Папа Бенедикт XVI: філософ, політик, дипломат
Бенедикт XVI як заслужений Папа Римський, 265-й Папа Католицької церкви і єпископ Рима та 7-й правитель міста-держави Ватикан із 19 квітня 2005 року по 28 лютого 2013 року. Значення даної постаті в історії. Дослідження його досягнень в політиці.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.12.2018 |
Размер файла | 25,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Папа Бенедикт XVI: філософ, політик, дипломат
Постать Папи завжди привертає увагу, адже глава Католицької церкви виступає прикладом для наслідування перед своєю паствою, а також моральним суддею на міжнародній арені.
Особливість постаті Папи Бенедикта XVI можна прочитати у двох ключах: по-перше, важливість аналізу філософських поглядів, політичних закликів та кроків Папи Бенедикта XVI; по-друге, через своє історичне минуле, адже Джозеф Ратцінгер в силу обставин перебував у Гітлерюгенд та брав участь у Другій Світовій війні, але не втратив свого людського обличчя.
Для аналізу постаті Бенедикта XVI використано біографію Папи з офіційного сайту Ватикану «Biografia di Sua Santita Benedetto XVI» [9], а також напрацювання А. Меллоні «Enciclopedia dei Papi» [15]. Цікаві матеріали знаходимо в деяких тематичних статтях [1, 12, 17, 19], які розкривають деякі сторінки з життя майбутнього Папи Бенедикта XVI.
Філософські погляди та політичні заклики знаходимо у енцикліках Бенедикта XVI «Caritas in Veritate» [4], «Deus caritas est» [5] та посланнях Папи «Послання до Генеральної Асамблеї ООН» [6], «Послання до XXXIX Всесвітнього дня миру» [7].
Аналіз політичних та дипломатичних кроків Папи Бенедикта XVI знаходимо в статтях Т. Джодока «The Catholic Church: An Underestimated and Necessary Actor in International Affairs» (Католицька церква: недооцінений та необхідний актор у міжнародних справах) [13], Е. Пентіна «The Pope as Diplomat. How the Vatican Does Foreign Policy» (Папа як дипломат. Як Ватикан займається зовнішньою політикою) [16].
Мета статті: дослідити постать Папи Бенедикта XVI. Поставлена мета формує наступні завдання статті: проаналізувати біографію Бенедикта XVI, розкрити філософські погляди, охарактеризувати політичну та дипломатичну діяльність папи Бенедикта XVI.
Джозеф Алоїс Ратцінгер (Joseph Aloysius Ratzinger), майбутній Папа Бенедикт XVI, народився 16 квітня 1927 року в Марктл-ам-Інн (Німеччина)1, він був третьою дитиною у сім'ї Марії та Джозефа Ратцінгер [15]. Батько був комісаром жандармерії, походив із бідної сім'ї фермерів Нижньої Баварії. Мати була дочкою ремісників з Баварії [15].
Час молодості був нелегким для майбутнього Папи. Віра й освіта його сім'ї підготували Джозефа Ратцінгера до суворого досвіду проблем, пов'язаних із нацистським режимом. Родина Ратцінгера, особливо батько, були в опозиції до нацизму та позиція батька проти нацизму призвела до пониження в посаді та переслідуванні сім'ї [14]. Бенедикт XVI згадував, що «бачив побиття свого пастора нацистами перед святкуванням Святих Мес і відчував клімат сильної ворожнечі у конфронтації з Католицькою церквою в Німеччині» [9]. Джозеф Ратцінгер також зустрівся із жахом програми евтаназії інвалідів нацистського режиму: «Ратцінгер мав двоюрідного брата з синдромом Дауна. В 1941 році йому було 14 років, на кілька місяців молодший від самого Ратцінгера, був забраний нацистською владою на «терапію». Через деякий час сім'я отримала звістку про те, що він помер, імовірно був визнаний одним із «небажаних» того періоду і ліквідований» [1].
