Походження української гривні

Размещено на http://www.allbest.ru/

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ВІДДІЛ ОСВІТИ ПЕТРІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Походження української гривні

Роботу виконала

Костенко Надія Василівна

вчитель історії

Іскрівської ЗШ І-ІІІ ступенів



ВСТУП

Кожен народ неодмінно пишається героїчними сторінками своєї історії. Однією з ознак державності є власна грошова одиниця. Паперові грошові знаки - об'єктивні свідки багатьох історичних подій, відіграють важливу роль у системі соціально-економічних, політичних відносин, як в середині країни, так і між державами. Специфічний характер історичного розвитку України дістав відбиток на її грошових знаках.

Історія грошового обігу належить до проблем традиційно мало досліджуваних у вітчизняній історіографії, не зважаючи на те, що її розробка дає змогу ввести нові характеристики до вивчення фінансово-економічної історії української держави. Таким чином історія української гривні є досить актуальним питанням. гривня валюта гетьман директорія

Для України національна грошова одиниця - віками омріяна, багатьма поколіннями виплекана ідея, що уособлює жадану незалежність, самоутвердження нації. Надто довгим, тернистим і складним виявився шлях України до суверенної гривні. Шлях, припорошений пилом століть...

Українські гривні - не тільки грошові знаки. На них, у них - наша історія і наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.

Етимологи виводять походження назви “гривня” від старослов'янського “гривня” - “намисто, браслет”. У побуті Київської Русі існувала прикраса “шийна гривна” - золотий, прикрашений коштовним каменем обруч, що носився на шиї.

Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. “Гривнами” іноді називали металеві амулети (медальйони), які носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово, мабуть, утворилося від правослов'янського кореня “грива” - “шия”.

Перше згадування “гривні” у значенні грошової одиниці зустрічається у “Повісті минулих літ”. Літопис оповідає: князь Олег, прийшов з Півночі, став володарювати в Києві і “встановив варягам давати від Новгорода гривен 300 на рік, заради миру”. У VIII - IX ст. при здійсненні торгових операцій сплати данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.

Екскурсія в історію дасть можливість дослідити розвиток української гривні, тому тема нашого дослідження «Походження української гривні».

Об'єктом дослідження є становлення та розвиток української гривні.

Предметом дослідження є формування української гривні в минулому і на сучасному етапі.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вона є однією з спроб дослідити роль і значення української гривні для українського народу.

Актуальність даного дослідження полягає у необхідності з'ясувати практичне значення української гривні для українського народу в минулому і на сучасному етапі.

Гіпотеза дослідження: знання про українську гривню сприяє зростанню патріотизму і поваги до свого нелегкого історичного минулого.

Мета: дослідити особливості української гривні та її значення в минулому і на сучасному етапі.

Завдання: а) проаналізувати літературу з проблеми дослідження; б) зібрати і узагальнити наявний матеріал; в) знайти відомості і розширити знання про українську гривню.

Методи дослідження: аналіз літератури з проблеми дослідження; анкетування серед школярів з метою визначення знань про історію української гривні; проведення конкурсу найкрасивіша українська банкнота; опрацювання даних гурткової роботи зі спеціальних історичних дисциплін.

Теоретичне значення науково-дослідницької роботи полягає у з'ясуванні заснування української гривні.

Практичне значення роботи полягає в тому, що результати даного опрацювання можуть бути використані при написанні рефератів, використання матеріалу керівниками історико-краєзнавчих гуртків під час розгляду розділу «Боністика», а також усім, кого цікавить історія української гривні, хто не байдужий до історії своєї країни.



РОЗДІЛ І. ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРИВНІ

1.1 Історія гривні за часів Київської Русі (Русі-України)

Гривна, як грошово-лічильна одиниця виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Сама ж назва «гривня» походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто - на «загривку»), і звали гривна. Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота .

Вперше зустрічається слово «гривна» у значенні певної кількості монет в «Повісті минулих літ». Літопис оповідає: князь Олег, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VІІІ-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.

В XI столітті слово «гривна» набуло іншого значення - вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з'являються гривна срібна (вагова - між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком кунам. В XII столітті гривна срібна (близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).

