Конволюти митрополита Євгенія (Болховітінова) з бібліотеки Києво-Софіївського собору в колекції видань М.І. Новікова у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Конволюти митрополита Євгенія (Болховітінова) з бібліотеки Києво-Софіївського собору в колекції видань М.І. Новікова у фондах Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського

Ганна Андрусенко

мол. наук. співроб. НБУВ

У 20-30-ті роки до Всенародної бібліотеки України (нині Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського - НБУВ) надійшла величезна кількість колекцій книг і рукописів: приватні бібліотеки та архіви відомих історичних осіб, діячів науки й культури, зібрання ліквідованих духовних і державних установ, навчальних закладів, що мали свою багатовікову історію формування. Окремі з подарованих власниками чи їх нащадками колекцій зберігалися як меморіальні і такими ж залишались, інші були розподілені між різними відділами Всенародної бібліотеки України. Так, зібрання митрополита Євгенія (Болховітінова), яке після смерті власника за його заповітом було розподілено між бібліотеками Києво-Софійського собору, Київської духовної академії, семінарії та консисторії надходило у складі зазначених зібрань до фондів ВБУ неодночасно. Книжки митрополита, що знаходяться у відділі стародруків та рідкісних видань, перерозподілені і перешифровані по нових штучних колекціях. Відшукати їх допомогли численні помітки власника та дарчі написи.

Книжки з Софіївського собору надходили нерівномірно, протягом 1922-1931 рр. [8, с. 128]. У статті «Відділ стародруків Бібліотеки УАН» 1936 р. Сергій Іванович Маслов, який довгий час очолював відділ, зазначив:

«Наступними роками відділ стародруків значно поповнився через передачу до Бібліотеки Української Академії наук (далі УАН) майже всіх видатних київських бібліотек передреволюційного часу. Так, у 1923 р. до Бібліотеки УАН приєднано бібліотеку Київської духовної академії; в 1925 р. до бібліотеки були передані збірки Києво-печерської лаври, Софійського собору...». «На сьогодні найбільш впорядкованою частиною відділу є та, що з вересня 1929 р. займає 4 кімнати в цокольному поверсі головного будинку бібліотеки. В цих кімнатах розміщено найцінніші видання відділу - об'єднані докупи інкунабули, частину палеотипів... та збірку стародруків кол. Києво-Софійського собору» [2, с. 59-74]. Остаточно передача бібліотеки Софійського собору завершилася лише у січні 1931 р.; зібрання Софійського собору впорядковував позаштатний співробітник Всеукраїнської Академії наук В.Г. Черський [1, с. 156].

Серед книжок, що належали митрополиту, почесне місце займають його власницькі конволюти - збірники з примірників, у тому числі з його автографами, позначками на полях, у власницьких оправах, на корінцях яких іноді зазначені скорочені назви, номери томів тощо. Вони становлять безсумнівний інтерес для дослідників та бібліофілів.

Конволюти зі штемпелем бібліотеки Києво-Софіївського собору, записані до каталогу І. Скворцова 1850 р. (за ним тут було зареєстровано 747 рукописних збірників, книг 1561) за № 1228-1235, мають такі сучасні шифри у відділі стародруків та рідкісних видань НБУВ: Н 484(28), Н 397(24), Н477(25), Н468(43), Н473(56), Гр 2383(74), Гр 2391(43), Гр 2384(179); № 12371241 мають сучасні шифри - Гр 5608(19), Гр 2393(87), Гр 2390(91), Гр 2385(179), Гр 2394(70). Отже, нині п'ять конволютів Євгенія Болховітінова знаходяться у колекції видань відомого видавця XVIII ст. - М.І. Новікова (шифр Н) і вісім у колекції видань гражданського друку (шифр Гр) відділу стародруків та рідкісних видань, відібрані сюди за шрифтовою та хронологічною ознакою по перших алігатах.