Хоча батьки мали певні матеріальні труднощі у 1939 році, у віці 12 років Джозеф Ратцінгер вступив у перед-семінарію в Траунштайні [2, с. 14]. У 1941 р він вступив до семінарії і тоді ж поповнив ряди Гітлерюгенд (Hitlerjugend) - вступ у Гітлерюгенд був обов'язковим відповідно до вимог закону Gesetz ьber, який зобов'язував до членства в Гітлерюгент всіх 14-річних німецьких юнаків. Сам Джозеф Ратцінгер у знак протесту відмовився від участі в засіданнях Гітлерюгенд. Проблем юному Ратцінгеру вдалося уникнути завдяки розумінню професора математики, що дозволило йому пропускати засідання Гітлерюгенд. У семінарії Джозеф Ратцінгер залишався до 1942 року, коли семінарія була закрита для використання у військових цілях, а семінаристи були відправлені додому. Тоді Джозеф Ратцінгер іде до гімназії в Траун - штайні [2, с. 15]. У 1943 році з гімназії він був зарахований у корпус протиповітряної оборони Luftwaffenhelfer в батарею, яка повинна була захищати завод авіадвигунів BMW на околицях Мюнхена від повітряних нальотів. У 1944 році, досягнувши призовного віку, був призваний до армії в Австрійський легіон. Джозефа Ратцінгера направили на австро-угорський кордон на установку протитанкових мін [17].
Навесні 1945 року Джозеф Ратцінгер дезертирував з армії і попрямував додому в Траунштайн. Будучи німецьким солдатом, він був арештований американцями та інтернований у таборі військовополонених, але звільнений через кілька місяців - 19 червня1945 року [15].
Попри службу в армії, у період війни Джозеф Ратцінгер не брав участі в самих бойових діях. Слід відзначити, що будучи кардиналом, Джозеф Ратцінгер, а пізніше Папа Бенедикт XVI, не приховував свого членства в Гітлерюгенд, а також участі у Другій світовій війні на боці Німеччини.
Уже в листопаді 1945 р. Ратцінгер знову повертається до семінарії. Після завершення семінарії у 1946 році Джозеф Ратцінгер вступаю до Вищого інститут філософії і теології у Фрайзінгу, де він вивчав філософію і теологію, незабаром у 1947 році Ратцінгер переїхав до Мюнхену де вступив у Богословський інститут при Мюнхенському університеті [15].
29 червня 1951 року, на свято Петра і Павла за Католицьким стилем, Джозеф Ратцінгер був висвячений на священика у соборі Фрайзінга кардиналом Фаульхабером - архієпископ Мюнхена і Фрайзінга. Через рік Джозеф Ратцінгер почав викладати у Вищій школі філософії і богослов'я Фрайзінга [9].
У 1953 р. Джозеф Ратцінгер захистив дисертацію, присвячену еклезіології Августина в Мюнхенському університеті. Другу дисертацію він присвятив богослов'ю історії у Святого Бонавен - тури [9].
У 1959-1977 роках Джозеф Ратцінгер викладав фундаментальне богослов'я в університетах Німеччини: в Бонні (1959-1969), в Мюнстері (1963-1966) і Тюбінгені (1966-1969). З 1969 р. він був професором у Регенсбурзькому університеті, де також обіймав посаду заступника ректора [9].Інтенсивна наукова діяльність привела Джозефа Ратцінгера до виконання важливих завдань на німецькій єпископальній конференції у Міжнародній богословській комісії [9].
У 1962-1965 роках в якості радника-теолога при кардиналі Джозефі Фрінгусе Джозеф Ратцін - гер брав участь у роботі Другого Ватиканського Собору. Сам Бенедикт XVI називав участь в II Ва - тиканському Соборі центральною подією у житті, що також «підтвердила його покликання, визначеного ним як «теолог» [9].
У 1972 році Джозеф Ратцінгер разом із Гансом Урсом фон Бальтазаром, Анрі де Любаком, Вальтером Каспером та іншими засновують міжнародний католицький журнал Communio («Причастя») який був присвячений питанням богослов'я і культури. Журнал, публікований на сімнадцяти мовах, включаючи німецьку, англійську та іспанську, став провідним журналом католицької теологічної думки на сучасному горизонті [10].