В ті часи існувало декілька видів гривен. Були «львівська», «харківська», «луцька» гривні. З XI ст. у Київській Русі в обігу були так звані «київські» гривни, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла - ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й «новгородські гривни», спочатку відомі лише у північно-західних землях, а від середини XIII ст. - на всій території давньоруської держави. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною від «київської» до «новгородської» була «чернігівська» гривна, за формою дуже близька до «київської», а за вагою - до «новгородської». Але найцікавіша форма у «волзької» гривни: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи знаходять «татарські гривни», якими Південна Русь сплачувала данину Орді.

Певні зміни у житті гривни виникли у XIII ст., новгородські злитки срібла, які називали «гривна» почала вживатися назва «рубль». Вже у XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме рубль (українська назва - «карбованець») стає символом російської, а потім і радянської монетної системи. Гривна ж продовжувала існувати до XVIII століття лише як вагова монета - «гривенка». Вона, до речі, ділилася на 48 «злотників», а вони, в свою чергу, - на 25 «почок».

Усі монетні гривни, окрім новгородських, проіснували до середини другої половини ХІІІ ст. Новгородські, найбільш життєздатні, - до кінця XV ст., і поступово були витіснені монетами чужоземних княжих дворів.

1.2 Монета “гривна” у Російській імперії

За часів Російської імперії “гривна” продовжувала існувати до XVIII ст., як вагова монета - “гривенка” Ділилася на 48 “златників”, в вони - на 25 “почок”.

В період грошової реформи Петро І з 1701 року розпочав випуск дрібної срібної монети “гривенникъ”, що дорівнювала 10 копійкам. Проте в деякі роки випуску номінал позначався, як “гривня”. З 1701 по 1704р. карбувались гривенники із поначенням року випуску слов'нськими літерами. У 1705р. “гривня” була наймасовішою монетою з усіх петрівських “гривень”. У 1713р. монети змінюються на “гривенникъ”, а рік випуску позначається числом. За правління Катерини І монета знову називається гривнею, а за Анни Іоанівни - гривенник. З такою назвою карбували монети за Єлизавети Петрівни та Катерини ІІ з зображенням портретів імператриць. Від Павла І номінал монети позначали в копійках (10 копійок), а назва “гривенник” збереглась в російській мові.

1.3 Гривня за часів УНР 1917-1920 рр

Після проголошення Третім універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада зміцнювала розробку національної валюти, що задекларувало б виникнення нової держави, а також наповнило б ринок грошовою масою. Створення власної фінансової системи було доручено Генеральному секретаріату фінансів та промисловості, який очолював економіст Михайло Туган-Барановський. Випуску власних грошей передувала дискусія. Було дві версії: 1) запропонував професор Яснопольський, який вважав створити золотий запас за рахунок продажу поміщицької землі селянам; 2) секретар земельних справ Борис Мартос вважав, що необхідно забезпечити гроші прибутком державних монополій. Прийнято другий варіант.

29 вересня 1917року ухвалено Декларацію “Про децентралізацію українських фінансів, створення спеціального бюджету та Національного банку”. 19 грудня 1917р. ЦР ухвалила тимчасовий закон “Про випуск державних кредитових білетів УНР”

Первісно валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки - купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII-XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу, герба Київського магістрату XVI-XVIII століть). Напис «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, - українською, російською, польською та єврейською (їдиш) (Додаток 1). З випуском нарбутівської 100 карбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України - злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що мало патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці - гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.

Протягом 1918 року в Берліні було надруковано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським).

Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних - Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої - зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої - свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).



1.4 Гривня за часів Скоропадського

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, зберіг систему номіналів 1 гривня - Ѕ карбованця або 100 шагів. На той час у вільному обігу на українському ринку були царські карбованці та гривні УНР, карбованці місцевого випуску Житомира та Одеси, німецькі марки, срібні монети Російської імперії і марки - гроші. Нові політичні умови вимагали від уряду збільшення емісії грошей, для виконання зобов'язань перед австро-німецьким командуванням, які були гарантом цілісності Української Держави. Гроші були необхідні для проекту продовження реформ. 9 травня 1918 року ухвалено закон, за яким емісія зросла на 4000 мільйонів карбованців, 12 травня Рада Міністрів надала Німеччині по 2000 мільйонів карбованців у вигляді безтермінових позичок. Реалізуючи ці рішення у Берліні було надруковано облігації 3,6 % 4-річної позички із номіналом 50, 100, 200, 1000 гривень на суму 1 мільярд гривень. За Директорії ці облігації використовували, як повноцінні гроші. Для збільшення грошової маси в обігу у травні було прийнято з Німеччини партію банкнот номіналами 2, 100, 500 гривень замовлених ще ЦР, а у жовтні - банкноти 10, 100, 500 гривень на яких позначено вже Українську Державу.

Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів «тризуб» та «козак з мушкетом».

Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І.Золотов, І.Мозалевський, О.Богомазов та інші графіки.

Останньою емісією Української Держави був знак державної скарбниці вартістю 1000 карбованців за проектом Г. Золотова. Банкнота виконана у бароковому стилі, на реверсі банкноти зображено дві дівиці: одна з гетьманською булавою, а інша з рогом достатку. На реверсі вперше було поставлено рельєфний відтиск печатки - герб Української Держави.

1.5 Грошове господарство Директорії

Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.

4 січня 1919 року розроблено новий проект грошової реформи, запропонований Б. Мартосом. Було визначено єдиний засіб платежу гривні та карбованців випущених ЦР та гетьманатом Скоропадським. Російські рублі анульовано, Директорія оголосила про зміцнення золотого вмісту української валюти. Почали збирати у населення золото та срібло для випуску монет, а також оголосили переплавку усіх мідних пам'ятників російським царям на дрібну монету. На золотих гривнях планувалось розмістити бюст Т. Шевченка, а на срібних монетах будинок ЦР. Але розпочати випуск монет так і не вдалось через більшовицький наступ.

Після евакуації Директорії до Вінниці, а потім до Кам'янець-Подільського, експедицію заготівлі державних паперів відправлено до Станіслава, де була друкарська база. Микола Данильченко налагодив виготовлення розмінних знаків державної скарбниці УНР номіналом 5 гривень. Цю банкноту вважають найгіршою з усіх випущених в Україні. Дрібна, сірувата банкнота із зображень мала лише скромні тризуби з обох боків і текст. На деяких з них допущено помилку з написом “п'ять гивень”. Це пояснюється наспіх випущення грошей.

Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави

5 січня 1918 року - 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута).

6 квітня 1918 року - 25 та 50 карбованців («лопатки», ескізи О.Красовського)

17 жовтня 1918 року - 10, 100 та 500 («горпинки») гривень (ескізи Г.Нарбута)

жовтень 1918 року - 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського) серпень 1919 року - 10 ("раки") та 1000 карбованців (ескізи І.3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута) та 250 карбованців («канарейки», ескіз Б. Романовського)

жовтень 1919 року - 25 карбованців (ескіз А.Приходька).

Радянські часи

Під час Радянсько-Української війни більшовицькі війська захопили в Одесі кліше для випуску банкноти 50 карбованців, якими користувалися для випуску грошей на окупованих територіях. Більшовики вивезли кліше для друку банкноти 10 гривень, які відрізнялися від українських лише тоном кольору і випускались для розхитування фінансів УНР. В кінці 1920 року після перемоги в Україні більшовики заборонили обіг усіх українських грошей.

«Більшовицькі тисячки» запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 1922-1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

1.6 Гривня в сучасній Україні

Після проголошення незалежності у серпні 1991 року. Україна взяла на себе питання фінансового забезпечення функціонування економіки. На виконання Постанови Президії Верховної Ради України «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання» від 9 вересня 1991 року Національний банк України ввів в обіг купони багаторазового використання з 10 січня 1992 року. З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти - радянські рублі та українські купоно-карбованці (Додаток 2). Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймалися винятково купоно-карбованці, для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купоно-карбованці за курсом 1 до 1-го. У перші місяці після введення враховуючи більш ширшу вживаність купоно-карбованців, вони цінились трохи більше ніж радянські рублі. Поступово у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купоно-карбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці.

Купони багаторазового використання були розраховані на обіг 4-6 місяців, вони проіснували до 1996 року взявши на себе весь інфляційний удар.