У 1936 році С.І. Маслов планував разом із співробітниками Л.М. Руліною і Л.В. Ананьївою (з якими було укладено тимчасову угоду) підготувати до друку «опис 13 збірників Києво-Софійської колекції, що містять у собі надзвичайно цінний (і значною мірою невідомий) матеріал для історії російської літератури кінця XVIII й поч. XIX ст.» [2, с. 71]. В архіві Маслова є кілька попередніх нотаток з цього приводу [3]: 1931 р. - «.Пересмотреть сборники митр. Евгения. в библиотеке. собора № 1228-1241 (без 1236)»; «1237 на месте не было. По словам Б.И. Зданевича, несколько подобных сборников попало в библиотеку. семинарии.» (арк. 1, 38); «Мысль о желательности такого описания высказал 10/23 октября 1933 г. директор ВБУ Вас. Мих. Иванушкин» (арк. 77). Збереглась розроблена Масловим у 1936 р. методика повного книгознавчого опису цих конволютів, за якою: «1) копія заголовного арк. повністю; 2) зазначення формату, числа стор., ступені повноти прим.; 3) копія всіх рукописних заміток, що зустрічаються в прим.; 4) якщо видання має різноманітний склад - подаються заголовки окремих статтів з наведенням початкових рядків; 5) посилки на бібліогр. довідники.; 6) відомості про передрук. До друкованого видання «Опису» передбачається додати: 1) фото з унікальних, рідких або з того чи іншого погляду цікавих видань; 2) передрук невідомих і цінних текстів». За планом до 1 липня передбачалось: опис останніх № 1239 і 1241, перевірка, доповнення попереднього опису, складання бібліографічного апарату, огляду змісту і вступної статті [8, с. 126-127]. Проте цей каталог так і не було завершено. В середині 30-х років ситуація в державі змінилася і опис стародруків з бібліотеки митрополита не вважався пріоритетним завданням, головне - дослідження сучасної масової книги для робітників. Було заарештовано директора Бібліотеки В.М. Іванушкіна та редактора Л.М. Руліну. Залишилися вибіркові чернетки описів видань на окремих аркушах, але неясно, коли втрачені інші описи, якщо вони були [4]. Треба сказати, що у монографії Євгенії Віталіївни Рукавіциної «Київський митрополит Євгеній (Є.О. Болховітінов): Біобібліографія. Бібліотека. Архів» [8], виконано певною мірою настанови Сергія Івановича Маслова, хоча описано не всі алігати. Всього вона нарахувала 918 назв (з них 177 рукописів).

Всі вище названі конволюти були зашифровані і заінвентаризовані, починаючи з березня 1950 р., при підготовці С.О. Петровим друкованих каталогів «Книги гражданской печати XVIII века» (К., 1956) і «Книги первой четверти XIX века» (К., 1961). Але знову ж таки, збірники не були повністю розписані: пропущені брошури іноземними мовами, аркушеві видання (реєстри, оголошення), всі рукописи (виписки, переклади, копії і т. д.), немає даних про склад періодичних видань, тому що готувався друкований каталог лише видань гражданського друку [8, с. 129].

Виходячи з цього, доцільно розглянути більш детально, що уявляють собою болховітіновські конволюти, розкрити їх зміст, склад, охарактеризувати окремо кожен з п'яти збірників митрополита Євгенія з бібліотеки Києво-Софійського собору в колекції видань М. Новікова.

Зовні спільним для цих конволютів є те, що вони мають напівшкіряну оправу, обклеєну папером, часто з мармуровим малюнком (синього, жовтого, червоного кольору), корінець та наріжники зі шкіри, формат брошур від 4° до 12°. На форзацах і звороті оправи кількох конволютів міститься їх зміст, написаний чорнилом. Суперекслібрисів, ініціалів, ярлика чи інших характерних ознак, що вказували б на власника оправи немають, здебільшого книги скромно одноманітні. Є пізніші лише печатки Києво- Софійського собору.

Збірники сформовані за хронологічним принципом, систематизація матеріалів досить умовна. Наприклад, перший конволют, який ми розглянемо [під шифром Н 484(28)] сформований в більш-менш хронологічному порядку, але деінде роки не послідовні: після видання 1745 р. розміщено - 1773 р., а потім видання 60-х років, а після 1780 р. міститься алігат 1760 р., хоча в більшій мірі, подібно як і в наступних конволютах, хронологія зберігається.

