Повсякденне життя міської молоді України (20-30-ті роки ХХ ст.): історіографічний дискурс

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

В.Е. Ахрамовський

Проаналізовано сучасний стан вітчизняної історіографії присвяченої повсякденному життю міської молоді 20-х - 30-х років ХХ ст., розкрито основні питання у дослідженнях міської молоді та розглянуто праці українських дослідників з даної тематики.

Ключові слова: історіографія, повсякденне життя, молодь, робітники, інтелігенція, девіантність, міська повсякденність.

молодь радянський ідеологічна обробка

Проанализировано современное состояние отечественной историографии посвященной повседневной жизни городской молодежи 20-х - 30-х годов ХХ в., раскрыты основные вопросы в исследованиях городской молодежи и рассмотрены труды украинских исследователей по данной тематике.

Ключевые слова: историография, повседневная жизнь, молодежь, рабочие, интеллигенция, девиантность, городская повседневность.

The present state of national historiography devoted to the everyday life of urban youth of the 20-th and 30-th years of the 20-th century is analyzed. The main issues in the research of urban youth are described and the works of Ukrainian researchers on this subject are considered.

Key words: historiography, everyday life, youth, workers, intellectuals, deviance, urban everyday life.

Нині дослідження з історії повсякдення стають актуальними серед істориків та охоплюють все більше раніше не досліджуваних тем. Історія повсякдення за короткий час перетворилася на провідний напрям історичних досліджень в Україні. Увага перших українських дослідників історії повсякдення була звернена до найважчих часів у історії українського народу, його кризових і переломних моментів, воєн та революцій. Одним з найбільш цікавих для сучасних українських істориків став період саме 1920-х - 30-х років, що не дивно враховуючи наскільки сильно події цього періоду вплинули на зміни у повсякденному житті населення України.

Молодь як одна з найбільш активних соціально-демографічних груп цього періоду не може не привертати уваги сучасних українських дослідників. Саме повсякденне життя молоді у 1920-ті - 1930-ті рр. є однією з найцікавіших і найважливіших тем. Молодь на етапі становлення радянської держави була пріоритетним напрямом ідеологічної обробки. Проникнення держави у всі сфери її життя було життєво необхідним для радянської влади, адже саме молодь є найбільш активною соціальною групою, основою трудових та демографічних резервів держави. На сучасному етапі дослідження повсякденного життя міської молоді України відбувається переважно у контексті різних суспільних прошарків населення: робітників, інтелігенції тощо.

Першою працею, що хотілося б розглянути, стала колективна монографія під керівництвом С.В. Кульчицького «Нариси повсякденного життя радянської України в добу НЕПу» [1]. Ця робота, якій передувала низка наукових статей за даною тематикою, стала першою спробою узагальнення історії повсякдення українського народу у період 20-х років ХХ ст. Була проведена величезна дослідницька робота з широким використанням архівних джерел, опрацюванням величезної кількості статистичних та публіцистичних видань радянської доби, їх критична оцінка для подолання пропагандистської кон'юнктури та отримання найбільш відповідних дійсності даних. Цій праці належить і значний внесок у дослідженні теоретико-методологічних аспектів вивчення повсякденного життя та історіографії історії повсякдення в цілому. Перші два розділи монографії які належать авторству Ольги Коляструк і Володимиру Головко, присвячені саме цій тематиці. Не може не вражати обсяг досліджень та їх науковий професіоналізм. Повсякденне життя молоді у складі таких соціальних груп як робітники, інтелігенція і студентство було досліджено з багатьох сторін, таких як: житлово-побутові умови, товаропостачання і споживання, політична діяльність, відносини молоді і радянської влади.

Заслугою Інституту Історії України НВН є видання колективної монографії «Українське Радянське суспільство 30-х рр. ХХ ст.: Нариси повсякденного життя» [2], що також є ґрунтовним дослідження української повсякденності, але вже присвяченої періоду сталінізму. До цієї праці увійшли розвідки Ольги Мовчан та Віктора Гудзя, що значною мірою пов'язані із дослідженням повсякденного життя молоді, до них можна віднести: взаємини у трудових колективах, громадське харчування, житлово-побутові умови, медичне обслуговування та загальну характеристику робітничого класу. Окрім життя робітників, досить цікавими є дослідження повсякденного життя номенклатури, студентства та духовенства до яких значною мірою відноситься і міська молодь.

Не можна оминути й індивідуальні доробки українських істориків. Великий вклад у дослідження історії повсякдення зробила, вказана вище, Ольга Коляструк, котрій належить значна кількість статей, присвячених методології та історіографії повсякдення [5]. Також необхідно зазначити, її значний вклад у дослідження повсякденного життя української інтелігенції 20-х років ХХ ст. [3, 4]. Авторка опублікувала ще декілька статей, у котрих досліджує регіональні особливості української інтелігенції, зокрема Одещини та Чернігівщини.

