Хто представляв Подільське воєводство на сеймах Польського королівства у 1493 - 1548 рр.?

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хто представляв Подільське воєводство на сеймах Польського королівства у 1493 - 1548 рр.?

В.М. Михайловський

Анотація

ХТО ПРЕДСТАВЛЯВ ПОДІЛЬСЬКЕ ВОЄВОДСТВО НА СЕЙМАХ ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛІВСТВА У 1493 - 1548 РР.

В.М. Михайловський

У статті вперше в історіографії зроблено успішну спробу з'ясувати склад депутацій від шляхти Подільського воєводства на коронні сейми упродовж кінця XV - першої половини XVI ст.

Ключові слова: Подільське воєводство, шляхта, сейм, сеймик, король, Корона, сенатор, каштелян, посол.

В статье впервые в историографии сделано успешную попытку выяснить состав депутаций от шляхты Подольского воеводства на коронные сеймы на протяжении конца XV - первой половины XVI в.

Ключевые слова: Подольское воеводство, шляхта, сейм, сеймик, король, Корона, сенатор, каштелян, посол.

Зміст статті

Запровадження практики сталого зібрання представників воєводств Польського Королівства за панування короля Яна Ольбрахта у 1493 р. поклало початок існуванню такої інституції як сейм, який проіснував аж до ліквідації Речі Посполитої у 1795 р. Перший сейм був скликаний у місті Пйотркові 18 січня 1493 р. і тривав до 2 березня того ж року ¹. Загалом за панування Яна Ольбрахта, Олександра I та Сиґізмунда I відбулося 58 сеймів ². Сейм, що відбувся 31 жовтня - 12 грудня 1548 р. проходив вже за нового короля Сиґізмунда II Авґуста.

Практика станових зборів на території Польського королівства на той час була вже досить усталеною. Адже перший коронний з'їзд шляхти відродженого королівства відбувся у Хенцінах 1331 р. за панування Владислава I Локєтка ³. Упродовж XIV-XV ст. можна побачити зібрання шляхти на декількох рівнях. По-перше - це загальнодержавні або коронні з'їзди, що відбувалися на потребу, згідно волі верховного володаря. На них ухвалювалися рішення державної ваги як то у Кошицях в 1374 р. (Кошицький привілей), Єдльні 1430 р. (Єдльнінський привілей), Нєшаві 1454 р. (Нєшавські статату) та ін. По-друге - це земельні з'їзди провінцій Корони Польської. Традиційно для Малопольської провінції такі зібрання відбувалися у Новому Місті Корчині, а для Великопольської провінції у м. Коло. По-третє - місцеві регіональні зібраннях, де збиралася шляхта з території воєводства або, як у випадку з Руським воєводством, у межах однієї землі. Прикладами таких зібрань можуть слугувати сеймики (conventum), які фіксуються для руських земель Польського королівства ще з 1430 р. і проводилися у Сяноку (in convencione omnium terrigenarum)⁴.

На території історичного Поділля ще до утворення у 1434 р. Подільського воєводства така практика, ймовірно, теж існувала. Про це опосередковано ми дізнаємося з відмови подільської шляхти присягати на вірність новому володареві Поділля Вітовтові у 1414 та 1418 роках ⁵. Перший відомий сеймик подільської шляхти, котрий відбувся на території новоствореного воєводства у XV ст., датований 1439 р.⁶ Отже, на момент впровадження регулярних сеймів у Польському королівстві, шляхта як коронних, так і руських земель мала чималий досвід репрезентації власних територій (повітів, земель, воєводств, провінцій) на загальнодержавних з'їздах.

Згідно конституції Пйотрковського сейму 1496 р., у розділі "De locis conventionum ante expeditionem bellicampraemittendarum", у Подільському воєводстві сеймик мав проводитися у Кам'янці (Podoliae in Camyenyecz)⁷. І хоча це стосувалося зібрань, що мали відбуватися напередодні військових кампаній (ante expeditionem bellicam), Кам'янець став традиційним, що немаловажно, місцем проведення сеймків подільської шляхти до кінця XVIII ст.⁸ Постає слушне запитання: - Хто ж власне брав участь у сеймах від Подільського воєводства?

Сейм, як нова інституція, що розпочала свою діяльність у 1493 р., складався з двох палат. Верхня - сенат, виокремилася з королівської ради, до якої входили як духовні, так і світські особи. Нижня - посольська ізба, складалася з представників окремих адміністративно-територіальних утворень королівства. Подільське воєводство на сеймі представляли: кам'янецький єпископ, подільський воєвода, кам'янецький каштелян та 2 посли. Разом 5 осіб. Щодо кількості послів від шляхетської корпорації подолян, то ця цифра є доволі умовною, адже з наявних за цей період джерел не видно, аби на сеймах були присутні разом ці 2 особи. Людвик Колянковський наводить таку кількість послів для Поділля, посилаючись на ординацію 1552 р. "Ordinatio numeri nuntiorum"⁹. Але вона фіксується у сеймових документах за часів панування Сиґізмунда II Авґуста ¹⁰. З чого можна припустити, що у попередній період діяльності сеймів, чисельність була такою ж. Проте документи сеймикового характеру, насамперед інструкції, що походять вже з останньої третини XVI ст., здебільшого фіксують 4 посли від Подільського воєводства ¹¹.

