Наукові зв’язки викладачів історичного факультету львівського національного університету імені Івана франка з науковим товариством імені Шевченка в Україні (1989-2013)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВІ ЗВ'ЯЗКИ ВИКЛАДАЧІВ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА З НАУКОВИМ ТОВАРИСТВОМ ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА В УКРАЇНІ (1989-2013)

Михайло ГЛУШКО

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра етнології

вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна

SCIENTIFIC CONTACTS BETWEEN THE FACULTY OF HISTORY OF IVAN FRANKO NATIONAL UNIVERSITY OF LVIV WITH THE SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY IN UKRAINE (1989-2013)

Mykhailo HLUSHKO

The Ivan Franko National University of Lviv,

the Chair of Ethnology

1 Universitetska str., 79000, Lviv, Ukraine

The article examines the history of reestablishment of the Shevchenko Scientific Society in Ukraine and analyzes the participation of teachers of the Faculty of History of the Ivan Franko National University of Lviv in the activities of its subsections (Slavonic, Archaeological, Historical Committees, Special historical subjects Committee, etc). The subject of reports and addresses delivered by historians, archaeologists and ethnologists of Ivan Franko University on international, All-Ukrainian and regional conferences and the annual scientific sessions is researched. This refers to scientific research (analytical and summarizing studies, unknown sources and materials, critical reviews, information publications, etc.) of scientists from the Faculty of History published in different printed editions of the Shevchenko Scientific Society in Ukraine: collections of scientific conferences and scientific sessions, the “Zapysky Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka”, the “Visnyk NTSh”.

Key words: the Faculty of History, Ivan Franko National University of Lviv, the Shevchenko Scientific Society in Ukraine, Special Historical Disciplines, Archeology, History, Ethnology, scientific connections, creativity.

НАУЧНЫЕ СВЯЗИ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ ИСТОРИЧЕСКОГО ФАКУЛЬТЕТА ЛЬВОВСКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТА ИМЕНИ ИВАНА ФРАНКО С НАУЧНЫМ СООБЩЕСТВОМ ИМЕНИ ШЕВЧЕНКО В УКРАИНЕ (1989-2013)

Михаил ГЛУШКО

Львовский национальный университет имени Ивана Франко,

кафедра этнологии

ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина

Рассматривается история возрождения Научного сообщества имени Шевченко в Украине, анализируется участие преподавателей исторического факультета Львовского национального университета имени Ивана Франко в деятельности его структурных подразделений (Славистической, Археологической, Исторической комиссий, Комиссии специальных (вспомогательных) исторических дисциплин и др.). Исследуется тематика докладов и сообщений историков, археологов и этнологов Франкового университета на международных, всеукраинских и региональных научных конференциях, ежегодных Научных сессиях, организованных Сообществом. Речь идет о научных исследованиях (аналитическо-обобщающих студиях, неизвестных источниках и материалах, критических обзорах и рецензиях, информационно-справочных публикациях и пр.) ученых историчного факультета на страницах разных изданий НТШ в Украине - сборников научных конференций и Научных сессий, “Записок Наукового товариства імені Шевченка”, “Вісника НТШ”.

Ключевые слова: исторический факультет, Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Научное сообщество имени Шевченко в Украине, археология, история, специальные (вспомогательные) исторические дисциплины, этнология, научные связи, творческое наследие.

Розглядається історія відновлення Наукового товариства імені Шевченка в Україні, аналізується участь викладачів історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка в діяльності його структурних підрозділів (Славістичної, Археологічної, Історичної комісій, Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін та. ін.). З'ясовується тематика доповідей і повідомлень, виголошених істориками, археологами та етнологами Франкового університету на організованих Товариством міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях, щорічних Наукових сесіях. Ідеться про наукові дослідження (аналітично-узагальнюючі студії, невідомі джерела і матеріали, критичні огляди та рецензії, інформаційно-довідкові публікації тощо) вчених історичного факультету на шпальтах різних друкованих видань НТШ в Україні - збірників наукових конференцій та Наукових сесій, “Записок Наукового товариства імені Шевченка”, “Вісника НТШ”.

Ключові слова: історичний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Наукове товариство імені Шевченка в Україні, археологія, історія, спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни, етнологія, наукові зв'язки, творчий доробок.

Нещодавно наукова громадськість України відзначила 140-річчя заснування Наукового товариства імені Шевченка. У поточному році виповниться ще одна важлива дата в історії найдавнішої української наукової установи - 25-річчя відновлення діяльності НТШ у Львові Із 1991 р. - Наукове товариство імені Шевченка в Україні (Пор.: [Б. а.]. Головна проблема виживання Товариства / [Б. а.] // Вісник НТШ. Міжнародне Видання Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. Львів, 1993. Ч. 5 (Весна). С. 1; [Б. а.]. Загальні звітно-виборні збори НТШ у Львові / [Б. а.] // Вісник НТШ. Інформаційне видання Світової ради Наукових товариств ім. Шевченка (далі - Вісник НТШ). Львів, 1991. Ч. 16-11 (Весна-літо). С. 6; [Б. а.]. Підсумок року: X загальні звітні збори у Львові / [Б. а.] // Вісник НТШ. Львів, 1998. Ч. 19-20 (Осінь). С. 16. Ця дата є правдоподібною також тому, що саме в 1996-1991 рр. у різних містах України виникла більшість осередків НТШ (Купчинський О. Передмова / Олег Купчинський // Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія. Київ; Львів; Тернопіль, 2012. Т. 1 (А-Бібл). С. 23).. Установчі (відновлювальні) збори Товариства відбулися 21 жовтня 1989 р. у залі засідань Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (вул. Коперника, 40 а). Участь у цих зборах узяли 131 особа: 4 академіки, 2 члени- кореспонденти АН УРСР, 29 докторів наук, 41 кандидатів наук, 4 ветерани НТШ

(професор Микола Колесса, доктор філологічних наук Степан Щурат, доктор геолого-мінералогічних наук Северин Пастернак, доктор філологічних наук Юліан Редько), представники різних організацій і преси, гості з-за кордону Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка: Роки 1989-1990 / [ред. і укл. О. Романів]. Львів, 1993. Ч. 82. С. 16, 17, 19-20.. Проблемних аспектів діяльності відновлюваного Наукового товариства імені Шевченка у Львові торкнулись тоді й деякі вчені Львівського державного університету імені Івана Франка - професори Тут і далі посади, наукові ступені та вчені звання викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема й історичного факультету узгоджуються з хронологією подій. Теофіль Комаринець та Андрій Пашук, кандидат економічних наук Степан Злупко Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка... Ч. 82. С. 18..

