Ігор Свєшніков: нові штрихи до наукового портрета

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 902-051: [378.4.096(477.83-25)]”1915/1995”

Львівський національний університет імені Івана Франка

ІГОР СВЄШНІКОВ: НОВІ ШТРИХИ ДО НАУКОВОГО ПОРТРЕТА

Катерина Юхимчук

Після входження Західної України до складу СРСР Львівський університет поступово почав втрачати статус одного з головних осередків розвитку археологічної науки, якого набув упродовж кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. Пов'язано це із запровадженням у науку “єдиної правильної” марксистсько- ленінської ідеології, яка змістила акценти в історичних дисциплінах. Тому в академічній археологічній науці, після бурхливого розвитку, розпочався фактично період “застою”. Проте про цілковитий занепад археології у стінах Львівського університету говорити не варто. Традиції Львівської археологічної школи польського періоду продовжили її вихованці - представники “радянського покоління” археологів, які в умовах тогочасних реалій зробили свій вагомий внесок у становлення та розвиток археологічної науки у цьому навчальному закладі. Зокрема, у цей час на історичному факультеті у галузі археології працювали Ярослав Пастернак, Маркіян Смішко, Іван Старчук, Йосиф Пеленський, Микола Ратич, Микола Пелещишин та ін.

З-поміж цих науковців можна виділити відомого українського археолога Ігоря Кириловича Свєшнікова (1915-1995) - спеціаліста з археології енеоліту та доби бронзи, дослідника давньоруських городищ і козацьких старожитностей. Знаний, перш за все, як працівник Львівського історичного музею (далі - ЛІМ) та науковий співробітник Інституту суспільних наук АН УРСР (нині Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, далі - ІСН АН УРСР), у своїй науковій діяльності він мав безпосередній стосунок до археологічної науки у Львівському університеті: спочатку як студент, згодом - як викладач.

Постать І. Свєшнікова привертала увагу багатьох дослідників. Перші публікації, присвячені діяльності вченого, належать перу його колег- співробітників, учнів і послідовників. Значна їх частина опублікована на пошану видатного археолога. Зокрема, на сторінках збірників та наукових видань знаходимо повідомлення Леоніда МацкевогоМацкевий Л. Багатогранність таланту Ігоря Свєшнікова / Леонід Мацкевий // Постаті української археології. Матеріали та дослідження з археології Прикарпаття та Волині (далі - МДАПВ). Львів, 1998. Вип. 7. С. 53-54., Миколи Мерперта Мерперт М. Бронзовий вік у творчості Ігоря Свєшнікова / Микола Мерперт // Постаті української археології. МДАПВ. Львів, 1998. Вип. 7. С. 55-56., Юзефа Нікольченка Нікольченко Ю. Історико-краєзнавчі студії І. К. Свєшнікова / Юзеф Нікольченко // Життєвий і творчий шлях І. К. Свєшнікова: збірник тез наукової конференції 2005 р. Рівне, 2005. С. 61-64., Олександра Булиги Булига О. Археологічні матеріали Ігоря Кириловича Свєшнікова у фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею / Олександр Булига, Тетяна Пономарьова // Життєвий і творчий шлях І. К. Свєшнікова... С. 8-10., Тетяни Пономарьової Пономарьова Т. Архів І. К. Свєшнікова / Тетяна Пономарьова // Берестецька битва в історії, літературі та мистецтві: науковий збірник. Рівне, 2001. С. 82-88.. Важливою для дослідження основних віх життя І. Свєшнікова, його поглядів і діяльності стала стаття Віри Гупало Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису / Віра Гупало // МДАПВ. Львів, 2005. Вип. 9. С. 7-14.. Вагоме місце у висвітленні наукової роботи археолога займає бібліографічний покажчик його праць, упорядкований Юрієм Малєєвим, з написаною короткою біографією вченого Малєєв Ю. Список наукових праць професора, доктора історичних наук Ігоря Кириловича Свєшнікова / Юрій Малєєв // Волино-Подільські археологічні студії. Львів, 1998. Вип. 1. С. 5-10.. Окремі відомості про життєвий шлях, наукову діяльність та здобутки дослідника містять також роботи Олександра Ситника Ситник О. Постаті археології Львівського університету у фокусі столітньої історії / Олександр Ситник // Археологічні дослідження Львівського університету (далі - АДЛУ). Львів, 2005. Вип. 8. С. 11-45; Ситник О. Археологічна наука у Львові. Перша половина ХХ століття / Олександр Ситник. Львів; Жешів, 2012., Ярослава Погоральського Погоральський Я. Пам'ятки доби Київської Русі у дослідженнях археологів Львівського університету / Ярослав Погоральський // АДЛУ 2005. Вип. 8. С. 133-150., Василя Рудого Рудий В. Видатні та маловідомі археологи України (біографічні нариси): довідник / Василь Рудий. Львів, 2007..

