Нові пам’ятки Середньодніпровської культури північно-східної України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нові пам'ятки Середньодніпровської культури північно-східної України

Р.О. Гордієнко

У запропонованій статті вводяться до наукового обігу матеріали шести нових пам'яток середньодніпровської культури північно-східної України. Ареал побутування культури розширюється на північ до басейну Псла.

Ключові слова: середньодніпровська культура, поселення, могильник.

Вивчення пам'яток середньодніпровської культури (далі СДК) на Лівобережжі почалося у 40-х роках ХХ ст. Під час дослідження стоянки Мис Очкинський на Десні М.В. Воєводський відзначав наявність на багатьох місцевих пізньонеолітичних стоянках фрагментів посудин, близьких за формою до середньодніпровських, що, на його думку, вказувало на зв'язок із місцевими культурами неолітичної доби, зокрема культурою ямково-гребінцевої кераміки [8, с. 317]. У 1947 р. ним було досліджено і поховання, яке також можна віднести до СДК [18]. У 1948 р Д.Т. Березовцем під час розкопок багатошарового городища біля с. Волинцеве Путивльського району Сумської області також було знайдено керамічні матеріали СДК [5, с. 66]. У 1950 р. Н.П. Амбургер відкрила поселення СДК в урочищі «Ближние колки» біля с. Нова Слобода посеред Молчанського торфовища. Воно займає піщану дюну в заплаві біля корінного берега Сейму. На розораній поверхні дюни було зібрано підйомний матеріал, представлений фрагментами ліпного посуду доби бронзи та кварцитовими знаряддями. Серед керамічного матеріалу є два фрагменти стінок із відбитками шнура і 15 уламків посудин, орнаментованих прокресленим стрічковим орнаментом. За характером орнаментації посудини Н.П. Амбургер проводить аналогії з матеріалами Мар'янівського поселення [1].

У науковому обігу поселення відоме з 1930 р. [19]. У 1977-1978 рр. воно досліджувалося Середньодніпровською експедицією 1.1. Артеменка. У ході цих досліджень було з'ясовано, що поселення відноситься до пізнього етапу СДК [4]. середньодніпровський культура лівобережжя пам'ятка

Переважна більшість пам'яток СДК на Лівобережжі Дніпра належать до середнього та пізнього етапів існування культури. Усі пам'ятки, розташовані на Десні та Сеймі, 1.1. Артеменко датує пізнім етапом СДК [6, с. 19]. На цей час ареал культури значно збільшився, поширившись до басейну р. Сейм. Розселення відбувалося поступово, шляхом культурної і етнічної асиміляції місцевого населення [7, с. 372].

Список вже відомих на сьогодні пам'яток СДК у цьому регіоні можна доповнити ще п'ятьма новими об'єктами, виявленими в ході археологічних розвідок та в результаті вивчення матеріалів фондів музеїв Сумської області.

У 2004 р. на північ від с. Таранське Конотопського району Сумської області в піщаному кар'єрі, розташованому на підвищенні у заплаві лівого берега Сейму і правого берега його притоки р. Куколка, зібрано виразний матеріал доби бронзи, а саме фрагменти ліпного посуду, крем'яні скребачки і пластина з ретушшю [9]. Привертає увагу фрагмент орнаментованої посудини з високими ледве відігнутими вінцями, прикрашеної стрічкою з чотирьох паралельних горизонтальних ліній відбитку шнура. Відбиток шнура прокладено і по зрізу вінець. За характером орнаментації фрагмент можна віднести до групи посуду СДК (рис. 1, 5). Варто зазначити, що поселення майже повністю знищене піщаним кар'єром, у стінках якого зафіксовано культурний шар до 0,3 м [11].

У 2011 р. на захід від с. Запсілля Краснопільського району Сумської області на високому мисі корінного правого берега р. Псел автором під час археологічної розвідки також було зібрано підйомний матеріал у вигляді фрагментів ліпного посуду доби бронзи [12] (пос. Запсілля - 3). Кераміка переважно червоно- сірого кольору, гарного випалу, поверхня ретельно загладжена, в тісті помітні домішки піску. За формою виділяються два типи горщиків. Перший тип має наступні характеристики: шийка невиразно виділена, вінця злегкавідігнуті назовні; прикрашений горизонтальною врізною лінією, нанесеною пунктиром під вінцем; нижче розташовано ряд штрихованих трикутників, а під ними двома горизонтальними рядами є наколювання, нанесені паличкою (рис. 1, 2). Другий тип горщика має високу пряму шийку, орнаментовану горизонтальними відбитками шнура. Між другою та третьою лініями розташовано ряд наколювань, нанесених круглою паличкою, які утворюють на внутрішній поверхні стінки посудини «перлини». Краї вінець рівно зрізані і прикрашені зиґзаґом з відбитків палички (рис. 1, 1). Решта інформативного матеріалу - це фрагменти стінок посудин, орнаментованих комбінаціями з прямих і навкісних прокреслених стрічок із відбитками шнура.

