Протиепідемічна діяльність земських зборів Чернігівської губернії у 1915-1917 роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

Протиепідемічна діяльність земських зборів Чернігівської губернії у 1915-1917 рр.

старший викладач кафедри педагогіки і методики

викладання історії та суспільних дисциплін

Панченко В. І.

кандидат історичних наук, доцент кафедри історії

та археології України

Анотація

В проблемно-хронологічному порядку досліджується медико--санітарна діяльність губернських і повітових земських зборів на Чернігівщині у 1915-- 1917рр. Основна увага приділяється фінансово--матеріальному аспекту організації боротьби з епідемічними хворобами органами місцевого самоврядування на території Чернігівської губернії. Визначені форми участі передових діячів місцевої земсько--медичної громади у створенні ефективної санітарної системи, розглянуті зміни повітової земської медицини та шляхи розв'язання земствами проблем кадрової політики у медичній сфері за умов воєнного часу.

Abstract

The medical and sanitary activity of the guberniya and povit zemstvo meetings in Chernihiv region during 1915--1917 is studied in the article in problematical and chronological order. The main attention is given to the financial and material aspects of the organization of the epidemic diseases control by local self-government on the territory of Chernihiv region. The forms of the participation of leading figures of local zemstvo and medical committee in creation of the effective sanitary system are determinated. The changes of povit zemstvo medicine and the ways of solving personnel politics problems in medicine during the war time are solved.

Більш ніж півстолітня історія земської медицини тривалий час привертає увагу наукової громади. У 60-х роках XX ст. чернігівські дослідники Л. Замдорг, Д. Рябко охарактеризували проблеми становлення й розвитку місцевої санітарно- епідеміологічної організації [5]. На зламі XX- XXI століть лікарі-краєзнавці А. Груша, В. Гончаренко, М. Дуля продовжили вивчення історії земської медицини у Чернігівській губернії, але доволі поверхово розглянули питання організації земствами протиепідемічної роботи [4]. Позитивно оцінюючи наукові праці О. Рогози, Н. Рубан, Д. Мірошниченка, варто зауважити, що у дисертаціях вищезгаданих вчених, паралельно із розглядом діяльності земств по створенню системи “народного здравия” на Лівобережній та Південній Україні, розкриті лише деякі аспекти організації санітарної справи на Чернігівщині [21].

Отже, незважаючи на системні дослідження земської медицини в окремих губерніях та вивчення профілактичного напряму її розвитку, залишається дискусійним питання впливу воєнних подій на систему охорони здоров'я кожного регіону. Напередодні трагічних роковин 100-літньої давності автори статті, спираючись на матеріали місцевої періодики 19151917 рр., намагаються висвітлити специфічні риси земської медицини Чернігівській губернії часів Першої світової війни, у проблемно-хронологічному порядку розкривають основні форми та напрями фінансово- матеріального забезпечення протиепідемічної роботи органами місцевого самоврядування в умовах воєнного часу.

Чернігівська губернія, що входила до складу Російської імперії, не могла залишатися осторонь військових конфліктів, які вносили певні корективи у систему надання медичних послуг та організацію боротьби з інфекційними хворобами. Якщо епідемічна ситуація на Чернігівщині у першій половині 1914 р. не викликала суттєвого занепокоєння у медиків, то з початком Першої світової війни, з появою масової кількості біженців та хворих (або поранених) воїнів, помітне її стрімке погіршення.