Не можна оминути увагою й довідкове видання “Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка” (Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. Т. ІІ: Л-Я / Видавнича рада: І. О. Вакарчук (голова), М. В. Лозинський (заст. голови), Р. М. Шуст (заст. голови), В. М. Качмар (відп. секретар) та ін. С. 404-405), статтю про Ігоря Кириловича до якого написав львівський історик Роман Генега.

Варто згадати і про наукову конференцію, приурочену 90-річчю від дня народження І. Свєшнікова, підсумком якої став збірник тез “Життєвий та творчий шлях І. К. Свєшнікова”. У ньому вміщено матеріали істориків, літературознавців, краєзнавців, журналістів, тих, кому доводилося працювати поруч з українським археологом або спілкуватися з ним. Важливі факти про життя науковця, його зацікавлення, розвідки та розкопки можна довідатися із спогадів Юрія Макєєва Макєєв Ю. Невтомний дослідник козацької старовини / Юрій Макєєв // Життєвий і творчий шлях І. К. Свєшнікова... С. 41-45., Надії Мельник Мельник Н. Хотин у житті Свєшнікових / Надія Мельник // Там само. С. 53-57., Зиновія Суходуба СуходубЗ. Земля повертає пам'ять / Зиновій Суходуб // Там само. С. 66-73..

Незважаючи на те, що до постаті І. Свєшнікова зверталося чимало дослідників, деякі аспекти його наукової та педагогічної роботи висвітлені неповністю. Тому, мета цього дослідження - простежити історію формування наукових поглядів ученого у Львівському університеті, описати його участь в організації навчального процесу на історичному факультеті.

Джерельною основою для написання статті стали документи та матеріали фонду Р-119 Державного архіву Львівської області Державний архів Львівської області (далі - ДАЛО). ф. Р-119, оп. 17, спр. 472, 514, 539, 567, 579., фондів Архіву Львівського національного університету імені Івана Франка Архів Львівського національного університету імені Івана Франка (далі - Архів ЛНУ ім. І. Франка), ф. Р-119, оп. 120, спр. 6158; оп. 65, спр. 8279., а також опубліковані спогади І. Свєшнікова Свєшніков І. Спогади музейного працівника / Ігор Свєшніков // Пам'ятки України: Історія та культура. Київ, 2008. Ч. ІІ. С. І-ХХХУШ. та Лариси Крушельницької Крушельницька Л. Рубали ліс. Спогади галичанки / Лариса Крушельницька. Третє доповнене видання. Львів, 2008..

Штрихи до біографії. Народився І. Свєшніков 19 жовтня 1915 р. у м. Києві, де через події Першої світової війни в евакуації перебували його батьки - Кирило Свєшніков та Надія Радченко Архів ЛНУ ім. І. Франка, ф. Р-119, оп. 65, спр. 8279, арк. 5.. По батьковій лінії І. Свєшніков - родовитий російський дворянин. Його прадід, Лев Павлович Свєшніков, родом із дворян Смоленської губернії, присвятив своє життя флотові й у 37 років став контр- адміралом, володів землями у Смоленській, Нижегородській та Волинській губерніях. Батько Ігоря Кириловича в 1918 р. служив у війську гетьмана Павла Скоропадського, а 1919 р., вже як цивільна особа, разом з “білою” армією дістався Криму. Як припускають дослідники, його розстріляли червоноармійці в 1920 р. біля Житомира. Мати, рятуючись від наслідків громадянської війни, разом з двома дітьми була змушена втікати до родового маєтку Свєшнікових на Волині (у той час - територія Польщі) Макєєв Ю. Невтомний дослідник козацької старовини... С. 42.. Таким чином, з 1921 р. сім'я мешкала у своєму маєтку в с. Хотин Дубенського повіту Волинського воєводства (нині Радивилівського р-ну Рівненської обл.), де Ігор провів дитячі роки.

