Міська молодь України у суспільних змінах 1990-2000-х років
Аналіз тенденцій у міському молодіжному середовищі періоду незалежності України. Динаміка абсолютної і відносної кількості молоді, зміна співвідношення статей, міграція з міста в село і з одних регіонів до інших. Трансформація ціннісних орієнтирів молоді.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.01.2019 |
| Размер файла | 27,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 94(477)"1990-2000"
Міська молодь України у суспільних змінах 1990-2000-х років
Л.Р. Голубовська
Анотація
міський молодь незалежність ціннісний
Стаття присвячена основним тенденціям у міському молодіжному середовищі періоду незалежності України. На основі статистичних даних продемонстровано такі процеси, як динаміка абсолютної та відносної кількості молоді, зміна співвідношення статей, міграція з міста в село та з одних регіонів до інших. Проаналізовано трансформацію и/ннісних орієнтирів серед молодих людей, знайдено зв'язок цього явища з політичними, соціальними, економічними процесами у державі.
Ключові слова: молодь, демографія, соціологія, населення.
Аннотация
Голубовская Л. Р. Городская молодежь Украины в общественных изменениях 1990-х - 2000-х годов
Статья посвящена основным тенденциям в городской молодежной среде периода независимости Украины. На основе статистических данных продемонстрированы такие процессы, как динамика абсолютного и относительного количества молодежи, изменение соотношения полов, миграция из города в деревню и из одних регионов в другие. Проанализирована трансформация ценностных ориентиров среди молодых людей, найдена связь этого явления с политическими, социальными, экономическими процессами в государстве.
Ключевые слова: молодежь, демография, социология, население.
Annotation
Golubovska L. R. Urban youth of Ukraine in societal changes of the 1990s - 2000s
The article is devoted to the main trends among urban youth during the period of Ukraine's independence. Processes such as reduction or increase in the absolute and relative number of young people, changing sex ratio, migration from city to village and from one district to another are demonstrated based on statistisc. The transformation of values among young people is analyzed, relationship of this phenomenon with political, social, economic processes in the country is shown.
Keywords: youth, demography, sociology, population.
Молодь - соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мали соціально-історичну природу і залежали від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації. Як соціально-демографічна група молодь характеризувалася кількома загальними рисами, що відрізняли її від минулих часів: була більш досвідченою; виступала провідником нових способів і стилів життя, виразником соціального динамізму [1].
Соціальним проблемам молоді в Україні, міграційним процесам, які впливали на склад міської і сільської молоді, присвячено низку праць вітчизняних науковців. Можна виділити таких вітчизняних науковців: історики Є.І. Бородін, І.А. Жданова, А.Г. Зінченко, Л.Є. Леонтьєва; економісти: І.П. Майданік, С.П. Савчук, Н.О. Васильчук, С.В. Герчанівська, С.Т. Дуда; соціологи: В.О. Чигирин, А.Є. Величко, В.А. Бортник, М.М. Жибак та багато інших.
Бортник В. А. стверджує, що для поліпшення демографічної ситуації та продуктивного використання кадрового потенціалу необхідна розробка обґрунтованої регіональної програми розвитку сільських територій; кредитування заходів щодо створення соціальної інфраструктури та ресурсного забезпечення організаційних заходів щодо формування кадрового потенціалу. Жибак М.М., вивчаючи міграційні процеси в Україні, зазначав, що трудова міграція за кордон залишається одним з визначальних чинників упродовж тривалого часу, тому, на думку науковця, є необхідність прийняття концепції національної міграційної політики - розробити відповідну національну стратегію для регулювання процесів трудової міграції.
Вивчаючи демографічні проблеми в Україні, наступна група авторів зазначала, що майбутнє демографічного розвитку України та її регіонів залежить від репродуктивної поведінки молоді. Вони пропонують здійснити реалізацію молодіжної демографічної програми.
Для молоді властивою була, з одного боку, адекватна оцінка проблем українського суспільства, а з іншого - позитивне сприйняття об'єктивної реальності. Дослідження соціологів показали, що до найважливіших проблем молодь відносила: безробіття, низьку зарплату, зростання злочинності, зубожіння населення, наркоманію, СНІД. За результатами опитування громадської думки Центру Разумкова на запитання про те, яке відчуття найчастіше виникає при думці про їхнє особисте життя, відповіли: надія на те, що життя поступово змінюється на краще. На другому і третьому місцях у молоді опинилися «відчуття, що життя йде нормально» і «страх перед майбутнім». Відчуття страху перед майбутнім властиве більш ніж кожній десятій молодій людині [2].
