Міри ваги в Італії в XVIII - першій половині ХІХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 006.915(495)“71”

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Міри ваги в Італії в XVIII - першій половині ХІХ ст

Зубко А.М.

Питання соціально-економічного розвитку Італії в ХУІІІ ст. - першій половині ХІХ ст. неможливо дослідити без вивчення систем вагових мір італійських міст і держав, які використовувалися в виробництві і торгівлі. Це може допомогти дослідникам створити ефективну методику аналізу історичних джерел.

Вагові міри італійських міст і держав ХУШ-ХІХ ст., котрі вживалися до введення метричної системи, в вітчизняній історіографії окремо ще не досліджувались. Певні дані по італійським мірам ваги наведені в довіднику по мірам ХІХ ст. Ф. Петрушевського [1]. Є праці по мірам, які вийшли за кордоном [2].

Однак вітчизняна наука потребує проведення досліджень цієї наукової проблематики. В даній статті ставляться такі наукові завдання: встановити масу головних одиниць ваги, структуру вагових систем міст і держав Італії ХУШ-ХІХ ст., визначити їх походження в контексті історичного розвитку цих земель. Невеликий обсяг статті не дозволить це зробити у всеохоплюючій мірі, однак будуть зроблені певні кроки в цьому напрямі.

Італія, як єдина країна, існує лише півтора століття. Однак формування сучасного італійського народу і його держави тривало півтора тисячоліття, починаючи з УІ ст. “На руїнах рабовласницького Риму почалося становлення італійського народу, який пройшов довгий і дуже своєрідний шлях розвитку” [3, с. 5].

За оцінкою італійського історика Джино Луццатто: “Розташована в центрі Середземного моря ... Італія створює як би величезний міст, природний транзитний шлях з Франції, басейнів Рейну, верхнього і середнього Дунаю до Північної Африки, з одного боку, до Греції і Передньої Азії - з другого” [4, с. 15].

В 476 р. впала Західна Римська імперія. Італію завойовують остготи, які створили тут Остготське королівство, яке існувало в 490-552 рр. В 535-540 рр. країну відвойовують візантійці. Згодом Італію знову завойовує германське плем'я лонгобардів.

Лонгобардське королівство існувало в Італії в 568-774 рр. В 827 р. араби захоплюють Сицилію і деякі міста на півдні Італії. В 1061-1091 рр. нормани відбили у арабів Сицилію і Південну Італію.

В 773-774 рр. король франків Карл Великий завоював більшу частину півострова. На думку італійського історика Валеріо Лінтнера: “В політичному відношенні доба франкського панування в Північній Італії в основному визначна відтворенням Західної

Римської імперії в формі Священної Римської імперії. Священна Римська імперія була затверджена на Різдво 800 року, коли папа Лев ІІІ (795-816) пожалував почесний титул імператора Карлу Великому ... Імперія, яку можна розглядати як союз європейських християнських держав на чолі з імператором, який мав політичну владу, і папою, тобто духовним керівником, простояла тисячу років; її створення означало доленосний поворот в італійській історії, пов' язавши долю цієї землі з долею Північної Європи” [5, с. 87-88].

Незабаром імперія Каролінгів розпалася. Однак ідея Римської імперії на теренах Західної Європи продовжувала жити. За міркуванням відомого вітчизняного історика Є. Тарле: “... факція Священної Римської імперії задовольняла одну з доволі сильних потреб найбільш культурних прошарків середньовічного людства - потребу в єдності” [6, с. 90].

В 962 р. німецький король Оттон завоював Італію і коронувався в Римі з рук папи Іоанна ХІІ короною Священної Римської імперії. З тих часів і до початку ХІХ ст. трон імператора належав представникам німецьких династій, зокрема австрійським Габсбургам.

Державотворчі політичні процеси забезпечили економічний розвиток Італії. В часи правління лонгобардського короля Ліутпранда (712-744 рр.) отримали право карбування монет, що є показником економічного розвитку і значення в державі, Павія, Мілан, Верчеллі, Тревізо, Віченца, Пьяченца, Піза, Лукка, Капуя, Беневенто, Сполето, які були резиденціями герцогств. В 787 р. Карл Великий наказав не чинити перешкод купцям, яким надавалося право вільної торгівлі повсюдно на терені “Королівства Італії” [7, с. 25].

