Візитація Топільницького Святотроїцького василіянського монастиря 1764 року

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Візитація Топільницького Святотроїцького василіянського монастиря 1764 року

Юрій Стецик

Історія монастиря реконструюється, головним чином, групою архівних джерел (XVII XVIII ст.): фундаційними актами про заснування монастиря та церкви (привілеї, заповіти), інвентарними описами, протоколами візитацій, реєстрами монастирської документації, судовими актами, каталогами ченців.

Запропонована нами візитація вводяться до наукового обігу вперше, оскільки досі перебувала поза увагою дослідників. Історія Топільницького монастиря не була предметом спеціального дослідження, окрім окремих розвідок автора1. Фрагментарні історичні відомості про монастир подають узагальнюючі каталоги монастирів Галичини без використання інформаційних даних візитаційного опису2. Аналогічні, досить загальні відомості подано і в працях діаспорних істориків Чину Святого Василія Великого, які у своїх дослідженнях в основному послуговуються актовим матеріалом польських та ватиканських архівів3.

Таким чином, підсумовуючи джерелознавчий та історіографічний огляди, слід зауважити, що монастирські візитації, на відміну від парафіяльних, досі залишаються маловивченим джерелом.

Одним із різновидів масових церковних джерел є протоколи візитацій, які умовно можна поділити на парафіяльні та монастирські. Такий поділ зумовлений тим, що не всі монастирі володіли парафіями, у нашому випадку і розглядувана чернеча обитель, а також василіянські монастирі юрисдикційно були підпорядковані не місцевому єпископові, а провінційній управі Чину Святого Василія Великого (надалі ЧСВВ). Оскільки Топільницький василіянський монастир із 1739 р. входив до Святопокровської провінції ЧСВВ, його візитування проводили представники провінційної управи. Так,

5 липня 1764 р. візитація Топільницького монастиря була проведена делегованим о. Анастасієм Пйотровським, секретарем управи Святопокровської провінції ЧСВВ, який уклав протокол візитації відповідно до розпорядження о. Йосафата Сідлецького4, протоігумена Святопокровської провінції. Зокрема, останній займав вищезгадану посаду впродовж 1763 1772 рр. топільницький монастир релігійний історія

Запропонований нами протокол візитації 1764 р. вважається на цей час найранішим дослідженням, із відомих нам джерел, та найповнішим описом Топільницького монастиря. Адже вдалося виявити ще інші протоколи візитацій від 1765 та 1768 рр. Зокрема, візитація 1765 р. подає тільки докладний опис документації монастирського архіву5, а натомість візитація 1768 р. значно доповнює відомості за 1764 р., подаючи детальний опис монастирського храму6.

Структура протоколу візитаційного опису відповідала вимогам Замойського синоду (1720 р.), включаючи в себе такі розділи:

• преамбула (заголовок документа, назва монастиря, організатор проведення та дата укладення візитації);

• фундація, статус і ситуація резиденції;

• сумарій документів монастирського архіву;

• грошові прибутки;

• церковне срібло;

• цинк, мідь, латунь, залізо;

• церковні ризи;

• стільці, покрівці, нарукавники;

• церковна білизна;

• захристія;

• богослужбові книги та книги монастирської бібліотеки;

• трапезна і кухня;

• фільварковий реманент;

• возівня та конюшня;

• стайня, обора, хліви;

• комора;

• врожай 1763 р.;

• засів на 1764 р.;

• монастирські селяни з переліком своїх повинностей у селах Топільниця та Тур'є.

Проте слід вказати на відсутність у візитаційному описі реформаційного декрету та характеристики діяльності чернецтва. Очевидно, цей копіярій укладено за типовим зразком інвентарного опису, який був складовою частиною візитації, оскільки в джерелі не подано повного тексту візитаційного протоколу.

Візитація василіянського монастиря традиційно розпочиналася короткими історичними відомостями про час і місце виникнення об'єкту. Топільницький монастир св. Трійці, будучи фундований у 1616 р., посідав спочатку статус окремого монастиря, однак із переходом до унії (1691 р.) та входженням до новоутвореної Святопокровської провінції (1739 р.) чернечий осередок було реорганізовано у резиденцію (1754 р.), яку згодом приєднано до Спаського монастиря (1774 р.)7. Тому візитатор у преамбулі протоколу зазначає про візитування Топільницької резиденції (малого монастиря).

Щодо фундації монастиря, то візитатор подає досить фрагментарні відомості, згадує тільки про його засновників та місце розташування, роблячи при цьому примітку, що опис збережених у монастирському архіві фундаційних документів подано окремо. Слід зауважити, що до нашого часу зберігся оригінал фундаційної грамоти шляхтича Григорія Турянського від 1616 р8. Це унікальний факт для василіянських монастирів Перемишльської єпархії XVIII ст., які на момент проведення аналогічних візитацій упродовж 1763 1766 рр. не змогли представити оригіналів фундаційної документації, а в більшості випадків і їх копій. Такий незадовільний стан монастирського діловодства, який можемо простежити до моменту утворення Святопокровської провінції (1739 р.), створює для дослідників труднощі у визначенні точної дати заснування низки обителей.