25 березня 1977 р. Джозефа Ратцінгера було призначено архієпископом Мюнхенським і Фрай - зінґським. А 28 травня 1977 р. його висвятили на єпископа. 27 червня 1977 р. Папа Павло VI звів Джозефа Ратцінгера в ступінь кардинала [9].
У 1980 році Папа Іван-Павло II призначає кардинала Джозефа Ратцінгера головою Папської ради у справах мирян (Pontificium consilium pro laicis). Через рік, 25 листопада 1981 року, Ратцінгер став префектом Конгрегації доктрини віри (Congregatio pro Doctrina Fidei) - орган Святого Престолу, який відповідає за контроль точності католицької доктрини. Посаду він займав до обрання Папою. Згодом кардинала Ратцінгера призначено головою Папської біблійної комісії (Commissio Pontificia de Re Biblica) та Міжнародної теологічної комісії (Commissio Theologica Internationalis) [9].
15 лютого 1982 Ратцінгер залишив пастирські обов'язки в Німеччині і переїхав до Ватикану [9].
Служіння кардинала Ратцінгера на головних посадах у Католицькій церкві було невтомним, і є нездійсненним завданням перерахувати його роботу в просторі біографічної статті. Кардинал Ратцінгер був співавтором основних рішень та документів Івана-Павла II: буде справедливо назвати Джозефа Ратцінгера «сірим кардиналом» Папи Івана-Павла II, адже саме німецький теолог розробляв усі документи. При чому кардинал Ратцінгер зажди залишався у тіні Папи Івана-Павла II. Серед багатьох точок роботи Ратцінгера слід зазначити його роль в якості Голови Комісії з підготовки Катехизму Католицької Церкви (Catechismo della Chiesa Cattolica) [9].
У 1998 році Кардинал Ратцінгер був обраний віце-деканом Колегії кардиналів (Collegio Cardinalizio), а 30 листопада 2002 року - деканом Колегії кардиналів. Ратцінгер входив до комісії Ecclesia Dei, чиїм завданням є формування рішень Католицької церкви із найбільш актуальних питань сучасності.
19 квітня 2005 року на другий день конклаву, в четвертому турі Джозеф Ратцінгер був обраний Папою Римським і прийняв ім'я Бенедикта XVI.
Саме ім'я Бенедикт XVI яке Папа вибрав у день свого обрання на пост префекта Апостольського Престолу, було ознакою особистої прихильності до миру та бажанням відновити єдність у Європі [7, п. 2]. Бенедикт XVI пояснював свій вибір, з однієї сторони, тому що пам'ятав папу Бенедикта XV, «мужнього пророка миру», який керував Церквою під час бурхливих часів Першої світової війни. Крім того, Бенедикт XVI згадував Святого Бенедикта з Нурсії, со-покровителя Європи, «Патріарха західного чернецтва» [8]. Так, Папа обрав ім'я, яке мало стати фундаментальним орієнтиром для утвердження миру, а також для відновлення єдності Європи з посиланням на християнські корені Європейської культури [8].24 квітня 2005 року відбулась урочиста інавгурація понтифікату, що замінює сьогодні неіснуючу коронацію 7 травня 2005 Папа Римський Бенедикт XVI, що носить титул єпископа Риму, офіційно вступив на кафедру глави Римської єпархії.
З обранням папою Бенедикта XVI було відомо, що папство Німецького Папи стане досить консервативним, але правління 265-го Папи відзначилось рядом нововведень, реформ та нових ідей.
Слід відзначити, що Бенедикт XVI спочатку був ліберальним богословом, але прийняв консервативні погляди після 1968 року [20]. Його пізні праці захищають традиційне католицьке вчення і цінності. Під час свого папства Бенедикт XVI виступав за повернення фундаментальних християнських цінностей, щоб протистояти посиленій секуляризації в західних країнах [5].
Консерватизм німецького Папи відзначиться і на його суспільно-політичному вченні та політичних закликах. Так, перша енцикліка Бенедикта XVI, «Deus Caritas Est», у відповідності до Католицької соціальної традиції підкреслювала вимогу «правильного порядку суспільства», який має бути «центральним завданням політики» [5, 28 а]. Визнавши обмеження Церкви, Бенедикт XVI наголосив на значенні Католицької Церкви як «етичного резервуару» та закликав до «формування свідомості в політиці і сприяння зростаючому сприйняттю справжніх вимог справедливості та бажання діяти відповідно до справедливості, навіть коли це контрастує з ситуаціями особистого інтересу» [5, 28 а].
