Промисли на Тувинському городищі за археологічними ознаками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Промисли на Тувинському городищі за археологічними ознаками

Промисли у соціально-економічному значенні дослідники визначають як допоміжне господарське добуваюче заняття. Це, зокрема, сільськогосподарські промисли, збиральництво, мисливство, рибальство, бджільництво [11, с.17; 6, с.126-171].

Мета повідомлення: на основі археологічних знахідок з'ясувати допоміжну роль промислів у сільському господарстві жителів Губинського городища.

Сільськогосподарські промисли. Необхідно важливим промислом сільського господарства є переробка продуктів рослинництва для їх подальшого зберігання чи вживання. Інформація про розмелювання зерна на крупи та борошно згадується в писемних джерелах та відображається у Правді Руській [8, с.406].

Під час розкопок міст Болохівської землі ХІІ-ХІІІ ст., наприклад у матеріалах досліджень Згарського городища (м. Божськ), виявлено значні запаси спаленої пшениці, проса та ячменю [22, с.22, рис.6]. Подібну картину проявили розкопки на Райковецькому городищі [3, табл.ІІ, ІІІ.], та на історичному укріпленому центрі м. Колодяжин [21, с.96].

У процесі обробки зернових культур, перший етап передбачав піхання зерен проса, ячменю, вівса за допомогою ступ. Обдирання плівок, що вкривають зерна ячменю та проса, було необхідною операцією перед вживанням цих злакових в їжу [6, с.127]. На Губинському городищі, як і загалом у Болохівській землі, залишків дерев'яних ступ не збереглося, але цей процес у житті середньовічних губинців мав місце, про що вказує знахідки ротаційних кам'яних жорен. Вони представлені п'ятьма зразками з північної укріпленої площадки та двома цілими і чотирма уламки з південно-західного міні-укріплення та одним уламком з південного майдану.

Згідно з лабораторними даними, жорнові камені виготовлено з пісковика та комбінованої суміші вапна, кварцу і подрібненого каміння, змішаного з глиною, яке після формування випалювали у керамічному горні [5, с.225].

Розміри жорнових каменів різні: діаметром від 34 до 48 см. Товщина по зовнішньому контору - від 4 до 10 см., діаметр малого отвору - від 3,5 до 8,5 см.

Уцілілі жорнові камені, знайдені на Губинському городищі, проявили чітко виражену стабільну модель, яка мала поширення у ремісничій практиці каменярів Губинського мікрорегіону. Зокрема положення цілих жорен із розкопок південно-західного майдану [15; 16], які лежали одне на одному (верхній і нижній постави), дозволив реконструювати млинову споруду. Враховуючи вагу обох жорнових каменів, то вони демонструють собою традиційний жорновий постав вагою приблизно до 50 кг [10, с.421]. В центральні частини цих жорен вмонтовували залізне веретено, вершина якого впиралася в залізну чи дерев'яну порхлицю верхнього каменя-бігуна. Вісь - веретено, впираючись у порхлицю верхнього каменя, утримувало його у припіднятому стані над нижнім жорном, і, таким чином, дозволяло йому легко крутитись над нижнім каменем, переробляючи значні обсяги зерна на муку чи крупи [7, с.47-107; 20, с.34-40; 13, с.10].

Верхній жорновий камінь такого ручного млина накладався на веретено таким чином, що опирався на нього тільки в одній точці. Завдяки цьому тертя було зведено до мінімуму, в результаті чого - важкий верхній камінь легко і плавно обертався над нижнім поставом, так ніби між ними був невеликий зазор.

Вказані жорнові камені, на нашу думку, встановлені були в дерев'яний каркас, закріплений на чотирьох ніжках і який міг кріпитися до стіни. Подібна конструкція таких млинів мала значне поширення у господарствах жителів України не тільки у пізньому середньовіччі, але й дожила до сьогодні. Так, аналогічні млинові споруди на Поділлі є, наприклад, зараз у с. Кудринцях (господарство Буркадської Зіновії - Левонтини Захарівни), в с. Дністровому (господарство Михайлів Івана Михайловича) та інших селах Борщівського району Тернопільської області [13, с.11].

