Невідомий гетьман Марко Ковтун: документи з історії української козаччини ХVІ-ХVII ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НЕВІДОМИЙ ГЕТЬМАН МАРКО КОВТУН: ДОКУМЕНТИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЧЧИНИ XVI-XVII СТ

Т.Р. Ковалець

Проаналізовано новознайдені джерела до історії українського козацтва 1600-1602 рр., а саме: королівський універсал і охоронний лист козацькому війську під проводом Самійла Кішки, затягнутому урядом Речі Посполитої для участі в кампанії проти волоського господаря Міхая Хороброго, а також лист-прохання незнаного досі козацького гетьмана Марка Ковтуна до краківського каштеляна, українського магната Януша Острозького.

Тексти документів разом із перекладами їх українською мовою, примітками та коментарями публікуються вперше.

Ключові слова: Військо Запорозьке; Річ Посполита; Самійло Кішка; Марко Ковтун; публікація джерел.

The author analyses found out sources of the history of Ukrainian Cossacks of 1600-1602 biennium, namely: the Royal Universal and Protective Act to Cossack army led by Samiylo Kishka, covered by the Government of the Polish-Lithuanian Commonwealth to participate in the campaign against Wallachian ruler Michael the Brave, and a letter of request of still unknown Cossack hetman Marko Kovtun to Cracow castellan, Ukrainian magnate Janusz Ostrogski. Texts with translations to Ukrainian, notes and comments are published for the first time.

Key words: the Zaporizhzhya Army; the Polish-Lithuanian Commonwealth; Samiylo Kishka; Marko Kovtun; publishing of sources.

Після придушення у 1596 р. військом Речі Посполитої козацького виступу під проводом Северина Наливайка, Григорія Лободи та Матвія Шаули для Війська Запорозького настав період глибокої кризи, що завершилася через кілька літ завдяки участі козацьких загонів у волоській та ліфляндській кампаніях. Через відсутність широкої джерельної бази цей період історії українського козацтва постає перед дослідниками своєрідною “білою плямою”, ґрунтовне вивчення якої, видається, може стосуватися тільки окремих коротких часових відтинків. Саме тому кожен новознайдений джерельний матеріал дає змогу трохи підійняти завісу таємничості, а іноді ще й з іншого ракурсу дослідити відомі події.

Після появи наприкінці ХІХ-початку XX ст. кількох археографічних зібрань, де були вміщені деякі документи з історії Війська Запорозького згаданого періоду¹, подальші евристичні пошуки увінчалися успіхом тільки на початку ХХІ ст.². Метою цієї статті є опублікування разом із перекладом українською мовою, примітками та науковими коментарями новознайдених документів: універсалу польського короля Зиґмунта Ш та ґлейту (охоронного листа), виданих у серпні 1600 р. козацькому війську під проводом гетьмана Самійла Кішки (воно вирушало на війну із волоським господарем Міхаєм Хоробрим), а також листа-прохання невідомого досі запорозького гетьмана Марка Ковтуна до краківського каштеляна, українського магната Януша Острозького від 22 жовтня 1602 р.

Ступивши у 1593 р. на стіл Волоського князівства, Міхай Хоробрий уже наступного року розпочав успішну антитурецьку боротьбу і водночас намагався об'єднати Волоське, Семигородське та Молдавське князівства. Присутність під боком пригніченого Солоницьким розгромом і розтривоженого репресіями з боку польської влади та кривавою внутрішньою боротьбою запорозького воїнства аж ніяк не могла залишитись непоміченою спритним господарем. Іще 1595-1596 рр. Міхай, висилаючи “трохи упоминку”, тобто грошей та подарунків, козацькій старшині для залучення запорозького війська (“поганина того допоможете мені побороти за Хрест Святий, за кров християнську”), обіцяв їм за службу щедру платню та “сукна”³. Достеменно невідомою залишається реакція запорожців на такі пропозиції. Певні вказівки у джерелах все ж дали змогу ідентифікувати козацькі контингенти на службі в Мі- хая: так, 1598 р. до волоського господаря прибув загін запорожців на чолі з козаком Мітлою⁴, а восени 1599 р. зайняття волоським військом Семигороду, як висловився М. Грушевський, обійшлося, “мабуть, також не без козацької участи”⁵.