Без сумніву, організація земствами ефективної протиепідемічної роботи була б неможлива без достатньоїфінансово-матеріальноїпідтримки санітарних заходів. На початку 1915 р., відчуваючи загрозу епідемічних спалахів, земства почали збільшувати витрати на медичну частину та боротьбу з епідемічними хворобами відповідно до власних потреб і можливостей. земський чернігівщина епідемічний воєнний

У січні 1915 р. Новгород-Сіверські повітові земські збори встановили річні витрати на розвиток медицини у розмірі 61 959,45 руб., що складало 20% повітового бюджету [15, с. 3-4]. Новозибківські повітові земські збори визначили медичний кошторис 1915 р. на рівні 70 681, 54 руб. [16, с. 3-4]. Річні витрати, встановлені Суразькими повітовими земськими зборами на розвиток медицини у 1915 р., складали 88 135,39 рублів. З цієї суми на утримання лікарсько-фельдшерського персоналу та акушерок виділено 35 452,15 руб., на лікувальні установи -22 815,79 руб., земські аптеки -

3 954,35 руб., на закупівлю медикаментів - 16 тис. руб., на попередження та припинення епідемічних хвороб - 2 тис. руб. (2,2% від загальних витрат) [29, с. 3-4].

У 1916 р. медичні витрати у губернії поступово зростають.10 лютого 1916 р. Чернігівські губернські

земські збори встановили кошторис на медицину в розмірі 666 618,29 руб. (32,5% від загального бюджету на 1916 р). Між установами, які займалися протиепідемічною роботою, губернські кошти були розподілені наступним чином: Пастерівський інститут губернського земства отримав 5 356 руб., Чернігівська земська фельдшерська школа - 23 991 руб., віспяний телятник - 4 884 руб. Принагідно зазначити, що на народну освіту за губернським кошторисом виділено лише 7,1% бюджетних коштів (145 750,11 руб.) [9, с. 3-5]. Борзенські повітові земські збори виділили на розвиток медицини 191 247 руб. [2, с. 3]. Водночас для врегулювання медико-санітарних питань (в тому числі - фінансування протиепідемічної роботи) повітові земства почали створювати спеціальні санітарні комісії, до складу яких увійшли відомі представники місцевої земсько-медичноїгромади(В. М. Хижняков, Д. Р. Тризна та ін.) [31, с. 5].

Крім бюджетних коштів, земства використовували асигнування санітарних проектів, залучення субсидій та позик Всеросійського Земського Союзу або інших організацій для будівництва відповідних лікувальних закладів (лазаретів, шпиталів, заразних бараків), забезпечення їх необхідним обладнанням.

У січні 1915 р. Кролевецькі повітові земські збори асигнували на відкриття лазаретів та видачу матеріальної допомоги сім'ям запасного медперсоналу 11 тис. рублів. З цієї суми 8 тис. руб. (6 тис. руб. від повітового земства,2 тис. руб. від губернського комітету) направлені на утримання двох лазаретів у м. Кролевець (один лазарет був розміщений у земській лікарні) та відкриття лазарету в м. Короп [11, с. 5-6]. Остерські надзвичайні повітові земські збори у квітні 1915 р. прийняли рішення відкрити в м. Острі, м. Гоголів та Нікольській Слободці інфекційні відділення для хворих та поранених воїнів за рахунок коштів Всеросійського Земського Союзу, повітового та губернського земств і протичумної комісії. Збори звернулися до губернської управи із проханням про невідкладне постачання до Остерського повіту дезінфекційних засобів, брошур та плакатів, а у Всеросійського Земського Союзу запросили для Нікольсько-Слобідської лікарської дільниці мікроскоп. За вдале віспощеплення протягом року фельдшерам Остерського повіту встановлена винагорода в розмірі 5 копійок [17, с. 5].

На травневих 1915 р. Борзенських надзвичайних повітових земських зборах під час засідання повітового комітету допомоги пораненим та хворим заслухана доповідь голови земської управи Г. Н. Товстолеса, в якій чиновник озвучив приблизну суму витрат (8 047,40 руб.) на обладнання та утримання шпиталю в с. Плисках та патронажей у м. Борзна. Оскільки утримання цих лікувальних закладів за оцінками спеціалістів дорівнювало 24 753,34 руб. (при загальних витратах на санітарну частину 328 000,74 руб.), голова земської управи запропонував звернутися за допомогою до Всеросійського Земського Союзу із проханням надати позику в розмірі 21 тис. руб., а залишок (118 000,74 руб.) покрити за рахунок асигновки земських зборів [1, с. 3-4].