У 2012 р. на поселенні біля с. Запсілля були проведені додаткові обстеження. Закладений великий шурф дозволив провести стратиграфічні спостереження. Установлена наявність культурного шару потужністю 0,25 м, що простежувався від поверхні. Він був представлений сірим ґрунтом зі значною концентрацією матеріальних решток. Далі йшов передматериковий коричневий суглинок - 0,15 м і на глибині 0,4 м - глина [13].

Шурф був заповнений невеликою кількістю пічини і кераміки. Більша частина знайдених фрагментів - неорнаментований ліпний посуд. Значна частина кераміки, вінця і стінки по-судин орнаментовані (67 фрагментів). Зібрана кераміка виготовлена з глини з домішками піску і шамоту. Орнаментовані фрагменти прикрашені різними композиціями з прокреслених ліній. Також зустрічаються фрагменти з відбитками шнура і три фрагменти з наколами паличкою. Із семи фрагментів вінець чотири належали одній посудині. Це був горщик (діаметр 16 см) із корот-кою шийкою і опуклим туловом, прикрашений зональним орнаментом. По зрізу вінця посудинки оздоблені горизонтальним відбитком шнура. Під вінцем розташовані ще три аналогічні відбитки, далі - ряд із вертикальних зиґзаґів, потім - дві горизонтальні лінії відбитків шнура, під якими ряд трикутних наколів. Завершує композицію орнамент із врізних ліній у вигляді ряду з обер-нених догори «ялинок», що чергуються з вер-тикальними лініями. Під вінцем є два наскрізні проколи, можливо, сліди ремонту (рис. 1, 3). За формою також виділяється горщик зі слабо виділеною шийкою і злегка відігнутим назовні вінцем. Посудина оздоблена чотирма горизон-тальними відбитками шнура (рис. 1, 4).

Кераміка з поселення Запілля - 3 має багато спільних рис за техніко-технологічними характеристиками її виконання, формами і орнаментацією з посудом поселень Ісковщина, Дубровка, Княжа Гора, Ходосовичі, Долинка, які дослідники (І.І. Артеменко, С.С. Березанська, М.М. Бондар, К.П. Бунятян та ін.) відносять до пізнього етапу СДК [2].

Відкрите В.А. Іллінською у 1966 р. поселення біля с. Запсілля [14], у 2012 р. знову привернуло до себе увагу співробітників науково-дослідного центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України (ДП «НДЦ «ОАСУ» ІА НАНУ). Пам'ятка розташована на південь від села в ур. Глотове і займає край виступу тераси правого берега р. Псел. На цьому етапі поселення площею 100 х 150 м досліджувалося розвідкою, проводилися невеликі роботи шурфами. Зібрана колекція матеріалу, а також стратиграфічні спостереження, дозволили установити наявність культурного шару потужністю 0,4 м, де 0,1 м - дерновий шар, в якому зустрічалися фрагменти ліпного посуду; 0,4 м - сірий шар зі значною концентрацією матеріалів доби бронзи та поодинокими знахідками скіфського часу; 0,4 м - шар алювіального походження і на глибині 0,9 м - материковий суглинок.

Загалом на поселенні було знайдено близько 400 фрагментів посуду. Окрім кераміки, виявлено матеріал з кременю: уламки відщепів, відщепи, лусочка. Частина знахідок зазнала дії вогню. Серед виробів з кременю знайдено одну стрілку.

У керамічному комплексі з поселення переважа-ють фрагменти вінець та стінок посуду СДК червоно- сірого кольору, гарного випалу, з домішками шамо-ту та піску в тісті. Для обробки поверхні ліпного посуду використана техніка полосчатого загладжу-вання, коли розчоси наносилися по ще вологому тулубу посудини гребінцем із кістки чи дерева як по зовнішній, так і по внутрішній поверхні посуди-ни, причому зовнішня, як правило, була оброблена ретельніше. Часто бугрувата від розчосів зовнішня поверхня потім загладжувалася якимсь твердим знаряддям, тому розчоси, нанесені гребінцем, набу-вали м'якіших обрисів. Розчоси мали різні напрям-ки - вертикальний, горизонтальний, навкісний.

