Символи лінійної писемності Б з колекції матеріальних предметів городища Дикий Сад

Список скорочень

АДУ - Археологічні дослідження України

КСОАО - Краткие сообщения Одесского археологического общества

A.J.A. - American Journal of Archaeology

Постановка проблеми. Городище Дикий Сад розташоване в історичному центрі сучасного міста Миколаєва, при злитті річок Південний Буг та Інгул. Площа городища понад 4,0 га (рис. 1). Структурно городище складалося з трьох частин: «цитаделі», «передмістя» та «посаду», розташованого за зовнішнім ровом (територія «посаду» з об'єктивних причин залишається недослідженою). Час існування городища вкладається у межи існування білозерської археологічної культури доби фінальної бронзи (XIII/XII - XI/X ст. до н. е.).

Рис. 1. Загальний план городища

Багаторічні розкопки городища Дикий Сад надали нові археологічні матеріали (архітектурні споруди, зокрема оборонні конструкції, бронзові речі, зокрема сокири-кельти), аналіз яких дозволяє з великої долею вірогідності стверджувати, що його мешканці підтримували тісні контакти з населенням балканського, егейського, центральноєвропейського та східного регіонів.

Матеріальна культура городища Дикий Сад представлена наступними групами знахідок: керамічний посуд, глиняні предмети, вироби з кісток тварин, бронзові предмети, кам'яні знаряддя праці та витвори з кременя.

Серед матеріальних предметів, зафіксованих на городище, виокремлюються артефакти на поверхні яких зафіксовано загадкові символи.

Виклад основного матеріалу. Першу знахідку подібного типу зафіксовано у 1994 році при розкопках храмового комплексу (приміщення № 4) на «цитаделі» городища. Це був керамічний диск діаметром 3,1 см з нанесеними чорною фарбою знаками, що суттєво нагадують символи лінійної писемності (рис. 2). Автор знахідки - Ю.С. Гребенников та дослідник стародавніх пам'яток регіону А.М. Балушкін припустили, що на предметі зображені деякі символи з лінійної писемності Б.

Рис. 2 Керамічний диск з символами

Перед тим як перейти до опису даної унікальної знахідки, коротко розглянемо культове приміщення, де у центральній ямі зафіксовано даний предмет. Приміщення № 4 розташоване на території цитаделі городища, в його східній частині (рис. 1). До приміщення прилягало приміщення № 3 - за визначенням Ю.С. Гребенникова більш рання будова, розміром 7x3 м із спуском-підйомом (пандусом) довжиною 9 м, зорієнтованим на схід сонця [8, с. 339-340]. В приміщенні № 4, розміром 9,5*8,4 м, по центру розташовувалося 12 ям, більшість з котрих перекривалася вогнищами [33, р. 56-57, Taf. 27, 28.1]. В ямі № 2 зафіксовано людський череп без нижньої щелепи та панцир черепахи [10, с. 28; 12, с. 49].

Попередній спектральний аналіз підтвердив, що символи на кружку нанесені невідомою чорною речовиною штучного виробництва, котра дуже щільно в'їлася в кераміку. Визначення польської лабораторії Познанського університету імені А. Міцкевича.

Вісім із приблизно десяти-дванадцяти представлених на кружку символів, безумовно, мають схожість з деякими символами лінійних писемностей А і Б (рис. 2). Стаття містить попередні висновки щодо інтерпретації та прочитання складових знаків на кружку. Додатковий спектральний аналіз, якого, безумовно, потребує цей непересічний предмет, або додасть ще декілька знаків, та дещо змінить словотворення, або підтвердить якийсь із запропонованих варіантів.

Представлені знаки із впевненістю можна поділити на дробово-вагові та складові. Найбільш докладно дробові символи та їх значення викладено в роботах Е. Беннетта, П. Массімо та М. Поупа [27, р. 204-222; 34, р. 343-347; 32, р. 200-210]. Тож до дробових та вагових, які походять з лінійної писемності А, відносяться наступні: - 1/2, - 1/3 (по Е. Беннетту) або 1/6 (по Дж. Янгеру), - 5 кг ваги якоїсь сухої маси або рідини. До складових відносяться символи: - ка, - га, - se, - ке, - sa, - е.Символи та дешифровка взяті з сітки опублікованого рукопису М. Вентріса 1951 р. Наявність двох останніх поки залишається під питанням. Окрім перерахованих знаків, на кружку, схоже, присутні ще символи, що означають десятки.