На основі візитаційного опису можемо реконструювати забудову монастиря, який був оточений дерев'яним парканом. В'їзд на монастирське подвір'я знаходився із західної сторони і пролягав через дерев'яні ворота. За ними поблизу церкви розміщувалася дерев'яна дзвіниця із чотирма дзвонами. Біля неї праворуч стояв рефектар (трапезна) разом із каплицею святих апостолів Петра і Павла. До цієї трапезної із півдня було прибудовано комору, а із заходу пекарню. Ліворуч від дзвіниці у північному напрямку розташовувалася дерев'яна церква із великою банею посередині та меншою банею над великим вівтарем9. Досить фрагментарний опис монастирського храму можемо доповнити даними візитації за 1768 р. Зокрема, всередині церкви знаходився великий вівтар на честь положення ризи Пречистої Діви Марії. Весь іконостас із образами Спасителя та 12 апостолів, який розміщувався посередині церкви, був розмальованим та позолоченим. При вході до церкви (в сінях) знаходився старий вівтар Благовіщення Пречистої Діви Марії. Праворуч від іконостасу висів образ Спасителя та Св. Трійці із престолом10.

Найбільш поширеними требами, що відправлялися в монастирській церкві, яка не мала статусу парафіяльної, були богослужіння за здоров'я та парастаси за померлих. Про це свідчать численні заповіти, переважно місцевих шляхетських родів. Зокрема, в монастирській церкві зберігався пом'яник роду Копистинських, вихідці з якого теж ставали ченцями та підтримували функціонування монастиря, що став родинною усипальницею11.

Також для належного ведення душпастирської та проповідницької діяльності було укладено монастирську бібліотеку, яка за даними візитаційних протоколів 1764 1768 рр. налічувала біля 47 рукописних і друкованих книжок латинською, польською та церковнослов'янською мовами. Основний бібліотечний репертуар складала богослужбова література: Євангеліє, Апостол, служебник, ірмолой, мінеї, Тріодь, Часослов, Октоїх, Трифологіон, требники, пом'яник. Для проповідницької діяльності залучалася спеціальна література: книга проповідей, звана “Праці”; книжечка з різними нотатками для проповідей; збірка різних рукописів, які стосуються проповідей та зв'язані шнурком; польські проповіді, друковані о. Керницьким; книга “Апокаліпсис” із поясненнями; євангеліє із тлумаченнями. Для формування та підтримання аскетичного духу серед чернецтва використовувалися Правила ЧСВВ та настановча література: медитації, моральні повчання (писані руською мовою), Почаївські казуси, бесіди Св. Хризофома. Також в бібліотеці зберігалися рукописи, призначені для чернечих студій: риторика, теологія, філософія. Наявність значної кількості рукописних праць наштовхує на припущення про те, що в монастирі діяв скрипторій. Зокрема, у монастирській бібліотеці знаходилося 7 рукописних книг, залишених від світлої пам'яті о. Геннадія Волошиновського та, крім вищезгаданих, низка неоправлених, пошарпаних, пошкоджених книг без початку і кінця12.

Поза церквою у напрямку виходу стояли чотири дерев'яні келії у формі дворика, що відповідало кіновіяльному укладові життя. Загалом, упродовж другої половини XVIII ст., чисельність монастирської братії коливалася від 2 до 5 ченців13. На захід поза парканом простягався монастирський город. Також біля дзвіниці знаходився малий сад, у якому були розміщені пасіка та пекарня. У кінці саду зведено монастирський фільварок (господарський двір), де стояли дві стодоли зі стайнями для коней і волів, три обороги сіна та хлів для свиней. Усі ці господарські приміщення були обгороджені дерев'яним парканом14.

Господарсько-фінансова діяльність монастиря, яка створювала певні матеріальні підвалини для функціонування братії, не відрізнялася від інших однотипних чернечих осередків. Передусім зупинимося на описі монастирського фільварку, до якого належали господарські будівлі та землеволодіння. Серед господарських будівель можна виокремити приміщення для зберігання врожаю (шпихлір, комори), для утримання худоби (стайня, конюшня, хлів), для складання робочого реманенту (возівня). Монастирський фільварок мав невеликий млин на 1 камінь, річний прибуток від оренди якого складав 16 злотих.

Основними сільськогосподарськими культурами, які були поширені в монастирському фільварку, були жито, пшениця (озима та яра), овес, просо, ячмінь, горох, біб, а тягловою силою в обробітку монастирських землеволодінь коні та воли. У монастирському господарстві розводили корів, овець, свиней, курей та гусей. Також провадилися різноманітні дрібні промисли: бджільництво, пекарство, млинарство, садівництво, прядівництво, сироваріння та маслярство.

Для обслуговування фільварку та землеволодінь використовувалася праця монастирських підданих. За даними візитацій 1764 1768 рр., обитель налічувала від 10 до 15 підсадків. Вони посідали дрібні наділи в розмірі від чверті до півтора чверті орного поля. Повинності підданих зводилися до відбування панщини (2 дні на тиждень взимку, 3 дні влітку), до виготовлення прядива по 2 валки вовни або до сплати грошового чиншу в розмірі 12 злотих15.

