Коли ж виникли курені та паланки на Запорозькій Січі
Аналіз генезису та еволюції організаційної структури першої Запорозької Січі. Запровадження Б. Хмельницьким слова "курінь" для визначення козацького підрозділу. Трансформація організаційної структури Базавлуцької Січі в структуру Війська Запорозького.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.03.2019 |
| Размер файла | 58,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Польський сейм, засідання якого відбулося в грудні 1651 - січні 1652 р., відмовився затвердити Білоцерківський договір. Це розв'язало руки Б. Хмельницькому, адже цей крок сейму був рівноцінний денонсації самого договору. Щоб хоч якось стабілізувати обстановку, Ян Казимир видав 10 березня 1652 р. королівський універсал про підтвердження Білоцерківського договору [5, с. 636, 637], але це вже не змінило ситуації. Розформування козацьких полків у Брацлавському і Чернігівському воєводствах було припинене і розпочалася підготовка до війни з Польщею за відновлення умов Зборівського договору. Вже в другій половині травня 1652 р. Б. Хмельницький вирушив на чолі війська в район Батога (тепер с. Четвертинівка Ладижинського району Вінницької області), де поляками будувався укріплений табір і здійснювалося зосередження в ньому польського війська. Тут 1-2 червня 1652 р. відбулася Батозька битва між польською та українською арміями, внаслідок якої польське 20-тисячне військо було не тільки розгромлене, а й повністю знищене разом з великим коронним гетьманом М. Калиновським [14,с. 149,150; 15, с. 274-282].
Дипломатичні переговори з польським урядом про відновлення умов Зборівського договору не дали позитивних наслідків, бо польська сторона затято наполягала на прийнятті умов Білоцерківського договору. За таких обставин Б. Хмельницький вимушений був шукати, замість польського короля, нового сюзерена для Війська Запорозького [14, с. 152, 155, 156].
Оскільки Б. Хмельницький основну ставку у виборі сюзерена зробив на російського царя, то це вело до розриву дружніх і дипломатичних відносин з Кримським ханством і Туреччиною. Тобто, проблема зовнішньої і внутрішньої безпеки держави, пов'язана із Запорожжям, ще більше ускладнювалася і ставала актуальною. Ситуація вимагала негайно вжити рішучих заходів. По-перше, треба було утворити прикордонні форпости на Запорожжі на умовних кордонах із сусідами. По-друге, зняти напругу в суспільстві, викликану тим, що частина козаків - учасників війни - не потрапила до 40-тисячного реєстру за Зборівським договором. По-третє, вирішити питання всебічного контролю над Запорожжям.
Цілком закономірно вважати, що для вирішення вищевказаних проблем необхідно було використати досвід Базавлуцької Січі, яка утримувала під своїм контролем і Низ Дніпра, і волость. Відродження Січі дозволило б вирішити питання прикордонної оборони та контролю над Запорожжям, а головне - дало б можливість застосувати без обмежень січовий реєстр для включення до нього тих козаків, які не потрапили до 40-тисячного реєстру, і в такий спосіб зняти з порядку денного це болюче питання.
Існують деякі факти, які свідчать, що Б. Хмельницький здійснив у 1652 р. відродження Запорозької Січі [16, с. 279-332]. Зокрема, відомо, що першим кошовим отаманом Січі, згаданим у джерелах, був Лутай, який побудував Запорозьку (Чортомлицьку) Січ у 1652 р. [18, с. 110]. Письмове ж звернення Б. Хмельницького до кошового отамана цієї ж Січі зафіксоване за травень - червень 1654 р. [4, с. 661]. Нагадаємо, що посади кошового отамана всієї Січі у структурі попередньої Запорозької (Базавлуцької) Січі не існувало, оскільки її очолював гетьман Війська Запорозького, якому підпорядковувалося вісім кошових острівних січей-форпостів, а також вісім територіальних кошів на волості.
Уже зазначалося, що організаційна структура Базавлуцької Запорозької Січі в історії українського козацтва є вершиною досконалості. Тому досвід організаційної структури цієї Січі Б. Хмельницький використав для побудови своєї держави, а також для відродження Чортомлицької Запорозької Січі. Іншими словами, Б. Хмельницький трансформував організаційну структуру Базавлуцької Січі із врахуванням нових умов в організаційну структуру своєї держави - Війська Запорозького, а також в організаційну структуру відроджуваної ним Чортомлицької Січі.
