Історичний факультет у структурі Львівського університету: 1940 рік

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Історичний факультет у структурі Львівського університету: 1940 рік

УДК 94:[378.4.096(477.83-25)ЛНУ]”1940”(093)

Володимир Качмар кафедра новітньої історії України

Ярослав Притула кафедра математичного та функціонального аналізу

вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна 26.06.2014



Анотації

У публікації подано архівні матеріали, які відображають діяльність Львівського університету станом на вересень 1940 р., тобто через рік після початку його радянізації. Порівняно з міжвоєнним періодом, університет зазнав суттєвої реорганізації своєї факультетсько-кафедральної структури, значних змін в адміністративній сфері та організації навчального процесу. Навчальний заклад зіткнувся також з багатьма побутовими проблемами радянської дійсності, залишаючись, попри це, потужним навчально-науковим центром.

Ключові слова: Львівський університет, факультет, кафедра, професорсько-викладацький склад.

FACULTY OF HISTORY IN THE STRUCTURE OF LVIV UNIVERSITY: 1940

Volodymyr KACHMAR, Yaroslav PRYTULA

The Ivan Franko National University of Lviv, the Chair of Contemporary History of Ukraine the Chair of Mathematical and Functional Analysis 1 Universitetska str., 79000, Lviv, Ukraine

The paper presents archival materials that reflect the activities of the Lviv University in September 1940, i.e. one year after its Sovietisation. Compared to the interwar period, the University has undergone substantial restructuring of its faculty, the department structure, significant changes in the administrative area and the educational process. The University is also faced with many everyday problems of Soviet reality, remaining, nevertheless, a powerful educational and scientific centre.

Key words: Lviv University, Faculty, the chair, teaching staff.

ИСТОРИЧЕСКИЙ ФАКУЛЬТЕТ В СТРУКТУРЕ ЛЬВОВСКОГО УНИВЕРСИТЕТА: 1940 ГОД

Владимир КАЧМАР, Ярослав ПРЫТУЛА

Львовский национальный университет имени Ивана Франко

кафедра новейшей истории Украины кафедра математического и функционального анализа ул. Университетская 1, Львов 79000, Украина

В публикации представлены архивные материалы, отражающие деятельность Львовского университета по состоянию на сентябрь 1940 г., то есть через год после начала его советизации. По сравнению с междувоенным периодом, в вузе произошли существенные изменения факультетско-кафедральной структуры, а также в административной сфере и организации учебного процесса. Несмотря на то, что университет столкнулся со многими бытовыми проблемами советской действительности, он, тем не менее, оставался мощным учебно-научным центром.

Ключевые слова: Львовский университет, факультет, кафедра, профессорско-преподавательский состав.



Наприкінці вересня 1939 р., з приєднанням Західної України до УРСР, розпочалася радянська реорганізація Львівського університету (офіційна назва у міжвоєнний період - Університет Яна Казимира у Львові, після встановлення радянської влади - Львівський державний університет, з 8 січня 1940 р. - Львівський державний університет імені Івана Франка). Її початковий період можна обмежити одним роком - від кінця вересня 1939 р. до кінця вересня 1940 р.

За цей рік на радянський взірець було перебудовано керівні органи навчального закладу, змінено структуру факультетів університету, зокрема, ліквідовано теологічний факультет (у дусі радянської релігійної політики); на базі медичного факультету створено Львівський державний медичний інститут; математично-природничий факультет розділено на фізико-математичний і природничий, а гуманітарний - на філологічний та історичний. Саме на вересень 1940 р. можна зробити узагальнену характеристику першого навчального року на цих новостворених факультетах, а також загалом діяльності Львівського університету.

Пропонований Вашій увазі документ - “Акт 23-27 вересня 1940 року”, містить саме таку інформацію. Вона може послужити тлом для характеристики кожного окремого факультету університету за “перших совітів”, у тому числі й історичного. В “Акті...” одночасно відображено всі сфери діяльності університету - адміністративну, навчальну, наукову, побутову.

Оскільки “Акт...” є наслідком ведення документації університету першого періоду його радянізації, у ньому присутні усі характерні для тодішньої документації особливості: значна кількість скорочень (наприклад, “теорет. фіз.” - “теоретична фізика”, “порівняльн. мовознавства” - “порівняльного мовознавства” тощо), уникнення повторів однакових слів, наприклад, слова “кафедра”, “курс” у їхньому переліку (заміна їх прочерками) тощо. Для полегшення сприйняття інформації документа, під час його опрацювання для публікації, він був адаптований: практично усі скорочення знято; уніфіковано пунктуацію, написання скорочень (типу м² (замість мкв) та м³ (замість мкб), крб. (карбованці), чол. (чоловік, тобто осіб) тощо), оформлення таблиць; виправлено деякі граматичні опечатки, проте тогочасний правопис тексту збережено.

Зазначимо, що в “Акті...” зустрічається одночасно декілька форм написання назв тих самих кафедр. Це - характерна ознака офіційної документації Львівського університету за “перших совітів”, а також у перші повоєнні роки. Однак саме пропонований документ дає найбільш чітке уявлення про кафедральну структуру навчального закладу на вересень 1940 р.

АКТ 23-27 ВЕРЕСНЯ 1940 РОКУ *

(Державний архів Львівської області, ф. Р-119 (Львівський державний університет ім. І. Франка), оп. 3, спр. 335 (Акт передачі справ та майна Університету), 50 арк.)

Ми, що нижче підписані, колишній ректор Львівського Державного Університету імені Івана Франка товариш МАРЧЕНКО Михайло Іванович та новопризначений виконувач обов'язків ректора Університету товариш БИЧЕНКО Георгій Степанович* Стиль викладу збережено. Історик Михайло Іванович Марченко (1902-1983), котрий наприкінці 1930-х років обіймав посади завідувача сектором феодальної доби Інституту історії України та завідувача кафедрою історії Київського педагогічного інституту, 16 жовтня 1939 р. за рішенням політбюро ЦК КП(б)У був призначений ректором Львівського університету. Проте, через потужну українізацію навчального закладу, розпочату М. Марченком, у вересні 1940 р. його змістили з посади (23 червня 1941 р. заарештували за звинуваченням у націоналізмі). Новим ректором Львівського університету став історик, випускник Київського лісного інституту (1926) та Московського інституту сходознавства (1939) Георгій (Юрій) Степанович Биченко (1900-1942), котрий обіймав цю посаду до кінця червня 1941 р., водночас очолюючи новостворену для нього кафедру історії колоніальних і залежних країн., у присутності представника Народного Комісаріату Освіти СРСР товариша ІВАШИНИ, склали цей акт у відповідність до постанови Радянського Народного Комісаріату СРСР від 2 березня 1938 року про порядок передачі підприємства та установ керівниками, про те, що товариш МАРЧЕНКО передає, а товариш БИЧЕНКО приймає справи Університету. Стан Університету характеризується слідуючим: факультетський університет львівський

УЧБОВО-НАУКОВА ЧАСТИНА

І.Загальні відомості

У Львівському Державному Університеті є пять факультетів:

1. Філологічний факультет з спеціальностями:

а)української мови й літератури;

б)польської мови й літератури;

в)німецької мови й літератури;

г)французької мови й літератури;

д)англійської мови й літератури;

Михайло Марченко

Юрій Биченко (ліворуч) та Кирило Студинський (газетна репродукція, 1940)

е)класичної філології;

ж)східних мов.