Навесні 1600 р., не знаходячи підтримки з боку Зиґмунта ІІІ для своїх претензій на Молдавське князівство, Міхай Хоробрий за лічені тижні вирішив справу силою, розбивши молдавське військо і союзні йому польські підрозділи та дійшовши аж до Покуття. Назрівало масштабне збройне зіткнення новоствореної держави та Речі Посполитої, важливу роль у якому судилося відіграти Війську Запорозькому⁶. Ще у січні 1600 р. польський король наказував своєму посланцеві на Запорожжя переконувати козаків вірно служити Речі Посполитій та дорікати їм за тісні контакти з Міхаєм, котрий усіма засобами перетягав низовців на свій бік⁷. Натомість козаки вимагали скасування баніції, накладеної на них після Солониці, повернення права на самоврядування тощо⁸. Переговори тривали цілу весну та початок літа, однак задоволення основних вимог запорожців могло відбутися тільки на сеймі наступного року. У червні король через свого поручика Яна Оришковського закликав козаків та їх тодішнього гетьмана С. Кішку до участі у поході проти Міхая Хороброго⁹, однак певне матеріальне заохочення низовцям прибуло аж у перші дні липня: тоді Оришковський у гирлі Дніпра біля Очакова наздогнав козаків, які вирушили на море, й переконав їх повернутися й допомогти коронному війську¹⁰.

Уже тоді, в липні, під час підготовки запорожців до кампанії постала гостра проблема офіційного визнання статусу учасників цього походу. В одному з листів до великого гетьмана коронного Яна Замойського С. Кішка нарікав на “панів старост українних і їх намісників”, котрі над козаками та їх сім'ями “убивства і брутальність за уподобанням своїм чинять”¹¹. 16 липня, вірогідно, отримавши певні обіцянки захистити інтереси запорожців, Кішка вирушив із Запорожжя до Теребовлі - визначеного Замойським місця збору загонів. Із листа, який 1 серпня відправив козацький ватажок коронному гетьманові, дізнаємося про важке піднімання війська проти течії змілілим Дніпром та плани козаків через тиждень прибути до Канева і провести там остаточний збір товариства, “щоб зійшлися всі з прикордонних міст”¹². Цього ж дня у Варшаві Зиґ- мунт ІІІ, прислухавшись до попередніх прохань запорожців, вислав до них листа, у якому відзначав: “щоб ви не остерігалися ніяких небезпек через минулі події (йдеться про повстання 1594-1596 рр. - Т. К.), ґлейт вам посилаємо, даємо і до станів, також і урядів різні листи, щоб проти вас, дружин, дітей ваших і маєтків поводилися спокійно”¹³. Королівський універсал¹⁴ про прийняття козаків на державну службу, а також згаданий ґлейт¹⁵, тобто охоронну грамоту для запорожців як осіб, поставлених на той час поза законом, нам пощастило відшукати у польських архівосховищах.

Універсал Зиґмунта Ш, датований 2 серпня 1600 р., містить пряму вказівку на причини наймання запорозького війська: для участі його у поході “супроти Міхая, котрий землю волоську, що була під нашою обороною, опанував і проти нас і держав наших замисел поганий, як до нас доходило, мав”. Шляхті та урядникам повідомлялося, що козаки повинні, “зважаючи на минулі справи і вчинки, ніякого від урядів та підданих наших не мати гніту й утисків”, однак зі свого боку вони “мають також поводитися скромно, спокійно, достойно, для нас і гетьманів наших вірно, зичливо, приязно”.

Королівський ґлейт значно коротший від універсалу, проте основна теза в ньому сформульована інакше: “нагадуємо і наказуємо, щоби всюди, де б не прийшли до міст, містечок та сіл наших і підданих наших, якщо б із них хтось прийшов і мешкав чи перебував, також дружини, діти і маєтки їх були безпечні, ніякого гніту і утисків не мали”. Більше того, козакам гарантувалися “захист з боку урядів та справедливість в усіляких кривдах і справах своїх”.

Під час маршу на з'єднання із коронним військом С. Кішка був звинувачений у зраді та співпраці з Міхаєм Хоробрим, а новим керівником став Гаврило Крутневич. Хоч усі звинувачення з Кішки після певного “внутрішнього розслідування” були зняті, козаки дуже спізнились і прибули до Замойського тільки 20 жовтня, себто за тиждень перед вирішальною битвою під Буковим, у якій прилучилися до розгрому війська волоського господаря¹⁶.

