Холмський сеймик та його документи в перше століття Речі Посполитої

Окрім інформації про місцезнаходження, у виданні практично для кожного рукопису наводяться відомості про його характер. З 297 рукописів більшість складають обляти - дослівні вписи (рідше підшиті копії чи оригінали) сеймикових та інших актів, що в оригінальній формі не збереглися до нашого часу. Таких нараховується 191, до них відносимо і ті, які позначені упорядниками як “обляти”, і ті, стосовно яких в археографічній легенді говориться про їх облятацію. Вочевидь у холмські ґродські акти було вписано й інструкцію передсеймового сеймика 1661 року (CLXXVI.1), уривок з якої зберігся в одному з фрагментів холмських ґродських книг (повний її текст відомий з іншої копії). До облят зараховуємо й три вписи до красноставських ґродських книг, котрі упорядники окреслили як “копії” (CXXXVII.1, CXCII.1, CXCV.1): можливо, в даному випадку йшлося про вписання в актові книги не оригінальних сеймикових документів, а їх копій, зокрема екстрактів з холмських ґродських актів. Власне про подання до Красноставського саме витягів з Холмського ґроду йдеться стосовно 12 документів (CLXXII.1, CLXXIX.1, CLXXXV.1, CLXXXVI.1, CXCV.1, CXCIX.1, CC.1, CCI.1, CCII.1, CCIII.1, CCIV.1, CCVII.1), натомість щодо трьох документів (CXC.1, CXC.2, CXC.4) наголошено, що їх не було прийнято до холмських ґродських актів і тому оригінали облятовано в красноставські. Щоправда вважаємо, що стосовно деяких з цих рукописів їх трактування як облят є неточним: приміром, протестації (VI.3, VII.2, XIX.2, LXVIII.2), атестацію (CXIV.1) й репротестація (LXVIII.3) усно виголошувались в ґроді (і, на відміну від ляуд, не укладалися поза ним) та фіксувалися в ґродських книгах у вигляді вписів.

Очевидно цю двозначність відчували й упорядники видання, бо з двох маніфестацій, що за своєю формою також належали до усних заяв, у збірнику одну окреслили як оригінал (CXLVIII.1), а іншу ніяк не позначили (CLXXXII.2). Так само в археографічних легендах не позначений характер трьох протестацій (CXC.3, CXCI.1, CCV.2) і однієї репротестації (CXC.5). У цих шести випадках (як і стосовно згаданих вище протестацій, атестації й репротестації, віднесених до облят) можна говорити про них, як про “оригінальні вписи”, проте такого означення упорядники не застосовують.

94 рукописи являють собою копії, у тому числі 68 були пізнішими (входили до складу згадуваного копіарія холмських ляуд), а 26 - тогочасними, що були укладені в XVI-XVIII ст. і потрапили до різних рукописних збірок.

Три рукописи, крім згаданої маніфестації (CXLVIII.1), позначені у виданні як оригінали. Йдеться про латиномовний лист шляхетського з'їзду в Замостю 1655 року (CLVII.l), що відклався поміж “шведських” матеріалів у Варшавському Коронному Архіві, та атестацію передсеймового сеймика 1652 року (CXXXVII.3) і ляудум реляційного сеймика 1655 року (CLIV.1), що збереглися серед так званих aktow luz- nych серед холмських ґродських актів. Ще стосовно рукописів постанов (ляуд) двох пролонгованих сеймиків 1668 року (CCVII.1, CCX.1), які відклалися там само, не зазначено про характер їх автентичності. Проте напевно йшлося не про оригінали, а якісь копії / витяги, зроблені в ґроді - принаймні у вступі до видання упорядники однозначно стверджують, що їм вдалося віднайти тільки один оригінальний ляудум (сеймика 1655 року)⁵⁷.