Відтак упродовж листопада 1989 - першої половини 1990 рр. участь у розбудові структур Товариства взяли поодинокі викладачі історичного факультету. Зокрема, 23 лютого 1990 р. на Засіданні Президії НТШ у Львові за участю голів Історико-філософської і Мистецтвознавчої секцій було прийнято й зареєстровано 67 членів Історико-філософської Із 1993 р. - Історично-філософська секція (Пор.: Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка. Ч. 82. С. 51; Структура та керівний склад НТШ: Довідник. 1990 / [довід. підг. Ю. І. Бабей, Н. О. Гумницька, Р Т. Червінський]. Львів, [1990]. С. 7; Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка (далі - Записки НТШ). Львів, 1991. Т. CCXXII: Праці історико- філософської секції. 470 с.; Записки НТШ. Львів, 1993. Т. CCXXV: Праці історично-філософської секції. 484 с.; Наукове товариство ім. Шевченка: Довідник. 1997 / [відп. за випуск Н. Гумницька]. Львів, 1997. С. 13). секції. Належали вони до п'ятьох комісій: Археологічної, Історичної, Допоміжних історичних дисциплін та публікації джерел Із 1995 р. Комісія спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін (Пор.: П'ята наукова сесія: “Наукове товариство ім. Т. Шевченка і проблеми національної науки”. Львів, 2-26 березня 1994 р.: Програма. Львів, 1994. С. 11; Шоста наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 1-25 березня 1995 р.: Програма. Львів, 1995. С. 2, 9)., Філософської й Правничої Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка. Ч. 82. С. 81, 82.. В Археологічній комісії з перших днів її існування числилися два представники історичного факультету (доктор історичних наук Микола Пелещишин і завідувач Музею археології та нумізматики Роман Чайка), в Історичній комісії - один викладач (кандидат історичних наук Микола Крикун) Там само. С. 51, 52.. Рішенням Президії від 2 березня 1990 р. було створено Славістичну комісію як окрему структурну одиницю Товариства Там само. С. 83, 84.. Налічувала вона сім членів, п'ятеро з яких репрезентували історичний факультет: кандидати історичних наук Михайло Кріль, Степан Мовчан, Тамара Полещук, Володимир Чорній та Ольга Щодра. Очолив Славістичну комісію В. Чорній, а її секретарем було обрано Т Полещук Там само. С. 77; Наукове Товариство ім. Т. Шевченка у Львові. Структура та керівний склад НТШ: Довідник. 1990 С. 17; Наукове товариство ім. Шевченка: Довідник / [відп. за випуск Н. Гумницька]. Львів, 1997. С. 29-30.. Доцент В. Чорній як голова Комісії також увійшов до складу Ради Товариства Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка... Ч. 82. С. 49., брав участь у перших засіданнях Президії Там само. С. 81, 84, 85. та Ради НТШ у Львові Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка: 1991 рік / [ред. і укл. О. Романів]. Львів, 1994. Ч. 83. С. 5, 8; Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка: 1992 рік / [ред. і укл. О. Романів]. Львів, 1995. Ч. 84. С. 8; Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка: 1993 рік / [ред. і укл. О. Романів]. Львів, 1995. Ч. 85. С. 6, 7, 12., на яких вирішувалися різні організаційні й поточні питання, визначались із планами продуктивної та якісної праці в межах цієї громадської наукової установи.

Поодинокі історики Львівського університету відразу включилися в науково- дослідницьку діяльність Товариства. Так, з ініціативи НТШ у Львові впродовж 3-5 вересня 1990 р. у смт Славське, що у Сколівському районі Львівської області, відбувся круглий стіл “Проблеми дослідження історії України”, на якому вчені обговорили шість ключових тем: історія України нової доби; суспільно-політичний рух в Україні в XIX ст.; історія Гетьманщини; релігійне життя в Україні; Україна і Схід; історія середньовічної культури України. Учасником цього наукового форуму був уже згаданий доцент В. Чорній Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка. Ч. 82. С. 113.. Він єдиний із викладачів історичного факультету виголосив повідомлення (“Україна на тлі слов'янського національного відродження першої половини XIX ст.”) на засіданні Історико- філософської секції 27 грудня 1990 р. в межах Загальних зборів НТШ у Львові Загальні збори Наукового товариства імені Т. Шевченка. Львів, 26-27 грудня 1990 р.: Програма. Львів, 1990. С. 4., а також узяв участь в обговорені доповіді голови Товариства Олега Романіва Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка. Ч. 82. С. 130..

27-29 серпня 1991 р. у Львові відбулася нова неординарна подія в історії української науки - Міжнародна наукова конференція “Михайло Грушевський - визначний український вчений, державний діяч, громадянин”, приурочена до 125 -ої річниці від дня його народження. Організатором цієї конференції виступило НТШ у Львові, співорганізаторами - НТШ у США, Українське історичне товариство, Республіканська асоціація українознавців. На трьох пленарних і дев'ятьох секційних засіданнях було виголошено 73 доповіді та повідомлення, в яких науковці зробили важливий крок до пізнання творчої спадщини вченого, деяких сторінок його наукової, суспільно-громадської і державницької діяльності Там само. Ч. 83. С. 17, 25.. На засіданнях різних секцій доповіді виголосили також чотири викладачі історичного факультету: доценти Т Полещук (“Українсько-південнослов'янські взаємини в трактуванні Михайла Грушевського”), В. Чорній (“Неославізм і український національний рух в оцінці Михайла Грушевського”), О. Щодра (“Трактування соціально-економічного устрою Київської Русі Михайлом Грушевським”) та Ярослав Малик (“Кримінальні переслідування Михайла Грушевського. 19141934 роки”) Там само. С. 19, 20, 23..