Поінформованість істориків про персональну участь у сеймах представників від Подільського воєводства (сенаторів і послів) за 1493-1548 рр. є досить обмеженою. Не завжди сенатори, як духовні так і світські, брали у них участь, і на те були різні причини. Про це писав ще на початку XX ст. Станіслав Кутшеба у своїй праці про склад польського сейму. Він досить поверхово визначив кількість послів, зазначивши, що згідно декрету 1552 р. їх мало бути 2, але припустив, що їх могло бути й 4, бо у 1564 р. їх налічувалось 3¹².

За період 1493-1548 рр. у сенаті від Подільського воєводства мали б засідати наступні кам'янецькі біскупи ¹³: Пйотр з Лєсьова (9.10.1492-1501), Анджей з Ходчі (1500/01-1507)¹⁴, Якуб з Бучача (17.06.1510¹⁵-1518), Вавжинець Мєндзилєський (13.03.1521-1529), Пйотр Ґамрат (29.01.15311535), Себастьян Браницький (27.10.1535-1538), Ян Вілямовський (17.10.1539-1540), Миколай Дзєржґовський (20.05.1541-1542), Ян Дзядуський (31.05.1542-1543), Анджей Жебжидовський (30.03.1543-1545), Ян Дрогойовський (26.08.1545-1546), Бенедикт Ізбєньський (19.02.15461546) Леонард Слончевський (20.08.1546-1562)¹⁶. Цікавою особливістю функціонування сенату було те, що єпископ, котрий діставав номінацію від короля, але не мав дозволу папи обійняти свою дієцезію, міг брати участь у засіданнях сейму. Так, на сеймі 1505 р. у гроні духовних сенаторів були присутні такі номінанти як львівський арцибіскуп Бернард Вільчек (Bernardinus Wilczek de Lubyen, electus ecclesiae metropolitanae Leopoliensis), а в 1523 р. на сеймі у Кракові Рафал Лещинський як біскуп перемишльський і обраний біскуп плоцький (Raphaele Leszczinski Premislensi et electo Plocensi) та Анджей Крицький (Andrea Crziczki electo Premisliensi) обраний замість нього на катедру у Перемишлі¹⁷.

Подільськими воєводами за цей період були: Якуб з Бучача (15.09.148521.06.1497), Павел Коля з Далейова (5-17.08.1502-7.02.1509), Отто з Ходчі (21.02.1509-12.02.1515), Марцін з Каменця (після 12.02.151514.03.1530), Станіслав Лянцкоронський (12.05.1530-27-31.03.1533), Ян з Тенчина (31.03.1533 - перед 22.10.1535), Станіслав Одровонж зі Спрови (22.10.1535-7.12.1542), Ян Творовський (перед 18.04.1543-28.03.1547), Ян з Мельця (28.04.1547-13.03.1561)¹⁸. З огляду на цей перелік, подільських воєвод не могло бути на таких сеймах: у Пйотркові 12.01-17.02.1498 р., у Кракові березень-травень 1499 р., у Пйотркові поч. лютого - поч. березня 1501 р., на елекційному сеймі у Пйорткові вересень - 4.10.1501 р., на коронаційному сеймі у Кракові після 12.12.1501 - січень 1502 р., в більшій частині коронаційного сейму в Кракові 2.03.1530-4.03.1530 (воєвода Марцін з Кам'янці помер 14.03.1530 р. і був похований у катедральному соборі на Вавелі в Кракові), на сеймі у Пйотркові 8 грудня 1530-8 січня 1531 р.¹⁹, ймовірно на Краківському сеймі 3.02.1543-16.04.1543 р.²⁰

Кам'янецькими каштелянами були Ян Домарат зі Шлядкова (14.10.1505 - перед 12.03.1506), Якуб Подфіліпський (12.03.1506 - перед 15.03.1518), Ян з Сєнна (15.03.1518-10.12.1519), Ян Творовський (10.12.1519-2.04.1542), Миколай Язловецький (18.04.1543-3.08.1559)²¹. Кам'янецьких каштелянів не було на сеймах від 1493 по сейм, який проходив у Любліні з січня по 18.03.1506 р., де свою номінацію, після смерті Яна Домарата, отримав Якуб Подфіліпський ²² та на сеймі у Кракові 3.02.154316.04.1543 р. Неприсутність каштелянів з Кам'янця на сеймах у 14931506 рр. пояснюється тим, що після смерті Миколая Бедриха з Нового Двору, котрий був на цьому уряді з 1467 по 1492 рр.²³, ми не маємо достовірної інформації про осіб, котрі могли посідати цей сенаторський уряд.