Наукою запропоновано кілька версій періодизації життя молоді. Періодизація вітчизняного дослідника М. Перепелиці включала три періоди: І - період пошуку (коли молода людина обирала, ким і якою їй бути); ІІ - період інтеграції у суспільство (початок трудової біографії); ІІІ - період початку інтенсивної творчої праці (завершення процесу соціалізації) [3].
Переважна частина молоді проживала у містах. В 2010 р. 71% молоді були городянами [4]. Окремо слід зазначити вікові межі молоді. У колишньому СРСР вікові межі визначалися 14 - 28 роками. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» закріпив межі 16 - 35 років. Вікові межі зумовлювалися насамперед особливостями підготовки і вступу молоді в продуктивне життя.
Протягом досліджуваних років відбувалися зміни в чисельності молоді за ознакою статті. Якщо на початку 1990-х років спостерігалася нестача молодих чоловіків, то в 2000-і роки баланс молодих чоловіків і жінок почав переважати на користь перших. Якщо в 2001 р. на кожну тисячу молодих жінок в Україні припадало 1012 чоловіків (992 - у місті, 1063 - на селі), то в 2010р. - відповідно 1029 чоловіків (1012 у місті, 1073 - селі) [6]. Перевага чоловіків обумовлювалась їхнім природним запасом при народженні. Зі зростанням віку ці пропорції змінювалися, зокрема через високу смертність.
Відбулись зміни в регіональному розміщенні молоді. Природно що найчисельнішим був контингент молоді у густонаселених регіонах України - Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині, Києві. В цілому у цих регіонах проживало близько 30% всієї молоді. Ще майже чверть молодіжного контингенту України зосереджувались у доволі крупних регіонах (АР Крим, Запорізька, Луганська, Львівська, Одеська області) [9]. Тут чисельність молоді перевищувала в середньому півмільйона осіб. Як правило це економічно потужні, привабливі з погляду життєвих перспектив регіони.
Протягом 2000-2010 рр. частка молоді у загальній чисельності населення України підвищувалася з 28,3% до 29,8% [3]. Ця обставина обумовлювалася зниженням чисельності інших контингентів. В 1990-і роки на тлі скорочення загальної чисельності в Україні, контингент осіб віком від 15 до 35 років також переважно скорочувався. Після 2000 р. динаміка змінилася і відбувалося чисельне підвищення. Протягом 2000-2005 р. воно зросло на 2,2%. В наступні п'ять років відбулося чисельне падіння (майже на 4 %), що пояснювалося скороченням наймолодших вікових груп (15 - 19 річних), які народились після 1991 року [6].
Зниження народжуваності мало глобальний характер і обумовлювалося цілою низкою економічних, соціальних, біологічних причин. Вони стали наслідком зміни соціального статусу жінки, розширення сфери позасімейних інтересів. Багаторазове зниження дитячої смертності зробило неактуальним народження багатьох дітей, як основи родинного благополуччя. Задоволення потреб у дітях, материнстві і батьківстві почала конкурувати з низкою інших потреб. Якщо заможні верстви співвідносили витрати часу та грошей на забезпечення майбутнім дітям необхідного фізичного, інтелектуального розвитку, професійної підготовки із задоволенням власних потреб у розвитку та дозвіллі, то бідні враховували елементарні потреби в їжі, одязі, житлі. Однак із підвищенням рівня життя автоматично не відбувалося зростання народжуваності. Серед глобальних причин цього явища слід назвати і економічні негаразди, стрімке падіння життєвого рівня, появу невпевненості у майбутньому, розрив реального рівня життя і європейських стандартів, руйнація системи дошкільного і позашкільного виховання, погіршення репродуктивного здоров'я тощо. Без перебільшення можна стверджувати, що в Україні падіння народжуваності досягло критичної межі. Такий його рівень, міг забезпечувати лише половину того, що необхідно для відтворення населення, тобто для зміни покоління батьків тією чисельністю дітей. Протягом 1990 - 2001 рр. сумарний показник народжуваності зменшився з 1,9 дитини до 1,1 [1].