У 1930-1935 рр. він навчався у польськомовній Дубенській державній гімназії, після завершення якої вступив на юридичний факультет Львівського університету. Незабаром, захопившись лекціями і літературою з археології, одночасно став студентом гуманітарного факультету, зі спеціалізацією з археології Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису...С. 7.. У 1939 р. перервав навчання і працював учителем неповної середньої школи с. Хотина. Саме тоді, отримавши відкритого листа (дозвільний документ - Ю. К.) на археологічні роботи від Польської Академії умінь, розпочав перші власні розкопки.

У 1945-1959 рр. І. Свєшніков очолював відділ історії первісного суспільства ЛІМу та, за можливості, продовжував археологічні дослідження. У 1958 р. в Інституті археології AH CPCP захистив кандидатську дисертацію на тему “Пам'ятки племен бронзової доби Прикарпаття і Західного Поділля”.

Нова сторінка у діяльності І. Свєшнікова розпочалася 20 вересня 1959 р., коли він перейшов на роботу до відділу археології ІСН АН УРСР, де у 19591994 рр. працював на посадах молодшого, старшого і провідного наукового співробітника Там само. С. 10.. Там минула основна і найбільш плідна частина його наукового життя. У 1961-1967 рр. учений - старший викладач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Львівського університету (за сумісництвом).

За час роботи в ІСН АН УРСР Ігор Кирилович провів декілька десятків експедицій у Львівській, Волинській, Тернопільській та Рівненській областях. Головною темою його наукових зацікавлень у цей час залишались дослідження населення енеоліту і доби бронзи на території Прикарпаття, Волині та Поділля Свєшніков І. Культури шнурової кераміки західної частини УРСР / Ігор Свєшніков // Археологія Української РСР. Київ, 1971. Т. 1. С. 292-363; Свєшніков І. К. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці Ш - на початку ІІ тисячоліття до н. е. / І. К. Свєшніков. Київ, 1974; Свешников И. К. Культура шаровидных амфор / И. К. Свешников // Археология СССР Свод археологических источников. В1-27. Москва, 1983.. Ця проблематика стала визначальною при написанні докторської дисертації на тему “Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в кінці III - на початку II тис. до н. е.”, яку він захистив 1972 р. в Інституті археології AH CPCP (Москва). Однак упродовж наукової діяльності вчений кілька разів змінював напрями і тематику своїх досліджень, його наукові зацікавлення часто охоплювали значно ширший хронологічний діапазон: від кам'яної доби - до Середньовіччя.

У 1970 р. археологічна експедиція, очолювана І. Свєшніковим, розпочала розкопки на полі Берестецької битви 1651 р. (с. Пляшева Радивилівського р-ну Рівненської обл.), що безперервно тривали до 1994 р. За час роботи було досліджено 2,5 га площі та виявлено багатий комплекс достовірно датованих козацьких речей, значна частина яких є унікальними. Це була перша спроба в Україні дослідити місце козацької битви ХУІІ ст. археологічними методами Свєшніков І. Битва під Берестечком / Ігор Свєшніков. Львів, 1993..

У 1982 р. І. Свєшніков продовжив археологічнф дослідження літописного Звенигорода (с. Звенигород Пустомитівського р-ну Львівської обл.), який тривав до 1994 р.24 Ці розкопки отримали широкий резонанс. Нaйбiльшi наукові відкриття пpинecли досягнення пiвнiчнo-cxiдної ділянки передмістя, де вченому вдалося виявити мостову, прокладену від міських укріплень у північному напрямі через усе передмістя, обабіч яюю poзтaшовyвaлoсь близько 50 6удинків з гocпoдapcькими cпopyдaми. Вперше в Україні тут були знайдені берестяні грамоти початку ХІІ ст.25

Влітку 1995 р. археолог розпочав вивчення замку у м. Дубно, де йому вдалося виявити давньоруський дитинець Дубенського городища. 20 серпня 1995 р. смерть перервала польові роботи вченого26.