Якщо подивитися на присутність подільських сенаторів і земських послів у світлі сеймових документів (конституцій) за 1493-1548 рр. та книги рахунків за панування короля Олександра I (1502-1506), то представники Подільського воєводства не вирізнялися активністю, що не означає їхньої відсутності на самих сеймах: 1504 - воєвода Павел Коля з Далейова ²⁴; 1506 - воєвода Павел Коля з Далейова ²⁵; 1512 - біскуп Якуб з Бучача, воєвода Отто з Ходчі²⁶; 1518 - біскуп Якуб з Бучача, воєвода Марцін з Каменця ²⁷; 1519 - воєвода Марцін з Каменця, каштелян Ян з Сєнна ²⁸; 1523 - воєвода Марцін з Каменця ²⁹; 1529/1530 - воєвода Марцін з Каменця ³⁰; 1538 - біскуп Себастьян Браницький, воєвода Станіслав Одровонж зі Спрови, Ян Творовський ³¹; 1540 - воєвода Станіслав Одровонж зі Спрови та Мацей Радецький - кам'янецький підсудок ³².

З цього переліку виділяється сейм 1538 р., де були присутніми усі три сенатора від Подільського воєводства. Причиною того, що хтось зі світських сенаторів не бував присутнім на тих чи інших сеймах, було те, що всі вони були заангажовані до підрозділів поточної оборони. Насамперед, це стосується кам'янецьких каштелянів, котрі несли службу з охорони південно- східного кордону Польського королівства.

Слабка джерельна база за першу половину XVI ст. не дозволяє нам у повній мірі розкрити не те що персональний склад послів від Подільського воєводства на сейми, а й взагалі з'ясувати кількість осіб, котрі репрезентували волю подільської шляхти перед королем. Вацлав Урущак подає інформацію лише про одного посла від Подільського воєводства на сеймі 1512 р.³³ Він також наводить імена послів, котрі фіксуються у джерелах. Це Миколай Іскшицький, Амброзій Ормянчик, Ян Творовський та Ян Вілковський. Іскшицький брав участь у трьох сеймах - 1524/1525, 1530 та 1531/1532 рр. Ормянчик у 1523 та 1524/1525 рр. був послом на коронний сейм від свого воєводства. Відомо, що перед цими сеймами його призначали королівським легатом на місцевий сеймик у Кам'янці³⁴. Ян Вілковський був лише на сеймі 1523 р. Присутність тут Яна Творовського є дивною, адже на 1523 р. він був уже сенатором. сейм подільське воєводство польське

Цей перелік можна доповнити ще двома особами. У книзі рахунків за 1502-1506 рр. зустрічаємо опис про виплату послові подільської землі Миколаєві Гербуртові (Nicolao Herborth nuntio terre Podolie) 15 гривень монетою 2 березня 1506 р. у Любліні під час сейму ³⁵. Другою особою є Мацей Радецький зазначений на у сеймовій конституції 1540 р.

Сенатори. З початком функціонування регулярних сеймів, цінність сенаторського уряду незмірно зросла. Це видно з того, що представники можновладних родин, переважно з теренів Малопольщі, розпочали своєрідну урядницьку експансію "за сенаторськими урядами" у руські воєводства Польського королівства ³⁶. Уряд подільського воєводи у XVI ст. отримали "чужі" для Поділля Марцин з Каменця, Станіслав Лянцкоронський, Ян з Тенчина. Для цих родин - це були перші земські уряди на цій території.

З урядом каштеляна вийшла трохи інша картина. У Подільському воєводстві від початку XVI ст. його посідали Ян Домарат зі Шлядкова, Якуб Подфіліпський, Ян з Сєнна, Ян Творовський, Миколай Язловецький. З цього переліку тільки Язловецький належав до старої можновладної родини панів з Бучача (нащадки Теодорика з Бучача взяли у XVI ст. прізвище Язловецькі від головної резиденції м. Язлівця)³⁷. До можновладців належав і Ян з Сєнна (його кревні посідали каштелянії у м. Малоґощі що у Сандомирському воєводстві)³⁸. А от Ян Домарат зі Шлядкова та Якуб Подфіліпський походили з грона середньозаможної шляхти, котра проживала у Подільському воєводстві принаймні з середини XV ст., але не посідали до поч. XVI ст. жодного сенаторського уряду ³⁹. Ян Творовський, імовірно, отримав цей уряд не тільки за свою тривалу службу у війську, а й через одруження з Катериною Бучацькою - донькою подільського воєводи Якуба ⁴⁰.

