Застосування методів математичної статистики для аналізу функціонування регіональних хлібних ринків в Російській імперії у другій половині XVIII - на початку XX ст.

Розгляд цього процесу почнемо із південного регіону, як найбільш багаторайонного та цікавого із цієї точки зору. Перший двадцятирічний період, в який уже спостерігався погоджений рух цін в Лівобережно-Українському і деяких сусідніх районах -- 1746-1765 рр. Ціни були збалансовані (тобто залежали більше від загальних чинників ціноутворення) в цей період в Лівобережно-Українському, Західному і Степовому районах. В усіх інших районах Росії погодженість цін з початку цього періоду не спостерігалася. Згідно з існуючими для цього періоду даними по губерніях цих трьох районів (а саме: по Полтавській, Чернігівській, Київській і Катеринославській губерніях) на цьому, більш низькому рівні зв'язок між цінами також була істотної. Все це дозволило нам виділити дану групу районів (на рівні губерній, що складають їх) у вигляді особливого регіону стійких ринкових зв'язків. Ми назвали його Південно-російським субрегіональним ринком Далі - ПРСР. (із-за явного його існування в більш просторому регіоні погодженого руху цін). Починаючи приблизно із 1756 р. відбувалося наближення рівнів і синхронізація коливань цін в зазначених трьох районах, а також в Центрально-Чорноземному, Південно-Східному і Східному районах. Згідно з нашим критерієм, в 1756-75 рр. ці шість районів об'єдналися в загальний аграрний ринок. До 1780 р. формування Південного регіонального ринку Далі -- Південний РР. в основному завершилося входженням в нього Волзького району. На деякий час входили в цей район Західний і Центрально-Нечорноземний райони, але вони все ж таки, певно, були складовими частинами Північного регіонального ринку Далі - Північний РР..

Таким чином, Південний РР сформували такі райони: Лівобережно-Український, Південно-Західний, Степовий, Центрально-Чорноземний, Південно-Східний, Східний та Волзький.

Другим регіональним ринком (РР) в Європейській Росії був, за нашим припущенням, Північний РР, території якого частково об'єднувалися в ринок також в XVIII ст. -- ціни в Північному і Центрально-Нечорноземному районах коливалися погоджено уже в 1761-80 рр., але після цього цей ринок надовго розбалансувався і до початку XIX ст. ціни ні в одному із сусідніх з Центрально-Нечорноземним (базовим) районом не були узгоджені з його цінами. Згідно з нашими даними, слідуючий достатньо тривалий (по критерію дисперсійного аналізу) період статистично неістотної різниці в цінах в районах Північного РР -- 1801-1820 рр., коли були незначимі місцеві чинники ціноутворення в базовому і Західному районах. Із 1816 р. помітно зближався рух цін в двох зазначених і Прибалтійському районах. Таким чином, до 1835 р. в Північний РР входили ці три райони. Майже 1840 р. сформування єдиного Північного РР завершилося приєднанням до нього Північного району (після півсторічної перерви в його зв'язках з сусідніми районами). Можливо, довгий етап відірваності Північного району від інших територій цього ринку був зумовлений більше, ніж здається на перший погляд, істотними відмінностями умов і засобів виробництва і споживання хліба в цьому районі.

Отже, Північний РР був сформований слідуючими районами: Центрально-Нечорноземним, Західним, Прибалтійським та Північним.

Порівняння одержаних результатів локалізації регіональних ринків в Європейській Росії з підсумками роботи І.Д. Ковальченко і Л.В. Мілова показує, що виділений нами Південний РР в цілому співпадає із локалізованим ними «Чорноморсько-Уральським», проте існує більш тривалий час [16]. По іншим регіонам, які виділяються цими авторами, існують чималі відмінності [17], які пояснюються, видно, тим, що в роботі І.Д. Ковальченко і Л.В. Мілова використовуються менш повні по хронологічному охопленню дані. У той же час зазначені автори в багато яких випадках користувалися великим обсягом даних, які подавали кожний із районів, що компенсувало, в деякій мірі, відсутність у них безперервного ряду цін.