До копій у збірнику віднесено й один з рукописів постанови реляційного сеймика від 16 вересня 1658 року (CLXVIII.1), що відклався у фонді Лянцкоронських в Центральному державному історичному архів України у Львові⁵⁸. Власне упорядники потрактували цей рукопис як “копію, затверджену підписом маршалка сеймика” (kopia autoryzowana autografem marszalka sejmiku). На наше переконання, така оцінка є невірною: наявність підпису якраз вказує на те, що це і був оригінал. Причому саме його маршалок Рафал Бучацький приніс до Холмського ґроду 18 вересня, про це свідчить відповідний запис, який розміщений після тексту ухвали (нижче підпису) і який мусить дублювати вступний канцелярський протокол обляти.

Подібне співвідношення оригіналів, копій та вписів до актових книг серед рукописів холмських сеймикових актів видається цілком закономірною. Як вже зазначалося, сеймики не мали власних канцелярій і, відповідно, архівів, а дія виданих ними документів обмежувалась порівняно коротким терміном (не більше кількох тижнів, місяців чи років). Відтак оригінали не зберігали спеціально, а з огляду на поширену практику їх облятування і не мали особливої цінності: завірені копії, що після облятації можна було отримати з ґроду в будь-який момент у вигляді витягу, мали таку ж, як і оригінал, юридичну силу. Закономірно, що оригінальні сеймикових актів опинялися в руках репрезентантів сеймика (маршалків, послів, депутатів, поборців тощо), а ті зберігали їх доти, доки сеймикові рішення не були реалізовані (або нереалізовані). Далі залишати документи у своїх приватних архівах не було особливої потреби, хоч, якщо таке і ставалося, можна припускати, що й у цьому випадку віддавали перевагу офіційним витягам з ґроду. Сам факт обляти мимоволі додавав сеймиковому акту достовірності й автентичності (недаремно у багатьох документах наголошується на необхідності “подати до холмських і красноставських ґродських актів”). Показовою у цьому відношенні є ситуація зі щойно згаданим рукописом постанови реляційного сеймика 1658 року, коли до належно завіреного підписом маршалка оригіналу було дописано канцелярський вступ, надаючи йому рис витягу з холмських ґродських актів.

Для сеймикових актів, внесених у ґродські книги (також витягів і копій з них) упорядники в археографічній легенді наводять короткі відомості про їх облятацію: хто саме і коли подав документ до канцелярії. На відміну інших видань тут подано дату не лише звичним для нас способом (день, місяць і рік), а й згідно з церковним (літургійним католицьким) календарем, котрий застосовували у ґродських канцеляріях. Таке подвійне датування є особливо доречним, зважаючи на рухомі свята й варіативність днів тих чи тих Святих, і дозволяє уникнути можливих неточностей та двозначностей.

Тексти практично усіх документів у збірнику наведені повністю, хіба що за винятком окремих пошкоджених місць у рукописах. Лише один акт подається частково: від впису ляудуму депутатського сеймика 1641 року (CV.1) збереглась тільки початкова частина, наступні сторінки реляційної книги Холмського ґроду втрачені.

Зі 199 вміщених у виданні документів лише 7 повністю або частково публікувалися раніше: ухвали двох красноставських з'їздів 1572 року (ІІ.1, IV.1), перепис посполитого рушення холмської шляхти 1649 року (CXXV.2), реляція ректора Замойської Академії (про депутатський сеймик 1661 року), вміщена в його щоденнику (CLXXVIII.2) та інструкції трьох передсеймових сеймиків - 1593, 1597, 1666 років (XXIII.1, XXVI.1, CXCIV.1). Слід додати, що в 23-му томі “Актов, издаваемых Виленской комиссией для разбора древних актов”, поза частиною з холмської інструкції від 3 лютого 1666 року (CXCIV.1), були надруковані також фрагменти з інших сеймикових актів. Це були окремі пункти, присвячені релігійним чи козацьким справам, з інструкцій холмських передсеймових сеймиків від 2 січня 1643 р. (CX.1), 2 січня 1645 р. (CXV.1) та 11 жовтня 1649 р. (CXXVII.1)⁵⁹. Від поданих у виданні текстів фрагменти, опубліковані в “Актах”, відрізняються наявністю вступних канцелярських протоколів, що у вписах до холмських ґродських книг передували самим текстам облятованих сеймикових актів і містили загальну інформацію про обставини укладення й принесення останніх до ґроду. Незважаючи на це уточнення, співвідношення між раніше публікованими та непублікованими матеріалами наочно свідчить про цінність видання “Akta sejmikowe ziemi chelmskiej...”, завдяки якому у широкий науковий обіг введено цілий комплекс джерел, раніше знаний лише вузькому колу спеціалістів.

