Становлення українознавчих студій у світі: стан та проблеми формування образу України на теренах Греції у новітній історичний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 93 (477) -054.7:(495) «1991/2013»

ННДІУВІ

СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНОЗНАВЧИХ СТУДІЙ У СВІТІ: СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ОБРАЗУ УКРАЇНИ НА ТЕРЕНАХ ГРЕЦІЇ У НОВІТНІЙ ІСТОРИЧНИЙ ПЕРІОД

Тетяна Ілюк

Поява України як суверенної держави на міжнародній арені поставила на порядок денний процесу державотворення питання пошуку власного місця на оновленій геополітичній карті світу. Беручи до уваги зростання ролі «м'якої сили» в системі міжнародних відносин початку ХХІ ст., питання розробки та ефективного впровадження цілеспрямованої державної політики просування національних інтересів, представлення власної культури та поширення мови за кордоном набувають ключового значення [ЗІ]. З цією метою переважною більшістю цивілізованих країн впроваджується цілеспрямована державна політика з широким залученням громадського сектору та створення відповідних спеціалізованих інституцій. Серед найвідоміших із них доцільно назвати «Alliance Fran^aise» (Франція, 1072 представництва у 146 країнах), «Goethe Institut» (Німеччина, 158 представництв у 93 країнах), «British Counsil» (Великобританія, 190 представництв у 110 країнах), «Instituto Cervantes» (Іспанія, 86 представництв у 43 країнах), Федеральне агентство у справах СНД, співвітчизників, які проживають за кордоном, і з міжнародної гуманітарної співпраці Російської Федерації «Росспівробітництво» (Росія, 59 центрів науки та культури, 8 філій та 18 представництв у складі дипломатичних місій у 77 країнах світу). Ефективною є діяльність Грецького Фонду Культури (гр. «EAAnviKo 'Ібрица ПоХітіацоп») - спеціалізованої інституції Грецької Республіки, створеної у червні 1992 р. рішенням парламенту (Закон 2026/92) з метою «заохочення, розповсюдження і систематичного розвитку за кордоном грецької культури» [З8, 69-70]. Свою діяльність Фонд реалізовує через співробітництво філій та представництв, які наразі діють у 13 країнах світу, в т. ч. у м. Одеса (Україна), з освітніми та культурними організаціями різних країн.

Грецію споріднює з Україною багата духовна спадщина, давні традиції дружнього спілкування народів, спільні сторінки історії, важливе геостратегічне розташування країн та спільні інтереси щодо зміцнення безпеки й розширення співробітництва в європейському та регіональному масштабах. Відносини двох держав мають традиційно дружній характер і базуються на принципах взаєморозуміння, взаємоповаги та довіри. Наявність на теренах України великої грецької діаспори та пильна увага з боку уряду Грецької Республіки до проблем її розвитку, забезпечення прав і свобод та створення можливостей для збереження національної ідентичності греків України сприяють розбудові гуманітарного діалогу на міждержавному рівні. Поява на теренах Греції численної української діаспори, представленої переважно представниками «четвертої хвилі» імміграції, надає нові можливості для поширення інформації про нашу країну та становлення українознавчих студій.

Питання розвитку гуманітарних взаємин двох народів знайшли висвітлення у працях К. Балабанова [2; 20], Н. Терен- тьєвої [18; 19; 20; 40], Г. Тищенко [21; 22; 39; 41], М. Дьоміної [7], Є. Конопаць- кого [10; 11; 12], В. Самохвалова [40], Т. Ілюк [8; 9], Г. Маслюк-Каку [14] та ін. На окрему увагу заслуговує книга першого Надзвичайного та Повноважного Посла України в Греції Б. Корнієнка «Спогади Посла (Перші кроки української дипломатії)» [13], у якій висвітлюються перші роки діяльності Посольства України в Греції, його робота щодо представлення молодої країни, початок формування української громади. З'ясуванню внеску громадських організацій у розвиток українсько-грецьких зв'язків та репрезентацію українознавчих знань присвячені праці А. Орлова, Н. Терен- тьєвої, Н. Ішуніної, С. Мазараті, А. Бал- джі, В. Піскіжової, В. Терезова. Окремі аспекти розвитку української діаспори досліджувалися Г.Тищенко, Г.Маслюк- Каку, Н.Терентьєвою, В.Самохваловим. Разом з тим питання репрезентації українознавчих знань на теренах Греції не набуло спеціалізованого комплексного вивчення. У даній праці робиться спроба відтворити процес впровадження українознавчих знань на теренах Грецької Республіки, з'ясувати механізми його практичного впровадження, виявити проблеми та оцінити сучасний стан розвитку українознавчих студій.

