Дослідження економічного розвитку міст Російської імперії в 1775-1870 рр. у радянській історіографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження економічного розвитку міст Російської імперії в 1775-1870 рр. у радянській історіографії

Анотація

радянський економічний ленінський капіталізм

У статті аналізуються праці радянських дослідників, присвячені економічному розвитку міст Російської імперії в 1775-1870 рр. З'ясовано, що дослідження здійснювалися, зазвичай, на засадах ленінських постулатів про ґенезу та розвиток капіталізму в Росії. Охарактеризовано рівень вивченості різних аспектів означеної проблеми. Звернено увагу на питання, які опинилися поза полем зору дослідників і не знайшли у той час достатнього висвітлення.

Ключові слова: історіографія, економічний розвиток, місто, Російська імперія, дореформена доба.

Аннотация

В статье анализируются труды советских исследователей, посвященные экономическому развитию городов Российской империи в 1775-1870 гг. Выяснено, что исследования проводились обычно на основе ленинских постулатов о генезисе и развитии капитализма в России. Охарактеризованы уровень изученности различных аспектов этой проблемы. Обращено внимание на вопросы, которые оказались вне поля зрения исследователей и не нашли в то время достаточного освещения.

Ключевые слова: историография, экономическое развитие, город, Российская империя, дореформенный период.

Annotation

In the article the works of Soviet researchers on the economic development of cities of the Russian Empire in 1775-1870 are analyzed. Author found out that investigations were usually conducted on the basis of Leninist postulates about the genesis and development of capitalism in Russia. The level of knowledge of various aspects of this problem isc haracterized. Attention was drawn to the issues that were not investiganed by of researchers.

Keywords: historiography, economic development, city, Russian Empire, pre-reform period.

Останнім часом спостерігається зростання дослідницького інтересу до проблем історії економічного розвитку дореформених міст Російської імперії. Актуалізація таких досліджень зумовлена низкою чинників, чільне місце серед яких посідають сучасні неоднозначні соціально-економічні процеси в Україні та гостра потреба у вивченні й осмисленні ролі міста в історії економічного розвитку суспільства. Розвиток міської економіки ставав предметом наукового зацікавлення і в минулому. Ця тема знайшла певне відображення у різнопланових за проблематикою та повнотою висвітлення працях радянських учених.

Оскільки сучасний розвиток історичної науки ставить на порядок денний цілком виправдану необхідність аналізу напрацювань учених попередніх поколінь, метою нашої розвідки є історіографічний огляд радянської історичної літератури, яка так чи інакше стосується економічного розвитку дореформених міст Російської імперії. Період 1775-1870 рр. є переломним у розвитку міст. Якраз тоді відбулося їхнє становлення як найбільш прогресивного типу поселень, оформлення міського устрою, набуття ними нового вигляду. Міста отримали статус не тільки значних торгових центрів, але і осередків розвитку мануфактурної промисловості та носіїв нових культурних цінностей, стали відігравати все більшу роль у житті країни.

Літературу з досліджуваної проблеми доцільно, на нашу думку, поділити на чотири основні історіографічні періоди, які відповідають загальним тенденціям розвитку історичної науки в радянський час загалом. До першого з них віднесемо 1917-1920-і рр., коли відбувся теоретико-методологічний поворот, що був пов'язаний з посиленням, а потім і домінуванням марксистсько-ленінської ідеології в історичній науці. Задля справедливості зазначимо, що у цей час все ще переважали традиції дорадянської історико-економічної школи, про що свідчать публікації цього періоду. Другий період охоплює 1930-і - першу половину 1950-х рр., час утвердження монополії марксистсько-ленінської ідеології у сталінському її варіанті та формування вкрай негативного ставлення до минулого імперської доби. Впродовж цього періоду стався справжній переворот у гуманітарних науках, теоретико-методологічні та політико-ідеологічні складники яких досить швидко були приведені до єдиного спільного знаменника. Це спричинило істотне зниження активності досліджень окресленої теми. Третій період - друга половина 1950-х - середина 1980-х рр. В його хронологічних межах виокремимо два внутрішні етапи. Перший з них припав на період «хрущовської відлиги» і рух шістдесятників. Характерний він поверненням дослідників до проблем історії міст та їхнього економічного розвитку. Другий етап - кінець 1960-х - перша половина 1980-х рр., коли розпочався процес згортання реформ М. Хрущова та почалася реанімація сталінізму. Хоч його особливістю й було стрімке посилення фальсифікації історії, але саме у цей час з'явилося найбільше публікацій з означеної теми. Нова історіографічна ситуація, що склалася під впливом політичних змін, відомих як процес перебудови, дозволяє, на нашу думку, виділити другу половину 1980-х - початок 1990-х рр. в окремий, четвертий період. Криза марксистської парадигми історичного процесу, пошук історичної правди відкривали умови для відродження об'єктивного, неупередженого дослідження історії міст Російської імперії.

