Становлення аграрної освіти на Черкащині: Прусянські сільськогосподарські класи (початок XX ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

становлення аграрної освіти на черкащині: прусянські сільськогосподарські класи (початок xx ст.)

Костюк М. В. , кандидат історичних наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних і правових дисциплін

Уманського національного університету садівництва

У статті на основі архівних матеріалів висвітлюється навчально-практична діяльність Прусянських сільськогосподарських класів на початку XX ст.

В статье на основании архивных материалов освещается образовательно-практическая деятельность Прусянских сельскохозяйственных классов в начале XX века.

On the basis of archival materials of teaching and practical work Prusyanskyh agricultural classes at the beginning of the XX century.

Сільськогосподарська освіта - невід'ємна частина системи неперервної освіти в державі, основним завданням якої в нинішніх умовах є підготовка високопрофесійних кадрів аграрної галузі, знання та вміння яких відповідали б вимогам часу. Діяльність сільськогосподарських навчальних закладів України, особливо їх регіональний аспект, тривалий час була поза сферою наукових досліджень. Черкащина, як один із сільськогосподарських центрів нашої країни, де становлення та розвиток освітніх закладів аграрного профілю пореформеного періоду другої половини XIX - початку ХХ ст. відбувалося інтенсивно, мала свою специфіку. Тому аналіз діяльності регіональних сільськогосподарських освітніх закладів та підвищення аграрної культури має суттєве значення для відтворення історії вітчизняної аграрної науки, удосконалення професійної підготовки спеціалістів галузі в сучасних умовах.

В кінці ХІХ - на початку ХХ ст. на Черкащині діяло декілька нижчих сільськогосподарських навчальних закладів, серед яких виділялися: Мошногородищенська нижча сільськогосподарська школа 1-го розряду, Золотоніська сільськогосподарська школа, Златопільське нижче сільськогосподарське училище, Бобрицька школа садівництва та городництва та Прусянські сільськогосподарські класи.

Прусянські класи були засновані в 1904 р. землевласником Київської губернії Т. І. Осадчим у його маєтку при с. Пруси Прусянської волості Черкаського повіту Київської губернії. Київським Губернським комітетом попечителів про народну тверезість було вирішено 10 травня 1904 р. відкрити коштом комітету в Прусах Черкаського повіту початкове училище з вечірніми класами для дорослих. На його утримання Губернським комітетом щорічно асигнувалось 850 крб. [5, арк. 1]. Для цих класів 1 липня 1906 р. Київським Губернським земством була придбана ділянка землі площею 20 десятин з будівлями: кам'яним будинком та сараєм під залізними покрівлями, погребом, двома коморами, усім живим і мертвим реманентом вартістю 10 049 крб. [4, арк. 105, 108]. В 5-ти верстах від класів знаходилась станція Райгород, а в 7-ми - Кам'янка: обидві Південно-Західної залізниці.

При класах засновувався спостережний комітет, до складу якого входили: 5 представників земства терміном на 3 роки, що вибиралися губернським комітетом, 1 представник місцевого сільського населення, що вибирався сільським сходом с. Прусів, 1 представник Києво-Подільського управління Земського і Державного майна. Так, членом спостережного комітету від місцевого населення був обраний селянин Кузуб [2, арк. 2; 3, арк. 49]. Спостережний комітет слідкував за всім навчальним процесом у класах, в тому числі: за виконанням програм, практичними заняттями, порядком, утриманням учнів, звітністю. В 1906 р. до складу комітету ввійшли: попечит ель класів - Київський губернський предводитель дворянства, гофмейстер Двору його Імператорської Величності, князь М. В. Рєпнін, Київський губернський земський гласний К. А. Березовський, директор Райгородського цукрового заводу Ф. Ф. Васильківський, член Черкаської повітової земської управи О. В. Чугаєв та нотаріус Кам'янки А. М. Доленго-Семеновський [4, арк. 105]. Попечитель класів вибирався засновником із осіб, що надавали класам сприяння шляхом матеріальної допомоги або брали участь в організації навчального закладу, і затверджувався Міністерством Землеробства. Спостережним комітетом при участі педагогічної ради були складені правила, затверджені 6 квітня 1904 р. Києво-Подільським управлінням земства та Державного майна, якими керувався в своїй діяльності завідуючий класами [1, арк. 19].

