Вивчення самоврядування Маріупольської грецької громади (остання чверть XVIN - кінець ХіХ ст.) сучасною українською історичною наукою

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вивчення самоврядування Маріупольської грецької громади (остання чверть XVIN - кінець ХіХ ст.) сучасною українською історичною наукою

М.К. Подгайко

Авторське резюме

У представленій статті автором аналізуються наукові дослідження, присвячені темі грецького самоврядування Маріупольської грецької громади останньої чверті XVIII - кінця ХІХ ст., яка входила до складу Російської імперії. Греки Північного Приазов'я за своїми етнічними та соціальними ознаками відрізнялися від інших грецьких спільнот України.

Специфічним був і сам процес утворення грецького осередку у Північному Приазов'ї. Він виник в результаті переселення сюди греків-християн з Криму наприкінці XVIII ст. відповідно до Жалуваної грамоти імператриці Катерини ІІ від 21 травня 1779 р.

Особливе місце у вимогах греків-християн займав пункт про створення власного органу самоврядування - Маріупольського грецького суду, навколо якого і гуртувалося життя громади. Саме тому історія вивчення діяльності даного органу є важливою складовою у розумінні розвитку Маріупольської грецької спільноти в цілому.

Сучасна українська історична наука активно розпочала вивчення даної теми з 90-х рр. ХХ ст. і наукові студії тривають до сьогодення.

Весь історіографічний доробок з даної проблематики можна поділити на дві групи: перша - це узагальнюючі праці дослідників, в яких мова йде про греків України і лише побіжно згадується про Маріупольський грецький суд. Друга група включає праці, орієнтовані безпосередньо на аналіз діяльності даного органу самоврядування, його функції, діловодство, систему судочинства, правову юрисдикцію та місце, яке він займає в системі російського законодавства.

Ключові слова: історіографія, Маріупольський грецький суд, грецька громада Північного Приазов'я, Маріупольський округ, місцеве самоврядування, закрита сільська громада, Маріупольська грецька спільнота, Жалувана грамота.

Studying of mariupol greek community (last quarter of the eighteenth - the end

of the nineteenth century) by the modern Ukrainian historical science

M.K. PODGAYKO

Mariupol state university, Mariupol, Ukraine, Е-mail: m.podgayko@mail.ru

Abstract

In the present article the author examines the scientific research on the topic of Greek self-administration of Mariupol Greek community which belonged to the Russian Empire in the last quarter of the eighteenth - the end of the nineteenth century. Greeks of the Northern part of Azov by their ethnic and social characteristics differed from the other Greek communities of Ukraine.

The formation process of the Greek community in the Northern part of the Sea of Azov was specific. It arose as a result of the Greek Christians relocation from the Crimea at the end of the XVIII century in accordance with the Charter of the Empress Catherine II on May 21, 1779.

A special place in the requirements of Greek Christians held the point of creating of their own self-administration body - Mariupol Greek court, around which the community life was formed. Therefore, the study of the history of the body is an important component in understanding the development of Mariupol Greek community in a whole.

The modern Ukrainian history began actively studying the topic in the 90s of the XX century and scientific studies are continued to the present.

All historiographical contribution on this subject can be divided into two groups: the first one includes the general research works in which the Greeks of Ukraine were involved and Mariupol Greek court is only briefly mentioned. The second group consists of the works focused directly on the analysis of this body of the government, its functions, records, legal system, legal jurisdiction and its place in the system of Russian legislation.

Keywords: historiography, Mariupol Greek Court, the Greek community of the Northern Azov, Mariupol district, local self-administration, closed rural community, Mariupol Greek community, Charter.Постановка проблеми. Греки є тим етносом, що здавна проживав на землях сучасної Української держави. Вивчення історії самоорганізації Маріупольської грецької громади є сполучною ланкою між минулим і сучасним, сприятиме більш ґрунтовному підходу до вирішення актуальних політичних завдань сьогодення. Вивчення історичного досвіду спільного співіснування представників різних етносів у межах єдиного державного простору сприяє відтворенню історичної минувшини та є досить актуальним для доповнення картини історії України поліетнічними чинниками.