Студіювання археології у Львівському університеті. І. Свєшніков здобув освіту та сформувався як археолог у стінах Львівського університету. У 1935 р., закінчивши гімназію, він здав конкурсні іспити на юридичний факультет Львівського університету. А вже через рік, як згадував учений, “мене захопили лекції по археології Л. Козловського Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису... С. 12. Свєшніков І. Звенигород: Краєзнавчий нарис / Ігор Свєшніков. Львів, 1987. Рудий В. Видатні та маловідомі археологи України. С. 235. Свєшніков І. Спогади музейного працівника / Ігор Свєшніков // Пам'ятки України: Історія та культура. Київ, 2008. Ч. ІІ. С. ГУ. Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису... С. 7.. Я слухав їх із величезним зацікавленням, відбув на кафедрі археології практичні заняття і став активним учасником археологічних семінарів”28.

Це стало вагомим підґрунтям, аби ректор університету, антрополог, професор Ян Чекановський у 1938 р. задовольнив прохання здібного студента навчатись одразу на двох факультетах: юридичному та гуманітарному (спеціалізація “Археологія”)29. Таким чином, з власної ініціативи І. Свєшніков розпочав студіювати археологію під керівництвом професора Леона Козловського та асистента Маркіяна Смішка30. Також він відвідував лекції, які у Львівському університеті читав його колишній викладач, а на той час - професор Яґеллонського університету Тадеуш Сулімірський.

Восени 1938 р. І. Свєшніков, як і всі студенти кафедри праісторії, був зобов'язаний проходити тритижневу практику з консервації та реставрації речей. Спершу вона відбувалася у приміщенні кафедри, згодом її перенесли до лабораторії Музею Червенської землі Керівництво Львова для ствердження давніх прав на місто і його довколишні території у 1940 р. вирішило відкрити Музей Червенської землі у колишньому палаці Бесядецьких (площа Галицька, 10). Передбачалося створити музей із трьох відділів - антропологічного, археологічного та етнографічного; для кожного відділу призначено кадрових консультантів (професорів університету): антрополога Яна Чекановського, археолога Леона Козловського та етнолога Адама Фішера. Директором музею призначили польського історика Александра Чоловського. У зв'язку з початком Другої світової війни організований музей так і не відкрили (Свєшніков І. Спогади музейного працівника... С. VI).. Ця робота настільки захопила молодого науковця, що фактично до червня 1939 р. він щоденно бував у музеї. Керували практикою Ірена Сівек та М. Смішко Тоді М. Смішко працював ад'юнктом (помічником професора) - на посаді, вищій за асистента, але нижчій за доцента., інколи консультував і Л. Козловський. І. Свєшніков був одним із останніх учнів цього професора, згадував про нього у спогадах: “Серед усіх професорів університету, яких я знав як студент, Козловський був найбільш простим та доступним для кожного. Коли він заходив у невелику аудиторію на кафедрі і заставав там декілька студентів, він вітався, подаючи кожному з нас руку”35. Така відкритість та приязнь сприймалася студентами з повагою.

Ректор і викладачі університету в Археологічному музеї. Зліва направо 1-й ряд: Микола Максимович, Іван Вейцківський, Галина Смірнова-Давидова; 2-й ряд: Федір Деркач, Дмитро Похилевич, Опанас Зашкільняк, Олександр Черниш, Василь Горобець, Валентин Рогаченко (1967)

У 1939 р. Ігорю Кириловичу довелося залишити навчання в університеті та на період війни перейти на вчительську роботу в рідному Хотині. Проте він не полишив займатися археологією і записався, як екстерн, на новостворений у Львівському університеті історичний факультет Гупало В. Ігор Кирилович Свєшніков: віхи життєпису... С. 8.. Але незабаром після початку воєнних дій навчання припинилося повністю.