Класи знаходились у віданні Міністерства Землеробства і Державного Майна по Департаменту Землеробства. Загальний нагляд за ними здійснювало місцеве управління землеробства і державного майна. В класи приймалися хлопчики, переважно діти місцевого населення не молодші 15 років, що закінчили двокласні сільські та міські училища, прихожими. Для найбідніших учнів при класах засновувалось 10 казенних стипендій по 50 крб. При класах був пансіон на 15 осіб. Пансіонери отримували від класів квартиру та харчування, одяг мав бути власним. Навчання для всіх - безкоштовне [4, арк. 105]. Класи відкрилися 12 вересня 1904 р. [2, арк. 7]. До липня 1906 р. завідував класами їх засновник Т. І. Осадчий, а з липня по вересень - колишній викладач класів В. О. Л'етьєн, з вересня по листопад - викладач класів С. Ф. Бадігін, а з листопада до кінця 1907 р. - викладач спеціальних предметів Прасковейської казенної сільськогосподарської школи В. Е. Громека. Викладачем спеціальних предметів до липня 1906 р. був студент Київського політехнічного інституту В. О. Л'етьєн, а з грудня 1906 р. викладач спеціальних предметів Покровської земської школи - П. С. Александрович. Викладачем садівництва та бджільництва з часу заснування класів і до серпня 1905 року був І . Ю. Коржов, а з серпня 1905 р. - С. Ф. Бадигін [4, арк. 105-106]. Річне утримання штату Прусянських сільськогосподарських класів було наступним: завідувачу - 500 крб., учителю - 500 крб., всього - 1 700 крб. [1, арк.19].

З метою виконання основного завдання сільськогосподарських класів - готувати освічених землеробів, які б мали знання з садівництва та городництва - губернською управою було запропоновано губернському комітету призначити на 1907 р. 4 372 крб. на утримання, 1 231 крб. - на обладнання господарства, гуртожитку та квартир завідувачу і двох викладачів та 1 700 крб. - на ремонт і спорудження нових будівель. Всього - 7 303 крб. Проте через надзвичайно слабке фінансування на розвиток своєї діяльності класи отримали всього 500 крб.[3, арк. 49].

На 1 січня 1906 р. в Прусянських сільськогосподарських класах навчався 51 учень, з них у 1-му класі 28, а в 2-му - 23. На 1 січня 1907 р. у класах було 35 учнів, з них в 1-му кл. - 11, а в 2-му - 24. Серед них 28 учнів отримували стипендії, оскільки деякі з них мали приватні стипендії. Всі учні - діти селян Київської губернії Черкаського і сусідніх повітів, із Прусів - 3 учні. За віком учні розподілялись наступним чином: 15 років - 2, 16 років - 7, 17 років - 12, 18 років - 8, 19 років - 3, 20 років - 3. Разом - 35 учнів. Всі православні, закінчили двокласні училища [4, арк. 106].

Відповідно до правил (п. 4.5.) курс навчання тривав 2 роки і розподілявся на 2 класи. Учням повідомлялися необхідні для сільського господаря елементарні знання про явища природи, господарський розвиток, основи землеробства, садівництва, городництва та головні закони, що стосувалися сільського населення. Теоретичні навчання відбувалися переважно в зимовий час. Практичні - полягали в виконанні учнями всіх сільськогосподарських робіт в господарстві, зокрема, в плодовому розпліднику, саду і городі [2, арк. 4-5; 1, арк. 19].

В класах вивчалися наступні предмети: в 1-му класі: землеробство - за підручником Власова про ґрунтознавство; тваринництво - за підручниками Червінського про будову тварин; садівництво - за підручниками Паликевича про плодовий розплідник; городництво - за підручником Пашкевича про городництво; зоологія - за підручниками Брутана про хребетних; ботаніка - за підручниками Кравцова і Боридіна - морфологія рослин; хімія - за підручниками Григор'єва про металоїди; фізика - за підручником Ковалевського про властивості та тіла; бджільництво - за підручником Потєхіна про бджолу та її життя. В 2-му класі вивчалися: землеробство - за нотатками викладача про культуру хлібних злаків; тваринництво - за підручниками Червінського про харчування тварин; садівництво - за підручниками Паликевича про плодовий сад; городництво - за підручником Пашкевича і Шредера про городні овочі; зоологія - за підручниками Брутана про безхребетних; ботаніка - за підручниками Боридіна систематика рослин; хімія - за підручниками Григор'єва повторення основ; фізика - за підручниками Ковалевського повторення фізичних законів; бджільництво - за підручником Потєхіна про догляд за бджолами і влаштування бджільників; законоведення - за підручниками Дружиніна про головні закони, що стосуються селян [4, арк. 106-107]. В 1906-1907 рр. класні заняття до 1 листопада проводились одним викладачем, з 1 листопада до 10 грудня - двома, а з 11 листопада до 20 грудня - трьома викладачами. Щоденно в кожному класі проводилось по 4-5 уроків. Так, до 20 грудня 1906 р. по предметах в різних класах було проведено наступну кількість уроків: в І-му класі - 94, в ІІ-му - 106, в ІІІ-му - 200.