Серед сучасних науковців повсякдення треба відзначити і Мирослава Борисенко з його дослідженнями міської повсякденності у 20-х - 30-х роках ХХ ст. Його праця «Житло та побут міського населення України у 20-х - 30-х роках XX ст.» [6] являє собою дослідження означеної теми за допомогою значного архівного та фактологічного матеріалу, аналізує зміни у матеріальній культурі та побуті міського населення, розкриває причини та наслідки спроби усуспільнення побуту робітничого населення міста, реальні причини залучення жінок до промисловості, матеріальний стан міських жителів.

Чільне місце серед дослідників молоді України зазначеного періоду займає Прилуцький В.І. з такими працями як: «Небільшовицькі молодіжні об'єднання в УСРР в 20-ті рр.» [10], «Молодь України в умовах формування тоталітарного ладу (19201939) [14], «Молодь УСРР в період утвердження тоталітарної системи (1928-1933 рр.) [9]. Зазначені праці є лише частиною великого обсягу публікацій дослідника у тематиці радянської молоді [8, 11, 12, 13]. У своїх роботах автор розкриває складні відносини молоді і державної влади, спроби останньої запобігти виникненню не більшовицьких молодіжних організацій та завоювати авторитет у очах молоді, причини виникнення та діяльність Комсомолу, його роль у житті міської та сільської молоді.

Не залишилися поза увагою українських вчених і проблеми девіантності у суспільстві. Найбільш помітними дослідниками соціальних аномалій періоду НЕПу були Іваненко В. та Іщенко В., у спільній праці «Україна непівська аналіз соціальних аномалій південного регіону» [15] вони звернули увагу на такі проблеми як пияцтво, жебракування та бродяжництво. На основі широкого кола історичних джерел та матеріалів фондів державних архівів південних областей України автори розкривають сутність соціального середовища у період нової економічної політики та причини виникнення соціальних аномалій. Питання кримінальної злочинності та боротьби з нею розкрила у своєму дослідженні Міхеєва О.К. Г161. Також соціальні аномалії у своїх працях досліджували Кульчицький С.В., Діптан І.І., Калініченко В.В.

Значні здобутки у дослідженні повсякденності 20-х - 30-х років має дослідниця СНУ ім. В. Даля Гогохія Н.Т. Великий інтерес представляє її робота «Повсякденне життя шахтарів Донбасу у 1929-1938 роки» [17] та власне дисертаційне дослідження на тему «Українське радянське місто 1929-1938 рр.: Історико-соціальний аналіз» [18]. У своєму дисертаційному дослідженні авторка визначила роль міста у процесі трансформації суспільства зазначеного періоду, державну політику відносно впровадження комуністичної ідеології серед міського населення та впровадження нового способу життя в українському місті.

Дослідження повсякдення робітничого класу 20-х - 30-х років ХХ ст. є актуальною проблемою для українських дослідників, серед них треба відзначити, вищезгадану у контексті учасників колективного дослідження, Мовчан О.М., котрій належить і індивідуальна монографія «Повсякденне життя робітників УСРР у 1920-ті рр.» [19], де вона простежила особливості умов праці, житлові умови і соціальне забезпечення робітників УСРР.

Окрім робітничого класу та інтелігенції найбільш цікавою групою молоді є студентство. Помітним дослідником студентського повсякденного життя стала харківська дослідниця Рябченко О.Л., яка у своїй монографії «Студенти радянської України 1920-1930-х років: практики повсякденності та конфлікти ідентифікації» [20] розкрила велику кількість аспектів повсякденного життя студентства у переломному моменті, повному експериментів у освіті та взагалі у формуванні нового укладу життя студентської молоді. У праці було досліджено матеріальне забезпечення, житлово-побутові умови та дозвілля студентства в означений період. Також з вищезгаданою тематикою дослідниця прийняла участь в укладенні другої частини колективної монографії «Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (19211928 рр.)». До дослідників студентської молоді можна віднести і Зякун А.І. з її статтею на тему «Пролетарська ідентичність студентської молоді в тоталітарному пейзажі 20-х років ХХ століття» [21], у якій авторка дослідила відносини студентства з державою, проблеми їх пасивності та безініціативності у зазначений період.

