Сучасні дисертаційні дослідження зі спеціальності "Документознавство. Архівознавство " в Україні: деякі підсумки

4 Джерелом бібліографічної інформації про захищені в Україні дисертації слугували відомості, наявні у вільному доступі в Інтернеті: на веб-сайтах наукових та освітніх установ, зокрема УНДІАСД , НАКККіМ, НБУВ (реферативна БД, БД авторефератів дисертації та інші сторінки сайту). Але ця інформація не претендує на вичерпність.

Відзначимо, що з 19-ти, наведених у таблиці дисертацій, тільки одна -- докторська (В. Бездрабко), решта -- кандидатські; серед них більшість були захищені за спеціальністю 27.00.02 -- з історичних наук, і тільки 6 -- із соціальних комунікацій у НАКККіМ за 2011--2012 рр. За установою -- місцем захисту дисертацій рейтинг такий: НАКККіМ -- 11, УНДТАСД -- 7, НБУВ -- 1. У географічному аспекті досліджувалися переважно документознавчі проблеми України та її регіонів: Поділля, Чернігівської губернії, крім того, із зарубіжжя -- Німеччини. Серед основних ключових слів можна виділити такі: питання діловодства (організація, нормативне, науково-методичне забезпечення, державна політика), документознавство (становлення, розвиток, інформологічні напрями досліджень), документальні ресурси, документаційне забезпечення (управління, культури, освіти, туристичної галузі), типи та види документів (нормативно-правові акти, навчальна документація, електронна документація, аудіовізуальні документи, вторинна документальна інформація), документознавче навчання. Згідно з переліком напрямів наукових досліджень у паспорті спеціальності 27.00.02 -- Документознавство, архівознавство, у захищених дисертаціях не розглядалися проблеми формування електронних та інтернет-ресурсів, наукометричні дослідження в документознавстві; система документальних комунікацій, біографічні дослідження в документознавстві та інші.

Науковими керівниками дисертацій з документознавства та архівознавства за останні роки були відомі українські вчені, доктори історичних наук, професори: Д. Дубровіна, Т. Ківшар (НБУВ), С. Кулешов, Т. Матяш (УНДТАСД), М. Слободяник (НАКККіМ), М. Щербак (КНУ ім. Т. Шевченка) та інші.

Водночас слід відзначити, що серед захищених дисертацій зустрічалися такі, які за назвою підходили до паспорту спеціальності 27.00.02, але захищалися за іншими спеціальностями. Наприклад, кандидатська дисертація Л. Коваленко "Архіви Сумщини в політичному, економічному та культурному житті українського суспільства кінця 30-х -- початку 60-х рр. XX ст." (2011) була захищена у Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова -- з історичних наук (07.00.01); кандидатська дисертація В. Савицького "Документаційне забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування України" (2006) -- з наук з державного управління (25.00.02) та інші.

До наукових установ, в яких створено спеціалізовані вчені ради за цією спеціальністю для захисту дисертацій, поряд з УНДТАСД, долучилися НБУВ та НАКККіМ. Відзначимо, що НАКККіМ вперше розпочала захисти дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.02 -- документознавство, архівознавство, нарівні з традиційним науковим ступенем -- кандидати історичних наук. Нещодавно така можливість з'явилася також і у НБУВ та у Харківській державній академії культури (ХДАК), що уможливлює осучаснення архівознавчих та документознавчих досліджень, поряд із продовженням захистів "традиційних" історико-архівознавчих дисертацій.