Станом на 1 січня 1907 р. Прусянські сільськогосподарські класи мали в розпорядженні наступний живий і мертвий реманент: 3 коней вартістю 320 крб., 3 голови великої рогатої худоби - 135 крб., 2 сім'ї бджіл - 10 крб. Всього на суму 465 крб. Кошти на придбання худоби були асигновані Департаментом Землеробства по проханню Київського губернського комітету [4, арк. 108; 3, арк. 49]. Відносно задовільно Прусянські класи були забезпечені різноманітними сільськогосподарськими знаряддями та інструментами: 1 рядова сівалка Ельворті - 145 крб.; 1 жатка Ельворті - 200 крб.; 1 борона Гена - 25 крб.; 1 соломорізка Моріца - 50 крб.; 1 екстиртатор Гена - 42 крб.; 1 віялка - 75 крб.; 1 сортувальна - 75 крб.; 1 пожежний насос - 130 крб.; 1 віз дерев'яний - 30 крб.; 1 сани прості селянські - 5 крб.; садові інструменти - 35 крб. Всього на суму - 1 002 крб. Меблі і посуд - 450 крб. [4, арк. 108]. Шкільна бібліотека налічувала 362 книги на суму 370 крб.; підручників - 198, географічних карт 8 - 50 крб.; колекція насіння - 15 крб.; колекція плодів - 200 крб.; гербарії - 30 крб.; геодезійні інструменти - 100 крб.; таблиці з природознавства - 15 крб. Всього налічувалось посібників і праць на суму 880 карбованців. Все майно Прусянських сільськогосподарських класів за оцінкою на 1 січня 1907 р. становило: 9 997 крб. 80 коп. [4, арк. 108-109]. Таким чином, матеріальна база сільськогосподарських класів була відносно достатньою і забезпечувала теоретичний і практичний процес усім необхідним.

При класах існував інтернат на 15 учнів, решта ж учнів жили в найманих квартирах у селян с. Прусів або у своїх батьків. Життя учнів пристосовувалось до умов простого та здорового селянського середовища. Взимку учні вставали о 7-й годині. О 8-й год. пили чай з чорним хлібом і лимоном. З 8.30 до 13.30 год. займалися в класах, а о 14 год. обідали. Обід складався з двох страв: супу або борщу (двічі в тиждень з м'ясом, а в інші дні - з рибою) та каші з молоком, салом або олією. З 15 до 17 год. учні працювали в дворі господарства. В 17. 30 год. пили чай з чорним хлібом, а в 19.30 год. вечеряли. До 23 год. учні лягали спати. В 1906 році утримання учнів коштувало казні та земству 1 291 крб. 79 коп., тобто на одного стипендіата припадало 64 крб. 59 коп. [4, арк. 107].

На роботи учні призначалися з таким розрахунком, щоб кожен із них, побувши на різній роботі, навчився її виконувати і ставитися до неї свідомо. Крім того, до обов'язків учнів належало підтримання порядку в приміщеннях, які вони займали. Взимку, коли польові роботи припинялися, учні призначались для виконання дворових робіт і годівлі худоби. Причому, після класних занять вони обов'язково повинні бути 2 год. на свіжому повітрі. Також фізичному і розумовому вихованню учнів приділялась належна увага. За виконані роботи учні отримували винагороду за визначенням ради класів. Випускники класів, які витримали з успіхом іспити, отримували атестат.

Метою Прусянських сільськогосподарських класів було розповсюдження серед місцевого населення сільськогосподарських знань взагалі та окремих його галузей, таких як: садівництво, городництво, бджільництво, шляхом теоретичних і практичних занять з учнями [2, арк. 4].

Навчальною базою для практичних занять учнів і матеріальною підтримкою для Прусянських сільськогосподарських класів була ділянка землі площею 20 десятин, із яких 17 підлягало обробітку. Земля використовувалася під поле, плодовий розплідник, сад і город. Полівництво було організоване за сівозмінною системою, чотирьохпільне: пар; озимі (жито і пшениця); олійні; ярові (ячмінь овес, просо). Кормова площа збільшувалась підсівом багаторічних трав поза сівозмінною. Врожайність вирощуваних культур була наступною: жита - 180 пудів, пшениці - 901/2 пуда, ячменю - 149 пудів, вівса - 50 пудів, проса - 30 пудів, кукурудзи - 20 пудів, кормових буряків - 600 пудів, картоплі - 200 пудів, сіна - 150 пудів [4, арк. 107]. Тваринництво велося безсистемно через відсутність належних приміщень.

В 1907 р. Прусянські сільськогосподарські класи були перетворені в школу садівництва та городництва з відділенням бджільництва. В кошторис на утримання школи та її обладнання було виділено 7 500 крб. [4, арк. 32, 53]. Отже, сільськогосподарські класи, в цілому, сприяли популяризації та розповсюдженню аграрних знань в Черкаському регіоні.

прусянський сільськогосподарський клас землероб

Список використаних джерел

1. Державний архів Черкаської області, ф. 111, оп. 1, спр. 8, арк. 1-20.

2. Центральний державний історичний архів України у м.Києві (далі - ЦДІАУ м.Київ), ф.12, оп. 1, спр. 302, арк. 13.

3. ЦДІАУ м. Київ, ф. 442, оп. 642, спр.1 32.ч. VIII, арк. 1-49.

4. ЦДІАУ м. Київ, Ф.442, оп. 660, спр.263, арк. 32-33, 105-110, 431-432.

5. ЦДІАУ м. Київ, Ф.707, оп. 227, спр.72, арк. 1-20.

Размещено на Allbest.ru