Робота з виготовлення українських грошей розпочалася в квітні 1991 року за двома напрямами: розробка дизайну та виготовлення купюр і монет. Дизайн гривень був розроблений українськими художниками Василем Лопатою та Борисом Максимовим під керівництвом В.П.Матвієнка. В вересні 1991 року, після розгляду і схвалення Верховною Радою, був запланований випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень. Пізніше замість 3 гривень було випущено 2, 25-ти - 20 гривень.

Згідно з постановою Президії Верховної Ради України «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України» від 10 грудня 1991 року Національний банк України встановлював детальні ознаки купюр всіх номіналів, а Голова Правління НБУ отримав повноваження підпису до друку зразків банкнот.

2 березня 1992 року були затверджені номінали монет: 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 копійок і 1 гривня. Монети номіналом 3, 15 та 20 копійок в обіг випущені не були.

14 листопада 1991 року Президія Верховної Ради України прийняла постанову «Про національну валюту на Україні». Цим документом передбачалось введення в обіг на території України національної валюти в І півріччі 1992 року. Тому заходи з виготовлення гривні здійснювались у прискореному темпі. Ще 23 жовтня 1991 року було підписано контракт з «Кенедієн Банкнот Компані» на виготовлення гривні. Достатніх потужностей для якісного друку щонайменше 1,5 млрд. необхідних банкнот фірма не мала. Отже, за згодою Леоніда Кравчука, 18 січня 1992 року у Києві було укладено контракт з англійською фірмою «Томас Де Ла Рю». Від Національного банку його підписав тодішній голова НБУ В.П.Матвієнко. Він же затвердив до друку купюри номіналом 50 і 100 гривень.

Хоча гривня була виготовлена вчасно, складна економічна ситуація вимагала введення перехідних грошей, які б прийняли на себе тиск інфляції і загрозу неплатежів, як це було в свій час і в США. Виготовлені тоді купоно-карбованці виконали функцію таких грошей, забезпечивши виплати зарплат шахтарям, пенсіонерам, державним службовцям. Це дало змогу уникнути дефіциту грошових знаків, який виник при виході України з рублевої зони.

Паралельно з виготовленням гривні здійснювались заходи з впровадження власних потужностей для друкування грошових знаків і цінних паперів. 18 вересня 1991 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про створення потужностей з виготовлення національної валюти і цінних паперів». Згідно з цією постановою Національний банк створив дирекцію з будівництва необхідних об'єктів. Були укладені угоди з провідними світовими виробниками найсучаснішого обладнання з виготовлення грошей, яке і стало технічною базою для друку гривні на вітчизняному Банкнотно-монетному дворі. Таким чином, були закладені основи для самостійного випуску українською державою власних грошових знаків.

Грошова реформа 25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні". Безпосередньо виконання грошової реформи було покладене на Національний Банк України, який тоді очолював Віктор Ющенко.

Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася 2-16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню.

Протягом 15 днів - від 2 до 16 вересня 1996 року - в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.

Час для цього було обрано не цілком вдалий. Грошова реформа не була підкріплена іншими заходами у сфері податкової, бюджетної політики тощо, про що свідчило, зокрема, зосередження майже половини усієї грошової маси в наступні роки в сфері тіньової економіки, значне переважання купівлі населенням іноземної валюти над її продажем. Курс гривні майже два роки утримувався завдяки жорсткій монетарній політиці, тобто штучному заниженню грошової маси щодо валового внутрішнього продукту, що посилювало грошовий голод на гривню, бартеризацію торгівлі, кризу не платежів та ін. Внаслідок цього курс долара в 1996 р. знизився на 24% (вплив гривні був незначний, оскільки її було впроваджено наприкінці того ж року), в 1997 році - на 9%. У 1997 році дещо зріс рівень монетизації економіки. З зростанням дефіциту державного боргу та виплат відсотків по ньому, неефективним використанням бюджетних коштів, зменшенням валютних резервів НБУ, погіршенням фінансового становища підприємств тощо в 1998 це призвело до поступової девальвації гривні, яка становила 84%. Водночас при запровадженні режиму конвертованості гривні не було дотримано основних вимог конвертованості.