В історіографії першого періоду важко назвати які-небудь великі праці, спеціально присвячені економічному розвитку міст дореформеної доби, проте цей період був позначений певними успіхами у розвитку краєзнавства. Чималий інтерес викликають наукові студії І. М. Гревса¹ та М. П. Анциферова², які знаходилися біля витоків радянської урбаністики.

Крім того, звернемо увагу на монографію Л. О. Вєліхова «Основи міського господарства: Загальне вчення про місто, його управління, фінансах і методах господарства», опублікованій у 1928 р. Хоча це видання було присвячено розвитку міст та міського господарства в СРСР, його автор ретельно, ґрунтовно й неупереджено проаналізував в історичному контексті історіографічні та методологічні аспекти цього об'єкта дослідження. Важливою, на нашу думку, є спроба ученого на основі синтезу різних теорій ґенези та поняття «місто» у зарубіжній і російській історичній, правовій та економічній літературі вивести свій варіант умов, власне, ознак міста, необхідних для його утворення. Серед них автор називає: 1) відповідні економічні передумови, 2) соціальна акумуляція, 3) визнання державною владою. За відсутності одного з цих трьох моментів (фактор, зміст і форма), місто виникнути не могло³.

Серед праць українських науковців виокремимо монографію І. К. Вологодцева, який розглянув соціально-економічний стан міст українських губерній у другій половині ХІХ ст. та виокремив два періоди їхнього розвитку⁴. Різноманітним аспектам соціально-економічного розвитку українських губерній, зокрема й дореформених міст, присвятили свої праці відомі українські вчені академік К. Г. Воблий⁵, О. П Оглоблин⁶, академіки Д. І. Багалій⁷, М. Є. Слабченко⁸, М. І. Яворський⁹.

Впродовж цього періоду все ще зберігалася можливість відносно вільного обговорення питань, що стосувалися теми соціально-економічного розвитку дореформених міст.

Історіографія другого періоду представлена невеликою кількістю праць з історії соціально-економічного розвитку міст. У 1930-х рр. дослідження з цієї теми загальмувались. І лише з кінця 1940-х рр. інтерес до неї зростає. Про це свідчить поява монографій М. А. Горловського¹⁰, Р М. Кабо¹¹ та Л. Є. Іофа¹², присвячених різноманітним аспектам соціально-економічного розвитку міст Уралу та Сибіру дорадянського періоду. Цей факт дає підстави стверджувати, що саме тоді починає формуватися уральська та сибірська школи містознавства.

Соціально-економічні аспекти історії Катеринбурга у першій половині XIX ст. розглянув М. А. Горловський, який вперше в радянській історіографії зробив спробу комплексно проаналізувати джерела формування та основні напрямки витрат міського бюджету міста в дореформений період. Проте, вивчивши узагальнений матеріал про джерела формування бюджету, науковець не показав свого бачення самого механізму ні формування, ні витрачання бюджету та ролі в цьому процесі Загальної та шестигласної думи й міського голови, не кажучи вже про роль гірського правління.

