Вплив позиції Й. Сталіна на формування тактико-стратегічних моделей ІІІ Інтернаціоналу (1935-1943 рр.)

Подібна схематизація, розбір та відносно спрощене трактування бодріярівських станів «оргії» та «після оргії», понять симулякр, прецесія та медіум, викликане припущенням, що даний підхід може бути застосований при аналізі внутрішньополітичного становища та зовнішньої політики СРСР та Комінтерну в період 19351943 рр. Проте, подібне трактування аж ніяк не заперечує всієї глибини та наповненості підходу та поглядів французького філософа.

Водночас аналізувати період діяльності ІІІ Інтернаціоналу в 1935-1943 рр. виключно з позицій бодрійярівського стану «після оргії», «як звільнення» не доцільно та методологічно не вірно, оскільки даний період поділяється на кілька підперіодів, котрі суттєво відрізняються один від одного по наповненню, характеру та змісту історичних процесів, а також зовнішньополітичній ситуації в Європі, СРСР та міжнародному комуністичному русі.

При цьому незмінним залишається ядро моделі - оборона та захист Країни Рад та підхід для реалізації даного завдання - через формування Комінтерном тактико - стратегічних моделей. Отже, використання підходу Ж. Бодрійяра дозволяє поповнити існуючі інтерпретації тактики та стратегії Комінтерну, а також ролі И. Сталіна в процесі аналізу діяльності ІІІ Інтернаціоналу в 1935-1943 рр.

Також, введення таких понять, як симулякр, прецесія, медіум дозволяє залучити до проблеми інтерпретацій діяльності Комінтерну постмодерний філософський дискурс, що покликано сприяти розширенню та поглибленню нашого^ розуміння бачення зовнішньо- та внутрішньополітичної ситуації, прийняття рішень И. Сталіним та в Комінтерні. Такі поняття, як прецесія та симулякр, найбільш повно розкриваються при аналізі тактико - стратегічної моделі 1935-1939 рр. (в рамках показових процесів, Великого терору в СРСР та Комінтерні, репресіях в Іспанії). Поняття медіума, як використання ЗМІ в якості ретранслятора, реалізовується через показові процеси та Великий терор, а в подальшому - пакт Молотова-Ріббентропа та події, пов'язані з початком радянсько-німецької війни 1941-1945 рр. Проте, саме в 1935-1939 рр. використання прецесії, симулякрів, та медіума стає досить поширеною практикою.

В подальшому, при аналізі тактико - стратегічних моделей 1939-1941 рр. та 1941-1943 рр., досить чітко прослідковуватимуться практики прецесії, застосування симулякрів та медіума в рамках вказаних моделей.

Таким чином, впродовж 1935-1943 рр. функціонувало три тактико-стратегічних моделі Комінтерну, що стали безпосередньою реакцією на зміни зовнішньополітичної ситуації, ^а також необхідністю підтримати та пояснити зміни зовнішньополітичних позицій И. Сталіна. У випадку^тактико-стратегічної моделі 1935-1939 рр. варто зауважити вплив, який здійснював И. Сталін на прийняття найважливіших рішень в рамках моделі. А втягнення СРСР у вир Великого терору 1936-1938 рр. дозволило потужніше інтегрувати апарат Комінтерну до апарату СРСР та через Інтернаціонал перенести терор, прецесію симулякру «внутрішнього ворога» та dissuasion на територію Іспанії, де вирувала громадянська війна. Щодо тактико-стратегічних моделей 1939-1941 рр. та 1941-1943 рр., И. Сталін виступав безпосереднім творцем та джерелом нових парадигм. Проте, інтелектуальне оформлення та реакція на події в рамках моделей здій- нювалося Г. Димитровим та секретарями ВККІ. Таким чином, недоречно стверджувати про абсолютну залежність Комінтерну та його секцій від волі И. Сталіна. Незважаючи на значний ступінь інтеграції в апарат СРСР, у Комінтерні зберігався вузький простір самостійних дій в рамках тактико-стратегічних моделей, зокрема при виробленні директив європейським компартіям, при аналізі становища компартій тощо.

Проте, погляди функціонерів апарату Комінтерну на його діяльність та майбутнє не завжди відповідали ситуативним зовнішньополітичним інтересам Кремля.

Саме И. Сталін двічі виступав ініціатором розпуску Комінтерну, використовуючи дану організацію як розмінну монету. Таким чином, на 1943 р. Комінтерн перестав бути одним з універсальних важелів впливу на комуністичні партії Європи, у значній мірі сталінізовані до цього часу, та перетворився на ситуативний інструмент в зовнішньополітичних розрахунках И. Сталіна в умовах перелому в німецько- радянській війні.

тактичний стратегічний інтернаціонал сталін

Література

1. Байерляйн Б. «Предатель - ты, Сталин!» Коминтерн и коммунистические партии в начале Второй мировой войны (1939 - 1941): утраченная солидарность левых сил / Б. Байерляйн; при участии Н. Лебедевой, М. Наринского, Г. Альберта. М.: РОССПЭН, 2011. 679 с.