Задоволений із козацької допомоги у Волощині польський уряд наступного року, після традиційно тривалих переговорів, зумів знову залучити контингент запорожців під командуванням С. Кішки до участі в кампанії проти шведів у Ліфляндії. Із жовтня 1601 р. до березня 1602 р. козаки взяли участь в облозі фортець Вольмар, Анстла, а їхні кінні загони охороняли комунікації коронного війська. Через кепське постачання розпочався голод, запорожці зазнавали тяжких утрат під час штурмів ворожих укріплень. Наприкінці лютого, під час одного з таких штурмів, а, можливо, вночі із 28 лютого на 1 березня у бою зі шведською кіннотою біля міста Пилтсамаа (сучасний повіт Йиґевамаа Естонії) за підозрілих обставин загинув і сам козацький гетьман¹⁷. Незабаром, виснажені зимовою кампанією, загони запорожців, за влучним висловом М. Грушевського, “пішли на Білу-Русь - латати злидні”¹⁸: не отримавши платні за службу, стали на постій по білоруських містах, які взялися нещадно грабувати¹⁹. У березні-квітні 1602 р. козацьким “старшим” був Г. Крутневич, про що свідчить його листування із За- мойським²⁰ Наступником Крутневича став “гетьман” Іван Куцькович, який “тримав булаву” до кінця року.

Кореспонденція цих очільників запорожців указує на те, що козаки зупинилися тут майже на цілий 1602 р. та частину 1603 р., зокрема, про це свідчать листи гетьмана Івана Куцьковича, датовані травнем та груднем 1602 р., вислані з міст Могилева, Вітебська і села Островно на Вітебщині, його наступника Івана Косого 22 січня 1603 р. із Могилева²¹ тощо.

У такому контексті дещо парадоксально виглядає інша знахідка - лист до князя Януша Острозького, датований 22 жовтня 1602 р. і висланий із міста Чуднова на Поділлі. Автором його є досі невідомий “Марко Ковтун, гетьман Війська Запорозького”²². Згідно з цим листом, до магната відправлялося послів “Павла Чорнобильця, Верховського, Міська Турчина”, котрі мали клопотатися перед Острозьким у двох справах: поверненні відібраних, вірогідно, монахами козацьких коней та речей (щоб князь “коней товаришів Війська нашого, затриманих із сідлами та іншими речами в Чуднівському ключі, абатстві ВКМ²³, <...> зволив наказати повернути”), а також передання двох листів до Війська Запорозького “воєводи любельського (Марка Собєського. - Т. К.) і лист ЙМП воєводи київського (Костянтина-Василя Острозького. - Т. К.)”, що були в адресата.

Повторимося, до нас дійшли тільки фрагменти листування козацьких ватажків (власне, тільки одного - І. Куцьковича) із травня та грудня 1602 р., тоді як тогорічні літо й осінь в історії українського козацтва постають майже цілковитою terra incognita. Видається вкрай сумнівним, що на короткий час у козацькому війську, яке перебувало в Білорусі, І. Куцьковича замінив новий командувач М. Ковтун, який улітку - на початку осені 1602 р. відлучався на більш ніж 700 км на південь, на Поділля до Чуднова, щоб через місяць осіннім бездоріжжям повернутися в північну Білорусь. Таким чином, можна припустити, що принаймні на осінь 1602 р. в українського козацтва були два гетьмани - один, офіційно визнаний, командував рештками загонів С. Кішки в Білорусі, інший, може, навіть без офіційного статусу, перебував в Україні та намагався контактувати з місцевими урядами²⁴.

Отож, маємо справу з цінними джерелами, що розкривають досі невідомі сторінки історії українського козацтва на зламі XVI-XVII ст. Зважаючи на свій зміст, ці документи можуть також бути використані для дослідження тогочасних польсько-волоських стосунків, взаємовідносин козацтва із представниками польської еліти тощо.

У додатку обговорювані документи подаємо як першодрук у супроводі нашого перекладу, коментарів та приміток. Універсал і ґлейт Зиґмунта ІІІ залишилися в копіях: ґлейт - початку XVII ст., універсал - 2-ї пол. XVIII ст. Лист Марка Ковтуна зберігся в оригіналі.