Сосницькі повітові земські збори у липні 1915 р. дозволили місцевій управі взяти кредит (660 тис. руб.) у губернському земстві на організацію протиепідемічних заходів [22, с. 5-6]. Конотопські надзвичайні повітові земські збори прийняли рішення побудувати 3 інфекційні бараки в м. Конотоп та в с. Кошари загальною вартістю 26 666 руб. Через фінансові труднощі збори звернулися із проханням до губернського земства взяти на себе % від суми всіх витрат на будівництво інфекційних приміщень [6, с. 4].

У вересні 1915 р. Ніжинські повітові земські збори прийняли постанову санітарної ради про будівництво нових бараків за рахунок позики сумою 15 тис. руб. під 4% річних [13, с. 6]. Остерські повітові земські збори у грудні 1915 р. дозволили управі взяти кредит 1 тис. руб. для пристосування приміщень 4-ох дезінфекційних камер у Острі, Гоголєві, Броварах та Нікольській Слободці [19, с. 6].

На січневому засіданні 1916 р. Чернігівські надзвичайні повітові земські збори порушили перед урядом клопотання про асигновку 150 тис. руб. для відкриття у 12 населених пунктах Чернігівського повіту санітарних об'єктів (дезінфекційні камери, лазні, пральні, колодязі) та будівництво заразних бараків [33, с. 4-5]. 2 лютого 1916 р. у зв'язку із зростанням епідемічних хвороб на засіданні Чернігівських губернських земських зборів вирішено для обслуговування колодязів запросити досвідченого техніка з річним окладом 1 500 рублів та 2-ох бурових майстрів-монтерів (1 800 руб. на рік). Також збори просили надати губернському земству 30 тис. руб. на будівництво 10 бурових колодязів, 10 тис. руб. на боротьбу із холерою та 1 200 руб на закупівлю слюсарного інструменту для ремонту бурових колодязів [7, с. 5-9]. За рішенням Борзенських повітових земських зборів у листопаді 1916 р. адміністрація місцевої лікарні отримала дозвіл на закупівлю рентгенівського апарату вартістю 1 тис. руб. Для тих фельдшерів, які не проживали у земських квартирах, були збільшені “квартирные” (до 15 рублів на місяць) [2, с. 3].

Сосницькі чергові повітові збори у січні 1917 р. розглянули клопотання повітового земства про засоби боротьби із чумою у розмірі субсидії 132 260 руб. на будівництво заразних бараків і дезінфекційних камер з пральними відділеннями та лазнями. Але виділена сума становила лише 21 600 рублів, і тому місцеве земство продовжило пошук додаткових коштів [24, с. 3-4]. Стародубські екстрені повітові збори на початку 1917 р. звернулися до губернського земства із проханням надати позику 30 тис. руб. строком на 15 років під 6% річних на обладнання у міській лікарні та амбулаторії нормального водопостачання [28, с. 3].

Через мобілізацію на фронт лікарсько- фельдшерського персоналу земства Чернігівської губернії почали запрошувати медиків на вакантні місця із підвищеним окладом, який значно перевищував їх річний дохід у довоєнний період.

Суразькі надзвичайні повітові збори у червні 1915 р. дозволили запрошувати лікарів з окладом 200 руб. на місяць (фельдшерів - 50 руб.) до закінчення війни [30, с. 4]. Остерські надзвичайні повітові земські збори прийняли рішення терміново запросити на час епідемії лікарів і фельдшерів із підвищеним окладом на місця мобілізованих спеціалістів [18, с. 4-5].