Тож, при спробі поєднати ці символи в слово, було отримано більше 20 різних комбінацій, і виокремлено, залежно від існування таких слів, лише декілька, а саме: ka-ra-se - кухонний утвір, посуд [14, с. 120]; e-ka-ra - переносна жаровня, вогничок на ніжках [14, с. 120, 122]; ka-ra - чиясь головаНезмінним це слово залишилося і в класичній давньогрецькій мові [31, р. 877]. (рослина?); ke-ra - дар [15, с. 132]. В даній ситуації всі варіанти викликають неабиякий інтерес.

Послідовність символів ka-ra і ke-ra може вказувати на окрему голову, або на частини тіла тварин, яких могли приносити в жертву в храмі. В такому випадку закономірно було б припустити, що символи дробів могли означати, згідно їх призначенню, частини туш, кістки котрих у достатній кількості знайдено в приміщенні № 4.

Але серед перерахованих символів є знаки, які можуть бути ідеограмами. Так, наприклад, знак «ra» може позначати ріку. При наявності з півночі городища р. Інгул таке трактування видається вельми привабливим. Знак «ka» може означати «колесо» [28, р. 11], рух сонця на небі. Знак «se» як ідеограма без складового змісту може мати значення «олія» [22, с. 95].

В приміщенні № 4 в одній з центральної ямі знаходилася мініатюрна кремнієва антропоморфна стела (4,7*3,7 см), яка, судячи з усього використовувалася як вотивний предмет (рис. 3). Традиція використання кременю в поминально-поховальній традиції фінальної бронзи відома на теренах Північного Причорномор'я [23, с. 54-56], але в даному випадку мова йде не просто про якийсь виріб або знаряддя праці, а про стелу з цілком чіткими людським обрисами. Антропоморфні стели городища Дикий Сад, більшість з котрих були знайдені в приміщеннях - привід для окремої роботи, але в даному контексті хотілося б звернути увагу на приміщення № 20 [9, с. 4250], де у великій кількості, в окремих ямах у підбоях, були заховані антропоморфні кам'яні стели, а на одному з фрагментів вази прокреслено граффіті у вигляді символу (рис. 4). Це, як уже наголошувалося, перша знахідка подібного роду на городищі та, схоже, друга в культурі [18, с. 169], але зовсім не дивина для територій, де користувалися лінійними писемностями [5, с. 55, 59]. Більш того, існує припущення, що зрубними племенами писемність була позичена у мікенців [18, с. 150]. Окрім того, відомі окремі речі: знову ж таки кружок та веретено, що свідчать про проникнення середземноморських систем писемностей до Південно-Східної Європи [5, с. 66-69; 20, с. 20-40].

Рис. 3. Кременева вотивна стела

Рис. 4. Фрагмент керамічної вази з граффіті (графітто)

Трактуючи знак як 1/2 від якоїсь визначеної вагиСлід визнати невирішеність для цієї роботи поки одного суттєвого питання, а саме використання дробових символів, на відміну від лінійної писемності А, в лінійній писемності Б, яка хронологічно більше підходить до часу функціонування Дикого Саду. Однак використання лінійної писемності А фактично засвідчено і для XIII ст. до н. е. - серед знахідок ваз із граффіті на материковій Греції. див. Бартонек. Златообильные Микены. С. 55. Якщо на диску лінійна писемність А, у такому випадку поєднання складових знаків з диска в слова дуже сумнівні (тому і попередня розшифровка), якщо ж дробові символи використовувалися і в лінійній писемності Б, вибраний авторами напрямок вірний., було вирахувано об'єм вази, і отримано приблизний результат - 2,4-2,6 л. Відштовхуючись від загального мікенського стандарту ваги в 28,8 л [36, р. 491], можна припустити, що 2,4 л є 1/2 з однієї з мікенських мір в 4,8 л (на кшталт єгипетського «хе-ката»), але це лише припущення, тому що відправною мірою могла бути якась індивідуально визначена. Безумовно поазовим видається те, що два схожих із цим знака присутні на керамічному кружку.

Подібний символ прокреслено на ручці амфори пізньомінойського періоду, зафіксованої в Мікенах [28, р. 58]. Схожі символи зустрічаються на Кам'яній могилі [17; 21, с. 455]. Показовим є також приклад граффіті зі знаками лінійної писемності на посудинах із Трої [13, с. 18-19], деякі з котрих мають місце на даному кружку.