Що стосується політичної орієнтації, то можна стверджувати, що молодь налаштована переважно демократично. По відношенню до економіки молодь зорієнтована на капіталістичну перспективу розвитку. Зокрема, спостерігалася тенденція особливої активності молоді у розвитку недержавного сектору; покоління молоді за своїми поглядами та ідейними переконаннями стояла на позиціях плюралізму, було менш конфліктним, більш толерантним по відношенню інших точок зору; молодь миролюбна, не вважала за доцільне силою вирішувати соціальні та політичні проблеми; молоді українці по структурі і складу рис характеру у системі відносин яка була ринковою, знаходилась в більш вигідному становищі, ніж представники старшого покоління, характер яких формувався в умовах соціалістичної системи; молоді люди все більше усвідомлювали себе громадянами нової України, були досить високими показниками патріотизму, що чітко було видно під час « помаранчевої революції» [7]
Соціологічні опитування населення України виявили, що молодь більше, ніж старше покоління, була орієнтована на радикальні зміни в економіці, віддавала перевагу ринковій системі. Молодь України стала першим поколінням громадян, процес соціалізації якої відбувався в умовах економічних, суспільних і ціннісних трансформацій. Вона сприйняла ці виклики, але згодом життя для неї різко ускладнилося. Перехід до дорослого стану, який традиційно складався з таких атрибутів як безкоштовна освіта, гарантована робота, економічна стабільність став більш невизначеним. Відповідно, шляхи молодих людей до дорослого життя та незалежності стали іншими, відмінили від тих, що мали місце в попередні радянські роки.
Змінювались соціальні орієнтири молоді. Руйнація традиційних форм соціалізації підвищила особисту відповідальність молоді за свою долю, поставивши її перед необхідністю вибору, виявила неготовність більшості з них включитися в нові суспільні відносини. Вибір життєвого шляху став визначатися не здібностями й інтересами молодої людини, а конкретними обставинами. Поширеність патерналістських орієнтацій молоді фахівцями пояснювалися ментальними про соціальну стабільність та захищеність часів соціалістичного минулого.
Соціологічні дослідження цінностей молоді переконували, що протягом досліджуваних років вони змінилися і набули виражено західних рис. Традиційні радянські цінності: сім'я, свобода, праця, творчість, друзі, відповідальність, солідарність, чесність, вихованість, втрачали актуальність. Базовою цінністю для молодої людини все більше ставало поціновування себе і переконання, що успіх у житті залежить саме від неї. З одного боку, це непогано, адже орієнтація на власні сили, розум, здібності при досягненні життєвих цілей вимагало роботи над собою, наполегливого оволодіння знаннями тощо. З іншого, такий підхід був небезпечним, оскільки зберігались можливості розвитку надмірних проявів прагматизму. Більшість молодих обирало прагматичну орієнтацію, пріоритет матеріальних цінностей над духовними. Проте, як зазначали науковці, кожен другий шукав можливість поєднати духовні і прагматичні цінності. їх можна назвати культурними прагматиками [4].
Протягом досліджуваних років відбулося різке падіння моралі, зниження рівня патріотизму серед молоді. За результатами дослідження Інституту Горшеніка, 54,6 % молодих українців не пишалися тим, що були громадянами України. Половина не вважала себе патріотами. Значний вплив зниження рівня патріотизму мали і відсутність національної ідеї, складне історичне минуле України, низький рівень впевненості у завтрашньому дні.
Молодь, як соціально-демографічна група, відзначалася динамічністю і більшою активністю, ніж інші соціальні спільноти. Вона реагувала і на ті процеси, що відбувалися у ціннісній структурі суспільства. Крім того молодь на ці зміни відповідала створенням нової системи норм і цінностей, які вирізняли її. Ми маємо справу з молодіжною субкультурою, наявність якої багато в чому виражало суспільну потребу в диференціації духовного життя і поведінки, у виробленні адекватних форм поведінки і діяльності, що відповідали новим соціальним умовам тенденціям розвитку суспільства. Молодь набирала орієнтири, які все більше відходили від орієнтирів на створення сім'ї, заплановане народження та усвідомлене виховання дітей - отримання освіти, професійні та кар'єрні досягнення, соціальна незалежність, самостійно досягнуте соціальне становище. Як наслідок, вступаючи до шлюбу значна частина молодих людей виявляли неготовність до виконання своєї нової соціальної ролі.