У вересні 1915 р. Чернігівські надзвичайні повітові земські збори встановили підвищені оклади завідувачам лікувальних установ до 3 600 руб., діловодам - 1 200 руб., санітарним лікарям - 2 400 руб., писарям - по 480 руб. [32, с. 4-6]. Кролевецькі повітові земські збори у листопаді 1915 р. прийняли рішення про підвищення посадових окладів фельдшерського та середнього медичного персоналу на 20% [12, с. 5-6]. У червні 1917 р. Сосницькі надзвичайні повітові земські збори підвищили річну зарплатню лікаря від 3100 до 3950 руб., фельдшерки-акушерки та фельдшера - до 1700 руб., акушерки - до 1516 руб. [25, с. 4].

Але необхідно визнати, що кожне земство розподіляло кошти на власний розсуд і розглядало питання підвищення чи зменшення платні в залежності від ситуації. Так, на засіданні Чернігівських губернських земських зборів 7 лютого 1915 р. через перевантаження Чернігівської губернської земської лікарні збільшено кошторис на її утримання до 490 198,43 руб. та підвищені річні оклади 4-ох ординаторів лікувального закладу до 1,5 тис. руб. [7, с. 4-6]. Утім Стародубські повітові земські збори у жовтні 1915 р. зняли питання про підвищення заробітної плати фельдшерицям- акушеркам, незважаючи на те, що вони були більш кваліфіковані, ніж звичайні акушерки [26, с. 6].

У ситуації постійної епідемічної небезпеки земства почали страхувати життя та здоров' я медиків. На засіданні Чернігівських губернських земських зборів 7 лютого 1915 р. вирішено надавати одноразову допомогу сім'ям померлих від холери, висипного тифу, віспи та дизентерії (3 тис. руб. для сім'ї лікаря, 1 тис. руб. - сім'ї фельдшера, 500 руб. - сім'ї ротного фельдшера, сестри милосердя, санітара) [8, с. 4-6].

Протягом війни за старанне виконання своїх обов'язків земсько-медичний персонал отримував “наградные”. На Козелецьких повітових земських зборах у грудні 1915 р. представник від фельдшериць-акушерок Касаткіна виступила із пропозицією скасувати цю надбавку до посадового окладу. Проте збори визнали, що “наградные” не суперечать принципам земської служби, і тому санітарна рада й надалі буде рекомендувати тих, хто гідний отримати нагороду [10, с. 3].

Крім того, земства преміювали та матеріально підгримували медичних працівників. У жовтні 1915 р. Стародубські повітові земські збори винесли подяки та нагородили медиків за успішну боротьбу з епідеміями [27, с. 2]. Ніжинські повітові земські збори доручили управі нагородити золотими жетонами “за продолжительную и плодотворную службу” фельдшерів П. Васильєва, І. Петрова, А. Мінченка та винести подяку всім медичним працівникам Ніжинського повіту [14, с. 7]. Сосницькі чергові повітові збори у листопаді 1916 р. нагородили золотим жетоном за 40-річну службу земству фельдшера Колкаша та призначили йому пенсію у розмірі 180 руб. до річного окладу [23, с. 2-3].

Паралельно із фінансовою підтримкою медперсоналу 16 травня 1917 р. Чернігівські губернські земські збори запровадили постійну допомогу пам'яті Г. Т. Скринського в розмірі 1 200 руб. на лікування службовців Чернігівського губернського земства, які захворіли на туберкульоз, у всіх санаторіях Російської імперії [20, с. 3]. Борзенські повітові земські збори у вересні 1917 р. прийняли рішення про виплату сімействам лікарів та вчителів, які призвані на фронт і мали офіцерське звання, відповідну до лікарського (або вчительського) посадового окладу надбавку. Сімействам вчителів та фельдшерів, які не мали офіцерського чину, земство погодилось виплачувати зарплату повністю, але без надбавки [3, с. 5].

