Відображення постаті Богдана Хмельницького у сучасній польській історіографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відображення постаті Богдана Хмельницького у сучасній польській історіографії

А.І. Ткачук

Досліджено основні погляди сучасної польської історіографії стосовно особистості гетьмана Богдана Хмельницького та визвольної війни українського народу. Відзначено, що значним здобутком істориків Польщі став вихід монографії Я. Качмарчека. Разом із тим, численність публікацій у порівнянні з попередніми періодами не є надто великою. Польські історики визначилися із термінологією при висвітленні подій середини XVI століття.

Ключові слова: Богдан Хмельницький, козаки, визвольна війна, коронне військо.

Исследовано основные взгляды современной польской историографии относительно личности Богдана Хмельницкого и освободительной войны украинского народа. Отмечено, что значительным достижением историков Польши стала публикация монографии Я. Качмарчека. Вместе с тем, численность публикаций в сравнении с предыдущими периодами не есть слишком большой. Польские историки определились из терминологией при изложении событий средины ХVI века.

Ключевые слова: Богдан Хмельницкий, казаки, освободительная война, коронное войско.

Basic provisions of modern Polish historiography according getman Bohdan Khmelnytsky's personality and liberating war of the Ukrainian people are investigated. It's found out that considerable achievement of historians there was the release of monography of Y. Kacmarcik. At the same time, the number of publications is comparison with the previous period isn't too large. The polish historians decided on terminology by consideration of the middle of the 16th century. It is characteristic that along with historians the important place to reseach of these events was taken also by philologists. They tried to estimate better acts of a getman through the novel by Henryk Sienkiewicz's novel "Fire and sword" prism.

Keywords: Bohdan Khmelnitsky, the Cossacks, the liberation war, crown army.

Постать Богдана (Зіновія) Хмельницького значний проміжок часу збуджує дискусії в науковому середовищі та серед пересічних громадян. Адже український гетьман залишив по собі цілу низку таємниць стосовно власної біографії, а його вчинки не завжди піддаються елементарній логіці та однозначним трактуванням. Царизм, радянська влада, імперські кола Російської Федерації трактували і трактують особистість Б. Хмельницького як поборника підпорядкування українського народу московські владі. Значні емоції збуджує постать гетьмана і серед українського загалу - від несприйняття, до поклоніння і возвеличення. Неоднозначно сприймали і сприймають його діяльність і поляки. Тому, метою даної розвідки є визначитися з від ображенням постаті Богдана Хмельницького у сучасній польській історіографії.

Дослідження визвольної війни українців під проводом гетьмана Б. Хмельницького та постаті самого гетьмана посіло чільне місце в польській історіографії. Інтерес до цієї проблеми залежить від політичної кон'юнктури, стану українсько-польських відносин, ювілейних дат в історії обох народів та інших чинників. У другій половині ХІХ століття молода польська історіографія достатньо жваво цікавилася постаттю українського гетьмана, адже багато дослідників із його особистістю, а точніше керованою ним визвольною війною (повстанням, бунтом) пов'язувало початок занепаду першої Речі Посполитої. Зокрема цю позицію поділяли представники краківської історичної школи [1]. Характерно, що польська історіографія часів поневолення достатньо часто зверталася до постаті гетьмана. Очевидно шукаючи відповіді на таємниці його особистої біографії, вивчаючи причини перемог та поразок польські історики намагалися сформулювати «рецепти» звитяги, які би допомогли польському народу відродити державність. Із другої половини ХІХ до початку ХХІ століття в оцінках його дій та особистості дослідники пройшли шлях від різко негативних і навіть брутально образливих висловлювань Францішка Равіти Гавроньського [2], до критичних і разом із тим достатньо зважених Януша Качмарчика [3]. У цьому є своя закономірність, по-скільки історіографічні дослідження переконливо показали, що історична наука розвивається не в ізоляції, а знаходиться в тісному зв'язку із суспільним життям і всіма детермінуючими його чинниками. гетьман хмельницький польський історіографія

Демократизація польського суспільства після 1989 року, покращення відносин між польською більшістю та українською меншиною в Республіці Польща, дружні українсько-польські відносини на міждержавному рівні - все це у комплексі, обумовило зміну тональності в оцінках польськими істориками постаті Богдана Хмельницького.

