огузам проти Махмуда Газневі. Керувати русами у цьому поході мав Інгвар. Ісландські літописи подавали датою загибелі Інгвара 1041 р. що може свідчити на користь того, що Інгвар перебував у Центральній Азії кілька років і загинув у битві під Асібом. У цьому немає нічого надзвичайного, якщо згадати, що наприклад у 922 р. скандинави перебували на території Волзької Булгарії. Скандинави приїзжали на мусульманський схід як торговці та воїни. Найманство було у них поширеною практикою. У рунічних каменях, де розміщені надписи, на честь учасників експедиції Інгвара, вказано, що скандинави загинули у Серкланді. Серкландом скандинави зазвичай називали мусульманський схід, частиною якого й був Хорезм [8, Приложение III, Общие замечания 1.3; 6, Глава 10, 42; 4; 10; 9; 13, с. 20-37; 12; 11, с. 421, 463-473, 485-486; 3].

Таким чином ми дійшли наступних висновків. Походів Русі на Кавказ у ІХ ст. не було. У першій половині Х ст. було здійснено два походи на Каспій, яким посприяв хозарський правитель. Участь русів у подіях на Південному Кавказі у 80-х рр. Х ст. пов'язана з появою на території Кавказу Тмутаракані - володіння Руси. Активна участь у подіях на Південному Кавказі у ХІ ст. стала можливою завдяки союзу з аланами та тим, що кавказькі володарі запрошували русів брати участь у міжусобицях. Війна з Редедею була пов'язана з тим, що руси бажали розширити свій вплив на весь Таманський мікрорегіон. Саме завдяки контролю над Тмураканю стали можливі далекі східні походи.

Література

1. Гадло А.В. Этническая история Северного Кавказа Х - ХШ веков - СПб.: Издательство Санкт- Петербургского университета, 1994. - 238 с.

2. Гаркави А.Я. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских (с половины VII века до конца Х века). - СПб.: Типография Императорской Академии Наук, 1870. VIII, 308 с. // Вебсайт "Восточная литература". Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Russ/ X/Garkavi_mus_pis/

3. Путешествие Ибн-Фадлана на Волгу / [Перевод и комментарии А.П. Ковалевского.] Под редакцией И.Ю. Крачковского. Москва - Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1939. 193 с. // Веб-сайт Московгого государственного университета. Режим доступу: http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/fadlan.htm

4. История и восхваление венценосцев / Пер. и ред. Кекелидзе К.С. Тбилиси: Академия наук ГрузССР, 1954. 112 с. // Веб-сайт "Восточная литература". Режим доступу: http://www.vostlit. info/Texts/rus15/Istor_vencenoscev/frametext2.htm

5. Коковцев П.К. Еврейско-хазарская переписка в Х веке. Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1932. 134 с. // Веб-сайт "Гумилевика". Режим доступу: http://gumilevica.kulichki. net/Rest/rest0504b.htm

6. Константин Багрянородный. Об управлении империей / Пер. под ред. Г.Г. Литаврина, А. П. Новосельцева. - М.: Наука. 1991. 496 с. // Веб-сайт "Восточная литература". Режим доступу: http://www.vostlitinfo/Texts/ms11/Konst_Bagr_2/text10.phtml?id=6373; http://www.vostlit.info/ Texts/rus11/Konst_Bagr_2/text12.phtml?id=6375; http://www.vostlit.info/Texts/rus11/Konst_Bagr_2/ frametext 42.htm

7. Коновалова И.Г. Походы Руси на Каспий и русско-хазарские отношения // Восточная Европа в исторической ретроспективе. М.: Языки русской культуры, 1999. Веб-сайт "Восточная литература". Режим доступу: http://apnovoselcev.narod.ru/text/st/konovalova002.html

8. Минорский В.Ф. История Ширвана и Дербента / Пер. С.Г. Микаэлян. М.: Восточная литература, 1963. 265 с. // Веб-сайт "Восточная литература". Режим доступу: http://www.vostlit. info/T exts/rus 13/Sirvan_Derbend/text.phtml?id= 1893; http ://www.vostlit.info/T exts/rus 13/Sirvan_