Таким чином, розглядаючи санітарну діяльність губернських та повітових земських зборів на Чернігівщині часів Першої світової війни, її не можна недооцінити. За період 1915-1917 рр. у 12 повітах Чернігівської губернії відбулося 30 земських зборів, де розглядатися різні питання протиепідемічної роботи. В умовах запровадження воєнного стану та за складної епідемічної ситуації земства Чернігівської губернії розв' язували кадрові проблеми, підвищували зарплатню медикам, надавали їх сім'ям матеріальну допомогу, знаходили кошти на будівництво санітарних приміщень та забезпечення лікувальних установ необхідним медичним устаткуванням. Звичайно, ця діяльність не була ідеальною, але значний практичний досвід, накопичений земствами в організації протиепідемічної роботи, не втратив своєї актуальності та продовжує слугувати гідним прикладом самовідданості в служінні своєму народові.

Список використаних джерел

1. Борзенское чрезвычайное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 22 (29 мая). - С. 3-4.

2. Борзенское очередное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 45 (4 ноября). - С. 3.

3. Борзенское уездное земское собрание // Черниговская земская газета. - 1917. - № 70 (12 сентября). - С. 5.

4. Из истории развития здравоохранения Черниговщины / [Гончаренко В. А., Груша А. Н., Петрик А. И. и др.]. - Чернигов : Десна, 1989. - 174 с.; Груша А. М., Дуля М. М. З історії медицини Чернігівщини / А. М. Груша, М. М. Дуля. - Чернігів : Деснянська правда, 1999. - 280 с.; Груша А. М., Пасталиця С. В., Дуля М. М. Розвиток медицини та фармації на Чернігівщині / А. М. Груша, С. В. Пасталиця, М. М. Дуля. - Чернігів : Деснянська правда, 2003. - 48 с.

5. Замдорг Л. Я. Основные этапы борьбы с туберкулёзом на Черниговщине / Л. Я. Замдорг // Опыт борьбы с туберкулёзом в Черниговской области. Тезисы докладов областной научнопрактической конференции, сентябрь 1967 г. - Чернигов, 1967. - С. 9-12; Рябко Д. В., Колесников Н. В. К истории развития сани- тарно-противоэпидемической организации на Черниговщине / Д. В. Рябко, Н. В. Колесников // Опыт борьбы с туберкулёзом в Черниговской области. Тезисы докладов областной научнопрактической конференции, сентябрь 1967 г. - Чернигов, 1967. - С. 12-14.

6. Земская и городская хроника Черниговской губернии // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 29 (17 июля). - С. 4.

7. Киселевич О. Я. Черниговское очередное губернское земское собрание / О. Я. Киселевич // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 7 (12 февраля). - С. 5-9.

8. Киселевич О. Я. Черниговское очередное губернское земское собрание / О. Я. Киселевич // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 8 (19 февраля). - С. 3-6.

9. Киселевич О. Я. Черниговское очередное губернское земское собрание / О. Я. Киселевич // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 9 (26 февраля). - С. 3-5.

10. Козелецкое уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 50 (11 декабря). - С. 3.

11. Кролевецкое чрезвычайное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 4 (28 января). - С. 5-6.

12. Кролевецкое земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 45 (6 ноября). - С. 5-6.

13. Нежинское земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 37 (11 сентября). - С. 6.

14. Нежинское земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 51 (18 декабря). - С. 7.

15. Новгород-Северскоеуездное земское собрание

// Черниговская земская неделя. - 1915. - № 2 (9 января). - С. 3-4.

16. Новозыбковское очередное уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 1 (2 января). - С. 3-4.

17. Остерское чрезвычайное уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 16 (17 апреля). - С. 5.

18. Остерское чрезвычайное уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 25 (19 июня). - С. 4-5.

19. Остерское земское собрание (окончание) // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 49 (4 декабря). - С. 6.

20. Пособие туберкулёзным на лечение // Черниговская земская газета. - 1917. - № 64 (22 августа). - С. 3.