Частина монастирських підданих перебувала в користуванні інших землевласників на засадах оренди. Так, у 1764 р. о. Василь Дверницький узяв в оренду город, який був записаний на монастир від п. Самуеля Яворського, вартістю 1 000 зл. Цей наділ посідали 3 монастирські піддані (Петро та Леско Дребети, Дуцьо Соленджак), які також передавалися у підпорядкування нового орендаря. Відповідно до контракту, він був зобов'язаний сплачувати протягом 3-х років річну провізію в сумі 109 зл. 25 гр.16

Зауважимо, що головним джерелом прибутків була господарська діяльність. Про це свідчать дані протоколів монастирських візитацій від 1764, 1768 рр. Так, якщо річний прибуток від церковних відпустів сягав ледь 50 зл., то надходження від оренди монастирських землеволодінь та млина становило 150 зл. Проте тут не враховано працю монастирських підданих, адже сумарний дохід монастиря, за даними описів 1754 р., складав 500 зл17.

Однак прихід австрійської влади, який ознаменувався проведенням релігійних реформ, призвів до того, що у 1774 р. Топільницьку резиденцію приєднано до Спаського монастиря. Згодом, у 1787 р., видано декрети про ліквідацію 42 василіянських монастирів, до переліку яких потрапила і Топільницька резиденція разом зі Спаським монастирем. Також було видано розпорядження про те, щоби монастирську церкву, яка була в доброму стані, перетворити на парафіяльну, а саму тогочасну парафіяльну церкву продати або ж перебудувати на громадський шпихлір. Резиденція ченців була оцінена в 24 флорини 30 крон та продана для помешкання пароха. Монастирські землеволодіння, піддані яких домагалися розподілу їх між собою, передані камеральному управлінню, яке було зобов'язане сплатити до релігійного фонду відповідну їх вартість18.

Підсумовуючи, слід зауважити, що василіянський монастир в Топільниці належав до невеликих, другорядних чернечих осередків Перемишльської єпархії, порівняно з Добромилем, Лавровим, Спасом та Перемишлем. Адже досить тривалий час обитель мала статус резиденції. Історія монастиря, як і його фундація, була пов'язана з діяльністю місцевих шляхетських родів Турянських, Копистинських. Із цих родів походили не тільки щедрі ктитори монастиря, але й самі ченці, які дбали про матеріальне та духовне функціонування обителі, що стала їх родинною усипальницею.

Література

1. Стецик Ю. Топільницький василіанський монастир Св. Трійці (XVII XVIII ст.) // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. Львів,2005. Кн. ІІ. С.561-568; Його ж Шляхетські монастирські фундації у Перемишльській єпархії (XVII XVIII ст.) // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич, 2006. Вип. X. С. 252-262.

2. Коссак М. (ЧСВВ) Монастирі Галичини (передрук праці 1867 р.) // Лавра. 1999. № 7. С. 46.; Никорович Ю. (ЧСВВ) Церкви та монастирі Перемишля та Перемишльської єпархії (передрук праці 1879 р.) // Лавра. 1999. № 11. С. 49.; Крип'якевич І. Середньовічні монастирі в Галичині. Спроба каталогу (передрук праці 1930 р.) // Лавра. № 5. 1999. С. 47.

3. Ваврик М. (ЧСВВ). Нарис розвитку і стану Василіянського Чину XVII XX ст. Топографічностатистична розвідка // Записки Чину Св. Василія Великого (далі Записки ЧСВВ). Серія ІІ. Секція І. Т. 10. Рим, 1979. 180 с.; Балик Б. (ЧСВВ). Монастирі Перемиської єпархії за владицтва Ін. Винницького // Записки ЧСВВ. Серія ІІ. Секція ІІ.Т. 3. Рим, 1958 С. 69-97; Патрило І. (ЧСВВ) Нарис історії Галицької Провінції ЧСВВ // Записки ЧСВВ. Серія ІІ. Секція ІІ.ТХІ (XVH). Рим,1982. С.43-130.

4. Йосафат Сідлецький світське ім'я Йосиф-Констянтин. Батьки Станіслав та Францішка із Песцеровських. Народився в 1716 р. у Волинському воєводстві. Отримавши добрі знання із права, філософії, а також моральної теології, вступив 01.08.1745 р. до Мильцінського монастиря (Володимирська єпархія). Після вступу відправлений до Почаєва для відбуття новіціату, де через рік 03.09.1746 р. склав довічні обіти професа. Після цього був секретарем Святопокровської провінції під час урядування протоігумена Іппатія Білинського. Через рік 27.08.1747 р. висвячений у ієромонахи із благословення луцького єпископа Теодора Рудницького. Цього ж року на Берестейській капітулі (16.08.1747 р.) обраний помічником секретаря при новообраному протоігумену Сильвестру Коблянському. А через рік, після смерті секретаря провінції о. Себастіяна Білинського, у червні 1748 р. обраний консультором провінційної управи, виконуючи обов'язки секретаря провінції. Водночас був ігуменом Білостоцького монастиря. Після трьох років урядування обраний на Берестейській капітулі (02.07.1751 р.) третім консультором провінційної управи. Водночас призначений ігуменом Лаврівського монастиря. У 1753 р. луцький єпископ Сильвестр Рудницький призначив о. Йосафата архімандритом Овруцької архімандрії, будучи затверджений привілеєм польського короля Августа ІІІ. На Берестейській генеральній капітулі (03.07.1759 р.) обраний протоконсультором Чину. Через чотири роки врядування протоконсультором Чину на Білостоцькій провінційній капітулі (липень 1763 р.) обраний протоігуменом святопокровської провінції. Помер 08.01.1775 р. в монастирі Овруцької архімандрії (Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника. Відділ рукописів. Фонд 3. Спр. МВ-435. Арк. 454)