Спільною рисою для всіх кам'янецьких сенаторів була служба у військових підрозділах поточної оборони. Так, у 1511 р. ротмістрами були Творовський, Якуб Подфіліпський з 8 кіньми, Станіслав Лянцкоронський ⁴¹. Військова служба стала для більшості з них добрим початком кар'єри, де вдача та протекція з боку можновладців ставали вирішальними у подальшій урядницькій кар'єрі. Цікавою особливістю переважної більшості цих осіб (Ян Творовський, Ян Домарат зі Шлядкова, Якуб Подфіліпський) було те, що вони у той чи інший спосіб пов'язані були з родиною Бучацьких ще з середини XV ст.

Посли. Миколай Гербурт зазначений у книзі рахунків у 1506 р. є, ймовірно, тотожнім з Миколаєм Гербуртом, котрий був збирачем податку у Подільському воєводстві у 1518 р., а у 1513-1539 рр. посідав земський уряд кам'янецького войського ⁴². Був пов'язаний з Поділлям, володіючи кількома селами,⁴³ та у 1513 р. отримав від короля Сиґізмунда I пляц під забудову у столиці воєводства на початку Великого шляху (?) (incipiendo a Magno Schlasz) навроти Чорної пасіки (e* opposito Czarni Pasyek) аж до будинку Ринка Шомака (usque ad domum Ryni Schomak in civitate Camyenyecz), після шляхетного Калмана (Калімана) Савінського (post nob. Kalman (Kaliman) Sawinski) у дідичне володіння (iure haereditario)⁴⁴. Наступного 1514 р. він отримав від Амброзія Ормянчика частину ділянки у Кам'янці (Ambrosio Ormyenczyk pars areae, Nicolao Herbot, tribuno Camenecensi, in oppido Camyenyecz donatae, datur)⁴⁵. Його участь у робіті сейму в Кракові 1518 р. опосередковано підтвержує отримання ним королівського привілею для містечка Кудринці у Кам'янецькому повіті та на два ярмарки у ньому ⁴⁶.

Ян Вілковський посідав уряд кам'янецького хорунжого у 15201533 рр.⁴⁷ У 1520 р. він разом з Амброзієм Ормянчиком, якого змінив на уряді хорунжого, були поборцями податку у Подільському воєводстві⁴⁸. Вілковський був власником містечка Чемерівці, а в 1528 р. отримав від короля привілей на дідичне володіння ним ⁴⁹.

Миколай Іскшицький. Вже у 1509 р. він згадується у джерелах як ротмістр ⁵⁰, а в 1512-1519 рр. - як двірський або покойовий короля. Упродовж 1512-1530 рр. був кам'янецьким стольником, 1530-1540 - кам'янецьким підкоморієм, 1533-1536 віцесґерентом (vicesgerens) (що можна порівняти з підстаростою, або заступником старости), а у 1536-1540 рр. - кам'янецьким генеральним старостою. Поза територією Поділля бував старостою ольштинським у 1523-1525 рр.⁵¹, снятинським 1534-1536 рр., що було пов'язане з будівництвом замку ⁵², а також карловським у 1536 р. Помер 1540 р.⁵³ За рішенням варшавського сейму 1529 р. Миколай з Іскшичина став диспенсатором у Подільському воєводстві, тобто відповідальним за збір коштів на потреби війська ⁵⁴.

Амброзій Ормянчик у 1507-1509 рр. виконував функції королівського писаря до справ обслуги поточної оборони ⁵⁵. Він, ймовірно, був адаптований подільським старостою Станіславом Лянцкоронським перед 1511 р. На жаль, два видання, у яких зібрані матеріали, що висвітлюють левову частку нобілітацій у Польському Королівстві, не фіксують акту адаптації Амброзія чи його батька ⁵⁶. Вже у 1511 р. король Сиґізмунд I посвідчив консенс Амброзія Ормянчика з Завартова (Ambrosio Ormyenczik de Zwarthow) на королівських селах Макарів та Глібів у Кам'янецькому повіті за суму, записану на селах, яку король отримав від кам'янецького вірменина Дониша ⁵⁷. 1514 р. Амброзій отримав від короля пляц у Кам'янці біля парцелі кам'янецького войського Миколая Гербурта (посла на сейм 1506 р.)⁵⁸. Цього ж року він він отримав село Печиська у Летичівському повіті. Набувши у 1515 р. від Яна Струся село Секержинці на р. Збруч у Скальському повіті за 400 гривень, Амброзій додав назву новонабутої власності до свого йменування ⁵⁹. Від того часу він найчастіше фіксується у джерелах як Амброзій Ормянчик із Секержинець (Ambrosii Ormyenczyk de Syekyerznice). 1523 р. отримує від короля дім або пляц біля скальського замку (dom albo pliacz w przigrodku zamku skalskie [go])⁶⁰. Урядницька кар'єра Амброзія почалася вже у досить поважному віці (що й недивно, з огляду на його нешляхетське походження), коли у 1519 р. отримав уряд кам'янецького хорунжого, а наступного року авансував на поважний і впливовий у шляхетському середовищі уряд земського судді, на якому перебував до своєї смерті у 1528 р.⁶¹ Варто зазначити, що місцеву шляхту він знав переважно завдяки тому, що в період від 1517 до 1522 рр. виступав збирачем податків з Подільського воєводства ⁶².

Мацей Радецький з Ґраб'я та Крюкова - писар кам'янецького старости і кам'янецький гродський суддя (1526 р.), кам'янецький земський підсудок (1528-1542)⁶³. Вершиною його урядницької кар'єри став уряд кам'янецького земського судді, котрий він тримав у 1542-1554 рр.⁶⁴ Входив до клієнтарного кола кам'янецького старости Станіслава Лянцкоронського. Його донька Зофія одружилась з сином кам'янецького підстарости Яна Срочицького Станіславом ⁶⁵. Мацей Радецький володів нерухомістю у самому місті біля "руського валу" (valvamRuthenica [m]civitatis Camenecensibus), яку він передав своїй доньці⁶⁶.

Що об'єднувало цих людей? Спільним для них було посідання земських урядів: підкоморія (Миколай Іскшицький 1531/1532), земського судді (Амброзій Ормянчик 1523, 1524/1525, Мацей Радецький 1540), стольника (Миколай Іскшицький 1523/1524, 1530), хорунжого (Ян Вілковський 1523). Окремо слід відзначити Миколая Гербурта, котрий у 1506 р. не посідав жодного земського уряду. Отже, усіх відомих нам послів на сейм від Подільського воєводства об'єднувала приналежність до середньозаможної шляхти, котра володіла щонайменше кількома селами, а то й містечками в межах воєводства і практично усі вони, на момент обрання послами, посідали тут земські уряди. Ще однією особливістю було те, що, окрім Гербурта, вони були клієнтами, або співпрацівниками кам'янецького старости у 1510-1535 рр. Станіслава Лянцкоронського. Такий збіг показує нам наскільки у цей час особа генерального старости у Кам'янці була впливовою. Адже просування своїх людей до грона послів на сейм, не тільки значно підносило його в очах місцевої шляхти, але і дозволяло обраним особами підніматися уверх по соціальний драбині. Миколай Іскшицький став наступним старостою у Кам'янці, Амброзій Ормянчик (нобілітований перед 1511 р.) у 1520-х роках заклав міцні підвалини для своєї родини на Поділлі, Мацей Радецький упродовж 1528-1554 рр. послідовно був земським підсудком і суддею у Кам'янці. Та й Ян Вілковський напевно був клієнтом Лянкоронського. Так, у 1532 р. він посвідчив у кам'янецькому земському суді передачу маєтків у дожиттєве володіння Станіславові Лянцкоронському ⁶⁷. Упродовж 1493-1548 рр., за панування Яна Ольбрахта, Олександра I та Сиґізмуда I, Подільське воєводство на сеймах у сенаті представляли 13 кам'янецьких біскупів, 9 подільських воєвод та 5 кам'янецьких каштелянів. Фрагментарність джерел за цей час не дозволяє зафіксувати їхню присутність на більшості сеймів, що відбувалися. Лише раз у джерелах, на сеймі 1538 р., посвідчені усі три подільські сенатори. Не всі вони, в силу обставин, як це видно з дати проведення сеймів й дати отримання єпископства (принаймні від короля) та уряду, брали участь у сеймах. Дехто, як для прикладу Станіслав Лянцкоронський у 1530 р., з огляду на небезпеку військової кампанії з Молдавським князівством, змушений був перебувати на Поділлі. Ймовірно, що ця причина, була чи не основною у неприсутності когось з подільських сенаторів на сеймах.

Ще менше ми знаємо про земських послів від Подільського воєводства на сеймах. Всього відомо про 5 осіб, котрих можна вважати послами на сейм. Усі вони є представники середньозаможної шляхти, котра мала маєтності у межах воєводства, посідала земські уряди (за винятом Миколая Гербурта, який став кам'янецьким войським лише у 1513 р.), служила у військових підрозділах з охорони кордону Польського королівства та принаймні у другому покоління була пов'язана з цією територію. Серед них досвідченими парламентаристами були Миколай Іскшицький та Амброзій Ормянчик, котрі брали участь, як посли у 3 та 2 сеймах відповідно.

Примітки

¹ Konopczynski W. Chronologia sejmow polskich 1493-1794 / W. Konopczynski //Archiwum Komisji Historycznej. - Seria II. - T. IV. - Krakow, 1948. - S. 132.

² Ibidem. - S. 132-138.

³ Про цей з'їзд у Хенцінах, який у джерелах був названий колоквіумом рицарства Польського королівства див.: Giergiel T. Colloquia rycerstwa sandomierskiego. Od wiecцw dzielnicowych do zjazdu ziem polskich w Ch^cinach w 1331 roku // Lokalne spolecznosci a konstytucje i uchwaly sejmowe. Z dziejцw parlamentaryzmu mi^dzy Wisl^. a Pilic^. / Pod. red. J. Muszynskiej i J. Pielasa. - Kielce-Warszawa, 2008. - S. 9-55.

⁴ Chodynicki H. Sejmiki ziem ruskich w wieku XV // Studya nad history^. prawa polskiego. - T. III. - Zesz. 1. - Lwцw, 1906. - S. 4; Akta grodzkie i ziemskie z czasцw Rzeczypospolitej Polskiej z Archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie. - Lwцw, 1887. - T. XI Najdawniesze zapiski s^dцw sanockich 1423-1462. - № 398. - S. 55.

^5. Prochaska A. Podole lennem Korony 1352-1430. - Krakцw, 1895. - S. 19-20; Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376-1430 / Collectus opera A. Prochaska. - Cracoviae, 1882. - № DCCCV. - S. 427-428.

^6. Перелік осіб, що брали участь у цьому сеймику, та короткі біограми див.: Kurtyka J. Z dziejцw walki szlachty ruskiej o rцwnouprawnienie: represje lat 1426-1427 i sejmiki roku 1439 // Roczniki Historyczne. - R. 66. - Poznan, 2000. - S. 111-119.

^7. Volumina constitutionem (Далі. - VC). - T. I. 1493-1549. - Vol. 1 1493-1526 / Do druku przygotowali. W. Uruszczak, S. Grodziski, I. Dwornicka. - Warszawa, 1996. - T. I. - Vol. 1. - S. 77.

^8. У виняткових випадках сеймик подільської шляхти збирався у Теребовлі. Під час турецької окупації Поділля у 1672-1699 роках сеймик відбувся спочатку у Галичі, а від 1678 р. у Львові. Про діяльність подільського сеймку у вигнанні див.: Akta sejmiku podolskiego in hostico 1672-1698 / Wydal i opracowal J. Stolicki. - Krakцw, 2002. - 238 s.

^9. Kolankowski L. Poslowie sejmцw Zygmunta Augusta. Krakцw, 1928. - S. 5 [osobna odbitka z Reformacji w Polsce].

^10. Перелік послів від Подільського воєводства за панування Сиґізмунда II Авґуста див.: Kaniewska I. Malopolska reprezentacja sejmowa za czasцw Zygmunta Augusta 1548-1572 // Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellonskiego. - T. CCCLI. - Warszawa-Krakцw, 1974. - S. 62-63. - Tab. 15.

¹¹ Див. для прикладу: Archiwum Glowne Akt Dawnych. - Archiwum Radziwillow. - Dzial II. Supliment. - Sygn. 158. - K. 1: "Instructia Ich M [os]ciom Panom Janowi Potockiemu s Potoka Staroscie, Woyciechowi Humieckiemi towcze [mu]Kamienieckie [mu]Piotrowi tasczowi i Zygmuntowi Blazowskie [mu]poslom na Seym przyszly Warszawski na seymiku powiatowym Podolskim w Kamiencu obranym".

^12. Kutrzeba S. Sklad sejmu polskiego (1493-1793) / S. Kutrzeba // Przegl^d historyczny. - Warszawa, 1906. - T. II. - S. 320-321 та Pryp. 1. на S. 321.

^13. Інформацію про дати папського дозволу обійняти катедру у Кам'янці подано за: Hierarchia Catholica Medii Aevi Sive Summorum Pontificum, S. R.E. Cardinaliu, Ecclesiarum Antisitum Series Ab Anno 1431 usque Ad 1553 Perducta e Documentis Tabularii Praesertim Vaticani Collecta, Digesta, Edita / Per Conradum Eubel. - Monasterii, 1914. - T. II. - P. 115; Ebidem / Inchoavit Guilelmus Van Gulit, Absolvit Conradus Eubel. - Monasterii, 1923. - T. III. - P. 148.

^14. Анджей з Ходчі був лише обраним кам'янецьким біскупом (episcopus electus) і до своєї смерті 4 квітня 1507 р. так і не отримав дозволу папи (в даному випадку Юлія II) на посідання катедри. Його коротеньку біограму див.: Prokop K.R. Biskupi kamienieccy od sredniowiecza do wspфlczesnosci. Szkice biograficzne. - Bialy Dunajec-Ostrфg, 2007. - S. 58-61.

^15. Цю номінацію він отримав від короля Сиґізмунда I у 1507 р.: Prokop K.P. Biskupi kamienieccy od sredniowiecza do wspфlczesnosci. - S. 62.

^16. Подвійне датування біля кожного з єпископів означає дату номінації та час посідання катедри у Кам'янці. Дати номінації за: Hierarchia Catholica Medii Aevi. - T. III. - P. 148.

¹⁷ VC. - T. I. - V. 1. - S. 147, 383.

^18. Urzзdnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy / Opr. E. Janas, W. Klaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka. - Kфrnik, 1998. - № 628-636. - S. 143-145.

^19. Станіслав Лянцкоронський, через загрозу молдавської кампанії не поїхав на сейм до Пйотркова, див.: Spieralski Z. Kampania obertynska 1531 roku. - Warszawa, 1962. - S. 105; Dworzaczek W. Hetman Jan Tarnowski. Z dziejфw moznowladztwa malopolskiego/ W. Dworzaczek. - Warszawa, 1985. - S. 36-37.

²°. Датування за: VC. - T. 1. - Vol. 1-2. Тут уточнена хронологія діяльності сеймів. Порівняй: Konopczynski W. Chronologia sejmфw polskich 1493-1794. -

S. 132-138.

^21. Urzзdnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy. - № 194-198. - S. 66-67.

^22. Ibidem. - № 195. - S. 66; Matricularum Regni Poloniae summaria, excussis codicibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservantur, contexuit indicesque adiecit T. Wierzbowski (Далі. - MRPS). - Pars III Alexandri regis tempora complectens (1501-1506). - Varsoviae, MCMVIII. - № 2808: Datus est castellanatus Cameneczensis Iacobo Podffilipsky post obitum Domarad Scharawsky.

^23. Urzзdnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy. - № 193. - S. 65. Див. Також припущення упорядників тому про те, що Миколай Бедрих міг померти наприкінці 1496 р., а Ян Домарат міг отримати кам'янецьку каштелянію раніше ніж у 1505 р.

^24. VC. - T. I. - Vol. 1. - S. 128.

^25. 3 березня 1506 р. на вальному сеймі в Любліні Павел Коля з Далейова отримав 30 гривень монети з королівськи жуп (соляних копалень). Цей приклад доводить, що лише для підтвердження участі на сеймі важливим є документи королівської канцелярії, а саме книги видатків королівського скарбу. Адже фрагментарність листів (переліків) свідків у опублікованих сеймових документах не можуть слугувати надійним фактом присутності або відсутності сенатора або посла на сеймі: Liber quitantiarum Alexandri regis ab. a. 1502 ad 1506 // Teki A. Pawinskiego. - Warszawa, 1897. - T. I. - S. 200.

^26. VC. - T. I. - Vol. 1. - S. 260. Ще d одній опублікованій книзі видатків королівського двору Сиґізмунда II Авґуста за 1544-1567 рр. не має інформацію про виплати послам з Подільського воєводства за цей період. Див.: Zrфdla do historyi sztuki i cywilazacyi w Polsce / Wyd. A. Chmiel. - T.I. Rachunki dworu krфlewskiego 1544-1567. - Krakфw, 1911. - VI. - 376 s.

²⁷ Ibidem. - S. 294-295.

^28. Ibidem. - S. 310.

^29. Ibidem. - S. 383.

^30. VC. - T. I. 1493-1549. - Vol. 2 1527-1549 / Do druku przygotowali. W. Uruszczak, S. Grodziski, I. Dwornicka. - Warszawa, 2000. - S. 67.

³¹ Ibidem. - S. 163. Тут помилково його названо Анджеєм.

^32. Ibidem. - S. 230.

^33. Uruszczak W. Sejm walny Koronny w latach 1506-1540 // Studia nad historic panstwa i prawa. - Seria II. - T. XVI. - Warszawa, 1980. - S. 102.

^34. Ibidem. - S. 240-241, 254.

^35. Liber quitantiarum Alexandri regis 1502-1506. - P. 205.

^36. Детальніше про це: Михайловський В. Вищі урядники Польського королівства на руських землях у 1434-1506 роках: спроба колективного портрету // Theatrum humanae vitae. Студії на пошану Наталі Яковенко. - Київ, 2012 (в друці).

^37. Про родину панів з Бучача див.: Михайловський В. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV - 70-х роках XVI ст. - К., 2012. - С. 117-174.

^38. Urzзdnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy. - S. 230.

^39. З цією родини лише Домарат зі Шлядкова був кам'янецьким земським писарем. З цим урядом він посвідчений у 1442 р.: Urzзdnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy. - № 321. - S. 83. У родині Подфіліпських перший уряд у Подільському воєводстві був у Міхала Подфіліпського, у 1470 він посвідчений кам'янецьким войським: AGAD. - Zbiфr dokumentфw pergaminowych. - Sygn. 7334.

^40. Dworzaczek W. Genealogia/ W. Dworzaczek. - Warszawa, 1959. - Tab. 110. Buczaccy i Jazlowieccy h. Abdank oraz Buczaccy-Tworowscy h. Pilawa.

^41. AGAD. - ASW. - Dzial 85. - Sygn. 11. - K. 1 v, 13 v, 34 v.