* * *

Підсумовуючи огляд, варто наголосити на його науковому значенні та дослідницькому потенціалі, які проглядаються в кількох вимірах. По-перше, локальна історія. Сеймики відігравали роль регіональних представницьких органів і здійснювали місцеве самоврядування, відповідно в опублікованих сеймикових документах знайшли віддзеркалення публічне життя Холмської землі, симпатії й інтереси представників місцевої шляхетської корпорації, проблеми економічного розвитку, повсякдення її мешканців, що належали до різних станів, тощо. Тож вміщені у збірнику акти, будучи насичені фактами з різних сфер місцевого життя, поза сумнівами можуть служити основою та вихідним пунктом для будь-якого дослідження з локальної історії Холм- щини у перше століття її перебування в складі Речі Посполитої.

По-друге, історія сеймикової системи як у Руському воєводстві, так і в Речі Посполитій в цілому. У Руському воєводстві існувала специфічна ситуація, що відрізняло його від інших регіонів Речі Посполитої. Тут діяло відразу три сеймики: загальновоєводський (“генеральний”) у Вишні, на який фактично з'їжджалась шляхта Львівської, Перемишльської й Сяноцької земель, і два локальних у Галичі та Холмі, де збиралась шляхта, відповідно, Галицької й Холмської земель. Реляції між цими зібраннями залишаються маловивченими, тому публікація холмських сеймикових актів відкриває широкі можливості для порівняння діяльності цих трьох сеймиків Руського воєводства. У площині ж усієї Речі Посполитої аналогічні співставлення холмських актів з матеріалами сеймиків інших воєводств і земель дозволятимуть виявити спільні та регіональні особливості в роботі сеймикових зібрань, реконструюючи та корегуючи їх загальний образ.

По-третє, історія регіоналізму в Речі Посполитої. Ця ранньомодерна станова монархія являла собою доволі строкате і за просторовою побудовою, і за складом населення державне утворення, яке, тим не менше, відзначалось достатньою життєздатністю. Займаючи ключові позиції у соціумі та відіграючи провідну роль у політичному житті країни, шляхта в окремих регіонах, хоч і діяла в єдиному публічно-правовому просторі, проте проявляла виразну тенденцію до територіальної самоідентифікації на рівні свого воєводства, землі чи повіту, іноді провінції. Відтак саме документи холмського сеймика якнайкраще надаються для реконструкції поглядів представників шляхетської корпорації Холмської землі, відповідно як одного з українських регіонів, додаючи черговий елемент у барвисту картину публічного життя усієї Речі Посполитої загалом і українських земель у її складі зокрема.

Pawinski A. Dzieje ziemi kujawskiej oraz akta historyczne do nich nalez^ce. - Warszawa, 1888. - T I-V.

Останній опублікований том цього серійного видання побачив світ у 1984 році (Akta sejmikowe wojewodztwa krakowskiego. - Wroclaw-Warszawa-Krakow-Gdansk-Lodz, 1984. - T V: 1681 - 1696 / Opracowal Adam Przybos. - XII+226 s.), наразі публікація матеріалів прошовіцького сеймика призупинилась.

Найновіший збірник документів сьредського сеймика виданий у 2008 році (Akta sejmikowe wojewodztw poznanskiego i kaliskiego. Lata 1696 - 1732 / Wydal Michal Zwierzykowski. - Poznan, 2008. - XVI+1201 s.), йде підготовка чергових томів, що охоплюватимуть акти за 1733 - 1763, 1669 - 1695 і 1632 - 1668 роки (їх публікація планується саме в такому порядку).

Архивъ Юго-Западной Россіи, издаваемый коммиссіею для разбора древнихъ актовъ. - К., 1861, 1888, 1910. - Часть вторая. - Т. I, II, III.

Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie (далі - AGZ). - Lwow, 1909 - 1935. - T. XX - XXII / Opracowal Antoni Prochaska; T. XXIII - XXIV / Wydal Antoni Prochaska; T. XXV / Wydal Wojciech Hejnosz.