Папа Бенедикт також відновив ряд традицій, у тому числі підняв Тридентську месу11 на більш помітну позицію [18]. Він зміцнив відносини між
Католицькою церквою та мистецтвом, сприяв використанню латинської мови і знову повернув традиційний папський одяг, за що його назвали «естетичним папою» [3].
У дипломатичній діяльності Бенедикт XVI відзначився «німецьким стилем», а саме делегував ряд своїх дипломатичних обов'язків Державному секретарю Святого Престолу кардиналу Бертоне «Німецький стиль» дозволив Папі, доручивши дипломатичну діяльність професійному дипломату, присвятити більше зусиль своїм працям, у яких звертався до світової громади зі своїм баченням майбутнього світового співтовариства, звертаючи увагу на актуальні проблеми сучасності, часто критикуючи меркантилізм сучасного йому суспільства.
Не слід вважати, що Бенедикт XVI відмовився від своїх дипломатичних обов'язків, скоріше дав свободу дій Державному секретарю Святого Престолу кардиналу Тарчізіо Бертоне. Бенедикт XVI і надалі здійснював аудієнції та брав участь у важливих заходах, а за період свого понтифікату Бенедикт XVI здійснив 23 апостольські подорожі.
Щоб зрозуміти підхід Бенедикта XVI до міжнародних відносин та дипломатії Святого Престолу, важливо відзначити філософську та професорську сутність німецького Папи, як охарактеризував Папу Рацінгера Едвард Пентін: «більше вдома з книгами, ніж із дипломатичним корпусом» [17]. А російський журналіст М. Фатєєв так описував Папу Бенедикта XVI: «віддає перевагу молитися, читати і писати» [12]. Без сумніву, Бенедикт XVI - це насамперед великий філософ та по праву професор який насамперед прагнув поширити Хри-стиянське вчення Церкви на світову арену, приділивши більше часу для розробки та розголошення ідей. Це був підхід, який багато в чому виявився перевагою: не обмежуючись протоколами дипломатії, Бенедикт XVI міг більш чітко проголосити християнське послання глобальній аудиторії. Звичайно, такі методи приносили свої плоди, хоча і не без витрат.
Заклики Папи Римського Бенедикта XVI слідують від фінансової кризи до арабської весни та закликів реформувати ООН до організації яка б втілювала в собі прагнення до «вищого рівня міжнародного орієнтира» [6, n. 2], від створення нової системи координат, за якої усі будуть мати право голосу, до створення системи міжнародних відносин, керованої етичними принципами.
За час свого понтифікату Бенедикт XVI, окрім наукових праць та Папських послань, видав три Енцикліки Католицької Церкви: Deus caritas est («Бог є любов», 2005), Spe salvi («Врятовані надією», 2007) і Caritas in Veritate («Милосердя в істині», 2009). Четверта Енцикліка Бенедикта XVI Lumen Fidei («Світло віри», 2013) була написана Бенедиктом XVI, але опублікована за підписом його наступника - Папи Франциска.
11 лютого 2013 Бенедикт XVI під час консисторії з канонізації мучеників Отранто неочікувано повідомив про рішення зректися своїх обов'язків та Апостольського Престолу Понтифік обґрунтував рішення складністю виконання своєї місії у зв'язку з похилим віком. На момент заяви про відставку Папі Бенедикту XVI було 85 років.
28 лютого 2013 Папа Римський Бенедикт XVI завершив своє служіння і переїхав із Ватикану в папську резиденцію Кастель Гандольфо під Римом. Там він проживав до 2 травня 2013 р., поки не закінчилися ремонтні роботи у ватиканському монастирі Mater Ecclesiae, який знаходиться в межах стін Ватикану
Там у монастирі Mater Ecclesiae Бенедикт XVI живе, присвятивши себе молитві та написанню книг.
