"Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932-1933 рр.": спроба етно-регіонального та соціально-демографічного аналізу (на прикладі Дніпропетровської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

О.Ф. Нікілєв

«Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932-1933 рр.»: спроба етнорегіонального та соціально-демографічного аналізу (на прикладі Дніпропетровської області)

Проаналізована «Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. Дніпропетровська область». Виявлено і систематизовано демографічні втрати населення в кожній її адміністративній одиниці як загалом, так і в соціальному, національному, віковому аспектах, зокрема. Підтверджено загальноукраїнські тенденції. Виявлено і ряд регіональних особливостей.

Ключові слова: Голодомор 1930-х рр., «Національна книга пам'яті жертв Голодомору», Дніпропетровська область, Голод 1932-1933 рр. на селі, місто в умовах Голодомору, терор голодом, демографічні наслідки Голодомору.

книга жертва голодомор дніпропетровська

Проанализирована «Национальная книга памяти жертв голодомора 1932-1933 гг. Днепропетровская область». Выявлены и систематизированы демографические потери в каждой ее административной единице как в целом, так и в социальном, национальном, возрастном аспектах, в частности. Подтверждены общеукраинские тенденции, Выявлен ряд региональных особенностей.

Ключевые слова: Голодомор 1930-х гг., «Национальная книга памяти жертв Голодомора», Днепропетровская область, Голод 1932-1933 гг. на селе, город в условиях Голодомора, террор голодом, демографические последствия Голодомора.

Analysed «National book of memory of victims of Terror-famine 1932-1933 the Dnepropetrovsk area». The demographic losses of population are educed and systematized in each her to administrative unit both on the whole and in social, national, age-old aspects, in particular. general Ukrainian tendencies are confirmed, the row of regional features is Educed/

Keywords: Terror-famine of 1930th, «National book of memory of victims of Terror-famine», Dnipropetrovs'k area, Hunger 1932-1933 on a village, city in the conditions of Terror-famine, Dnipropetrovs'k area, terror hunger, demographic consequences of terror-famine.

Проблема Голодомору 1930-х рр, попри значну історіографію, має ще чимало аспектів, що потребують ретельного дослідження. Одним з таких аспектів - кількісний вимір трагедії на регіональному рівні. В загальноукраїнському масштабі питанню кількісних втрат присвячені праці як вітчизняних дослідників, у першу чергу Кульчицького С. В. [5], Марочко В. І. [6], так і зарубіжних: Р. Конквест [4], Д. Мейс [7]. На регіональному ж - ця проблема не стала предметом прискіпливої уваги науковців. Це стосується і такої адміністративно-територіальної одиниці України, як Дніпропетровська область, яка відігравала і продовжує відігравати важливу роль в економіці країни. Хоча в цьому плані мається певне коло наукових праць, воно доволі обмежене і представлене лише роботами Іваненка В. В. [3], Нікілєва О. Ф. [9], Романець Н. Р. [10]. Їх праці присвячені висвітленню конкретних подій, що відбувалися в сільській місцевості області, опису конкретних випадків смертності, демографічним втратам в області в цілому, показу тенденцій, що мали місце у перебігу цієї трагедії. Через це на сьогодні маються лише далеко не повні дані про кількість жертв Голодомору по області в цілому. Практично невідомими залишаються втрати населення в кожній з її адміністративних одиниць як загалом, так і в соціальному, статевому, національному, віковому аспектах, зокрема. Існуюча історіографічна ситуація і визначила вибір теми нашого дослідження.

Тож зроблена спроба до певної міри заповнити наукову лакуну і на основі аналізу даних «Національної книги пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. Дніпропетровська область», яка містить поіменний мартиролог жертв трагедії, здійснити підрахунки як у кількісному так і у етно-соціальному та соціально-демографічному вимірі наслідків трагедії як по області в цілому так і по її містах та сільських районах. Для реалізації цієї мети були проведені підрахунки по всім адміністративним одиницям на основі вміщених у книзі супроводжувальних записів про загиблих.

Сама Книга пам'яті складена на основі книг актів цивільного стану населення сільських населених пунктів, селищних, міських та у містах районних рад. Усі вони містять необхідний комплекс даних про загиблих: рік народження, вік, стать, національність, соціальний стан, дату та причину смерті. Це дозволяє систематизувати і типологізувати за визначеними параметрами ситуацію в області.