2. Історичний факультет.

3. Юридичний факультет.

4. Фізико-математичний факультет з спеціальностями:

а)фізика;

б)математика.

5. Природничий факультет з спеціальностями:

а)хімія;

б)біологія;

в)географія;

г)геологія.

Склад студентів по факультетам та професури до цього додається ([Додатки]). На 1939/40 учбовий рік Всесоюзний Комітет у справах Вищої Школи при Радянському Народному Комісаріаті в Університеті установив 72 кафедри, а фактично створено 66, з яких загально-університетських 6. До загально-університетських кафедр відносяться:

1. Кафедра основ марксизму-ленінізму;

2. Кафедра політичної економії;

3. Кафедра діалектичного і історичного матеріалізму;

4. Кафедра педагогіки і психології;

5. Кафедра фізкультури;

6. Кафедра військової підготовки.

До Університетських кафедр відноситься:

І. Філологічний факультет (15 кафедр):

1) української мови;

2) української літератури старовинної;

3) української літератури нової;

4) російської мови й літератури;

5) польської мови;

6) польської літератури;

7) німецької мови й літератури;

8) французької мови й літератури;

9) англійської мови й літератури;

10) класичної філології;

11) східних мов;

12) західно-европейської літератури;

13) загального мовознавства;

14) слав'янської філології;

15) фольклору і етнографії.

ІІ. Історичний факультет (7 кафедр):

1) стародавньої історії;

2) історії середніх віків;

3) нової історії;

4) історії народів СРСР;

5) історії України;

6) історії мистецтва;

7) археології.

ІІІ. Юридичний факультет (9 кафедр):

1) цивільного права;

2) кримінального права;

3) цивільного процесу;

4) історії держави та права;

5) міжнароднього права;

6) радянського державного права і теорії держави та права;

7) історії держави та права народів СРСР;

8) судової медицини й криміналістики;

9) земельного, колгоспного і трудового права.

IV Фізико-математичний факультет (9 кафедр):

1) геометрії;

2) математичного аналізу І;

3) математичного аналізу ІІ;

4) вищої алгебри;

5) теорії ймовірностей;

6) механіки;

7) експериментальної фізики;

8) теоретичної фізики;

9) астрономії.

V. Природничий факультет (20 кафедр):

1) морфології і систематики рослин;

2) анатомії і цитології рослин;

3) фізіології рослин;

4) мікробіології;

5) біохімії;

6) загальної зоології;

7) зоології і порівняльної анатомії хребетних і безхребетних;

8) фізіології тварин;

9) дарвінізму;

10) палеонтології;

11) геології;

12) петрографії;

13) кристалографії;

14) мінералогії;

15) геофізики і метеорології;

16) географії;

17) неорганічної і аналітичної хімії;

18) органічної хімії;

19) фізичної і колоїдної хімії;

20) загальної хімії.

КЕРІВНИЙ СКЛАД УНІВЕРСИТЕТУ

1) Проректор по науковій частині - професор, доктор, дійсний член Академії Наук УРСР СТУДИНСЬКИЙ К. Й.;

2) Виконувач обов'язків проректора по учбовій частині, професор, доктор ХРАПЛИВИЙ З. В.;

3) Учений секретар Ради Університету, професор, доктор ПОЛЯНСЬКИЙ Ю.[І.];

4) Помішник ректора по заочній освіті БІЛИК;

5) Виконувач обов'язків помішника ректора по адміністративно-господарській частині МАМЕНКООтже, до керівництва університету належали представники західноукраїнської інтелігенції - відомі вчені: літературознавець Кирило Йосипович Студинський (1868-1941), фізик Зенон Васильович Храпливий (1904-1983), географ, геолог та археолог Юрій Іванович Полянський (1893-1975). Щодо постатей Білика та Маменка, то інформація про них уточнюється.

СКЛАД ДЕКАНАТІВ ФАКУЛЬТЕТІВ

Керівний склад деканатів факультетів укомплектовано повністю, за вийнятком одного помішника декана природничого факультету.

1) Декан філологічного факультету - професор, доктор СІМОВИЧ В. І.; Помішники декана - професор, доктор ЧЕРНИ [З.] та старший викладач ВИШНЕВСЬКИЙ [І. П.];

2) Декан історичного факультету - виконувач обов'язків професора, кандидат філософських наук БРАГІНЕЦЬ А. С.;

3) Декан юридичного факультету - доцент НЕДБАЙЛО [П. О.]; Помішник декана - професор, доктор права ВЕРГАНОВСЬКИЙ [В. Й.];

4) Декан фізико-математичного факультету - професор, доктор БАНАХ [С.]; Помішник - професор, доктор ЗАРИЦЬКИЙ [М. О.];

5) Декан природничого факультету - професор, доктор БІСКУПСЬКИЙ [C.]; Помішники декана - професор, доктор ТИСОВСЬКИЙ [О. В.] і виконувач обов'язків доцента ДЕРКАЧ [Ф. А.]У призначенні керівництва факультетів Львівського державного університету імені Івана Франка бачимо таку закономірність: до керівного складу більшості з них входили представники львівської інтелігенції (українці або поляки) та новоприбулі з УРСР викладачі (українці або росіяни). Наприклад:

- філологічний факультет: декан - представник західноукраїнської інтелігенції Василь Іванович Сімович (1880-1944), помічники декана - поляк Зиґмунт Черни (1888-1975) та український літературознавець, уродженець Житомирської області, скерований до Львова у 1939 р., Іван Прокопович Вишневський (1907-1994);

- юридичний факультет: декан - уродженець Брянської області Росії, колишній викладач Харківського юридичного інституту Петро Омелянович Недбайло (1907-1974), помічник декана - уродженець Стрийщини Володимир Йосипович Вергановський (1876-1946);

- природничий факультет: декан - поляк Стефан Біскупський (1900-1942), помічники декана - представник західноукраїнської інтелігенції Олександр Васильович Тисовський (1886-1968) та уродженець Миколаївської області УРСР, скерований до Львова у 1939 р., Федір Андрійович Деркач (1908-1987).