За формою і орнаментацією реконструюються три посудини. Перша посудина - горщик із прямими вінцями з добре наміченою шийкою, прикрашений зональним орнаментом: під вінцем ряд лівобічних навкісних прокреслених ліній, нижче був розташований ряд тичок від поставленої під кутом палички, під яким дві горизонтальні лінії ялинкового орнаменту, ще нижче - ряд лівобічних навкісних прокреслених ліній, паралельно якому знову проходить ряд тичок. Завершують композицію три ряди ялинкового орнаменту. Зовнішня та внутрішня поверхня посудини була вкрита полосчатим згладжуванням. Також на поверхні посудини простежуються чотири прокреслені лінії, що, вочевидь, були зроблені випадково при формуванні ще до випалу посудини. Можна відзначити, що ця посудина має нетипове для СДК профілювання (рис. 1, 9). Орнамент схожий на той, що зустрічаємо на посуді зі Стрілиці (поховання № 81) та Долинки (курган № 56) [5, с. 29, 75].

Друга посудина - горщик із короткою шийкою, відігнутими вінцями та опуклим тулубом діаметром 24 см. Орнаментований по всій поверхні; під вінцями - ряд лівобічних навкісних прокреслених ліній, ниж-че яких - дві горизонтальні лінії з відбитків шнура, під ними знову ряд лівобічних прокреслених ліній, нижче - одна лінія з відбитками шнура. По шийці горщика нанесений ряд тичок поставленою під ку-том паличкою, далі - ряд вертикальних відбитків гребінцевого штампу. Завершує композицію ор-намент зі штрихованих трикутників, виконаних відбитками шнура, що чергуються з горизонтальни-ми широкими прокресленими лініями (рис. 1, 8).

Третій горщик має ледь виділену шийку, злегка відігнуте назовні вінце, під яким знаходиться ряд майже вертикальних відбитків гребінцевого штампу; нижче від краю вінець поверхня вкрита горизонтальним полосчатим згладжуванням. По найменшому діаметру шийки проходить ряд нігтьових у-подібних відбитків. Завершує композицію ялинковий орнамент по всьому тулову посудини. Орнаментація наносилася на ретельно загладжену поверхню. Внутрішня сторона посудини вкрита згладженими розчосами (рис. 1,6). У 2011 р. між селами Латишівка і Пєшкове Путивльського району Сумської області співробітником Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі випадково було знайдено горщик [17]. Посудина невисока (13 см), приземкувата, має маленьке, ледь увігнуте, дно (діаметр 8 см) і широке горло з прямими короткими вінцями (діаметр 15,5 см). Її тулуб трохи асиметричний, максимальний діаметр має нижня третина. Вся поверхня горщика прикрашена орнаментом, який розділений на шість рівних горизонтальних частин (поясів) стрічками з відбитків шнура. Перший пояс під вінчиком прикрашений вертикальними насічками, наступний - стрічкою зиґзаґу, далі - три пояси, оздоблені вертикальними насічками. Завершує орнамент стрічка зиґзаґу в придонній частині горщика. За способом орнаментації та складом тіста горщик, згідно з типологією 1.1. Артеменка, належить до першої групи столового посуду (рис. 1, 10). Такі посудини зустрічаються як на поселеннях, так і в похованнях СДК [7, с. 367-369].

При повторному обстеженні на краю тераси уздовж ґрунтової дороги, що спускається в заплаву Сейму, у промоїні від стікання дощових вод, на місці, де в 2011 р. був знайдений горщик, зафіксовано ще фрагмент від нього і разом з ним знаряддя праці з кре-меню, кінцева скребачка на пластині з дугоподібним лезом і однобічною ретушшю, що переходить на бокові краї пластини (рис. 1, 11). Аналогічні скре-бачки знаходять на поселеннях і могильниках серед-нього та пізнього етапів СДК (Пекарі, Ісківщина, Ра- дуль). Знахідки зберігаються у фондах Державного історико-культурного заповідника в м. Путивлі [12].

Подібний горщик із крем'яним знаряддям було знайдено на поселенні Ветхе - І (рис. 2, 1, 2).

