Парафія і священик із Розвадова Роздільського намісництва в опінії Генерального візитатора (1740 рік)
Аналіз змісту й структури протоколу генеральної візитації церкви Воскресіння Христового в с. Розвадів Роздільського намісництва Львівського крилосу. Перспективи глибшого аналізу життя представника української еліти XVIII ст. – парафіяльного духовенства.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.03.2019 |
| Размер файла | 16,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Парафія і священик із Розвадова Роздільського намісництва в опінії Генерального візитатора (1740 рік)
Обраний нами для джерелознавчого аналізу протокол генеральної візитації церкви Воскресіння Христового в с. Розвадів Роздільського намісництва Львівського крилосу - офіціалату7 вписаний у рукописний кодекс під назвою «Visitationis Generalis Diaecesis Leopoliensis ab Anno 1740 ad Annum 1743»8. Візитаційний протокол укладений латинською та польською мовами, скорописом XVIII ст. (коричневим чорнилом), характер письма виразний. Зміст і структура опису парафіяльного храму в протоколі цілком наслідує візитаційну інструкцію владики Атанасія (Шептицького). Ревізія 1740 р., як свідчить аналіз кодексу Ркл-17, не охоплювала всю Розвадівську парафію, а лише саму Воскресенську святиню, церковні споруди на території плебанії, духовну особу та джерела її матеріального забезпечення. Візитаційний протокол зосереджений на інвентаризації рухомого й нерухомого майна, тому дає чітке уявлення про тогочасний стан парафіяльного храму та його опорядження. Саме цього вимагала й інструкція 1739 р.: описати церкву «з усім її опорядженням і оздобами», «докладно» оцінити «чаші, ризи, книги»9.
Візитаційний протокол розпочинався заголовком, де писар указував назву поселення (с. Розвадів), на території якого знаходилася церква і де й відбувалася ревізія. У нашому випадку - це парафіяльна церква. Спочатку єпископський комісар фіксував титул храму (Воскресіння Христового). Наступна інформація стосувалася землевласницької належності населеного пункту (королівщина Дроговизьке староство), адже йшлося про номінального чи фактичного ктитора парафії. Далі візитаційний писар стисло описував екстер'єр святині (дерев'яна, гарна, побита ґонтом), натомість інформація про її інтер'єр зводиться до поверхової характеристики іконостасу (сніцерської роботи, гарно намальований) та наявності «святих речей» у святилищі (престол, кивот, жертовник). Ретельно зафіксовано перелік церковних ґрунтів (лан поля та сінокоси на бл. 108 косарів)10, наданих колятором на утримання пароха. Відомості про дзвіницю (акуратна з трьома дзвонами) і цвинтар (огороджений парканом) були покликані засвідчити реальний стан церковного бенефіцію та виявити ступінь заангажованості локальної унійної спільноти в парафіяльне життя.
Священик, літургісант Розвадівського храму, у візитаційному протоколі названий «парохом»11. Станом на 1740 р. цю посаду обіймав Гавриїл Баскочинський. Наявна у документі наративна інформація дає змогу визначити тривалість перебування священика на парафії, реконструювати розвиток його духовної кар'єри, родинні пов'язання і соціокультурні стратегії поведінки в умовах мікросоціуму, а також динаміку контактів із вищою церковною владою і персональні форми залежності/підлеглості Святоюрському владичому дворові. Як дізнаємося з візитаційного опису, для отримання Розвадівської парафії о. Гавриїлу довелося скласти іспит єпископові зі знання християнський таїнств, інших богословських наук, церковну адміністрацію та про обов'язки в парафії, а також отримати дозвіл на клопотання про презенту. Єрейські свячення клирику уділив львівський єпископ Атанасій (Шептицький)12. Опитані візитатором парафіяни не висловили жодних зауважень щодо виконання священиком своїх душпастирських обов'язків, що може вказувати на Баскочинського як на сумлінного пароха, котрий дбав про «славу Божу» в парафії. Водночас вірні не схвалювали поведінку священика в повсякденному житті, про що візитатор наголосив у Реформаційному декреті. Що стосується матеріальних підстав праці пароха, то, окрім уже згадуваних ґрунтів, він щороку отримував від односельців (на той час їх було бл. 130), «за давнім звичаєм своїм»13, т. зв. проскурне у розмірі півмачка львівського жита (еквівалент 9,73 л).