Проте, особливістю Книги є те, що інформація яка міститься в ній, є неповною. У першу чергу, по наявності книг актів цивільного стану, що її складають. Збереглося лише 259 книг по 247 сільських, селищних, районних у містах та міських радах, в той час, як на 1933 р. їх нараховувалося 1113 [1, с. 6], тобто 22,2% загальної кількості. Взагалі бракує матеріалів по ряду тогочасних районів, а саме Божедарівському (тепер - частина Крирничанського), а також - по двох сучасних - Апостолівському та Магда- линівському. По деяких районах збереженість документації є вкрай обмеженою.Наприклад, по П'ятихатському району у наявності є матеріали чотирьох сільрад [8, с. 914 - 926], по Криворізькому [8, с. 501] - двох, по Софіївському - однієї [8 с. 940]. Проте збережений матеріал також не відзначається повнотою. По 65 сільрадах та міських РАЦСах дані є лише за один з досліджуваних років. Є сільради, де хоч і подаються дані про смертність по всіх селах за обидва роки, проте ця інформація вкрай неповна. Так, наприклад, по Щербатівській сільраді Томаківського р-ну зафіксовано смерть лише трьох людей [8, с. 955].

Обстеження у 1934 р. 22 сільрад області, здійснене працівниками Центрального управління народногосподарського обліку (ЦНГО) при Держплані СРСР, та представниками ЦНГО УРСР показало, що книги обліку смертей були повністю заповнені вже в перші місяці 1933 року. Надалі записи робилися в зошитах або на окремих клаптиках паперу, які в силу різних причин, у першу чергу, через смерть осіб, що фіксували загиблих, велася невідповідним чином: на окремих папірцях, нерегулрно. Коли ж було видано нові книги (а це були документи суворої звітності, тож видавалися централізовано), ніхто не перевіряв правильність перенесення в них раніше зроблених записів [3, с. 92].

Про неповне фіксування смертей свідчить і лист завідувача Дніпропетровським облздороввідділом Шрайбера від 11 квітня 1933 р. до Павлоградського райздоров- інспектора, де він вказує на відсутність у цілому ряді сільрад району реєстрації померлих [2, арк. 2].

Особливістю матеріалу, що містить Книга пам'яті, є ще й те, що нерідко інформація про загиблу особу містить не повний комплекс необхідних даних. Часто є відсутніми дані про його вік, рік народження, національність, соціальний стан, причини смерті. Як у комплексі цих складових, так і якоїсь окремої з них. Нерідко замість соціального походження дитини записано її соціальний стан: робітник, селянин. Інколи записи про померлого є нелогічними. Наприклад: «34 роки, пенсіонер», «8 років, старість». Багато смертельних випадків записано без встановлення особи.

Щодо діагнозу, то у значній масі випадків записувалися захворювання, не пов'язані напряму з тогочасною соціально-економічною ситуацією, це - серцеві, легеневі, мозкові, або ж взагалі нічого не писалося. Книга пам'яті жертв Голодомору в області містить лише дані, що збереглися у існуючих на сьогодні книгах запису цивільного стану осіб. Аналізу було піддано саме цей масив інформації.

Загальна кількість жертв зафіксованих у ній, за нашими підрахунками, становить 65 280. Особливістю її є те, що кількість померлих у містах перебільшує кількість померлих в сільській місцевості, та складає 36 872 тис. осіб. В районах кількість померлих складає 28 408 тис. осіб. Але це можна пояснити тим, що у містах була краща збереженість книг реєстрації. Найбільша кількість збережених книг по Дніпропетровську (47) причину смерті.

Відомості про соціальний стан, також мають свої особливості. В книзі він не вказаний в нашому сучасному тлумаченні. Дані які там містяться, були узагальнені і об'єднані у такі великі групи як: «селяни», «робітники», «службовці», «кустарі», «пенсіонери», «утриманці», «безпритульні», «безробітні». Пенсіонери, безробітні та безпритульні зафіксовані лише в містах. У сільській місцевості стан або не вказувався, або вказувався як селянин.

В ході проведеного дослідження виявлено, що в області, як у містах, так і в селах, гинули представники всіх соціальних категорій. У містах найбільшу категорію загиблих складають робітники - 14 485 осіб, або 63,3% від загиблих там. Тобто, проблеми з продовольством суттєво позначилися на людях робітничих професій міста. Слід зауважити, що у містах значну частку померлих складали селяни - 16,8%. Це була друга за кількістю категорія. Можна припустити, що вони працювали в колгоспах, що функціонували у селах, розташованих межах міст, як, наприклад, у

Дніпропетровську чи Кривому Розі. Найбільша кількість селян знаходилась у місті Марганець. Це можна пояснити тим, що на момент 1933 року ще він ще не набув статусу міста. До інших категорій які зазнали значних втрат у містах належать службовці (6,1%), утриманці (5,6%) та пенсіонери (6,9%). Такі категорії, як «безпритульні» та «безробітні» становлять значну меншість у складі померлих. Відповідно 0,1% та 0,5%. Кустарів також зафіксовано незначний процент - 0,5%.