Із проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 р. тривалі взаємини країн вперше отримали розвиток на новому, міждержавному рівні. 31 грудня 1991 р. Грецька Республіка офіційно визнала Україну як самостійну незалежну державу. 15 лютого 1992 р. було підписано Протокол про встановлення дипломатичних відносин, який отримав реальне втілення через відкриття посольств у р. З початком роботи дипломатичного представництва на теренах Еллади у р. було започатковано виставковий обмін, що став однією із перших форм репрезентації української культури в Греції. Переважно невеликі виставки організовувалися силами дипломатичних працівників з нагоди національних свят та офіційних заходів. Проведення більш масштабних форумів було можливе лише при наявності спонсорської підтримки. Серед знаменних подій початкового періоду розбудови співпраці стала експозиція творів народної художниці України Л. Жоголь «Сучасний український гобелен», що пройшла за фінансової підтримки грецької сторони у листопаді 1996 р. в культурному центрі мерії м. Афіни в рамках підготовки до державного візиту Президента України Л. Кучми в Грецію [26].

Загалом на початку української незалежності можливості розвитку партнерства на міждержавному рівні були обмежені. Тривала відсутність договірно-правової бази, брак належного фінансування, зовнішньополітичний романтизм Української держави перешкоджали повноцінній 'їх реалізації. Важливим і найбільш ефективним резервом поглиблення двостороннього співробітництва виступила «народна дипломатія», що йшла в авангарді міждержавної співпраці [11, 8]. Лише у 1991-2006 рр. було встановлено побра- тимські зв'язки та відносини особливого партнерства з більш ніж 35 містами та регіонами України та Греції. Їх практична реалізація здебільшого зводилася до налагодження культурного обміну та гуманітарних контактів [8, 108-117]. Наявність численної грецької громади на теренах України й була тим чинником, внаслідок якого наша країна стала відомою та близькою широкому загалу грецького суспільства. За словами відомого журналіста, письменника С.Еллініадіса, «жодній іншій країні грецьке телебачення не надавало стільки уваги» [5]. Одним із перших проектів представлення України в телевізійному просторі Греції, що дав поштовх майбутній співпраці, стало широке висвітлення у 1994 р. двохсотрічного ювілею м. Одеси. Під час перебування у складі грецької делегації знімальної групи державного телеканалу ЕТ-1 (Греція) було створено документальний фільм про українсько-грецькі відносини та діяльність представників грецької меншини в Одесі, який розпочав цикл фільмів про Україну під назвою «Еллінізм України» [23; 25]. В подальшому розбудовувалося партнерство грецького телебачення з телекомпаніями міст компактного проживання грецької громади в Україні. Так, 3 - 4 грудня 1994 р., під час візиту до Маріуполя урядової делегації на чолі із заступником міністра іноземних справ Греції Г. Ніотісом, було досягнуто домовленостей про вивчення можливостей співробітництва між державною телекомпанією Греції та теле- компанією Маріуполя, що створювало умови для обміну інформаційними матеріалами та сприяло практичній реалізації спільних проектів [24].

Додаткові можливості представлення України в ефірі центральних грецьких телеканалів з'явилися завдяки зацікавленості окремих медіамагнатів у розвитку бізнесу на теренах нашої країни. Так, завдячуючи сприянню одного із крупних акціонерів телеканалу «Мега», вдалося організувати серію сюжетів та трансляцію виступів дипломатів з нагоди національних свят України (попри відсутність такої практики у грецьких медіа). 24 серпня 1993 р. у вечірній програмі новин було показано один із перших сюжетів про нову державу Європи, яка відзначає свій день народження, і продемонстровано виступ Надзвичайного та Повноважного Посла України в Греції Б.Корнієнка на честь Дня Незалежності України [13, 118]. Ознайомленню із різними аспектами життя в Україні, її історії, культури, економіки, розкриттю потенціалу нашої держави було присвячено серію передач та цикл регулярних виступів українських дипломатів на грецьких комерційних телеканалах «Меджік» і «Телетора».