Детально реєструючи церковне опорядження, писар згрупував його у чотири невеличкі розділи: «Оздоба тієї церкви», «Книги» (богослужбові, проповідницькі, метрики), «Ризи» (свяшеничі фелони, занавіски на Царські Врата, хоругви), «Покривала» (елементи священичого одягу та напрестольні покривала)14. У протоколі вказувалися кількість описаних артефактів, їхній вигляд, матеріал та спосіб виготовлення. Якщо йшлося про тканину, то зазначалися її колір, фактура, орнамент, тип оправи тощо. Щодо літургійних книг, додатково вказувався їхній вік, однак дуже приблизно («давні» і «нові»).
Завершальний розділ протоколу - Реформаційний декрет - наголошував на особистих і душпастирських недоліках парафіяльного священика. У випадку о. Гавриїла Баскочинського йшлося про зловживання алкоголем, відвідування корчми і відкритий непослух вищій духовній владі15. Ліками від такої поведінки, що згіршувала вірних, візитатор визначив Псалом 50 «Помилуй мене, Боже». «Чорну проблему» тогочасного духовенства - пияцтво - неодноразово артикулювали єпархіальні собори Львівського владицтва першої половини XVIII ст. Зокрема, Атанасій (Шептицький) в одному зі своїх пастирський листів наполягав, аби клирики не сиділи в корчмі та не вживали міцних трунків під загрозою усунення від парафіяльного уряду16.
Попередній аналіз змісту й структури протоколу генеральної візитації Воскресенської церкви в Розвадові засвідчує, що загалом матеріали єпископської ревізії Львівського крилосу-офіціалату 1738-1744 рр. містять надзвичайно вартісну інформацію про сакральну архітектуру Галичини того часу, церковне землеволодіння, міську й сільську топоніміку, храмове малярство, місця публічного релігійного культу, демографічну ситуацію в реґіоні, економічні моделі господарювання, репертуар богослужбової й проповідницької літератури, ужиткове мистецтво тощо. Уважне вивчення більш репрезентативної джерельної бази відкриє перспективи глибшого аналізу соціального, культурного і релігійного життя одного з чільних представників української еліти XVIII ст. - парафіяльного духовенства17, його правового й економічного статусу, а також дасть можливість реконструювати в просопрографічному ключі історії багатьох священичих родин й біографії окремих душпастирів як представників важливої соціальної групи українських земель Речі Посполитої доби пізнього Бароко.
Джерела
візитація церква парафіяльний священник
1 Бабій Ю. Калуський деканат тому двісті літ назад // Нива. - Львів, 1939. - Ч. 3. - С. 102109; Ч. 4. - С. 132-136.
2 Атанасій (Шептицький). Інструкція для відкритого та законного проведення генеральної візитації // Скочиляс І. Програма реформ у Львівській єпархії… - С. 365-368.
3 Атанасій (Шептицький). Інструкція для відкритого та законного проведення Генеральної візитації // Скочиляс І. Програма реформ у Львівській єпархії… - С. 366-367.
4 Собори Львівської єпархії XVI-XVIII століть / Упоряд. та істор. нарис І. Скочиляса. - Львів, 2006. - С. 136.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
История, статус и функции Русской православной церкви в различные периоды конца XVIII - начала ХХ веков. Старчество, Синодальный период РПЦ (1700-1917 гг.) Влияние духовенства на формирование и развитие государственности и культуры в Российской империи.
реферат [38,7 K], добавлен 18.04.2019Історична довідка про Івана Степановича Мазепу як найбільш відомого представника України. Дати життя та діяльності гетьмана. Особливості зорової поезії. Візуальна поезія (у формі колоколу), сповнена громадянського змісту "Дзвін гетьмана Івана Мазепи".
презентация [1,6 M], добавлен 21.02.2016Аналіз ролі церкви в політичній боротьбі руських князів. Особливості розвитку державно-церковного життя в XV столітті. Боротьба за підкорення церкви державі в часи правління Івана Грозного. Зміцнення царської самодержавної влади. Справа патріарха Никона.
магистерская работа [161,6 K], добавлен 06.07.2012Опис бібліографічної франкіани в історичній ретроспективі. Аналіз франкознавчих бібліографічних напрацювань Львівського університету імені І. Франка. Жанрово-видове розмаїття бібліографічних покажчиків і принципи бібліографічного групування матеріалу.
статья [43,3 K], добавлен 06.09.2017Аналіз колекції матеріалів про життя та діяльність української діаспори в США та Канаді. Дослідження ролі української діаспори у процесах демократизації та трансформації України, передачі позитивного досвіду в розбудові громадянського суспільства.