В Італії відбувався розвиток товарно-грошових відносин і відокремлення ремесла від сільського господарства: “Результатом цього була поява таких нових економічних центрів, як міста. Вони виникли в Італії в ІХ-ХІ ст., раніше ніж в інших європейських країнах” [8, с. 158].

З УІІІ ст. відбувається переміщення європейських торгових шляхів на схід - до Паданської рівнини і Адріатичного узбережжя. Наприкінці ХІІ ст. Венеція стає реальною “Царицею Адріатики”.

Найціннішим товаром, що ввозився до Венеції зі Сходу, були золоті і срібні зливки і монети, які зважувалися і оцінювалися за італійськими ваговими нормами [9, с. 19].

Період розвитку італійських вільних міст в ХІУ- ХУ ст. був блискучим етапом в історії цивілізації в добу середньовіччя. В Італії: “. міське життя - економічне, політичне, культурне - з давніх часів було найбільш характерною особливістю її розвитку” [10, с. 3].

Відкриття Америки Христофором Колумбом і морського шляху до Індії Васко да Гамою призвели до економічної кризи в Італії в ХУІ-ХУІІ ст. За словами письменника М. В. Гоголя, події всесвітньої історії викликали: “. з середовища її же (Італії - А. З) переслідуємого її громадянина, бідного генуезця, який один знищив свою вітчизну, указавши світу невідому землю і інші широкі шляхи. Розсунувся всесвітній обрій, величезним розмахом завирували рухи Європи, поплили навколо світу кораблі, зрушивши потужні північні сили. Залишилося пустим Середземне море; як обміліле річкове русло, обміліла обійдена Італія” [11, с. 635-636].

В ХІХ ст. в Італії поширився рух за політичне об'єднання країни, який очолив інший уродженець Генуї Джузеппе Мадзіні. Політичну програму своєї організації “Молода Італія” він створив в 1831 р. [12, с. 245]. Об'єднання Італії було здійснене в 1848-1870 рр. Джузеппе Гарібальді, який вступив в "Молоду Італію” в 1833 р. [5, с. 220].

Під впливом подій політичної і економічної історії Італії сформувалася її система вагових мір. При пануванні остготів, візантійців, лонгобардів в V-УШ ст. в Італії збереглася римська система мір ваги.

Основою римської системи мір ваги був фунт - “Libra” (в перекладі “вага”, “терези”). Фунт = 12 унцій = 48 сициліків = 96 драхм = 288 скрупулів = 576 оболів = 1728 силікв. Фунт = 327,45 г., унція = 27,3 г.; сицилік = 6,82 г.; драхма = 3,41 г.; скрупул = 1,138 г.; обол = 0,568 г.; силіква = 0,189 г.

Тривалий політичний вплив на Італію Священної Римської імперії, яку очолили німецькі імператори, призвів до запозичення, починаючи з ХV ст.., німецької кельнської марки. “З одиниць ваги, застосованих в міжнародній торгівлі, поряд з фунтом широке розповсюдження отримала в Італії, особливо в торгівлі сріблом, кельнська марка (marco di Colonia), котра після низки незначних змін стабілізувалася в обсязі 233,8 г.” [4, с. 407]. В самій Німеччині маса кельнської марки = 233,856 г.

Кельнська золота марка = 24 карати = 288 гранів = 4608 ассів; гран = 16 ассів (зерен) по 0,0507 г. ваговий торговий метричний

Кельнська срібна марка = 8 унцій = 16 лотів = 64 драхми = 256 скрупулів = 512 гранів = 4864 ассів; скрупул = 19 ассів (зерен) по 0,048 г.

В добу середньовіччя відбулася заміна головного еталона маси в ваговій системі. Якщо в Давньому Римі ще була маса силікви, або карата в 0,189 г. - боба рожкового дерева, запозиченого з вагової системи Карфагену і Фінікії, то в середньовічні часи основним еталоном маси стало зерно пшениці масою в 0,05 г., яке здавна було прийнято в такій якості у германців і слов'ян.