Derbend/posl13.phtml?id=1895; http://www.vostlit.info/Texts/rus13/Sirvan_Derbend/pril3.phtml?id =1899

9. Новосельцев А.П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. М.: Наука, 1990. 264 с. http://gumilevica.kulichki.net/NAP/nap0155a.htm

10. Повесть временных лет. Прозаический перевод на современный русский язык Д.С. Лихачёва // Веб-сайт "Хронос". Режим доступу: http://www.hrono.info/dokum/1000dok/povest4.php; http://www.hrono.info/dokum/1000dok/povest5.php

11. Пріцак О. Походження Русі. Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських саг). Т. 1. К.: Обереги, 1997. 1084 с.

12. Прицак О., Голб Н. Хазарско-еврейские документы Х века / Научная редакция, послесловие и комментарии В.Я. Петрухина. Издание 2-е исправленное и дополненное. Москва-Иерусалим: Мосты культуры - Гешарим, 2003. - 240 с. Веб-сайт "Восточная литература". Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Russ/X/Chaz_evr_dok_X/frametext10.htm; http://www. vostlit.info/Texts/Dokumenty/Russ/X/Chaz_evr_dok_X/frametext11.htm

13. Чхаидзе В.Н. Тмутаракань - владение Древнерусского государства в 80-е гг. Х - 90-е гг. ХІ веков // Вестник Московского городского педагогического университета. № 1 (5). М.: Изд-во Московского городского педагогического университета, 2010. С. 20-37.

14. Якубовский А. Ибн Мисхавейх о походе русов на Бердаа в 332-943/944 // Византийский временник. Т. 24. М.: Изд-во АН СССР, 1926 // Веб-сайт "Восточная литература". Режим доступу: http://www.vostlit.info/Texts/rus13/Ibn_Miskawaich/text1.phtml

References

1. Gadlo A. V. Etnicheskaya istoriya Severnogo Kavkaza X - XIII vekov [Ethnic history of Northern Caucasus, X-XIII century]. SPb.: Izdatelstvo Sankt-Peterburhskogo universiteta, 1994. 238 p.

2. Garkavi A. Ya. Skazaniya musulmanskikh pisateley o slavyanakh i russkikh (s poloviny VII veka do kontsa X veka) [Data of muslim sources about Slavs and Rus (from mid of VII century until end of X century)]. SPb.: Tipografiya Imperatorskoy Akademii Nauk, 1870. VIII, 308 p. // Veb-sayt "Vostochnaya literatura". Rezhym dostupu: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Russ/X/ Garkavi_mus_pis/ . - Nazva z ekrana.

3. Puteshestvie Ibn-Fadlana na Volgu [Travel of Ibn Fadlan on Volga] / [Perevod i kommentarii A. P. Kovalevskogo.] Pod redaktsiey Y. Yu. Krachkovskogo. Moskva - Leningrad: Izdatelstvo Akademii nauk SSSR, 1939. 193 p. // Veb-sayt Moskovskogo gosudarstvennogo universiteta. Rezhym dostupu: http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/fadlan.htm

4. Istoriya i voskhvalenie ventsenostsev [History and Glory of kings] / Per. i red. Kekelidze K. S. Tbilisi: Akademiya nauk GruzSSR, 1954. 112 s. // Veb-sayt "Vostochnaya literatura". Rezhym dostupu: http://www.vostlit.info/Texts/rus15/Istor_vencenoscev/frametext2.htm

5. Kokovtsev P. K. Evreysko-khazarskaya perepiska v X veke [Hebrew-Khazar correspondence of X century]. Leningrad: Izdatelstvo Akademii nauk SSSR, 1932. 134 p. // Veb-sayt "Gumilevika". Rezhym dostupu: http://gumilevica.kulichki.net/Rest/rest0504b.htm

6. Konstantin Bagryanorodnyu. Ob upravlenii imperiey [About govern of empire] / Per. pod red. G. G. Litavrina, A. P. Novoseltseva. M.: Nauka. 1991. 496 p. // Veb-sayt "Vostochnaya literatura". Rezhym dostupu: http://www.vostlit.info/Texts/ms11/Konst_Bagr_2/text10.phtml?id=6373; http://www.vostlit. info/Texts/rus11/Konst_Bagr_2/text12.phtml?id=6375; http://www.vostlit.info/Texts/rus11/Konst_ Bagr_2/frametext42.htm . - Nazva z ekrana.