Іншою була ситуація на фізико-математичному факультеті, яким керували лише представники місцевої львівської інтелігенції, але поляк і українець (декан - Стефан Банах, помічник декана - Мирон Онуфрійович Зарицький), та на історичному факультеті, який очолив уродженець Полтавщини Андрій Степанович Брагінець (без помічників)..

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАФЕДР

Всі кафедри, за вийнятком російської мови й літератури, військової підготовки і фізкультури, забезпечено обладнаними кабінетами в основному та лабораторіями.

УЧБОВІ ПЛАНИ І ЇХ ВИКОНАННЯ ЗА 1939/40 РІК

Всі факультети мають стабільні учбові плани по всім спеціальностям, затверджені Всесоюзним Комітетом у справах Вищої Школи, старші курси мають перехідні плани, затверджені Народним Комісаріатом Освіти УРСР.

АНАЛІЗ РОБОТИ ФАКУЛЬТЕТІВ

І.ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Факультет створений на базі реорганізації гуманістичного відділу колишнього польського університету.

На час передачі факультет налічує 14 [15. - Ред.] кафедр, а саме:

1. Кафедра української мови: керівник - професор, доктор СІМОВИЧ;

2. Кафедра старої української літератури: керівник - дійсний член Академії Наук УРСР, професор СТУДИНСЬКИЙ;

3. Кафедра нової української літератури: керівник - дійсний член Академії Наук УРСР, професор ВОЗНЯК;

4. Кафедра російської мови й літератури: посада керівника не заміщена, тимчасовий виконувач обов'язків - старший викладач ГУПАЛО;

5. Кафедра польської мови: керівник - професор, доктор ТАШИЦЬКИЙ;

6. Кафедра польської літератури: керівник - професор, доктор КЛЯЙНЕР;

7. Кафедра французької мови й літератури: керівник - професор, доктор ЧЕРНИ;

8. Кафедра німецької мови й літератури: керівник - професор, доктор КОЛЬБУШЕВСЬКИЙ;

9. Кафедра англійської мови й літератури: виконувач обов'язків керівника - професор, доктор ТАРНАВСЬКИЙ;

10. Кафедра класичної філології: керівник - професор, доктор ГАНШИНЕЦЬ;

11. Кафедра слав'янської філології: керівник - професор, доктор СВЄНЦІЦКИЙ;

12. Кафедра західно-европейської літератури: керівник - професор, доктор РУДНИЦЬКИЙ;

13. Кафедра східнього мовознавства: керівник - професор СТАСЯК;

14. Кафедра фольклору і етнографії: керівник - дійсний член Академії Наук УРСР, професор КОЛЕССА Філарет;

15. Кафедра загального мовознавства: керівник - професор КУРИЛОВИЧЯк бачимо, кафедри філологічного факультету очолили викладачі, яких можна поділити на три групи. До першої належали українські філологи львівського наукового середовища, які у міжвоєнний період, через політичні переслідування з боку польської влади, викладали лише у гімназіях (зокрема, Українській академічній гімназії у Львові) та таємному Українському університеті у Львові. Серед них: філолог-україніст Василь Іванович Сімович (1880-1944), літературознавці Кирило Йосипович Студинський (1868-1941), Михайло Степанович Возняк (1881-1954), Михайло Іванович Рудницький (1889-1975), фольклорист Філарет Михайлович Колесса (1871-1947). Єдиним викладачем новоствореного філологічного факультету, що у.

Кафедра української мови налічує 19 членів (1 завідувач кафедрою, 1 професор,

2 доценти, 6 старших викладачів, 7 молодших викладачів та 2 лаборантів). Крім цього працюють іще члени кафедри слав'янської' філології.

Кафедра старої української літератури має 3 членів (1 завідувач кафедрою, 2 доценти), а нової - 7 (1 завідувач кафедрою, 1 професор, 2 доценти, 1 асистент і 2 лаборанти).

Кафедру російської мови й літератури обслуговує 14 членів (1 виконувач обов'язків завідувача кафедрою, 6 старших викладачів і 7 викладачів), крім цього викладає ще 1 член кафедри слав'янської філології (професор).

Кафедра польської мови має [5] працівників (1 завідувач кафедрою, 1 професор, 1 доцент, 1 асистент і 1 лаборант).

Кафедра польської літератури налічує 8 членів (1 завідувач кафедрою, 2 професорів, 1 доцент, 3 асистенти і 1 лаборант).

При кафедрі французької філології працює 13 людей (1 завідувач кафедрою, 1 професор, 2 доценти, 1 старший викладач, 3 викладачі, 1 асистент, 1 лаборант і 3 викладачі за погодинною оплатою).

Кафедра німецької філології має 16 членів (виконувач обов'язків завідувача кафедрою, 1 професор, 2 доценти, 5 старших викладачів, 4 викладачі, 1 асистент, 1 старший і 1 молодший лаборант).

Кафедра англійської філології налічує 8 працівників (1 виконувач обов'язків завідувача кафедрою, 1 доцент, 1 старший викладач, 3 викладачі, 1 старший лаборант, 1 науковий співробітник, що виконує обов'язки лаборанта).

При кафедрі класичної філології працює 14 людейміжвоєнний період викладав в Університеті Яна Казимира у Львові (як приват-доцент), водночас співпрацюючи з Українським університетом у Львові, був славіст Іларіон Семенович Свєнціцький (1876-1956).

Другу групу становили відомі польські філологи, які у міжвоєнний період очолювали у Львівському університеті кафедри, залишившись їхніми завідувачами й після його радянізації. Це, зокрема, полоністи Вітольд Ташицький (1898-1979), Юліуш Кляйнер (1886-1957) та Казімеж Кольбушевський (1884-1943), романіст Зиґмунт Черни (1888-1975), германіст Владислав Тарнавський (1885-1951), класик Ришард Ґаншинець (1888-1958), сходознавець Стефан Стасяк (1884-1962), індоєвропеїст і семітолог Єжи Курилович (1895-1978). Відзначимо, що, наприклад, К. Кольбушевському у Львівському державному університеті імені Івана Франка довелося перекваліфікуватися, адже в Університеті Яна Казимира у Львові він завідував не кафедрою німецької мови та літератури, а кафедрою давньої польської літератури.

До третьої групи викладачів філологічного факультету належав Костянтин Карпович Гупало, який прибув до Львова після приєднання Західної України до УРСР для заміщення новоствореної кафедри російської мови й літератури Львівського університету.

⁵ 13 осіб. (1 завідувач кафедрою, 2 професорів, 4 доценти, 1 старший викладач, 1 викладач, 3 асистенти, 1 старший лаборант).

Кафедру оріенталістики обслуговує 9 працівників^{6 8 працівників.} (1 завідувач кафедрою, 2 доценти, 1 старший викладач, 1 викладач, 1 асистент, 2 лаборанти).

Кафедра історії західно-европейської літератури має 2 працівників (1 завідувач кафедрою, 1 лаборант).