Перехід від мір Давнього Риму до мір Італії Х^ІІ- ХІХ ст. може бути простежений на ваговій системі міста Лукка: фунт = 12 унцій = 288 денарів по 24 грани = 6912 гранів. Маса грана = 0,048 г. За рахунком денар - римський скрупул. В римській системі унція = 24 скрупули; фунт = 288 скрупулів. Далі в Римі: скрупул = 6 силікв - бобів.

Під час переробки вагової системи маса боба за германським зразком = 4 зерна. З системи ваги була прибрана силіква: фунт = 1728 силікв. Замість цього в неї стало в 4 рази більше гранів: фунт = 288 денарів (колишніх скрупулів) х 24 = 6912 гранів. В Римі був скрупул = 6 силікв, в Італії денар = 24 грани - зерна.

В Х^ІІ-ХІХ ст. фунт в 6912 гранів використовувався в Генуї, Бергамо, Луккі, Пармі, Пьяченці, Гвасталлі, Римі, Анконі, Болоньї, провінціях Тоскана і Лаціо.

Римська структура мір ваги - розділ фунту на 12 унцій, 288 денарів, доводить римське походження переважної більшості систем мір ваги Італії Х'УТІІ- ХІХ ст. Зокрема це міри Генуї, Бергамо, Верони,

Кремони, Мантуї, Лукки, Модени, Новари, Риму, Анкони, Болоньї, Неаполю, Феррари, Равенни, провінцій Тоскана та Лаціо, острову Сіцілія. Маса еталона - зерна не була визначена чітко. Тому, при загальній масі фунта в 6912 гранів: в Генуї зерно = 0,045 г., фунт = 316,7 г.; в Бергамо зерно = 0,047 г., фунт = 325,12 г.; в Тоскані зерно = 0,049 г., фунт = 339,5 г., в Брешії зерно = 0,046 г., фунт = 320,81 г.; в Вероні зерно = 0,048 г., фунт = 333,17 г.; В Ніцці, Кремоні, Мантуї, кантонах Монтічеллі, Кастельветро та Полезіна зерно = 0,044 г., фунт = 309,5 г.; в Луккі зерно = 0,048 г., фунт =

г.; В Неаполі зерно = 0,046 г., фунт = 320,75 г.; в Пармі зерно = 0,047 г, фунт = 328 г.; в П'яченці зерно = 0,045 г., фунт = 317,51 г.; в Равенні зерно = 0,05., фунт = 347,83 г.; в кантоні Корте - Маджоре зерно = 0,047 г., фунт = 330,4 г.

При коливанні маси грана - зерна від 0,044 г. до 0,055 г., при однаковій кількості гранів в фунті його маса в різних містах Італії різнилася від 309,5 г. до г. Маса грана визначала масу фунта.

Це було обумовлене потребами виробництва і торгівлі, коли свідомо змінювалося маса давньоримського фунту. Так, в Римі і області Лаціо фунт в 339,54 г. на 12,14 г., більше давньоримської лібри в 327,45 г. Новий римський фунт в 339,59 г. = лібра в 327,45 г. + 1/27 її маси в 12,14 г. Крім Риму, цей фунт вживався в Феррарі, Модені, Анконі, областях Лаціо і Тоскана.

В Болоньї та Модені фунт торгової і марочної ваги в 361,85 г.; = 12 унцій = 1920 каратів = 7680 гранів. Він утворений таким чином. Давньоримський фунт в 1728 каратів (бобів) + 1/9 його маси в 192 карати = новий болонський фунт в 1920 каратів.

В Равенні торговий фунт в 347,83 г. був на 20,38 г. більше маси давньоримської лібри. Лібра в 327,45 г. + 1/6 її маси в 20,38 г. = фунт Равенни в 347,83 г.

На острові Сіцілія торговий фунт в 317,59 г. = 288 скрупулів = 5760 гранів. Загальний стандарт фунта в 6912 гранів - 5760 гранів = 1152 грана. Це 1/6 від 6912 гранів.