Розглянемо формування Сибірського регіонального ринку Далі - Сибірський РР.. Він складався із двох великих за територією (і фактичною й охопленою даними про ціни -- від Тобольска до Петропавловська-Камчатського) районів -- Західно-Сибірського та Східно-Сибірського,-- ціни в яких були майже постійно погодженими уже із 1756-75 рр.

Таким чином, ми виконали аналіз результатів, одержаних при допомозі дисперсійного аналізу. Кореляційний аналіз парних зв'язків цін показав, що при розгляді тільки погодженості коливань складається інша картина розвитку ринку і, зокрема, сформування регіональних ринків. Згідно з цим аналізом, Південний РР сформувався в основному до початку XIX ст. без Південно-Західного району (але зате з участю Західно-Сибірського району). У той же час перший район тяжів по коливаннях цін до Прибалтійського і Західного районів. До них же наближався в окремі періоди Лівобережно-Український район. Це цілком пояснюється тяжінням цих районів, як виробників хліба, до Ризького порту в другій половині XVIII ст. [18]. Проте, всі ці зв'язки спостерігалися тільки в окремі роки і тому могли бути цілком випадковими. Північний РР ще не склався до 40-х років XIX ст. повністю, -- це сталося, згідно з кореляційним аналізом, в останньому десятиріччі XIX ст. Тоді ж, за цим аналізом, склався і Сибірський РР, а до цього погодженість коливань цін спостерігалася в ньому в 20-30-і роки XIX ст.

Таким чином, висновки про час формування регіональних ринків, одержані за допомогою кореляційного аналізу, надто відрізняються від приведених раніше і, певно, в меншій мірі відбивають реальну картину, тому що менш повно, ніж дисперсійний аналіз, враховують характеристики руху цін і не враховують того якісного чинника, про який було сказано вище.

Отже, ми розглянули динаміку порайонних цін жита на протязі півтора століть і простежили процес сформування регіональних аграрних ринків в Російській імперії, як він уявляється згідно з дисперсійним аналізом. На більшій її частині регіональні ринки утворювалися до кінця XVIII ст. -- Сибірський до 1756-75 рр., Південний -- до 1761-80 рр., тобто майже зразу після ліквідації внутрішніх митниць в 1754 р. (в деяких областях імперії вони зберігалися до 1758 р., зокрема, в Південно-Західній частині імперії), що говорить про досить високий рівень розвитку регіональних зв'язків уже в першій половині XVIII ст., або ж про великі потенційні можливості налагодження таких зв'язків, які «накопичувались» в першій половині XVIII ст. і реалізувалися в другій половині XVIII ст.

Цікавим було б розглянути далі динаміку розвитку виявлених регіональних ринків, яка, певно, також відбивалась у русі цін.

Аналіз процесу функціонування регіональних ринків. Складний процес функціонування регіональних ринків зображений, в загальних рисах, на мал.1, на якому для зручності порівняння приведені результати дисперсійного і кореляційного аналізу всіх трьох регіональних ринків (за всі 169 років на територіях, існуючих на момент сформування, згідно з основним аналізом, регіонального ринку). В основному, крім оговорених випадків будемо аналізувати цей процес за допомогою дисперсійного аналізу.

Знову почнемо аналіз із Південного РР (відмітимо зразу, що ціни в ПРСР тривалий період, до 1845 р., були постійно збалансовані), Ледве встигнувши сформуватися, він витримав роки часткової розбалансованості в 1776-85 рр. Як видно на схемі, істотний зв'язок в коливаннях і рівнях цін в цілому був відсутній в зазначене десятиріччя, але у той же час, видно, в деякі роки цього періоду зв'язок в русі цін існував, що підтверджується наявністю цього зв'язку в «накладенні» періоди (1771-80 і 1781-90 рр.) Можливо, непогодженість в русі цін і, отже в нормальних рухах товаропо- токів пов'язана з закінченням російсько-турецької війни 1766-74 рр. і, як наслідок, з необхідністю певної перебудови системи постачань товарів і, зокрема, хліба на ринок і державі; можливо також, на це могла вплинути урядова діяльність по зміні структур місцевого управління, зокрема, введення «Закладу для управління губерній» в 1775 р.