Збиральництво є одним з найдавніших занять людини, відіграючи значну роль у давньоруський час [6, с.136]. Мова йде про збирання плодів дикоростучих рослин: ягід малини, ожини, чорниці, грибів тощо. Ці дари природи заготовлялися найпоширенішим способом, якого було просте висушування. Очевидно, такого способу заготовок дотримувалось і населення літописного Губина, яке заготовляло та висушувало на зиму значний споживчий кошик дарів природи.

Мисливство. У Губинському мікрорегіоні, з огляду на знайдений остеологічний матеріал, водилися олені, дикі кози, кабани, лисиці, зайці, птахи та інша звірина й дичина [2, с.88; 14, с.62]. Полювання на них мало промисловий другорядний характер: м'ясо диких тварин могло забезпечувати населення додатковим продуктом харчування [4, с.107].

Найпоширенішою зброєю мисливства губинців був лук з стрілами. Його наявність на Губинському городищі засвідчують знахідки стріл з кістяними і металевими наконечниками, які ефективно використовуватися для полювання [6, с.148]. Дослідник Губинського городища, професор В. Якубовський, в спеціальній статті про зброю населення Болохівської землі, виділяє з Губина п'ять кістяних наконечників стріл, чотири з яких виявлено на дитинці літописного Губина, а один на території південного майдану [23, с.264].

Виявлені кістяні наконечники стріл відображають втульчас- тий тип. Один із них віддзеркалює трикутну форму з конусовидною втулкою довжиною 2,7 см і діаметром - 0,83 см (рис. 1.9). Другий наконечник довжиною 5,8 см проявив конусовидну форму, діаметром - 0,6 см (рис. 1.10). [1, с.44]. Третій та четвертий вироби аналогічні другому. Їх довжина 3 та 4,5 см, діаметр втулки - 0,5 та 0,8 см. Аналогічної форми вістря стріл походять із літописного Дорогобужа [9, рис.78, 1-3].

Окрім лука, мисливці Губина застосовували також іншу зброю та засоби лову: сокири, списи, сітки, тощо. Підтвердженням цьому є 2 зразки списів (рис. 1.7-8), знайдені у час розкопок Губинського городища. Так, довжина одного із них 11,5 см, довжина вістря - 8 см, найбільша ширина його - 3 см. Означений наконечник належить до типу, якому властиві видовжено-плоске чотиригранне лезо з довгою лійчастою втулкою. Другий наконечник належить до типу з видовженим шилоподібним вістрям. У перерізі він округлої форми з лійчастою втулкою. Його загальна довжина 21,5см, довжина вістря 11 см, діаметр втулки 3,5 см. [1, с.43]

Про мисливський промисел населення на Губинському городищі свідчать також знайдені у час досліджень кістки диких тварин. Це - кістки оленя, диких кіз та кабана, кістки орла та ін. З них кістки диких кабанів і кіз зустрічаються найбільше. У виявленому кістковому матеріалі кістки вказаних тварин складають 4-5% [16, с.62].

Про наявність мисливства підтверджують і кістяні заготовки для виробів, знайдені на Губинському городищі. Низку заготовок складають, наприклад, два шматки рогу оленя, дві заготовки рукояток ножів та заготівка підсвічника, якого виготовлено з рогу оленя [17]. З кісток тварин зроблено також знайдені шахматні фігури, кістяні прясла, ґудзики та вухочистка [1, с.44].

Наявність промислу рибальства у житті населення Губинського городища підтверджується археологічними знахідками гачків, керамічних та кам'яних грузил. Так, на площі північного укріпленого сектору пам'ятки у 1997-2006 роках знайдено п'ять гачків, один на південно-західному та три зразки на південному майданах. Окремі з них досить великі. Наприклад, один з гачків виготовлено із прямокутного в перерізі стержня. Його довжина 3,7 см, товщина 0,4 см. Кінці гачків закінчуються зубом-борідкою. [1, с.44]. Великий рибальський гачок знайдений також і на території південно-західного укріплення у 2009 р. Він вигнутий з прямокутного стержня перетином 0,4 см; висота цівки 5,5 см, завширшки 2,6 см [18]. Дані гачки могли використовуватись для вилову великої риби (сома, щуки, коропа, судака тощо). Інші гачки, дещо менших розмірів. Такі гачки походять з південного майдану городища [24, с.76]. Розміри їх 1,71,8 см заввишки, 0,5-0,6 см завширшки. Можливо, вони були призначені для вилову карася, плотви тощо [6, с.155].