Усі три джерела польськомовні. Їх текст осучаснено згідно з усталеною інструкцією для видання таких історичних джерел²⁵, а також із наслідуванням методики, застосовуваної в сучасних подібних археографічних публікаціях²⁶. Для зручності сприйняття здійснено незначний переділ речень. Сумнівно прочитані й перекладені фрагменти акцентовано знаком (?), а розшифрування скорочених частин слів та пропущених слів, ключових для розуміння думки, подано у квадратних дужках.

Перелік скорочень

ВКМ - Ваша князівська милість КЙМ - король його милість

ММП - мені милостивий пан, мій милостивий пан

НМП - наш милостивий пан

JMP - Jego Milosc Pan

JOK - Jasnie Oswiecone Ksi^zз

KJM - Krol Jego Milosc

MMP - mnie milosciwy Pan, moj milosciwy Pan NMP - nasz milosciwy Pan

WXM - Wasza Ksi^zзca Milosc nasz milosciwy Pan

Додаток № 1. Універсал короля Зиґмунта III²⁷ про затягнення запорозького війська під керівництвом гетьмана Самійла Кішки на війну проти Міхая Хороброго. Варшава, 2 серпня 1600-го року

/739/16[00] die 2 sierpnia Ex M[anu]s[cripti] Metrice[s] Regni

Od KJM Zygmuta III²⁸

Wszem wobec i kazdemu²⁹ z osobna, komu to etc. oznajmujemy, iz za ofiarowaniem siз na sluzbз nasz^ [i] Rzeczypospolitej rycerstwa Zaporowskiego z hetmanem swym Samuelem Koszk^ przeciw Michalowi, ktory ziemiз Wolosk^ pod obron^ nasz^ bзd^c^ opanowal i przeciw nam i panstwom naszym umysl zly, jako nas dochodzi, wzi^l, przed siз wdziзcznie przyj^wszy, [na] tз ich chзc glejt nasz krolewski dla wszelakiego pomienionego rycerstwa tak w powszechnosci, jako z osobna kazdego w panstwach naszych bezpieczenstwa im dajemy, warjc im to, ze nie maj^ wzglзdem przeszlych spraw i postзpkow zadnego od urzзdow [i] poddanych naszych miec przenagabania i trudnosci albo niebezpieczenstwa, ale wolnie i swobodnie na sluzbie naszej byc i trwac, i z niej siз gdzie ktoremu z nich bзdzie siз widzialo wrocic, bзd^ mogli, a w tym ani urz^d, ani czlowiek zaden nie ma im czynic zatrudnienia i przykrosci.

Oni tez tak na sluzbie naszej, jako i na kazdym innym miejscu maj^ tez zachowac siз skromnie, spokojnie, uczciwie, przeciw nam i hetmanom naszym wiernie, zyczliwie, przyjazliwie, a przeciw nieprzyjaciolom naszym mзznie pozyskuj^c tymi [sluzbami] sobie dalsz^ laskз nasz^ i stanow wszech³⁰. Co do wiadomosci wszem³¹, komu to wiedziec nalezy, przywodz^c, rozkazujemy, aby ten nasz glejt i list powszechnego bezpieczenstwa cale i nienaruszenie trzymali i wedlug niego siз zachowali pod winami przeciw tym, ktorzy glejty nasze gwalc^ i prawie opisanymi, na swiadectwo tego pewniejszego list nasz kazalismy pieczзci^ koronn^ zapieczзtowac.

/740/ Dan w Warszawie dnia 2 miesi^ca sierpnia roku Panskiego MDC panowania krolestw naszych polskiego XIII a szwedzkiego roku VII. Sigismundus Rex³².

Переклад

/739/16[00] дня 2 серпня З рукопису Метрики Коронної³³

Від КЙМ Зиґмунта ІІІ

Усім загалом і кожному зокрема, кому це і т. д. повідомляємо, що за пожертвуванням себе на службу нашу і Речі Посполитої лицарства запорозького з гетьманом своїм Самуїлом Кішкою супроти Міхая, котрий землю волоську, що була під нашою обороною, опанував і проти нас та держав наших замисел поганий, як до нас доходило, мав, вдячно прийнявши ту їх охоту, ґлейт наш королівський для всього згаданого лицарства задля безпеки у наших державах так укупі, як і кожного зокрема, даємо за умови, що вони, зважаючи на минулі справи і вчинки, не повинні мати ніяких гніту й утисків від урядів та підданих наших, ані небезпеки, а вільно на службі нашій перебувати, і з неї хто куди з них хотітиме піти, то зможуть, а в тому ні уряд, ані муж ніякий не має їм чинити утисків та прикрощів.

