Проблеми розвитку української військової символіки у редакційній політиці Військово-історичного альманаху

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми розвитку української військової символіки у редакційній політиці Військово-історичного альманаху

Національним військово-історичним музеєм України, Військово - історичний альманах з першого номера приділяв значну увагу дослідженню проблем розвитку української військової символіки. У кожному номері журналу редакцією визначалися до публікації матеріали з проблем геральдики, фалеристики, вексилології, емблематики чи уніформістики. Матеріали, розміщені в альманасі, присвячені як історичним аспектам української символіки, так і символіці Збройних Сил України та інших військових формувань новітнього періоду.

До історичних аспектів української символіки слід віднести статті Олексія Сокирка, Володимира Панченка, Ніни Ковтанюк, Миколи Чмира, Тараса Штика, Андрія Руккаса, Віктора Карпова, Віталія Манзуренка, Жанни Денисюк, Михайла Ковальчука та ін.

Наприклад, у статті Володимира Панченка йдеться про українське прапорництво ХУП-ХУШ ст. та його символіку. Подаються відомості про окремі прапори та аналізується їхній стиль. Проаналізувавши відомості про прапори часів Богдана Хмельницького, автор стверджує, що «вже за часів Богдана Хмельницького в символіці козацького прапорництва утверджуються два основні мотиви: 1) зображення хреста, часто у сполученні з півмісяцем, сонцем та зірками; 2) зображення християнських святих або їхніх атрибутів» [19, 108]. Такі мотиви переважали до початку ХУШ ст., коли під впливом барокко, що панував тоді як в українському мистецтві загалом, так і в геральдиці зокрема, композиція козацьких прапорів почала істотно ускладнюватися. Друга половина ХУЛІ ст. стала для української козаччини добою розквіту власного прапорництва, витворення особливого стилю козацької вексилології, - стверджує Володимир Панченко.

Поза рамками історичних досліджень, на думку іншого автора Олексія Сокирка [24, 108], залишилася важлива тема складника збройних сил гетьманської держави - охотницького або найманого війська. Існування й діяльність найманого війська застерігалися Глухівськими договірними статтями.

Безумовно, самобутність охотницького війська позначилася на його символіці. Автор у своїй розвідці зробив спробу реконструювати одяг та прапори війська. Він стверджує, що формування комплексу однотипного вбрання, фактично прототипів українських одностроїв, саме в охотницькому війську є цілком закономірним.

Ніна Ковтанюк подає відомості про проведену в березні 2002 р. у Національному музеї історії України виставку атрибутів гетьманської влади та особистих речей Богдана Хмельницького [10, 128]. Центральним експонатом виставки став особистий прапор гетьмана. Як стверджує Н. Ковтанюк, він виготовлений близько 1649 р. і первісно був білого кольору з малиновою лиштвою. На полотнищі розміщено абревіатуру з букв гетьманського титулу «Б.ХГ.ЄК.МЛО В.З.», що означає «Богдан Хмельницький - Гетьман Єго Королівської Милості Війська Запорозького».

До проблематики державної символіки звернулися знані науковці Марія Дмитрієнко та Юрій Савчук [7, 104]. Їхня наукова розвідка, опублікована у Військово-історичному альманасі, стосується питання опрацювання проекту великого Державного герба України. Вони подають історію використання великого та малого державних гербів УНР, творення наприкінці 30-х рр. XX ст. M. Битинським на замовлення Уряду УНР в екзилі великого, середнього й малого державних гербів.

Значний масив публікацій з питань символіки у Військово-історичному альманасі відноситься до періоду Визвольних змагань 1917-1920 рр. Один із перших матеріалів про однострої української армії та її символіку у цей період надрукував Віктор Карпов [9, 110]. У своєму дослідженні Тарас Штик звертається до проблеми формування Чорноморського флоту Української держави [31, 76], на тлі чого розкриває процес становлення української військово-морської символіки.

До дослідження проблематики створення української військової символіки у період Визвольних змагань долучився науковець Микола Чмир [28, 92]. На сторінках альманаху він публікує низку наукових доробок, що стосуються відзнак військових звань українських збройних формувань 1917-1921 рр. та позначення прапорами місця розташування органів військового управління Галицької армії. Він відзначає, що власні системи відзнак військових звань мали збройні сили Української Народної Республі - ки, Української Держави, Західноукраїнської Народної Республіки.

Автор справедливо зауважує, що на розвиток системи українськиx військовик відзнак впливали тогочасні політичні обставини й події - революції в Російській і Австро-Угорській імперіях, зміни влади на території Наддніпрянської України (Центральна Рада, Гетьманат, Директорія), існування Західноукраїнської Народної Республіки з власними збройними силами тощо.