В досліджувані роки відбувалося загострення проблеми самовизначення молоді. Це зумовлювалося, тим що соціальний досвід попередніх поколінь значною мірою знецінився, оскільки виявився багато в чому непридатним для застосування в нових соціально-економічних реалій України. Виник свого роду феномен маргінальності. Молодь формуючись як реальна соціальна група суспільства брала участь у взаємодії двох культурних систем (минулої радянської і нової) і водночас слабо ідентифікувала себе з ним. Водночас, молодь маючи достатні знання, набуті завдяки досвіду старших поколінь, відділяє себе від тих чи інших спільнот, що не мали для неї актуального значення у повсякденному житті.
Різнилися і сімейні цінності для вікових груп молоді. Для старших груп важливішими були цінності сім'ї і дітей. Тоді як для наймолодших на першому місці були друзі, повноцінний відпочинок, знання, тобто те, чим вони жили в даний момент. За даними соціально-демографічного дослідження «Молодь в Україні - спосіб життя і ціннісні орієнтації» (2010 р.), більшість молодих людей виявили готовність до подружнього життя, створення сім'ї і народження дітей. У віці 30-34 років дев'ять із кожних десяти молодих людей мали досвід подружнього життя, а 75 %, які не перебували у шлюбі, планували взяти шлюб. Проте серед молоді була велика група, яка не планувала цього робити: серед 15-19 річних таких було 22,4%, 20 - 24 - річних - 11,1%, 25-29 - 10,1 %, 30 - 34 років 5,5 % [1]. Причиною відмови від шлюбу у більшості випадків було бажання бути незалежними та сконцентруватись на кар'єрі. Більшість молоді виявили не налаштованість на ранній шлюб: 48 % опитаних вважали, що у віці 21 - 25 років чоловікам ще «занадто рано» брати шлюб. Щодо жінок, то таку думку поділяли 19 %. Для молоді було властивим розуміння значення дітей для сім'ї. Близько 85 % опитаних, вважали що у сім'ї мало бути неменше двох дітей [2].
Суспільна криза стримувала налаштованість молоді на подружнє життя. Намітилась тенденція до збільшення тривалості проживання молоді з батьками. Більше того значна частина молоді яка вже перебувала у шлюбі, продовжувала мешкати з батьками одного з членів подружжя [9]. Складні економічні умови підривали фінансове підґрунтя молодої сім'ї. Майже 90 % бюджету більшості сімей витрачалися на оплату комунальних послуг та харчування. Решта лишалася на придбання одягу, предметів побуту, задоволення освітньо-культурних та соціальних потреб.
Масове залучення жінок у суспільне виробництво, їх освітні, професійні та громадські інтереси стали конкурувати з дітородними орієнтаціями. Погіршувалась дітородна ситуація в українських сім'ях. Стрімке падіння рівня життя і формування глибокого розриву між його стандартами і реальною практикою призвела до того що реалізацію дітородних орієнтацій на дводітність 80 % молодих подружжів пов'язувалися з необхідністю створення умов для забезпечення належного рівня доходів, близько двох третин - окремої квартири. Від молоді та її системи життєвих цінностей та орієнтацій, поглядів на шлюб і сім'ю, форми шлюбу і гендерні відносини, внутрішньо сімейні відносини залежало благополуччя сім'ї. шлюбна і дітотворна ситуація визначалася шлюбною та дітородною поведінкою молоді, адже 90 % дітей народжували матері віком до 35 років [2].
Для молоді в цілому стабільними залишалися мотиви взяття шлюбу. Головними з них було кохання та бажання мати поряд рідну людину. Меркантильні мотиви (забезпечити себе матеріально, бажання батьків, страх самотності) не були поширеними. З віком молоді ці мотиви дещо трансформувалися. Якщо у 15-19 річних молодих людей переважали романтичні настрої, то в більш зрілому віці зростало бажання мати поряд близьку людину. Мали місце і гендерні відмінності у мотиваціях. Молоді жінки частіше чоловіків, вважали головним мотивом шлюбу - кохання. Кожному десятому чоловіку на першому місці були бажання мати сім'ю і бути самостійним. Плюралізація моделі поведінки у тому числі форм шлюбних стосунків, що притаманна світовій практиці, виражалася також уматримоніальних планах української молоді, її поглядах на різні форми подружнього життя. У 2010 році більше половини молоді планувала у майбутньому офіційно зареєструвати шлюб. Разом з тим 40 % молодих людей бажала почати власне подружнє життя з офіційно незареєстрованих стосунків. Погляди молодих жінок на форми шлюбного партнерства залишались більш традиційними, ніж у чоловіків. Вони найчастіше хотіли мати шлюб офіційно зареєстрованим. Для більшості молодих українців незареєстроване шлюбне партнерство залишалося випробувальним етапом в житті, а не моделлю поведінки.