Конволют включає в себе 28 алігатів, з яких два літерні (18а, 21а). Чорнилом пронумеровані сторінки, починаючи з другого алігату (з 116 по 414 стор.), перший алігат має друковану нумерацію - до 115 стор. На першій сторінці міститься зміст конволюту, написаний чорнилом, що складається з 28 позицій. На форзаці штемпель бібліотеки Києво- Софійського собору (далі КСС) N° 1228; на корінці оправи дві паперові наклейки з чорнильним написом порядкового номеру одиниці зберігання, вгорі - № 152, внизу - 1228.

Спостерігається специфічна незвичайна особливість - конволют має 6 шифрів: Н 484, Н 485, Н 486, Н 487, Н 488, Н 489. Це можна пояснити тим, що при шифруванні рахували не одиниці зберігання, а видання Новікова. Склад конволюту: видань, надрукованих паралельно кількома мовами - 4; іноземною мовою - 15; російськомовних - 8; рукописів - 1.

Наступний конволют [Н 397(25)] складається з 25 алігатів. На корінці наклейка з чорнильним написом порядкового номеру № 153; 1229 - № в бібліотеці КСС; на двох останніх сторінках збірника міститься його друкований зміст під заголовком «Реестръ содержащемуся въ первомъ Томе», який складається з 32 позицій з вказаними сторінками. Сторінки у конволюті пронумеровані чорнилом - всього 706 стор. Склад конволюту: видань, надрукованих паралельно кількома мовами - 1; іноземними мовами - 5; рос. мовою - 19.

На останньому аркуші цього конволюту міститься цікавий рукописний запис: «Итальянской Астрологъ Аббатъ Дамасцено, въ 1662 году напечаталъ въ Орлеане сочіненіе, въ которомъ различаешь онъ разные свойства людей по их смеху. По его мнению кто смеется: хи, хи, хи, тот меланхоликъ; хе, хе, х, - холерикъ; ха, ха, ха, - флегматикъ; хо, хо, хо - сангвиникъ. Аббатъ Дамасцено не упоминаетъ о смехе дураковъ; либо онъ думалъ, что въ ономъ бываетъ некоторое изменение, отъ всякаго рода смеха произоти могущее, или изъ предосторожности нехотелъ разсматривать собственнаго своего смеха».

Третій конволют [Н 477(25)] має 51 алігат, один літерний (4а). Збірник, у зв'язку з вище названою причиною, має 9 шифрів: Н 477, Н 478, Н 479, Н480, Н 481, Н482, Н483, Н483а, Н483бтобто містить 9 видань М. І. Новікова.

На корінці оправи тиснення «COLLECTIO VARIORVM DISSERTATIONVM POEMATVM ET...» «TOME II» та наклейка з чорнильним написом 1230 - № в бібліотеці КСС. Пронумеровано чорнилом 664 сторінки; при нумерації допущена помилка - після 655 - відразу 666 сторінка. Склад конволюту: видань, надрукованих паралельно кількома мовами - 8; іноземних - 18; російськомовних - 24; рукописів - 1.

У цьому власницькому конволюті спостерігається цікаве і досить рідкісне явище: три алігати в цьому збірнику є видавничими конволютами: алігат 7 включає 4 твори, алігат 11 містить 17 творів та має 5 титулів, алігат 15 включає 7 творів.

У збірнику під шифром Н 477(4) зберігається робота, про перше видання якої існувала хибна думка, що її було спалено [11, с. 42] - «Философическое разсуждение о начале и произшествии богопочитания у разных а особливо невежественных народов, которое производимый публичным ординарным профессором в публичном собрании на разсмотрение предлагает философии и свободных наук магистр Дмитрей Аничков 1769 года, августа 25 дня». Цей твір становить частково змінене видання дисертації «Разсуждение из натуральной богословии о начале и произшествии натуральнаго богопочитания...», яка була представлена Анічковим на російській та латинській мовах у 1769 р. У ній була зроблена спроба матеріалістичного пояснення походження релігійних вірувань, викладені певні атеїстичні положення; автор цитував Петронія, Лукреція, Н. Поповского, М. Ломоносова. В написанні роботи Анічкову допомогли С. Є. Десницький і І. А. Третьяков. Ця робота викликала значне невдоволення більшості професорів, які заявили на екстраординарній конференції 24 серпня 1769 р., що «торжественно против этих мнений протестуют, ибо от них может произойти что-нибудь в предосуждение и позор для университета» [17, с. 214]. Особливо різко проти запропонованої в ньому пропаганди атеїзму виступив професор І.Г. Рейхель і архієпископ Московський Амвросій (Зертис-Каменський). Конференція одноголосно постановила перевидати дисертацію з виправленнями, а від присвоєння Анічкову професорського звання утриматися. В другому виданні (1769), яке і представлене в конволюті, Анічков зробив ряд незначних скорочень, а також видалив атеїстичні положення та змінив назву. Проте навіть у виправленому вигляді дисертація Д.С. Анічкова була визнана церквою шкідливим для християнського закону твором і була критично зустрінута в наукових колах.