Кафедра загального мовознавства налічує 4 членів (1 завідувач кафедрою, 2 доценти, 1 лаборант).

При кафедрі слав'янської філології працює 4 людей (1 завідувач кафедрою, 1 професор, 1 доцент з погодинною оплатою, 1 асистент); всі вони працюють разом з тим, або при кафедрі російської мови (завідувач кафедрою), або при кафедрі української мови (доцент, асистент, професор).

Кафедра фольклору і етнографії має 4 члени (1 завідувач кафедрою, 1 професор, 1 асистент, 1 старший лаборант).

Всіх: завідувачів кафедрами 15, професорів кафедр 10, доцентів 22, старших викладачів 26, асистентів 11, лаборантів 11.

З початком учбового року 1940/41 склад студентів був такий:

	І курс	І курс, 2 семестр	ІІІ курс	IV курс	Разом
Українська філологія	198	106	-	10	314
Польська філологія	52	12	15	8	87
Французька філологія	37	20	6	15	78
Німецька філологія	38	41	12	21	112
Англійська філологія	26	21	6	-	53
Класична філологія	14	9	8	19	50
Східне мовознавство	-	14	18	2	34
	365	223	65	75	728

Таким чином, у 1940/41 році буде 75 випускників, до яких доведеться долічити ще 810 так званих абсольвентів, що закінчили університет за польських часів, але не встигли приступити до державного екзамену.

За 1939/40 рік учбовий план виконано пересічно в 95%, і то на:

українській філології в 100%;

польській філології в 96%;

французькій філології в 96%;

німецькій філології в 101%;

англійській філології в 90%;

класичній філології в 91%;

оріенталістичній філології в 94%.

Успішність студентів за 1939/40 рік: відмінників було на І курсі 9%; на ІІ курсі - 10%; на ІІІ курсі - 6%; на IV курсі - 8%.

Оцінки були такі:

	відмінні	добрі	посередні
І курс	393	238	139
ІІ курс	115	133	60
ІІІ курс	163	155	53
IV курс	114	68	57

Не відповідало вимогам перед канікулами 18%, досклало з кінцем серпня 15,5%, не відповіло вимогам для переведення на старші курси всього 2,5%.

Відвідування лекцій студентами виявило 70% (в лютому й березні морози, неопалювані залі, недуги тощо).

Засідань факультету відбулося 6; з них 2 - наукові; організаційних засідань - 13.

Засідань кафедр було взагалі 85, і то на:

українській мові - 8 організаційних, 4 наукових;

українській літературі - 2 організаційних, 1 наукових;

російській мові - 5 організаційних, 3 наукових;

польській літературі - 3 організаційних, 2 наукових; французькій [філології] - 7 організаційних, 2 наукових; німецькій [філології] - 5 організаційних, 0 наукових; англійській філології - 4 організаційних, 0 наукових; польській мові - 3 організаційних, 6 наукових; класичній філології - 4 організаційних, 4 наукових; кафедрі загального мовознавства - 6 організаційних, 0 наукових; оріенталістики - 8 організаційних, 0 наукових; слав'янської філології - 2 організаційних, 2 наукових; фольклору і етнографії - 3 організаційних, 2 наукових.

Разом - 60 і 25, або разом 85 засідань.

При кафедрах існують кабінети. Всі вони, крім кафедри російської мови й літератури та кафедри західно-европейської літератури, мали свої підручні наукові бібліотеки, кількістю понад 55.000 томів, а саме кафедра: української мови має 1.200 томів; української літератури - 4.000 томів; польської мови - 1.728 томів; польської літератури - 2.675 томів; французької філології - 10.000 томів; німецької філології - 7.000 томів; англійської філології - 1.200 томів; класичної філології - 11.000 томів; слав'янської філології - 2.000 томів; порівняльного мовознавстваМається на увазі кафедра загального мовознавства. - 900 томів; східного мовознавства - 5.000 томів; фольклору і етнографії - 6.000 томів.

Виявляється в кабінетах брак нової літератури, головно мовознавчої.

Філологічний факультет підготував, разом з історичним факультетом, 2 томи “Наукових Записок”, з них один на 16 аркушів цими днями виходить з друку, другий приготовляється до друку.

При 12 кафедрах були наукові читальні. Музеї оріенталістики, фольклору й етнографії мають 340 експонатів (оріенталістики - 40, фольклору - 300).

З приводу 100-ліття появи першого Шевченкового “Кобзаря” факультет улаштував наукову Шевченківську сесію у квітні 1940 року й Шевченківську виставу, проведено велике Шевченківське свято. Улаштовано також свято роковин смерті Івана Франка та вечір на пошану 10-річчя смерти Маяковського.

Підготовка до нового навчального року

Число студентів в порівнянні до 1939/49 року зросло за рахунок нового прийому на 388 чоловік.

На всіх відділах факультету лекції на І і [ІІ] курсі за нормальним планом Всесоюзного Комітету у справах Вищої Школи та Народного Комісаріату Освіти УРСР; ІІІ і IV курс польської, німецької, англійської та французької філології, себто студенти, що перейшли з колишнього польського університету, працюють за перехідними планами Народного Комісаріату Освіти УРСР; класична, оріенталістична й українська філологія таких планів не одержали, але ж такі плани уклали на зразок вище згаданих, у порівнянні з нормальним планом, і працюють за ними.

Для всіх дисциплін, крім оріенталістики та класичної філології, програми є.

Розклад годин складено до початку нового учбового 1940/41 року й доведено до відому студентів та професорів.

Робочі плани здебільша зложені, складається тематика наукової роботи на 1940/41 рік.

Викладовським складом факультет забезпечений.

Організацію навчального процесу розпочато відповідно до вказівок Всесоюзного Комітету у справах Вищої Школи та Народного Комісаріату Освіти УРСР, виділено старостів та їх заступників.

Запроваджено облік учбової праці за існуючими для Вишів формами.

ІІ.ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Факультет створений у грудні 1939 року.

На час передачі в складі факультету - 7 кафедр.

Склад кафедр

До складу історичного факультету входять такі кафедри:

1. Кафедра археології - завідувач кафедрою професор ПАСТЕРНАК. При кафедрі є археологічний музей, заснований минулого року силами кафедри з матеріалу, викопаного кафедрою. При кафедрі є кабінет і бібліотека (1438 томів наукових творів), а також фотографічна майстерня.

2. Кафедра стародавньої історії - завідувач кафедрою доцент МАЄВСЬКИЙ. При кафедрі є кабінет і бібліотека (1547 томів наукової і учбової літератури).

3. Кафедра історії середніх віків - посада завідувача кафедрою не заміщена. При кафедрі є кабінет і бібліотека (5597 томів наукової і учбової літератури, а також збірки палеографічні, сфрагістичні, нумізматичні і інші).