Характерно, що в перші роки після прийняття Республікою Польщею курсу на кардинальні перетворення суспільно-політичного устрою з метою стати повноправним членом Європейського Союзу, польські історики дещо втратили інтерес до проблематики пов'язаної із визвольною війною українського народу 1648-1657 років. Очевидно причиною цьому був вихід у 1988 році монографії Януша Качмарчика «Bohdan Chmielnicki» [4], яка згодом була видана й українською мовою [3]. Автор у монографії намагався дати відповідь на маловідомі чи заплутані факти біографії українського гетьмана. Зокрема, він запропонував свою версію вірогідної дати та місця народження Богдана Хмельницького. Заслуговують на увагу й аргументи щодо можливого місця навчання майбутнього гетьмана. Піддано сумніву версію стосовно шляхетського походження українського полководця. Незважаючи на критичний підхід польського історика до подій далекої минувшини, він підійшов до їх висвітлення достатньо зважено. Його праця вигідно відрізняється від малопрофесійних розвідок Людвіга Кубалі [5] на початку ХХ століття і навіть часів другої Речі Посполитої [6], а також політизованих опусів істориків часів ПНР [7].

Монографія Я. Качмарчика дала відповідь на багато запитань стосовно особистості Б. Хмельницького, але й викликала низку нових дискусій. Тому автор у 1991 році опублікував статтю під достатньо контроверсійною назвою «Bohdan Chmielnicki - szatan czy Mesjasz?» [8]. Дослідник здійснив спробу дати відповідь на найбільш дражливі для загалу поляків питання стосовно особистості гетьмана.

Певне затишшя по тому, порушили польські філологи та історики. Щоправда, філологів особистість Б. Хмельницького більше цікавила не в історичному контексті, а в якості літературного персонажа [9]. В узагальнюючій праці «Stosunki kulturowo-litersckie polsko-wschodnioslowianskie» П. Жбіговський [10] звернувся до піднятої ще в середині 1930-х років Ольгердом Гуркою [11] проблеми дегероїзації персонажів Генрика Сєнкевича в романі «Ogniem i mieczem». Синтези О. Гурки викликали шквал емоцій його сучасників. Публікація сучасного польського науковця відзначається більшою зваженістю, тому хоч і не залишилася поза увагою дослідників, але не стала подією, що привернула загальну увагу. Увагу М. Барловської привернули спогади про українського гетьмана часів визвольної війни українського народу, що відклалися в польській мемуарній літературі [12]. В свою чергу Є. Цезар дав оцінку постаті Б. Хмельницького під кутом зору відображення українсько-польських відносин в середині XVI століття в синтезах представників краківської історичної школи [13].

У збірнику, виданому на пошану професора М. Качмарчика, дослідник з Ополє Л. Людоровський здійснив спробу проаналізувати три ключові варіанти оцінок постаті Б. Хмельницького, які зазвичай пропонують читачу дослідники його біографії [14]. Цьому ж автору належить опублікована раніше стаття, в якій він розглянув проблему відображення постаті гетьмана в художніх творах, зокрема повістях [15]. Задався метою дати відповідь чи було «повстання» Б. Хмельницького «повстанням українського народу», чи «козацьким бунтом» Г. Шимановський [16]. Аналіз виявлених в архівах документів та новітні підходи в сучасній польські історіографії дали можливість по-новому подивитися на керовані гетьманом військові операції і, зокрема, осаду Львова та причини її зняття [17]. Загалом, маємо відзначити, що дослідників із Польщі цікавлять здібності Б Хмельницького - полководця, а також вміння козаків здійснювати облогу добре укріплених міст і фортець.

Суттєву допомогу в осмисленні сюжетів часів визвольної війни українського народу могла надати опрацьована д.і.н., професором Варшавського університету Мірославом Нагельським збірка документів, що містила військові рапорти періоду 1648-1651 років [18]. Характерно, що ті події польський історик називає «повстанням». Використання даного терміну не є випадковістю, а швидше повсякденною практикою фахівців, що займаються вивченням проблематики середини XVI століття. Проблематика пов'язана з особистістю гетьмана і визвольною війною українського народу в науковому доробку М. Нагельського не є випадковою. Вчений достатньо плідно розробляє її впродовж багатьох років. Ретельно опрацював польський історик особливості облоги військом Б. Хмельницького Кам'янця-Подільського [1920]. На переконання варшавського історика боротьба проти козаків змусила внести суттєві зміни у військовий вишкіл армії коронної [21]. Вслід за філологами, не оминув увагою історик й історичну ситуацію доби Хмельницького та її відображення у творі Генрика Сєнкевича «Вогнем і мечам» [22].