21. Рогоза О. М. Діяльність земств України по створенню і розвитку системи охорони здоров'я (1864-1917 рр.) : автореф. дис. ... канд. іст. наук : спец. 07.00.01 “Історія України” / О. М. Рогоза. - Харків, 2002. - 17 с.; Рубан Н. М. Розвиток земської медицини в Україні (1865-1914 рр.) : автореф. дис. . канд. іст. наук : спец. 07.00.01 “Історія України” / Н. М. Рубан. - Донецьк, 2004. - 20 с.; Мірошниченко Д. А. Земська медицина на терені України в другій половині XIX - на початку XX ст.: формування профілактичного напряму : автореф. дис. ... канд. іст. наук : спец. 07.00.01 “Історія України” / Д. А. Мірошниченко. - Переяслав-Хмельницький, 2012. - 23 с.

22. Сосницкое чрезвычайное уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 31 (31 июля). - С. 5-6.

23. Сосницкое очередное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 48 (25 ноября). - С. 2-3.

24. Сосницкоеочередноеуездное земскоесобрание

// Черниговская земская газета. - 1917. - № 1 (3 января). - С. 3-4.

25. Сосницкое чрезвычайное уездное земское собрание // Черниговская земская газета. - 1917. - № 51 (7 июля). - С. 4.

26. Стародубское уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 42 (16 октября). - С. 6.

27. Стародубское уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 43 (23 октября). - С. 2.

28. Стародубское экстренное уездное земское собрание // Черниговская земская газета. - 1917. - № 7 (24 января). - С. 3.

29. Суражское очередное уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 6 (6 февраля). - С. 3-4.

30. Суражское чрезвычайное уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 25 (19 июня). - С. 4.

31. Черниговское чрезвычайное уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 21 (22 мая). - С. 5.

32. Черниговское чрезвычайное губернское земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1915. - № 36 (4 сентября). - С. 4-6.

33. Черниговское чрезвычайное уездное земское собрание // Черниговская земская неделя. - 1916. - № 5 (29 января). -С. 4-5.

References

1. Borzenskoe chrezvychaynoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 22 (29 mya). - S. 3-4.

2. Borzenskoe ocherednoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1916. - № 45 (4 noyabrya). - S. 3.

3. Borzenskoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya hazeta. - 1917. - № 70 (12 sentyabrya). - S. 5.

4. Yz ystoryy razvityya zdravoohranenyya Chernihovshchyny / [Honcharenko V. A., Hrusha A. N., Petryk A. Y. y dr.]. - Chernihov : Desna, 1989. - 174 s.; Hrusha A. M., Dulya M. M. Z istoriyi medytsyny Chernihivshchyny / A. M. Hrusha, M. M. Dulya. - Chernihiv : Desnyans'ka pravda, 1999. - 280 s.; Hrusha A. M., Pastalytsya S. V., Dulya M. M. Rozvytok medytsyny ta farmatsiyi na Chernihivshchyni / A. M. Hrusha, S. V. Pastalytsya, M. M. Dulya. - Chernihiv : Desnyans'ka pravda, 2003. - 48 s.

5. Zamdorg L. Ya. Osnovnye etapy borby s tuberkulozom na Chernigovshchine / L. Ya. Zamdorg // Opyt borby s tuberkulezom v Chernigovskoyoblasti.Tezisydokladovoblastnoynauchno-prakticheskoy konferentsii, sentyabr 1967 g. - Chernigov, 1967. - S. 9-12; Ryabko D. V., Kolesnikov N. V. K istorii razvitiya sanitarno- protivoepidemicheskoy organizatsii na Chernigovshchine / D. V. Ryabko, N. V. Kolesnikov // Opyt borby s tuberkulesom Chernigovskoyoblsti.Tezisydokladovoblastnoynauchno-practicheskoy konferencii, sentyabr 1967 g. - Chernigov, 1967. - S. 12-14.

6. Zemskya y horodskya xronika Chernihovskoy hubernyy // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 29 (17 yyulya). - S. 4.

7. Kiselevich O. Ya. Chernihovskoe ocherednoe hubernskoe zem- skoe sobranya / O. Ya. Kiselevich // Chernihovskya zemskya nedelya. 1916. - № 7 (12 fevralya). - S. 5-9.