Однак нестача інформаційних та те- лематеріалів, що особливо гостро відчувалася на початку становлення держави, заважала повноцінному представленню України в грецькому інформаційному просторі. Нерідко відеосюжети співробітникам посольства доводилося готувати навіть власними силами на місцях, що значно обмежувало потенціал партнерства [13, 118-119]. Лише у 1998 р. почали надходити програми від Національної телерадіокомпанії України, що з'явилися в ефірі телеканалів ЕТ-1 та «Мега» [29].

Різнопланово репрезентувати українські національні здобутки давала можливість участі у міжнародних культурних форумах, що проходили на теренах Греції. Так, у червні 1999 р. український стенд було представлено на І Міжнародному полікультурному фестивалі під егідою ЮНЕСКО у м. Пірей. Серед експозицій 20 країн світу українську культуру репрезентували роботи народних майстрів та виставка книг. У ході «Українських вечорів» 16 червня 1999 р. прозвучали твори українських та класичних композиторів у виконанні солістки Львівської музичної академії О.Чорної (мецо-сопрано) та концертмейстера Т. Саулової (фортепіано); народні пісні у виконанні Хору товариства українців в Греції та виступи українських поетів. Особливості національної кухні українські кондитери продемонстрували в ході майстер-класу, організованого Грецько-Українською торговельною палатою [35, 14]. Успішне представлення України в рамках фестивалю сприяло подальшому розвитку контактів між президентом форуму І. Маронітісом та українськими дипломатами й діаспоря- нами. Як результат - 23 червня 2000 р. в рамках ІІ Міжнародного полікуль- турного фестивалю, окрім традиційної демонстрації українського стенду та дегустації національної кухні, виступів фольклорних колективів та показу фільму про Україну, вперше було проведено День України, що надалі проводився щорічно [12, 44; 1, 1,5,7].

Важливим чинником становлення українознавчих студій та репрезентації української культури та мови у грецькому соціогуманітарному просторі стало формування української громади. У 1995 р. в рамках проведення шевченківських днів відбулися перші збори українців у Греції. Згодом була зареєстрована перша організація українців «Журавлиний край» [13, 128-129]. У 1998 - 2002 рр. відбулося організаційне становлення громади, яка наразі об'єднана у п'ять національно-культурних товариств: Асоціація українців Греції «Український журавлиний край», Товариство української діаспори «Українсько-грецька думка», Український культурно-освітній центр «Берегиня», Грецько-українське товариство дружби та співпраці «Спілка», Центр підтримки і розвитку української культурної спадщини «Трембіта» [21, 161-162; 15]. Також українська греко-католицька громада св. Миколая діє при парафії Святої Трійці в Афінах. Загалом, за даними Всегрецького перепису населення 2001 р., в Греції мешкало близько 50 тис. українців [32, 100]. З урахуванням нелегальних мігрантів чисельність громади може коливатися від 30 до 120 тис. осіб. Діаспора представлена переважно іммігрантами т. зв. «четвертої хвилі», значна кількість яких є освітянами за професійною належністю.

Значне місце у збереженні національної ідентичності українців Греції займала газета діаспори «Вісник-Аггелі- афорос», перший номер якої вийшов 19 листопада 1997 р. зусиллями ентузіастів Ліци та Нікоса Патеракі, Г. Маслюк-Ка- ку, О. Макідо, В. Популідіса та грецького бізнесмена Д. Вернадакіса. Регулярне видання «Вісника» у 1997 - 1999 рр. відіграло позитивну роль у формуванні образу України і українців у грецькому соціогуманітарному просторі. Однак, на жаль, через брак коштів газета припинила існування [6]. Наразі інформацію про Україну та українців Греції діаспоряни регулярно друкують на україномовній сторінці газети «Афіни&Еллас». Окрім того, проведення Товариством «Українсько-грецька думка» п'яти міжнародних форумів української діаспори (2006, 2007, 2008, 2010, 2012 років) стало важливим кроком об'єднання української діаспори різних країн та репрезентації потенціалу українства в грецькому соціумі.