Akta sejmiku podolskiego in hostico 1672 - 1698 / Wydal i opracowal Jaroslaw Stolicki. - Krakow, 2002. - XC+238 s.

Наукова бібліотека Львівського національного університету, Відділ рукописних, старо- друкованих та рідкісних книг імені Ф. П. Максименка. - Рук. 2402 III; Biblioteka Zakladu Narodowego im. Ossolinskich we Wroclawiu, Dzial r^kopisow. - Rkps 15964/II. Докладніше про вміст 26-го тому AGZ див.: Вінниченко О. Невиданий 26-ий том “Aktow grodzkich i ziemskich” // Вісник Львівського університету. Серія історична. - Львів, 1998. - Вип. 33. - С. 207-217.

Акты, издаваемые Виленскою коммиссіею для разбора древнихъ актовъ. - Вильна, 1896. - Т XXIII: Акты Холмскаго гродскаго суда. - С. 202 (№ 211), 204 (№ 214), 233-234 (№ 241), 288-289 (№ 290), 290-291 (№ 292), 329 (№ 325); 1900. - Т XXVII: Акты Холмскаго гродскаго суда. - С. 70-72 (№ 78), 81-82 (№ 88), 110-113 (№ 115), 260-265 (№ 267), 308-311 (№ 316), 328-332 (№ 338) etc.

Scriptores Rerum Polonicarum. - Krakow, 1907. - T. XX: Dyaryusze sejmowe r. 1597 / Wydal Dr. Eugeniusz Barwinski. - S. 394-396.

Prochaska A. Z dziejow samorz^du ziemi Chelmskiej // Przegl^d Historyczny. - Warszawa, 1908. - T VI. - S. 33-49, 155-172, 306-321.

Hejnosz W. Lauda sejmikowe chelmskie // Sprawozdanie Towarzystwa Naukowego we Lwowie. - Lwow, 1935. - Rocz. XV. - Zesz. 1. - S. 34-38 [№ 784].

Центральний державний історичний архів України у Львові (далі - ЦДІА України у Львові). - Ф. 145 (Земський архів у Львові). - Оп. 1. - Спр. 73. - Арк. 1-24.

А. Прохаска послуговувався комплектом копій актів холмського сеймика, виготовлених у Віленському архіві на замовлення А. Павінського ще перед Першою світовою війною - із вписів до холмських ґродських книг. Згідно з твердженням В. Гейноша, який також користувався цим збірником, копії були виготовлені неякісно і не надавались до публікації, оскільки особа, яка займалася переписування, не мала належної підготовки та в багатьох випадках невірно відчитувала текст або копіювала його механічно, не вдаючись у сенс написаного. Після смерті А. Павінського цей копіарій за посередництвом Польської Академії знань (Umiej^tnosci) отримало видавництво AGZ (Hejnosz W. Lauda sejmikowe chelmskie. - S. 34-38). Про подальшу долю збірника тривалий час не було відомо, лише нещодавно з'ясувалось, що під час Другої світової війни копіарій було депоновано у львівському домініканському монастирі, а нині зберігається в Архіві Провінції отців домініканців у Кракові (Wst^p// Akta sejmikowe ziemi chelmskiej 1572 - 1668 / Opracowanie Wieslaw Bohdyra, Henryk Gmiterek, Jerzy Ternes. - Lublin, 2013. - S. 10-11).

Bondyra W. Chronologia sejmikow belskich w dobie saskiej (1697 - 1763) // Res Historica. - Lublin, 1999. - Zesz. 7: Z dziejow spolecznych i politycznych Polski przedrozbiorowej / Pod redakcjq Henryka Gmiterka. - S. 99-149.

Винниченко О. Матеріали сеймику Холмської землі останньої чверти XVI - першої половини XVII століть // Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Львів, 1999. - Т. CCXXXVIII: Праці Історично-філософської секції. - С. 415-433.

Винниченко О. Інструкція передсеймового сеймику Холмської землі 1593 року // Записки Наукового товариства імені Шевченка. - 2002. - Т CCXLIII: Праці Історично-філософської секції. - С. 318-341.