Відзначення ювілею Михайла Грушевського завершилось урочистим нагородженням медаллю його імені двох відомих українських учених - професора Юрія Шевельова (за особистий вклад у розвиток української науки) та академіка Олеся Гончара (за наукову і суспільно-громадську діяльність на захист української нації, її культури та державності) Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка... С. 30.. Це були перші лауреати високої відзнаки НТШ у Львові, яку Рада заснувала спеціальною ухвалою 2 липня 1991 р. Там само. С. 15.

Викладачі історичного факультету були учасниками й інших важливих наукових форумів, організованих Товариством. Так, 27-30 жовтня 1998 р. відбувся Міжнародний науковий конгрес “125 років НТШ”, на який у Львів прибули вчені, громадські та культурні діячі з України, США, Канади, Франції, Німеччини, Словаччини, Польщі, Чехії, Росії та Білорусі - всього 270 осіб Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка: 1998 рік / [укл. О. Романів, Н. Гумницька; ред. О. Романів]. Львів; Нью-Йорк; Торонто, 1999. Ч. 90. С. 86.. На тематичному засіданні “Українська історична наука: стан та перспективи розвитку” виступили понад два десятки істориків, зокрема й Львівського університету: доктори історичних наук Леонід Зашкільняк, Микола Крикун і Михайло Швагуляк, кандидат історичних наук Роман Шуст Міжнародний Науковий Конгрес “125 років НТШ”. Львів, 27-30 жовтня 1998 р.: Програма. Львів, 1998. С. 12.. На тематичному засіданні “Проблеми дипломатики, нумізматики, палеографії і сфрагістики” за участю членів двох комісій (Спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін, Книгознавства і бібліотекознавства) доповіді виголосили доценти Р. Шуст (“Нумізматичний атлас України: принципи укладання, структура, хронологія”) та Віталій Гавриленко (“Дорогичинські пломби”), участь у дискусії взяли доцент Володимир Александрович і сумісник кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін професор Орест Мацюк Там само. С. 18, 19..

26-27 травня 1999 р. у Львові відбулася наукова конференція “Українські вищі школи 1919-1926 років і проблеми національної освіти в Україні” за участю й істориків Франкового університету: професор Степан Макарчук ґрунтовно проаналізував змагання за українські школи та університет в Австро-Угорській імперії, асистент Володимир Качмар, автор монографії “За український університет у Львові: ідея національної вищої школи у суспільно-політичному житті галицьких українців (кінець XIX - початок XX ст.)” (Львів, 1999), висвітлив діяльність українських парламентарів у справі створення Українського університету Р[оманів] О. М. Українська університетська освіта в історичній ретроспективі / О. М. Р[оманів] // Вісник НТШ. Львів, 1999. Ч. 22 (Осінь). С. 5; Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка: 1999 рік / [укл. О. Романів, Н. Гумницька; ред. О. Романів]. Львів; Нью-Йорк; Торонто, 2000. Ч. 91. С. 99..

29 вересня 1999 р. у приміщенні Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові пройшла Урочиста академія з нагоди 133-ої річниці від дня народження історика. Доповідь “Галичина і Михайло Грушевський” виголосив тоді завідувач кафедри історії слов'янських країн Л. Зашкільняк, деталізувавши деякі факти перебування вченого в Галичині, охарактеризувавши його історичну спадщину за цей період тощо Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка... Ч. 91. С. 107-108.. Це було продовження попередніх наукових студій професора Л. Зашкільняка, що стосувалися зв'язків М. Грушевського з Галичиною - до його приїзду до Львова Зашкільняк Л. Михайло Грушевський і Галичина (до приїзду до Львова 1894 р.) / Леонід Зашкільняк // Михайло Грушевський і українська історична наука. Матеріали наукових конференцій, присвячених Михайлові Грушевському: Львів, 24-25 жовтня 1994 р. Харків, 25 серпня 1996 р. Львів, 29 вересня 1996 р. Львів, 1999. С. 141-156..

З ініціативи Наукового товариства імені Шевченка в Україні та Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України 31 жовтня 2004 р. у Львові було проведено наукову конференцію “Українські січові стрільці. 1914-2004”, на якій з доповіддю “Українські січові стрільці у боротьбі за Українську Державу” виступив доктор історичних наук Віктор Голубко Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка: 2004 рік / [укл. О. Романів, Н. Гумницька; ред. О. Романів]. Львів; Нью-Йорк, 2005. Ч. 96. С. 156..

Найновіший приклад: 14-16 жовтня 2013 р. наукова громадськість і творча інтелігенція України відзначили 140-річчя Наукового товариства імені Шевченка. Ювілейні святкування у Львові завершили Урочиста академія та наукова конференція. Серед двох з половиною сотень учасників цього форуму значилось і декілька працівників історичного факультету. Зокрема, на засіданні Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін виступив кандидат історичних наук, сумісник кафедри давньої історії України і спеціальних історичних дисциплін Микола Ільків-Свидницький (“Палеографія у наукових зацікавленнях членів НТШ”), Етнографічної комісії - професор Оксана Франко (“Шанування Тараса Григоровича Шевченка в Петербурзі: з архівних матеріалів Федора Вовка”), кандидат історичних наук, асистент Роман Тарнавський (“Пам'яті Адама Фішера. Життя та наукова діяльність ученого за “перших совітів” та за нацистської окупації: 1939-1943”) і кандидат історичних наук, старший лаборант кафедри етнології Ігор Гілевич (“Фольклорно-етнографічні дослідження Якова Миколаєвича на теренах галицької Волині наприкінці XIX ст.”) Урочиста академія та Ювілейна наукова конференція, присвячені 140-річчю Наукового товариства ім. Шевченка. 14-16 жовтня 2013 р.: Програма. Львів, 2013. С. 13, 14..