4. Кафедра нової історії - посада керівника кафедри не заміщена. Виконувач обов'язків завідувача кафедрою старший викладач СКАБА. При кафедрі є кабінет і бібліотека (3035 томів наукової і учбової літератури).

5. Кафедра історії України - завідувач кафедрою професор КРИПЯКЕВИЧ. При кафедрі є кабінет і бібліотека (3741 томів наукової і учбової літератури).

6. Кафедра історії народів СРСР - завідувач кафедрою виконувач обов'язків професора ОСЕЧИНСЬКИЙ. При кафедрі є кабінет і бібліотека (1337 томів наукової і учбової літератури).

7. Кафедра історії мистецтва - завідувач кафедрою професор ПОДЛЯХАКафедри історичного факультету на вересень 1940 р. очолювали шість осіб (адже посада завідувача кафедрою історії середніх віків залишалася вакантною):

- двоє представників західноукраїнської інтелігенції, які досі через політичний тиск польської влади не мали доступу до викладацьких посад в Університеті Яна Казимира у Львові, - провідний український археолог Ярослав Іванович Пастернак (1892-1969) і відомий історик Іван Петрович Крип'якевич (1886-1967);

- двоє представників польської історичної науки, які до 1939 р. викладали в Університеті Яна Казимира у Львові: археолог та історик-античник Казімеж Маєвський (1903-1981) та мистецтвознавець Владислав Подляха (1875-1951);

- двоє істориків з УРСР, скерованих до Львова у 1939 р.: уродженець Полтавщини Андрій Данилович Скаба (1905-?) та уродженець Вінничини Василь Костянтинович Осечинський (19041981).. При кафедрі є кабінет і бібліотека (3495 томів наукової і учбової літератури, переважно з історії західнього та східнього мистецтва).

Кабінети кафедр не достатньо забезпечені новою учбовою літературою (кафедра середніх віків має всього 3 примірники, кафедра старинної історії - 5 примірників), а також науковою літературою. Особливо не забезпечені літературою для наукової і учбової роботи кафедри історії народів СРСР і історії України. Всі кафедри працюють за новими радянськими програмами, всі викладачі склали робочі плани. Кафедри укомплектовані професорами і викладачами так:

професорів - 5, доцентів - 4, старших викладачів - 9, із них 15 мають друковані праці в різній кількості. Всі професори і доценти до цього часу ще не пройшли затвердження в учених ступенях і званнях.

Не заміщено посади: професора завідувача кафедрою історії середніх віків, професора завідувача кафедрою історії нових часів.

Кафедри працюють за своїми планами, хоч плани їх мають чимало недоліків як в частині розгортання науково-дослідницької роботи, так і учбової. Тематика наукової роботи не виконується в строки, передбачен[і] планами. За минулий рік силами історичного та філологічного факультетів підготовлено 2 збірники наукових записок, із котрих один пішов до друку, а другий буде зданий до друку в найближчий час. Кафедри провадять засідання 2 рази на місяць. Протягом минулого року заслухано дві наукові доповіді (кафедра археології). Літом цього року кафедра археології провадила археологічні розкопки в терені Старого Галича (Крилоса) і Плісниська, в як[их] брало участь 4 члени кафедри і 15 студентів.

Склад студентів

І курс (вступники) - 82 студентів;

І курс (ІІ семестр) - 92 студентів;

ІІ курс - 26 студентів;

ІІІ курс - 21 студент;

IV курс (випускники в грудні) - 37 студентів;

разом по факультету - 258 студентів.

Допущено до державних іспитів в місяці червні 1940 року 11 студентів, з того абсольвентів колишнього польського університету - 5 студентів.

Зважаючи на недостатню підготовленість студентів старшого курсу, що перейшли з колишнього польського університету, вони будуть складати державні іспити в грудні 1940 року, відповідно до погодження з Всесоюзним Комітетом у справах Вищої Школи і Народним Комісаріатом Освіти.

В червні цього року зроблено випуск студентів по спеціальності педагогіки в кількості 7 чоловік.

Виконання учбового плану. 1939/40 учбовий рік

І курс - 92% (недовиконання по фізкультурі за відсутністю викладача);

ІІ курс - 81% (недовиконання по історії російської літератури за відсутністю викладача);

ІІІ курс - 80% (недовиконання по історії СРСР й історії України в зв'язку з недостатньою кількістю викладачів);

IV курс - 90% (план поширено і продовжено до грудня 1940/41 року).

До цього [треба] додати, що зимою, в зв'язку з відсутністю палива, протягом двох до трьох тижн[ів] не було навчання на факультеті.

Успішність студентів за 1939/40 рік

відмінників - 13%;

І курс - 65% відмінно і добре;

ІІ курс - 43% відмінно і добре;

ІІІ курс - 68% відмінно і добре;

IV курс - 43% відмінно і добре.

Відвідування студентами лекцій пересічно складано: І курс - 77%, ІІ курс - 60%, ІІІ курс - 72,5%, IV курс - 67,3%.

Великий процент невідвідування пояснюється переважно зарахуваннями студентів, а також іншими поважними причинами, а крім того, частина студентів, яка відсіялася протягом минулого року, довгий час обліковувалась і збільшувала процент невідвідування.

Серед студентів було організовано соціалістичне змагання між групами і курсами.

Підготовка до нового учбового 1940/41 року

Навчальний рік розпочався нормально. Всі курси читаються за учбовим науковим планом, за винятком історії середніх віків XVI-XVII століть, що не читається за відсутністю професора.

І курс (вступники) і І курс (ІІ семестр) працюють за нормальним планом, а всі старші - за переходовим. Перехідний план затверджений Народним Комісаріатом Освіти УРСР.

Всі курси читаються за програмами радянських університетів. Проте ряд професорів і викладачів ще не опрацювали курсів відповідно до радянських програм. Лекції читаються українською мовою, за винятком професорів Подляхи і МодельськогоТеофіль Еміль Модельський (1881-1967) - польський історик-медієвіст, у 1930-1939 рр. - професор кафедри історії середніх віків і директор Архіву Львівського університеу., які ще не перейшли на українську мову.

Протягом 19 днів навчання зривів лекцій без поважних причин не було. Був випадок неявки на лекцію викладача КарманськогоПетро Сильвестрович Карманський (1878-1956) - український поет і перекладач, громадський діяч. У 1939-1941 рр. - старший викладач кафедри української мови Львівського університету. в зв'язку з хворобою й запізне повідомлення його про захорування, внаслідок чого заміняти його не було можливим. Серед студентів трудова дисципліна добра. Випадки невідвідування пояснюються поважними причинами (перебуванням на військових зборах, запізне повідомлення про зарахування на Університет, перебування на лікуванні і інші).

Забезпечено стипендіями 179 студентів, забезпечено гуртожитками 116 студентів.