Ternes J. Sejmik chelmski za Wazow (1587 - 1668). - Lublin, 2004. - 200 s.

Kozyrski R. Sejmik szlachecki ziemi chelmskiej 1648 - 1717. - Lublin, 2006. - 318 s.

Hejnosz W. Lauda sejmikowe chelmskie... - S. 36.

Maciejewska W. Transport akt przekazanych Polsce przez Zwi^zek Radziecki // Archeion. Czasopismo naukowe poswifcone sprawom archiwalnym. - Warszawa, 1962. - XXXVIII. - S. 302-303.

Archiwum Panstwowe w Lublinie i jego oddzialy w Chelmie, Krasniku i Radzyniu Podlaskim. Przewodnik po zasobie archiwalnym. - Lublin, 1997. - T I / Opracowanie zbiorowe pod redakj F. Cieslaka i M. Trojanowskiej. - S. 139-140.

На відміну від упорядників томів з серій “Akta sejmikowe wojewodztwa krakowskiego” і “Akta sejmikowe wojewodztw poznanskiego i kaliskiego”, видавці холмських сеймикових ляуд відмовилися від наскрізної нумерації актів і запровадили окрему нумерацію документів кожного зібрання. Такий підхід видається більш зручним для читача, оскільки дозволяє уникнути можливої плутанини при посиланнях на матеріали збірника. Приміром, посилання на 55-у позицію у виданні можна потрактувати виключно як відсилку до відповідного сеймикового зібрання, а не до документу під таким номером, як могло б статися у випадку наскрізної нумерації актів.

** У самому тексті (також у переліку зібрань наприкінці тому) в номерах двох сеймиків присутні огріхи (25-й позначений як “XXIV.XXV.”, 179-й - як “CLXXVIX.”), проте це жодним чином не порушує загальної нумерації.

Знаний історик права Станіслав Плаза, який спеціально присвятив увагу цьому питанню, вбачав головну відмінність між сеймиками і з'їздами в юридичних підставах їх проведення, водночас визнаючи, що “кожен сеймик був з'їздом, але не кожен з'їзд був сеймиком в сенсі формально-правовому” (Plaza S. Sejmiki i zjazdy szlacheckie wojewodztw poznanskiego i kaliskiego. Ustroj i funkcjonowanie (1572 - 1632). - Warszawa-Krakow, 1984 [Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellonskiego. - DCCXX. - Prace prawnicze. - Zesz. 110]. - S. 23).

Chronologia sejmow polskich 1493 - 1793 / Zestawil i wst^pem poprzedzil Wladyslaw Konopczynski. - Krakow, 1948 [Polska Akademia Umiej^tnosci. Archiwum Komisji Historycznej. - Seria 2. - T IV (ogolnego zbioru XVI). - № 3]. - S. 145.

AGZ. - T XX. - S. 109-110.

Seredyka J. Sejm w Toruniu z 1626 roku. - Wroclaw-Warszawa-Krakow, 1966. - S. 149-150.

Volumina legum. Przedruk zbioru praw staraniem xx. pijarow w Warszawie, od roku 1732 do roku 1782, wydanego. - Petersburg, 1859. - T III. - S. 258.

У тому числі конвокаційні, елекційні та коронаційні сейми, а також генеральні з'їзди, що виконували функції вальних сеймів (Chronologia sejmow polskich... - S. 145. - № 75-168).

Urz^dnicy wojewodztwa belskiego i ziemi chelmskiej XIV - XVIII wieku. Spisy / Opracowali Henryk Gmiterek i Ryszard Szczygiel; pod redakj Antoniego G^siorowskiego. - Kornik, 1992. - S. 163-164 (№ 1204-1209), 171-172 (№ 1269-1273), 175-176 (№ 1301-1309), 182-183 (№ 13611366).

Львівська національна наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України (далі - ЛННБ), відділ рукописів. - Ф. 5 (Оссолінські). - Оп. 1. - Спр. 4049 II. - Арк. 16, 18зв. (випис з трибунальських книг від 15 липня 1596 р.); Документи Брацлавського воєводства 1566 - 1606 років / Упорядники Микола Крикун, Олексій Піддубняк; вступ Миколи Крикуна. - Львів, 2008. - С. 648, 652 [№ 269].

