Функціонування поштових і поштово-телеграфних установ Таврійської і Херсонської губерній наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонського національного технічного університету

Розвиток суспільства у багатьох аспектах визначається його комунікативною і комунікаційною складовими. Комунікаційні магістралі на межі ХІХ і ХХ ст. були одними із показників процесу формування індустріального суспільства. Таврійська і Херсонська губернії займали стратегічне і важливе соціально-економічне місце в Російській імперії, як наслідок мали особливості у розвитку поштової служби. Однак винесена у заголовок статті тема ще не стала предметом окремого дослідження у науковій історіографії. Проблема розвитку поштової справи визначених губерній подається фрагментарно. Деякі згадки ми можемо спостерігати у загальних працях з історії пошти Російської імперії [3; 4], України [6], розвідках, присвячених деяким аспектам поштової справи зазначеного регіону [0], або окремих місцевостей губерній [2, 12; 14; 47; 50]. Слід згадати працю І. Миронової [16], в якій розглядається розвиток зв'язку півдня України, однак автор не приділив увагу статистичним і якісним показникам функціонування поштових установ Таврійської і Херсонської губерній.

З огляду на таку ситуацію існує потреба у досліджені діяльності установ зв'язку Таврійської і Херсонської губерній наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Виходячи з актуальності проблеми, спираючись на архівні, статистичні джерела та літературу, не претендуючи на всебічне висвітлення всіх аспектів зазначеної теми, автор ставив перед собою мету охарактеризувати здобутки й прорахунки функціонування поштової справи зазначених губерній. У межах розвідки поставлено завдання висвітлити роль і місце установ зв'язку губерній у поштовій справі Російської імперії. Хронологічні рамки обмежено 1884-- 1914 рр.: нижня межа пов'язана з реформою у галузі зв'язку, верхня - з початком Першої світової війни.

У 1884-1885 рр. царський уряд здійснив знакову реформу в ґалузі зв'язку. Відповідно до неї Поштовий і Телеграфний департаменти МВС об'єднувалися в одне ціле - Головне управління пошт і телеграфів (далі - ГУПіТ), паралельно утворилися поштово-телеграфні округи [18, с. 306-307]. Таврійська і Херсонська губернії становили Одеський поштово-телеграфний округ [8, арк. 56].

Для кращого розуміння умов розвитку поштової справи зазначених губерній стисло охарактеризуємо функціонування пошти Російської імперії. Однією із складових розвитку поштової справи є показник зростання установ зв'язку. Одразу зазначимо, що автор розглядає дані установ ГУПіТ (оскільки функціонувала й земська пошта). Згідно з підрахунками поштові установи Російської імперії з 1886 р. до 1912 р. зросли у 2,1 рази (тут і далі підрахунки автора. - О.Ф.) [52, с. 8-9; 56, с. 262-264]. Іншим критерієм еволюції поштової мережі є співвідношення однієї установи до площі держави та її жителів. Так у 1898 р. на одну поштову установу імперії припадало 5235 кв. км і 31 тис. жителів, у 1912 р. відповідно 3196 кв. км (зменшилася в 1,6 рази) і 25683 жителів (зменшилося в 1,2 рази) [30, с. 149; 13, с. 212-213]). Отже, мережа поштових установ ставала доступнішою для клієнтів, однак, у порівнянні з розвинутими країнами світу, цей показник виглядає доволі скромно ((див. таблицю 1) складено автором за: [51, с. 807]).

Таблиця 1 Діяльність поштових установ країн світу наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Унаслідок повільного розвитку чисельності установ зв'язку, спостерігалася незначна подушна кількість відправлень на особу. Так, у 1897 р. на одного жителя імперії приходилося 5,1 поштових відправлень, у 1911 р. ситуація дещо змінилася і становила - 17,9 [30, с. 148; 54, с. 8-9; 13, с. 212-213]. Проте, навіть за таких умов зростання, це значно менше, ніж у розвинутих країнах світу (див. таблицю 1). Очевидно, це стало результатом слабкої доступності установ зв'язку, низького рівня культури поштового спілкування і незначною потребою підданих імперії. Що пояснюється повільним становленням індустріального суспільства та збереженням рис традиційного укладу в Росії [57, с. 34].