Таким чином, Папа Римський Бенедикт XVI - великий інтелектуал Католицької Церкви, автор ряду праць по християнству та трьох Енциклік, більше того - автор реформ Католицької Церкви, який брав участь у Другому Ватиканському Соборі, а з 1980-х займав важливі посади у Ватикані, роблячи свій внесок у розвиток сучасної Католицької церкви.
Хоча може виникати думка, що папство Бенедикта XVI не зосереджується на політиці, а більше на написанні праць, слід відзначити, що у своїх працях Бенедикт XVI піднімав важливі соціальні та етичні питання, а Енцикліка Бенедикта XVI «Caritas in Veritate» [4], яка була відповіддю на фінансову кризу 2008 року, стала світовим бестселером. Варті уваги Послання Бенедикта XVI, які завжди ішли до самої проблеми та піднімали актуальні проблеми світового співтовариства.
Зважаючи на рішення Папи відмовитися, він ясно усвідомив необхідність оновлення Церкви та свою відповідальність, щоб відректися від папства і довірити її комусь молодшому та більш здатному керувати.
Бібліографічні посилання
бенедикт папа римський єпископ
1. Allen J. Anti-Nazi Prelate Beatified. / J. Allen. // National Catholic Reporter. - Mode of Access: http://www. nationalcatholicreporter.org/word/word101405.htm#five. [Accessed: 28.04.2018].
2. Allen J. Cardinal Ratzinger: the Vatican's enforcer of the faith. / J. Allen. - USA: Continuum. 2000.
3. Allen C. Benedict XVI, the best-dressed pope. / J. Allen. // Los Angeles Times. [Electronic resource]. - Mode of Access: http://articles.latimes.com/2013/feb/17/opinion/la-oe-allen-pope-fashion-20130217. [Accessed: 28.04.2018].
4. Benedetto XVI. Caritas in Veritate. / Benedetto XVI. - Citta del Vaticano: Libreria Editrice Vaticana, 2009.
5. Benedetto XVI. Deus caritas est. / Benedetto XVI. - Citta del Vaticano: Libreria Editrice Vaticana, 2005.
6. Benedetto XVI. Incontro con i membri dell'assemblea generale dell'Organizzazioni delle Nazioni Unite. / Benedetto XVI. // Libreria Editrice Vaticana. - New York. 2008.
7. Benedetto XVI. Nella verita, la pace. / Benedetto XVI. // Messaggio di santo padre Benedetto XVI per la XXXIX Giornata Mondiale della Pace 2006.
8. Benedetto XVI. Ragioni della scelta del nome Benedetto. Audienza Generale.27/04/2005. / Benedetto XVI. // Libreria Editrice Vaticana. [Electronic resource]. - Mode of Access: http://w2.vatican.va/content/benedict-xvi/it/audiences/2005/documents/hf_ ben-xvi_aud_20050427.html. [Accessed: 28.04.2018].
9. Biografia di Sua Santita Benedetto XVI. [Electronic resource]. - Mode of Access: https://w2.vatican.va/content/benedict-xvi/ it/biography/documents/hf_ben-xvi_bio_20050419_short-biography_old.html. [Accessed: 28.04.2018].
10. Dulles A., The Catholicity of the Augsburg Confession. / A. Dulles. // The Journal of Religion, vol. 63, №4, 1983, pp. 337-354.
11. Ecco gli altri Papi che hanno abdicato - Da Celestino V a Gregorio XII sono pochi i precedenti nella storia. L'ultimo si ferma al Medioevo. // TgCom24, 2013. [Electronic resource]. - Mode of Access: http://www.tgcom24.mediaset.it/cronaca/ articoli/1081316/ecco-gli-altri-papi-che-hanno-abdicato.shtml. [Accessed: 28.04.2018].
12. Фатеев М. Встречи с Папой Римским Бенедиктом XVI. / M. Фатеев. // Православие и мир [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.pravmir.ru/vstrechi-s-papoj-benediktom/. [Accessed: 28.04.2018].
13. Jodok T. The Catholic Church: An Underestimated and Necessary Actor in International Affairs. / T. Jodok. // Culture & Society. Georgetown Journal of International Affairs. Vol. 9, №1. 2008.