Слід зазначити, що в аспірантурі ХДАК на факультеті документознавства та інформаційної діяльності (ДТД), який розпочав функціонувати ще наприкінці минулого сторіччя, стали готувати кандидатські дисертації у новому напрямі документознавства -- електронне документознавство, що було обумовлено особливостями навчального процесу, який охоплював поряд з документознавчим та гуманітарним потужне інформаційно-комп'ютерне навчання, що й викликало відповідне тяжіння випускників факультету працювати над науковими дослідженнями інформаційно-документознавчого спрямування. Перші кроки в цьому напрямі було зроблено ще на початку 2000-х рр., коли закінчила аспірантуру перша аспірантка Ю. Снурнікова, яка підготувала кандидатську дисертацію з проблем створення і функціонування електронних документів в мережі Тнтернет (на прикладі ЗМТ). Через відсутність відповідної профільної спеціалізованої вченої ради в академії вона змушена була захищатися в іншому науково-навчальному закладі, захист відбувся успішно Снурнікова Ю. М. Ефективне використання електронних документів мережі Тнтернет в тележурналістиці : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.08 / Юлія Михайлівна Снурнікова; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Тн-т журналістики. -- К., 2006. -- 20 с. Нині вона є кандидатом філологічних наук, працює доцентом кафедри журналістики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.. Друга аспірантка факультету ДІД ХДАК А. Шелестова успішно захистила свою кандидатську дисертацію у 2011 р. уже за фахом -- за спеціальністю 27.00.02 Шелестова А. М. Навчальна документація в інтегрованому інфор-маційно-комунікаційному просторі вищого навчального закладу : автореф. дис. ... канд. наук із соц. комунікацій : 27.00.02 / Анна Миколаївна Шелестова; Нац. акад. кер. кадрів культури і мистец. -- К., 2011. -- 18 с. Нині вона є кандидатом наук із соціальних комунікацій, працює ст. викладачем кафедри інформаційних технологій Харківської державної академії культури., із соціальних коммунікацій, також в іншому ВНЗ -- НАКККіМ.

Слід відзначити, що потреба організаційного упорядкування наукової діяльності з проблем документознавства та архівознавства обумовлена ще й зростаючою динамікою "відкриття" (ліцензування) навчальної спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність" у ВНЗ України та, як наслідок, очікуваним згодом попитом на вступ до аспірантури та на місця для захисту дисертацій з боку магістрів з цієї спеціальності. Останні роки спостерігається тенденція підвищення популярності цієї спеціальності в контексті активної інформатизації суспільства в українському освітньому середовищі, особливо у ВНЗ технічного профілю.

Так, згідно зі статистикою, наданою інформаційною системою "Конкурс", яка розпочала функціонувати в мережі Тнтернет http://vstup.info/i2008.html; http://vstup.info/2013/; http://vstup.info/ 2013/i2013okr1b57a6d552-dad0-41e0-93b4-89562903148.html. із 2008 р., було оголошено про прийом абітурієнтів на навчання на освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр" за напрямом 6.020105 Документознавство та інформаційна діяльність галузі 0201 Культура:

— у 2008 р. -- 41 ВНЗ України (23 ВНЗ + 18 філіали КНУКіМ);

— у 2013 р. -- вже 66 ВНЗ України (42 ВНЗ + 24 філіали КНУКіМ).

Тобто майже вдвічі збільшилась кількість вищих навчальних закладів України, в яких була ліцензована спеціальність "Документознавство та інформаційна діяльність" (бакалаврат). Серед 42 ВНЗ -- Київ (10), Луганськ (3), Харків (2), Львів (2), Полтава (2), Дніпропетровськ (1), Донецьк (1), Твано-Франківськ (1), Кіровоград (1), Луцьк (1), Кременчук (1 ), Маріуполь (1), Миколаїв (1), Одеса (1), Острог Рівненської області (1), Рівно (1), Тернопіль (1), Черкаси (1), Чернівці (1). Т ще додаються філіали КНУКТМ та його приватного інституту, яких збільшилося з 18 до 24 (у Вінниці, Запоріжжі, Черкасах, Ужгороді, Львові, Дніпропетровську, Миколаєві, Донецьку, Одесі, Кіровограді, Сімферополі), причому у кожному з перелічених міст -- по 2 філіали цього освітнього закладу.

На рівень магістратури http://vstup.info/2013/i2013okr1b57a6d552-dad0-41e0-93b4-89562903148.html. у минулому році запрошувалися абітурієнти у 25 ВНЗ, серед яких: Київ (6), Харків (2), Луцьк (2), Дніпропетровськ (1), Донецьк (1), Маріуполь (1), Луганськ (1), Черкаси (1), Кіровоград (1), Львів (1), Острог Рівненської області (1), Полтава (1), Тернопіль (1), Одеса (1), Вінниця (1), Черкаси (1), Біла Церква (1), Луганськ (1). Жодний філіал КНУКіМ не був представлений у вищевказаному переліку ВНЗ.