Інакше кажучи, це свідчить про відносно слабкий розвиток установ зв'язку Російської імперії, його невідповідність потребам часу і підтверджує думку про переважно фіскальну складову політики уряду щодо комунікаційних мереж. поштовий телеграфний архівний

Отже, у таких умовах зростали установи поштового зв'язку двох південноукраїнських губерній. Для розуміння процесу варто використати статистичні матеріали їхнього розвитку (див. діаграму 1) [10, с. 67; 11, с. 99; 20, с. 20-21; 21, с. 18; 22, с. 20; 23, с. 27; 24, с. 23; 25, с. 22; 26, с. 25; 27, с. 25; 28, с. 39-40; 21, с. 33; 30, с. 27; 31, с. 40; 33, с. 51; 35, с. 57; 36, с. 51; 37, с. 63; 38, с. 60; 39, с. 44; 40, с. 38; 41, с. 43; 42, с. 61; 43, с. 61; 44, с. 60; 45, с. 62; 48, с. 19-21; 49, с. 45-46].

Аналіз діаграми свідчить, що у Таврійській губернії з 1897 р. до 1913 р. кількість установ зросла в 1,7 рази, у Херсонській губернії з 1886 р. до 1913 р. - у 6 разів (з 1897 до 1913 р. - у 2,2). Різні показники зростання поштових установ губерній можна частково пояснити різницею густоти населення іспецифікою промислового розвитку.

Діаграма 1 Поштово-телеграфні і поштові установи Таврійської і Херсонської губерній наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Заклади зв'язку ГУПіТ, які виконували поштові операції Таврійської губернії у 1897 р., становили 1,79%, а у 1912 - 1,64% від загальної кількості відповідних установ імперії [20, с. 20-21; 27, с. 19; 30, с. 149; 13, с. 211]. Установи Херсонської губернії у 1886 р. становили 0,95%, а у 1912 р. - 2,45% [21, с. 19, 33; 44, с. 604; 30, с. 149; 53, с. 5-9]. Отже, кількість установ Херсонської губернії зростала як у кількісному, так і у відсотковому відношенні. Причому, на початку ХХ ст. за кількісним показником вона займала перше місце в імперії [57, с. 22]. У Таврійській губернії кількісний показник зріс, проте питома вага в імперській мережі дещо скоротилася.

Розглянемо якісні показники функціонування установ зв'язку зазначених губерній (див таблицю 2) [20, с. 20-22; 32, с. 47; 45, с. 62; 48, с. 141; 15, с. ХІІ; 55, с. 44]. Аналізуючи матеріали таблиці видно, що у Таврійській губернії з 1897 р. по 1913 р. площа зменшилася в 1,7 рази і кількість жителів у 1,2 рази, які припадали на одну установу. У Херсонській губернії зменшилося у 2,2 і 1,6 рази відповідно. Для порівняння, в імперії -у 1,6 і 1,2 рази відповідно. Тобто, у 1897 р. установи Таврійської губернії були більш доступніші, ніж Херсонської, оскільки обслуговували меншу площу і кількість населення. Поряд з тим, у Херсонській губернії показник жителів на одну установу був вищий, ніж середньостатистичний показник імперії. Утім, за чверть століття ситуація дещо змінилася - у 1913 р. одна установа Таврійської губернії обслуговувала більшу площу, ніж у сусідній губернії, співвідношення до жителів так і залишилося меншим, що можна пояснити більшою густотою населення у Херсонській губернії. Крім того, в обох губерніях показник доступності і динаміки розвитку установ зв'язку мав кращий результат у порівнянні з імперським.

Тому недивно, що у Таврійській і Херсонській губерніях була вища кількість поштових відправлень на одну особу. Так, у 1899 р. у Таврійській губернії цей показник на рік склав 12,8, у Херсонській - 11,3, а в імперії лише 7,4 [9, с. 3-4, 572-574].

Таблиця 2 Функціонування поштових установ Таврійської і Херсонської губерній наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.