14. Landler M., Bernstein R. (2005). A Future Pope Is Recalled: A Lover of Cats and Mozart, Dazzled by Church as a Boy. / M. Landler, R. Bernstein. // The New York Times. [Electronic resource]. - Mode of Access: http://www.nytimes.com/2005/04/22/ world/worldspecial2/a-future-pope-is-recalled-a-lover-of-cats-and-mozart.html. [Accessed: 28.04.2018].
15. Melloni A. Benedetto XVI. / A. Melloni. // Enciclopedia dei Papi. (2013) [Electronic resource]. - Mode of Access: http:// www.treccani.it/enciclopedia/benedetto-xvi_(Enciclopedia-dei-Papi)/. [Accessed: 28.04.2018].
16. Pentin E. The Pope as Diplomat. How the Vatican Does Foreign Policy. / E. Pentin. // Foreign Affairs. [Electronic resource]. - Mode of Access: https://www.foreignaffairs.com/articles/2013-02-27/pope-diplomat. [Accessed: 28.04.2018].
17. Pope Recalls Being German POW. // Fox News. [Electronic resource]. - Mode of Access: http://www.foxnews.com/ story/2005/04/19/pope-recalls-being-german-pow.html. [Accessed: 28.04.2018].
18. Pope set to bring back Latin Mass that divided the Church. // Catholic Citizens. [Electronic resource]. - Mode of Access: https://catholiccitizens.org/news/36625/pope-set-to-bring-back-latin-mass-that-divided-the-church/. [Accessed: 28.04.2018].
19. Sparks J., Follain J., Morgan C. Papal hopeful is a former Hitler Youth. / J. Sparks, J. Follain, C. Morgan. // The Times, 2005. [Electronic resource]. - Mode of Access: https://www.thetimes.co.uk/article/papal-hopeful-is-a-former-hitler-youth-brsgslxjs6t. [Accessed: 28.04.2018].
20. The Pope's Difficult Visit to His Homeland. // Spiegel Online. [Electronic resource]. - Mode of Access: http://www.spiegel.de/ international/germany/disillusioned-german-catholics-the-pope-s-difficult-visit-to-his-homeland-a-787314.html. [Accessed: 28.04.2018].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Формування світоглядних засад і філософсько-гуманістичних вподобань Іоанна Павла Другого. Сутність та природа людини з позицій філософської релігійної антропології (РА) Кароля Войтили. Питання гідності людини з позиції АП вчення Папи Іоанна Павла Другого.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 06.05.2019Герої війни 1812 року: Багратіон П.І., російський полководець Кутузов, Давидов Д.В. Основні події війни 1812: головні причини, початок та перші етапи, Бородіно, визначення наслідків та значення в історії. Декабристський рух на Україні, його результати.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 13.06.2013Дослідження становища українського населення у ХVІІІ столітті. Аналіз змін в гетьманській державі. Причини створення Закону 1743 року. Вивчення особливостей кримінального права та судового процесу. Огляд сфер суспільного життя, які регулював Кодекс.
курсовая работа [47,4 K], добавлен 25.06.2015Литературная и культурная программа гуманизма. Характерные черты Ренессанса, изобилие мощных индивидуальностей. Возрождение как светское культурное движение. Ренессанс и гуманизм как факторы истории Церкви. Папы периода Ренессанса (1447-1521 годы).
реферат [31,1 K], добавлен 20.09.2014Провал спроб створити політичний блок Польської держави з Угорщиною. Початок вимушеного процесу об’єднання двох держав польськими та литовськими феодалами наприкiнцi ХIV ст. Кревська унія 1385 року. Городельська унія 1413 року. Люблінська унія 1659 року.
реферат [24,3 K], добавлен 02.02.20112001 - перший рік нового тисячоріччя, огляд його найважливіших подій, які чинили значний вплив як на весь світ, так і на саму Україну. Перший Всеукраїнський перепис населення. Державний візит Глави Держави Ватикан Папи Римського Іоанна Павла ІІ в Україну.
презентация [1,4 M], добавлен 04.05.2016Трансформація влади в Росії в 1917 році. Передумови Жовтневих подій. Альтернативи розвитку Росії після Лютневої революції 1917 року. Причини захоплення влади більшовиками. Жовтень 1917 року: проблеми і оцінки, історичне значення і світова революція.