ЛННБ, від. рукописів. - Ф. 5. - Оп. 1. - Спр. 4050 II. - Арк. 57 (випис з трибунальських книг від 29 квітня 1602 р.); Документи Брацлавського воєводства. - С. 813 [№ 365].

Biblioteka Kornicka Polskiej Akademii Nauk, oddzial r^kopisow (далі - BK). - Rkps 201. - K. 295v.-296 (перелік депутатів за 1626 р.).

Biblioteka Uniwersytecka we Wroclawiu, oddzial r^kopisow. - Akc. 1949/439 (Steinwehr II F 37). - K. 185 (перелік депутатів за 1627 р.).

BK. - Rkps 201. - K. 351v. (перелік депутатів за 1629 р.); Центральний державний історичний архів України у Києві. - Ф. 25 (Луцький ґродський суд). - Оп. 1. - Спр. 183. - Арк. 133 (випис від 3 липня 1630 р.); Спр. 198. - Арк. 1068зв. (випис від 11 липня 1630 р.).

BK. - Rkps 201. - K. 372 (перелік депутатів за 1630 р.).

Вінниченко О. Депутати Коронного трибуналу 1632 - 1647 рр. // Вісник Львівського університету. Серія історична. - 2009. - Вип. 44. - С. 302.

Poslowie ziemscy koronni 1493 - 1600 / Pod redakcjq Ireny Kaniewskiej. - Warszawa, 2013. - S. 228, 239, 250, 260, 278, 322, 330, 337-338, 373.

Вінниченко О. Сеймики Речі Посполитої у світлі сеймових поборових універсалів (1587 - 1632) // Вісник Львівського університету. Серія історична. - 2010. - Вип. 45. - С. 363-368; Його ж. Функціонування післясеймових сеймиків у світлі податкових актів сеймів Речі Посполитої (16331647) // Вісник Львівського університету. Серія історична. - 2005. - Вип. 39-40. - С. 42-46.

Seredyka J. Rzeczpospolita w ostatnich latach panowania Zygmunta III (1629 - 1632). Zarys wewnftrznych dziejow politycznych. - Opole, 1978. - S. 124.

Вінниченко О. Сеймики Речі Посполитої у світлі сеймових поборових універсалів... - С. 347, 352, 353, 365, 366, 368, 369; Вінниченко О. Функціонування післясеймових сеймиків у світлі податкових актів. - С. 42.

Volumina legum... - T III. - S. 426.

AGZ. - T XXIV. - S. 67-68 [№ 51].

Ternes J. Sejmik chelmski za Wazow... - S. 166.

Kriegseisen W. Sejmiki Rzeczypospolitej szlacheckiej w XVII i XVIII wieku. - Warszawa, 1991. - S. 28.

Biblioteka Muzeum Narodowego im. Czartoryskich w Krakowie. - Sygn. 80, 340, 341, 365, IV. 1657, 2724.

Archiwum Panstwowe w Lublinie. - Castrensia Chelmensia. - Decreta. - Ks. 4, 9; Inscriptiones. - Ks. 10, 12, 14-16, 18-21; Relationes. - Ks. 61, 64, 65, 74, 78, 79; Akta luzne 1, 2; Fragmenty ksi^g 2.

Нацыянальны гістарьічньї архіу Беларусі у Мінску. - Ф. 1740. - Воп. 1. - Спр. 3, 4, 6, 9-11, 13, 14.

Archiwum Prowincji oo. Dominikanow w Krakowie. - Sygn. Extranea 72/1.

Wst fp // Akta sejmikowe ziemi chelmskiej... - S. 11.

ЦДІА України у Львові. - Ф. 181 (Лянцкоронські). - Оп. 2. - Спр. 216. - Арк. 1-4зв.

Акты, издаваемые Виленскою коммиссіею... - Т. XXIII. - С. 202 (№ 211), 204 (№ 214), 233-234 (№ 241).

сеймиковий холмський річ посполита

Размещено на Allbest.ru