Цікаво, що цей твір зберігся в конволюті з доданим до нього рукописним списком «Приминання» автора (3 арк.), де вказані всі 11 висновків і заміни фраз першого видання (на стор. 4, 18, 19, 20, 21, 23). В кінці міститься запис Є.О. Болховітінова: «NB. во время сей диссертаціи духъ вольнодумства и масонства усиливался въ России, такъ какъ и по всей Европе. Самъ Димитрїй Сергеевичъ не былъ сего духа. Но въ его диссертацїю сїе вставили новопрїехавшїе тогда изъ чужихъ краевъ профессоры Зибелинъ и Десницкїй; а Дмитрій Сергеевичъ после сего даже икону Иверскую съ молитвословюмъ сам поднималъ къ себе въ домъ и несъ на двоихъ рукахъ съ раскаянюмъ о сей дерзости».

Наступний конволют [Н 468 (43)] включає 46 агнатів, з яких чотири літерні (16а, 35а, 31а, 31б). Збірник має 5 шифрів: Н 468, Н 469, Н 470, Н 471, Н 472 - 5 видань М. І. Новікова. Склад конволюту: видань, надрукованих паралельно кількома мовами - 6; іноземних - 8; російськомовних - 27; рукописів - 5.

На звороті верхньої кришки остання позиція змісту написана чорнилом, решта змісту - відсутня. Сторінки не пронумеровані. На корінці оправи дві наклейки № 155, № 1231 (бібліотеки КСС).

В кінці третього алігату на сторінках 30-31 міститься доволі цікавий запис, що належить Є. Болховітінову: «Виноградъ былъ принесенъ во Францію Марсельской колоніею. Императоръ Пробъ наиболее старался о размноженіи онаго. Бергамоты привезены изъ Бергама; сей плодъ есть родъ земляной груши: говорятъ, что плодъ сей происходитъ отъ того, что некоторой Бергамской житель вздумалъ привить къ грушевому дереву лимонной черенокъ; произшедшіе изъ того лимоны заимствуютъ отъ лимона и от груши. Персикъ, одинъ изъ вкуснейшихъ плодовъ въ Европе происходитъ изъ Персіи. Абрикосъ изъ Арменіи. Изъ Церезонта Понтейскаго города вишни. Крыжаки по возвращеніи изъ привезли сливъ изъ Дамаска; кофе получаемъ мы изъ щастливой Аравіи. Европа одолжена размножешемъ сего дерева старанію Голландцевъ, которые изъ Моки вывезли его въ Батавію, а изъ Батавіи въ Амстердам. Изъ Японіи и изъ Китая они же привезли намъ чай - Гишпанцы въ 1740 году вывезли изъ Америки Хину. Во Францію старашемъ г. Колберта вывезено однимъ Турнефортомъ изъ Восточной Индіи по приказанію Лудовика более тисячи трехъ сотъ растеній. Выпис. изъ Библіотеки ученой економическ. нравоучит. исторической и увеселительной, изданной въ Тобольске. 1793. Часть ІІ».

Останній конволют [Н 473 (56)] має 62 алігати, з яких шість літерних (5а, 11а, 11б, 11в, 22а, 46а). Склад конволюту: видань, надрукованих паралельно кількома мовами - 6; іноземних - 5; російськомовних - 48; рукописів - 3. Збірник має три шифри: Н 473, Н 474, Н 476.