1 грудня 2012 р. на Загальних звітних зборах Наукового товариства ім. Шевченка в Україні доповідь “Нові джерела до історії Галицько-Волинського князівства і біографії князя Лева Даниловича” виголосив професор Леонтій Войтович Редакція [Купчинський О.]. Загальні звітні збори Наукового товариства ім. Шевченка (1 грудня 2012 року) / Редакція [Олег Купчинський] // Вісник НТШ. 2013. Ч. 49 (Весна-літо). С. 10.. На засіданнях Ради Товариства двічі з доповідями виступав автор цієї статті: 23 січня 2003 р. (“Походження “полазника” як звичаю зимової календарної обрядовості України”) Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка: 2003 рік / [укл. О. Романів, Н. Гумницька; ред. О. Романів]. Львів; Нью-Йорк, 2004. Ч. 95. С. 16. і 17 січня 2012 р. (“Співпраця Василя Доманицького з НТШ у Львові”).

І все ж найчастіше результати своєї науково-пошукової роботи історики, археологи та етнологи Франкового університету доповідали на наукових сесіях НТШ, які традиційно проходять у березні, через що інколи їх ще називають Березневими науковими сесіями. За період існування відновленого в Україні Товариства відбулися 24 наукові сесії: Перша - 16-17 березня 1990 р. Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка... Ч. 82. С. 101-105., остання (Двадцять четверта) - 1-30 березня 2013 р. Двадцять четверта наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. 1-30 березня 2013 р.: Програма. Львів, 2013. С. 3-6. Перша наукова сесія увінчалася випуском поки що єдиного загального збірника наукових праць і матеріалів Наукове товариство імені Т. Шевченка і українське національне відродження. Перша наукова сесія НТШ: Доповіді, повідомлення, матеріали (Березень, 1990) / [упоряд. О. Купчинський]. Львів, 1992. 221 с.. Щоправда, серед його авторів викладачі історичного факультету не значаться, позаяк у Першій науковій сесії участі не брали. Не були вони учасниками також Другої наукової сесії НТШ у Львові 29-30 березня 1991 р. (її загальна назва - “Визначні діячі української науки і Наукове товариство ім. Т Шевченка”) Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка. Ч. 83. С. 12-14. й одноденної (28 березня 1992 р.) Третьої наукової сесії, приуроченої важливому ювілею Товариства - столітнім роковинам його наукового статусу та науково- видавничої діяльності Там само. Ч. 84. С. 14-15..

Уперше викладачі історичного факультету взяли участь у Четвертій науковій сесії, що відбулася 11-20 березня 1993 р. під загальною назвою “Актуальні проблеми науки в умовах становлення української державності” Четверта наукова сесія Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові “Актуальні проблеми науки в умовах становлення української державності”. Львів, 11-20 березня 1993 р.: Програма. Львів, 1993. С. 3.. 18 березня в аудиторії № 250 головного корпусу Львівського університету на спільному засіданні Славістичної й Історичної комісій з доповідями виступили доценти М. Кріль (“Українсько-словацькі освітні зв'язки кінця XVIII - першої половини XIX ст.”), Т Полещук (“Слов'янське питання у трактуванні російських лібералів: Олександр Пипін”), В. Чорній (“Погляди Михайла Грушевського на слов'янське національне відродження”) та О. Щодра (“Проблеми соціального устрою Київської Русі в історіографії 20-80-х рр. XIX ст.”) Там само. С. 6; Хроніка Наукового товариства імені Т. Шевченка. Ч. 85. С. 22..

Відтак члени Славістичної комісії регулярно були учасниками Березневих наукових сесій - до 2007 р. включно, провівши упродовж цього періоду ще засідань: 24 березня 1994 р. (П'ята наукова сесія) П'ята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка... С. 12., 13 березня 1995 р. (Шоста наукова сесія) Шоста наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 7-8., 15 березня 1996 р. (Сьома наукова сесія) Сьома наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 6-30 березня 1996 р.: Програма. Львів, 1996. С. 9-10., 7 березня 1997 р. (Восьма наукова сесія) Восьма наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 3-22 березня 1997 р.: Програма. Львів, 1997. С. 12., 20 березня 1998 р. (Дев'ята наукова сесія) Дев'ята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 27 лютого - 28 березня 1998 р.: Програма. Львів, 1998. С. 32., 12 березня 1999 р. (Десята наукова сесія) Десята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 1-27 березня 1999 р.: Програма. Львів, 1999. С. 11., 24 березня 2000 р. (Одинадцята наукова сесія) Одинадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 29 лютого - 25 березня

2000 р.: Програма. Львів, 2000. С. 41., березня 2001 р. (Дванадцята наукова сесія) Дванадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 24 лютого - 31 березня

2001 р.: Програма. Львів, 2001. С. 20., 12 березня 2002 р. (Тринадцята наукова сесія) Тринадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 22 лютого - 30 березня

2002 р.: Програма. Львів, 2002. С. 18-19., 19 березня 2003 р. (Чотирнадцята наукова сесія) Чотирнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 1 березня - 29 березня 2003 р.: Програма. Львів, 2003. С. 29., 16 березня 2004 р. (П'ятнадцята наукова сесія) П'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка “До 190-річчя від дня народження Тараса Шевченка”. Львів, 1 березня - 30 березня 2004 р.: Програма. Львів, 2004. С. 17., 16 березня 2005 р. (Шістнадцята наукова сесія) Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка: 2005 рік / [укл. Н. Гумницька, Л. Дума, Р. Пляцко; ред. О. Романів, Р. Пляцко]. Львів; Нью-Йорк, 2007. Ч. 97. С. 88-89., 14 березня 2006 р. (Сімнадцята наукова сесія) Сімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 28 лютого - 1 квітня

2006 р.: Програма. Львів, 2006. С. 14-15., 14 березня 2007 р. (Вісімнадцята наукова сесія) Вісімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 1 березня - 31 березня

2007 р.: Програма. Львів, 2007. С. 14.. Учасниками наукових сесій були: доктор історичних наук М. Кріль (15 виступів), кандидати історичних наук В. Чорній (15), Т Полещук (14), О. Щодра (11), Степан Мовчан (9), Наталія Лешкович (8) та Ігор Шпик (1).