Знаний історіограф А. Стенпняк здійснив спробу проаналізувати бачення Хмельниччини істориками та літераторами на переломі ХІХ і XX століть [23]. Польські історики, що займаються дослідженням військових дій вже достатньо тривалий час об'єднані членством у відповідному товаристві, яке входить до аналогічної європейської асоціації. Окрім того, значна частина фахівців із цієї проблематики працювали в Інституті військової історії у Варшаві. Вони ініціювали проведення низки наукових конференцій, а також друк документів, монографій і узагальнюючих праць із військової тематики. Цікавим реалізованим ними проектом виявився збірник у якому автори намагалися в історичній ретроспективі прослідкувати становище з військовою справою в поляків та українців починаючи від XVI і до першої чверті XX століття [24].

Не збавляли своєї дослідницької активності й філологи. Їх і надалі продовжувала цікавити епоха «Вогнем і мечем» в літературній інтерпретації. З цією метою провадилися спеціальні семінари наслідком яких був друк узагальнюючих праць. Xарактерно, що опираючись на досвід істориків у вивчені козацької доби, філологи здійснили достатньо вагомий аналіз досліджуваної епохи [25]. Не залишилася поза полем зору науковців і публіцистична проблематика [26], а також старопольська мемуаристика [27], які з глибини віків донесли тогочасне сприйняття особистості українського гетьмана. Не традиційно вирішив поглянути на визвольну війну українського народу під проводом Б. Xмельницького ще один філолог - А. Рахуба. Його зацікавила роль у цих історичних подіях Великого князівства Литовського у тих подіях [28]. В такому ж ключі виконане дослідження В. Бернацького, що вийшло друком дещо пізніше [29].

Знайшли своє місце сюжети про Б. Xмельницького й в узагальнюючих працях, присвячених першій Речі Посполитій [30]. Правові особливості Універсалів гетьмана Богдана Xмельницького дослідив В. Пенкса [31]. Не забули сучасні польські історики про творчість українофоба Францішка Равіти-Гавроньського. Xоча, необхідно відмітити, що це зацікавлення було у більшій мірі продиктоване «круглою» датою щодо підписання Переяславської угоди та обговоренням в українській та польській історіографії її наслідків [32]. Участь королівських драгунів в битвах із козаками і татарами в часи визвольної війни під проводом Б. Xмельницького розглянув Я. Грачик [33].

Підводячи підсумок аналізу сучасної польської історіографії присвяченої постаті Богдана Xмельницького, маємо зазначити, що якщо не зважати на згадки про гетьмана в узагальнюючих працях, то вона не така вже й розлога у порівнянні з дослідженнями часів поневолення і у роки другої Речі Посполитої. Сучасні польські науковці визначилися з термінологічним інструментарієм стосовно періоду визвольної війни, яку вони називають «повстанням». Xарактерною ознакою історіографії сусідньої країни є те, що достатньо активно постаттю українського гетьмана зацікавилися філологи, як через призму творчості Г. Сєнкевича намагалися сформувати власне бачення цього непересічного полководця і лідера народу. Вершиною польської історіографії в дослідженні постаті Б. Хмельницького можна вважати монографію авторства Я. Качмарчика. Надрукована польською і українською мовами праця краківського історика стала помітною подією для історичної науки наших країн. Нашу увагу привернув той факт, що рефлексії стосовно цієї праці спонукали українських дослідників опублікувати власні розвідки у польських виданнях [34-35].

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Bobrzynski M. Dzieje Polski w zarysie / M. Bobrzynski. - Warszawa : Nakl. Gebethnera i Wolffa, 1879. - 495 s

2. Rawita-Gawronski F. Bohdan Chmielnicki. - Lwow, 1906-1909. - T. 1-2.

3. Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницкий / Наук. ред.: С. Стемпень. - Перемишель-Львів : Друк. Василіян, 1996. - 327 с.