5. Центральний державний історичний архів України у м. Львові (далі ЦДІА у м. Львові). Ф. 201. Оп. 4б. Спр. 1917. Арк. 577-580.

6. ЦДІА у м. Львові. Ф. 684. Оп. 1. Спр. 3014. Арк. 4.

7. Ваврик М. Вказ. праця. С. 168, 206.

8. ЦДІА у м. Львові. Ф. 129. Оп. 3. Спр. 206. «Привілей Турянського Г. на заснування монастиря. Оригінал. Пергамент 1616 р.». Арк. 1. Родинним поселенням Турянських гербу Сас вважається с. Тур'є, де вони осіли у середині XV ст., володіючи водночас маєтками у Висоцьку, поряд із Ступницькими та Татомирами. На поч. XV! ст. деякий час Турянські посідали Корналовичі, а у 1506 р. купили с. Угерці (коло Самбора). У 1508 р. записано для Федька Турянського сс. Тур'є, Угерці, Висоцько, а для Петра сс. Созань та Висоцько. Давні записи для Турянських на посідання сіл Висоцько, Тур'є, Комарники, Жупане і Кривка було втрачено врезультаті пожежі, що змусило їх звернутися у 1505 р. до короля із клопотанням про нове підтвердження прав на посідання землеволодінь. Згодом королівська комісія підтвердила ці права. У 1543 р. зустрічаються згадки про присутність Гната, Грицька та Михайла у с. Копистне, коло Перемишля. У 1558 р. Туринські обміняли свої села Кривка та Жупане із королевою Боною на землеволодіння у с. Топільниця (Wyrostek L. Rod dragow-sasow na W^grzech i Rusi Halickiej. Krakow,1932. S. 69-70). У 1624 р. Грицько Турянський Бучович, син Федька Бучича Турянського всі свої маєтності у с. Топільниця віддав місцевому новозаснованому монастиреві Св. Трійці (ЦДІА у м. Львові. Ф. 14. Оп. 1. Спр. 96. С. 620-623).

9. ЦДІА у м. Львові. Ф. 201. Оп. 4б. Спр. 1917. Арк. 335.

10. Там само. Ф. 684. Оп. 1. Спр. 3014. Арк. 2.

11. На даний час не вдалося віднайти пом'яників Топільницького монастиря та роду Копистенських. Хоча із розглядуваного періоду збереглися пом'яники Лаврівського, Добромильського та Щеплотського монастирів Перемишльської єпархії. Копистенські гербу Леліва родинним поселенням вважається с. Копистно (коло Перемишля). Найраніші писемні відомості про цей рід сягають 30 40-их рр. XV ст. Впродовж XVI XVIII ст. фіксуються частки окремих землеволодінь в ряді поселень Перемишльщини: Топільниця, Городище, Бортники, Попелі, Тустановичі, Котів, Ролів, Перемишль, Торгановичі (Boniecki A. Herbarz Polski: wydanie nowe elektronicznie. T. 11. S. 125. 2002, Dr. Minakowski Publikacje elektronicznie.). Окремі згадки про Копистенських у Топільниці сягають другої половини XVI ст. Так, у 1560 р. Грицько Турянський продав свою частку в Топільниці Леськові Копистенському за 1 000 злотих (ЦД!А у м. Львові. Ф.14. Оп.1. Спр.20. С.13 15). У 1572 р. Лазар Копистенський Лесьович записав посаг своєї дружини Марії, дочки Грицька Турянського Петриковича, на своїх маєтках (ЦД!А у м. Львові. Ф. 14. Оп. 1. Спр. 24. С. 1155). Представники із цього роду займали різні посади в церковній ієрархії: Василь Копистенський із Йоськовичів в різний час був ієромонахом в Уневі (1612 1613 рр.), ігуменом у Ліцську (1623 1624 рр.), ігуменом Перемишльського монастиря святої Трійці (1625 1631 рр.), ігуменом монастиря в Топільниці (1641 р.), ігуменом монастиря в Попелях (1647 р.). Захарія Копистенський із Федьковичів став архімандритом Києво-Печерської лаври. Михайло Копистенський у 1591 р. обраний перемишльським владикою, залишивши після себе четверо дітей. Ь них рід Копистинських Федьковичів продовжили нащадки Андрія, що осіли у с. Топільниця. (Смуток I. Формування еліт та історія шляхетського стану Прикарпаття доби пізнього середньовіччя (XIV XVIII ст.). Навчальний посібник. Дрогобич, 2012. С. 58)

12. ЦД!А у м. Львові. Ф. 201. Оп. 4б. Спр. 1917. Арк. 338.

13. Ваврик М. (ЧСВВ) Вказ. праця. С. 122.

14. ЦД!А у м. Львові. Ф. 201. Оп. 4б. Спр. 1917. Арк. 336.

15. Там само. Арк. 339-339зв.

16. Там само. Арк. 339зв.

17. Ваврик М. (ЧСВВ) Вказ. праця. С. 122.

18. Chotkowski Ks. W. Redukcje monasterow bazyljanskich w Galicji. Krakow,1922. S. 37.

19. ДОКУМЕНТ 5 липня 1764 р., Топільниця Протокол візитації Топільницького Святотроїцького василіянського монастиря Арк. 336 //

20. Visitatio Residentia Topolnicensis ex comisio peril[lust]r[issim]o r[evere]ndi j[ego] m[os]ci Josaphat Siedlecki O[rdo] S[ancti] B[asilii] M[agni] Archimandrita Ovrucen^ Provinciales per infrascriptum delegatum commissarium die 5 julii A[nno] D[omini] 1764 proprii in fundo per acta et expedita

21. Fundatio, status et situatio hujus residentia Ta rezydencya czyli monasterek od roznych j[ego] m[os]ciow panow ex szlachty, a osobliwie od j[ego] m[os]ciow panow Turzanskich y Kopystynskich (ut videre est in documentis infra titulo summariusz specificandis) ufundowana w ziemi Przemyskiey, m^dzy gorami we wsi Topolnicy nazwaney.

22. Wiazd do tego klasztorku od zachodu slonca w brame drewniann^. Za ktor^ ku cerkwi zblizywszy si^ iest dzwonica z drzewa wybudowana na ktorey iest dzwonow cztery, ieden wi^kszy, mnieyszych trzy. Od dzwonicy po prawey r^ce stoi refektarz razem y kaplica, oltarzyk maly S[wi^tych] Apostolow Piotra y Pawla. Do tego refektarza na poludnie przybudowana szpizarenka, na zachod zas piekarnia z komorq, w lewq zas strone czyli na pulnoc cerkiew drewniana z kopulq wielkq posrodku, z pomnieyszq nad wielkim oltarzem. Za cerkwi^ ku wychodowi stoi celej cztery drewnianych w forme dworeczka. Na zachod poza parkan ciqgnie si^ ogrod. Przy dzwonicy zas iest sadek maly, w ktorym pasieka ta piekarnia wysz wspomnionq, na dole folwark w ktorym stodol dobrych porzytych z staien na konie y woly 2, brogow trzy y chlew na swinie. Wszystkie te budowle plotem opasane.

23. Summariusz dokumentow tego klasztoru о. 1616 A[nno] przewiley funduszowy na pargaminie po pos^ku zwiszqcq piecz^ciq. List ze sam po rusku na pargaminie bez piecz^ci dany w s[wietlej] p[ami^ci] j[ego] m[os]ci pana Grzegorza Turzanskiego, ktorym prawem oddai^ w opiekq monasterek ten p[anom] Alexandrowi Szeptyckiemu, Teodorowi Winnickiemu iest oblatowany y roborowany w Grodzie Przem[yskim] fina 6-ta na crastino fli. S. Magdalenae anni citati. Арк. 336 (зв.) // do 1620 A[nno] donatio a peril[lust]r[is] j[ego] m[os]ci Iacobo Turzanski Lytowicz duorum kmetorum mero prew§ cum sorte zoznana. tio eor§ A[nno] consens^ nobilise Turzanska supra illa donationem. to 1722 A[nno] zapis na 1200 zl[otych] pol[skich] s[wietlej] p[ami^ci] j[ego] m[os]ci Innocentego Kopystynskiego na pi^cu cwierciach.

24. to 1689 A[nno] dona[tio] a j[ego] m[os]ci Alexandro Kopystynski cwierci pola nazwanego Potekonska in Grodzie Przem[yskim] pro suffragiy animae.

25. to 1730 A[nno] testament tegoz s[wietlej] p[ami$ci] j[ego] m[os]ci Innocentego Kopystynskiego namieniaiqcy samq summ^ 1200 zl[otych] pol[skich]. Tudzierz 2000 zl[otych] klasztornych pozyczonych przez oyca jego z r^k s[wietlej] p[ami^ci] Innocentego Hoszowskiego hegumena na ten czas Topolnickiego na dobra cum oblata. Fria 5-ta in f[es]to S[ancto] Prisne V[irgin]i et Marty in Grodzie Przem[yskim].

26. mo legun. libg. annis transakcyq rozne 3-tia j[ego] m[os]ci Kopystynscy viapins usq ad mutuam quiestionem z j[ego] m[os]ce p[anom] Szimiatkoskim summe 1200 zl[otych] pol[skich] na pi^ciu cwierciach zapisanych przez j[ego] m[os]c Innocentego Kopystynskiego.vo Idem annis ad scriptu j[ego] m[os]ciow p[anow] Kopystynskich 400 zl[otych] na wyz specifikowanych pi^ciu cwierciach.no Traditio gruntu z chalupq, stodolq nazwanego macylowka w 500 zl[otych] pol[skich].