Після цього, в 1786-95 рр., наступає етап повної погодженості цін в Південному РР тобто його повна відбудова. Причому необхідно визначити, що це діялося «на фоні» двох війн -- російсько-турецької 1787-91 рр. і російсько-шведської 1788-90 рр., але, на відміну від попереднього етапу, вони не викликали розбалансованості ринку -- очевидно, велику роль тут зіграло утворення в 1786 р. Державного Позикового банку: хоч ні копійки із його коштів не пішло на потреби торгівлі, у той же час його величезні капітали було витрачено на потреби військового відомства [19] і, таким чином, в значно меншій мірі був порушений ресурс перебудови торгівлі. Інфляційний заряд величезних грошових емісій для цього банку ударив по торгівлі пізніше, що і відбилося, видно, в частковому розпаді Південного РР в 1796-1805 рр. (знову тільки частковому, оскільки, як і в 1776-85 рр., в «накладенні» десятиріччя існує істотний зв'язок цін і, отже, знов можна припустити існування в цей 10-ти річний період окремих років, коли ціни були збалансовані). Видно, цей період часткової розбалансованості можна також пояснити деякою нестійкістю політичного і господарського життя країни в період правління Павла І, а також участю Росії в деяких антифранцузьких коаліціях, що змінило в певній мірі обсяг і структуру зовнішньої торгівлі Росії і, отже, вплинуло на стан внутрішнього ринку.

Подальші чотири десятиріччя із 1806 р. рух цін в районах Південного РР постійно було погодженим і, отже, весь цей час до 1845 р. (частково до 1850 р.) йшов процес нормального, судячи по хлібним цінам, функціонування Південного РР.

Крім злагодженої торгівлі в межах власне Південного РР необхідно визначити навіть деяке поширення цього ринку з входженням в нього Центрально-Нечорноземного (в 1821-40 рр.) і Західного (в 1826-45 рр.) районів, незважаючи на те, що Б.М. Миронов охарактеризував першу половину XIX ст. як період спаду господарського життя і торгівлі [20]. Відносно тривала збалансованість цін в Південному РР в першій половині XIX ст., можливо, пояснюється широким розповсюдженням в деяких губерніях цього регіону елементів капіталістичної організації сільського господарства [21], а також майже повною відсутністю в житті країни особливих подій, що охоплюють великі території і відбиваються на економіці тривалий час (Вітчизняна війна 1812 р., російсько-іранська, російсько-турецька війни -- невеликі по часовому чи територіальному охопленню).

Після цього, в 1846-60 рр., спостерігалася непогодженість в русі цін, причому якщо в 1846-50 рр. і 1856-60 рр. істотним зв'язком між цінами все ж таки характеризувалися декілька років, то в 1851-55 рр. подвійною перевіркою (1846-55 й 1851-60 років) установлено відсутність такого зв'язку і, отже, відсутність єдності Південного РР.

Такий же вихід на перший план місцевих чинників ціноутворення спостерігався і в ПРСР в цілому, хоч тут тільки в одне десятиріччя в 1846-55 рр. і, отже, тільки частково. У той же час, на більш низькому рівні тут збереглися деякі зв'язки: Катеринославська, Херсонська, Таврійська губернії і Бессарабська область (природно, не точно в своїх адміністративних кордонах) не розривали зв'язки одна з одною (судячи по цінах) і з усіма Правобережними губерніями, хоч й спостерігалася деяка тенденція до переваги місцевих чинників ціноутворення в Бессарабській області (можливо, останнє було пов'язане з введенням особливого режиму торгівлі в кінці періоду із-за загострення російсько-турецьких відносин і війни, яка почалась після цього). Крім цього, загальні чинники ціноутворення переважали в районі, що включав Право- і Лівобережні губернії і навіть Катеринославську і Херсонську губернії та Бессарабську область. Проте місцеві відмінності чинників ціноутворення в чотирьох крайніх губерніях: Волинській, Чернігівській, Таврійській губерніях і Бессарабській області були все ж таки достатньо сильні для того, щоб завадити всім чотирьом входити одночасно в єдиний ринок інших областей, хоч на території, що не включала тільки одну із цих чотирьох губерній, дисперсійний аналіз визнавав істотність погодженості цін.