РОЗДІЛ ІІ. ГРИВНЯ - НАЙКРАСИВІША ВАЛЮТА СВІТУ

Королевою «конкурсу краси» серед валют в 2008 році стала українська гривня, обійшовши понад 50 інших «суперниць» з усього світу. Змагання відбувалося не лише у красі, а й у міцності, банківському забезпеченні та платоспроможності.

Швейцарські фінансисти розглянули понад 50 найпопулярніших валют під час естетики Міжнародного Фінансового щорічного засідання комісії з Банку (ІFB). П'ятірка найгарніших валют наступна: (Додаток 3)

Українська гривня

Австралійський долар

Євро

Болгарський Лев

Американський долар

Валюти оцінювалися багатьма критеріями: окрім естетичного оформлення грошових знаків бралися до уваги їх платоспроможність, банківське забезпечення, історичне значення зображення на валюті (особистості та архітектурні споруди), міцність.

Цікаво, що екзамен на міцність «провалив» канадський долар - він рвався найчастіше. Також тендітним виявилися англійський лат.

Серед конкурентів у 2015 році - 100 російських рублів з Кримом, нові 20 євро і 100 гривень, які представив Національний банк наприкінці 2014 року. Портрет Тараса Шевченка розташований по центру банкноти, а не по праву сторону, як раніше. На зворотному боці замість ілюстрації до "Катерини" з'явився червоний корпус Національного університету ім. Шевченка. Трохи змінився колір грошового знака, він став оливково-жовтавим та відправив нову 100-гривневу банкноту на Міжнародний конкурс паперових грошей, який проводиться Міжнародною банкнотною спільнотою та Інститутом міжнародних грошових досліджень.



РОЗДІЛ ІІІ. ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКУ ГРИВНЮ

У нещодавньому повідомленні Нацбанк запевняв, що довіра українців до національної валюти збільшується.

Привернути увагу населення до гривні, вочевидь, вдалося завдяки двозначним цифрам прибутковості депозитів у національній валюті.

Та українці знову починають панікувати і сумніватися, чи не перевести свої заощадження в долари.

Українці продовжують подумки рахувати все в американській валюті - від вартості житла до суми, на яку підвищилася мінімальна пенсія.

Не всі знають історію гривні, а про неї можна розповісти багато.

Наприклад, у 2008 році комісія з естетики Міжнародного фінансового банку визнала гривню однією з п'яти найкрасивіших валют світу.

Родом з минулого. Гривнею за прадавніх часів називали прикрасу з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї, тобто на "загривку".

У різні періоди це слово означало і мідяну монету в дві з половиною копійки, згодом - у три, і, нарешті, назву «гривеник» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок.

Змінюючи «обличчя» Перша гривня - це немонетний платіжний засіб Русі. Так звана Київська гривня важила 140-160 грам, а Чернігівська - до 200 грам. Були в обігу монетні, новгородські і татарські гривні.

У березні 1918 року Центральна Рада схвалила закон про введення нової грошової одиниці - гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця - до того в УНР ходили карбованці. Якщо у квітні цього ж року гетьман Скоропадський відновив як грошову одиницю карбованець, то у грудні гривня повертається вже завдяки Директорії, але знову ненадовго.

Після падіння Директорії гривні не було в обігу до здобуття Незалежності.

Канадські гривні. Сучасна гривня введена в обіг 2 вересня 1996 року. Однак перші банкноти гривні були виготовлені в Канаді фірмою Canadian Bank Note Company ще в 1992 році.

Тоді у канадської компанії замовили виготовлення банкнот номінальною вартістю 1, 2, 5, 10 та 20 гривень. Пізніше було прийнято рішення замовити банкноти номінальною вартістю 50, 100,200 гривень у британської компанії Thomas De La Rue Company Limited

З 22 березня 1994 року друк гривні за кордоном припинений, адже в Україні був збудований власний Банкнотно-монетний двір.



«Гривневі» українці. На гривневих банкнотах зображенні обличчя відомих кожному українцю людей. Та не усі персоналії, які причетні до творення державності, потрапили на українські гривні. І не без суперечок відбувалося затвердження цих персон.

Так, художник Василь Лопата, який оформлював гривні, пропонував кандидатуру княгині Ольги, однак її не затвердили. Проте Ользі такі знайшлося місце, правда, лише на пам'ятній срібній монеті номіналом 10 гривень, випущеній у 2000 році.