В сільській місцевості переважну більшість загиблих склали селяни - 23 275 осіб. Але в селах були присутні не лише селяни, є й робітники, які йшли працювати на заводи щоб вижити. Їх відсоток становить 9% і це переважно на Криворіжжі, де поряд з селами розміщувалися копальні. Невелика кількість серед померлих були службовці - 79 осіб. Можна припустити, що це працівники державних структур у сільській місцевості та вчителі. В небагатьох випадках в графі «соціальний стан» людям похилого віку зазвичай записували «на утриманні». Таких зафіксовано 1,4%.

Стосовно національного складу померлих, можна сказати що переважну більшість з зафіксованих Книгою пам'яті 28408 загиблих у сільській місцевості складали українці - 94,1%, так як вони становили основну масу сільського населення області. На другому місці були росіяни - 5,2%. Решта були євреї (0,1%), німці (0,4%) та представники інших національностей. Проте в тих населених пунктах, де компактно проживали представники інших національностей, основну масу загиблих складали вони.

Так, наприклад, в Веселівській сільраді Синельниківського району з 44 загиблих 36 були німці, 2 - росіяни, 6 - українці, в Катеринівській сільраді Солонянського всі загиблі - німці, у с. Кільманстальське Васильківського району з 52 померлих у цей період 40 осіб були німці, 1 голландець, 9 українців. У Новозорінській сільраді Криворізького району з 24 померлих 15 осіб становили представники єврейської національності [9, с. 102]. В Нікопольському та Павлоградському районах мешкало досить багато росіян, тому і кількість померлих, з загальної кількості зафіксованих по районах, у них була більшою, 2051 осіб у першому та 4546 - у другому, становили відповідно 18,8% та 17,3% при 79,9% та 82,6% відповідно, померлих українців.

У містах, серед померлих також переважали українці - 19 668 осіб, або 79,9 % загиблих. Представників інших національностей і кількісно, і за питомою вагою було значно більше, ніж на селі. У першу чергу - росіян - 12,9%. Третьою національністю міста, що найбільше представлена у Книзі пам'яті, були євреї - 4,9%. Представники інших національностей, а це білоруси, поляки, німці, латиші, грузини, вірмени татари разом становлять 2,3%. У Дніпропетровську, з загальної кількості 14 160 померлих у місті, українців зафіксовано 57,7%, росіян - 24,2%, євреїв - 15,2%, білоруси становили - 1,1%, поляки - 0,9%. Серед померлих були представники й інших національностей - німці, латиші, грузини, татари, вірмени тощо. Але їх питома вага становить 0,9%. У Кам'янському, другому за розмірами і промисловим потенціалом міста області, співвідношення практично було аналогічним, тільки третю позицію, на відміну від обласного центру, займали поляки.

Щодо причин смерті, то матеріали Книги пам'яті містять їх самий широкий спектр. Від абсолютно професійних і загальноприйнятих в медицині - до самих неймовірних, як от: «розширення серця», «туберкульоз позвоночника», «хронічний катар кишок», «катар шлунку», «токсичний коліт», «інвагінація кишок», «туберкульоз кишок», «параліч головного мозку», «зараження мозку». Для аналізу нами були обрані ті причини які найчастіше зустрічаються. Однотипні - були об'єднані в одну групу. Наприклад, «міокардит», «серцева недостатність», «параліч серця» і т.п. узагальнили в групу хвороби серця. За таким принципом були сформовані й - інші. Загалом хвороби об'єднані у 25 груп. Підрахунки по цій складовій Книги пам'яті дозволили виявити важливу особливість у реєстрації померлих в області. Попри загальноприйняте уявлення, що завжди вказувалися, хоча й невідповідні діагнози, були виявлені діагнози, що прямо зазначали причиною смерті голод. Таких по містам нараховується 75 записів, а в селах - 208.

Ще одним моментом, раніше не зафіксованим дослідниками, було виявлення надзвичайно великої кількості записів, де діагноз не вказувався. В загальній кількості зафіксованих по області смертей вони стоять на першому місці. Ця особливість характерна як для міста, так і для села. У містах загалом вони становили 14%, а в сільській місцевості - 45,9%. Ця ситуація потребує осмислення. Другу позицію, значно поступаючись першій, займала причина смерті - запалення легенів. У містах - 6,2%, у сільській місцевості - 6,3%. Третій рядок посідають діагнози, де записано причиною смерті серцеві захворювання. У місті вони склали 6,1%, на селі - 5%. Було виявлено, що записувалася ця причина смерті померлим різних вікових категорій, досить часто - дітям.