Тематика оприлюднених членами Славістичної комісії доповідей і повідомлень дуже різна. Наприклад, на Дев'ятій науковій сесії йшлося про “Славістичні видання у бібліотеці Гареллі (на підставі каталогу 1763 р.)” (М. Кріль); “Основні етапи переселення русинів-українців на Балкани” (С. Мовчан); “Михайла Драгоманова і російський лібералізм” (Т. Полещук), “Омеляна Терлецького як славіста” (В. Чорній), “Середньовічну історію Східної Європи у сучасній російській історіографії: проблеми методології” (О. Щодра) Дев'ята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка... С. 32.. На Вісімнадцятій науковій сесії дослідники порушили низку інших актуальних славістичних питань: “Славістика Івана Огієнка” (М. Кріль); “Історичні видання львівського книгаря Я. Міліковського як важливий фактор міжслов'янських культурних відносин першої половини XIX ст.” (Н. Лешкович); “Українське питання в російській громадській думці (1910-1913 рр.)” (Т Полещук); “Болгаристика на сторінках наукового збірника “Проблеми слов'янознавства” (В. Чорній); “Переселення болгар на українські землі (кінець XIV - перша половина XVI ст.)” (І. Шпик); “Методологія історичної географії в російській історіографії XIX-XX ст.” (О. Щодра) Вісімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 14..

У 2007 р. Славістична комісія припинила своє існування (самоліквідувалася) - через банальну причину: серед її членів не виявилося бажаючого очолити цей структурний підрозділ НТШ в Україні, зокрема, після того, як його покинув доцент В. Чорній.

Викладачі історичного факультету були учасниками наукових сесій в інших комісіях Товариства. Щоправда, порівняно зі славістами, вони, за рідкісним винятком, не відзначалися активністю. Скажімо, серед членів Археологічної комісії на її засіданнях результати науково-пошукової роботи двічі доповідав професор М. Пелещишин: 17 березня 1995 р. (“Етнокультурна історія Західної Волині в IV-III тисячоліттях до н. е.”) Шоста наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 6. і 21 березня 1996 р. (“Археологічні дослідження Львівського університету ім. І. Франка у 80-90-х роках [XX ст.]”) Сьома наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 6.. Під час Восьмої наукової сесії на одному із засідань (6 березня 1997 р.) Археологічної комісії Микола Андрійович і завідувач Музею археології та нумізматики Роман Чайка торкнулися стану археологічної науки й музейництва у Львівському державному університеті імені Івана Франка Восьма наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 10..

Після смерті професора М. Пелещишина (1999 р.) результати археологічних досліджень оприлюднили по одному разу вже згаданий Р. Чайка (“Нові матеріали до літописного городища XII ст. Щекотин (Глинське)”; 12 березня 2002 р.) Тринадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 16., асистент Ярослав Онищук (“Результати дослідження горизонту XI-XII ст. біля села Дудин на Бродівщині”; 12 березня 2002 р.) Там само. і доцент Роман Берест (“Історико-археологічне дослідження Унівського монастиря”; 11 березня 2004 р.) П'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 13.. Натомість активністю відзначився професор Олександр Ситник, сумісник Франкового університету, який під час Пастернаківських читань, що традиційно проводяться в межах Наукових сесій Товариства, виголосив цілу низку доповідей: “Втрачені еталонні палеолітичні комплекси Молодово-I на Середньому Придністров'ї” (13 березня 2003 р.) Чотирнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка... С. 21.; “Дослідження палеоліту Середнього Придністров'я в 1940-1960 роках (О. Черниш, П. Борисковський, С. Бібіков)” (23 березня 2006 р.) Сімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка.. С. 36.; “Закономірності розміщення палеолітичних пам'яток залежно від річкової системи” (29 березня 2007 р.) Вісімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 41.; “Визначний геолог та археолог Юрій Полянський як викладач Першої української гімназії у Львові (1920-ті роки)” (20 березня 2009 р., співдоповідач Олена Томенюк) Двадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 12 лютого - 28 березня

2009 р.: Програма. Львів, 2009. С. 8.; “Археологічні дослідження Маркіяна Смішка у перші повоєнні роки” (25 березня 2010 р.) Двадцять перша наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 5-27 березня

2010 р.: Програма. Львів, 2010. С. 9.; “Проблеми палеоліту Галича та його околиць” (27 березня 2012 р.; співдоповідач Руслан Коропецький) Двадцять третя наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 27 лютого - 31 березня 2012 р.: Програма. Львів, 2012. С. 8.; “Палеолітичні відкриття світового значення у другій половині XX ст. на заході України” (26 березня 2013 р.) Двадцять четверта наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка.. С. 8..