В іншій статті Микола Чмир звертає увагу на проблему позначення прапорами місця розташування органів військового управління Української Галицької армії [29, 149]. Він доповнює відомості про встановлення системи «стягів» для позначення місця розташування органів військового управління та військових частин, опубліковані М. Ковальчуком.

Автор особливо наголошує на тому, що всі ці «стяги» виконували суто розпізнавальну функцію і не мали значення Бойових прапорів військових частин. Утім, як свідчать спогади А. Марущенка-Богдановського, цитовані М. Ковальчуком, у 2-му кінному Переяславському полку спробували пристосувати «стяг» до ролі Бойового прапора військової частини шляхом збільшення розмірів та розміщення додаткових зображень і написів.

Військово-історичний альманах на своїх сторінках неодноразово публікував матеріали й документи про українське військове прапор - ництво часів національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. Продовжуючи цю тему, редакція публікує доробок Андрія Руккаса [21, 142] про опис значків для лінійних 4-ої (з 9 червня 1920 р. - 7-ої) стрілецької бригади.

Продовжуючи дискусію, викликану публікацією у Військово-історичному альманасі наказу військам Дієвої армії УНР про позначення місць розташування штабів і управлінь військових об'єднань і з'єднань, військових частин і підрозділів спеціальними стягами [17, 145], які офіційно проіснували до 1 листопада 1921 р., Андрій Руккас наводить текст наказу Головної команди Військ УНР №69 від 1 листопада 1921 р. за машинописною копією, що зберігається в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України [25, 113].

Із матеріальними свідченнями про символіку української армії доби Визвольних змагань 1917-1921 рр. знайомить Королівський музей армії та військової історії Бельгії (м. Брюссель). Тут зібрано зразки одностроїв, дещо з озброєння, світлини, документи. Українська колекція налічує 109 одиниць зберігання. Відомості про цю колекцію подає на сторінках Військово-історичного альманаху науковець Жанна Денисюк [6, 160].

Питанням розвитку української фалеристики на сторінках Військово-історичного альманаху присвятили свої матеріали Степан Пахолко, Ольга Мартин, Віталій Манзуренко, Олександр Кучерук, Андрій Руккас.

Досліджуючи українську фалеристичну спадщину національно-визвольної боротьби ХХ ст., Степан Пахолко та Ольга Мартин [20, 155] особливу увагу звернули на світлини вояків українських військових формувань і розміщені на їхніх одностроях нетрадиційні для військової атрибутики відзнаки у вигляді виробів з бісеру - котильйон - нагрудну прикрасу у формі п'ятикутника з двома прямими нижніми кутами та дашкуватим завершенням.

Бісерний котильйон виготовляли переважно в техніці тканини, що давало змогу будувати композицію з геометричних, рослинних, антропоморфних мотивів, вписувати ініціали тощо. Відмін котильйонів багато. Під різними назвами (котильйон, кутальйон, вісьорик, висьорок), а також і безіменно, цей тип прикрас побутував на Західному Поділлі, Опіллі, Гуцульщині й Буковині.

Андрій Руккас наводить текст документа про розробку проекту ордена «Залізного хреста св. Андрія за похід і бої з 6 грудня 1919 р.», виявлений ним у фонді «Наукове Товариство ім. Т. Шевченка» Національної бібліотеки у Варшаві [18, 155].

Швидкий розвиток української фалеристики в першій половині XX ст. поставив багато питань, на які дослідники ще й досі не дали відповіді. Щобільше - постають питання, пов'язані, зокрема, з виявленням невідомих дотепер українських відзнак та нагород. Віталій Манзуренко віднайшов та описав понад двадцять відзнак, про які не згадувалося в жодному історичному джерелі [13, 130]. Опубліковані у Військово-історичному альманасі відзнаки зберігаються в колекції українських нагород відомого колекціонера доктора Юрія Сас-Подлуського у Чикаго (США).

Автор висловлює припущення, що ці відзнаки спроектовано та виготовлено в одному з таборів для інтернованих українських вояків на території Польщі, про що вказує напис на закрутці однієї з них. Крім цього, серед документів Центрального архіву Війська Польського у Варшаві віднайдено проект емблем родів зброї, тоді було виготовлено і військові відзнаки, наявні в колекції Ю. Сас-Подлуського.

В архіві, що зберігається в родині Новаківських у Львові, Віталію Манзуренко вдалося виявити чотири досі невідомі й недосліджені аркуші проектів українських відзнак [14, 143]. Віталій Манзуренко також провів дослідження й опублікував матеріал про створення нагороди за бої у Львові 1918 р. під час створення на землях Галичини української держави. Він наводить історію питання та подає опис відзнаки [15, 123].

