Діяльність Червоного Хреста Української Радянської Соціалістичної Республіки як об’єкт радянської історіографії (1920-1930 роки)

В сучасній Україні медична допомога досі залишається в тяжкому становищі, що добре видно навіть на прикладі забезпечення ліками тяжкохворих громадян. Тому великі надії хворі люди плекають на різні громадські об'єднання, що займаються збором коштів для них. Наша держава поки що не в змозі власними силами вирішити всі проблеми охорони здоров'я. У зв'язку з цим важливого значення набуває відповідна діяльність неурядових організацій, найстарішою та найавторитетнішою з яких є Червоний Хрест. Комплексного дослідження діяльності Товариства Червоного Хреста (далі ТЧХ) України поки що не створено. Між тим вивчення досвіду роботи Товариства в Україні може сприяти ефективнішому вирішенню гострих проблем охорони здоров'я. Поява історіографічних до- © Рожков М. В., 2014 сліджень може допомогти вирішенню цієї проблеми. Зважаючи на викладене вище, тема поданої статті є актуальною.

На сучасному етапі розвитку історичної науки дослідженням діяльності ТЧХ на теренах УРСР займались такі українські вчені, як М. Журба, Я. Ганіткевич, Н. Дащенко, В. Ли- сик [1-4]. Але в питанні щодо ролі Товариства в житті людей на теренах УРСР залишається чимало «білих плям». Тому й дослідження історіографії 20-30-х років набуває важливого значення для фахівців, які займаються історією ТЧХ УРСР.

В статті, що пропонується увазі читачів, ми розглянемо рефлективне відображення діяльності ТЧХ Радянської України у 20-30-ті рр. XX ст. в роботах, що належать перу видатних діячів Товариства тієї епохи.

ТЧХ УРСР було створено у другій половині лютого 1918 р. Із самого початку свого створення воно активно працювало в напрямку залучення до своїх лав нових добровольців. Активній роботі товариства сприяло створення науково-популярних робіт про основні напрямки корисної діяльності Товариства. Завдяки цьому з'являються роботи українських авторів про діяльність ТЧХ. До таких робіт можна віднести брошури видатних діячів організації.

Окремі аспекти минулого товариства Червоного Хреста УРСР було висвітлено в працях радянських дослідників кінця 1920-1930 -х рр.: З. Соловйова, К. Захаренко, Г. Несвяченого, І. Холодного, Є. Кушніра [5-10]. Спільною рисою для ранніх робіт із історії ТЧХ УРСР, виконаних радянськими фахівцями, була доволі виражена спонукальна ідеологічна спрямованість. червоний хрест радянський соціалістичний

Висвітлення діяльності організацій Товариства в УРСР у 20-30-х роках знайшло відображення у різних за характером працях учених. Інтерес дослідників до історії товариства Червоного Хреста в післяреволюційні роки був зумовлений, зокрема, пропагандистськими завданнями керівництва Товариства. Книги, присвячені діяльності товариства Червоного Хреста, повинні були не лише розповісти читачам про завдання організації, але й спонукати вступити до його лав, тобто носили пропагандистський характер. Варто зазначити, що в загальнодержавних масштабах з початком функціонування радянської влади створювалось всеукраїнське видавництво, яке повинне було видавати книги потрібного ідеологічного спрямування [11, арк. 4]. З цією метою на кошти Червоного Хреста публікувалися численні брошури, в яких викладалися основні етапи діяльності, завдання Товариства, а пізніше був утворений редакційно-видавничий відділ, що займався випуском літератури про Червоний Хрест як самостійно, так і за допомогою інших видавництв.

У досліджуваний період література з даної проблематики носила переважно агітаційно-пропагандистський та інформаційний характер. Так, діяльність організації висвітлювалась в роботах Зиновія Петровича Соловйова -- головного організатора ТЧХ СРСР, одного з засновників радянської медицини, заступника народного комісара охорони здоров'я РРФСР. Яскравим прикладом його робіт можна вважати «Кружок первой медицинской помощи» [5]. Книги Зиновія Петровича дають вичерпну інформацію про діяльність Товариства в перші роки існування радянської влади. На сторінках робіт автора яскраво висвітлена «керівна роль» та підтримка КПРС у діяльності ТЧХ.

Згадуючи в своїй брошурі часи громадянської війни З. П. Соловйов підсумовує: «Величезне значення має в сучасній війні завчасна і широка підготовка населення на випадок війни» [5, с. 10]. Тому брошура була корисна для підготовки слухачів гуртків першої допомоги. Ця книга про діяльність Товариства була однією з перших робіт такого профілю, що вийшли в СРСР, але вони визначили на десятиліття вперед основні тенденції та напрямки наукового пошуку провідних діячів організації.

Зокрема, книга одного з засновників радянського ТЧХ Костя Захаренка «Про Червоний Хрест», як і інші загальнорадян- ські роботи цього періоду, носить характер історичного нарису, який дає основну доступну на кінець 20-х рр. інформацію про діяльність ТЧХ УРСР [6]. Варто зазначити головні тези. «Старий» ЧХ був створений за вказівкою «добрих» царя, цариці, графів, баронів та іншої знаті, за рахунок яких фінансувався і піклувався виключно про офіцерський склад армії і, на думку автора, не займався допомогою селянству. За оцінками автора, «організація розпоряджалася не одним десятком мільйонів карбованців» [6, с. 10-13]. Оцінка діяльності ТЧХ 20-х рр., у якій автор брав активну участь, дається обережно. Робота не містить згадки, що українська організація ТЧХ виникла ще в часи існування Центральної Ради. Це наводить на думку, що історіографія того часу боялася оприлюднювати справжню інформацію про витоки організації [6, с. 14-15].