Освітня та просвітницька діяльність, спрямована на збереження національної ідентичності, посідає важливе місце в роботі об'єднань українців Греції. У 2000 р. в м. Афіни представниками української громади було започатковано недільну факультативну українську школу, яка функціонує на спонсорські внески та кошти батьків. Питання про відкриття в Афінах української школи неодноразово ставилося на різних рівнях. Однак за грецьким законодавством це можливо або через відкриття повноцінної української школи, яка б діяла на програмних засадах української освітньої системи й розглядалася грецькою стороною як приватна іноземна школа з відповідним оподаткуванням, або через відкриття українських класів на базі однієї із грецьких державних шкіл, де заняття з української мови, літератури та історії проводилися б факультативно у вечірні години [26]. На жаль, брак фінансових та організаційних можливостей наразі не дозволяє позитивно вирішити питання легалізації українських загальноосвітніх закладів у Греції.

Нові можливості для реалізації гуманітарного партнерства та репрезентації українознавчих знань з'явилися після укладання договірно-правової бази міждержавного культурно-освітнього співробітництва на початку 2000-х років. Підписання міжурядової Програми співробітництва в галузі освіти, науки та культури на 2002-2005 рр. дало змогу провести 4-12 вересня 2002 р. в Афінах Дні української культури в Греції. Організаторами виступили Український культурно-просвітницький центр «Дружба», Міністерство культури і мистецтв України, Посольство України в Греції та Луцька міська державна адміністрація. У рамках заходу в Центрі культури мерії м. Афіни експонувалася виставка творів відомого художника В.Франчука, мозаїки соломою та килимів видатних українських митців Олександра та Ніни Са- єнків, гобеленів та розписів на тканині Л. Майданець [19, 222]. Грецька публіка із захопленням сприймала виступи зразкового народного ансамблю танцю «Волинянка» Луцького народного дому «Просвіта», що пройшли у меріях Зогра- фу, Вуліагмені, Агіа Параскеві, Трапезоноса.

Налагодженню цілеспрямованої роботи з формування образу України за кордоном сприяло створення нормативно-правової бази, в основі якої лежать Державна програма забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2003 - 2006 рр., Концепція Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2008 - 2011 рр., Державна цільова програма формування позитивного міжнародного іміджу України на період до 2011 р. тощо. Указом Президента України №142/2006 «Про культурно-інформаційний центр у складі закордонної дипломатичної установи України» від 20.02.2006 р. створювалися культурно- інформаційні центри при дипломатичних представництвах нашої країни. Їх заснуванням, попри наявні складнощі практичного функціонування, реалізовується спроба інституціювати культурну присутність за кордоном та забезпечити ефективну логістику знань про Україну та українців, мову та культуру у провідних країнах світу. Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України №213-р від 19 квітня 2006 р. було створено 31 культурно-інформаційний центр у 28 країнах світу, в т. ч. у Греції.

Інституціалізації української освіти сприяло започаткування Міністерством освіти України у 2007 р. Міжнародної української школи (далі - МУШ) - державного загальноосвітнього навчального закладу I-III ступенів, створеного для забезпечення права на здобуття початкової, базової та повної загальної середньої освіти України відповідно до Державних стандартів загальної середньої освіти громадянами України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном. Ініціаторами проекту виступили закордонні організації українців, для яких створення навчальних закладів такого типу не тільки допомагає розвинути шкільництво української діаспори в країнах перебування, але й надає можливість отримання учнями відповідних документів про освіту державного зразка. Навчання у школах здійснюється екстерном у формі дистанційного з використанням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. За результатами навчання учням видається відповідний документ про освіту державного зразка [ЗО].

Наразі в Греції діє дві школи, акредитовані МУШ, у яких усі предмети вивчаються українською мовою. В Українській недільній школі при Товаристві української діаспори у Греції «Українсько-грецька думка» учні 1 - 11 класів вивчають українську мову, літературу, історію та географію України. Більш розширений цикл дисциплін викладають учням 1 - 10 класів у факультативній Українській школі при Культурно- освітньому центрі «Берегиня», серед предметів: українська мова, українська література, історія України, зарубіжна література, біологія, хімія, фізика, геометрія, креслення, всесвітня історія, географія, природознавство, інформатика, основи здоров'я, англійська мова, грецька мова, фізичне виховання, співи, образотворче мистецтво. Станом на 2009 р. у школі навчалося понад 100 дітей віком 7 - 16 років [21, 163]. В обох школах українознавчі дисципліни вивчаються за навчальними програмами, затвердженими МОН України, випускники мають можливість отримати українські дипломи державного зразка.