У 1944 р., на історичному факультеті, що відновив діяльність, відкрили кафедру історії стародавнього світу та археології (її очолив сторик-медієвіст Іван Вейцківський Вейцківський Іван Іванович (1900-1977) - історик, дослідник історії античності, античного джерелознавства та історіографії, історії міжнародних відносин в епоху стародавнього світу, доктор історичних наук (1961), професор (1962). З 1937 р. працював викладачем у вишах Москви, Саратова. З 1944 р. - у Львівському університеті. Впродовж 1949-1971 рр. - завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Львівського університету, 1971-1977 рр. - її професор. Див.: Бандровський О. Кафедра археології, античності та середньовіччя / Олександр Бандровський // Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1940-2000). Львів, 2000. С. 17-29; Українські історики XX століття: бібліографічний довідник. Серія “Українські історики”. Київ, 2004. Вип. 2. Ч. 2.). У цей час, працюючи вже старшим науковим співробітником Львівського державного історичного музею, І. Свєшніков наважився втретє вступити до університету на історичний факультет. Цього разу - на перший курс заочного відділення, оскільки попереднє незавершене навчання в Університеті Яна Казимира у Львові (офіційна назва Львівського університету у 1919-1939 рр.) йому не зарахували. У 1950 р. він завершив навчання, здобувши диплом про вищу освіту. Фактично з цього моменту закінчується перший, пов'язаний із Львівським університетом, етап у житті науковця. археолог свєшніков історичний музей

Робота на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків Львівського університету (1961-1967 рр.). Вдруге безпосередній стосунок до Львівського університету І. Свєшніков мав у першій половині 60-х років ХХ ст. Цей період у його житті варто описати докладніше, адже аналіз роботи в навчальному закладі дає змогу оцінити І. Свєшнікова не лише як археолога- дослідника, а і як педагога.

З початком радянського періоду в історії Львівського університету відбулися зміни в організації та змісті навчального процесу, насамперед, на історичному факультеті, оскільки він став ідеологічним.

Порівняно з польським періодом (до 1939 р. окремо існували кафедри класичної археології та праісторії Білас Н. Археологічна наука у Львівському університеті (ХІХ - 30-і рр. ХХ ст.) / Наталія Білас // АДЛУ Львів, 2005. Вип. 8. С. 64.), на історичному факультеті у 1944 р. організовано лише одну кафедру, що мала стосунок до археології - історії стародавнього світу та археології. Проте у 1949 р. її б'єднали з кафедрою середніх віків, унаслідок чого створено кафедру історії стародавнього світу та середніх віків (завідувач - І. Вейцківський) Бандровський О. Кафедра археології, античності та середньовіччя. С. 17.. Такі перетворення були зумовлені ідеологією тогочасної радянської влади, яка не заохочувала вивчення давньої історії, а вимагала, зокрема, дослідження передумов соціалістичних перетворень і будівництва соціалізму. Ця структурна реорганізація суттєво вплинула на ефективність та інтенсивність розвитку археологічної науки у Львівському університеті. Слово “археологія” взагалі зникло з назв кафедр університету аж до 22 червня 1994 р., коли утворили кафедру археології, античності та середньовіччя (завідувач - М. Пелещишин) Ситник О. Археологічна наука у Львові. Перша половина ХХ століття. С. 194..

У 50-60-х роках ХХ ст. ядром львівської археологічної школи був, фактично, відділ археології ІСН АН УРСР. У 1963 р., незважаючи на значний спротив науковців, реорганізаційні зміни науково-освітньої галузі торкнулися і його. Президія АН УРСР передала ІСН у підпорядкування Львівського державного університету імені Івана Франка, в системі якого він перебував як окрема структура до 1969 р Ситник О. Постаті археології Львівського університету у фокусі столітньої історії... С. 24.. Ці процеси доволі негативно вплинули на наукову діяльність двох установ. О. Ситник зазначає:

З Інституту відійшло чимало найбільш підготовлених спеціалістів, здебільшого докторів та кандидатів наук, які не були повноцінно замінені. Рівень науково- організаційної роботи Інституту значно відстав від рівня інших академічних установ. Для університету Інститут виявився звичайним тягарем Там само..