Вони теж так на службі нашій, як і на кожному іншому місці, мають також поводитися скромно, спокійно, достойно, для нас і гетьманів наших вірно, зичливо, приязно, а проти ворогів наших мужньо шукаючи собі й далі ласку нашу і всіх станів. Це до відома всіх, кому це знати належить, доносячи, наказуємо, щоб цей наш ґлейт і лист загальну безпеку ціло й непорушно тримали і стосовно нього поводилися під карою для тих, котрі ґлейти наші ґвалтують і правами (?) описаними, для засвідчення кращого лист наш наказали ми коронною печаткою запечатати.

/740/ Даний у Варшаві дня 2 місяця серпня року Божого 1600 панування королівствами нашими польським XIII-го, а шведським року VII-го. Король Сигізмунд.

BCz, sygn. 126, s. 739-740.

козацький гетьман ковтун

Додаток № 2. Охоронний лист (ґлейт) короля Зиґмунта ІІІ для запорозького війська під командуванням гетьмана Самійла Кішки. Б.м., б.д. [Варшава, серпень 1600 р.]

/171/^>А Wszem wobec i kazdemu z osobna, komu to nalezy wiedziec, /171v/ a mianowicie wojewodom, kasztelanom, starostom, podstaroscim, burmistrzom, wojtom i inszym urzзdnikom, takze nie bзd^cym na urzзdach zadnych ksi^zзtom, paniзtom, szlachcie i innym ludziom, do ktorychby wiadomosci list ten nasz przyszedl uprzej[mie] i wier[nie] nam milym laskз nasz^ krolewsk^.

Wiadomo wam czynim[y], ze Wojsko Zaporowskie z hetmanem swym Samuelem K[oszk^] id^ na sluzbз nasz^ i R[zeczy]p[ospolitej], oddaj^c nam w tym wiarз i posluszenstwo swoje. I tak napominamy i rozkazujemy, aby wszзdzie, gdziekolwiek by przyszli do miast, miasteczek i wsi naszych i poddanych naszych, albo z nich ktorykolwiek przyszed[l] i mieszkanie abo przebywanie swoje mial, takze zony, dzieci i majзtnosci ich byly bezpieczne, zadnego przenagabania i trudnosci nie mialy, owszem obronз od urzзdow i sprawiedliwosci we wszelakich krzywdach i sprawach swych.

A inaczej miec nie chcemy pod lask^ nasz^...³⁵ [i srogim karaniem].

Переклад

/171/ Усім загалом і кожному зокрема, кому це необхідно знати, /171v/ а саме воєводам, каштелянам, старостам, підстаростам, бурмістрам, війтам та іншим урядникам, також князям, котрі не займають ніяких посад, панам, шляхті та іншим людям, до яких відома цей лист наш би дійшов, зичливим і вірно нам милим ласку нашу королівську.

Повідомляємо, що Військо Запорозьке з гетьманом своїм Самійлом К[ішкою] йдуть на службу нашу і Речі Посполитої, засвідчуючи нам у цьому віру і послух свій. І так нагадуємо та наказуємо, щоби всюди, де б не прийшли до міст, містечок і сіл наших та підданих наших, коли б із них хтось прийшов і мешкав або перебував, також дружини, діти і маєтки їх були безпечні, ніякого гніту і утисків не мали, а загалом захист з боку урядів та справедливість в усіляких кривдах і справах своїх.

А інакше щоб було не хочемо під загрозою неласки нашої. [і суворого покарання].

ВК, sygn. 344, k. 171-171v.

Додаток № 3. Лист Марка Ковтуна, гетьмана Війська Запорозького, до Януша Острозького³⁶, краківського каштеляна. Чуднів, 22 жовтня 1602 р.

/27^і1 Jasnie Oswiecone Ksi^zз, wielmozny Panie a Panie nasz milosciwy[!] Sluzby swe najnizsze w milosciw^ laskз WXM NMP pilnie oddajз.