На форзаці чорнилом написаний зміст до 33 алігату, сторінки не пронумеровані. На корінці наклейка № 1232 (бібліотеки КСС) та тиснення «COLLECTIO VARIORUM DISSERTATIONUM POEMATUM». В цьому конволюті зберігається періодичні видання: [Н 473(3)] - «Московские ведомости. Объявление любителям музыки», яке містить 4 сторінки нот (М., 1772). Оголошення про підписку музичних посібників і зразки нот з друкарні книговидавця Х.Л. Вевера, який придбав у Лейпцігу від винахідника Й.Г. Брейткопфа «нотные азбучные знаки»; [Н 473(55)] - «Московские ведомости. Прибавление» (М., [1796]) містить «Реэстр разным церковным концертам, великопостным молитвам и стихерам на 12 праздников, продающимся в лавке Х.Б. Гене, в Москве, близ Кузнецкаго моста в доме г. Бекетова, под № 2, 1796». У тексті 54 назви творів Д. Бортнянського, 18 назв творів М. Березовського та ін.

Деякі алігати, які входять до складу названих конволютів, є рідкісними за відомостями «Сводного каталога русской книги гражданской печати XVIII века (1725-1800)» (далі СК) та зберігаються в одній або двох бібліотеках. До таких можна віднести 8 видань, що за даними СК зберігаються тільки в НБУВ:

Н 473(4) - «Известие о Петровском училище. № IV» [СПб, 1780].

Н 473(8) - «Слово на открытие в губернском городе Воронеже под ведомством Приказа общественнаго призрения казеннаго народнаго училища, сказыванное 1785 года, апреля 21 дня, учителем катихизиса и историо-географии, коллежским протоколичтом Петром Станиславским» ([М.], 1785).

Н 473(10) - «Стихи на день именин А... Ф... Л... [Александра Федоровича Лабзина] маия 13 дня, 1787» [М., 1787].

Н 468(34) - «Его превосходительству Харьковскаго наместничества господину губернатору и кавалеру Федору Ивановичу Кишенскому и его высокородию Харьковскому господину правителя порутчику и кавалеру Григорью Романовичу Шидловскому и протчим почтеннейшим господам благотворителям усерднейшее Харьковския семинарии в сиротском доме живущих учеников за обет к обновлению дома их приношение 1793 года генваря 1 дня» [Курск, 1793].

Н 468(15) - «Ода на день тезоименитства преосвященнейшаго Афанасия, епископа Коломенскаго и Тульскаго, посвящаемая, яко особенному благотворителю своему, К[оломенской] с[еминарии] риторики, поэзии и французскаго языка учителем Васильем Протопоповым, 1790 года генваря 18 дня в Коломне» [М., 1790].

Н 468(16а) - «Песнь на день вожделеннаго прибытия пре- освященнейшаго Афанасия, епископа Коломенскаго и Тульскаго, из путешествия по епархии в архиерейский престольный град Коломну подносимая яко особенному благотворителю своему К[оломенской] с[еминарии] риторики, поэзии и французскаго языка учителем Васильем Протопоповым, 1790 года сентября 2 дня» [М., 1790].

Н 468(21а) - «Прибавление к письму коллежскаго ассессора и доктора Политковскаго» [М., 1789]. На цьому примірнику містяться правки і примітка митрополита Євгенія (Болховітінова).

Н 468(23) «Сражение в Финском заливе 1790 года» (СПб, 1791). Примірник також містить автограф Є. Болховітінова: «Адмиралъ Самуилъ Грейгъ, почетный членъ С.П.б. Академіи наукъ умеръ 15 октября 1788 53 летъ».

За СК, зберігаються тільки в Державній публічній історичній бібліотеці Росії видання під шифрами (отже другі відомі примірники представлено в НБУВ):

Н 484(22) - «Сборник стихотворений на русском и латинском языках преподавателей и студентов Казанской семинарии - Жертва признательных сердец великому господину высокопреосвященнейшему Амвросию архиепископу Казанскому и Свияжскому, достойно почитаемому покровителю и отцу в день его тезоименитства с достодолжным усердием и преданностью приносится от Казанской семинарии 1787 года, декабря 7 дня» (М., 1788).