Цікавим є ще один момент. Під час затвердження кандидатур, тодішній спікер парламенту Леонід Кравчук сказав, що треба утриматися від кандидатури гетьмана Мазепи, щоб «не дражнити гусей», натякаючи на московський уряд, розповідав Лопата у інтерв'ю агентству УНІАН.

Геть «совок». Українці могли і не потримати в руках двогривневу чи двадцятигривневу купюри. Адже спочатку планувалося випустити банкноти радянського номіналу, тобто 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 і 200 гривень.

Згодом вирішили замінити тригривневу банкноту на двогривневу, а 25-гривневу - на 20-гривневу. Відмовилась Україна випускати і копійки за радянським зразком - 3, 15 і 20, замінивши їх, на 2, 10 і 25 копійок.

Валюта «на ногах» Символ гривні, який був уведений 1 березня 2004 року, вибирали довго і не без проблем. Аж 9 місяців тривав конкурс із створення графічного знаку української національної валюти, в якому могли брати участі усі охочі, хто надавав ескізи та письмове обґрунтування.

Зрештою конкурсна комісія нацбанку відібрала 12 варіантів символу гривні, а згодом вибір стояв уже між двома варіантами.

Згідно з першим, графічний знак являв собою видозмінену заголовну латинську букву U (Ukraine), яку перетинали дві вертикальні лінії, виконану в кольорах національного прапора, жовтим кольором на синьому фоні. Знак символізував європейський вибір України.

Також, як заявляли тоді представники влади, графічне зображення схоже на тризуб, а дві вертикальні лінії символізують стабільність гривні - нацвалюта твердо стоїть «на двох ногах».

Другий варіант графічного символу гривні складається з двох елементів: рукописному варіанті букви «г» (кирилиця) - вона позначає першу букву в назві «гривня» двох горизонтальних паралельних ліній.

Зрештою символом гривні був обраний другий знак. Цікаво, що при описі графічного зображення, тодішній голова Нацбанку Сергій Тігіпко заявив, що дві горизонтальні лінії означають стабільність нацвалюти. Хоча раніше влада так само пояснювала вертикальні лінії на іншому ескізі.

Ув'язнена в доларі. Серед банкірів розповсюджений жарт з приводу символізму залежності гривні від курсу долару. Якщо накласти знак гривні на знак долару, вийде «в'язень» за решіткою.

Англійська s, українська г утворюють знак нескінченності.

Підкосило. Гривня за роки свого існування пережила два важких періоди, внаслідок яких українська нацвалюта дешевшала удвічі.

Під час кризи 1998 року, коли курс рубля обвалився ушестеро, гривня також постраждала, адже з 2 гривень за долар улітку 1998 року виросла до 4 гривень за долар на початку 1999 року.

Ще одне рекордне падіння спіткало гривню внаслідок кризи, яка почалася у кінці 2008 року. Якщо середній курс нацвалюти у 2008 році становив 5,26 гривні за долар, то середній курс у 2009 році сягнув 7,79 гривні за долар, у 2010 - 7,94 гривні за долар, у 2017 році - 26.29 гривні за долар. Так, від моменту «народження» гривня досить здешевіла.

На пам'ять. Крім звичайних банкнот, Нацбанк випускає цікаві ювілейні та пам'ятні монети у гривні. На кінець травня 2013 року було випущено 534 монети, які зроблені з різних металів, зокрема, золота, срібла та недорогоцінних металів. Пам'ятні та ювілейні монети, зазвичай поділяються на серії.

Нещодавно Нацбанк ввів в обіг монети, присвячені 1025-річчю хрещення Київської Русі, найдорожча з яких, золота 100 - гривнева монета коштує 18 555 гривень.

«Фальшивки». В обігу «гуляють» не лише справжні, а і фальшиві гривні. Як стверджують у Нацбанку, підробляють українську нацвалюту значно рідше, ніж наприклад євро у ЄС.

Зокрема, у 2012 році із 2,513 мільярда банкнот, 8,544 тисячі банкнот виявились фальшивими.

Водночас, за даними регулятора, кількість фальшивок зменшується. У 2011 році на 1 мільйон гривневих банкнот припало 3,4 штуки підроблених, тоді як в 2010 році цей показник становив 5 штук, а у 2009 році - 5,5 штуки.