4. Kaczmarczyk J. Bohdan Chmielnicki. - Wroclaw : Zakl. Naukowy, 1988. - 271 s.

5. Kubala L. Obl^zenie Zbaraza i pokoj pod Zborowem. - Warszawa, 1909.

6. Kubala L. Bitwa pod Beresteczkiem. -Wydanie nowe. - Krakow : Druk W.L. Anczyca i spolki, 1925.

7. Sieradzki J. Ruchy spoleczne i ludzkosci. - Warszawa : Wyd. Ludowe, 1949. - 195 s. Wielhorski W. Rewolucja kozacka - Bohdan Chmielnicki. Ziemie Ukrainne Rzeczypospolitej // Zarys dziejow. - Londyn, 1959.

8. Kaczmarczyk J. Bohdan Chmielnicki - szatan czy Mesjasz? // Studia Historyczne. - 1991. - R. 34. - Z. 3. - S. 369-385.

9. Sprawka A. Henryka Sienkiewicza i Natana Rybaka powiesci o powstaniu Kozackim. Bohdan Chmielnicki i kniaz Jarema // Polska powiesc XIX i XX wieku. Interpretacje, analizy, konteksty. - T. 1 / Pod red.

L. Ludorowskiego. - Lublin Wyd. UMCS, 1993. - 264 s.

10. Zbihowski P. Powstanie Chmielnickiego w „Ogniem i mieczem” Henryka Sienkiewicza // Stosunki kulturowo- litersckie polsko-wschodnioslowianskie / Pod red. K. Prusa. - Rzeszow : Wyd. WSP, 1995. - S. 325-356.

11. Gorka O. “Ogniem i mieczem” a rzeczywistosc historyczna / O. Gorka. - Warszawa, 1934. - 213 s.

12. Barlowska M. Bohdan Chmielnicki w pami^tnikarstwie polskim lat 1648-1657 // Barokowe przypomnienia i inne szkice historycznoliterackie / Pod red. R.Ocieczek i M.Piechoty. - Katowice : Wyd. Usl., 1994. - 193 s.

13. Cesarz E. Ukraina i stosunki polsko-ukrainskie w syntezach historycznych szkoly krakowskiej // Stosunki kulturowo-litersckie polsko-wschodnioslowianskie / Pod red. K. Prusa. - Rzeszow : Wyd. WSP, 1995. - S. 53-61.

14. Ludorowski L. Trzy portrety Bohdana Chmielnickiego // Duktem czasow. Ksi^ga pami^tkowa ku czci profesora

M. Kaczmarka (1934-1994) / Red. M. Bratun. - Opole UO, 1996. - S. 155-178.

15. Ludorowski L. Wizerunki powiesciowe Bohdana Chmielnickiego // Annales Uniw. M. Curie-Sklodowska. - 1989. - Nr. 7. - S. 1-28.

16. Szymanowski G. Powstanie Chmielnickiego - powstanie narodowe ludnosci Ukrainy czy bunt kozacki? // Patriotyzm, nacjonalizm, stereotypy narodowe w edukacji historycznej / Materialy z seminarium polskich i austriackich nauczycieli historii w Krakowie 19-21 pazdziernika 1994 r. / Pod red. K.Zaufal. - Krakow : WOM, 1995. - S. 64-67.

17. Miskiewicz B. Obl^zenie Lwowa w 1648 roku przez Bohdana Chmielnickiego // Europa orientalis. Polska i jej wschodni s^siedzi od sredniowiecza do wspolczesnosci / Red. Z. Karpus, T. Michaluk. - Torun : UMK, 1996. - S. 259-267.

18. Relacje wojenne z pierwszych lat walk polsko-kozackich powstania Bohdana Chmielnickiego okresu „Ogniem i mieczem” (1648-1651) / Opr. M. Nagielski. - Warszawa : Viking, 1999. - 430 s.

19. Nagielski M. Obl^zenie Kamienca Podolskiego przez sily Kozacko-tatarskie w maju 1654 roku / M. Nagielski // Barok. - 2001. - R. 8. - Nr. 1. - S. 185-191.

20. Nagielski M. Diarius(z) jako Chmielnicki szturmowal do Kamienca Podolskiego 1651 r. / M. Nagielski // Barok. - 2001. - R. 8. - Nr. 1. - S. 191-197.

21. Nagielski M. Preobrazenia w armii koronnej w dobie walk z powstaniem B.Chmielnickiego (1648-1654) // Mi^dzy Zachodem a Wschodem. Studia z dziejow Rzeczypospolitej w epoce nowozytnej / Pod red. J. Staszewskiego. - Torun : Wyd. A.Marszalek, 2002. - S. 308-335.