Нагадаємо, що на початку цього сторіччя в Україні налічувалося до десяти ВНЗ, де була ліцензована спеціальність "Документознавство та інформаційна діяльність", а на право "першопроходців" у ній претендують Донецький національний університет, Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу та Харківська державна академія культури.

Отже, статистика минулорічної вступної компанії підтверджує актуальність порушених у статті питань щодо необхідності подальшого розвитку наукових напрямів із документознавства та архівознавства. Відповідно, поширюється мережа аспірантур та спеціалізованих вчених рад з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук із соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.02 "Документознавство, архівознавство".

Так, на сьогодні, згідно з офіційними даними веб-сайту МОНУ http://www.mon.gov.ua/ua/activity/563/informatsiya-shchodo-zasidan- ta-rishen-atestatsijnoji-kolegiji., в Україні функціонують спеціалізовані вчені ради за цією спеціальністю у таких наукових та науково-освітніх установах:

Узагальнюючи, можна констатувати, що для фахівців з документознавчої спеціальності в Україні вже розроблена та функціонує освітньо-наукова система, яка згідно з Європейською рамкою (або системою) кваліфікацій (EQF) на відповідних її рівнях виглядає так:

— 6 рівень -- бакалавр з документознавства та інформаційної діяльності;

— 7 рівень -- магістр з документознавства та інформаційної діяльності;

— 8 рівень -- доктор філософії (колишній кандидат наук) та доктор наук за спеціальністю 27.00.02 "Документознавство. Архівознавство", у наукових галузях "Історичні науки" та "Соціальні комунікації". І, зважаючи на присутність потужної інформаційної складової у навчальній спеціальності ("Документознавство та інформаційна діяльність"), можна допустити захисти дисертацій за спеціальністю 27.00.07 "Соціальна інформатика" у науковій галузі "Соціальні комунікації".

У сучасних умовах розвитку документально- комунікаційної сфери є реальна можливість ефективного розвитку відповідного галузевого (та міжгалузевого) поля наукових досліджень з різнобічними питаннями та аспектами вивчення документа та інформації, для чого насамперед необхідно організувати та консолідувати науковий потенціал держави шляхом створення Координаційної науково-методичної ради для узгодження наукових тем у цій галузі, вироблення основних наукових критеріїв вибору та розробки дисертаційних тем за фахом, що в подальшому надасть можливість впорядкувати й активізувати процеси підготовки та захисту якісних і актуальних для сучасного інформаційного суспільства дисертацій.

Список використаної літератури

1. Кулешов С. Г. Перспективні напрямки наукових досліджень у спеціальному документознавстві / С. Г. Кулешов// Студії з архівної справи та документознавства. -- 2004. -- Т. 12. -- С. 115--120.

2. Матяш І. Українська архівна наука на сучасному етапі: архівознавство в колі історичних дисциплін / І. Матяш // Студії з архівної справи та документознавства. -- 2006. -- Т. 14. -- С. 5--12.

3. Філіпова Л. Я. Наукові школи соціальної інформатики та напрями її розвитку в Україні / Людмила Філіпова // Вісник Харківської державної академії культури. -- 2014. -- Вип. 43. -- С. 80--87.

4. Філіпова Л. Я. Нова наукова проблематика зі спеціальності "Документознавство. Архівознавство": вимоги часу / Людмила Філіпова // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти та практики : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 20--22 трав. 2008 р. / [редкол.: Слободяник М. С. (голова) та ін.]. -- К., 2008. -- С. 83--85.

5. Філіпова Л. Я. Про наукові дослідження з сучасного документознавства та бібліотечно-бібліографічних наук / Людмила Філіпова // Вісник Книжкової палати. -- 2004. -- № 3. -- С. 22--23.

Размещено на Allbest.ru