Мета дослідження. Основне завдання дослідження полягає у висвітлені наукового стану розробки теми самоврядування Маріупольської грецької громади (XVIII- ХІХ ст.) сучасною українською історичною наукою

Аналіз досліджень і публікацій. Стан розробки зазначеної теми досить обмежений, хоча література з історії Маріупольської (Приазов- ської) грецької громади становить вагомий у кількісному і якісному плані історіографічний доробок. Утім, більшість робіт присвячена висвітленню причин виникнення грецької громади, основним напрямкам її діяльності. Історія Маріупольського грецького суду як органу самоврядування приазовських греків та її вплив на соціально-економічні, культурні й етнічні процеси в грецькому середовищі комплексно не досліджувалася аж до 2012 р., Тобто до виходу в друк колективної праці А. Гедьо, Н. Те- рентьєвої та Р. Саєнко «Маріупольський грецький суд: історія створення та діяльність» [4]. З іншого боку, висвітлюючи грецький чинник на землях українського Північного Приазов'я, кожен із дослідників мав звернути увагу і на існуючий орган самоврядування. Адже саме автономні інституції греків України були тим стрижнем, навколо якого оберталася життєдіяльність спільноти. Ці структури становили необхідний політико-правовий каркас існування і консолідації кожної грецької громади загалом і Маріупольської - зокрема. Всю літературу можемо поділити на дві групи: 1) узагальнюючі праці, в яких мова йде про маріупольських греків і згадується про існування такого органу самоврядування, яким був Маріупольський грецький суд; 2) праці, орієнтовані безпосередньо на аналіз діяльності даного органу, його функцій, діловодства, судочинства, правової юрисдикції та його місця в російській законодавчій системі.

Виклад основного матеріалу. Вивчення історії Маріупольської грецької громади розпочалося в ХІХ ст. У більшості досліджень ХІХ - початку ХХ ст. історія грецької спільноти становила лише окремий сюжет, висвітлюючись у більш широких контекстах колонізації й господарчого освоєння Південної України.

Грецька спільнота є однією з найчисельніших на території України. Тож на межі ХХ- ХХІ ст. поглибилася спеціалізація досліджень з елліністичної проблематики.

Протягом 90-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст. в Україні було створено ряд наукових та освітніх закладів, одним із напрямів діяльності яких є студіювання грецької проблематики. Серед них - Кабінет українсько-грецьких відносин НАН України при Інституті історії України НАНУ, Маріупольський державний гуманітарний університет, Одеська філія Грецького фонду культури, Історико-філологічне товариство А.А.Білецького, Приазовський елліністичний центр тощо.

У процесі здійснення елліністичних студій особливе значення мають узагальнюючі, синтезуючі дослідження, які підсумовують накопичений попередниками досвід вивчення проблеми, наскрізно простежуючи історичний період грецького буття в українських землях. Вагомий історіографічний доробок становлять загальні праці, що висвітлюють історичний розвиток грецького етносу в межах зазначеного хронологічного періоду. Однією з перших узагальнюючих праць з історії греків Украї- ни можна назвати монографію Н. Терентьєвої «Греки в Украине: культурно-просветительская и экономическая деятельность (XVII-XX вв.)». Саме це дослідження стало першою спробою узагальнити цілу історію грецької етнічної групи в одній підсумковій синтезі [9]. Автор зазначає, що прагнення до визнання себе як окремих юридичних осіб з адміністративно- правовою автономією було чи не центральним сюжетом життєдіяльності майже всіх міських грецьких громад України.

Іншим важливим моментом праці Н. Терентьєвої є те, що етнологічний аспект економічного та культурного розвитку грецької громади Маріуполя розглядається як складова частина політичної системи країни в контексті всього суспільного життя регіону.

Слід відзначити зацікавленість грецькою тематикою науковців інших відділів Інституту історії НАН України. Результатом дослідницької роботи академіка В. Литвина та співробітників відділу спеціальних історичних дисциплін М. Дмитрієнко, В. Томазова, О. Яся стала книга «Греки на українських теренах», де подано узагальнений погляд на історію грецьких громад України й українсько- грецьких зв'язків [5]. Зокрема визначаються загальні передумови та конкретні мотиваційні чинники появи греків на українських теренах і формування сталих громад. Серед них автори виділяють: давні церковні та культурні взаємини, православне соціокультурне та конфесійне середовище, постійну воєнну загрозу, яка унеможливлювала стабільність торговельних відносин з Західною Європою, сусідство з най- північнішою православною країною Європи - Росією, значний досвід комерційних операцій та адаптація до місцевих умов, що загалом створювали сприятливе підґрунтя для грецької торговельної еміграції, більшість представників якої вже мала певний матеріальний статок [5, с.213]. До того ж, у контексті політичного курсу, який проводився українськими гетьманами щодо ніжинських греків, переваги грецької торгівлі видавалися надто привабливими за умов тривалої воєнної конфронтації. Після Української національної революції середини XVII ст. греки посіли місце євреїв у зовнішній торгівлі українських земель.