Н 468(24) - «Ода на прошедший 1790 и настоящий 1791 год, посвящаемая преосвященнейшему Афанасию, епископу Коломенскому и Тульскому, в вожделенный день тезоименитства его преосвященства генваря 18 дня 1791 от преданнаго ему сердца К[оломенской] с[еминарии] риторики, поэзии и французскаго языка учителя Василья Протопопова» [М., 1791].

Н 468(26) - «Его сиятельству, князю Николаю Васильевичу Репнину, на заключение и подписание им прелиминарных пунктов мира с Оттоманскою Портою в 31 день июля, 1791 года, сочинителя Оды на знаменитую победу, оружием российским всегда торжествующим, одержанную под предводительством его сиятельства за Дунаем в 28 день июня того же года, над силами турецкими предводительствованными верховным визирем Юсуф Пашею, за которою последовал славнейший оный мир» [М., 1791].

СК подає, що тільки в Бібліотеці Російської Академії наук є видання «Объявление о публичных учениях, в Императорском Московском университете, в обеих гимназиях онаго и в Вольном Благородном пансионе, преподаваемых с 17 августа 1786 по 26 июня 1787 года» [М., 1786]. В НБУВ шифр Н 468(37).

За відомостями СК тільки в Російській національній бібліотеці є примірник: «Его сиятельству князю Николаю Васильевичу Репнину, генепал-аншеферу, сенатору, лейб-гвардии Измайловскаго полку подполковнику, Смоленскаго и Псковскаго наместничеств генерал- губернатору. усерднейшее Харьковскаго наместничества от дворян, конной гвардии вахмистров Ивана большаго и Ивана меньшаго Мочульских, в Белогородской семинарии обучающихся, приношение в новый 1792 год» [б. м., 1791]. В НБУВ шифр аналогічного примірника - Н 468(30).

«Ода преосвященнейшему Афанасию, епископу Коломенскому и Тульскому, посвящаемая во изъявление глубочайшей преданности своей, в вожделенный день тезоименитства его преосвященства, генваря 18 дня 1792, К[оломенской] с[еминарии] риторики, поэзии и французскаго языка учителем Васильем Протопоповым» [б. м., 1792]. В НБУВ шифр - Н 468(31).

«Разсуждение о необходимости греческаго языка для богословии, и об особенной пользе его для российскаго языка. Читано в публичном собрании 1793 года, июля 13 дня в Воронежской семинарии студентом богословии и учителем греческаго языка, Иваном Ставровым» [М., 1793]. Вірогідно, автором твору був Є. Болховітінов, а Ставров тільки прочитав його на публічних зборах. Примірник НБУВ має шифр - Н 468(41).

Рахується тільки в Бібліотеці Російської Академії наук і Державній публічній історичній бібліотеці Росії, але є і в НБУВ:

Н 484(21) - «Ода е. в. ... имп., самодержице всероссийской Екатерине II, непобедимой и премудрой монархине, покровительнице народов, матери отечества на благополучное ея величества прибытие в город Херсонъ. Приносится Александром Назарьевым» (М., 1787).

Н 477(13) - «Ода на всерадостный день коронации е. и. в. Екатерины II. Сочинена в Имп. Московском университете студентом Ермилом Костровым. 1778 года» [М., 1778].

Н 468(39) - «Краткое начертание учебных классов и вообще всего порядка, наблюдаемаго при содержании вольнаго Благороднаго пансиона, учрежденнаго при Имп. Московском университете» (М., 1790).

За відомостями СК, зберігається тільки в Російській державній бібліотеці та Бібліотеці Російської Академії наук видання, що в НБУВ зберігається під шифром - Н 397(25) - «Святейшаго правительствующаго синода члену... Платону митрополиту Московскому и Калужскому... в день тезоименитства. усерднейшее поздравление приносит Московская Академия. 1787 года, ноября 18 дня» (М., 1787). Вірші і слова російською, латинською, грецькою, єврейською, французькою та німецькою мовами. На звороті написаний «Сонет на смерть его высокоблагородия Авксентия Алексеевича Иевлева», а далі на 16 стор. лист Євгенія Болховітінова автору з розглядом друкованого сонету. В кінці листа рукою митрополита повідомляються відомості про автора: «Критика сия писана на печатный сонет сочинения Фомы Филимоновича Розонова переводчика иностранной коллегии, моего друга и корреспондента».