У 1949 р. вийшла друком монографія Р М. Кабо, яка заклала основні принципи економіко-географічного підходу до вивчення соціально-економічного розвитку міст. Автор аналізує чисельність та соціальний склад міського населення, розвиток промисловості й торгівлі, підкреслюючи, що «місто є однією з форм розміщення матеріального виробництва і розселення людей, учасників виробництва»¹³. Водночас науковець підкреслює і вплив на економічний стан міста його військових та адміністративних функцій.

Дослідженню міст Уралу присвячена ґрунтовна книга Л. Є. Іофа, на думку якого, в 17741804 рр. завершується процес оформлення дореформеної мережі міст, повністю зупинившись у першій половині XIX ст. Проте їхній економічний розвиток продовжився і досить вагомими темпами. Якраз тоді, вважав учений, розпочався процес розвитку промислової спеціалізації уральських міст¹⁴.

Третій період радянської історіографії характерний появою значної кількості праць, присвячених окресленій темі та формуванням нових підходів до досліджень, значним розширенням джерельної бази, підвищенням рівня наукових студій. Він став найпродуктивнішим в історіографії зазначеної теми, оскільки саме впродовж цього періоду з'явилися найґрунтовніші історичні праці з різноманітних аспектів соціально-економічного розвитку дореформених міст. Тоді ж в історіографії виникло кілька напрямків в містознавстві: власне історичний, історико-архітектурний, економіко-географічний, що стали основою для вироблення міждисциплінарного підходу до проблеми дослідження міста. Серед авторів праць відомі радянські вчені Я. Є. Водарський¹⁵, В. О. Голобуцький¹⁶, І. О. Гуржій¹⁷, Т І Дерев'янкін¹⁸, Б. Б. Кафенгауз¹⁹, Ю. Р Клокман²⁰, О. О. Нестеренко²¹, Ф. Я. Полянський²², П. Г Риндзюнський²³, М. К. Рожкова²⁴, В. К. Яцунський²⁵ та ін.

Своєрідною віхою в розвитку містознавства став вихід у середині 1950-х рр. двох фундаментальних праць - «История Москвы»²⁶ та «Очерки истории Ленинграда»²⁷. За своїми теоретичними підходами та багатством фактологічного матеріалу вони вигідно відрізняються від праць попереднього періоду. Ці книги містять широкі статистичні дані з економічного розвитку столиць дореформеної доби, даючи достатньо повне уявлення щодо стану їхнього міського господарства. Щоправда, автори обох видань наявні недоліки в галузі міського господарства намагалися пояснити не обмеженістю можливостей, насамперед фінансових, а нібито відсутністю бажання «батьків міст» турбуватися про благоустрій міст.

Одним з напрямків дослідження економічного розвитку міст було вивчення історії мануфактурного виробництва. Чималу увагу цій проблемі приділяли історики-економісти, зокрема Ф. Я. Полянський. Він зробив спробу підвести підсумки дискусії про економічну природу мануфактури другої половини XVIII ст., яка тривала кілька десятиріч, залучивши нові документи та узагальнивши значний архівний матеріал. Науковець обґрунтовано довів збільшення кількості мануфактур та чисельності працюючих на них робітників, переважання у цей час у мануфактурному виробництві найманої праці, звернув увагу на станову приналежність мануфактур, стверджуючи, що більшість з них належала купцям.

Історію промислового розвитку в українських губерніях Російської імперії, зокрема в містах, досліджував у своїх фундаментальних працях відомий український історик І. О. Гуржій. Висвітлюючи питання економічного розвитку міст у першій половині ХІХ ст., науковець дійшов слушного висновку про значне зростання у них ролі постійної торгівлі. Корінні зміни в економічному розвитку, на його думку, «... були наслідком гострої боротьби між старою, що віджила свій вік, феодально-кріпосницькою системою і новим, капіталістичним укладом»²⁸. Цей концептуальний підхід і нині є актуальним для дослідників економічного розвитку міст дореформеної доби.