Za skutek wielmoznej laski WXM NMP wielce dziзkujemy spolecznie z sotnikami i z atamani^, i z czerni^ Wojska naszego, ktor^ WXM przeciwko nam, podnцzkom swym, pokazac gorliwie raczyl, szczodrobliwie chleba i soli nie zaluj^c, za co my WXM z sotnikami, z atamani^ i z czerni^ Wojska naszego zawsze na najmniejsze rozkazanie WXM jestesmy sluzyc gorliwi.

Dzis JOX towarzyszцw z Wojska naszego do WXM NMP w potrzebie swej slemy, to jest Pawla Czornobylca, Wierzchowskiego[,] Miska Turczyna, atamani^ Wojska Zaporoskiego pokornie [a] unizenie WXM prosz^c, Zeby WXM z milosciwej laski swej konie towarzyszцw Wojska naszego w zatrzymaniu swym z siodlami i z inszymi rzeczami w kluczu Czudnowskim, opactwie WXM, z milosciwej laski powracac rozkazac raczyl, o czym ci poslancy WXM ustnie sprawз rzeczy o wszystkim dadz^.

O te listy, ktцre s^ przy WXM, list JMP wojewody lubelskiego i list JMP wojewody kijowskiego NMP i dobrodzieja, pokornie i unizenie WXM prosimy, zeby WXM przez poslance te nam milosciwie oddac raczyl.

Co my za takowe szczodrobliwe dobrodziejstwo WXM spolecznie wszyscy, Wojsko nasze Zaporoskie, ofiaruj^c siз podnцzkami, WXM sluzyc jestesmy gorliwi. Nie w^tpi^c w milosciwej lasce WXM, ze to WXM na pisanie nas, podnцzkцw swych, wszystko uczynic bзdziesz raczyl.

/3/ Powtцrnie najnizsze sluzby swe zaliczam pilnie w milosciw^ laskз WXM MMP.

Dan w Czudno[wie]³⁸ die 22 pazdziernika roku 1602.

WXM MMP najnizszy podnцzek i sluzyc gotowy

Marko Koltun

Hetman Wojska Zaporoskiego

/4/ JO Panu a Panu Januszowi ksi^zзciu [Ostrog]skiemu, kasztelanowi kra[kowskie]mu, staroscie bialocer[kiewskiem]u, czerkaskiemu, [P]MM³⁹.

Переклад

/2/ Ясноосвічений княже, вельможний пане а пане наш милостивий!

Служби свої найнижчі милостивій ласці ВКМ НМП пильно віддаю.

За наслідок вельможної ласки ВКМ НМП дуже дякуємо враз із сотниками, і отаманами, і з черню⁴⁰ Війська нашого, котру ВКМ для нас, підніжків своїх, чуйно показати зволив, щедро хліба і солі не шкодуючи, за що ми ВКМ з сотниками, отаманами і з черню Війська нашого завжди на найменший наказ ВКМ палко готові служити.

Нині ясноосвіченому князеві товаришів із Війська нашого до ВКМ НМП через потребу свою посилаємо, а саме Павла Чорнобильця, Верховського, Міська Турчина, від отаманів Війська Запорозького покірно та смиренно ВКМ просячи, щоб ВКМ з милостивої ласки своєї коней товаришів Війська нашого, затриманих із сідлами та іншими речами в Чуднівському ключі, абатстві ВКМ, з милостивої ласки зволив наказати повернути, про що ці посланці ВКМ усно стан справ про все дадуть.

Про ті листи, що є при ВКМ, лист ЙМП воєводи любельського⁴¹ і лист ЙМП воєводи київського⁴² НМП і добродія, покірно і смиренно ВКМ просимо, щоб ВКМ через посланців їх нам милостиво віддати зволив.

А ми за таке щедре добродійство ВКМ разом усі, Військо наше Запорозьке як підніжки ВКМ пильно служити готові. Не сумніваючись у милостивій ласці ВКМ, що це ВКМ на лист наш, підніжків своїх, усе вчинити зволиш.

/3/ Ще раз найнижчі служби свої зараховую до милостивої ласки ВКМ ММП.

Даний у Чуднові дня 22 жовтня року 1602-го.

ВКМ ММП найнижчий підніжок і служити готовий Марко Ковтун,

гетьман Війська Запорозького

/4/ Ясноосвіченому пану а пану Янушеві, князеві Острозькому, каштелянові краківському, старості білоцерківському, черкаському, ПММ.