Варто наголосити, що окрім великої кількості антропоморфних стел в приміщенні № 20 було зафіксовано господарський комплекс для обробки туш тварин (дещо схожий був зафіксований в 2011 р. в приміщення № 19). Доволі дивним виглядає таке його розташування в житловому комплексі на цитаделі. Чи не могли була ділити в ньому туші, призначені для храмових цілей, а в самому приміщенні мешкати жрець, котрий культивував в цьому храмі, та, можливо, володів цією писемністю або ваговою системою? Неабияка кількість антропоморфних стел (7 шт.) в ямах та в центральній частині приміщення № 20, де, судячи з усього існував невеличкий вівтар, вказує на його явно ритуальну спрямованість. Слід також відзначити камінь у формі черепахи з ями № 8. Черепаха як символ сонця була добре відома багатьом народам. В приміщенні № 4 також були знайдені її рештки, а в деяких глибоких ямах на городищі окрім поховання черепахи, перекритої камінням, нічого більше немає.

Висновки

Загалом, враховуючи наведені дані, вбачається можливим припустити декілька версій використання цього предмета:

- жителями городища диск сприймався як декоративний завезений предмет, і використовувався без урахування його змістовного значення (пов'язаного із символами) в даному храмовому комплексі;

- накладна, або договір купівлі-продажу або визначеної кількості товарів, що був затверджений в центральному храмовому комплексі городища. Прикладів використання будівель храмів як приміщень для проведення торгових операцій та укладання угод навіть в цей період відомо достатньо. А керамічні бірки, в тому числі й диски, з позначенням товарів та адміністративним призначенням в егейському світі використовувалися в різних регіонах [7, с. 324]. З багатьох прикладів деякі, що були доступні авторам [30; 35].

- предмет якоїсь гри, враховуючи значну кількість кружків різних діаметрів що не мають знаків, та походять з городища;

- годинник. У 2010 р. в Єгипті німецькі археологи знайшли керамічний кружок діаметром 15 см, із центральним не крізним отвором. Одна з половин диска була розкреслена чорнилами на 12 секторів. Попереднє повідомлення прес-служби Германського археологічного інституту. Дослідники припустили, що це один з найдавніших сонячних часових «механізмів». Гіпотетично його використання уявляють наступним чином: диск просто клався на рівну поверхню на сонце, в його центральний отвір вставлявся невеличкий дерев'яний штифт, а вже тінь від нього вказувала на годину світлового дня. Датували цей предмет за супроводжуючим матеріалом XIII ст. до н. е. Враховуючи інтерпретацію приміщення № 4 як храмового комплексу з ярко вираженим солярним «нахилом» [11, с. 27-28] та дробові символи, які могли означати ще будь що окрім вагової системи, чи не були керамічні диски з не крізним центральним отвором індивідуальними «годинниками» білозерців?

Для порівняння з дещо пізнішим періодом, але також на території Степового Побужжя, напрошується приклад культових керамічних кружків із граффіті з поселення Бейкуш (VII--V ст. до н. е.), де в святилищі греки приносили дари Ахіллу [6, с. 103--104; 24, с. 27]. В даному випадку автори розкопок вважають предмети ритуальними дарами. Паралелі і принцип історичної спадковості між цими випадками очевидні, тим паче, що в заповненні приміщення 4 було знайдено ще 15 округлих виробів із стінок сосудів [10, с. 29].

Не характерні для цього періоду і території фортифікаційні споруди городища [29], безумовно, вказують на його стратегічне значення в регіоні [19], скоріш за все, Північного Причорномор'я, та наштовхують на аналогії з ранньогрецькими полісами Малої Азії [3; 2, с. 180--202], а виявлений в 2010 р. центральний майданчик на «цитаделі» дуже схожий за описом із «гомерівською» агорою [1, с. 56--57]. Притримуючись вслід за О.А. Кривцовою-Граковою та О.І. Тереножкіним точки зору генетичної наступності білозерської культури та раннього етапу формування кіммерійців, наявність на городищі артефакту з лінійною писемністю стає надзвичайно цікавим фактом, що може посередньо свідчити на користь правдивості свідчень Гомера щодо історичності кіммерійців саме в Причорномор'ї Події Троянської війни датуються в проміжку др. пол. XIII ст. до н. е., а занепад лінійної писемності відносять до XII ст. до н. е. В цьому контексті потрібно згадати, що М. І. Артамонов, наприклад, відносив ранні походи кіммерійців в Малу Азію до XIII ст. до н. е. [14, с. 85]. та локалізації «поліса людей кіммерійських» (Hom. Od. XI, 14) Найбільш повний аналіз термінів тсоАїс; та бр^ос; [2, с. 180--202]. в даному місці, адже порівняльний аналіз літературних та археологічних джерел дозволив деяким дослідникам, незалежно від нових розкопок пам'яток епохи пізньої бронзи, визначити розташування згаданого в «Одисеї» міста кіммерійців в районі Дніпро-Бузького лиману [25; 16, с. 345].