Із значними труднощами проходив процес впровадження українознавчих дисциплін в систему вищої освіти Греції. У 1996 р. було досягнуто домовленостей про запровадження Інститутом українознавства Київського національного університету ім. Т.Шевченка проекту вивчення української мови при Афінсько- му університеті ім. І.Каподистрії [28]. Проте відсутність державних програм поширення української мови, організаційні проблеми, брак фінансування та науково-методичних матеріалів тривалий час перешкоджали втіленню планів. Позитивного результату вдалося досягти в ході конференції з проблем вивчення української мови за межами України, що пройшла в рамках ІІІ Форуму української діаспори, організованому Товариством «Українсько-грецька думка». Завдячуючи роботі, проведеній дипломатами, представниками української діаспори та наукової спільноти, було проведено переговори з представниками грецького Міністерства освіти та кафедри іноземних мов Афінського університету щодо запровадження викладання української мови. Наслідком переговорів стало підписання угоди про співпрацю між Афінським університетом та Інститутом української філології Київського національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова та домовленість із кафедрою славістики Се- гедського університету (Угорщина), багаторічна викладачка якого Н.Шайтош з цією метою прилетіла до Греції [14]. В результаті домовленостей у 2009 р. викладання української мови як другої іноземної було започатковано на відділенні славістики філософського факультету Афінського університету. Наприкінці 2011 р. Посольством України передано навчальні посібники з вивчення української мови як іноземної, надруковані коштом «Греко-Української Палати» за активного сприяння її Першого віце- президента Г.Бугаса [3].

Більш вдалими були спроби ознайомлення грецької наукової та широкої громадськості із знаковими та трагічними сторінками історії українського народу та його видатними особистостями.

У 2001 р. в Греції вийшла книга «Коротка історія України» [34] Дімітріса Гаїтані- са - грецького дослідника, який із 1995 р. систематично займається вивченням історії та культури України, захистив кандидатську дисертацію з проблем освіти греків України та розвитку освітніх закладів у XVI - XIX ст. Дослідницький інтерес викликають також питання боротьби українського народу проти фашистської окупації, окремі аспекти якої досліджуються у книзі грецького письменника та журналіста Енді Дугана «Ціна України. Український спротив та внесок гравців «Динамо» (Київ) у боротьбу проти нацистів» [33].

Великий резонанс серед грецької громадськості викликали Дні пам'яті, присвячені 70-й річниці Голоду 1932 - 1933 рр., що пройшли в Афінах у листопаді 2003 р. Організаторами заходу виступили Товариство української діаспори Греції «Українсько-грецька думка», Посольство України в Грецькій Республіці та українська греко-католицька громада св. Миколая м. Афіни. Урочистості розпочалися 22 листопада 2003 р. конференцією «Національна трагедія України - Великий Голод 1932 - 1933 рр.». Величезне враження на аудиторію справила доповідь доктора історичних наук, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України В. Марочка «Голодомор 1933-го року в Україні: причини і наслідки», в якій український учений чітко і об'єктивно проаналізував історичні події того часу. Про кроки держави у напрямі забезпечення визнання світовою громадськістю факту Голодомору в Україні 1932 - 1933 рр. розповів Посол України в Греції В. Каль- ник, який підкреслив, що на останній Генасамблеї ООН 36 країн-членів ухвалили декларацію, в якій Голодомор 1932 - 1933 рр. названо трагедією українського народу та засуджено тоталітарний режим 30-х років, що вчинив голод в Україні. В рамках конференції пройшла виставка плакатів «Забуттю не підлягає», експозиція картин українського художника В. Франчука, присвячених Голодомору 1932 - 1933 рр., фотовиставка «Україна сьогодні» очима професійних грецьких фотографів, а також продемонстровано документальний фільм «Жнива розпачу».