Учені не обминають гострих кутів історії українсько-грецьких відносин, визначаючи в них не тільки позитивне (греки як оборонці православ'я, провідники й організатори культурного життя, меценати та благодійники тощо), але й наводячи приклади зверхнього ставлення греків до місцевих мешканців, запеклі суперечки ніжинських греків з місцевим населенням з приводу прав і привілеїв.

Автори презентують власну класифікацію грецьких громад, в основу якої покладено комплекс таких критеріїв, як причини переселення, географічний чинник, форма колонізації, соціальний склад поселенців, ступінь контактів з еллінським світом тощо. Греки Північного Приазов'я - це модель напівзакритої сільської громади, зв'язки якої із зовнішнім грецьким світом були мінімізовані[5,с.216].

Дослідниця Л. Якубова надає Маріупольському грецькому округу особливе значення для підтримання національної свідомості й самобутності греків. Вона вказує на те, що існування на теренах України автономної адміністративної одиниці, де мешкала майже винятково грецька людність, було явищем унікальним. Адже сама Греція була в той час лише околицею Османської імперії. Цікавим є припущення Л. Якубової, що запеклість боротьби митрополита Ігнатія й грецького суспільства за автономне існування, вагомість пільг і допомоги, наданих російським урядом, говорять за те, що грецькому округу Північного Приазов'я відводилося значне місце у планах відродження розпорошеної по території Порти грецької діаспори [10].

Сучасний етап розвитку грецьких студій характеризується їх урізноманітненням, виокремленням джерелознавчих, історіографічних сюжетів. Серед таких розробок чільне місце посідають дослідження А. Гедьо, що першою запровадила комплексний і систематизований джерелознавчий аналіз у студіюванні історії грецьких громад. Це сприяло більш глибокому осмисленню питань, пов'язаних із особливостями політико-правового статусу маріупольських греків, еволюцією їх самоорганізації тощо. У монографії А. Гедьо «Джерела з історії греків Північного Приазов'я (кінець XVIII - початок ХХ ст.)» подається аналіз основних архівних зібрань та публікацій джерел з історії грецької громади Північного Приазов'я. Це документи державних інституцій і посадових осіб - законодавчі акти, листування, матеріали діловодства, у т. ч. Маріупольського грецького суду, статистичні, картографічні джерела, матеріали експедицій мандрівників, щоденники, мемуари[3].

В іншому дослідженні А. Гедьо - «Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов'я в актових матеріалах середини XVII-XIX ст.» - вивчення окремого виду джерел (актових матеріалів) стало самостійною метою, що підкорила собі всю логіку дослідження [2].

Визначення актових матеріалів як предмета дослідження й основного його джерела спрямувало увагу автора на вирішення питань, пов'язаних з особливостями політико-правового статусу Маріупольської грецької громади, еволюцією її юридичного становища й характеру самоорганізації. Тому вже в передмові чітко визначається термін «громада», який дуже часто застосовується для різних за статусом і мірою організованості грецьких осередків в

Україні. На відміну від інших сучасних дослідників, які зверталися до з'ясування сутності терміну «громада» стосовно грецьких осередків, А. Гедьо схильна вважати громадою тільки інституціоналізовані групи населення, що мали юридичне відокремлення та етнічну самоорганізацію, а саме: греків Ніжина й Північного Приазов'я. Вони, на відміну від греків Одеси й Львова, були об'єктами правових відносин, користувалися гетьманськими та імператорськими привілеями, витворили структури самоврядування [2, с.4]. Сучасний стан розвитку української наукової думки дозволяє найбільш повно дослідити історію маріупольських греків. З'явилася значна кількість історичних праць, які прямо чи побічно досліджують різні аспекти зазначеної теми. Значний внесок на цій ниві зробили Н. Бацак, В. Пірко, С. Калоєров, М. Араджионі, І. Джуха С. Новікова, С. Арабаджи, К. Балабанов, С Пахоменко тощо. У 2003 р. за редакцією М. Дмитрієнко вийшов бібліографічний довідник-покажчик з етнічної історії грецької спільноти в Україні [7]. Досліджуючи історію Північного Приазов'я, історії грецької громади торкаються маріупольські краєзнавці. Ще за радянських часів розпочала свою дослідницьку роботу Р. Саєнко [8], на її рахунку більше десятка публікацій. Основним питанням, яке студіювала авторка, були дата і обставини заснування міста Маріуполя. У нарисах Р. Божко [1] досліджується місце Маріуполя в системі адміністративно-територіального устрою українських земель XVIII-ХХ ст. В цьому контексті авторка порушує питання, пов'язані з існуванням Маріупольського грецького округу.

