"Хата на Пріорці": Т. Шевченко в пам'яті населення київської околиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

«ХАТА НА ПРІОРЦІ»: Т. ШЕВЧЕНКО В ПАМ'ЯТІ НАСЕЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ ОКОЛИЦІ

Оксана ГУЛА кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник

відділу всесвітньої історії ННДІУВІ

Анотація

пріорка шевченко культурний київський

Стаття присвячена реконструкції культурного простору Т.Г. Шевченка на матеріалах епізоду з останнього відвідування ним українських земель у 1859 р. Розглянуто історичне минуле однієї з тодішніх київських околиць - Пріорки, де Т. Шевченко проживав протягом двох тижнів. На основі даних з історичного минулого цього району зроблено спробу відтворити культурний фон повсякденності видатного діяча українського національного відродження, а також безпосередній вплив особистості митця на широкі верстви народу. Окрема увага приділена дослідженню місця Т. Шевченка в історичній пам'яті населення Пріорки та ролі громадськості в створенні музею «Хата на Пріорці». Визначено значення закладу для збереження історико-культурної спадщини цієї місцевості.

Ключові слова: пам'ять, Т.Г. Шевченко, Пріорка, музей.

Аннотация

«ДОМ НА ПРИОРКЕ»: Т. ШЕВЧЕНКО В ПАМЯТИ НАСЕЛЕНИЯ КИЕВСКОЙ ОКРАИНЫ

Оксана ГУЛА кандидат исторических наук, старший научный сотрудник отдела всемирной истории ННИИУВИ

Статья посвящена реконструкции культурного пространства Т.Г. Шевченко на материалах эпизода из последнего посещения им украинских земель в 1859 г. Рассмотрено историческое прошлое одной из тогдашних киевских окраин - Приорки, где Т. Шевченко проживал в течение двух недель. На основе данных из исторического прошлого этого района сделана попытка воссоздать культурный фон повседневности выдающегося деятеля украинского национального возрождения, а также непосредственное влияние личности художника на широкие слои народа. Отдельное внимание уделено исследованию места Т. Шевченко в исторической памяти населения Приорки и роли общественности в создании музея «Дом на Приорке». Определено значение заведения для сохранения историко-культурного наследия этой местности.

Ключевые слова: память, Т.Г. Шевченко, Приорка, музей.

Annotation

«HOUSE IN PRIORKA»: T. SHEVCHENKO IN THE MEMORY OF POPULATION OF KYIV SUBURBS

Oksana HULA Candidate of Science in History, senior research associate of Department of World History of NSRIUWH

The article is devoted to reconstruction of T. Shevchenko's cultural space on the materials of his last visit to Ukraine in 1859. History of Priorka, one of the then suburbs of Kiev where T. Shevchenko had lived over a period of two weeks is considered. On the base of the history of the region author made attempt to show cultural background of everyday life of prominent figure of the Ukrainian national revival, as well as a direct social impact of the artist. Special attention is paid to the research of T. Shevchenko's place in the historical memory of Priorkas population and role of the society in creation of the museum «House in Priorka». Significance of the institution for the preservation of historical and cultural heritage of the area is determined.

Key words: memory, T. Shevchenko, Priorka, museum.

Виклад основного матеріалу

Дослідження проблем історичної пам'яті надзвичайно актуальні в сучасній українській та світовій гуманітаристиці. Це є наслідком антропологічного повороту в історичній науці, сутність якого полягає у прагненні дослідження особистості на противагу дослідженням мас, що домінували в науці до цього. До того ж проблема історичної пам'яті певного соціуму тісно пов'язана з проблемою ідентичності, а отже, має велике значення для конструювання національного міфу, альфи й омеги буття нації.

Постать Т. Шевченка є багато в чому уособленням української національної ідеї. Ця обставина справляє значний вплив на сприйняття видатного митця в нинішньому суспільстві. Здебільшого його образ формується в суспільстві з погляду сучасності та призначений обслуговувати переважно ідеологічні потреби. Метою статті є зрозуміти підвалини цього становища, а також з'ясувати власне Шевченкову особисту соціокультурну ідентичність; завданням - дослідження постаті Т. Шевченка в колективній пам'яті мешканців місцевості, де митець прожив певний час.

Серед дослідників, які зверталися до даної проблематики, варто виділити С. Єкельчика та О. Міллера [1, 3]. У своїх працях вони розглядають формування образу Т. Шевченка в колективній пам'яті населення України взагалі. До того ж основною метою цих праць є розкриття українського питання на теренах Російської імперії.

Звичайна сільська хата, розташована на розі вулиць Вишгородської та Білицької, - ось і все, що залишилося від забудови одного з історичних районів м. Києва - Пріорки. Автор праці «Опис міста Києва» М.Закревський вказує, що ця назва походить від слова «пріор» - настоятель домініканського монастиря, що знаходився на Подолі, навпроти Фролівського, якому певний час належали ці землі. Тут мали свій заміський будинок католицькі пріори, місцеві жителі називали його «замок», звідки назва «Замковище» та вулиця Замковецька [4].

Перший опис Пріорки як місцевості зробив генеральний проповідник домініканського монастиря Петро Розвадовський у 1629 р. В його описі згадується село Яцківка, залишки млина та вірменської церкви (в часи гонінь вірмени випросили собі тут земельну ділянку). Поселення Яцківка (Іоакінфівка) було засноване домініканським ченцем Яцеком (Іоакінфом) Одровонжем (1183 - 1257), який одночасно є засновником Богородичного домініканського монастиря на Подолі (виник між 1222 - 1226 рр.). Згодом канонізований католицькою церквою, він став очільником місіонерської діяльності домініканців на руських землях.

З 1650-х років вона належала, за одними даними, київському полковнику Павлу Яненку-Хмельницькому та його нащадкам, серед яких був брат гетьмана Дем'яна Многогрішного Пилип, за іншими - Братському монастирю, а з 1701 р. - київському магістрату. Крім того, слобідка ще тривалий час залишалася предметом суперечок між магістратом і козацькою адміністрацією. У 1790 р. Пріорці був наданий офіційний статус села і водночас - одного з кварталів київської поліції. Вже у 1834 р. Пріорку включили до складу м. Києва. Пізніше кияни трактували назву «Пріорка» посвоєму, виводячи її зі слова «приорати», себто приєднати до міста. У першій половині XX ст. Пріорка фактично злилася з Куренівкою, Мостищем і Западинкою, тобто остаточно перестала існувати як окреме селище. У 1950 - 1980 рр. майже всю історичну забудову на Пріорці було ліквідовано, натомість зведено висотні житлові будинки [6, 57].

Спеціалізацією околиці на середину ХІХ ст. залишались городництво, садівництво, ягідництво, виноградарство, цим місцеві жителі займались ще донедавна: вирощували редиску, салат, огірки, помідори, баклажани та продавали свої продукти на базарах. Процвітало тут і кустарне виробництво: гончарство, бондарство, люди тримали винокурні та варили пиво.

Саме тут Т. Шевченко винайняв на два тижні одну кімнату приватного на той час будинку. Варто зауважити, що поет перебував в Україні протягом двох літніх місяців 1859 р. і це був останній його візит на батьківщину. Ще у травні того ж року він подав до Академії мистецтв «Прошение»: «Покорнейше прошу правление императорской Академии художеств выдать мне вид на проезд в