Зважаючи на загальну чисельність, викладачі історичного факультету дуже рідко фігурують серед доповідачів Історичної комісії. Упродовж 1995-1999 рр. чотири рази виступав на її засіданнях асистент кафедри нової та новітньої історії Василь Расевич, зокрема, на такі теми: “Зовнішньополітичні орієнтири австрійських українців. 1912-1918 роки” (2 березня 1995 р.) Шоста наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 6.; “Участь УНДП у формуванні державного життя українців Галичини” (27 березня 1996 р.) Сьома наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 8.; “Східна політика Австро-Угорщини в переддень Першої світової війни” (12 березня 1998) Дев'ята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 15.; “Українсько-польська сеймова угода 1914 р.” (19 березня 1999) Десята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 15.. Двічі учасником Березневих наукових сесій був доцент В. Голубко, озвучивши доповіді “Симон Петлюра і формування української військової доктрини” (12 березня 1998 р.) Дев'ята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 15. та “Українська військова концепція в поглядах Симона Петлюри” (19 березня 1999 р.) Десята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 15.. Стільки ж разів торкався різних аспектів української історії асистент Остап Середа: “Український рух в інтерпретації польської періодичної преси 60-х років XIX ст. (за матеріалами львівського часопису “DziennikLiteracki”)” (27 березня 1996 р.) Сьома наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 7.; “Ксенофонт Климович: між українською і слов'янською ідеями” (19 березня 1999 р.) Десята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 15.. У роботі Одинадцятої наукової сесії НТШ в Україні участь взяли доценти В. Александрович (“Холмське блюзнірство”) і Мар'ян Мудрий (“Меморіал митрополита Йосифа Сембратовича з 1870 р. як джерело до історії греко- католицької церкви в Галичині”), асистент Василь Кметь (“Матеріали до історії Львівської єпархії XVI - першої пол[овини] XVII ст. в копіяріях Антонія Левинського”) Одинадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка... С. 37, 38.. В. Кметь доповідав на засіданнях Історичної комісії ще двічі: 14 березня 2003 р. (“Могилянські реформи в Київській митрополії у сучасній історіографії”) Чотирнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 23. та 28 лютого 2005 р. (“Львівська єпархія XVI-XVII [ст.]: києвохристиянський етос та галицький ідеал православного благочестя”) Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. Ч. 97. С. 75.. 11 березня 2004 р фіскальну систему української козацької держави Богдана Хмельницького проаналізував завідувач кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Р. Шуст П'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 9.. Про повітову організацію управління у Західно-Українській Народній Республіці доповів 28 лютого 2008 р. доцент кафедри новітньої історії України Олег Павлишин Дев'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 28 лютого - 29 березня 2008 р.: Програма. Львів, 2008. С. 8..

Викладачі історичного факультету брали участь також у різних наукових дискусіях, які члени Історичної комісії організували і провели під час наукових сесій НТШ в Україні. Зокрема, професор Л. Зашкільняк полемізував із доповідачами на засіданні наукового семінару “Мирон Кордуба та його внесок в українську історіографію XX століття” (13 березня 2007 р.) Вісімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 12, 13., доцент Андрій Заяць висловив свої міркування на науковому семінарі “Економічна корпорація чи соціальна інституція? Ремісничий цех та купецьке об'єднання європейського міста” (13 березня 2008 р.) Дев'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 9., а асистент Олег Дух торкнувся деяких актуальних дослідницьких питань на спеціальному науковому семінарі “Етнарх некозацької України: харизма владики Йосифа Шумлянського (1643-1708) з антропологічної перспективи” (15 березня 2001 р.) Двадцять друга наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 23 лютого - 26 березня 2011 р.: Програма. Львів, 2011. С. 15, 16.. Доцент Юрій Киричук значиться серед учасників круглого столу “Культурно-політичне середовище Львова 90-х років XX ст.”, що відбувся 22 лютого 2002 р. Тринадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 8.

Деякі з названих викладачів історичного факультету брали участь у роботі Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. Зокрема, вісім разів аналізував різні аспекти сучасної української нумізматичної науки Р. Шуст: 18 березня 1996 р. (“Топографія монетних знахідок України”) Сьома наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 8., 17 березня 2000 р. (“Монета і грошова лічба у Львові XVI-XVII ст.”) Одинадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка... С. 29., 16 березня 2001 р. (“Монетні скарби Острозького історико-краєзнавчого музею на Волині”) Дванадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 21., 22 березня 2005 р. (“Чужоземна монета на ринку грошей західноукраїнських земель другої половини XVII століття”) Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. Ч. 97. С. 99., 14 березня 2007 р. (“Поширення іноземної монети на західноукраїнських землях в першій половині XIV ст.: обіг свідніцьких півгрошів”) Вісімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 15., 21 березня 2008 р. (“Проблема укладання нумізматичної карти Львівщини”) Дев'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 32., 17 березня 2009 р. (“До питання про укладання топографії монетних знахідок в Україні”) Двадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 34. та 17 березня 2010 р. (“Нумізматичні дослідження в Україні: здобутки та проблеми”) Двадцять перша наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 30..

На чотирьох засіданнях Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін доповідав доцент В. Кметь. 17 березня 2000 р. разом із сумісником Франкового університету, доцентом Наталією Царьовою, дослідник окреслив коло проблем, пов'язаних зі станом викладання палеографії на перших курсах історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Одинадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 29.. На засіданні Шістнадцятої наукової сесії (12 березня 2005 р.) палеограф виголосив доповідь “Гуманістична реформа письма в міській канцелярії Львова XVI століття” Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. Ч. 97. С. 99.. 15 березня 2007 р. він торкнувся проблеми реконструкції архіву канцелярії Львівських єпископів XVI-XVII ст. Вісімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 15., а 19 березня 2009 р. - дослідницьких методик французьких палеографів та їх застосування у відтворенні писарських традицій на українських землях у XVI-XVIII ст. Двадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 34.

Учасником наукових сесій був знавець української сфрагістики доцент В. Гавриленко, який за період праці у Львівському університеті виголосив перед членами Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін п'ять доповідей: “Основні критерії герботворення цехової сфрагістики” (13 березня 1997 р.) Восьма наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 20.; “З історії досліджень візантійської сфрагістики в Україні” (19 березня 1999 р.) Десята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 23.; “Знахідки вислих печаток у Пліснеську і питання про ще один центр поповнення сфрагістичної бази Київської Русі” (17 березня 2000 р., співдоповідач Р. Чайка) Одинадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 29.; “Владислав Юргевич - дослідник візантійських сфрагістичних пам'яток Півдня України” (16 березня 2001 р.) Дванадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 21.; “Свинцеві печатки Ізяславичів у Пліснеську

XII століття” (14 березня 2003 р.) Чотирнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка... С. 23.. 21 березня 1995 р. на одному зі засідань цієї комісії про метрологію Руського і Белзького воєводств доповів професор Василь Інкін Шоста наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 10., а 17 березня 2000 р. про фіскальні матеріали Львова першої половини XVIII ст. як засіб до вивчення відносин Львівського маґістрату та етнічних груп - кандидат історичних наук Ігор Лильо Одинадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 29..