ІІІ. ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

На час передачі в складі факультету є 9 кафедр:

1. Кафедра цивільного права: керівник - професор, доктор ПШИБИЛОВСЬКИЙ;

2. Кафедра кримінального права: керівник - професор ПАШЕ-ОЗЕРСЬКИЙ;

3. Кафедра цивільного процесу: керівник - професор, доктор ВЕРГАНОВСЬКИЙ;

4. Кафедра історії держави та права: керівник - професор, доктор ДОМБКОВСЬКИЙ;

5. Кафедра міжнародного права: керівник - професор ДЯБЛО;

6. Кафедра радянського державного права і теорії держави та права: керівник - професор НЕДБАЙЛО;

7. Кафедра історії держави та права народів СРСР: керівник - доктор КОРАНИ;

8. Кафедра судової медицини й криміналістики: керівник - доцент, кандидат медичних наук ЦИПКОВСЬКИЙ;

9. Кафедра земельного, колгоспного і трудового права: керівник - доцент ДЖЕНЮКСеред завідувачів кафедр юридичного факультету були:

- працівники Університету Яна Казимира у Львові: професори Казімеж Пшибиловський (1900-1987) і Пшемислав Домбковський (1877-1950), габілітований доктор Кароль Кораний (1897-1964);

- відомий західноукраїнський юрист-цивіліст, випускник Львівського університету Володимир Йосипович Вергановський (1876-1946), що викладав у Львівському університеті як приват-доцент упродовж 1908-1918 рр., а у 1919-1925 рр. - на правничому факультеті приватних українських університетських курсів та Українського університету у Львові;

- викладачі з УРСР: більшість - колишні працівники вищих навчальних закладів Харкова: уродженець Брянщини Петро Омелянович Недбайло (1907-1974), уродженець Миколаївської області Лев Григорович Дженюк (1905-1941), харків'янин Василь Пантелеймонович Ципковський (1906-1976); серед викладачів, що прибули з Наддніпрянщини, були також полтавчанин Всеволод Корнійович Дябло (1894-?), викладач Полтавського педагогічного інституту, та уродженець м. Млава (нині Варшавського воєводства Польщі) Микола Миколайович Паше-Озерський (18891962), колишній завідувач кафедри кримінального права Київського університету..

Склад студентів

І курс - 93 чол.;

ІІ курс - 73 чол.;

ІІІ курс - 139 чол.;

IV курс - 134 чол.;

110 чол. - випускників, що складають державні іспити у вересні цього року.

Разом 549 чол.

Крім того, допущено до державних іспитів абсольвентів колишніх польських університетів - 9 чол.

Виконання учбового плану за 1939/40 рік

І курс - 100,4%;

ІІ курс - 95,3%;

ІІІ курс - 98,0%;

IV курс - 99,4%.

Успішність студентів за 1939/40 учбовий рік

Відмінників - 12%.

На І курсі - 75% відмінно і добре;

На ІІ курсі - 65% відмінно і добре;

На ІІІ курсі - 71% відмінно і добре;

На IV курсі - 60% відмінно і добре.

Відвідування студентами лекцій пересічно складало 94,6%.

Організація соціалістичного змагання серед студентів факультету відбувалася так: факультет змагався з Харківським Юридичним Інститутом і Московським Інститутом Прокуратури. Внутрі факультету змагалися курси і 17 груп, а також 477 студентів, що становить 89,3% всього студентського складу.

На факультеті працювало 8 наукових студентських гуртків, на яких зроблено студентами 54 наукових доповідей.

Відбулося 51 засідань кафедр, на яких, крім питань учбового процесу, прочитано 27 наукових доповідей і 13 рефератів.

Силами колективу професорів випущено брошуру під назвою: “Вибори до радянського парламенту”. Підготовлено до друку збірник “Наукових Записок Юридичного факультету”, що складається з 18 наукових робіт. В науковому відрядженні в Москві було 5 осіб, в Київі - 6 осіб професорсько-викладовського складу. Підготовлено професорсько- викладовським складом переклад 2-ох підручників юридичних дисциплін на українську мову, які здано до друку видавництву “Радянська Школа”.

Учбово-наукова матеріальна база факультету

На факультеті є 12 науково-учбових кабінетів, крім того, читальняний зал і декретне бюро довідок всього законодавства Радянського Союзу.

Кабінети на факультеті існують слідуючі:

1) історії держави та права, з обладнанням і бібліотекою в кількості назв 8033;

2) римського права, з обладнанням і бібліотекою в кількості 913 назв;

3) цивільного права, з обладнанням і бібліотекою назв 1534;

4) цивільного процесу (назв 2215);

5) державного права (назв 2000);

6) міжнароднього публичного права (назв 1786);

7) теорії права (назв 1837);

8) міжнароднього приватного права (назв 551);

9) адміністраційного права (назв 8962);

10) карного права (назв 1984);

11) кабінет-лабораторія криміналістики й судової медицини (назв 200);

12) земельного і колгоспного права (назв 500).

Читальня складається з підручної літератури та періодичних видань. Фонд читальні становить 800 назв літератури.

Декретне бюро забезпечене збірниками законів за всі роки існування радянської влади.

Загалом факультет в основному забезпечений всією учбовою літературою.

Підготовка до нового 1940/41 учбового року

Порядком підготовки до нового учбового 1940/41 року зроблено такі заходи.

Принято на Юридичний факультет 93 студенти (разом з переведеними з Чернівецького Університету).

Перехідний учбовий план затверджений Народним Комісаріатом Освіти УРСР і Народним Комісаріатом Юстиції УРСР.

Розклад складений і вивішений до початку навчання. Зайняття ідуть за твердим розкладом.

Програми є по всім юридичним дисциплінам.

Робочі плани складені і затверджені на засіданнях кафедр до початку навчального року.

Складена наукова тематика на 1940/41 рік.

Викладовський склад

Викладовським складом забезпечено, за вийнятком дисципліни теорії держави та права і державного права буржуазних країн.

Професорсько-викладовський склад додається (Додатки]).

Організація навчального процесу розпочалася відповідно до вказівок Всесоюзного Комітету у справах Вищої Школи і Народного Комісаріату Освіти УРСР (Виділено і затверджено ректором старост груп і їх заступників, запроваджено облік учбової роботи за існуючими формами).

IV ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Створений в 1939/40 учбовому році в результаті реорганізації математично-природничого факультету колишнього польського Університету Яна Казимира.