Можна виокремити в конволютах Є. Болховітінова алігати, які є малотиражними виданнями, а тому відповідно рідкісними:

Н 397(12) - «Храм славы, историческая поема о делах нынешния войны. Сочинения г. де ла Тиерса с французских стихов перевел Иван Кудрявцов» (СПб, 1772). Тираж 200 екземплярів.

Н 477(6) - «Ода его сиятельству графу Григорью Григорьевичу Орлову. 1771 генваря 25 дня» [СПб, 1771]. Тираж 310 екземплярів.

Н 397(24) - «Географическое описание реки Волги от Твери до Дмитревска для путешествия ея имп. величества по оной реке» [СПб, 1767]. У виданні гравійовані карти складені вдвоє (33Ч24,5). Текст на одній стороні аркуша. Тираж 500 екземплярів.

Отже, конволюти Є. Болховітінова, що зберігаються у колекції видань М.І. Новікова відділу стародруків та рідкісних видань, мають у своєму складі дійсно цінні та рідкісні видання. А це, в свою чергу, викликає потребу їх детальнішого вивчення, а також необхідність подальшого їх оцифрування для забезпечення доступу користувачів і найкращого стану збереження кожного з алігатів.

Список використаних джерел

стародрук конволют алігат

1. Дубровіна Л.А. Історія Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: 1918-1941 / Л.А. Дубровіна, О.С. Онищенко. - К.: НБУВ, 1998. - 337 с.

2. Маслов С.І. Відділ стародруків Бібліотеки УАН // Вісті Укр. АН. - 1936. № 1/2. - С. 59-74.

3. Материалы к дальнейшим главам «Этюдов из истории старопечатных книг»: ІР НБУВ, Ф. 33, спр. 196, арк. 77.

4. Научное описание 14 сборников 18 ст. - первой половины 19 ст. отдела старопечатной книги ВБУ: ІР НБУВ, Ф. 33, спр. 3056-3069, арк. 705.

5. Петров Н.И. Краткое обозрение рукописей Киево-Софийской библиотеки / Н.И. Петров. - К., 1901. - С. 5-11.

6. Петров С. О. Книги гражданской печати XVIII века / С.О. Петров. - К., 1956. - 300 с.

7. Рукавіцина Є. З фондів ЦНБ // Бібліотечний вісник. - 1994. - № 4. - С. 19.

8. Рукавіцина-Гордзієвська Є.В. Київський митрополит Євгеній (Є.О. Болховітінов): Біобібліографія. Бібліотека. Архів / Є.В. Рукавіцина-Гордзієвська; наук. ред. Г.І. Ковальчук. - К., 2010. - 856 с.

9. Рукавіцина-Гордзієвська Є.В. Колекція гражданського друку відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ // Наукові праці НБУВ. - К., 1998. - Вип. 1. - С. 97-105.

10. Светлов Л.Б. Издательская деятельность Н.И. Новикова / Л.Б. Светлов. М., 1946. - 115 с.

11. Сводный каталог русской книги гражданской печати XVIII века (17251800). - М.: ГБ СССР имени В.И. Ленина, 1962. - Т. 1. - 434 с.

12. Сводный каталог русской книги гражданской печати XVIII века (17251800). - М.: ГБ СССР имени В. И. Ленина, 1964. - Т. 2. - 514 с.

13. Сводный каталог русской книги гражданской печати XVIII века (17251800). - М.: Книга, 1966. - Т. 3. - 514 с.

14. Сводный каталог русской книги гражданской печати XVIII века (17251800). - М.: Книга, 1966. - Т. 4. - 288 с.

15. Сводный каталог русской книги гражданской печати XVIII века (17251800). - М.: Книга, 1967. - Т. 5. - 298 с.

16. Семенников В.П. Книгоиздательская деятельность Н.И. Новикова и типографической компании / В. П. Семенников. - СПб: Госиздат, 1921. - 150 с.

17. Словарь русского языка XVIII века / Отв. ред. А.М. Панченко. - М.: Ин-т русской литературы и языка, 1999. - С. 214-215.

Размещено на Allbest.ru