Поселення Ветхе - І відкрито в ході археологічної розвідки співробітником ніжинського краєзнавчого музею імені І. Г. Спаського О.С. Морозовим у 1993-1994 рр. Поселення розташоване в урочищі Ветхе, на відстані 0,5 кмвід західної околиці м. Ніжина. Пам 'ятка займає підвищену ділянку на лівому березі р. Остер неподалік від об'їзної дороги Чернігів-Прилуки. Приблизна площа поселення складає 200 х 300 м, частково розорюється. Пам'ятка розташована по-ряд із колишньою територією Ветхоріздвянівського Красноострівського Георгіївського монасти-ря [15, с. 9-10]. За характером орнаментації горщик і ножевидну пластину з поселення Ветхе - І можна віднести до СДК [16, с. 281-284].

Слід згадати ще один цілий горщик - експонат Кролевецького краєзнавчого музею (фондовий номер ОФ-4645 К-924), переданий туди у 1970 р. місцевим краєзнавцем М.І. Сереженком. Знахідка походить з ур. Панські грудки біля с. Мутин (Кролевецький р-н, Сумська обл.). Артефакт був виявлений на підвищенні в заплаві правого берега Сейму на глибині близько 0,8 м у розрізі під час роботи бульдозера [20] (рис. 1, 7). Посудина сірого кольору, невисока (14,5 см), має широке горло з короткою шийкою і відігнутим вінцем (діаметр 15,5 см). Денце плоске, діаметром 8 см. Тулуб асиметричний, у верхній частині прикрашений орнаментом: по краю вінця проходить уривчаста стрічка, утворена відбитком шнура; перший пояс з вертикальних насічок, другий відокремлений від першого трьома горизонтальними стрічками з відбитків шнура; завершує орнамент горизонтальна стрічка і зиґзаґ.

За характером орнаментації посудину можна віднести до столового посуду пізнього етапу СДК. Найближчою аналогією йому є горщик із кургану N° 1 в урочищі Сергієва Грива, дослідженого неподалік від с. Ходосовичі Гомельської області Білорусі [3].

Останнідвапункти, зякихпоходять цілі посудини, очевидно, можна віднести до поховальних пам'яток. На середньому етапі існування СДК з'являється новий поховальний обряд - тілопокладення і тілоспалення у ґрунтових могильниках, який побутує і на пізньому етапі [2, с. 40].

Під час обстеження території довкола знахідки з Латишівки курганних насипів чи ям виявлено не було. Поблизу горщика ні кісток, ні залишків кремації не знайдено. Місцевість, де виявлено посудину і скребачку, відповідає топографічним умовам розташування ґрунтових могильників СДК. Незначна глибина (0,5 м) може вказувати, що поховання було здійснене за обрядом кремації, розмите і знищене стікаючими зі схилу дощовими водами. Ця знахідка наводить нас на думку про належність її до поховального обряду, що є характерним для поховань СДК [7, с. 367]. Можемо припустити, що і горщик із Кролевецького музею, знайдений на досить великій глибині (0,8 м), а також топографічні умови залягання можуть вказувати на її приналежність до обряду ґрунтових поховань пізнього етапу СДК, здійснених за обрядом кремації.

Об'єкти біля с. Запсілля і Таранське-4 можемо кваліфікувати як поселення, про що свідчить наявність культурного шару і виявлені керамічні матеріали. Поселення Запілля - 3, розташоване на високій ділянці корінного берега Псла, належить до групи пам'яток із високою, а поселення Таранське - 4 і Запілля - 4 - до пам'яток із низькою топографією.

На півночі Лівобережжя пам'ятки пізнього етапу СДК за стратиграфією часто змінюються сосницькими (Волинцеве та Мар'янівка). На нововиявленому поселенні Запілля - 3, крім середньодніпровських, було знайдено матеріали бабинської культури. Подібне явище простежується і в районі Канева на поселеннях Зарубинці ІІІ, Канів V, Селище IV та ін. [7, с. 373]. На поселенні Таранське - 4 середньодніпровським матеріалам передують лизогубівські [10, с. 231]. А на Запіллі - 4 поруч із матеріалами СДК було виявлено поодинокі фрагменти бондарихинського та скіфського посуду.

Розглянуті матеріали з виявлених пам'яток на території північно-східної України є важливими і перспективними у подальшому пошуку і дослідженнях як відкритих місцезнаходжень поселень, так і у припущенні про можливість існування поряд з ними ґрунтових могильників, характерних для цієї спільноти. Нові дані, безперечно, розширюють ареал побутування середньодніпровської культури і значною мірою доповнюють археологічну карту пам'яток.

Посилання

1. Амбургер Н. Отчет об археологической разведке в Путивльском районе Сумской области в 1950 году // Науковий архів Інституту археології НАН України. - 1950. - № 2 в. - С. 17-19.