27. 1744 A[nno] scrypt na zl[otych] pol[skich] 100 w p[ana] Winnickiego uzi^tych na ewilacy^ w ktorey summy ze j[ego] m[os]ci sukcessorowie przez niemaly czas nieplacili prowizyi dekret w Grodzie Przem[yskim] Roku 1763 wypadl na tradycy^ dobr j[ego] m[os] ci p[anom] sukcessorom, ktorym traditya dobr stala si§ w roku 1764 za przelozenstwa j[ego] m[os]c Wiktora Maluchickiego wydzieliwszy trzech poddanych z gruntami y wszestkiemi j[ego] m[os]c powinnosciami tey prowizyi i bylo zl[otych] pol[skich] 640 za process zas y kondomnaty przyszlo zl[otych] 189, wsey tedy summe dekret wydziel klasztorowi poddanych truch.

28. Prowent Pieni^zny mo J[ego] m[os]c p[an] Bazili Dwernicki zaar^dowal poddanych trzech oddanych nam przez dekret Grodu Przem[yskiego] w zalegley prowizyi od summy 1000 zl[otych] przez s[wietlej] p[amipci] Samuela Iaworskiego klasztorowi zapisanych, placic na rok obowi^zal si^ kontraktem zl[otych] 109 groszy 25, ale za ar^da ogrod wakui^ zl[otych] 85 groszy 25 w tym roku ma tylko datez. do Ze mlynku klasztornego w arpdp puszczonego przychodu na rok bywa zl[otych] pol[skich] 16. tio Cerkiew z odpustami przez rok uczynie moze plus minus zl[otych] pol[skich] 50.

29. Argenteria cerkiewna mo Kielich srebny (...) wyzlacany N[ume]ro 1 do Patent wyzlacana srebna N[ume]ro 1tio Gwiazda srebna niewyzlacana N[ume]ro 1 to Lyzeczka srebna niewyzlacana N[ume]ro 1 Арк. 337 // Krzyz srebny staroswiecki pollokciony bez sedesu N[ume]ro 1 Trybularz srebny zwierchem lancuszkami, kolkami srebnemi 1

30. Koronek wi^kszych y malych srebnych na obrazach pod tego bardzo srebla 4 Wotow srebnych graniastych, iedno z lancuszkami trzema srebnimi 3 Kawalek srebla maly od koronki N[ume]ro 1 Wotum srebne in forma gwiazdy N[ume]ro 1

31. Klawzurka srebna od Ewangelyi oprawny oderwana N[ume]ro 1 Ewangelya druku Lwowskiego w sreblo oprawna, ma po jedney stronie na srodku blaszkie srebny z odrysowanq passyq po rogach 4 ewangielistow wszito koronki^ srebny po drugiey stronie puklow 4 (...) sztuczek wszystkich srebnych N[ume]ro 13

32. Ewangelya pisana w capa oprawna, na jedniey stronie po srodku na blaszk^ srebny w promienae robion^ N[ume]ro 1 Cyna, miedz, mosiqdz, zelazo Puszeczka cynowa p[od] conservatione S[anctisi]mi N[ume]ro 1 Kielich cynowy z patyn^ takiez N[ume]ro 1 Puszka do srebnego trybularza miedziana N[ume]ro 1 Trybularzow mosi^dzowych malych z lancuszkami zelaznemi 2

33. Dzwonkow oltarzowych N[ume]ro 1Miedznica mosi^zna 1 Lichtarz wesz^cy po srodku cerkwi zelazny duzy 1 Vesow zelaznych, przed obrazami N[ume]ro 4 Apparaty swietne y zalobne Apparat pollamowy bialy z zlotq kompanq cum requizitis tey samey materyi N[ume]ro 1 Apparat niebieski wkolumny popielate drozelowy (...) posrodku pollamowy bialq jeszcze nieoblamowany cum requizitis, tak ze tey samej materyi N[ume]ro 1 Apparat stary rozowy polpartyrowy z wielumnq (...) bialq galqkiem szychowym oblozony cum requizitis 1 Apparat majowy atlasowy z stul^ N[ume]ro 1 Apparatow wiszniowych starych N[ume]ro 2 Apparat materyi staroswieckiej w gwiazdeczki z stulq odmienney materyi N[ume] ro 1 Арк. 337 (зв.) //