Урочисті заходи із вшанування річниці Голодомору 1932 - 1933 рр., які тривали до кінця листопада 2003 р., було близько сприйнято грецькою громадськістю. Глибоко зворушені побаченим та почутим, присутні журналісти та історики запропонували продовжити висвітлення теми на сторінках преси і в ефірі грецького радіомовлення, а депутат Міської думи м. Афіни Івет Фарвіс зі- ніціювала звернення до уповноважених міністрів грецького уряду з тим, щоб занести до шкільної навчальної програми деякі важливі факти з історії народів, що проживають і працюють на території країни. І надалі в Греції щорічно проводились акції пам'яті українців, загиблих в часи Голодомору 1932 - 1933 рр. Одні з найбільших вшанувань пройшли у 2008 р. з нагоди перебування на території Греції «Незгасимої свічки», що символізувала пам'ять про загиблих.

Яскравою сторінкою репрезентації українських культурних здобутків грецькому суспільству є творчість Великого Кобзаря. Свій початок розвиток шевченкознавчих студій у середовищі грецької інтелігенції бере від видання у 1961 р. видатним поетом Я. Ріцо- сом перших перекладів «Заповіту» та «Мені однаково, чи буду...» грецькою мовою [37]. Продовжуючи роботу над перекладом праць українського поета та осмисленням його феноменальної ролі в історії української культури, Я.Ріцос у травневому часопису «Елібєшрпап Ts^vn^» за 1961 р. публікує статтю про Т. Шевченка, вірш, присвячений українському поетові, та переклад поеми «Кавказ» [36]. До вшанування 150-річчя від дня народження українського поета група грецьких письменників на чолі з Я.Ріцосом та Е.Алексіу, за сприяння київських елліністів під керівництвом проф. А.Білецького та доц. Т.Чернишо- вої, взялася за підготовку грецькомов- ного видання поезій. Збірка «По^цата» («Поезії») вийшла в Афінах у 1964 р. і містила вступну статтю Е.Алексіу, вірш Я.Ріцоса «Тарасові Шевченку» та переклади 28 творів [37]. Тоді ж в Афінах пройшла виставка малярських робіт Кобзаря. У 1983 р. роботу над перекладом творів Т. Шевченка продовжила Е. Алек- сіу, присвятивши його літературному спадку окремий розділ праці «Зарубіжна література» (1983 р.) [16]. З нагоди 150-річчя смерті поета 8 червня 2011 р. у Національній Фундації Досліджень Греції відбулася презентація двомовного (українська та грецька мови) колекційного видання творів Т.Шевченка «Заповіт», до якого увійшли статті про життєвий шлях та творчу спадщину поета, переклади його творів [4]. культура незалежність гуманітарний

Ширшому знайомству грецької громадськості із постаттю та творчим спадком Великого Кобзаря сприяли шевченкознавчі заходи, масштаб та культурно-інформаційна насиченість яких щорічно зростає. Одні з наймасш- табніших свят пройшли у березні 2006 р. до Днів України в Греції з нагоди 192-ї річниці народження поета. В рамках заходу відбулося урочисте відкриття українсько-грецького культурного та бізнесового центру «Дімархія», презентація виставки картин Д. Ачкасова, Т. Голем- бієвської, О. Дорошенка, В. Слєпченка та В. Франчука; книги О. Слюсаренко та Н. Терентьєвої «Торгово-економічні зв'язки України і Греції: історичні традиції і сьогодення». Апогеєм святкувань стала церемонія урочистого відкриття пам'ятника Т. Шевченку роботи відомого українського скульптора В. Зноби, в якій взяли участь дипломати та відомі українські громадські діячі. Завершилися Дні України в Греції 8 березня в афінському концертному залі «Кера- мікос» святковим концертом за участю народних артистів України В. Гришка, В. Степової, І. Поповича, фольклорного ансамблю «Горлиця», танцювального колективу «Терен» та ін.