В тому чи іншому випадку, артефакти з символами, безумовно, -- цінне свідоцтво контактів степових племен Північно-Причорноморського регіону з носіями егейської культури в другій половині II тис. до н.е., що, як і ліпна валькова кераміка в шарах Трої VII, простежується в Малій Азії на традиціях домобудівництва [26, р. 57].

артефакт символ керамічний диск

Список використаних джерел

1. Андреев Ю.В. Цена свободы и гармонии. Несколько штрихов к портрету греческой цивилизации / Ю.В. Андреев. -- СПб., 1998.

2. Андреев Ю.В. Гомеровское общество / Ю.В. Андреев. -- СПб., 2004.

3. Андреев Ю.В. Укрепления в архитектурнопространственной структуре раннего полиса / Ю.В. Андреев // Фортификация в древности и средневековье. Материалы методологического семинара ИИМК РАН. Памяти И.Н. Хлопина. -- СПб., 1995. -- С. 29--31.

4. Артамонов М.И. Киммерийцы и скифы / М.И. Артамонов. -- Л., 1974.

5. Бартонек А. Златообильные Микены / А. Бартонек. -- М., 1991.

6. Буйских С.Б. Сакральные граффити ольвийского Ахиллейона / С.Б. Буйских // КСОАО. -- Одесса, 2008. -- С. 103--107.

7. Гельб Д. Опыт изучения письма / Д. Гельб. -- М., 1982.

8. Горбенко К.В. Ритуально-культовые сооружения поселения Дикий Сад в контексте этнокультурных связей населения Степного Побужья эпохи финальной бронзы / К.В. Горбенко // Научные труды МГПУ. Серия: социально-исторические науки. -- М., 2001. -- С. 338--343.

9. Горбенко К.В. Розкопки приміщення № 20 на території «Цитаделі» городища Дикий Сад / К.В. Горбенко // Краєзнавчий альманах. Історія. Археологія. Наука. Культура. Освіта. -- Миколаїв, 2013. -- С. 42--50.

10. Гребенников Ю.С. Культовое помещение на поселении «Дикий Сад» / Ю.С. Гребенников // Древнее Причерноморье. -- Одесса, 1994. -- С. 26--29.

11. Гребенников Ю.С. К вопросу о фракокиммерийских связях / Ю.С. Гребенников // АДУ в 1994--1996 роках. -- К., 2000. -- С. 29--30.

12. Гребенников Ю.С., Горбенко К.В. Исследования культового комплекса на поселении «Дикий Сад» / Ю.С. Гребенников, К.В. Горбенко // Краткие Сообщения Одесского Археологического Общества. -- Одесса, 1996. -- С. 49.

13. Казанский Н Н. Троянское письмо. К постановке вопроса / Н.Н. Казанский // Античная балканистика. Карпато-балканский регион в диахронии. -- М., 1984. -- С. 18--19.

14. Казанскене В.П., Казанский Н.Н. Предметнопонятийный словарь греческого языка. Крито-микенский период / В.П. Казанскене, Н.Н. Казанский -- Л., 1986.

15. Лурье С.Я. Язык и культура Микенской Греции / Лурье С.Я. -- М.-Л., 1957.

16. Мачинский Д.А., Мусбахова В.Т. Остров Кирки и изображения на келермесском ритоне, преддверье Аида и древнейшая расписная керамика в Северном Причерноморье (по «Одиссее» и археологическим материалам) / Д.А. Мачинский, В.Т. Мусбахова // Боспорский феномен. -- СПб., 2009. -- С. 319-355.

17. Михайлов Б.Д. Петроглифы Каменной могилы / Б.Д. Михайлов. -- Запорожье-Москва, 2005.

18. Отрощенко В.В., Формозов А.А. К проблеме письменности у племен Северного Причерноморья в эпоху раннего металла / В. В. Отрощенко, А. А. Формозов // Studia Praehistorika, Sofia, 1988. -- Т. 9. -- С. 147--178.