У 2005 році в Україні налічувалось 8,6 млн. економічно активних молодих громадян віком від 15 до 35 років, що становило 39 % економічно активного населення. Економічне значення молоді зростало по мірі прискорення темпів громадського життя, техніко-економічного розвитку. Необхідність оновлення знань, умов побуту та праці потребувала зміни поколінь, омолодження кадрового складу. Економічна активність молоді їх людей залежала від тенденцій на ринку праці, заробітної плати та бажання працювати в тих чи інших умовах. Мали місце піки піднесення та падіння ділової активності. Після максимально високої активності протягом 2000 - 2005 рр., повільно, але неухильно відбувалося зниження активності молоді у вікових групах: 25 - 29 і 30 - 34. Після 2005 р. відбувалося повільне зростання. В 2009 р. 7,5 млн. молодих людей були задіяні в економіку [6].
Відбувалися зміни у ставленні молоді до праці. Традиції радянської доби, коли зберігалося суспільне визнання праці і трудової діяльності, для молоді не мали сенсу. Праця найчастіше сприймалася як засіб задоволення особистих потреб, а її цінність в свідомості змінювалося цінністю матеріальної забезпеченості, матеріального успіху. Серед причин занепаду суспільної цінності праці було і те, що молодь мала дуже багато прикладів, коли матеріальний достаток створювався далеко не працелюбством і не на виробництві. В більшості молодих людей формувалась невіра в те, що вони зможуть коли-небудь мати цікаву, змістовну роботу, яка оцінюватиметься відповідно до їх праці. Ними надавався пріоритет не інтенсивній, змістовній праці на виробництві, а праці з низькою інтенсивністю, спрямованої на отримання значної матеріальної користі будь-яким шляхом. Ця тенденція суперечила очікуванням зростання участі молоді в реформуванні і підвищенні виробництва.
Поведінка молоді в трудовій сфері значною мірою обумовлювалася: зміною соціальних орієнтирів масової свідомості; комерціалізацією; кризою гуманітарної сфери; віковими особливостями (нестійкістю бажань, нетерпимість) та задоволенням типових юнацьких потреб у стилях поведінки, моди і міжособистісному спілкуванні [1]. Молодь як частина працездатних громадян, активно формувала нову психологію споживання і нове економічне мислення. Вимоги що пред'являла молодь до виробництва, іноді відображала нереальні можливості й умови, а загальні тенденції його розвитку, які молоді люди часто ідеалізували, піднімаючи рівень домагань у питаннях вибору професії, в процесі освіти, праці, оцінках соціальної діяльності. Разом з тим ці «ідеальні» вимоги стимулювали зміни у виробництві. Молодь мала для виробництва особливу цінність, тому що вона наділена здатністю до періодичної зміни трудових функцій і перенавчання. Ставлення молодих людей до праці стало свого роду сукупним результатом попереднього історичного етапу розвитку суспільства в усіх його сферах, в тому числі в економічній. Для української молоді традиційно характерними були доволі високі трудові орієнтації. За досліджуваний період мало місце значне урізноманітнення сфер та форм зайнятості молоді, що посилило значущість професійної підготовки, стало стимулом для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці. В Україні було складно, в силу різних обставин, започаткувати власну справу. За даними соціології, лише 6% української молоді мали приватний бізнес. Головними перешкодами його започаткування і ведення були: брак стартового капіталу, хабарництво чиновників, а також податковий гніт.