6 березня 2010 р. відбулася урочиста церемонія відкриття пам'ятника Т. Шевченку в районі Зографу (м. Афіни), що стало можливим завдяки ініціативі Товариства української діаспори «Українсько-грецька думка», підтримці муніципалітету Зографу (м. Афіни) та сприянню МЗС України. Погруддя Кобзаря виконане відомим українським скульптором В. Одрехівським спільно з М. Федиком на кошти благодійного фонду «Парфенон» і громади Львівської області. У Культурному центрі при Посольстві України відкрилася також виставка живопису В. Нестерова та концерт художньої самодіяльності українських колективів, присвячений 198-й річниці з дня народження Т. Шевченка. Наукового осмислення творчість Поета набула в ході лекції 11 березня 2010 р. на тему «Тарас Шевченко - Діонісій Соломос, національні поети - оспівувачі свободи», що пройшла в культурному центрі мерії Каллітеа. Організаторами виступили Спілка культури мерії Каллітеа «Новий духовний цикл», Центр досліджень новогрецької літератури «Янніс Хатзі- ніс» та Товариство української діаспори в Греції «Українсько-грецька думка». Основний доповідач заходу - українська дослідниця, філолог новогрецької, української та російської мов Н. Басенко- Кормалі - вразила присутніх глибиною аналізу творчості двох визначних національних поетів України та Греції і ще раз наочно продемонструвала схожість доль українського та грецького народів на прикладі творчості їх видатних синів.

Таким чином, можемо констатувати, що протягом двадцяти років розвитку міждержавного співробітництва відбулося зародження українознавчих студій на теренах Грецької Республіки. Вагомим кроком стало впровадження викладання української мови на філософському факультеті Національного університету ім. І. Каподистрії (м. Афіни). Підґрунтя для становлення та ефективного розвитку культурних обмінів було закладене представниками української громади в Греції, які не лише сприяли збереженню української мови та культури на теренах Греції, але й доклали значних зусиль безпосередньо для розвитку українознавчих студій. Значними подіями, що сприяли поширенню українознавчих знань та розвитку студій, стало проведення Днів України в Греції, шевченкознавчих заходів, просвітницьких форумів з нагоди знаменних та трагічних подій української історії, зокрема увіковічення пам'яті жертв Голодомору 1932 - 1933 рр.

Серед головних проблем розвитку українознавчих студій варто виділити відсутність державної концепції розвитку української мови та українознавчих знань за кордоном, нестачу фінансування, методичного забезпечення та кваліфікованих кадрів, здатних на високому рівні забезпечити розвиток студій. Наразі ж розвиток українознавства в Греції відбувається значною мірою завдяки зусиллям представників української громади і потребує переходу на вищий, більш фаховий рівень.

Література

1. Абгарова И. Посол Украины - сторонник конкретных дел. Эксклюзивное интервью «Омонии» Чрезвычайного и Полномочного Посла Украины в Греции Виктора Кальника // Opovoia. - 2001. - 20.06. - 26.06. - № (317) 25.

2. Балабанов К. Украина - Греция: с любовью в сердце. Выступления, статьи, интервью, размышления. - Донецк: НСПУ, журнал «Донбасс». - 2004. - 504 с.

3. Давид О. Грецька молодь обирає національну культуру // Каменяр. - 2001. - №4 - 5.

4. Дьоміна М. Співробітництво України та Греції в гуманітарній сфері // Науковий вісник Дипломатичної академії України. - Вип. 5. - К., 2001. - С. 69 - 75.

5. Ілюк Т. Внесок культурної діяльності міст-побратимів в розвиток україно-грецьких міждержавних взаємин// Сумська старовина. - Суми: СДУ 2008. - Вип. XXV. - С. 108 - 117.

6. Ілюк Т. Співробітництво України та Грецької Республіки в галузі освіти: основні форми та напрями (1991 - 2011 рр.) // Українознавство. - 2013. - №1. - С. 206 - 214.

7. Конопацький Є. Україна - Греція: шляхи співпраці. Українська громада Греції // Трибуна. - 2001. - № 3 - 4. - С. 31 - 32.

8. Конопацький Є. Поле для співпраці - величезне. Про роль національних громад у розбудові культурних та просвітницьких відносин між Україною та Грецією // Політика і час. - 2000. - № 1-2. - С. 8 - 14.

9. Конопацький Є. Україна - Греція: глибокі корені дружніх зв'язків // Політика і час. - 2002. - № 9. - С. 38 - 45.

10. Корнієнко Б. Спогади Посла (Перші кроки української дипломатії). - К.: Видавництво Європейського університету, 2005. - 256 с.