Розбалансованість в 1846-60 рр. Південного РР співпала з таким же станом (тільки більш тривалим -- 1836-60 рр.) Північного РР (див. мал.5) і охопила, таким чином, в ці 15 років всю територію Європейської Росії (хоч ні до 1846-60 рр., ні після, принаймні, на протязі 20 років, згідно з нашими критеріями, загального ринку на цій території не було) і тому нам представляється можливим казати про загальні для всієї цієї території причини такому явищу. Визначимо, що подібну повну розбалансованість підтверджує і кореляційний аналіз: в 1846-55 рр. і 1851-60 рр. більша частина коефіцієнтів кореляції негативна, що свідчить, на обгрунтований погляд І.Д. Ковальченко і Л.В. Мілова, про відсутність істотного зв'язку між цінами [22], хоч зберігаються (при погодженості коливань) парні зв'язки, які ланцюгом (ні разу не утворюючи замкнену групу районів) зв'язують майже всю Європейську частину Росії, але знову без Північного і Прибалтійського (в першому десятиріччі) районів.

Далі був короткий період погодженості в русі цін в 1856-70 рр. Після цього знову, після короткого благополуччя ринку наступив 15-ти річний (1866-80 рр.) період розбалансованості, причому він почався і закінчився одночасно (з тією точністю, яку може дати п'ятирічний зсув в наших масивах) як в Південному, так і в Північному РР. В цьому періоді виділялися «'прикордонні' п'ятиріччя часткової непогодженості цін» (1866-70 і 1876-80 рр.) і п'ятиріччя повної відсутності істотного зв'язку між цінами (1871 - 75 рр.). Щодо кореляційного аналізу, то цього разу на відміну від попереднього періоду розбалансованості, кореляційні коефіцієнти, істотні при г-перетворенні, порівняно невеликі за значеннями, що також підтверджує, в основному, результат дисперсійного аналізу.

ПРСР в цілому також зазнав в 1866-80 рр. погіршення зв'язків, проте, як і в 1846-55 рр., деякі зв'язки в ньому збереглися. Тут спостерігається істотна відмінність (навіть більша, ніж в попередній період) місцевих чинників ціноутворення в групах Південних і Лівобережних губерній, тому можна виділити дві території із перевагою в кожній загальних чинників ціноутворення, які взаємно перетинаються: 1) Лівобережні і Правобережні губернії; 2) Південні і Правобережні губернії. В наступному ПРСР відновився і вже не руйнувався до кінця періоду, що досліджувався (1914 р.)

Південний РР відновився в 1876 р. частково, а з 1881 р. повністю, і до кінця періоду, що вивчався, не спостерігалося тенденцій до повторення етапів розбалансованості. Існувала навіть тенденція до поширення цього ринку при участі Західного, Центрально-Нечорноземного і Західносибірського районів, про що -- нижче.

Отже, Південний РР з моменту свого сформування (в 1746-80 рр.) функціонував без значних порушень ринкових (цінових) відносин (з частковою розбалансованістю в окремі роки на протязі 1775-85 й 1796-1805 рр.) приблизно до 1845 р., коли пройшло два етапи розбалансованості (в 1846-60 і 1866-80 рр.) і після цього відновився остаточно.

Розглянемо тепер процес функціонування Північного РР з моменту його остаточного сформування в 1821-40 рр. Уже остання п'ятирічка зазначеного періоду включала, видно, роки розбалансованості, тому що масив 1836-45 рр. характеризується відсутністю суттєвого зв'язку між цінами в регіоні. Із 1840 р. починається 15-ти річний етап повної розбалансованості тільки що сформованого ринку, що закінчився до 1855 р. (причому слідуючі п'ять років знову стали перехідними).