Виняткове місце в історіографії теми займають праці радянського історика П. Г Риндзюн- ського, що вирізняються не тільки своєю ґрунтовністю, а й різноманітністю проблем, які досліджував учений. У його працях, насамперед у фундаментальній монографії «Городское гражданство дореформенной России» знайшли висвітлення різноманітні аспекти соціально-економічного розвитку дореформених міст - промисловість, торгівля, фінанси, міський транспорт, процеси містобудування, облаштування міського устрою тощо. Багато із його спостережень, зроблених ще у другій половині 1950-1980-х рр. становлять інтерес і сьогодні. Учений, визначаючи перспективи у дослідженні російського міста XIX ст. зазначав, що «успіхи у вивченні міст і містоутворювальних процесів ведуть до постановки нових, більш глибоких питань у цій сфері і вони будуть правильно проявлятися, якщо міське життя не буде розглядатися ізольовано, якщо процеси, що мали місце в містах, будуть вивчатися в нерозривному зв'язку з явищами сільського життя»²⁹. Важливою, на нашу думку, є його теза, що «місто - це не економічна категорія. Центр ваги у його визначенні не знаходиться у сфері економіки, тим більше зведеної до розгляду лише галузевої своєрідності, він розташований в соціально-економічній сфері у всій її повноті і не менше того визначається суспільно-правовою, ідеологічною та культурною сферами»³⁰.

Значний внесок у дослідження окресленої теми зробив ще один відомий радянський історик Ю. Р Клокман. Він був автором єдиної у радянській історіографії фундаментальної монографії, що була спеціально присвячена соціально-економічному розвитку міст Російської імперії і, як зазначав сам науковець, метою якої було «.вивчення проблеми поступової еволюції феодального російського міста в місто капіталістичне у другій половині XVIII ст.»³¹. Важливою, на нашу думку, і для сучасної науки є концептуальний підхід вченого щодо неприпустимості шаблонного підходу до вивчення історії дореформених міст. Він акцентує увагу на тому, що не забуваючи загальних закономірностей історичного процесу, «треба враховувати і своєрідність політичних, соціально-економічних та інших умов, в яких відбувався тогочасний суспільний розвиток. Зміцнення самодержавства, панування в Росії феодально-кріпосницької системи - все це стримувало розвиток міського ладу, самоврядування міст»³².

Насамкінець зазначимо, що в четвертому періоді радянської історіографії стався справжній прорив у вивченні дореформених міст, зумовлений публікацією у 1990 р. монографії відомого петербурзького історика Б. М. Миронова³³. У ній вперше в історіографії здійснено комплексне дослідження міст Російської імперії за 130-річний період - з 1740 по 1870 рр. Для розуміння процесу урбанізації та ролі міст у житті країни виняткове значення, на переконання автора, має рівень економічного розвитку, котрий досить адекватно виявлявся в трьох показниках: галузевий склад зайнятості міського населення, структура міської економіки, ресурси та добробут міської громади. Галузева зайнятість городян показує ефективність розподілу самодіяльного населення між різними видами діяльності, величина виробленого городянами продукту і його структура відображають продуктивність праці городян, а його результати виявлялися в добробуті громадян та міської громади³⁴. На цілком слушну думку науковця, радикальні структурні зміни в економічних функція міст та галузевій зайнятості міського населення, що відбулися в кінці XVIII - середині XIX ст., зумовили зміну спеціалізації більшої половини міст, перетворивши їх з аграрних та адміністративних у промислові й торгові центри. Завдячуючи цим змінам, міста почали виконувати функції вищого порядку, що свідчило про рішучий крок у відокремленні міста від села, яке завершилося в основних рисах у середині XIX ст. Учений на цій підставі доходить висновку про те, що розвиток товарно-грошових, капіталістичних відносин у місті, й загалом у Російській імперії, у першій половині XIX ст. відбувався швидко, незворотньо та супроводжувався докорінним знищенням застарілих кріпосницьких відносин³⁵. Ще один важливий висновок щодо соціально-економічного аспекту розвитку дореформених міст Російської імперії до якого дійшов дослідник, полягає в тому, що радянські вчені, правильно виявивши визначальну тенденцію соціально-економічного розвитку - підвищення ролі торговельної і промислової функцій міста, не помітили дві важливі особливості міського розвитку: по-перше, зниження відсотка міського населення, а по-друге, падіння частки міста в загальному промислово-торговому потенціалі Росії, що означало уповільнення темпів урбанізації саме тоді, коли в розвинутих країнах Європи і відсоток міського населення, і загальне торгово-промислове значення міст зростали. А ці особливості, на переконання ученого, мали серйозні наслідки - адже Російська імперія впродовж першої половини XIX ст. почала все більше відставати від європейських країн за рівнем та темпами урбанізації, в той же час у кінці XVIII ст. за чисельністю населення міст вона поступалася, мабуть, тільки Франції та Англії³⁶.