2. Артеменко И.И. Культуры раннего бронзового века южной полосы Европейской части СССР / И.И. Артеменко // Эпоха бронзы лесной полосы СССР / под. общ. ред. Б.А. Рибакова. - М.: Наука, 1987. - С. 37-42.

3. Артеменко И.И. Неолитические стоянки и курганы эпохи бронзы близ с. Ходосовичи Гомельской обл. БССР / И.И. Артеменко // Памятники каменного и бронзового веков Евразии / под ред. О.М. Бадера. - М.: Наука, 1964. - С. 63-65.

4. Артеменко И.И. Отчет о работе Среднеднепровской экспедиции в 1977 г. / И.И. Артеменко // НА ІА НАН України. - 1977. - № 11. - С. 35.

5. Артеменко И.И. Племена Верхнего и Среднего Поднепровья в эпоху бронзи / И.И. Артеменко // МИА. - М.: Наука, 1967. - Вип. 148. - 410 с.

6. Артеменко И. И. Среднеднепровская культура / И.И. Артеменко // СА. - 1963. - № 2. - С. 12-37.

7. Артеменко И. И. Среднеднепровская культура / И. И. Ар-теменко // Археология Украинской ССР / под ред. И. И. Арте-менко: в 3 т. - К.: Наукова думка, 1985. - Т. 1. - С. 364- 375.

8. Березанська С.С. Середньодніпровська культура / С.С. Бе- резанська // Археологія Української РСР / за ред. В.Д. Барана, С.М. Бібікова: в 3 т. - К.: Наукова думка, 1971. - Т 1. - С. 309-317.

9. Бєлінська Л.І. Звіт про археологічні дослідження на території Сумської області у 2004 році / Л.І. Бєлінська, М.М. Беленко // Науковий архів СОКМ. - 2004. - № 1. - С. 4-5.

10. Бєлінська Л.І. Матеріали неоліту-середньої бронзи з басейну р. Сейм на Сумщині / Л.І. Бєлінська, С.А. Теліженко // Матеріали та дослідження з археології східної України. - 2008. - № 8. - С. 231.

11. Звіт про археологічні дослідження на території Сумської області у 1999 році / Л.І. Бєлінська, В.Б. Звагельський, В.О. Борошнєв, М.П. Нога // Науковий архів СОКМ - 1999. - № 1. - С. 6-7.

12. Звіт про археологічні дослідження на території Сумської області у 2011 році / Л.І. Білинська, О.А. Удовіченко, О.О. Білинський, Р.О. Гордієнко // НА ІА НАНУ - 2011. - № 1. - С. 8.

13. Звіт про археологічні дослідження на території Сумської області у 2012 р. / Л.І. Білинська, О.А. Удовіченко, О.О. Білинський, РО. Гордієнко // НА Сумського обласного краєзнавчого музею (у друці).

14. Ильинская В. А. Отчет о разведке в Днепровском Левобережье по течению рек Псла и Сейма / В.А. Ильинская, А.И. Тереножкин // НА ІА НАН України. - 1966. - № 18. - С. 147.

15. Морозов О. С. Ніжин археологічний та літописний (за матеріалами Ніжинського краєзнавчого музею) / О.С. Морозов // Ніжинська старовина. - Вип. 6 (9). - Ніжин, 2008. - С. 5-23.

16. Пархоменко О.Г. Поселення Ветхе: археологічнапам'ятка XIV-XV ст. / О.Г. Пархоменко // П'яті Зарембівські читання. Матеріали П'ятих Зарембівських наукових читань «Українське пам'яткознавство: сучасні проблеми та тенденції», присвячені 100-річчю від дня народження академіка П. Т. Тронька, м. Київ, 15 квітня 2015 р. - К., 2015. - С. 281-284.

17. Плаксина Е.В. Археологические находки эпохи бронзы вблизи Путивля / Е. В. Плаксина, А. А. Удовиченко // МИАДЛ. - Курск: Курская городская типография, 2012. - Вып. 4. - С. 99-103.

18. Розенфельдт И.Г. Стоянка Мыс Очкинский / И.Г Розенфельдт // КСИИМК. - 1950. - Вип. XXXI. - С. 130-131.

19. Рудинський М. Мар'янівська стація / М. Рудинський // Антропологія. Річник кабінету антропології ім. Ф. Вовка. - К., 1930. - № 3. - С. 179-190.

Сереженко М.І. Горщик із урочища Панські грудки: [рукопис] / М.І. Сереженко // Кролевецький краєзнавчий музей, науково-допоміжний фонд, б/н. Размещено на Allbest.ru