8. Kiselevich O. Ya. Chernihovskoe ocherednoe zemskoe so- branya / O. Ya. Kiselevich // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1916. - № 8 (19 fevralya). - S. 3-6.

9. Kiselevich O. Ya. Chernihovskoe ocherednoe hubernskoe zem- skoe sobranya / O. Ya. Kiselevich // Chernihovskya zemskya nedelya.

- 1916. - № 9 (26 fevralya). - S. 3-5.

10. Kozeletskoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 50 (11 dekabrya). - S. 3.

11. Krolevetskoe chrezvychaynoezemskoesobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 4 (28 yanvarya). - S. 5-6.

12. Krolevetskoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 45 (6 noyabrya). - S. 5-6.

13. Nezhynskoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 37 (11 sentyabrya). - S. 6.

14. Nezhynskoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 51 (18 dekabrya). - S. 7.

15. Novhorod-Severskoe uezdnoe zemskoesobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 2 (9 yanvarya). - S. 3-4.

16. Novozybkovskoe ocherednoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 1 (2 yanvarya). - S. 3-4.

17. Osterskoe chrezvychaynoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 16 (17 aprelya). - S. 5.

18. Osterskoe chrezvychaynoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 25 (19 yyunya). - S. 4-5.

19. Osterskoe zemskoe sobranya (okonchanya) // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 49 (4 dekabrya). - S. 6.

20. Posobya tuberkuleznym na lechenya // Chernihovskya zem- skya hazeta. - 1917. - № 64 (22 avhusta). - S. 3.

21. Rohoza O. M. Dyyal'nist' zemstv Ukrayiny po stvorennyu y rozvytku systemy oxorony zdorovya (1864-1917 rr.) : avtoref. dys. ... kand. yst. nauk : spets. 07.00.01 “Ystoryya Ukrayiny” / O. M. Rohoza.

- Kharkyv, 2002. - 17 s.; Ruban N. M. Rozvytok zems'koyi medytsyny v Ukrayny (1865-1914 rr.) : avtoref. dys. ... kand. yst. nauk : spets. 07.00.01 “Ystoryya Ukrayiny” / N. M. Ruban. - Donets'k, 2004. - 20 s.; Miroshnychenko D. A. Zemska medytsyna na tereni Ukrayiny v druhiy polovyni XIX - na pochatku XX st.: formuvannya profilaktychnoho napryamu : avtoref. dys. . kand. ist. nayk : spets. 07.00.01 “Istoriya Ukrayiny” / D. A. Miroshnychenko. - Pereyaslav- Hmelnytskyi, 2012. - 23 s.

22. Sosnytskoe chrezvychaynoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 31 (31 yyulya). - S. 5-6.

23. Sosnytskoe ocherednoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1916. - № 48 (25 noyabrya). - S. 2-3.

24. Sosnytskoe ocherednoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya hazeta. - 1917. - № 1 (3 yanvarya). - S. 3-4.

25. Sosnytskoe chrezvychaynoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya hazeta. - 1917. - № 51 (7 yyulya). - S. 4.

26. Starodubskoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 42 (16 oktyabrya). - S. 6.

27. Starodubskoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 43 (23 oktyabrya). - S. 2.

28. Starodubskoe ekstrennoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya hazeta. - 1917. - № 7 (24 yanvarya). - S. 3.

29. Surazhskoe ocherednoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 6 (6 fevralya). - S. 3-4.

30. Surazhskoe chrezvychaynoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 25 (19 yyunya). - S. 4.

31. Chernihovskoe chrezvychaynoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 21 (22 mya). - S. 5.

32. Chernihovskoe chrezvychaynoe hubernskoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1915. - № 36 (4 sentyabrya). - S. 4-6.

33. Chernihovskoe chrezvychaynoe uezdnoe zemskoe sobranya // Chernihovskya zemskya nedelya. - 1916. - № 5 (29 yanvarya). -S.4-5. Размещено на Allbest.ru