Праця Г. Р. Несвяченого «Юнацький Червоний Хрест» присвячена діяльності юнацького ТЧХ. Робота серед радянських дітей була одним з напрямів роботи Товариства. Автор брошури ставить основним завданням агітацію серед школярів із подальшим залученням їх до лав юнацького ТЧХ УРСР. Робота Г. Р. Несвяченого, по-перше, знайомить юнацтво з діяльністю закордонних організацій ТЧХ; по-друге, дає мету і завдання діяльності дітей, організаційні поради щодо створення юнацьких ланок Червоного Хреста місцевого рівня. Робота містить кількісні статистичні дані членства дорослих і дітей у закордонних організаціях товариствах Червоного Хреста (США, Італії, Франції, Японії, Чехословаччини, Австрії, Румунії, Латвії, Польщі). З них видно, що в деяких країнах кількість юнацтва в лавах товариства Червоного Хреста більша, ніж дорослих [7, с. 4]. Тому питання, «чи потрібна така організація у нас на Україні?», має риторичний характер. І відповідь на нього очевидна: «Молоді треба дати можливість виявити свою самодіяльність, ініціативу і здатність. Облік юнацької роботи потрібно проводити окремо» [7, с. 11].

Брошури ще одного активіста Червоного Хреста І. І. Холодного присвячені одному із найголовніших напрямків роботи ТЧХ -- організації створення гуртків активістів товариства і надання ними першої медичної допомоги в спеціально створених пунктах [8; 9].

Автор був одним із засновників ТЧХ часів Гетьманату і заступником голови Головної управи ТЧХ УРСР, але потім його було заслано у концтабори, де він й загинув [2, с. 72].

Перша робота І. І. Холодного має назву «Для чого потрібні гуртки та пункти першої допомоги» [8]. Брошура піднімає, зокрема, питання мотивації створення гуртків першої допомоги. Автор вважає, що «треба навчити тих, кому це найбільше потрібно» [8, с. 18].

У другій роботі -- «Пункти першої медичної допомоги» поставлено завдання показати радянським громадянам основні шляхи створення пунктів першої допомоги, типи підприємств, де їх необхідно створювати. На думку автора, «насамперед, їх потрібно організовувати на заводах важкої індустрії, особливо в гарячих цехах, а також у копальнях та руднях» [9, с. 9].

Наприкінці 1930-х рр. з'явилася праця Є. Кушніра «Основні завдання Червоного Хреста» [10]. Ця книга є невеличкою брошурою і містить досить обмежений за обсягом матеріал, але висвітлює діяльність ТЧХ першої половини 30-х рр. Дуже коротко окреслюються завдання і принципи діяльності організації. Історія виникнення ТЧХ в УРСР, як і в інших роботах цього часу, повністю замовчується. У праці не висвітлений навіть процес утворення Міжнародного ТЧХ. Автор залишається вірним головному принципу того часу -- «класовості». Коли він характеризує ТЧХ минулого, дає чисельні характеристики організації ТЧХ УРСР. За брошурою у 30-ті рр. Товариство проводило велике будівництво санаторних закладів. Так, за офіційною інформацією, якою добре володів автор, «кількість санаторних ліжок з 1932 по 1935 рік збільшилась з 1000 до 4500. При цьому середня вартість санаторного ліжка сягала 6000 крб, а загальна сума близько 20 мільйонів крб» [10, с. 14].

Отже, науково-популярні й агітаційно-пропагандистські роботи, написані засновниками та видатними активістами ТЧХ УРСР у міжвоєнний період, є специфічною і вельми важливою групою в загальному розмаїтті корпусу історіографії проблеми. Аналізуючи сторінки цих праць, дослідники відкривають багатошарові пласти інформації, що поділяється на поданий у текстах фактичний матеріал та його ідеологічний супровід.

Проаналізовані нами праці є доволі типовими для свого часу. Фактичний матеріал подається під певним кутом зору, вигідним для радянського керівництва. Робота активістів Червоного Хреста розглядається як гарний приклад для підростаючого покоління, і автори закликають молодь долучитися до благородної справи порятунку людських життів і охорони здоров'я.

Брошури цікаві також «поглядом із середини» організації, певною мірою самоаналізом і рефлексією активістів ТЧХ. їх зміст дозволяє простежити специфіку «соціального замовлення» влади стосовно медицини й добровільних гуманітарних об'єднань. Тому, на наш погляд, поглиблення досліджень у цьому напрямку із розширенням кола джерел й урізноманітненням дослідницьких методів має гарні перспективи.

Література та джерела

1. Журба М. А. Етнонаціональні та міжнародні аспекти діяльності громадських об'єднань українського села (20-30-ті рр. XX ст.) / М. А. Журба. -- К.: Науковий світ, 2002. -- 499 с.