34. Apparat puladamaszkowy popielaty, stary z stul^ star^ podart^ N[ume]ro 1 Apparat labinowy popielaty bez stuly 1 Apparat zalobny atamanowy cum requizitis N[ume]ro 1 Apparatow starych (...) tureckiey materyi w gwiazdy bez stul 2 Dalmatyka musultazowa z orarem 1 Stuly, wela, manipularze Stul pojedynczych N[ume]ro 2 Welum na karmazynowym grodeterze gladkim zlotem haftowane (...) szychowym starym jedne, welum murowe zielone jedne, welow inney materyi starych 3 wszystkich N[ume]ro 5 Manipularzow oprocz wyszey wyrazonych znayduip sip roznego koloru y materyi N[ume]ro 7 Bielizna cerkiewna mo Alba szwabska z koron^ szeroko musultarem podszyt^ N[ume]ro 1 do Alba lniana nowa z koron^ duz^ szerok^ N[ume]ro 1 tio Alba lniana z koron^ ma% plotnem niebieskim podszyt^ 1 Alb lnianych starych z koronkami malemi 2 Alb starych lnianych udolu (...) czerwon^ wyszywanych 2 Alb innych grubszych dobrych y starych 3 Obrusow w kostki przerobianych 2, lany z koronkq 8, bez koronek 2, wszystkich N[ume]ro 5 Zuwojow czyli peremitek lnianych N[ume]ro 3 Lytonow korporalow 4 Humeralow wszystkich 4 Antymissow z reliquiami N[ume]ro 3 Miscellanea zakrystyjne Firanek starych na obrazach 2 Plarzczenica na plotnie malowana 1 Chorpgew pro[ce]ssionalnych na plotnie malowanych 2 Арк. 338 // Xipgi cerkiewne y biblioteczne Ewangelia druku Lwowskiego wyszey wspomniona 1 Ewangelia pisana tak ze wyszey sub titulo argenteria wspomniona 1 Tryfoloy druku Lwowskiego in fol[io] 1 Oktoich druku Lwowskiego in fol[io] 1 Apostol druku Lwowskiego in fol[io] 1 Trebnikow in 4-to drukowany i pisany N[ume]ro 1 Mrzalik druku Poczajow^ in fol[io] 1 Sluzebnikow druku Lwowskiego in 4-to 1 Iarmoloy drukowany in fol[io] 1 Polustawow druku Lwowskiego in 4-to bez pocz^tku 2 Psalterzow druku Lwowskiego in 4-to N[ume]ro 2 Tryod posna 1, switnych 2, in fol[io] 3 Xi^zka Troyca nabozenstwa in fol[io] 1 Miney pisanych na caly rok in fol[io] xi^g 6 Xi^ga kazan trudy diela in fol[io] 1 Xi^ga Apokalipsis tlumaczone in fol[io] 1 Ewangely^ tlumaczone na niedzieli calego roku N[ume]ro 2 Besidy s[wi^tego] Chryzofoma xi^g N[ume]ro 2 Ewangelia pisana in fol[io] 1 Baroniusz bez pocz^tku y k^ca poszarpany popolowku 1 Medytacy^ Poczajov^ druku in fol[io] 1 Xi^g pisanych ruskich nrawouczytelnych z Ewangelii 2 Xi^ga pisana s[wi^tego] Chryzofoma in fol[io] 1 Pomianyk xi^ga 1 Xi^g pisanych po s[wietlej] p[ami^ci] Genadym Woloszynskim pozostalych wszystkich nieoprawnych 7 Xi^zka pisaney filosofyi neoprawna 1 Xi^zeczka notatow roznych do kazan oprawna 1 In walek roznych skryptow do kazan zdalych sznurkiem zwi^zany 1 Xi^zeczka in 8-vo pisana N[ume]ro 1 Refektarz y kuchma Kubek cynowy na piwo N[ume]ro 1 Lyzek cynowych 4-wo 1 Obrus dobry 1, starych dzierawych 2, wszystkich N[ume]ro 3 W kuchnie kociolek miedziany na piwo 1 Арк. 338 (зв.) // Panew miedziana N[ume]ro 1 Radelek maly miedziany 1 Naczynie folwaroczne Plug z zelazami wrzystkiemi y sztykiem 1 Kil zelazne do pluga z lemczniem 1 Bron z z^bami zelaznemi N[ume]ro 1 Lancow do bron zelaznych 2 Lancuch w ktorym ogniw 33 z kluk^ dowozow 1 Pila wielka 1 Pila mala 2 Kol zelazem zakuty do rozbiiania 1 Swider w^krzy 1, malych 3, wszystkich 4 Szczotek do czesania prz^dziwa N[ume]ro 2 Obl^cyi 1, pilnile 1, N[ume]ro 2 Siekaczow do siekania kapusty 2 Sukier z nowoprzybyl^ 2 Szwayca 1 Skrynka z rzezakiem y stolnic^ do rzm^cia sieczki 1 Kosa z piersniem do klepania y babk^ 1 Mdla zelazne 1 Rydels, sekacz kuchenny 1, sierp 1, sztuk N[ume]ro 3 Klodek do zamykania 6 Wozownia z mosztarniq Woz okowany, szkor^ obity N[ume]ro 1 Wozow wolowych prostych N[ume]ro 2 Zalubnie na cztery konie 1 Sani prostych konskich, na par§ koni i na jednego konia 2 Sani wolowych prostych N[ume]ro 2 Pulszerkow starych z kiami staremi para N[ume]ro 1 Szley rzemiennych para N[ume]ro 1 Wozdeczek rzemiennych 2 Kulbek niemieckich starych 2 Staynia, obora, chlewy W stayni koni bylo 4, teraz tylko para 1 W oborze, ktor^ w przeszlym roku wypadla znaydui^ si§ jeszcze wolow roboczych 2, krow doynych 3, jalowek 2, sztuk wszystkich N[ume]ro 7 W chlewie owczym owiec doynych 8, jarek 2, baran 1, jagniat mlodych samiczek 4, barankow 2, sztuk wszystkich N[ume]ro 17 Z swin, ktorych przedtym bylo siemiora, zostala locha 1 W drobiu g^si starych z g^sakami 7, mlodych 23, kur starych z kugutem 9, kurczat mlodych 36 Szpizarnia Sloniny palci 2, kielbas 6, shubow 2, glowizna 1 Plotna konopnego arrzynow 6, masla kwertutek 3, syra oweczego gdelek 2, krowiego syra farka 1 Plaszcz sukienny gwozdzikowy jeszcze nowy po nieboszczyku N[ume]ro 2 Krzescencya 1763 Zyta ozimego kop 31, jarego kop 11, j^czmienia kop 23, przenicy jarey kop 34, skorozdly kop 28, owsa kop 56, grochu kop 8, bobu kop 12, calej krescencyi roczney kop N[ume]ro 207 Lnu nieubylo y konopi, ale prz^dza z niego u tkacza swi^tospaskiego na podsatkow 2 zgorzala Zasiew a[nno] 1764 Pod zime wysiano zyta polmiarkow 2 polmackow 2. Przenicy tylko polmacek 1 Na wiesn^ wysiano przenicy jarey polmiarkow 2, owsa skorozdly polmiarkow 8, owsa prostego polmiarkow 4, i^czmienia polmiarkow 2, grochu polmackow 2, bobu polmiarek 1, lnu polmacek 1, konopi polmackow 2, prosa miarka 1 Poddani funduszowi Michaylo (...) na poltory czwierci Stefan y Fedko naratialis na poltory czwierci Арк. 339 (зв.) // Senko Rynnik na czwierci Senko Zubak wozny na czwierci Wasyl Rynnik na czwierci Andrus y Pawlo Sywanicze na czwierci Michaylo Martyniak na czwierci Pawlo Martyniak na czwierci Michalko syn Lesia Sywanicza na czwierci Andrus Rynnik na czwierci Poddani cinszyszey wolowi. W zimie odbywai^ panszczyzne ze cwierci dni 2, a w lecie zas od Swiptego Juria do Swiptej Pokrowy po dni 3. Prz^se powinni z czwierci posztucp jedney N[ume]ro 1. Welny zas prz^se powinni walow 2, albo za przpdzenie wolny placicz po groszy 12. Poddani w Turzym przez dekret Grodzki Przemyski (...) prowizyi od 1000 zl[otych] pol[skich] klasztorowi Topolnickiemu z possessyi j[ego] m[os]ci p[anow] Winnickich tradowani.