ВР ЛНБ, ф. 5, оп. 2, спр. 677.

Посилання

1 Варто згадати, передовсім, такі видання: Жерела до історії України-Руси / ред. І. Крип'якевич. - Львів, 1908. - Т. VIII. - Т. 1: Матеріали до історії української козаччини. - 467 с. та Listy Stanislawa Zolkiewskiego 1584-1620 / wydal [Jan] T[adeusz] Ks[i^]ze L[ubomirski]. - Krakow, 1868. - 152 s.

2 Цікаво, що пошуки ці проводилися не лише представниками вітчизняної історіографії. Так, український історик Віктор Брехуненко разом із польським дослідником козаччини Мірославом Наґєльським віднайшли й опублікували кілька епістоляріїв козацьких ватажків 1597-1600 рр., серед них - лист незнаного досі козацького ватажка Бартоша Проснідича до польського короля Зиґмунта ІІІ від 28 лютого 1597 р. (див.: Брехуненко В., Наґєльський М. Дванадцять листів гетьманів Війська Запорозького XVI - першої половини XVII століття з польських рукописних зібрань // Український археографічний щорічник. Нова серія. -- К.-Нью-Йорк, 2004. - Вип. 8/9. - Т. 11/12. - С. 440-442), а інструкцію Зиґмунта ІІІ для Яна Волинця, посланця до Війська Запорозького, від 26 січня 1600 р. відшукав та ввів до наукового обігу молдавський історик Валентин Константінов (див.: Konstantinov V. Cвteva informa^ cu privire la istoria romвnilor pдstrate оn fondul Extranea IX Polen de la Riksrakivet din Stokholm (Suedia) // Anuarul Institutului de Istorie, Stat зi Drept. - 2012. - II. - P. 60).

3 У вже згаданому виданні кореспонденції С. Жулкевського на с. 76-77 вміщено датований березнем 1596 р. лист начебто від “волоського князя Мі- хая до Яна Замойського” Проте є підстави вважати, що упорядник помилився. На те, що адресатом Міхая є не Замойський, а запорожці, вказує навіть ін- титуляція, де зичиться здоров'я гетьманові “разом з усім рицарством В[ашої] М[илості] Війська Запорозького, так полковникам, сотникам, і теж всім старшим і молодшим”).

4 Волощук М. Валасько-польське збройне протистояння за Молдову в кінці XV ст. // Русин. - 2010. - № 2 (20). - С. 63.

5 Грушевський М. Історія України-Руси. - Нью-Йорк, 1956. - Т. VII: Козацькі часи - до р. 1625. - С. 246.

6 Про волосько-польський конфлікт детальніше див., наприклад, у працях польських дослідників: Bienkowska D. Michal Waleczny. - Katowice, 1975. - 190 s.; Gorski K. Wojna z wojewod^ woloskim Michalem // Ateneum. - 1892. - Т. IV. - S. 251-270.

7 Konstantinov V. Op. cit. - S. 60.

8 Брехуненко В., Наґєльський М. Вказ. праця. - С. 441-442; Eberle J. Samuel Koszka // Polski Slownik Biograficzny. - Wroclaw, 1968. - T. XIV/3. - S. 373-374.

9 Listy Stanislawa Zolkiewskiego... - S. 103.

10 Archiwum Glowne Akt Dawnych (далі: AGAD), zespol 358: Archiwum Zamoyskich, sygn. 687: Listy do Jana Zamoyskiego od roznych osob, 1588-1604 i b.d., s. 52-53v (за надання електронної версії цього архівного матеріалу автор висловлює глибоку вдячність док. іст. наук, проф. Віктору Брехуненкові).

11 Listy Stanislawa Zolkiewskiego... - S. 105.

12 Listy Stanislawa Zolkiewskiego. - S. 107.

13 Жерела... - С. 100

14 Biblioteka im. ksi^z^t Czartoryskich w Krakowie (далі: BCz), sygn. 126: Teki Naruszewicza, t. 126: Zygmunt III, s. 739-740.

15 Biblioteka Kornicka (далі: BK), sygn. 344: Ksiзga wypisow z akt Kancelarii Koronnej i prowincjonalnych: memorabilia wzorce. 1600-1643, XVII w., k. 171171v.