Відомості про нагороди Української Повстанської Армії у проекті Нила Хасевича, а також про маловідомі документи з історії ком - батантської відзнаки «Хрест Симона Петлюри» і «Хреста Українського козацтва» подає Олександр Кучерук [12].

Розвитку сучасної української фалеристики Військово-історичний альманах приділяє важливу увагу. Публікуються матеріали про впровадження державних і відомчих нагород. Матеріали про державні нагороди незалежної України та символіку сучасних Збройних Сил України на сторінках Військово-історичного альманаху подають як спеціалісти відділу нагород Адміністрації Президента України Віктор Бузало [2, 114] та Геральдичної служби Генерального штабу Збройних Сил України Олександр Муравйов [16], так і дослідники Національного військово-історичного музею України Віктор Карпов [8], Олександр Скря - бін, [23, 154] Ігор Чичкань, [27] Людмила Ба - ята, [1, 136] Жанна Денисюк [5, 111] та інші фахівці - Юрій Шаповал, [30, 106] Микола Царенко [26, 122].

Редакція журналу приділила увагу проблемам становлення та розвитку символіки інших військових формувань і, зокрема, символіці Прикордонних військ України [22, 114], Служби безпеки України [3, 149] та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України [4, 150].

Загалом діяльність Військово-історичного альманаху сприяла популяризації процесу становлення та розвитку української військової символіки. Надруковані матеріали охоплюють широкий спектр питань та відображають процеси опрацювання символіки в галузі уніформології, фалеристики, вексилології, емблематики та геральдики. Це дало змогу розгорнути дискусію з того чи іншого питання та відобразити історичні процеси, що протікали під час опрацювання символіки Збройних Сил та інших військових формувань України. Саме цим Військово-історичний альманах є цінним джерелом у дослідженні військової символіки України.

Використані джерела

1. Баята Л. Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників» / Л. Байта, І. Чичкань // Військово-історичний альманах. - 2004. - Ч. 2 (9).

2. Бузало В. Орден Данила Галицького / В. Бузало // Військово-історичний альманах. - 2004. - Ч. 1 (8).

3. Граб С. Геральдичний комплекс Служби безпеки України / С. Граб // Військово-історичний альманах. - 2005. - Ч. 1 (10). - С. 118; Він же. Нагороди Служби безпеки України // Військово-історичний альманах. - 2007. - Ч. 1 (14). - С. 138; Він же. Дві заохочувальні відзнаки Служби безпеки України // Військово-історичний альманах. - 2007. - Ч. 2 (15). - С. 149 - 160.

4. Граб С. Нагороди Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України / С. Граб // Військово-історичний альманах. - 2009. - Ч. 1 (18).

5. Денисюк Ж. Нові нагороди Міністерства оборони України / Ж. Денисюк // Військово-історичний альманах. - 2003. - Ч. 2 (7).

6. Денисюк Ж. Пам'ятки української військової історії в бельгійському музеї / Ж. Денисюк // Військово - історичний альманах. - 2006. - Ч. 1 (12).

7. Дмитрієнко М. Великий Герб нашої держави / М. Дмитрієнко, Ю. Савчук // Військово-історичний альманах. - 2001. - Ч. 1 (2).

8. Карпов В. Бойовий прапор сучасної Української армії / В. Карпов // Військово-історичний альманах. - 2001. - Ч. 1 (2). - С. 110; Він же. Військово-морська символіка України в нарукавних знаках // Військово - історичний альманах. - 2003. - Ч. 1 (6). - С. 120; Він же. Розроблення арматури до одностроїв військовиків Збройних Сил України // Військово-історичний альманах. - 2005. - Ч. 1 (10). - С. 124; Він же. Заохочувальні відзнаки Головного управління розвідки Міністерства оборони України // Військово - історичний альманах. - 2007. - Ч. 2 (15). - С. 144; Він же. Пропам'ятний нагрудний знак «10 років повітряній розвідці» // Військово-історичний альманах. - 2004. - Ч. 2 (9). - С. 138.

9. Карпов В. Однострої Української армії (1917-1920) / В. Карпов // Військово-історичний альманах. - 2000. - Ч. 1.

10. Ковтанюк Н. Богданові речі / Н. Ковтанюк // Військово-історичний альманах. - 2002. - Ч. 1 (4).

11. Комплекс військово-геральдичних знаків, емблем і прапорів // Військово-історичний альманах. - 2001. - Ч. 1 (2).

12. Кучерук О. Маловідомі документи з історії відзнаки УНР. Хрест Симона Петлюри / О. Кучерук // Військово-історичний альманах. - 2003. - Ч. 1 (6). - С. 124; Він же. Проект заснування «Хреста Українського козацтва» (1947 р.) // Військово-історичний альманах. - 2005. - Ч. 2 (11). - С. 151; Він же. Нагороди УПА: проект Ніла Хасевича. Пояснення до проектів орденів, медалей і відзнак // Військово - історичний альманах. - 2002. - Ч. 1 (4). - С. 119.