Отже, з кожним роком дослідження повсякденного життя стає актуальнішим та популярнішим в українській історіографії, але незважаючи на це вивчення повсякдення такої соціально-демографічної групи як молодь залишається переважно поза увагою вітчизняних істориків. Вивчення історіографічних досліджень повсякдення 20-х - 30-х років дає змогу побачити відсутність комплексного дослідження молоді як особливої соціально-демографічної групи населення, переважна більшість робіт присвячені повсякденню найпомітніших соціальних груп, таких як: робітники, студентство, інтелігенція тощо. Всі ці праці значно доповнюють вивчення повсякдення молоді зазначеного періоду новими підходами та методами, але це питання потребує більш конкретного та ґрунтовного дослідження.

1. Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921-1928 рр.): Колективна монографія / Відп. ред. С.В. Кульчицький: В 2 ч. Ч. 1. К.: Інститут історії України НАН України, 2009. 445 с.; Ч. 2. К.: Інститут історії України, 2010. 382 с.

2. Українське радянське суспільство 30-х рр. XX ст.: нариси повсякденного життя: Колективна монографія / Відп. ред. С. В. Кульчицький. К.: Інститут історії України НАН України, 2012. 786 с.

3. Коляструк О. А. Матеріальне становище науково-педагогічної інтелігенції Києва у першій половині 20-х рр. ХХ ст. // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Зб. ст. Вип. 11. К.: ІІУ НАНУ, 2007.

4. Коляструк О. А. Повсякденне життя інтелігенції УСРР в 1920-ті роки як об'єкт історичного дослідження / О. В. Коляструк // Історична пам'ять. 2012.

5. Коляструк О. А. Предмет історії повсякденності: історіографічний огляд його становлення у зарубіжній та вітчизняній історичній науці // український історичний журнал. 2007. № 1.

6. Борисенко М. В. Життя та побут міського населення України у 20 - 30-х рр. ХХ ст. К.: ВД «Стилос», 2009.

7. Борисенко М. В. Соціокультурне середовище українських міст (20-30-ті роки ХХ ст.) / М. Борисенко // Пам'ять століть. 2007. № 4/5.

8. Прилуцький В. І. Побут студентів в 1920-х рр. // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Міжвідомчий зб. наук. пр. К., 2006.

9. Прилуцький В. І. Молодь УСРР в період утвердження тоталітарної системи (1928-1933 рр.) НВН України, Ін-т історії України. Київ: [Ін-т історії України НВН України], 1999. 61 с.

10. Прилуцький В. І. Небільшовицькі молодіжні об'єднання в УСРР в 20-ті роки. 1993. С. 1-57.

11. Прилуцький В. І. Опір молоді політиці правлячого режиму в УСРР в період утвердження тоталітарного ладу (1928 - 1936 рр.) / Прилуцький В. // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2000. № 5. С. 152-184.

12. Прилуцький В. І. Молодь у суспільно-політичному житті УСРР (1928-1932 рр.) / Прилуцький В.І. // Український історичний журнал. 2002. № 4. С. 60-81.

13. Прилуцький В. І. Комсомол - головний провідник більшовицького впливу на молодь України у 20 - 30-ті роки XX ст. / Прилуцький Віктор // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2003. № 8. С. 331-355.

14. Прилуцький В. І. Молодь України в умовах формування тоталітарного ладу (1920-1939). К.: Ін-т історії України НВН України, 2001. 249 с.

15. Іваненко В. В., Іщенко І. В. Україна непівська: аналіз соціальних аномалій південного регіону. Моногр.: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 2006. 280 с.

16. Міхеєва О. К. Девіантна поведінка радянського населення в світлі наукової літератури та джерел 1920-х років / О. Міхеєва // Історіографічні дослідження в Україні. 2011. Вип. 21. с. 278-296.

17. Гогохія Н. Т. Повсякденне життя шахтарів Донбасу у 1929-1938 роки / Нані Гогохія // Краєзнавство. 2010. № 1. С. 233-241.

18. Гогохія Н. Т. Українське радянське місто 1929-1938 рр.: Історико - соціальний аналіз: Ввтореф. дис ... канд. іст. наук / Н. Т. Гогохія. Луганськ: б. в., 2003. 20 с.

19. Мовчан О. М. Повсякденне життя робітників УСРР. 1920-ті рр. / НВН України. Інститут історії України. К.: Інститут історії України, 2011. 312 с.

20. Рябченко О. Л. Студенти радянської України 1920-1930-х років: практики повсякденності та конфлікти ідентифікації: монографія / О.Рябченко; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. Х.: ХНВМГ, 2012. 456 с.

21. Зякун А. І. «Пролетарська» ідентичність студентської молоді в «тоталітарному пейзажі» 20-х років ХХ століття // Світогляд-Філософія-Релігія: зб. наук. праць. Вип. 5. Суми: УВБС НБУ. 2014. С. 15-22.

22. Удод О. А. Історія повсякденності як провідний напрям української історіографії. Краєзнавство. 2010. № 3. С. 6-9.

Размещено на Allbest.ru