Політичний і економічний вплив німецької Священної Римської імперії і Австро-Угорщини на Північну Італію зумовив запозичення кельнської марки багатьма італійськими містами і землями. Це марочна вага Венеції, Мілану, Бергамо, Брешії, Верони, Мантуї, Парми, П' яченци, Алессандрії, провінцій Ломбардія, П' ємонт та Савойя.

В Венеції: марка = 8 унцій = 1152 карати = 4608 гранів = 238,49 г; гран = 0,0517 г.; в Мілані і області Ломбардія: марка = 8 унцій = 192 денара = 4608 гранів = 235,078 г.; гран = 0,051 г.; в П'ємонті і Савойї: марка = 8 унцій = 192 денара = 4608 гранів = 245,896 г.; гран = 0,053 г. Деяка відмінність маси цих марок від класичної кельнської марки в 233,856 г. пояснюється відмінністю маси їх гранів від кельнського в 0,0507 г. У всіх випадках використана кельнська марка золотого стандарту в 4608 гранів, а не срібного в 4864 асси.

Крім марочного, в цих містах і землях використовувався торговий фунт з давньоримським поділом одиниць. В Венеції: фунт = 12 унцій = 1728 каратів = 301,22 г.; в Мілані і області Ломбардія: фунт = 12 унцій = 288 денарів = 326,98 г.; в П'ємонті і Савойї: медицинський фунт = 12 унцій = 288 скрупулів = 307,37 г. Загалом, тут чітко спостерігається процес переходу від давньоримської ваги до німецької.

В Неаполі головна одиниця торгової ваги - ротоль в 891,082 г. поділяється на десяті, соті і тисячні частини, які звалися трапезами. Тут спостерігається арабський і давньогрецький вплив. У всякому разі, ротоль за масою нагадує “ратл кебір” в Алжирі.

Підсумуємо. Міри ваги в Італії утворювалися поступово, протягом тривалого часу. В їх основі покладена давньоримська вагова система. За півтора тисячоліття в неї були зроблені суттєві зміни, чому сприяла політична децентралізація Італії. Вагові системи міст і земель Північної Італії починаючи з ХУ ст. створювалися на підставі використання німецької марки. В другій половині ХІХ ст. в Італії була введена у вжиток метрична система.

Список використаних джерел

1. Петрушевский Ф. И. Общая метрология. - СПб., 1849.

2. Zupco R.E. Italian weights and measures from the Middle Ages to the nineteenth century. - Philadelphia, 1981.

3. История Италии. В 3-х т. - М., 1970. - Т.1.

4. Луццатто Д. Экономическая история Италии. Античность и средние века. - М., 1954.

5. Линтнер В. Италия. История страны. - М. - СПб., 2007.

6. Тарле Е. В. История Италии в средние века. - М., 2005.

7. Котельникова А. Феодализм и город в Италии в УІІІ-ХУ веках: по материалам центральных и северных областей. - М., 1987.

8. История средних веков. В 2-х т. - М., 1974. - Т. 1.

9. Ионина Н. А. Венеция. История. Легенды. Предания. - М., 2008.

10. Рутенбург В. И. Итальянский город от раннего Средневековья до Возрождения: Очерки. - Л., 1987.

11. Гоголь Н. В. Рим // Соч. в 2-х т. - М., 1964. - Т.1.

12. Канделоро Д. История современной Италии. В 3-х т. - М., 1961. - Т.2.

Анотація

Дано опис систем мір ваги, котрі використовувалися в містах і різних територіях Італії. Вивчена структура систем вагових мір, встановлена маса одиниць вагових мір.

Ключові слова: легка і важка торгова вага, марочна вага, пробна вага, золота марка, фунт, унція, денар, скрупул, гран.

A description is made of the weight measure systems that were used in the cities and different territories of Italy. The structure of weight measure systems is studied and the mass of weight measure units is identified.

Keywords: light and heavy mercantile weight, mark weight, hallmark weight, gold mark, pound, ounce, dinar, scruple, grain.

Дано описание систем мер веса, которые использовались в городах и на разных территориях Италии. Исследована структура систем весовых мер, установлена масса единиц весовых мер.

Ключевые слова: лёгкий и тяжёлый торговый вес, марочный вес, пробный вес, золотая марка, фунт, унция, денар, скрупул, гран.

Размещено на Allbest.ru