13. Манзуренко В. Загадка української фалеристики: невідомі українські відзнаки / В. Манзуренко // Військово-історичний альманах. - 2004. - Ч. 2 (9).

14. Манзуренко В. Невідомі проекти січових відзнак Олекси Новаківського / В. Манзуренко // Військово - історичний альманах. - 2005. - Ч. 2 (11).

15. Манзуренко В. Остання лицарська війна в Європі й відзнаки її учасникам / В. Манзуренко // Військово - історичний альманах. - 2007. - Ч. 1 (14).

16. Муравйов О. Нова символіка українського війська (Розробка Воєнно-геральдичної служби ГШ ЗСУ) / О. Муравйов // Військово-історичний альманах. - 2001. - Ч. 2 (3). - С. 110; Він же. Штандарти Міністра оборони України й начальника Генерального штабу Збройних Сил України // Військово-історичний альманах. - 2002. - Ч. 2 (5). - С. 129; Він же. Головні символи нашого війська // Військово-історичний альманах. - 2006. - Ч. 2 (13). - С. 139; Він же. Заохочувальні відзнаки Міністерства оборони України, встановлені 2005 року // Військово-історичний альманах. - 2005. - Ч. 2 (11). - С. 156; Він же. Медаль «10 років Збройним Силам України» // Військово-історичний альманах. - 2001. - Ч. 2 (3). - С. 116.

17. Наказ командування армії УНР про запровадження у військах прапорів єдиного зразка (1919 р.) (Вступне слово й публікація документа Михайла Ковальчука) // Військово-історичний альманах. - 2006. - Ч. 1 (12).

18. Невідомий проект ордена Залізного Хреста св. Андрія (Вступне слово, публікація документа і примітки Андрія Руккаса) // Військово-історичний альманах. - 2008. - Ч. 1 (16).

19. Панченко В. Козацьке прапорництво ХУІІ-ХУШ ст. / В. Панченко // Військово-історичний альманах. - 2008. - Ч. 2 (17).

20. Пахолко С. Котильйон - оберіг українських вояків (1916-1950-ті рр.) / С. Пахолко, О. Мартин // Військово-історичний альманах. - 2006. - Ч. 2 (13).

21. Руккас А. Напрямкові значки 4 (7)-ї стрілецької бригади / А. Руккас // Військово-історичний альманах. - 2007. - Ч. 2 (15).

22. Символіка Прикордонних військ України // Військово-історичний альманах. - 2002. - Ч. 1 (4).

23. Скрябін О. Перехідні вимпели Міністра оборони України / О. Скрябін // Військово-історичний альманах. - 2006. - Ч. 1 (12).

24. Сокирко О. Наймане військо лівобережних гетьманів кінця ХУІІ-ХУШ ст.: «барва», прапори, зброя / О. Сокирко // Військово-історичний альманах. - 2002. - Ч. 2 (5).

25. Стяги штабів, частин та підрозділів Армії УНР / вступне слово і публікація Андрія Руккаса // Військово - історичний альманах. - 2007. - Ч. 1 (14).

26. Царенко М. Символіка Військово-Повітряних Сил України / М. Царенко // Військово-історичний альманах. - 2000. - Ч. 1.

27. Чичкань. І. Нова державна нагорода. Відзнака Президента України - Хрест Івана Мазепи / І. Чичкань, Л. Баята // Військово-історичний альманах. - 2009. - Ч. 1 (18). - С. 159; Чичкань І. Нові нагрудні знаки у Збройних Силах України / І. Чичкань., В. Горелов, О. Муравйов // Військово-історичний альманах. - 2008. - Ч. 2 (17). - С. 120; Чичкань І. Нагрудний знак «Служба шифрувального зв'язку і режиму секретності Збройних Сил України / / І. Чичкань., В. Горелов // Військово-історичний альманах. - 2009. - Ч. 1 (18). - С. 158.

28. Чмир М. Відзнаки військових звань українських збройних формувань 1917-1921 рр. / М. Чмир // Військово-історичний альманах. - 2001. - Ч. 2 (3).

29. Чмир М. Прапори на позначення місця розташування органів військового управління Галицької армії (серпень 1919 р.) / М. Чмир // Військово-історичний альманах. - 2006. - Ч. 2 (13).

30. Шаповал Ю. Символіка Військової служби правопорядку / Ю. Шаповал // Військово-історичний альманах. - 2003. - Ч. 2 (7).

31. Штик Т Кораблі української флоти (1917-1918 рр.) / Т Штик // Військово-історичний альманах. - 2001. - Ч. 2 (3).

Размещено на Allbest.ru