Декілька разів виступав на засіданнях Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін колишній вихованець історичного факультету, а нині асистент кафедри давньої історії України та архівознавства за сумісництвом М. Ільків-Свидницький, зокрема, 15 березня 2006 р. (“Проблеми і перспективи дослідження рукописної спадщини в Україні (Рецензія на книгу: Фрис В. Історія кириличної рукописної книги в Україні. Львів, 2003)” Сімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 19., 15 березня 2007 р. (“Матеріали до історії канцелярії магістрату Львова другої пол[овини] XIV - першої пол[овини] XVI ст. у фондах Головного архіву давніх актів у Варшаві” Вісімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 16., 20 березня 2008 р. (“Скорочення в готичному письмі канцелярії Львівського магістрату кін[ця] XIV - поч[атку] XVI ст.”) Дев'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 31., 19 березня 2010 р. (“Морфологічний аналіз латинського письма: історіографічний та понятійний аспект[и]”) Двадцять перша наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 30. та 23 березня 2011 р. (“Латинське письмо документів Галицько- Волинської держави першої половини XIV ст.”) Двадцять друга наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 28.. Цікаві за змістом теми порушила вже згадана раніше палеограф Наталія Царьова: “Львівське латинське письмо XVI століття: ґенеза, типологія і функціональне призначення” (19 березня

1999 р.) Десята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 23. та “Папська булла 1233 року із колекції пергаментів ЦДІА України у Львові: спроба дипломатичного і палеографічного аналізу” (17 березня

2000 р.) Одинадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 29.. Участь у наукових сесіях НТШ в Україні брала також кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України і спеціальних історичних дисциплін за сумісництвом Віра Фрис. У центрі уваги її доповідей були деякі аспекти історії української книги: “Покрайні написи рукописних богослужбових книг XVI-XVII ст.” (16 березня 2001 р.) Дванадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 21. та “Із спостережень над системою форматів найдавніших рукописних кириличних книжок” (22 березня 2004 р.) П'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 33..

Опис наукових зв'язків викладачів історичного факультету з Історичною комісією і Комісією спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін НТШ в Україні буде неповним, якщо не згадати ще двох сумісників Франкового університету - професора Мирона Капраля і доцента Андрія Гречила. Перший найчастіше доповідав на засіданнях Історичної комісії (10 разів), другий - на засіданнях Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін (13 разів). Крім цього, М. Капраль був учасником одного засідання Археографічної комісії (“Початки львівських ремісничих цехів у світлі цехових статутів XV-XVI ст.”, 14 березня 2006 р.) Сімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка... С. 14., А. Гречило - чотирьох засідань Історичної комісії і шістьох засідань Археографічної комісії Підраховано за програмами наукових сесій НТШ в Україні.. У 2007 р. доцента А. Гречила обрали головою Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін Дудяк О. Гречило Андрій Богданович / О. Дудяк // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2011. Т. 1. С. 380., яку він очолює й досі.

Існує ще одна комісія НТШ в Україні - Етнографічна, - з якою підтримують наукові зв'язки викладачі історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема, кафедри етнології. Початки цієї співпраці сягають кінця 90-х років XX ст., коли навчально-педагогічною роботою у Франковому університеті (спершу за сумісництвом, а, відтак, і на постійній основі) почали займатися доценти Роман Сілецький та Михайло Глушко. Як колишні наукові співробітники Інституту народознавства НАН України, вони, за традицією, продовжували брати участь в організованих Товариством щорічних наукових сесіях і залучали до цього виду наукової роботи своїх нових колег. Зокрема, упродовж 2007-2013 рр. Р. Сілецький виголосив перед членами Етнографічної комісії доповіді на такі теми: “Проблеми типології опалювальних пристроїв стародавнього житла на території України (конструктивні та функціональні особливості печей)” (19 березня 1998 р.) Дев'ята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 28.; “Звичаї ритуальної незавершеності житла в українців” (19 березня 2002 р.) Тринадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 26.; “Стан збереженості традиційної культури як предметної області етнології (на прикладі будівельної обрядовості с. Довпотів Калуського району Івано-Франківської області)” (19 березня 2004 р.) П'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 29.; “Звичай “закупляння” місця [в] традиційній будівельній обрядовості українців” (18 березня 2005 р.) Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. Ч. 97. С. 94.; “Дитина у традиційній будівельній обрядовости українців” (16 березня 2006 р.) Сімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 25.; “Опалювальна система народного житла Середнього Полісся: світоглядний аспект” (20 березня 2007 р.) Вісімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 24..

За період праці у Львівському університеті (за сумісництвом і на постійній основі) 14 доповідей було озвучено автором статті: “Бовкун” як етнокультурний феномен Полісся” (15 березня 1999 р.) Десята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 12.; “Віл у різдвяно-новорічній обрядовості українців (реконструкція первісного образу та обрядодій)” (17 березня 2000 р.) Одинадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка... С. 16.; “Першопочатки застосування коня в орному хліборобстві українців (нові погляди)” (14 березня 2001 р.) Дванадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 16.; “Упряж вола як тяглової сили в господарстві населення України доби енеоліту і бронзи: сучасні наукові інтерпретації” (19 березня 2002 р.) Тринадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 26.; “Голодомор 1932-1933 років на теренах Київського Полісся (свідчення очевидців)” (19 березня 2003 р.) Чотирнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 27.; “Джерела слов'янської “колодки” як звичаю весняної календарної обрядовости” (18 березня 2005 р.) Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. Ч. 97. С. 94.; “Стежками постчорнобильських історико-етнографічних досліджень Полісся” (16 березня 2006 р.) Сімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 25.; “Історико-етнографічне районування Галичини (За матеріалами наукових досліджень другої половини XX-XXI ст.)” (20 березня 2007 р.) Вісімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 23.; “Прототип санного транспорту українців XIX-XX ст.” (20 березня 2008 р.) Дев'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 30.; “Початки вживання терміна “фольклор” в українській науці” (19 березня 2009 р.) Двадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 16.; “Роль структурних підрозділів НТШ у Львові в організації антропологічних досліджень” (18 березня 2010 р.) Двадцять перша наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 15.; “Василь Доманицький - діяльний член НТШ у Львові” (17 березня 2011 р.) Двадцять друга наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 38.; “Походження і джерела вчиненого хліба в українців (культурно-генетичний аспект)” (20 березня 2012 р.) Двадцять третя наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 35.; “Етнографічно-фольклористична діяльність Андрія Веретельника” (19 березня 2013 р.) Двадцять четверта наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 41..