Отже, історіографічний огляд дозволяє стверджувати, що коло питань економічного розвитку дореформених міст Російської імперії, котрі досліджувалися радянськими істориками у порівнянні з дорадянською історіографією значно розширилося. Основна увага зосереджувалася на вивченні торгового та промислового законодавства, розвитку мануфактури, торгівлі, фінансів, міського транспорту, процесу містобудування. Крім дослідження зовнішньої та внутрішньої торгівлі й промисловості як самостійний об'єкт вивчення виділяється загальний стан міст та їхній торгово-промисловий потенціал. Специфічними рисами, властивими всім науковим працям цього періоду, були класовий підхід до оцінки та аналізу соціально-економічного розвитку міст, завідомо вкрай негативне ставлення до будь-яких заходів уряду, сприйняття законодавчих актів необ'єктивно та односторонньо, що обмежувало та звужувало дослідницьке пошукове поле. І все ж, навіть за умов панування у науці марксистсько-ленінської методології, в основі якої знаходився формаційний підхід, можна було б сподіватися на більш глибокий аналіз таких явищ як ґенеза та еволюція аграрного міста до промислового, зародження та розвиток міської промисловості, роль міст у формуванні та функціонуванні ринкових відносин. Не були поставлені як самостійна проблема питання порівняльного аналізу техніки та технологій у дрібних промислах і мануфактурах, культури виробництва. Матеріал з цих проблем хоч і міститься у наукових статтях та монографіях, проте деякі питання і сьогодні залишаються дискусійними, певна частина з яких вимагає конкретизації на фактологічному рівні.

Література

1 Гревс И. М. Монументальный город и исторические экскурсии // Экскурсионное дело. 1921. - № 1. С. 1-14.

2 Анциферов Н. П. Пути изучения города как социального организма: Опыт комплексного подхода. - Л., 1926. - 150 с.

3 Велихов Л. А. Основы городского хозяйства. Общее учение о городе, его управлении, финансах и методах хозяйства / переиздание 1928 г. - М., 1996. - С. 18.

4 Вологодцев И. К. Особенности развития городов Украины. - Харьков, 1930. - Вып. 2. - 205 с.

5 Воблий К. Г. Нариси з історії російсько-української цукрової промисловості: в 3 т. - К., 1930. - Т 2. - 1930. - 245 с.

6 Оглоблін О. П. Нариси з історії капіталізму на Україні. - К., 1931. - Вип. 1. - 174 с.

7 Багалій Д. І. Нарис історії України на соціально-економічному ґрунті. - Т І. Історіографічний вступ і доба натурального господарства. - Харків, 1923. - Т. І. - 391 с.

8 Слабченко М. Є. Матеріали до економічно-соціальної історії України XIX ст. - Т 1-2. - К., 1925-1927.

9 Яворський М. І. Україна в епоху капіталізму. - Харків, 1924-1925. - Вип. 1-3. - 309 с.

10 Горловский М. А. Горный город Екатеринбург. 1807-1863. Краткий очерк. - Свердловск, 1948. - 151 с.

11 Кабо P. M. Города Западной Сибири. Очерки историко-экономической географии (XVII - первая половина XIX вв.). - М., 1949. - 218 с.