2. Бодрийяр Ж. Прозрачность зла. М.: Добросвет, 2000. 258 с.

3. Бодрийяр Ж. Симулякры и симуляции / Ж. Бодрийяр; (пер. с фр. А. Качалова). М.: ПОСТУМ, 2015. 240 с.

4. Бубер-Нейман М. Мировая революция и сталинский режим: записки очевидца о деятельности Коминтерна в 1920-1930-х годах / М. Бубер-Нейман; (ред. и пер. А. Ю. Ватлин, Л. И. Ватлина). М.: АИРО-ХХ, 1995. 262 с.

5. Верт Н. Террор и беспорядок. Сталинизм как система / Н. Верт; [пер. с фр. А. И. Пигалева]. М.: РОССПЭН, 2010. 447 с.

6. Внешняя политика Советского Союза в период Отечественной войны: Документы и материалы. Том I: 22 июня 1941 г. - 31 декабря 1943 г. М.: Госполитиздат, 1944. 698 с.

7. Голдман В. З. Террор и демократия в эпоху Сталина. Социальная динамика репрессий / Венди

3. Голдман; [пер. с англ. Л. Е. Сидиковой]. М.: РОССПЭН, 2010. 335 с.

8. Димитров Г. Война и рабочий класс капиталистических стран // Коммунистический Интернационал. М.: Изд-во ЦК ВКП(б) «Правда». 1939. № 8-9. С. 24-36.

9. История Коммунистического Интернационала 1919-1943: Документальные очерки / Ин-т всеобщей истории. М.: Наука, 2002. 413 с.

10. Каганович Л. М. О чистке партии / Л. М. Каганович. М., Л.: Партиздат, 1933. 29 с. Режим доступу: https://stalinism.ru/dokymentyi/o-chistke-partii-postanovlenie-tsk-i-tskk-vkpb.html

11. Коминтерн и Вторая мировая война. Ч. 1: до 22 июня 1941 г. / Сост. Н.С. Лебедева, М.М. Наринский. М.: Памятники исторической мысли, 1994. 554 с.

12. Коминтерн и вторая мировая война. Ч. 2: после 22 июня 1941 г. / Сост. Н. С. Лебедева, М. М. Наринский. М.: Памятники исторической мысли, 1998. 600 с.

13. Коминтерн против фашизма и войны. Документы. М.: Наука, 1999. 506 с.

14. Комолова Н. П., Корчагина М. Б., Шириня К. К., Дамье В. В. Вступительная статья // Коминтерн против фашизма. Документы. М.: Наука, 1999. С. 3-48.

15. Кульчицький С. Російська революція 1917 року: новий погляд / С. В. Кульчицький. К.: Наш час, 2008. 79 с.

16. Кульчицький С. Червоний виклик. Історія комунізму в Україні від його народження до загибелі. Книга 2 / С. Кульчицький. К.: Темпора, 2013. 628 с.

17. Кульчицький С. Червоний виклик. Історія комунізму в Україні від його народження до загибелі. Книга 3 / С. Кульчицький. К.: Темпора, 2013 388 с.

18. Лебедева Н. С. Вступительная статья // Коминтерн и Финляндия 1919-1943. Документы. М., 2003. С. 3-45.

19. Лебедева Н. С. Наринский М. М. Вступительная статья // Коминтерн и Вторая мировая война. 1: до 22 июня 1941 г. М.: Памятники исторической мысли, 1994. С. 3-65.

20. Маккензи К. Коминтерн и мировая революция. 1919-1943 / К. Маккензи; Пер. с англ. Г. Г. Петровой. М.: ЗАО Центрполиграф, 2008. 351 с.

21. Мещеряков М. Судьба интербригадовцев в Испании. Режим доступу: https://scepsis.net/library/ id_3252.html

22. Мещеряков М. Т., Новиков М. В. Сталин и Гражданская война в Испании. Режим доступу: https://cyberleninka.rU/artide/n/stalin-i-grazhdanskaya-voyna-v-ispanii-1936-1939-gg

23. Молотов В. М. О внешней политике Советского Союза // Внеочередная пятая сессия Верховного Совета СССР 31 октября - 2 ноября 1939 г. Стенограф. отчет. М.: Издание Верховного Совета СССР, 1939. С. 7-24.

24. Мухамеджанов М. М. К истории гражданской войны в Испании (1936-1939 гг.) // История и современность. Знание. Понимание. Умение. № 2, 2012. С. 102-108.

25. Орвелл Дж. Данина Каталонії: історична мемуаристика / Джордж Орвелл; з англ. пер. І. Савюк. К.: Вид-во Жупанського, 2017. 240 с.

26. Переписка Председателя Совета Министров СССР с Президентами США и Премьер- министрами Великобритании во время Великой Отечественной войны 1941-1945 гг.: В 2 т. Т. 1. Переписка с У. Черчиллем и К. Эттли (июль 1941 г. - ноябрь 1945 г.). М.: Главполитиздат, 1957. 408 с.

27. Переписка Председателя Совета Министров СССР с Президентами США и Премьер- министрами Великобритании во время Великой Отечественной войны 1941-1945 гг.: В 2 т. Т. 2. Переписка с Ф. Рузвельтом и Г. Трумэном (август 1941 г. - декабрь 1945 г.). М.: Главполит- издат, 1958. 296 с.

28. Печенкина О. А. Эра тотальной симуляции, или искусственное воскрешение реальности. Вступительная статья / Бодрийяр Ж. Симулякры и симуляция. Тула, 2013. С. 3-15.

29. Политбюро ЦК РКП(б) - ВКП(б) и Коминтерн:1919-1943 гг. Документы. М.: РОССПЭН, 2004. 960 с.

30. Резолюции VII Всемирного Конгресса Коммунистического Интернационала. М.: Партиздат ЦК ВКП(б), 1935. 47 с.

31. Роговин В. З. 1937. М., 1996. 479 с. Режим доступу: http://trst.narod.ru/rogovin/t4/oglav.htm

32. Смирнов В. П. Начало французского движения Сопротивления. Новые данные / В. П. Смирнов // Новая и новейшая история. М., 1999. № 2. С. 16-28.

33. Смирнов В. П. Французская коммунистическая партия и Коминтерн в 1939-1940 гг. Новые архивные материалы / В. П. Смирнов // Новая и новейшая история. М., 1994. № 1. С. 30-46.

34. Советское руководство. Переписка. 1928-1941 гг. / Сост. А. В. Квашонкин, Л. П. Кошелева, Л. А. Роговая, О. В. Хлевнюк. М.: РОССПЭН, 1999. 519 с.

35. Сталин и Каганович. Переписка. 1931--1936 гг. / Сост. О. В. Хлевнюк, Р. У. Дэвис, Л. П. Кошелева, Э. А. Рис, Л. А. Роговая. М.: РОССПЭН, 2001. 798 с.

36. Сталин и немцы: Новые исследования / [под ред. Ю. Царуски; пер. с нем. Т. Г. Ваньят; науч. ред. С. З. Случ]. М.: РОССПЭН, 2009. 367 с.

37. Фирсов Ф. И. Архивы Коминтерна и внешняя политика СССР в 1939-1941 гг. / Ф. И. Фирсов // Новая и новейшая история. М., 1992 № 6. С. 12-35.

38. Фирсов Ф. И. Секреты Коммунистического Интернационала. Шифропереписка / Ф. И. Фирсов. М.: РОССПЭН, 2011. 519 с.

39. Фюре Ф. Минуле однієї ілюзії. Нарис про комуністичну ідею у ХХ столітті / Пер. с фр. К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2007. 810 с.

40. Хемингуэй Э. По ком звонит колокол: [роман] / Эрнест Хемингуэй; [пер. с англ. И. Я. Дорониной]. М.: Изд-во АСТ, 2017. 704 с.

41. Хлевнюк О. Причины «большого террора». Режим доступу: https://vedomosti.ru/opinion/artides/ 2017/07/06/712528-bolshogo-terrora

42. Штудер Б., Унфрид Б. Сталинские партийные кадры. Практика идентификации и дискурсы в Советском Союзе 1930-х гг. / Б. Штудер, Б. Унфрид; [пер. с нем. И. А. Золотарева]. М.: РОССПЭН, 2011. 247 с.

43. VII конгресс Коммунистического Интернационала и борьба против фашизма и войны. (Сборник документов) /Отв. ред. К.К. Шириня. М.: Политиздат, 1975. 527 с.

44. ХІІІ пленум ИККИ. Стенографический отчет. М.: Партиздат, 1934. 597 с.

45. Bayerlein B. H., Narinski M., Studer B., Wolikow S. Moscou - Paris - Berlin. Telegramme chiffres du Komintern (1939 - 1941). Paris, 2003. 614 p.

46. Dimitrov and Stalin: 1934-1943. Letters from the Soviet Archives / ed. by Alexander Dallin and F.I. Firsov / Russian documents translated by Vadim A. Staklo. New Haven and London: Yale University Press, 2000. 278 p.

47. Dimitrov G. The Diary. 1933-1949. / G. Dimitrov. New Haven and London: Yale University Press, 2003. 497 p.

48. Lewin M. Bureaucracy and the Stalinist State // Kershaw I., Lewin M. Stalinism and Nazism: Dictatorships in Comparison. Cambridge: Cambridge U. P., 1997. P. 53-74. Режим доступу: https:// books.google.com.ua/hooks?id=_tmGaltZ0tsC&pg=PA53&hl=m&source=gbs_toc_r&cad=4#v=onep age&q&f=false

Размещено на Allbest.ru