19 березня 1998 р. вперше на засіданні Етнографічно-фольклористичної секції виступила доцент О. Франко, виголосивши доповідь “Празький архів Вадима Щербаківського” Дев'ята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 29.. Відтак на спільних засіданнях Етнографічної і Фольклористичної комісій дослідниця доповідала ще з десяток разів, зосередившись на різних аспектах історії української етнології: “Етнографічна діяльність Вадима Щербаківського” (15 березня 1999 р.) Десята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 12.; “Архівні джерела до біографії Михайла Максимовича” (19 березня 2004 р.) П'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 28.; “Міжнародні наукові зв'язки Федора Вовка” (18 березня 2005 р.) Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка. Ч. 97. С. 94.; “Етнографічні зацікавлення дітей Івана Франка” (20 березня 2007 р., співдоповідач кандидат історичних наук

Андрій Франко) Вісімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка... С. 24.; “Проблеми етнології в науковій спадщині Івана Франка: на матеріалах додаткових томів (т. 51-53, К.: Наукова думка, 2008)” (19 березня 2009 р., співдоповідач А. Франко) Двадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 16.; “Етнографічна і фольклористична діяльність П. В. Маркевича” (20 березня 2008 р.) Дев'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 28.; “Етнографічна діяльність Данила Щербаківського” (18 березня 2010 р.) Двадцять перша наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 15.; “Антін Любич-Могильницький в оцінці Івана Франка (до 200-річчя з дня народження)” (17 березня 2011 р.) Двадцять друга наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 38.; “Народознавчі дослідження української діаспори в Європі (після Другої світової війни)” (20 березня 2012 р.) Двадцять третя наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 35.; “Етнографічна наука в українській діаспорі (друга половина XX століття)” (19 березня 2013 р.) Двадцять четверта наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 41..

В останні роки тісний зв'язок з Етнографічною комісією налагодив професор С. Макарчук, порушивши на її засіданнях низку проблемних питань: “Етнографічні сюжети в описових творах про Україну кін[ця] XVIII - поч[атку] XX ст.” (20 березня 2008 р.) Дев'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 28.; “Спроби дослідження побуту робітників України в 50-70-х роках XX ст.” (19 березня 2009 р.) Двадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 16.; “Матеріали переписів населення кін[ця] XIX - поч[атку] XXI ст. як джерело до етнічної історії України” (17 березня 2011 р.) Двадцять друга наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 38.; “Домінантна теза української національної ідеї XIX - початку XXI століть” (28 березня 2012 р.) Двадцять третя наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 35.; “Питання українізації Православної Церкви у громадсько-політичному житті Волині у 20-х роках XX століття” (19 березня 2013 р.) Двадцять четверта наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 41..

Двічі доповідав на засіданнях Етнографічної комісії доцент Володимир Галайчук, торкнувшись деяких аспектів традиційної духовної культури українців: поліської демонології (вірувань про домовика) (16 березня 2006 р.) Сімнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 25. і різдвяно-новорічної обрядовості волинян в околицях м. Кременець Тернопільської області (20 березня 2008 р.) Дев'ятнадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 30.. На Тринадцятій науковій сесії про поселення і садиби волинян пограниччя Австро-Угорщини і Російської імперії другої половини XIX - початку XX ст. виступив асистент Григорій Рачковський Тринадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 26.. До роботи Етнографічної комісії почали долучатися також молоді науковці кафедри етнології - Р. Тарнавський та І. Гілевич. Перший доповідав 19 березня 2009 р. (“Віха” - елемент традиційної толоки українців”) Двадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка... С. 17., 17 березня 2011 р. (“Еволюція семантики терміна “толока”: від “пасовиська” до “взаємодопомоги”) Двадцять друга наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 40. і 19 березня 2013 р. (“Лекційні курси та практичні заняття на кафедрах етнологічного спрямування Львівського університету (1913- 1939)”) Двадцять четверта наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 42., другий виголосив доповіді “Експедиційне дослідження Полісся у повоєнний період (1944 - початок 1960-х років)” (19 березня 2009 р.) Двадцята наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 18., “Регіональний історико-етнографічний атлас України, Білоруси і Молдови” і польові дослідження в Україні (середина 1960-х - початок 1970-х років) (17 березня 2011 р.) Двадцять друга наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 40. та “Московський період наукової діяльності українського етнолога Івана Симоненка” (19 березня 2013 р.) Двадцять четверта наукова сесія Наукового товариства ім. Шевченка. С. 42..

Загалом, за нашими підрахунками, учасниками наукових сесій НТШ в Україні були майже чотири десятки викладачів історичного факультету. Згідно з програмами, вони підготували й оприлюднили близько півтори сотні доповідей і повідомлень. Найбільшу їх кількість озвучили в 2000 (10 виступів), 2002 (11) і 2007 (12 виступів) роках. Крім цього, понад 50 доповідей і повідомлень виголосили на засіданнях різних комісій сумісники Львівського університету - археологи, історики, етнологи, фахівці спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін.