Історичні джерела з історії партизансько-підпільного руху років війни архіву Харківської області

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Історичні джерела для дослідження окремих проблем історії Великої Вітчизняної війни доволі різноманітні й мають багато складних і суперечливих моментів. Отримання історичної інформації вимагає особливих методологічних підходів у дослідженні наявних джерел й отриманні історичної інформації та реконструкції подій минулого. В історії Великої Вітчизняної війни виокремлюється партизансько-підпільна боротьба в тилу окупаційних німецьких військ, інформацію про яку зберігають історичні джерела. На державному рівні проблему партизансько-підпільної діяльності в Україні років війни визначили сучасні документи, та підтверджують важливість історичної пам'яті у вихованні суспільства [1-2]. Історичні джерела, що представляють партизансько-підпільний рух в Україні, вивчали історики радянського періоду [3-4], так і сьогодні стають об'єктом роботи істориків [5-7]. Проблема діяльності партизан і підпільників Харківської області поділяється на радянський Рух Опору (джерела до вивчення якого є об'єктом нашого дослідження), стихійний рух (безкорислива допомога місцевого населення) та націоналістичний. Об'єктом нашої уваги виступає джерельний масив з історії радянського партизансько-підпільного руху, що мав місце на території Харківської області. Поширеним виявом історичної пам'яті є задокументовані джерела, що на папері зберегли свідчення з організації, бойової діяльності й повсякдення партизан та підпільників, їх взаємовідносини з місцевим населенням, інші питання історичного минулого.

Історично-документальні джерела фондів обласних архівів вивчають регіональну історію, а в узагальненому вигляді джерельний масив з історії партизансько-підпільної боротьби Харківщини не представлений. Звідси визначення мети статті як спроба з'ясування, дослідження та формулювання методики виявлення історичної інформативності архівного джерельного масиву та його регіональних особливостей. Відповідно до поставленої мети постають пошукові завдання спрямовані на аналіз джерельної бази з історії повстансько-партизанського руху в Україні, проведення класифікації джерел проблеми, визначення їх наукової цінності та інформаційного потенціалу.

Масив історичних джерел з вивчення діяльності радянського Руху Опору в роки війни можна схематично систематизувати за принципом їх походження на види у межах певних типів. Найбільш представленими є письмові джерела. Тип писемних історичних джерел поділяють на законодавчі матеріали, документи політичних партій та громадських організацій, діловодна документація, окремо документація військових органів, джерела статистики, матеріали особового походження, періодичні видання, публіцистика, агітки, літературні та фольклорні письмові пам'ятки, картографія та науково-технічна документація. Водночас, за зовнішніми ознаками (форма і місце зберігання джерела) письмові документи кожної з цих підгруп можна поділити на опубліковані й неопубліковані.

Питання з історії утворення й діяльності партизанського та підпільного рухів в роки окупації Харківщини висвітлюють джерела представлені в архівному фонді П-2 ДАХО опис 1 і 2 “Харьковский обком Компартии Украины 1943-1948 г.” [8]. Багато матеріалів з досліджуваної теми розпорошено у тематичних рубриках інших фондів архіву. Найбільш повно матеріали Руху Опору області представлені у фонді 2 “Документы подполья партизанского движения и антифашистской борьбы на Харьковщине в годы Великой Отечественной войны (1941-1943 гг.)” опис 31 складають 129 справ [9]. Масив документів цього фонду поділено на три інформаційні блоки-розділи “Звіти і матеріали до звітів (затверджені)” нараховує 58 справ, “Звіти, не затверджені бюро обкому Компартії України” справи 59-98, “Додатковий (Списки, звіти, довідки післявоєнних років)” справи 99-125. Архівні матеріали згруповано у розділи за типами зібраних документів та ступенем їх достовірності. Формування фонду характеризує те, що крім вказаних років з' являються матеріали більш пізніх років, фонд продовжує поповнюватися новими матеріалами і справами розсекречених фондів, матеріалами зібраними архівістами, істориками та краєзнавцями, спогадами, свідченнями учасників й очевидців тих подій.

Важливими для вивчення умов утворення і діяльності Руху Опору на Харківщині є документи ЦК ВКП(б) і командування вермахту. Радянські публікації висвітлюють досягнення комуністичного і комсомольського підпілля у боротьбі з окупантами, дослідники за кордоном визначають негативне ставлення окупантів, пов'язане із боротьбою з націоналістами. Особливості організації руху опору сформулював історик В.І. Кучер [10]. У своїй монографії він поділив Україну на регіони за ефективністю партизанського руху і визначив, що розгортання Руху Опору на Харківщині було неможливим в умовах зосередження тут великої кількості елітних німецьких військових частин. Цей факт підтверджує представленість історичних джерел та результати такої діяльності.

Про початок організації підпільно-партизанської діяльності свідчить постанова ЦК ВКП(б) “Про організацію боротьби в тилу німецьких військ” від 18 липня 1941 року [11]. В документі представлена інформація про те, що партійні організації випустили з під своєї уваги питання партизанської та диверсійно-розвідувальної діяльності в тилу ворога. Відмічено те, що “ще не рідкісними є випадки, коли керівники партійних і радянських організацій у районах, яким загрожувало загарбання фашистами, покидають свої посади, відходять у глибокий тил, перетворюються фактично на дезертирів й жалюгідних боягузів. При цьому керівники республіканських і обласних парторганізацій у багатьох випадках не вживають заходів для рішучої боротьби з цими ганебними фактами”. Формування радянського партизансько-підпільного протистояння в Харківській області розпочалося в липні-серпні 1941 року. Згідно з директивою 4-й відділ Харківського управління НКВС разом з обкомом ВКП(б) розгорнули досить активну, що підтверджують кількісні показники, діяльність з формування партизанських загонів, диверсійно-розвідувальних груп та підпілля. Співробітники обкому ВКП(б) та управління НКВС провели бесіди з 10 тисячами кандидатів до партизанських загонів і підпілля. Після відсіву ненадійних (не завжди правильного) було утворено 85 партизанських загонів (нараховували 3 062 особи) і 66 диверсійних груп (нараховували 271 особу). На початок окупації було створено обласний обком партії, 37 підпільних райкомів, у тому числі 4-у Харкові; обком, 26 райкомів комсомолу, з них 3 у місті. Всі вони пройшли підготовку у спеціальних школах. У зв'язку з бойовою обстановкою, що швидко загострювалася, 15 загонів були передислоковані в інші області України, ближче до фронту. Взаємодіючи з регулярними частинами Червоної Армії, вони не раз відзначалися у боях.

Підпільна боротьба зосереджувалась в основному у місті Харкові. Головним завданням підпільників тут було не дати змоги окупантам налагодити виробництво. історичний бойовий партизан архів

В області діяли партизанські загони (заплановано 72 партизанські загони) на зв'язок вийшло лише 34. За звітом обкому партії, у лютому 1942 року в області у тилу ворога діяв 21 загін, 24 на лінії фронту і 19 опинились у радянському тилу. До кінця жовтня 1941 року та після окупації частини Харківської області створено 94 партизанських загони та 66 диверсійних груп загальною чисельністю 3 581 боєць [12-13]. Дані про кількісний склад створюють своєрідну картину неточностей та недомовок. Вирішити суперечливі факти може точний аналіз діяльності окремих партизанських формувань. На підпільно-партизанську діяльність вплинула ситуація, що склалася восени 1941 року у прифронтовій зоні, коли територія дев'яти районів області частково не була окупована до літа 1942 року.

Окрім названого фонду присвяченого партизансько-підпільному рухові на Харківщині, серед документального масиву ДАХО цікавими є матеріали інших фондів, що зберігають колекції документів з різної тематики та аспектів життя області окупаційного періоду. Зокрема, фонд П-193 опис 1 “Коллекция документов о формировании партизанских отрядов в Харьковской области (июль 1941 май 1942 гг.)”, архівні справи якого систематизовано за адміністративно-територіальною ознакою і нараховує 101 справу [14]. Спочатку представлено справи про формування партизанських загонів в місті Харкові, далі матеріали про подібні процеси в районах області в алфавітному порядку. В межах району справи структуровані за номерами партизанських загонів, а де їх нема, то за алфавітом прізвища командирів партизанських загонів.

Цікавим в інформаційному плані до висвітлення питань партизансько-підпільного руху області є масив документів фонду П-2 опис 122 “Документальные материалы об участниках партизанского движения, антифашистского подполья и других форм борьбы против немецко-фашистских оккупантов в период Великой отечественной войны 1941-1945 гг. по Харьковской области...” [15]. Ці матеріали винесені в окремий фонд як додатково виявлені в післявоєнні роки. Тут представлені списки учасників партизанського руху, партійного комсомольського підпілля та інших форм боротьби проти німецькофашистської окупації в містах і районах області, відомості про громадян, що брали активну участь в партизанському русі, додаткові списки учасників антифашистського підпілля і партизанського руху по Харківській області, матеріали про затвердження поіменно учасників антифашистської боротьби в період війни для встановлення відповідного статусу цих учасників підпільно-партизанської боротьби.

В окремий фонд зібрано матеріали післяокупаційного періоду, що характеризують наслідки війни та окупації для області, містять згадки про організацію та діяльність антиокупаційних формувань на території області. Фонд П 2 опис 14 “Харьковский областной комитет КП(б)У. Харьковская областная комиссия содействия Чрезвычайной Государственной Комиссии по установлению и расследованию злодеяний немецкофашистских захватчиков и их сообщников и причиненного ущерба” зберігає матеріали роботи комісії, яка працювала в Харківській області з вересня 1943 року по січень 1947 року, і нараховує 134 справи [16]. Матеріали цього фонду представлені звітною документацією і обстеженням об'єктів області, визначення ступеню руйнації промислових та житлових будівель, збитків завданих народногосподарському комплексові, виснаження людських та матеріальних ресурсів області за роки війни [17, арк. 4-5; 18, арк. 37]. Акцент у таких матеріалах робився на руйнівну діяльність окупаційної влади, не враховувалися наслідки проведення евакуації майна і людей, відступ радянської армії з української території, наслідки перебування довгий час лінії фронту на території області.

Матеріали названих вище фондів не є спеціалізованими зібраннями документів з історії партизансько-підпільного руху, що зумовлює їх додатковий характер. Такі історичні джерела в рамках визначеної теми допомагають відтворити реальну історичну картину з точки зору місцевого населення, особливості діяльності окупаційних владних структур, через призму таких особливих документів як географічні карти, посвідки, довідки, біографії, характеристики, повідомлення у пресі, листівок, спогадів очевидців, наказів, розпоряджень, оголошень окупаційної влади. Зворушливу та суб'єктивну інформацію несуть в собі спогади як історичне джерело. Інформація з такого джерела дає можливість проникнути в події минулого і проілюструвати офіційну документацію. Так, наприклад, письмова робота учениці середньої школи Олексіївського району Харківської області О. Мироненко “Что я пережила во время немецкой оккупации” (населений пункт не вказано) березень-квітень 1944 року [19, арк. 51-52]. Подібні матеріали сформовано в окрему збірку спогадів очевидців дітей різних районів Харківської області за роки окупації [20].

Архівні документи представлені у фондах дають можливість доповнити об'єктивну картину подій на території області, висвітлити процеси формування підрозділів народного ополчення. Зокрема винищувальних батальйонів, мобілізація населення на будівництво оборонних споруджень, проведення політичної агітації серед населення окупованих районів. Наслідком інформування населення часто ставали стихійні заходи з організації допомоги фронту та військовим. А пізніше це вже стало звичною справою під керівництвом місцевих органів влади. Наприклад, “Постанова бюро Харківського обкому КП(б)У “Про організацію збору серед населення теплих речей та білизни для Червоної Армії” (з протоколу засідання бюро Харківського обкому КП(б)У від 6 вересня 1941 року № 194, п.1) [21, арк. 47]. Такі документи відображають факти протистояння населення області “новому порядку” та підтверджують діяльність партизанських загонів, підпільних і комсомольських організацій, груп і окремих представників Руху Опору.

На території Харківської області та міста Харкова, як уже зазначалося, найбільш поширеним явищем спротиву були стихійний опір окупаційній владі, підпільна диверсійна та інформаційна діяльність, практика молодіжних комсомольських формувань, організація місцевого населення на відсіч ворогу на всіх рівнях. Про створення молодіжних організацій різного напрямку роботи свідчить документ “Постанова бюро Харківського обкому КП(б)У про створення комсомольських загонів винищувачів танків (витяг із протоколу засідання бюро Харківського обкому КП(б)У від 4 серпня 1941 року № 184) [22, арк. 39].

Документально засвідчена в архівних матеріалах діяльність народного ополчення міста Харкова, результати якого заслуховували на засіданні бюро Харківського міського комітету КП(б)У. Документ підготовлено завідувачем військовим відділом Харківського міського комітету КП(б)У Ф.К. Сировим у формі довідки “Про роботу корпусу народного ополчення по м. Харкову” (додаток до п.5 протоколу засідання бюро Харківського міського комітету КП(б)У від 29 серпня 1941 року № 131) [23, арк. 59].

Документальний масив джерел ДАХО можна систематизувати за походженням, формою, авторством та інформативністю. Так, найбільш представленою за походженням є група документів діяльності комуністичної партії, місцевих органів влади та НКВД, для вирішення важливих поточних справ у регіоні. До них відносяться також доповідні записки, довідкові дані, інформація, переписка з ЦК, підсумкові відомості, доповіді керівництва або комісій, витяги з протоколів засідань комітетів, бюро міськкомів і райкомів партії та ВЛКСМ, постанови, звіти. Прикладами документів цієї групи є документи фонду П-2: доповідні записки обкому партії й органів НКВД про утворення партизанських загонів та підпільних груп до ЦК КП(б)У з інформативними додатками (списки з даними про учасників партизансько-підпільного руху) [24]. Також, інформативними є доповідні записки та звіти про діяльність та ефективність підпільного руху на території області.

Важливу інформацію надають матеріали діловодної документації партизанських загонів та підпільних груп. Цей тип документів представлений у фондах ДАХО та відображає діяльність партизанських загонів, підпільних молодіжних організацій, партизанських й підпільних груп і окремих представників Руху Опору [25]. Документи свідчать про злочини нацистів в районах області, містять спогади населення, працівників партійних і комсомольських органів про підпільно-партизанський рух.

Цікаву інформацію представляють справи партизан і підпільників Харківщини, які не були затверджені обкомом, але проводили значну підпільно-підривну роботу проти окупаційної влади в області. Так, у справи 59-98 фонду 2 опис 31 зібрано матеріали діяльності місцевих підпільних партизанських груп області в період окупації. Зокрема, йдеться про саботаж населення, персональні дії окремих людей не затверджених обкомом для особливих завдань, про одноосібні патріотичні виступи та дії не санкціоновані обкомом партії. Документи різноманітного характеру, як звіти про діяльність груп, персональні звіти командирів, різноманітна переписка, короткі відомості, копії розпоряджень і схем, копії характеристик партизан, копії довідок для надання пенсії сім'ям партизан, листи сімей партизан, відомості про надання матеріальної допомоги сім'ям партизан [26].

В окрему групу за ступенем інформації можна винести списки партизан та підпільників, підготовлені органами влади різного рівня. Їх можна поділити на підгрупи: списки партизан і підпільників затверджених обкомом партії й органами НКВД та списки учасників підпільного руху представлені для нагород державними відзнаками й медалями “Партизану Вітчизняної війни” (Ф. 2, оп. 31, спр. 51, 53). Матеріали вторинного

представлення до нагород партизан Харківської області та списки нагородження посмертно зберігає справа 52 цього фонду.

Додаткову репрезентативну інформацію до письмових історичних джерел представляють фотографії та різноманітні ілюстрації, які дають змогу відтворити реальну картину діяльності та життя партизан та підпілля, дають підтвердження їх активної роботи в окупаційний період (Ф. 2, оп. 31, спр. 15). Така колекція ілюстративного матеріалу зібрана в одну справу для написання звіту про діяльність партизан та підпільників в Харківській області.

Діючи у надзвичайно складних умовах окупаційного режиму, радянські підпільники і партизани протидіяли військовим та економічним заходам гітлерівців, завдавали їм відчутних втрат, чим об'єктивно сприяли перемогам на фронтах армії. Важко переоцінити вплив партизанів та підпільників на морально-політичний стан населення окупованих земель. Пропагандистські акції в тилу ворога зміцнювали віру людей у перемогу, дозволяли пережити особисте горе в зв'язку з утратою близьких та рідних, підтримували патріотичні почуття і сприяли залученню до антинімецької боротьби великої кількості людей. Усі ці аспекти життя суспільства в період окупації яскраво представлені в письмових архівних джерелах. В документах засвідчена діяльність як партійних партизансько-підпільних організацій, так і добровільних груп та об'єднань, що формувалися в процесі військових дій та окупації території України.

Підводячи підсумок аналізу інформативності наявних історичних джерел та систематизації документів фондів архіву Харківської області з проблем формування та діяльності партизанських загонів та підпільних груп у роки окупації області, необхідно відзначити різноманітність видів документації та їх повну історичну репрезентативність. Джерела представлені у фондах можна класифікувати за типами зібраних документів діяльності партизансько-підпільних формувань, підпільних обкому, райкомів, міськкомів партії. Характерною рисою матеріалів архівних фондів є наявність широкої документальної бази, що репрезентує активну участь місцевого населення в антиокупаційній боротьбі, розгортання партизансько-підпільного руху області. Документи дають можливість ґрунтовної історичної реконструкції як бойової й підривної діяльності окремих загонів, так і формування цілісної картини регіонального руху Опору в роки Великої Вітчизняної війни.

Документальна складова джерельної бази має найбільше наукове значення для дослідження повстансько-партизанського руху в Україні. Документи командування та матеріали окремих повстанських формувань, що збереглися в архівах, містять найбільше відомостей про перебіг повстансько-підпільного рухів. Незважаючи на радянську ідеологізацію створення джерельної бази, наявний документальний матеріал, доповнений спогадами сучасників, дає змогу реконструювати події минулого. Історичні джерела дають змогу сформулювати головні фактори, що визначали характер руху Опору Харківської області, якими стали патріотизм і воля народу та сукупність реальних умов для цього: природнокліматичних, матеріальних, організаційних.

Література

1. Указ Президента України “Про День партизанської слави” від 30 жовтня 2001 р. № 1020 // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1020/2001.

2. Закон України “Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років” від 20 квітня 2000 р. № 1684 // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1684-14.

3. Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине 1941-1944: В 2-х кн. Кн.2: Партизанская война / Ю.В. Бабко, Д.Ф. Григорович, И.Я. Жученко и др. К. : Наукова думка, 1985. 431 с.

4. Советские органы государственной безопасности в Великой Отечественной войне. Сборник документов и материалов. В 6-ти т. Т.3: 1942-й год. М. : ВШ КГБ СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1986. 1022 с.

5. Друга світова війна в історичній пам'яті України: За матеріалами Українського інституту національної пам'яті / упорядн.: Л.Герасименко, Р.Пилявець. К. Ніжин : Вид. ПП Лисенко М.М., 2010. 247 с.

6. Україна партизанська 1941-1945. Партизанські формування та органи керівництва ними / Центральний держ. архів громадських об'єднань України / В.А. Смолій (голов. ред.), В.С. Лозицький (авт.-упоряд.). К.: Парламентське видавництво, 2001. 320 с.

7. Чайковський А. Невідома війна (Партизанський рух в Україні 1941-1944 рр. мовою документів, очима історика). К. : Україна, 1994. 225 с.

8. Харьковский обком Компартии Украины 1943-1948 г. Державний архів Харківської області (далі ДАХО). Ф. П-2.

9. Документы подполья партизанского движения и антифашистской борьбы на Харьковщине в годы Великой Отечественной войны (1941-1943 гг.). ДАХО. Ф. 2. Оп. 31. 129 справ.

10. Кучер В.І. Партизанські краї і зони на Україні в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1944). К. : Наукова думка, 1974. 144 с.

11. Об организации борьбы в тылу немецких войск: Постановление ЦК ВКП(б). 18 июля 1941 года // Известия ЦК КПСС. 1990 № 7.

12. Бондарєв Є.О., Романов С.Г. Боротьба з німецьконацистською окупацією України в період Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) // Вісн. Харк. ун-ту. 1996. № 387: Історія України. Вип.1. С. 241.

13. Бутенко В.І., Зіновкін В.Я., Пальчик В.Г., Касьянова О.О. Харківщина в роки Великої Вітчизняної війни. Х.: РВП “Оригінал”, 1992.

14. Коллекция документов о формировании партизанских отрядов в Харьковской области (июль 1941 май 1942 гг.). ДАХО. Ф. П-193. Оп. 1.

15. Документальные материалы об участниках партизанского движения, антифашистского подполья и других форм борьбы против немецко-фашистских оккупантов в период Великой отечественной войны 1941-1945 гг. по Харьковской области... ДАХО. Ф. П-2. Оп. 122.

16. Харьковский областной комитет КП(б)У. Харьковская областная комиссия содействия Чрезвычайной Государственной Комиссии по установлению и расследованию злодеяний немецкофашистских захватчиков и их сообщников и причиненного ущерба. ДАХО. Ф. П 2. Оп. 14.

17. Акт комісії з розслідувань злодіянь німецькофашистських загарбників у с. Старий Салтів Старосалтівського району Харківської області. Після 9 серпня 1943 року. ДАХО. Ф. Р-4713. Оп. 1. Спр. 22.

18. Відомості про матеріальні збитки, заподіяні німецькофашистськими окупантами комунальному господарству Харківської області. 4 січня 1944 року. ДАХО. Ф. Р-3858. Оп. 3. Спр. 11.

19. Письмова робота учениці середньої школи Олексіївського району Харківської області О.Мироненко “Что я пережила во время немецкой оккупации” (населений пункт не вказано) березень-квітень 1944 року. ДАХО. Ф. Р-3746. Оп. 1. Спр. 101.

20. Війна очима дітей: Зб. архів. документів / Держархів Харківської обл. X.: ФОП Тарасенко, 2013. 220 с.

21. Постанова бюро Харківського обкому КП(б)У “Про організацію збору серед населення теплих речей та білизни для Червоної Армії” (з протоколу засідання бюро Харківського обкому КП(б)У від 6 вересня 1941 року № 194, п.1). ДАХО. Ф. П-59. Оп. 1. Спр. 75.

22. “Постанова бюро Харківського обкому КП(б)У про створення комсомольських загонів винищувачів танків (витяг із протоколу засідання бюро Харківського обкому КП(б)У від 4 серпня 1941 року № 84). ДАХО. Ф. П-59. Оп. 1. Спр. 75.

23. “Про роботу корпусу народного ополчення по м. Харкову” 28 серпня 1941 року (додаток до п.5 протоколу засідання бюро Харківського міського комітету КП(б)У від 29 серпня 1941 року № 131). ДАХО. Ф. П-69. Оп. 1. Спр. 411.

24. Материалы (списки, справки, докладные записки, заявления) о создании и действии партизанских отрядов (18.08.1941 01.06.1942). ДАХО. Ф. П 2. Оп. 1. Спр. 1410. - 68 арк.

25. Отчет о работе подпольных партийных организаций в г. Харькове в период Великой Отечественной войны (октябрь 1941 - август 1943 гг.). 10.07 1943-30.05 1946 г/формирования. ДАХО. Ф. 2. Оп. 31. Спр. 5.

26. Документы подполья партизанского движения и антифашистской борьбы на Харьковщине в годы Великой Отечественной войны (1941-1943 гг.). ДАХО. Ф. 2. Оп. 31. Спр. 59-98.

Размещено на Allbest.ru