Не менш важливим результатом дослідження матеріалів Книги пам'яті стало виявлення такої групи діагнозів, що опосередковано вказують на тодішню трагічну ситуацію в області. Це такі, як «виснаження», «слабкість», «набряки», «запалення шлунку», «запалення кишковика», «дизентерія», «отруєння», «інтоксикація», «недо- харчування», «аліментарні набряки», «худість» та інші. Ці діагнози фіксувалися як у місті, так і в селах. Це може свідчити про те, що населення області незалежно від місця проживання масово вживало в їжу шкідливі для здоров'я продукти, так звані сурогати, що призводило в кінцевому результаті до смерті. По сільській місцевості таких нами виявлено 10,6% діагнозів, у містах - 13%.

Таким чином, «Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. Дніпропетровська область», попри неповноту матеріалу, дозволяє виявити загальне та особливе у тогочасній ситуації. По-перше, вона містить тенденції, що не протирічать - загальноукраїнським. По-друге, вона переконливо свідчить про те, що голодомор лютував як у селах, так і містах області. Жертвами його були представники всіх національностей та соціальних груп, що мешкали на її території. Більшість загиблих становили українці, як основна і найчисельніша національність області, а також росіяни та євреї. Проте, на територіях, де більшість становили представники інших національностей, серед померлих більшість становили саме вони. В загальній кількості записів про померлих переважали матеріали, в яких діагноз про причину смерті людини був відсутній. Значний відсоток становили діагнози, що непрямо вказували голод як причину смерті. Малися, хоч і в мінімальній мірі, діагнози, де голод прямо вказувався причиною летального випадку. Для з'ясування виявлених тенденцій актуальним виглядає здійснення подібного аналізу по всіх областях України.

1. Адміністрвативно-територіальний поділ УСРР. За станом на 1 грудня 1933 р. Харків. 1933. 174 с. Код доступу: http://history.org.ua/LiberUA/AdmTerPod_1933/AdmTerPod_1933.pdf

2. Державний архів Дніпропетровської області. Ф. 19. Оп. 1. Спр. 90.

3. Іваненко В. В. Зміна духовних онієнтинів і соціальної поведінки селянства в умовах суцільної колективізації та голодомору: (на матеріалах Дніпропетровщини) / В. В. Іваненко, Н. Р. Романець // Наддніпрянська Україна. 2008. № 6. С. 355-363.

4. Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор / Р. Конквест. Пер. з англ. К., 1993. 383 с.

5. Кульчицький С. В. Голодомор 1932 - 1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення / Кульчицький С.В. К., 2008. 424 с.; Кульчицький С. В. Історичні зошити: Демографічні наслідки голоду 1933 р. на Україні // С.В. Кульчицький / Препринт № 4. Академія наук Української РСР. Інститут історії. К. 1989. 13 с.; Кульчицький С. В. Ціна «великого перелому» / С.В. Кульчицький. К. 1991. 432 с.

6. Марочко В. І. Голодомор 1932-1933 рр. / В.І. Марочко. К. 2007. 64 с.; Марочко В. І. Територія Голодомору 1932-33 рр./ В.І. Марочко. К. 2014. 61 с.; Марочко В. І. Територія Голодомору 1932-1933 рр. в Україні: етнорегіональний та соціально-демографічний контекст / В.І. Марочко // Голод в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки (1921- 1923, 1932-1933, 1946-1947): Матеріали Міжнєлодної наукової конференції. Київ, 20-21 листопада 2013 л. К., 2013. С. 99-106.

7. Мейс Д. Політичні причини голодомору в Україні (1932-1933) / Д. Мейс // Студії з україністики: зб. наук. праць [за ред. Р. Радишевськогоі. 2004. № 5. С. 273-292.

8. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. Дніпропетровська область. Д., 2008. 1248 с.

9. Нікілєв О. Ф. Трагедія голодомору на Дніпропетровщині: до проблеми демографічних втрат / О. Ф. Нікілєв // Придніпров'я: історико-краєзнавчі дослідження. 2008. Вип. 5. С. 98-102.

10. Романець Н. Р. Демографічні та соціально-економічні наслідки Голодомору 1932-1933 рр. у Дніпропетровській області / Н. Р. Романець // Придніпров'я: історико-краєзнавчі дослідження: зб. наук. пр. 2008. № 5. С. 90-96.

Размещено на Allbest.ru