22. Nagielski M. Epoka „Ogniem i mieczem” Henryka Sienkiewicza a rzeczywistosc historyczna doby powstania Bohdana Chmielnickiego / M. Nagielski // Ostrodzki Przegl. Hist. - 2005. - T. 1. - S. 87-104.

23. St^pniak A. Historia a literstura. Kontrowersje wokol powstania Chmielnickiego na przelomie XIX i XX w. // Historia. Poznanie i przekaz / Pod red. B.Jakubowskiej. - Rzeszow : Wyd. WSP, 2000. - S. 151-167.

24. Majewski W. Powstanie Chmielnickiego (1648-1653) // Od Zolkiewskiego i Kosinskiego do Pilsudskiego i Petlury. Z dziejow stosunkow polsko-ukrainskich od XVI do XX wieku / Red. J. Wojtasik. - Warszawa : Wojskowy Inst. Hist., 2000. - S. 56-68.

25. Borowiak A. Koyaczyzna w przededniu powstania Bohdana Chmielnickiego (1635-1648) // Epoxa „Ogniem i mieczem” we wspolczesnych badanich historycznych. Zbior studiow / Pod red. M. Nagielskiego. - Warszawa : Tow. Milosn. Historii, 2000. - S. 25-44.

26. Ochmann-Staniszewska S. Powstanie Chmielnickiego w swietle polskiej publicystyki okresu panowania Jana Kazimiera Wazy // Epoxa „Ogniem i mieczem” we wspolczesnych badanich historycznych. Zbior studiow / Pod red. M.Nagielskiego. - Warszawa : Tow. Milosn. Historii, 2000. - S. 45-52.

27. Borek P. Obraz wojen Kozackich za czasow Chmielnickiego w staropolskim pami^tnikarstwie // Literatura wobec wojen. Materialy z konferencji. - Warszawa, 2001. - S. 201-218.

28. Rachuba A. Wielkie Ksi^stwo Litewskie w powiesci „Ogniem i mieczem” a jego rzeczywista rola w walce z powstaniem Chmielnickiego // Epoxa „Ogniem i mieczem” we wspolczesnych badanich historycznych. Zbior studiow / Pod red. M. Nagielskiego. - Warszawa : Tow. Milosn. Historii, 2000. - S. 147-154.

29. Biernacki W. Powstanie Chmielnickiego. Dzialania wojenne na Litwie w latach 1648-1649. - Zabrze : Wyd. Inforteditions, 2006. - 307 s.

30. Chynczewska-Hennel T. Powstanie Chmelnickiego / Red. M.Derwich // Rzeczpospolita szlachecka. 1586-1795. - Warszawa-Wroclaw : Wyd. Dolno-sl^skie, 2003. - S. 68-73.

31. P^ksa W. Prawo w uniwersalach hetmanow kozackich - uniwersaly Bohdana Chmielnickiego w latach 1648-1654 // Krakowskie studia z historii panstwa i prawa / Pod red. W. Uruszczaka i D. Malec. - Krakow : UJ, 2004. - S. 79-87.

32. Koko E. Kozaczyzna w latach 1657-1676 w pismiennictwie Franciszka Rawity-Gawronskiego (1846-1930). Od smierci Chmielnickiego do ust^pienia Doroszenki // Przegl. Wschodni. - T. 9. - 2004. - S. 453-466.

33. Graczyk J. Udzial dragunii koronnej w walkach z Kozakami i Tatarami w czasie powstania Chmielnickiego 16481651 / J. Graczyk // Prace Uczestnikow Studium Doktorackiego. - T. 9. - Historia. - 2007. - S. 25-39.

34. Brekhunenko V. Szwecja w politycznych koncepcjach Bochdana Chmielnickiego / Pod red. M.Nagielskiego // Z dziejow stosunkow Rzeczypospolitej Obojga Narodow ze Szwecja w XVII wieku. - Warszawa : Inst. Hist. UW, 2007. - S. 303-309.

35. Krawczenko W. Czy Bohdan Chmelnicki byl dobrym Ukraincem? Sienkiewicz a tozsamosc narodowa - z kim i przeciw komu? Warszawa-Luck-Zbaraz-Btresteczko / Red. T. Bujnicki, J. Axer. - Warszawa : UW, 2007. - S. 331-333.

Размещено на Allbest.ru