7. Konovalova I. G. Pokhody Rusi na Kaspiy i russko-khazarskie otnosheniya [Raids of Rus on Caspian region and Rus-Khazar relations] // Vostochnaya Evropa v istoricheskoy retrospective [Eastern Europe in historical retrospective]. M.: Yazyki russkoy kultury, 1999. Veb-sayt "Vostochnaya literatura". Rezhym dostupu: http://apnovoselcev.narod.ru/text/st/konovalova002.html

8. Minorskiy V. F. Istoriya Shirvana i Derbenta [History of Shirvan and Derbent] / Per. S. H. Mikaelyan.

- M.: Vostochnaya literatura, 1963. 265 p. // Veb-sayt "Vostochnaya literatura". Rezhym dostupu: http://www.vostlit.info/Texts/rus13/Sirvan_Derbend/text.phtml?id=1893; http://www.vostlit.info/ T extsrus 13/Sirvan_Derbend/posl 13 .phtml?id= 1895; http://www.vostlit.info/T exts/rus 13/Sirvan_Derbend/pril3.phtml?id=1899 . - Nazva z ekrana.

9. Novoseltsev A. P. Khazarskoe gosudarstvo i ego rol v istorii Vostochnoy Evropy i Kavkaza [Khazar state and it's role in history of Eastern Europe and Caucasus]. M.: Nauka, 1990. 264 p. http://gumilevica.kulichki.net/NAP/nap0155a.htm

10. Povest vremennykh let [The Primary Russian chronicle]. Prozaicheskiy perevod na sovremennyu russkiy yazyk D. S. Likhachova // Veb-sayt "Khronos". Rezhym dostupu: http://www.hrono.info/ dokum/1000dok/povest4.php, http://www.hrono.info/dokum/1000dok/povest5.php

11. Pritsak O. Pohodzhennia Rusi. Starodavni skandynavski dzherela (krim islandskykh sah). [Origin of Rus. Ancient skandinavian sources (except Iceland sagas)]. T. 1. K.: Oberehy, 1997. 1084 p.

12. Prytsak O., Golb N. Khazarsko-evreyskie dokumenty X veka [Khazarian-Hebrew documents of X century] / Nauchnaya redaktsyia, posleslovie i kommentariy V. Ya. Petrukhina. Izdanie 2-e ispravlennoe i dopolnennoe. Moskva-Erusalim: Mosty kultury - Gesharim, 2003. 240 p. Veb-sayt "Vostochnaya literatura". Rezhym dostupu: http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Russ/X/ Chaz_evr_dok_X/frametext10.htm; http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Russ/X/Chaz_evr dok _X/frametext 11. htm

13. Chkhaidze V. N. Tmutarakan - vladenie Drevnerusskogo gosudarstva v 80-e gg. X - 90-e gg. XI vekov [Tmutarakan - domain of Rus in 80-ies of X century - 90-ies of XI century] // Vestnik Moskovskogo gorodskogo pedagogicheskogo universiteta [Bulletin of Moscow municipal pedagogical university]. № 1 (5). M.: Izd-vo Moskovskogo gorodskogo pedagogicheskogo universuteta, 2010. P. 20-37.

14. YakubovskiyA. Ibn Miskhaveikh o pokhode rusov na Berdaa v 332-943/944 [Data of Ibn Miskhaveikh about raid of Rus on Berdaa in 322 - 943/944] // Vizantiyskiy vremennik [Byzantium Bulletin]. T. 24. M.: Izd-vo AN SSSR, 1926 // Veb-sayt "Vostochnaya literatura". Rezhym dostupu: http://www. vostlit.info/T exts/rus 13/Ibn_Miskawaich/text 1 .phtml

Размещено на Allbest.ru