На початку 1990 років почав складатися молодіжний ринок праці. Він передбачав нові трудові практики, зокрема гнучку зайнятість. Тимчасова робота у фаст-фудах, рекламних акціях не вимагала від молоді прояву ініціативи. Пошук постійної роботи ставало нормальним явищем. Часовий проміжок між навчанням і постійною роботою розглядався як тимчасовий стан, що нібито дозволяв молоді «знайти себе» до того, як розпочнеться доросла праця. Значна частина молоді, через проблеми на ринку праці відкладали свій перехід до трудової діяльності. Загалом молодь залишалась найбільш уразливою категорією населення на ринку праці і становила 26 % безробітних громадян. Міська молодь віком 15-19 років, яка здебільшого немала професії і досвіду роботи була найбільш конкурентною на ринку праці. З-поміж них кожен другий був безробітним. У молодих людей отримало поширення «почуття тривоги стати безробітним».
У молодіжному середовищі в цілому панував найвищий рівень безробіття (13,9 %) [4, с. 123]. Під час пошуку роботи молодь стикалася з низкою проблем. Часто бракувало відповідного стажу роботи. Стояла також і потреба мати необхідні «зв'язки». Найбільш поширеними видами зайнятості молоді в тіньовій економіці були випадкові заробітки, виробництво, продаж і перепродаж промислових товарів. Певна частина молоді задіювалась до кримінального бізнесу, а саме до транспортування і реалізації наркотиків, секс- бізнесу,рекету тощо. Багато молоді особливо без професійної освіти було зайнято неформальною економічною діяльністю. У складі зайнятої молоді без вищої освіти, вагому групу складали само зайняті особи.
У цілому у досліджуваний період саме молодь виступала провідником соціально - економічного, політичного, духовного відродження, рушієм нових якісних змін. У середовищі молоді відбувались одночасно дві тенденції у соціальних орієнтирах: поширювались патерналістські настрої, та з'являлися риси що набували виражено західних рис.
Джерела та література
1. Електронний ресурс: Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Молодь. - Назва з екрану
2. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» - [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2998-12
3. Ковальський Г. Соціальні проблеми молоді в Україні - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/monitor/april08/27.htm
4. Молодь і молодіжна політика в Україні: соціально-демографічні аспекти / За ред. Е.М. Лібанової. - К. : Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, 2010. - 237 c.
5. Національна доповідь про людський розвиток 2011 «Україна: на шляху до соціального залучення». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.undp.org.ua/files/ua_95644NHDR_2011_Ukr.pdf
6. Патріотизм у розумінні сучасної молоді. Всеукраїнське соціологічне дослідження / Відпов. за випуск Г. Саприкін [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.unalib.ks.ua/patriotizm-u-rozuminni-suchasnoi-molodi.htm
7. Поточний архів Міністерства молоді та спорту України. - Ф.1. - Спр. 27 липня - 6 червня 2004
8. Шевель І. Світогляд сучасної української молоді // Український інформаційний простір - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ijimv.knukim.edu.ua/zbirnyk/1_2/29-shevel.pdf
9. Яненко О. Шляхи підвищення ефективної суспільної адаптації молоді до сучасних умов державотворення // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kds.org.ua/blog/yanenko-o-shlyahi-pidvischennya-efektivnosti-suspilnoi- adaptatsii-molodi-do-suchasnih-umov-derz
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вибори до Верховної Ради України 1990 p., прийняття Декларації про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України і Всеукраїнський референдум 1991 р., вибори Президента України. Створення нових владних структур в незалежній Україні.
реферат [15,4 K], добавлен 27.09.2009Розгортання економічної співпраці України з країнами Європейського Союзу. Розвиток інвестиційної взаємодії України та Італії протягом 1990-х - початку 2000-х років - переважно залучення італійського капіталу у економіку України.
статья [13,0 K], добавлен 15.07.2007Етапи відновлення радянської влади в західних областях України. Аналіз колгоспної системи загальнорадянського зразка. Характеристика форм радянської організаційної роботи. Особливості розвитку соціально-економічного життя західних областей України.
дипломная работа [259,5 K], добавлен 12.09.2012Найдавніші поселення людей на території України періоду кам'яного віку. Кочові і землеробські племена України в ранньому залізному віці. Античні міста-держави Північного Причорномор‘я. Ранні слов'яни та їх сусіди. Германські племена на території України.
презентация [734,5 K], добавлен 06.01.2014Декларація про державний суверенітет України як основа послідовного утворення її незалежності. Спроба державного перевороту в серпні 1991 року. Референдум і президентські вибори 1 грудня 1991 року. Визнання України, як незалежної держави. Утворення СНД.