На час передачі в складі факультету є 9 кафедр:

1. Кафедра аналізу І - 5 професорів, 4 асистентів, 3 лаборантів, (керівник професор БАНАХ);

2. Кафедра аналізу ІІ - 2 професорів, 1 доцент, 1 асистент, (керівник професор ШТАЙНГАУС);

3. Кафедра геометрії - 2 професорів, 2 доцентів, 1 асистент, (керівник професор МАЗУР);

4. Кафедра алгебри - 1 професор, (керівник професор ЖЕЛІНСЬКИЙ);

5. Кафедра теорії імовірностей - 2 професорів, 1 асистент, (керівник професор ЗАРИЦЬКИЙ);

6. Кафедра теоретичної механіки - 2 професорів, 2 асистентів, (керівник професор ШАУДЕР);

7. Кафедра експериментальної фізики - 1 професор, 1 доцент, 8 асистентів, 1 лаборант, (керівник професор ЛЬОРІЯ);

8. Кафедра теоретичної фізики - 2 професорів, 1 асистент, (керівник професор РУБІНОВИЧ);

9. Кафедра астрономії - 1 професор, 4 асистентів, 2 старших лаборантів, (керівник професор РИБКАПольські математики Стефан Банах (1892-1945), Гуґо Штайнгауз (1887-1972), Станіслав Мазур (1905-1981), Євстахій Жилінський (1889-1954) та Павел Шаудер (1899-1943), які стали основою всесвітньо відомої Львівської математичної школи, у міжвоєнний період викладали (як професори чи приват-доценти) на кафедрах філософського, а з 1924 р. - математично- природничого факультету Університету Яна Казимира у Львові, заснувавши і розвинувши низку математичних напрямів. Український математик Мирон Онуфрійович Зарицький (18891961), через перепони польської влади щодо обіймання викладацьких посад у Львівському університеті українцями, у міжвоєнний період викладав у філії Української академічної гімназії у Львові та у польських Дев'ятій та Другій державних гімназіях. Фізик Станіслав Лорія (1883-- 1958) у 1920-х роках очолював у Львівському університеті кафедру теоретичної фізики, згодом - експериментальної фізики, а Войцех Рубінович (1889-1974) - у другій половині 1930-х років - кафедру теоретичної фізики. Астроном Еуґеніуш Рибка (1898-1988) працював у Львівському університеті з 1930-х років, обіймаючи посаду професора математично-природничого факультету та директора Астрономічної обсерваторії.).

Разом педагогічного персоналу: 18 професорів, 4 доцентів, 22 асистентів, 6 лаборантів.

Склад студентів

І курс - 83 чол.;

І курс, ІІ семестр - 61 чол.;

ІІІ курс - 31 чол.;

IV курс - 41 чол.

Разом - 216 чол.

Виконання учбового плану за 1939/40 рік

І курс - 100%;

ІІ курс - 98,6%;

ІІІ курс - 100%;

IV курс - 100%.

Успішність студентів за 1939/40 учбовий рік На І курсі - 34% відмінно і добре;

На II курсі - 33% відмінно і добре;

На III курсі - 36,1% відмінно і добре;

На IV курсі - 60% відмінно і добре.

Відвідування студентами лекцій пересічно 93,00%.

Організація соціалістичного змагання серед студентів факультету відбавалася так: внутрі факультету були змагання групові і індивідуальні.

Групові: змагалися дві групи першого курсу і виконано змагання на 100%, а індивідуальні: підписано [на] змагання 98 студентів і виконало 73 студентів, що становить 73%.

Відбулося 36 засідань кафедр, на яких прочитано наукові доповіді і реферати. Приготовано до друку том журналу “Студія Математіка”, в якому вміщено 14 наукових робіт професорів Львівського Державного Університету та 5 авторів закордонних наукових установ. До 1 жовтня 1940 року журнал виходить з друку. Крім того, підготовлено збірник “Наукових записок фізико-математичного факультету”, який також готовий до друку. Учбово-наукова матеріальна база факультету На факультеті є 9 науково-учбових кабінетів, бібліотека і читальний зал. Три кафедри математики мають кабінети, а три кабінетами не забезпечено.

Кабінети на факультеті існують слідуючі:

1) геометрії;

2) теорії ймовірностей;

3) алгебри;

4) астрономії;

5) експериментальної фізики;

6) теоретичної фізики.

При тих же кафедрах є спеціальні бібліотеки, а саме:

1) астрономія - спеціальна бібліотека в кількості більше, як 2600 примірників;

2) теоретична фізика - спеціальна бібліотека в кількості більше, як 600 примірників;

3) експериментальна фізика - спеціальна бібліотека в кількості більше, як 700 примірників.

При кафедрах: 1) аналізу І; 2) теоретичної механіки; 3) аналізу II немає досі кабінетів. Кафедри математичні мають спільну бібліотеку, яка числить около 8000 томів. При бібліотеці існує читальня для студентів.

Підготовка до нового навчального року 1940/41 Порядком підготовки до нового навчального року 1940/41 зроблено такі заходи: прийнято на фізико-математичний факультет 108 студентів. За планом потрібно було прийняти 90. Зараз відвідує заняття 83 чол.

Національний, соціальний склад студентів I курсу:

українців - 39 чол.;

росіян - 6 чол.;

євреїв - 22 чол.;

поляків - 16 чол.

Разом - 83 чол.

Соціальний склад: селян - 29 чол.;

робітників - 14 чол.;

кустарів - 7 чол.;

трудової інтелігенції - 28 чол.;

елемент нетрудовий - 5 чол.

Разом - 83 чол.

Перехідний учбовий план затверджений Народним Комісаріатом Освіти УРСР.

Розклад складений. Заняття йдуть за твердим розкладом. Програми є майже до всіх дисциплін. Робочі плани складені і затверджені на засіданнях кафедр до початку навчального року. Наукова тематика на 1940/41 рік опрацьовується й готується для затвердження Радою Університету для подання в Народний Комісаріат Освіти.

Викладовський склад

Викладовський склад забезпечено повністю висококваліфікованими професорами. Організація навчального процесу розпочалась відповідно до встановлених Всесоюзним Комітетом у справах Вищої Школи і Народним Комісаріатом Освіти УРСР правил.

Виділено і затверджено ректором старостів груп і їх заступників. Запроваджено облік учбової роботи за встановленими формами.

ПРИРОДНИЧИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Природничий факультет утворено в листопаді-грудні 1939 року в результаті реорганізації і перебудови математично-природничого факультету колишнього польського Університету Яна Казимира.

Факультет готує фахівців з таких спеціальностей:

1) біологія;

2) географія;

3) геологія;

4) хімія.

На час передачі в складі природничого факультету - 21 кафедр[а], що перелічені в загальній частині цього акту.

Склад студентів

Спеціальність	І курс	Іа (тобто, другий семестр І курсу. - Ред.).	ІІІ курс	IV курс	V курс	Разом
біологія	65	61	17	17	-	169
географія	31	25	7	8	12	83
геологія	21	25	13	6	-	65
хімія	57	43	36	22	13	177
разом	174	154	73	53	25	479

Крім того, допущено до державних іспитів 12 абсольвентів колишніх польських університетів.