Гімн. Влітку 2012 року Нацбанк почав підтримувати національну валюту по-новому - піснею. Так, відділення банків отримали диск із так званим «гімном гривні».

Пісня під назвою «Наша гривня» була написана підприємцем та фінансистом Михайлом Гройсманом, а виконували її учасник «Голосу країни» Сергій Юрченко та заслужена артистка України Наталка Карпа.

За словами представників Нацбанку, пісня дісталася регулятору безкоштовно, а от тираж дисків обійшовся у 16 тисяч 139 гривень 20 копійок.

Поезія, повинна бути одним із символів славнозвісного «покращення», адже, у тексті звучить похвала главі держави «Президентові щиру подяку складаю. «За стабільність в державі, а це - головне».

Згодом у ЗМІ з'явилася інформація, що пісню про гривню уже співають на сільських весіллях.

Під час дослідження вирішено поєднати гривню з іншими валютами світу та з'ясувати на яких банкнотах знаходиться жінка.

Шукаємо жінку на банкнотах світу. Жінок зображено на банкнотах набагато менше ніж чоловіків. Таким чином у монетній справі процвітає дискримінація за гендерною ознакою.

Найпопулярніша дама - англійська королева: портрет Єлизавети ІІ прикрашає лицьову сторону всіх англійських банкнот та інших держав, що входять у Британську співдружність (Додаток 4). До появи євро на купюрах багатьох європейських країн зустрічалися різні жінки - звісно ж, менш відомі ніж королева. На 20 німецьких марках письменниця Дросте-Хюльскофф (Додаток 4). 100 марках - піаністка Клара Шуман (Додаток 5).

На 1000 італійських лір - педагог Марія Монтессорі (Додаток 5).

На 100 норвезьких кронах дівчини Коллет (Додаток 5). У Росії на грошах зображено лише одну жінку - Катерину Велику дореволюційна банкнота з її зображенням номіналом 100 карбованців вважається однією з найкрасивіших банкнот.

На українській валюті жінка зустрічається один раз - Леся Українка на 200 гривневій купюрі.



ВИСНОВКИ

Досліджуючи українську гривню за допомогою літератури та інтернет-ресурсів з'ясувалось, що вона має глибокі корені походження часів Київської Русі і до сьогодення.

Проаналізували гривню за часів Київської Русі, періоду УНР, Директорії, за П.Скоропадськогота, радянських часів та гривню в період незалежності України. Порівняли з валютами інших країн на яких зображено жінок. З'ясувалось що тільки на одній українській грошовій одиниці зображена жінка, це купюра 200 гривень. Під час дослідження виявлено цікаві факти про національну валюту.

Було проведено анкетування серед учнів 9-х класів і студентів ДОННУ м.Вінниці з метою з'ясування, відомостей про українську гривню та кого вони хотіли б бачити на купюрі 1000 гривень, яка є вже в проекті нашої держави.

В анкетуванні взяло участь 19 учнів, віком 14-15 років, учнів 9-х класів та 10 студентів ДОННУ м. Вінниці. За результатами анкетування виявилося, що лише 40% школярів мають поверхову інформацію про виникнення української гривні, 60% не знайомі з виникненням української гривні. Серед студентів лише 30% знайомі з історією походження валюти, а 70% не знайомі. Опрацювавши результати другого запитання в анкетуванні серед учнів, що 45% на банкноті 1000 гривень хотіли б бачити Л. Кравчука, як першого президента України, а 55 % вважають, що на банкноті 1000 гривень повинна бути княгиня Ольга. Серед студентів 20% бачать княгиню Ольгу, 45% - Л. Кравчука, 35% - Данила Галицького.

Проведено конкурс серед молоді «Найкрасивіша українська банкнота».

В конкурсі взяли участь молоді люди. Представлено банкноти: 50, 100, 200, 500. Купюри оцінювалися багатьма критеріями: окрім естетичного оформлення грошових знаків бралися до уваги їх історичне значення зображення (особистості та архітектурні споруди).

Підсумовуючи результати конкурсу було визнано купюру 200 гривень на якій зображена відома українська письменниця Л. Українка переможною та найкращою банкнотою. Приваблювало ніжність кольору, виразне, красиве обличчя, яскравіше виділялась серед інших банкнот.