35. Petro Drebot, wolow parp robi utydzien tak ze dni 2, sztukp przpdszy powinien 1, wolny walow 2, albo za przpdzenie wolny placic groszy 12

36. Dacio Solendziak ma wolow parp robi w tydzien tak ze dni 2, sztukp y welny walow 2 albo za przpdzenie groszy 12 placic powinien

37. Lesko Drebot ten na polowie cwierci siedzi, ma wolow parp, robi tylko w dzien 1, polsztukiey przpdzy y wal jeden welny prz^ce powinien.

38. Ci poddani kontraktem arpdowym purzczeni s^ j[ego] m[os]ci p[anu] Bazyliu Dwiernickiemu na lat 3 pod obowi^zkiem placenia w rok klasztorowi groszy 25. Przez zawakowanie arpdzy ogrodu sip na ten rok pomieniony j[ego] m[os]ci p[an] Dwiernicki za tenut^ poddanych zaplaczic klasztorowi ma zl[otych] pol[skich] 85 groszy 25.

39. Ten tak opisany y weryfikowany jako tez y prewielowany intenti^ fidem subscripbo anno ip mense quibus supra.

40. Anastasius Piotrowski O[rdo] S[ancti] B[asilii] M[agni] peril[lust]r[issim]o r[evere] ndi Pro[vincia]lis secretariy ad hosce mun^ commissarius m[anus] p[ropria].

41. [Центральний державний історичний архів України у м. Львові. Ф. 201. “Грекокатолицька митрополича консисторія, м. Львів”. Оп. 4б. Спр. 1917. “Протоколи візитацій та інвентарні описи василіанських монастирів Галичини, Волині, Холмщини, Підляшшя та Великої України (1730 1767рр.)”. Арк. 336-339 (зв.). Рукопис. Тогочасна копія.]

Анотація

Юрій Стецик.

Візитація Топільницького Святотроїцького василіянського монастиря 1764 року.

Пропонується публікація невідомого актового джерела до насвітлення історії Топільницького монастиря Святопокровської провінції ЧСВВ з церковних фондів Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, яке окреслює становище монастиря та економічне підгрунтя його функціонування.

Annotatіon

Yuriy Stetsyk.

Visitation of the Most Holy Trinity Basilian monastery of the Topolnica in 1764.

It is here presented the publication of unknown assembly source to describe the history of the monastery in Topolnica of Saint Protectione province OSBM from the Church Funds of the Central State Historical Archive of Ukraine in Lviv, which outlines the situation of the monastery and economic bases of its functioning.

Размещено на Allbest.ru