16 Eberle J. Op. cit. - S. 373-374.

17 Грушевський М. Вказ. праця. - С. 316; Eberle J. Op. cit. - S. 374.

18 Грушевський М. Вказ. праця. - С. 317.

19 Яворницький Д. Історія запорізьких козаків / перекл. І. Сварник. - Львів, 1991. - Т. 2. - С. 114.

20 Listy Stanislawa Zolkiewskiego. - S. 117.

21 Зокрема, зберігся лист “гетьмана” Івана Куцьковича до галицького стражника Юрія Струся, датований травнем 1602 р. (див.: AGAD, zespol 358: Archiwum Zamoyskich, sygn. 3036: Akta dotycz^ce roznych krajow europejskich i stosunkow z nimi, 1598-1791, s. 40-42), та два листи від 4 та 30 грудня 1602 р. цього ж козацького очільника до великого канцлера литовського Лева Сапє- ґи й до коронного гетьмана відповідно (див.: Яворницький Д. Вказ. праця. - С. 114; Listy Stanislawa Zolkiewskiego. - S. 118-121).

22 Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника (далі: ВР ЛНБ), ф. 5: Збірка рукописів, автографів, грамот і дипломів бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських у м. Львові. XV-XX ст., ф. 2: Автографи бібліотеки Національного інституту ім. Оссолінських, спр. 677: Koltun Marko, hetman. List do Janusza Ostrogskiego, kasztelana krak. 1602. - 4 с.

23 Розшифрування цього й наступних позначень див. у списку позначень перед додатками.

24 Схожий розділ Війська тягнувся, напевно, ще із 1597 р., коли офіційним старшим був Тихін Байбуза, а нереєстрове козацтво очолював Федір Полоус, котрі вели між собою криваву війну. Про це детальніше див.: Грушевський М. Вказ. праця. - С. 244.

25 Instrukcja wydawnicza dla zrodel historycznych od XVI do polowy XIX w. / red. K. Lepszy. - Warszawa, 1953. - 65 s.

26 Див., наприклад: Korespondencja Stanislawa Koniecpolskiego Hetmana Wielkiego Koronnego 1632-1646 / oprac. A. Biedrzycka. - Krakow, 2005. - 775 s.; Relacje wojenne z piewszych lat walk polsko-kozackich powstania Bohdana Chmielnickiego okresu “Ogniem i Mieczem” (1648-1651) / red. M. Nagielski. - Warszawa, 1999. - 431 s.

27 Зиґмунт ІІІ Ваза (1566-1632) - польський король у 1587-1632 рр.

28 Допис нижче: pierwszy.

29 В оригіналі: kazdego.

30 В оригіналі: wsiech.

31 В оригіналі: wsim.

32 Внизу приміткою подано, вірогідно, ім'я копіїста: Simon Rudnicki.

33 Метрика Коронна (Metryka Koronna, Metrica Regni) - зібрання актів, виданих королем та сеймом Польської Корони у XV-XVIII ст.

34 Перед документом примітка: Do starostow.

35 Незрозуміле скорочення із двох літер (можливо, “rg” чи “ig”).

36 Януш-Іван Васильович Острозький (бл. 1554-1620), князь, магнат українського походження, краківський каштелян та волинський воєвода, засновник Ординації князів Острозьких.

37 На першій сторінці знаходяться записи різними почерками: “Марк Колтун - гетьман запорожский 1602” та “Marek Koltun Hetman Woysk Zaporowskich. List do X[si§]cia Janusza Ostrogsk[iego] kaszt[elsna] krak[owskiego] - z prosb^ azeby konie i listy zabrane w Czudnowie oddane byly - R[o]ku 1602”.

38 Останні літери слова затерті.

39 Autor tego artykulu sklada serdeczne podziqkowania za pomoc podczas przygotowania tekstu zrцdel do edycji wszystkim uzytkownikom strony lang-8.com, ktцrzy do tego przylqczyli siq (najbardziej gedwimere i fugitivus).

40 Під означенням “чернь” тут мається на увазі рядовий склад Війська.

41 Мова йде про Марка Собєського (бл. 1550-1605), польського магната, великого хорунжого коронного.

42 Йдеться про князя Костянтина-Василя Острозького (1526-1608), українського магната, “некоронованого короля Русі”.

Размещено на Allbest.ru