курсовая работа [103,7 K], добавлен 20.03.2008Розгляд доказів присутності російських військ на українській території та загроз втрати суверенітету держави. Визначення підстав для українській сторони щодо визнання зазначеного збройного конфлікту як гібридної війни (що триває з лютого 2014 року).
статья [27,2 K], добавлен 06.09.2017Усиление Папства при Григории VII. Еретичество и секты. "Авиньонское пленение" Пап. Новый церковный раскол. Возвращение господства над Северной Италией в семидесятые годы XIV в. Возвращение Пап в Рим. Борьба между римскими и авиньонскими Папами.
реферат [29,1 K], добавлен 23.04.2014Дослідження соціально-економічних і політичних передумов утворення Давньоруської держави. Аналіз основних етапів історії Київської Русі. Характерні риси державного ладу Давньоруської держави. Галицько-Волинське князівство та його історичне значення.
реферат [23,0 K], добавлен 18.05.2010Поразка Росії у Кримській війні. Реформа 1861 року. Скасування кріпосного права. Особливості аграрної реформи. Міська реформа 1870 року. Судова реформа 1864 року. Зміни у складі населення. Формування національної інтелігенції. Інтерес до марксизму.
презентация [3,4 M], добавлен 19.04.2015Налаживание тесных связей Киевской Руси с Византией. Период правления Владимира Святославовича как самый удачный в развитии международных отношений с Византией. Связи с не русскими славянами и Западной Европой. Отношения между Папой, Русью и Востоком.
реферат [22,4 K], добавлен 26.12.2012Військова справа у римлян за часів диктатора Юлія Цезаря. Цезар як перетворювач суспільства, історик та письменник, його цивільно-правова політика та "політика милосердя". Юлій Цезар і гладіатори. Оцінка впливу політики Юлія Цезаря на Римську імперію.
курсовая работа [68,0 K], добавлен 31.07.2014Характеристика епохи вікінгів, яка для Західної Європи почалася 8 червня 793 року і закінчилася 14 жовтня 1066 року. Основні причини військових походів скандинавів. Знайомство з Вільгельмом Завойовником. Значення норманів в житті народів Європи і на Русі.
реферат [47,9 K], добавлен 20.06.2012Революційні події у Франції протягом 1793-1794 років. Політична боротьба 1794 року. Термідоріанський переворот, кінець Якобінської диктатури. Міжнародна ситуація 1973 року. Перехід Франції до загального наступу. Зовнішньополітичні колізії 1794 року.
дипломная работа [98,0 K], добавлен 13.06.2010Декларація про державний суверенітет України як основа послідовного утворення її незалежності. Спроба державного перевороту в серпні 1991 року. Референдум і президентські вибори 1 грудня 1991 року. Визнання України, як незалежної держави. Утворення СНД.
контрольная работа [29,5 K], добавлен 20.11.2010Дослідження місця релігії та церкви в історії українського державотворення. Проблеми православної церкви, їх причини і чинники; співвідношення церкви і держави. Роль православ'я у соціально-економічних та правових процесах в Україні в сучасному періоді.
курсовая работа [19,5 K], добавлен 26.03.2014Політика радянської влади в Україні 1919 року. Характеристика Конституції УСРР 1919 року: вплив на державотворення країни. Основні завдання, положення Конституції та ідеологічне обґрунтування. Конституція державної влади: центральних та місцевих органів.
реферат [28,8 K], добавлен 28.10.2010Передумови та причини революції 1917 року на Херсонщині. Органи міського самоврядування в період революції. Завершення революції. Політична діяльність партій. Події 1917 року на Херсонщині в контексті національного і культурного відродження України.
курсовая работа [74,2 K], добавлен 17.03.2015Політика "воєнного комунізму" в Україні. Сільське господарство Київської Русі. Господарство воюючих країн в роки Другої світової війни. Реформа 1961 року та її значення для економіки України. Промисловість України в пореформений період (після 1861 року).
курсовая работа [59,9 K], добавлен 22.02.2012