На заняття рибальством вказують також знахідки 2 керамічних грузил. Формальні розміри одного із них такі: діаметр - 5,5 см, товщина - 4 см, діаметр отвору - 1,8 см. Поверхня виробу пролощена [1, с.44]. Інший фрагмент грузила проявив діаметр - 4 см, товщиною 3 см, діаметр внутрішнього отвору - 1,3 см. Крім керамічних, знайдено ще два фрагменти кам'яних грузил. Їх розміри наступні: довжина 5-5,5 см, товщина 3-3,2 см, діаметр внутрішнього отвору 1-1,5 см [19].

З розкопок південної укріпленої частини Губинського городища у 2012-2014 рр. отримано і кістки риб. Дослідження, які здійснював доцент кафедри морфології, фізіології та патології Подільського агротехнічного університету Ю.Т. Андрієшин, показують 1% кісток риб у таблиці кісток на городищі [14, с.63].

Бджільництво являло собою збирання меду диких бджіл з дупел дерев або штучно виготовлених з дерева вуликів [12, с.13-34]. Свідченням про цей промисел губинського населення є три знахідки залізних дереволазних шипів з території північного укріпленого майдану, один з яких цілий і два фрагменти (рис.1.4-6). Їх розміри: висота скоб 4,3-4,7 см, ширина 5,3-6,8 см, товщина - 0,3 см, висота шипів - 1,3-1,8 см [1, с.44]. За класифікацією, розробленою

В.А. Мальмом, наявні шипи належать до 3-ої групи, де скоба має вигляд овальної пластинки, яка переходить у вузькі зігнуті кінці. Вістря шипів знаходиться посередині. На думку дослідників, знайдені шипи кріпилися до взуття ременями [4, с.134].

Мед виймали за допомогою спеціальних знарядь, так званих медорізок, яких на кубинському городищі поки ще не виявлено. Але наявність медорізок із інших давньоруських пам'яток показує, що вони дуже схожі до сучасних бджільничих ножів. Мед збирали в дерев'яні відра, які прив'язували до пояса пасічника. Зібраний мед зберігали в дерев'яних відрах, горщиках, бочках [4, с.136]. На кубинському городищі дерев'яних відер та бочок також не знайдено, однак виявлено близько 20 знахідок залізних обручів і ручок від дерев'яних відер (рис. 1.1-3) [1, рис.90.1-4].

Рис. 1. Знахідки з північної площадки (за І.С. Винокуром, О. І. Журком, В.П. Мегеєм, В.І. Якубовським):

1-3 - металеві дужки від дерев'яних відер; 4-6 - дереволазні шипи;

7, 8 - наконечники списів; 9, 10 - кістяні наконечники стріл

Отже, комплекс розглянутих нами джерел, пов'язаний із розкопками на площі городища літописного Губина, дає підстави зробити констатувати, що 1) запропоновані джерела показують, що промисли у житті населення в економічній діяльності жителів Губина займали другорядну роль; 2) найважливішим промислом є переробка зерна на крупи та борошно за допомогою жорнових каменів, які виявлені на північному, південному та південно- західному укріплених площадках Губинського городища; 3) промисли мисливства та рибальства на Губинському городищі підтверджується значною кількістю знахідок стріл, списів, рибальськими гачками, грузилами та остеологічним матеріалом; 4) розвиток бджільництва, представлений поки що найменшою кількістю археологічних знахідок, вказує проте, на певний попит цього продукту у споживчому кошику губинського населення.

Список використаних джерел та літератури

1. Винокур І.С. Літописний Губин ХІІ-ХШ ст. Болохівська земля : за матеріалами археол. дослідж. 1997-2003 рр. : до 800-річчя Губина / І.С. Винокур, О.І. Журко В.П. Мегей, В.І. Якубовський. - Київ, Кам'янець- Подільський, Хмельницький, Старокостянтинів, 2004. - 208 с.