Учбовий план на 1939/40 рік виконано повністю, за винятком таких дисциплін:

російська мова - виконано в 38,09% на І курсі географії;

російська мова - виконано в 38,09% на ІІ курсі хімії;

російська мова - виконано в 38,09% на ІІІ курсі хімії;

російська мова - виконано в 57,10% на IV курсі хімії;

основи дарвінізму - виконано в 61,90% на IV курсі біології;

фізкультуру на всіх І курс[ах] - 19,09%, а це тому, що факультет незабезпечено вчасно викладовським складом до фізкультури, російської мови і дарвінізму.

Відвідування студентами лекцій пересічно складало 94,63%.

Серед студентів природничого факультету організовано соціалістичне змагання, яким охоплено 70% всього студентського складу факультету.

Відбулося 3 засідання факультету по питанні учбового процесу, навчальних планів і проведення іспитів.

Кафедри природничого факультету віддали 14 наукових робіт до друку В приготуванні є дальших 30 робіт. Незалежно від цього, деякі праці кафедр природничого факультету друкує Академія Наук в Москві.

Учбово-наукова матеріальна база факультету

Факультет є забезпечений добре обладнаними лабораторіями хімічного аналізу при кафедрах неогранічної та аналітичної хімії, органічної хімії, фізичної та колоїдної хімії, кристалографії, мінералогії та петрографії;

- лабораторіями при кафедрах палеонтології, морфології та систематики рослин, фізіології рослин, анатомії і цитології рослин, загальної зоології та зоології і порівняльної анатомії;

- науково-дослідною станцією магнетично-метеорологічною в ЯновіНині смт Івано-Франкове Яворівського району Львівської області., якою керує кафедра геофізики;

- рентгенографічною лабораторією при кафедрі кристалографії.

- музеї при кафедрах: 1) загальної зоології, 2) зоології та порівняльної анатомії, 3) мінералогії, 4) палеонтології, 5) геології та 6) антропології;

- кабінетом при кафедрі географії, який має 11.600 наукових книжок та 8.000 карт;

- двома ботанічними садами та гербарієм при кафедрі морфології та систематики рослин.

Бібліотека факультету має 1.864 книжки та охоплює природничі дисципліни примірниками підручної літератури та періодичних видань. Однак ця бібліотека не забезпечує факультет всією учбовою літературою.

Кафедри загальної хімії, мікробіології, біохімії, фізіології тварин та дарвінізму не мають ніякого обладнання: ні лабораторій, ні учбового приладдя, бо вони недавно організовані.

Підготовка до нового 1940/41 року

Порядком підготовки до нового учбового 1940/41 року зроблено такі заходи. На природничий факультет принято 183 студентів, по спеціальностям: на біологічний відділ - 65 студентів, на географічний - 36, на геологічний - 21, а на хімічний - 61 студентів.

Складено перехідний учбовий план. Розклад занять складений і вивішений до початку навчання.

Заняття йдуть за розкладом.

Не всі дисципліни природничого факультету забезпечені програмами.

Робочі плани складені і затверджені на засіданнях кафедр до початку навчального року.

Тематика наукової роботи на учбовий 1940/41 рік зараз складається.

Викладовський склад

Викладовським складом забезпечені всі дисципліни факультету.

Організація навчального процесу розпочалась відповідно до вказівок Всесоюзного Комітету у справах Вищої Школи і Народного Комісаріату Освіти УРСР.

Склад професорів факультету і викладачів додається ([Додатки]) (Речення викреслено).

Виділено і затверджено наказом ректора старостів поодиноких груп та їх заступників і запроваджено облік учбової роботи за встановленими для Вишів формами.

ЗАОЧНИЙ ВІДДІЛ

І.Організація набору

Заочний відділ Університету організований в цьому році і проводив набір на Т-ий курс. По плану Народного Комісаріату Освіти УРСР в кількості 650 чоловік, по факультетах розподіляється так:

1. Історичний - 100 чол.;

2. Західно-европейська філологія - 60 чол.;

3. Фізико-математичний - 100 чол.;

4. Природничий - 100 чол.;

5. Географічний - 100 чол.;

6. Хімічний - 100 чол.;

7. Українська філологія - 90 чол.

Заяв про вступ на Заочний відділ на 1 серпня - 1.030.

Найбільша кількість подана на історичний, української філології, західно-европейської філології і фізико-математичний факультети. Найгірше - на природничий і хімічний. З загальної кількості 1.030 заяв подано з міста Львова 326.

Наслідки іспитів такі: відмінні оцінки склали 24,6%, добре - 32,5%, посередньо - 35,8%, незадовільно - 7,1%.

План набору по Університету виконано на 121,1%. Набрано замість плану 650 чол. 757 чол. План невиконаний по хімічному і природничому факультетах.

Склад принятих заочників на Т-ий курс по якісних даних видно з відповідної схеми ([Додатки]).

Настановча сесія

Настановча сесія почалася 12 серпня 1940 року і закінчилася 21 серпня 1940 року. Раніше розпочато сесію тому, що вчителям необхідно бути на серпневих нарадах. Всіх заочників було забезпечено гуртожитками, їдальнею. Заняття проводилися в учбовому приміщенні Університету, відповідно спеціальності. На сесію викликалося 704 заочників. Останніх 54 чол. не викликалися (ті заочники, що кінчали навчання на курсах). Заявилося 665 чол., або 94,4%. З 39 чол. не з'явилися ті, що прийняті без іспиту і мають поважні причини (курорт, хвороба, екскурсії і командировки).

Явка заочників була повністю задовільнена. Окремі випадки невідвідування були з дозволу.

Сесія проходила за розкладом по 8 годин в день.

Професорсько-викладовського складу працювало 36 чол.

Програми, що були надіслані з Народного Комісаріату Освіти і передруковані Університетом, вручені заочникам.

Заочники по кожній дисципліні одержали настанови для самостійної праці.

Професорський склад Університету склав робочі плани по всім дисциплінам. Ці робочі плани чітко визначають обсяг роботи на сесіях на протязі 5 років і роботу заочників між сесіями. Одночасно є методичні вказівки для роботи заочникам. До кожного розділу вказано літературу

Почато заняття з заочниками, що мешкають в місті Львові, по неділям.

Учбовий рік, що розпочався з заочниками, має свої негативні сторони. Основним є те, що Народний Комісаріат Освіти Університет ще не забезпечив повністю програмами. Зовсім не надіслано контрольних робіт.

НАУКОВА РОБОТА В УНІВЕРСИТЕТІ

Наукова робота Університету на протязі 1939/40 учбового року розгорталась в умовах організаційної й педагогічної перебудови Університету.

Крім учбових планів, всі кафедри, за вийнятком кафедри дарвінізму, фізкультури, військової підготовки, російської мови й літератури, історії СРСР, нової історії, мали плани наукової роботи на 1939/40 рік.

...