Книга І. Джухи «Одиссея мариупольских греков» була першою спробою узагальнення в публіцистичному жанрі історії, культури, побуту приазовських греків. Автор утримався від надання оцінки діяльності Маріупольського грецького суду, лише обмежився короткою довідкою щодо діяльності цього органу самоврядування [6]. Втім, він поділяє думку дослідника ХІХ ст. Г. Тимашевського, що здобутком в діяльності Маріупольського грецького суду є виборність, а вадою - закриті засідання.

Варто відзначити, що попри значну кількість робіт з історії греків України, що з'явилися в останні десятиріччя, незважаючи на досить активне вивчення зазначеної проблематики, історія Маріупольського грецького суду знаходила лише побіжне висвітлення. Значною подією для історичної науки стало опублікування колективної монографії А. Гедьо, Н. Терентьєвої та Р. Саєнко «Маріупольський грецький суд: історія створення та діяльність» [4]. Автори, на підставі комплексного аналізу джерел та літератури, зробили класифікацію структури і функцій Маріупольського грецького суду, що супроводжувався висвітленням особливостей політико-правових відносин з загальнодержавними органами у системі управління Російської імперії. Дослідники висвітили сфери компетенції, масштаби та характер управлінських функцій грецького суду, детально розглянули кожний з напрямів цієї діяльності - судочинство, фінансово-господарська робота, поліцейська справа, господарство тощо. Автори приходять до висновку, що досить логічним виглядає те, що поліцейські функції Маріупольського грецького суду були природними для установи, що здійснювала повноту місцевої влади у територіальній автономії. На сьогоднішній день це найбільш повне комплексне видання з історії Маріупольського грецького суду.

Висновки

Отже, огляд представленої літератури дозволяє простежити історію місцевого національного самоврядування на території українського Північного Приазов'я, визначити основні характерні риси цього явища, простежити його розвиток в історичному контексті. Специфікою грецького самоврядування Маріупольської спільноти була його сільська закрита модель. Оформлення та функціонування Маріупольського грецького суду як органу грецького самоврядування перебувало безпосередньо під впливом розвитку законодавчої системи Російської імперії. Стан наукової розробки даної проблематики досить вагомий. Проте, поза увагою дослідників залишаються питання, пов'язані з специфікою ліквідації Маріупольського грецького суду та відносин греків з представниками інших національностей, що населяли Маріупольщину. Ці та інші аспекти можуть стати предметом майбутніх наукових студій.

самоврядування маріупольський спільнота

Список літератури

Божко Р. Мариуполь в системе административно-территориального устройства украинских земель (XVIII-ХХ вв.) [Текст]/ Р. Божко // Донбасс и Приазовье: Проблемы социального, национального и духовного развития: Тезисы докладов международной научно-практической конференции (Мариуполь, 26-27 мая І993). - Мариуполь, 1993. - С. 44-45.

Геде А. Грецькі громади Ніжина та Північного Приазов'я в актових матеріалах середини XVП - ХІХ ст. [Текст]/ А. В. Гедьо; Ін-т історії України НАН України. - К., 2005. - 416 с.

Гедьо А. Джерела з історії греків Північного Приазов'я (кінець XVПI - початок ХХ ст.) [Текст]/ А.Гедьо. - К., 2001. - 245 с.

Гедьо А.В. Маріупольський грецький суд: історія створення та діяльність [Текст] / А.В. Гедьо, Н.О. Терентьєва, Р.І. Саєнко. - Донецьк: ДонНУ, 2012. - 480 с.

Греки на українських теренах: нариси з етнічної історії / М. Дмитрієнко, В. Литвин, В. Томозов, Л. Яковлєва, О. Ясь. - К., 2000. - 448 с.

Джуха И. Одиссея мариупольских греков. Очерк истории [Текст] / И. Джуха. - Вологда: ЛиС, 1993. - 162 с.

Размещено на Allbest.ru