Для України національна грошова одиниця - віками омріяна, багатьма поколіннями виплекана ідея, що уособлює жадану незалежність, самоутвердження нації. Надто довгим, тернистим і складним виявився шлях України до суверенної гривні. Шлях, припорошений пилом століть...

Українські гривні - не тільки грошові знаки. На них, у них - наша історія і наш загнаний колись у підпілля, але збережений патріотизм.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Турмис Н. В. Давньоруське карбування: історіографія проблеми // Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Вип. XI. - Дрогобич: Каменяр, 2003. - С. 156-165.

2. Історія гривні на сайті НБУ.

3. Скоморович І. Г., Реверчук С. К. Історія грошей і банківництва: Підручник - Київ: Атіка, 2004.

4. Віталій Черноіваненко. Історія паперових грошей України 1917-1920 років. Дзеркало Тижня, № 37 (361) 22 - 28 вересня 2001.

5. Швець В. Є. Грошова система України періоду Центральної Ради // Фінанси України - № 4, 2004.

6. Комаринська З. М. Історія грошей - Львів: Львівський банківський коледж, 1998.

7. Історія паперових грошей України 1917 - 1920 рр.

8. Українські банкноти різних часів на сайті banknoteworld.com

9. В.Матвієнко "Автограф на гривні", газета "Обрій" (архів), №№ 26(57) (грудень 2001); 1 (58) (03.01.2002); 2 (59) (10.01.2002); 3 (60) (17.01.2002); 4 (61) (24.01.2002); 5 (62) (31.01.2002); 8 (65) 21.02.2002; 10 (67) (7.03.2002); 11 (68) (14.03.2002)

10.http://o.shulakov.tripod.com/Artic/ZerkaloU.htm

11.http://pidruchniki.com/15060913/bankivska_sprava/viniknennya_evolyutsiya_grivn



ДОДАТКИ

Українські гривні за часів Директорії УНР

Купонокарбованці (1991 р.)



Українська гривня

Австралійський долар

Євро

Болгарський Лев

Амереканський долар



Найпопулярніша дама - англійська королева: портрет Єлизавети ІІ прикрашає лицьову сторону всіх англійських банкнот та інших держав, що входять у Британську співдружність (мал. 1)

20 німецьких марках письменниця Дросте-Хюльскофф (мал. 2 )

100 марків - піаністка Клара Шуман. (мал. 1 )



1000 італійських лір - педагог Марія Монтессорі (мал. 2 )

100 норвезьких кронів дівчина Коллет (мал. 3 )

Анкетування

«Що Ви знаєте про українську гривню»

Що вам відомо про виникнення української гривні?

__________________________________________________________________

Вам запропоновано створити нову українську банкноту 1000 гривень, то зображення кого б Ви на ній хотіли побачити?_________________________

Результати анкетування:

В анкетуванні взяло участь 19 учнів, віком 14-15 років, учнів 9-х класів та 10 студентів ДОННУ м. Вінниці. За результатами анкетування виявилося, що лише 40% школярів мають поверхову інформацію про виникнення української гривні, 60% не знайомі з виникненням української гривні. Серед студентів лише 30% знайомі з історією походження валюти, а 70% не знайомі. Опрацювавши результати другого запитання в анкетуванні серед учнів, що 45% на банкноті 1000 гривень хотіли б бачити Л. Кравчука, як першого президента України, а 55 % вважають, що на банкноті 1000 гривень повинна бути княгиня Ольга. Серед студентів 20% бачать княгиню Ольгу, 45% - Л. Кравчука, 35% - Данила Галицького.

Конкурс: «Найкрасивіша українська банкнота»

В конкурсі взяли участь молоді люди. Представлено банкноти: 50, 100, 200, 500. Купюри оцінювалися багатьма критеріями: окрім естетичного оформлення грошових знаків бралися до уваги їх історичне значення зображення (особистості та архітектурні споруди).

Підсумовуючи результати конкурсу було визнано купюру 200 гривень на якій зображена відома українська письменниця Л. Українка переможною та найкращою банкнотою. Приваблювало ніжність кольору, виразне, красиве обличчя, яскравіше виділялась серед інших банкнот.

Размещено на Allbest.ru

...