Унаслідок таких змін І. Свєшніков, який у той час був старшим співробітником інституту, розпочав викладацьку діяльність на історичному факультеті Львівського університету. Згідно наказу від 30 жовтня 1961 р. його зарахували на посаду старшого викладача кафедри історії стародавнього світу та середніх віків на 1961/1962 н. р. Архів ЛНУ ім. І. Франка, ф. Р-119, оп. 120, спр. 6158, арк. 4. На той час на кафедрі працювали шість викладачів (Іван Вейцківський - завідувач, Анатолій Лозинський, Юрій Гроссман, Ольга Цибенко, Зоя Калініна, Людмила Свистунович ДАЛО, ф. Р-119, оп. 17, спр. 472, арк. 24.). З огляду на те, що педагогічне навантаження науковця становило лише 45 годин, йому запропонували роботу за сумісництвом із погодинною оплатою Архів ЛНУ ім. І. Франка, ф. Р-119, оп. 65, спр. 8279, арк. 1.. Варто зауважити, що програма університетської освіти на історичному факультеті з початку 50-х років ХХ ст. не передбачала спеціальних навчальних дисциплін, які б дали поглиблене знання з археології. Тому не дивно, що фахівці у галузі археології не мали відповідного педагогічного навантаження. На таких умовах (у 1964/1965 н. р. кількість годин зросла до 62-х, а у 1966/1967 н. р. - до 75-ти) І. Свєшніков працював упродовж 1963-1967 рр., викладаючи курс “Основи археології” для студентів першого курсу денної форми навчання Архів ЛНУ ім. І. Франка, ф. Р-119, оп. 120, спр. 6158, арк. 4-7..

Науковцю вдавалося поєднувати викладацьку роботу з археологічними дослідженнями. Як співробітник ІСН, він проводив активну польову діяльність, свідченням чого є результати щорічних розкопок та розвідок. До того ж, у 1962-1967 рр. І. Свєшніков був керівником археологічних практик, оскільки студенти історичного факультету брали участь в експедиціях учених-археологів ІСН Львівського університету ДАЛО, ф. Р-119, оп. 17, спр. 514, арк. 11; спр. 539, арк. 14; спр. 567, арк 14; спр. 579, арк. 8..

У 1966 р. виникла ідея відновлення діяльності на історичному факультеті музею археології, першого на теренах тодішнього СРСР Погоральський Я. Археологічний музей Львівського університету - 40 років з часу відновлення діяльності / Ярослав Погоральський // АДЛУ Львів, 2007. Вип. 10. С. 321.. Ініціатором його створення виступив завідувач кабінету допоміжних історичних дисциплін Володимир Зварич. Основний проект доручили розробити співробітникам відділу археології ІСН Львівського університету І. Свєшнікову та Л. Крушельницькій Крушельницька Л. Рубали ліс... С. 294. Крушельницька Лариса Іванівна (5 квітня 1928 р., Стрий) - археолог, бібліотекознавець, доктор історичних наук (1991), професор (1999). Випускниця історичного факультету (1960). З 1961 р. - молодший науковий співробітник ІСН АН УРСР. У 1973 р. захистила кандидатську дисертацію й наступного року переведена на посаду старшого наукового співробітника. Після захисту у 1991 р. докторської дисертації займала посаду провідного наукового співробітника. У 1991-2003 рр. - директор Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника (з квітня 2008 - Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника), нині - іі почесний директор. Водночас у 1999-2003 рр. працювала (за сумісництвом) професором Львівського університету. Основне наукове зацікавлення - бронзовий вік і початок залізного віку на території Прикарпаття та Волині. У доробку ученої - близько 200 наукових праць, у т. ч. дев'ять монографій. Див.: Лариса Крушельницька: Бібліографічний покажчик. Львів, 1998; Бандрівський М. Лариса Крушельницька: життя, віддане науці / Микола Бандрівський // МДАПВ. 2008. Вип. 12. С. 11-15; Крушельницька Л. Рубали ліс... С. 352.. Тоді ж розпочалась активна та копітка робота над створенням музейної експозиції, проте із втіленням ідей виникали певні труднощі. Л. Крушельницька у своїх спогадах про це згадує так:

Ми хотіли створити, як на той час, найбільш модерний музей. Це у декого викликало спротив. Але Ігор Кирилович не був позбавлений гумору і ми часом, незважаючи на обмежені кошти, короткий термін виконання і усі інші перешкоди, доволі насміялися Крушельницька Л. Рубали ліс ... С. 294..