2. Геренчук К.І. Природа Хмельницької області / К.І. Геренчук. - К. : Вища школа, 1980. - 152 с.

3. Гончаров В.К. Райковецкое городище / В.К. Гончаров. - К. : АН УССР, 1950. - 219 с.

4. Мальм В.А. Промыслы древнерусской деревни : очерки по истории русской деревни Х-ХІІІ вв. / В. А. Мальм // Труды государственного исторического музея. - М. : Госкультпросветиздат, 1956. - Вып. 32. - С. 106-138.

5. Мезенцева Г.Г. Новые данные об изготовлении древнерусских жерновов / Г.Г. Мезенцева // Советская Археология. - 1963. - № 4. - С. 224227.

6. Петраускас А.В. Ремесла та промисли сільського населення Середнього Подніпров'я в ІХ-ХІІІ ст. / А.В. Петраускас ; НАН України, Інститут археології ; відп. ред. О.П. Моця. - К. : КНТ, 2006. - 200 с.

7. Понамарев Н.А. История техники мукомольного и крупяного производства / Н.А. Понамарев. - М., 1955. - Ч. І. - 132 с.

8. Правда русская / под ред. Б.Д. Грекова ; Ин-т истории Акад. наук СССР. - М.; Л. : Изд-во Акад. наук СССР, 1947. - Т. 2: комментарии / сост. Б.В. Александров [и др.]. - 862 с.

9. Прищепа Б. А. Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в Х-ХІІІ ст. / Б.А. Прищепа, Ю.М. Ніколь- ченко. - Рівне : Знання, 1996. - 245 с.

10. Рыбаков Б.А. Ремесло Древней Руси / Б.А. Рыбаков. - М. : Изд-во АН СССР, 1948. - 792 с.

11. Сванидзе А. А. Деревенские ремесла в средневековой Европе / А. А. Сви- нидзе. - М. : Наука, 1985. - 176 с.

12. Сержпутовский А.К. Бортничество в Белорусси / А.К. Сержпутов- ский // Материалы по этнографии России. - Т. II. - С. 13-34.

13. Тимків С.А. До питання про жорнові камені з розкопок Губинського городища у 2009 році, для реконструкції давньоруських ручних млинів / С. А. Тимків // Наукові праці студентів історичного факультету Кам'янець-Подільського національного університету. - Кам'янець-По- дільський, 2010. - Вип.7. - С. 6-13.

14. Тимків С.А. Остеологічний матеріал із розкопок Болохівських міст / С.А. Тимків / / Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : зб. за підсумками звітної наук. конф. викладачів, докторантів і аспірантів. - Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2013. - Вип.12 : у 3-х томах. - Т. 1. - С. 62-63.

15. Фонд СРІКМ. - К.н. 5663; А.20.

16. Фонд СРІКМ. - К.н. 5664; А.21.

17. Фонд СРІКМ. - К.н. 5914; А.59.

18. Фонд СРІКМ. - К.н. 5931; А.76.

19. Фонд СРІКМ. - К.н. 6256; А.260.

20. Хавлюк П.І. До питання про виготовлення жорен в Древній Русі / П.І. Хавлюк // Археологія. - 1973. - № 9. - С. 34-40.

21. Юра Р.О. Древній Колодяжин / Р.О. Юра // Археологічні пам'ятки УРСР. - К. : Наукова думка, 1962. - Т. XII. - 104 с.

22. Якубовський В.І. Скарби Болохівської Землі / В.І. Якубовський. - Кам'янець-Подільський : Медобори, 2003. - 159 с.

23. Якубовський В.І. Давньоруські наконечники стріл із розкопок поселень Болохівської землі / В.І. Якубовський // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки / редкол.: В.С. Степанков (відп. ред.) та ін. - Кам'янець-Подільський : Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2013. - Вип. 6: На пошану професора А.Г. Філінюка. - С. 259-266.

24. З історії розкопок південного укріплення Губинського городища у 2012 р / В.І. Якубовський // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : зб. за підсумками звітної наук. конф. викладачів, докторантів і аспірантів. - Кам'янець- Подільський : Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2013. - Вип.12 : у 3-х т. - Т. 1. - С. 74-76.

Размещено на Allbest.ru