19. Отрощенко В.В. Укріплене поселення Дикий Сад в системі пам'яток Білозерської культури / В.В. Отрощенко // Емінак. -- 2008. -- № 3. -- Київ-Миколаїв. -- С. 5--10.

20. Пустовалов С.Ж. Знакова система населення інгульської катакомбної культури та проблема появи писемності у Північному Причорномор'ї / С.Ж. Пустовалов // Наукові записки На УКМА 18. Теорія та історія культури. -- К., 2000. -- C. 20--40.

21. Пустовалов С.Ж. Монография Б.Д. Михайлова «Петроглифы Каменной могилы» и проблемы реконструкции мировоззрения древнего населения Украины / С.Ж. Пустовалов // Stratum Plus. -- 2003--2004. -- № 2. -- C. 451--458.

22. Поуп М. Линейное письмо А и проблема эгейской письменности / М. Поуп // Тайны древних письмен. Проблемы дешифровки. -- М., 1976. -- С. 85--96.

23. Разумов С.Н. Использование кремня в ритуальной практике (по материалам бронзового и раннего железного века Северного Причерноморья) / С.Н. Разумов // Археоминералогия и ранняя история минералогии. -- Сыктывкар, 2005. -- С. 54--56.

24. Русяєва А.С. Культові предмети з поселення Бей- куш поблизу о-ва Березань / А.С. Русяєва // Археологія. -- 1971. -- Вип. 2. -- С. 22-29.

25. Черняков И.Т. «Город людей киммерийских» Гомера в археологических реалиях Северного Причерноморья / И.Т. Черняков // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья: Тез. докл. межд. конф., посвящ. 90-летию со дня рожд. проф. Б.Н. Гракова. -- Запорожье, 1989. -- С. 165--167.

26. Laszlo Attila. Troy and the lower Danube region at the end of the Bronze age / Attila Laszlo. // Archaeology and Heinrich Schliemann. A Century after his

Death. Assessments and Prospects. Myth-History- Science. Ed. by G. Styl Korres, N. Karadimos and G. Flouda. -- Athens, 2012. -- P. 50--60.

27. Bennett E.L. Fractional quantities in Minoan BookKeeping / E.L. Bennett // A.J.A. -- 1950. -- P. 204--222.

28. Evans A.J. Scripta Minoa. The written documents of Minoan Crete. With special reference to the archives of Knossos. Vol. II. The archives of Knossos. Clay Tablets inscribed in Linear script B. Edited from notes, and supplements by John. L. Myres. -- Oxford, 1952.

29. Gorbenko K., Grebennikov Y. The «Dykyi Sad» fortified settlement as a uniting link in the context of economic, political and cultural relation of 1200 -- 1000 BC (the Baltic shore, the Pontic region and the Mediterranean) / K. Gorbenko, Y. Grebennikov // Routes between the seas: Baltik-Boh-Bug-Pont from the 3 to the middle of the 1 ^st millennium B.C. Baltic- Pontic Studies. Vol. 14. Poznan, 2009. -- P. 374--389.

30. Hallager E. The Knossos Roundels / E. Hallager // Annals of the British School of Archaeology in Athens, 82, 1987. -- P. 55--70.

31. Liddell H.G., Scott R. A Greek-English lexicon / Н.G. Liddell, R. Scott. -- Oxford, 1996.

32. Pope M. The Cretulae and the Linear A Accounting System / M. Pope // Annual of the British School at Athens. -- 55. -- 1960. -- P. 200--210.

33. Pieni^zek Magda. Architektur in der Steppe. Spat- bronzezeitliche Siedlungen im nordpontishen Raum / Magda Pieni^zek. -- Teil 2. -- Bonn, 2012.

34. Massimo P. Ideograms of Vases and Fractions in Linear A Script / P. Massimo // Metron. Measuring the Aegean Bronze Age. Proceedings of the 9th Inte- national Aegean Conference. -- New Haven, Yale University. ed. by R. Laffineur and K.P. Foster (Aegaeum 24), 2003. -- P. 343--347.

35. Rehak P., John G. Younger. A Minoan Roundel from Pyrgos, Southeastern Crete / P. Rehak, Younger G. John // Kadmos. 1995. 34.2. -- P. 81--102.

36. Younger J.G. Calculating Vessel Volumes / J.G. Younger // Metron: Measuring the Aegean Bronze Age, ed. by Karen Polinger Foster; Robert Laffineur. Aegaeum 24, Liege and Austin: Universite de Liege, 2003. -- P. 491--492.

Размещено на Allbest.ru