12 Иофа Л. Е. Города Урала. - М., 1951. - 422 с.

13 Кабо P. M. Вказ. праця. - С. 201.

14 Там само. - С. 24

15 Водарский Я. Е. Промышленные селения центральной России в период генезиса и развития капитализма. - М., 1972. - 254 с.; його ж. Население России за 400 лет (XVI - начало XX в.). - М., 1973. - 160 с.

16 Голобуцький В. О. Економічна історія Української РСР Дожовтневий період. - К., 1970. - 301 с.

17 Гуржій І. О. Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини ХІХ ст. - К., 1954. - 452 с.; його ж. Зародження робітничого класу України (кінець XVI11 - перша половина ХІХ ст.). - К., 1958. - 180 с.; його ж. Розвиток товарного виробництва і торгівлі на Україні: (з кінця XVI11 ст. до 1861 р.). - К., 1962 - 207 с.

18 Дерев'янкін Т. І. Мануфактура на Україні в кінці XVI11 - першій половині XIX ст.: Текстильне виробництво. - К., 1960. 126 с.; його ж. Промисловий переворот на Україні: Питання теорії та історії. - К., 1975 . - 278 с.

19 Кафенгауз Б. Б. Купечество. Города // Очерки истории СССР: Период феодализма: Россия в первой четверти XVI11 в. Преобразования Петра I. - М., 1954. - С. 211-229; його ж. Город и городская реформа 1785 г.// Очерки истории СССР: Период феодализма: Россия во второй половине XVI11 в. - М., 1956. - С. 151-165.

20 Клокман Ю. Р Город в законодательстве русского абсолютизма во второй половине XVII-XVIII вв. / Абсолютизм в России. - М., 1964. - С. 320-355; його ж. Социально-экономическая история русского города: Вторая половина XVIII в. - М., 1967. - 336 с.

21 Нестеренко О. О. Розвиток промисловості на Україні. [В 3 ч.]. - Ч. 1: Ремесло і мануфактура. - К., 1959. - 496 с.

22 Полянский Ф. Я. Экономический строй мануфактуры в России XVIII века. - М., 1956. - 454 с.; його ж. Городское ремесло и мануфактура в России XVIII в. - М., 1960 - 199 с.

23 Рындзюнский П.Г. Городское гражданство дореформенной России. - М., 1958. - 559 с.; його ж. Изучение городов России первой половины XIX в. // Города феодальной России. Сборник статей памяти Н. В. Устюгова. - М., 1966. - С. 65-74; його ж. Основные факторы городообразования в России второй половины XVIII в. // Русский город (историко-методологический сборник). - М., 1976. - С. 105-127.

24 Рожкова М. К. Ярмарки в первых десятилетиях XIX в. // Очерки экономической истории России первой половины XIX в. Сборник статей / под ред. М. К. Рожковой. - М., 1959. - С. 246 - 275.

25 Яцунский В. К. Социально-экономическая история России XVIII-XIX вв. - М., 1973. - 302 с.

26 История Москвы. - Т. 4: Период промышленного капитализма. - М., 1954. - 952 с.

27 Очерки истории Ленинграда. - Т 1: Период феодализма (1703-1861). - М., 1955. - 895 с.

28 Гуржій І. О. Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України першої половини ХІХ ст. - С. 49.

29 Рындзюнский П. Г Изучение городов России первой половины XIX в. - С. 74.

30 Рындзюнский П. Г. Основные факторы городообразования в России второй половины XVI11 в. - С. 109.

31 Клокман Ю. Р Социально-экономическая история русского города: Вторая половина XVI11 в. - М., 1967. - С. 5.

32 Там само - С. 13.

33 Миронов Б. Н. Русский город в 1740-1860-е годы: демографическое, социальное и экономическое развитие. - Л., 1990. - 272 с.

34 Там само - С. 210.

35 Там само - С. 208.

36 Там само - С. 231.

Размещено на Allbest.ru