статья [22,3 K], добавлен 11.09.2017Інститут гетьманства та генеральної старшини в політичній системі Української козацької держави XVII століття, характеристика інституту гетьманства як уособлення верховної влади. Структура адміністративного поділу та судова і виконавча влада держави.
курсовая работа [57,4 K], добавлен 13.06.2010Особливості структурної організації катарських общин, побуту та повсякденного життя вірян і проповідників, соціальна характеристика адептів Церкви Добрих Людей. Аналіз та структура Катарської Церкви з позиції побутових реалій та внутрішнього устрою.
статья [26,5 K], добавлен 06.09.2017Формування світогляду А. Бандери. Аналіз громадсько-політичної діяльності видатного представника української суспільно-політичної думки і національно-визвольної боротьби. Ідейний та практичний внесок священика у розвиток українського національного руху.
дипломная работа [7,1 M], добавлен 01.03.2014Становлення Павла Скоропадського як особистості та майбутнього діяча Української держави у дитячі та юнацькі роки. Характеристика життя, діяльності та внеску гетьмана П. Скоропадського у розвиток української державності, науки та культури України.
реферат [36,7 K], добавлен 22.01.2014Постать митрополита Полікарпа (Сікорського), його життя та діяльність. Функції церковних установ під час Другої Світової війни (1941 1944 рр.). Значення митрополита Полікарпа як тимчасового адміністратора Українській Автокефальній Православній Церкви.
статья [95,4 K], добавлен 19.09.2017Английская церковь во времена Чосера. Тенденции к англизации Церкви. Обязанности монахов. Доминиальные земли монастырских маноров. Проблема нехватки священнослужителей. Отношение к католической церкви в Англии в конце XIV в. Коррупция среди духовенства.
курсовая работа [40,9 K], добавлен 07.02.2013Процес становлення української діаспори в місті Лос-Анджелес США у 1920-2016 рр. Історичні причини об’єднання та функціонування української громади навколо української православної церкви св. Володимира м. Лос-Анджелес та Українського культурного центру.
статья [26,4 K], добавлен 11.09.2017Вплив структури розселення на спосіб життя, зростання добробуту родини і суспільства. Вивчення повсякденного життя українських селян під час зміни сільської поселенської структури в 1950-1960 рр. Політика планових переселень та укрупнення колгоспів.
статья [24,6 K], добавлен 20.08.2013Взаимоотношения церкви и государства в период после революции и до начала строительства социалистического общества (1921-1927 гг.). Характеристика изменении в политике Советского государства в отношении церкви и позиция духовенства (1927-1949 гг.).
курсовая работа [38,7 K], добавлен 11.05.2012Заходи партійно-державного керівництва щодо релігії та православної церкви в Україні. Напрямки та способи здійснення утисків проти церкви органами влади. Хід здійснення репресивної політики більшовиків в 20–30 рр. ХХ ст. Наслідки антирелігійної політики.
реферат [36,3 K], добавлен 14.03.2013Роль Православной Церкви в истории России; ее административная, финансовая и судебная автономия по отношению к царской власти. Реформа Петра I и духовный регламент. Превращение церкви в часть государственного аппарата, секуляризация ее имуществ в XVIII в.
реферат [32,0 K], добавлен 03.10.2014Боротьба за єдність. Тиск з боку Тимчасового уряду. Відновлення автокефального антихристиянської пропаганди з боку більшовицької влади. Бурхливі події 1939-1965 рр. та вплив їх на церковне життя. Відродження Православної Церкви у післявоєнний час.
курсовая работа [42,4 K], добавлен 14.11.2010Початок католицького наступу на українське православ'я. Українське православ'я під політичним протекторатом Литовської держави. Зміна становища православної церкви після Кревської і Городельської уній. Правовий стан православної церкви в XVI столітті.
дипломная работа [29,2 K], добавлен 17.02.2011Суперечності розвитку української культури у другій половині XVIІ і на початку XVIII століття. Культурний підйом України на межі XVIІ-XVIII століть. Національна своєріднсть і специфіка українського мистецтва у другій половині XVIІ-XVIII століття.
реферат [27,8 K], добавлен 05.10.2008Проголошення Берестейської унії – одна з найважливіших подій в історії церковного життя в Україні. Передумови утворення Української греко-католицької церкви. Причини укладення унії для православних єпископів, католицьких священиків і польської шляхти.
реферат [1,5 M], добавлен 28.11.2010