контрольная работа [29,5 K], добавлен 20.11.2010Слід видатних особистостей в історії України. Президенти незалежної України. Лідерство як запорука досягнення успіху в організаційному управлінні. Теорія м'якої сили та її трансформація у концепцію управління. Портрет сучасного керівника України.
реферат [54,9 K], добавлен 25.03.2011Аналіз зовнішньої політики України за часів гетьманщини Б. Хмельницького. Причини початку Руїни. Внутрішньополітичні відносини в суспільстві України того часу. Незадоволення серед соціальних слоїв населення України. Плачевні наслідки періоду Руїни.
реферат [47,4 K], добавлен 29.11.2010Аналіз причин та наслідків освітньої революції, як основної рушійної сили науково-технічного прогресу. Характеристика причин значного відставання України у темпах розвитку промисловості. Найбільші монополістичні об’єднання України, створені у цей час.
презентация [1,5 M], добавлен 30.11.2010Навчальні заклади України першої половини ХІХ ст. Аналіз педагогічних думок І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Куліша, О. Духновича, М. Максимовича та членів гуртка передової західноукраїнської молоді "Руської трійці" – М. Шашкевича, І. Вагилевича.
курсовая работа [72,0 K], добавлен 06.05.2014Подорож сторінками одного з найславетніших періодів в історії України – Козацькою ерою. Перебування України під імперською владою. Боротьба української нації за своє самовизначення у XX столітті. Огляд основних подій після здобуття незалежності.
практическая работа [78,4 K], добавлен 29.11.2015Аналіз процесу соціально-економічних, а також ментальних змін у Російській імперії протягом пореформеного періоду (1861–1917 рр.), з акцентом на трансформаційний вплив капіталізму відносно жителів та інфраструктури Півдня України. Структура населення.
статья [25,9 K], добавлен 17.08.2017Загальна характеристика суспільно-політичних процесів першої половини 1991 року. Розгляд основних причин проголошення незалежності України. Аналіз початку державотворчих процесів, їх особливості. Особливості проведення республіканського референдуму.
презентация [6,1 M], добавлен 03.04.2013Діяльність Верховної Ради України у 1994-1998 роках. Інститут президентства в Україні. Березневі парламентські вибори 1998 року та подальша діяльність Верховної Ради. Прийняття Конституції України. Результати виборів Президента у 1994 та 1999 роках.
реферат [19,8 K], добавлен 28.09.2009Передумови проголошення Акту. Підпільна боротьба ОУН з 1939р. Проголошення Акту відновлення незалежності України 30 червня 1941 р. Подальша військово-політична діяльність ОУН. Репресії щодо українства з боку комуністичного та фашистського режимів.
реферат [17,6 K], добавлен 09.07.2008Повсякденні практики міського самоврядування на території України у XIV–XVIII cт. Досвід діяльності міського самоврядування міста Києва. Міська реформа 1870 р. та її вплив на життя мешканців українських міст, а також механізм реалізації та особливості.
дипломная работа [100,7 K], добавлен 22.12.2012Аналіз комплексу озброєння хліборобського населення території України, який представлений в матеріалах Трипільської культури. Типи укріплень міста й фортифікація споруд. Археологічні знахідки тогочасної зброї, історичний екскурс у військову справу.
реферат [20,3 K], добавлен 16.05.2012Особливість феодальних відносин у східнослов'янських народів. Підписання українсько-російської угоди про перемир’я. Проголошення незалежності України і заборона Компартії. Посткомуністичний етап формування політичної системи українського суспільства.
курс лекций [47,6 K], добавлен 28.12.2009Причини початку, конкретні прояви сіоністського руху, його періодизація та динаміка розвитку. Формування іудейської ідентичності в різні часи. Історія євреїв України як безперервний процес взаємодії протилежних ідей та антагоністичних тенденцій.
курсовая работа [61,3 K], добавлен 06.04.2009Аналіз особливостей економічного розвитку України впродовж 1990-х років. Характеристика формування економічної еліти та сприйняття громадянами економічної діяльності. Визначено вплив економічних чинників на формування громадянського суспільства в Україні.
статья [21,7 K], добавлен 14.08.2017Відродження культури українського народу. Динаміка духовного розвитку нації. Розвиток української літератури, драматургії у 20-ті роки. Масштаби роботи в галузі суспільних наук. Підготовка спеціалістів у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах.
реферат [29,7 K], добавлен 03.11.2010