Ядром експозиції стала багата збірка Музею сфрагістики, геральдики та нумізматики, який упродовж 1949-1959 рр. діяв при кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків. Для формування музею також було передано низку матеріалів з фондів відділу археології ІСН та Інституту археології АН УРСР, які значно поповнилися у повоєнні часи завдяки плідним польовим роботам співробітників цих установ. Зокрема, були представлені матеріали із тогочасних археологічних досліджень О. Черниша, М. Пелещишина, І. Свєшнікова, Л. Крушельницької та ін. На вітринах з'явилися експонати з таких відомих пам'яток, як Молодове V, Кормань ГУ, Зимне, Ріпнів та низки інших Милян Т. Музей археології Львівського університету / Тарас Милян // АДЛУ Львів, 2005. Вип. 8. С. 222..

У січні 1967 р. музей вперше відкрили для відвідувачів. На цій події були присутні ректор університету Микола Максимович, проректори Федір Деркач і Валентин Рогаченко, професори Іван Вейцківський, Дмитро Похилевич, Опанас Зашкільняк, Олександр Черниш та ін Погоральський Я. Археологічний музей Львівського університету. С. 323.. Першу екскурсію мала честь проводити Л. Крушельницька Крушельницька Л. Рубали ліс. С. 294.. Експозиція, представлена у чотирьох окремих залах, відтворювала головні риси матеріальної та духовної культури населення заходу України та сусідніх регіонів від палеоліту до пізнього середньовіччя. Археологічний музей (Музей археології) у своїй діяльності, крім фондової та експозиційної роботи, поєднував ще й навчальну.

14 квітня 1969 р. ІСН був знову переданий у підпорядкування АН УРСР, що відповідно вплинуло на долю його співробітників. І. Свєшніков перейшов працювати безпосередньо в ІСН АН УРСР, завершивши свою педагогічну діяльність у Львівському університеті. Проте організація Археологічного музею на його історичному факультеті (першого і єдиного музею подібного профілю у вишах на теренах колишнього СРСР) є одним з найбільших досягнень ученого.

Анотція

Досліджується історія формування наукових поглядів та діяльності відомого українського археолога Ігоря Кириловича Свєшнікова. Акцентується увага на етапах його життя, безпосередньо пов'язаних з історичним факультетом Львівського університету. Зокрема, розглядається період його навчання та формування як археолога-науковця у цьому навчальному закладі, описується педагогічна діяльність ученого та його участь в організації Археологічного музею на історичному факультеті.

Ключові слова: Ігор Свєшніков, археологія, Львівський університет, історичний факультет, Археологічний музей.

The history of the formation of scientific views and activity of the famous Ukrainian archaeologist Ihor Sveshnikov is examined. Attention is focused on the stages of his life that are directly related to the Faculty of History of Lviv University. In particular, the period of his training and formation of him as an archaeologist-scholar in this educational institution is examined, the teaching activity of the scientist and his part in the organization of the Archaeological Museum at the Faculty of History are described.

Key words: Ihor Sveshnikov, archeology, Lviv University, the Faculty of History, Archaeological Museum.

Исследуется история формирования научных взглядов и деятельности известного украинского археолога Игоря Кирилловича Свешникова. Акцентируется внимание на этапах его жизни, непосредственно связанных с историческим факультетом Львовского университета. В частности, рассматривается период его обучения и формирования как археолога-учёного в этом учебном заведении, описывается педагогическая деятельность учёного и его участие в организации Aрхеологического музея на историческом факультете.

Ключевые слова: Игорь Свешников, археология, Львовский университет, исторический факультет, Археологический музей.

Размещено на Allbest.ru