Після цього спостерігався нетривалий період нормального функціонування ринку в 1856-60 рр., 1866-70 рр.), який також збігає з аналогічною тенденцією у розвитку Південного РР.

Далі йде, знову в загальній для Європейської Росії тенденції, 15-ти річний період розбалансованості цін (1866-80 рр.) в Північному РР.

Надалі ціни в Північному РР збалансувались (в 1876 р. -- частково, а з 1881 р. -- повністю), проте, це більше стосувалося погодженості коливань цін -- достатньо зовнішнього признаку, що і підтверджує кореляційний аналіз. Щодо питання про перевагу місцевих чи загальних чинників ціноутворення, то тут, згідно з дисперсійним аналізом, із 1896 р. аж до 1914 р. знову спостерігалося існування великої різниці в чинниках ціноутворення кожного із районів Північного РР і, відповідно, повна непогодженість в русі цін. При сьому всередині цього регіону зберігалися тільки слідуючі парні зв'язки (згідно з дисперсійним аналізом): між Західним і Прибалтійським (крім 1896 -- 1905 рр.), а також Західним і Центрально-Нечорноземним; крім того, деякий час зберігалися парні зв'язки Північного і Прибалтійського районів (в 1896-1905 рр. -- частково). У той же час в цей період (крім 1896-1905 рр.) Західний район входив в Південний РР, а в 1901-1910 рр. ціни в Центрально-Нечорноземному районі були узгоджені з цінами Південного РР.

Отже, Північний РР від періоду свого відносно пізнього сформування і до початку XX ст. зазнавав більше періоди розбалансованості, ніж нормального функціонування і, на відміну від Південного РР, не приєднував до себе ніякі інші сусідні райони на термін більше 15-ти років.

Процес розвитку Сибірського РР не відрізнявся різноманітністю. Повну розбалансованість за всі 169 років він зазнав тільки одного разу -- у 1771-1785 рр. (причому 1771-76 і 1781-85 рр. «прикордонні» п'ятиріччя). В XIX ст. рух цін був неузгодженим тільки частково і на короткі терміни (1811-20 рр., 1831-40 рр., 1841-50 рр., 1881-90 рр.). Визначимо, що кореляційний аналіз не дозволяє судити про сформування єдиного Сибірського РР на протязі усього періоду, що досліджувався. Інший результат майже неможливий, бо важко уявити, щоб на такій території коливання цін були добре узгоджені, що, безсумнівно, відбилося також і в тих середніх порайонних величинах цін, які склали два ряда, що представляли Західно- і Східно-Сибірський райони. Таким чином, в цілому, нормальна життєдіяльність Сибірського РР не порушувалася, приблизно, з 1781 р. до кінця періоду, що розглядається.

В зв'язку з тим, що з самого початку нами були виділені регіони, які дуже відрізняються від тих, що виділяються Л.В. Міловим [23], нам не вдалося виділити подібні територіальні ринки. Не спостерігалися нами і суміжні зони регіональних ринків, що відзначаються Л.В. Міловим [24]. Висновки про «автономність» Лівобережно-Українського і Південно-Західного (по нашій класифікації) районів в друге десятиріччя XIX ст. [25] також не знаходять підтвердження в наших матеріалах.

Отже, ми розглянули процеси функціонування трьох регіональних ринків в Російській імперії з часу їх утворення до початку XX ст. і з'ясували, що кожний із ринків на протязі всього періоду, що вивчався, зазнав періодичні етапи розбалансованості, викликані в більшості невідомими нам причинами; очевидно, це могли бути як місцеві, так і загальноросійські обставини.

Таким чином, нами була показана можливість застосування дисперсійного аналізу для вивчення формування та розвитку регіональних аграрних ринків у Російській імперії. Вважаємо, що дисперсійний аналіз виявляється більш зручним для вивчення тривалої взаємопов'язаної динаміки порайонних хлібних цін, ніж кореляційний аналіз, оскільки дозволяє одночасно ураховувати як коливання, так і рівні цін. Зручною методикою вивчення довготривалої динаміки хлібних цін за допомогою математико-статистичних методів уявляється запропонований нами розподіл рядів цін на десятиріччя, які зсуваються на п'ять років, що дозволяє ураховувати не тільки «цілі» десятиріччя. Застосування цієї методики забезпечує адекватне відтворення майже безперервної динаміки процесу, що досліджується.