^42. Urzзdnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy. - № 194. - S. 66; № 668. - S. 150; taszczynska O. Rфd Herburtфw w wiekach srednich. - Poznan, 1948. - S. 56-58.

^43. taszczynska O. Rфd Herburtфw w wiekach srednich. - S. 57.

^44. MRPS. - Pars IV. Sigismundi I regis tempora complectens (1507-1548). Volumen 1um. Acta cancellariorum 1507-1548. - Varsoviae, MCMX. - № 2190.

^45. Ibidem. № 2209.

^46. Ibidem. № 2679. Місцем виставлення цього документу зазначено "На Краківському сеймі 23 лютого 1518" (In conventione Cracoviensi).

⁴⁷ Urzзdnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy. - № 107. - S. 52.

^48. MRPS. - Pars IV. Sigismundi I regis tempora complectens (1507-1548). Volumen 2 um. Acta vicecancellariorum 1507-1535. - Varsoviae, MCMXII. - № 12573.

^49. Привілей на Чемерівці див.: Pulaski K. Stare osady w ziemi kamienieckiej i dziedzicz^ce na nich rody podolskiej szlachty historycznej // Pulaski K. Szkice i poszukiwania historyczne. Serya III. - Krakфw, 1906. - S. 155-159.

⁵⁰. AGAD. - Archiwum Skarbu Wojskowego. - Dz. 85. - Sygn. 8. - K. 172.

^51. Це староство йому дісталося, ймовірно, за участь у пруській кампанії 1520 р. Серед рот, які готувалися до військових дій, зазначена і рота піхотинців Іскшицького, у якій було 200 піших вояків і 3 вершники: Acta Tomiciana / Ed. T. Dzialynski etc. - Poznaniae, 1855. - T. V. - № CXXII. - P. 131.

^52. Справа опіки над Снятином і Кам'янцем не дозволила Миколаєві взяти участь військовій кампанії цього року. Див. лист Сиґізмунда I до познанського каштеляна Анджея Ґурки від 11.02.1535 р.: Acta Tomiciana. - T. XVII. - Wroclaw, etc. 1966. - № 87. - S. 114; № 114. - S. 204-205.

⁵³ Urzзdnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy. - № 400. - S. 95; № 555. - S. 130; № 578. - S. 135; Spieralski Z. Iskrzycki Mikolaj h. Rogala (ok. 1480-1540) // Polski Slownik Biograficzny. - Wroclaw etc., 1962-1964. - T. X. - S. 171-172; MRPS. - Pars IV. - Vol. 1. - № 2995.

^54. Podoliae: exactor Andreas Czermynski, dispensator Nicolaus Iskrziczski. Див.: VC. - T. I. - Vol. 2. - S. 60.

^55. Chor^zyczewski W. Przemiany organizacyjne polskiej kancelarii krфlewskiej u progu czasфw nowozytnych. - Torun, 2007. - S. 244.

^56. Wdowiszewski Z. Regesty nobilitacji w Polsce (1404-1794) / Z. Wdowiszewski // Materialy do biografii, genealogii i heraldyki polskiej. - T. XI. - Buenos Aires-Sztokholm, 1987. - S - XV+258 s.; Trelinska B. Album armorum nobilium Regni Poloniae XV-XVIII saec. Herby nobilitacji i indygenatфw XV-XVIII w./ B. Trelinska. - Lublin, 2001. - 878 s.

⁵⁷ MRPS. - Pars IV. - Vol. 1. - № 1218.

⁵⁸ Ibidem. - № 2209.

⁵⁹. Ibidem. - № 2436.

⁶°. Biblioteka XX. Czartoryskich. - Sygn. 1725/IV. - S. 221-222.

^61. Urzзdnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy. - № 106. - S. 52; № 479. - S. 107.

^62. MRPS. - Pars IV. - Vol. 1. - № 4232; VC. - T. I. - Vol. 1. - S. 365 (1520 р.), 377 (1521-1522 р.).

^63. Urzзdnicy podolscy XIV-XVIII wieku. Spisy. - № 425. - S. 98.

^64. Ibidem. - № 481. - S. 107-108

^65. Про родину Срочицьких див.: Михайловський В. Документ для кам'янецького підстарости Яна Срочицького 1527 року на пляц у Кам'янці (історія однієї родини з Поділля у XVI ст.) /В. Михайловський // Регіональна історія України. - К., 2008. - Вип. 2. - С. 273-284.

^66. Там само. - С. 281.

^6J. AGAD. - Zbiфr dokumentфw pergaminowych. - Sygn. 6097. Свідками цієї акції окрім Яна Вілковського були кам'янецький стольник Ян Миляновський, поборця податку у Подільському воєводстві Анджей Черменський, Міхал Сум'ярський, Юрій (Єжи) Копичинський та Войцех Чаплінський.

Размещено на Allbest.ru