11. Маслюк Г., Наконечна О. Кому в Греції цікаво вивчати українську мову? // Афины&Эллас. - 2009. - 29.05 - 02.06. - № 21 (245).

12. Самохвалов В. Українська діаспора в Греції: зародження, проблеми і перспективи // Вісник Асоціації українців Греції. - Афіни, 2001.

13. Терентьева Н. Истоки взаимосвязей и взаимовлияния культур народов Украины и Греции // Opovoia. - 2001. - 22.08. - 28.08.

14. Терентьєва Н. Українсько-грецькі культурні зв'язки: формування та культурне життя української діаспори в Греції // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. - Вип. 18. - К.: Інститут історії України НАН України, 2009. - C. 215 - 228.

15. Терентьєва Н., Балабанов К. Греки в Україні: історія та сучасність: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів: у 2 ч. - К.: Аквілон - Плюс, 2008. - Ч. ІІ. - 318 с.

16. Тищенко Г. Українці в Греції: формування громади та національно-культурних товариств // Елліністичні студії. Збірка спогадів та наукових праць пам'яті Н.О.Терентьєвої. - К.: НАН України, Інститут історії України, 2010. - С. 158 -165.

17. Тищенко А. «Гопак» в Лефкаде // Оцо'уоіа. - 2000. - 07.09. - 13.09.

18. Управління державного архіву Міністерства закордонних справ України (далі - УДА МЗСУ) - Ф. 8. - Оп. 112. - Спр. 21. - Інформація Посольства України в Грецькій Республіці від 30.08.1994 р.

19. УДА МЗСУ - Ф. 8. - Оп. 112. - Спр. 39. - Довідка Про результати робочого візиту в Україну грецької делегації на чолі із заступником Міністра іноземних справ Греції з питань грецької діаспори Г. Ніотіса (1 - 4 грудня 1994 р.) від 15 грудня 1994 р.

20. УДА МЗСУ - Ф. 8. - Оп. 112. - Спр. 39.- Прес-реліз Посольства України в Грецькій Республіці від 07.10.1995 р.

21. УДА МЗСУ - Ф. 8. - Оп. 112. - Спр. 48. - Запис бесіди з радником Департаменту Е-1 (культурних та освітянських зв'язків) МЗС Грецької Республіки А. Да- ламангою. З щоденника Н. Косенко - 19.01.2001 р.

22. УДА МЗСУ - Ф. 8. - Оп. 112. - Спр. 70. - Лист Посольства України в Грецькій Республіці начальнику управління культурних зв'язків МЗС України О.М. Дяченку.

23. УДА МЗСУ - Ф. 8. - Оп. 112. - Спр. 78. - Інформація про державний візит в Україну Президента Грецької Республіки К. Стефанопулоса.

24. УДА МЗСУ - Ф. 8. - Оп. 112. - Спр. 90. - Інформаційно-довідкові матеріали Посольства України в Грецькій Республіці про організаційні заходи з нагоди 7-ї річниці незалежності України.

Анотація

У статті розглядається процес становлення та розвитку українознавчих студій на теренах Греції. Автор з'ясовує механізми поширення українознавчих знань, простежує еволюцію форм репрезентації України та українців, культури нашого народу з моменту здобуття незалежності до сучасності. Досліджено нормативно-правову базу, що лежить в основі державної політики представлення України за кордоном; визначено проблеми, що перешкоджали ефективному впровадженню українознавчих аспектів в грецькому соціо- гуманітарному просторі; окреслено перспективи розвитку українознавчих студій. Підкреслюється роль української діаспори у формуванні позитивного образу України та українців, її внесок у розвиток українознавчих студій на теренах Еллади та забезпечення освітніх потреб українців.

Ключові слова: Україна, українці, українознавство, національна ідентичність, Греція, імідж, культура, освіта.

Ключевые слова: Украина, украинцы, украиноведение, национальная идентичность, Греция, имидж, культура, образование.

The article deals with the process of formation and development of Ukrainian studies in the Hellenic Republic in the modern historical period. Author examined the mechanisms of spread of knowledge on Ukrainian studies, retraced the evolution of forms of representation of Ukraine and the Ukrainians and their culture from the moment of proclamation of Ukraine's independence until now.

Key words: Ukraine, the Ukrainians, Ukrainian studies, national identity, Greece, image, culture, education.