дисперсійний хлібний ціна ринок

Література

1. Колемаев В.А. Теория вероятностей и математическая статистика / В.А. Колемаев, О.В. Староверов, В.Б. Турундаевский. -- М.,1991. -- С.308.

2. Див. обгрунтування «індикаторних» властивостей цін, наприклад: Миронов Б.Н. Хлебные цены в России за два столетия (ХУІІІ-ХІХ вв.) / Б.Н. Миронов. - Л.,1985. - С.13, 63-65.

3. Мармоза А.Т. Практикум по математической статистике / А.Т. Мармоза. -- Киев, 1990. -- С.122.

4. Мармоза А.Т. Вказ. твір. -- С.122, 123.

5. Ковальченко И.Д., Милов Л.В. Всероссийский аграрный рынок (XVIII -- нач. XX вв.) Опыт количественного анализа / И.Д. Ковальченко, Л.В. Милов. -- М., 1974. -- С.49--51, 67; Миронов Б.Н. О критерии единого национального рынка / Б.Н. Миронов // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы за 1968 год. -- Л., 1972. - С. 183-186.

6. Див. докладніше: Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М., 1990. - С.155-161.

7. Миронов Б.Н. Хлебные цены в России за два столетия... -- С. 34-35.

8. Ковальченко И.Д., Милов Л.В. Вказ. твір. -- с. 60--62.

9. Миронов Б.Н. Хлебные цены...-- С.63--64; серйозну критику його підходу див.: Ковальченко И.Д., Милов Л.В. Вказ. твір. -- С.64--67.

10. Ковальченко И.Д., Милов Л.В. Вказ. твір. -- С.42--47.

11. Лакин Г.Ф. Вказ. твір. -- С.215--217.

12. Миронов Б.Н. О критерии -- С.185--189.

13. Див. про нього: Лакин Г.Ф. Вказ. твір. -- С.113--117.

14. Там само. -- С.216.

15. Виділенням ряду різноманітних регіональних ринків до такого розуміння підійшли І.Д. Ковальченко і Л.В. Мілов, але брак даних не дозволив розвинутися цій лінії їх дослідження: Ковальченко И.Д., Милов Л.В. Вказ. твір. -- С.98--103, 130--139.

16. Ковальченко И.Д., Милов Л.В. Указ. соч. -- С. 138--139.

17. Ковальченко И.Д., Милов Л.В. Указ. соч.-- С.98-- 103, 130-139.

18. Истомина Э.Г. Водные пути России во второй половине XVIII в. -- нач. XIX в. / Э.Г. Истомина. -- М., 1982. - С.202, 209.

19. Боровой С.Я. Банки в России в поел. четв. XVIII в. / „R.„`- Боровой // Сборник трудов Одесского кредитноэкономического института,-- 1947. -- Т.ІІ. -- с.101-103; Боровой С.Я.- Кредит и банки России (сер. XVIII в. -- 1861) / С.Я. Боровой. - М., 1958. - „R.121-123.

20. Миронов Б.Н. Внутренний рынок России во втор, пол. XVIII -- пер. пол. XIX вв. / Б.Н. Миронов. -- Л., 1981. - С.84.

21. Див. про це, наприклад: Гуржій І.О. Розклад феодально-кріпосницької системи в сільському господарстві України перш. пол. XIX ст. / І.О. Гуржій. -- К, 1954. -- С.35; Дружинина Е.И. Южная Украина в период кризиса феодализма 1825--1860 гг. / Е.И. Дружинина. - М., 1981. - С.55.

22. Ковальченко И.Д., Милов Л.В. Вказ. твір. -- С. 51.

23. Ковальченко И.Д., Милов Л.В. Вказ. твір. -- С. 98-102, 130-139, 162-164.

24. Там само,-- С.164.

25. Там само,-- С.219.

Размещено на Allbest.ru