Про те, які нововведення зробив Б. Хмельницький в організаційній структурі Базавлуцької Січі під час відродження Січі на Низу Дніпра, може свідчити організаційна структура Підпільненської (Нової) Січі, яка була спадкоємницею Чортомлицької Січі, а також скупі повідомлення джерел. Це такі нововведення:
- замість восьми кошів, що мала Базавлуцька Запорозька Січ, він на Низу Дніпра, над р. Скарбною, між впадінням у неї річок Чортомлик і Прогній, розташував лише один її Кіш і поділив його на чотири періїПерія (діалектне слово) - ряд будинків, розташованих один поруч з одним, один за одним [13, с. 591]. (по десять дворищ у кожній), а кожну перію поділив навпіл і отримав вісім дворищ. У такий спосіб віддав данину традиції - поділу Січі на вісім кошів;
- в організаційній структурі коша скасував інститут сотників, тобто кіш поділив не на сотні, а на курені, а останні - на десятки;
- кіш очолив, замість «кошового», «кошовий отаман», замість «сотника» - «курінний отаман», а десятку - «десятник» («отаман»);
- скасував коші січей-форпостів на островах Великого Лугу, які були структурними підрозділами Базавлуцької Запорозької Січі, а після її знищення (у 1638 р.) були перетворені на січі реєстрових полків. Замість них утворив п'ять форпостів-паланок (Самарська,
Кодацька, Кальміуська, Інгулецька та Бугогардівська) з винесеними від них постами. Паланкам підпорядкував острови, перевози та промисли і доручив виконання прикордонної, міліційної та комендантської служб на Запорожжі. Кожну паланку очолив полковник, який підпорядковувався кошовому отаману і якому були надані широкі повноваження з питань прикордонної служби, захисту угідь Дикого Поля, а також комендантської та міліційної служб на Запорожжі;
- похідний полк Січі з 500 козаків поділив на 50 десяток, скасувавши посаду сотника. Посаду одного з двох полкових осавулів замінив на посаду полкового писаря;
- перетворив військові формування Січі на прикордонне військо з виконанням своїх обов'язків у паланках та біля Коша. Для цього у складі Коша сформував 40Два курені були втрачені на зламі XVII - XVIII ст. куренів загальною чисельністю не менше 20 тис. козаків (тобто у кожному курені близько 500 осіб);
- установив свій сюзеренітет над кошовим отаманом, виділяв кошти на утримання Січі, а також забезпечував її порохом, свинцем та провіантом;
- із урахуванням традицій східного лицарства впровадив уніформу для січового товариства, яка відрізняла це прикордонне військо за зовнішнім виглядом від козаків регулярної армії Б. Хмельницького, одягненої в європейську уніформу. Загальний вигляд уніформи для запорозького козацтва, впровадженої Б. Хмельницьким, зберігся до наших часів.
Підсумовуючи, зазначимо, що, по-перше, сформоване прикордонне військо Чортомлицької Запорозької Січі Б. Хмельницький вперше в історії Запорозької Січі поділив на 40 структурних адміністративно-господарських підрозділів - куренів, - які поділялися на десятки, скасувавши посаду сотника. Бойовий склад куренів (у межах 500 козаків) постійно перебував в Коші Січі, удосконалюючи свою бойову майстерність під керівництвом похідних полковників, похідних полкових осавулів і писарів, які були золотим резервом Січі в статусі «старшини без посад». На базі куреня (куренів) формувався похідний полк у складі 500 козаків, поділений на 50 десяток, який очолював похідний полковник, маючи в полковій ланці осавула та писаря. Дослідження показали, що усі 40 куренів були сформовані одночасно, а після втрати двох куренів на зламі XVII-XVIII ст. кількість куренів (38) була недоторканою в історії Підпільненської (Нової) Запорозької Січі. Винятком є Чорноморське (Кубанське) військо, в якому було додано два куреня: Березанський і Катеринінський.
По-друге, вперше в історії Запорозької Січі паланки як прикордонні форпости були утворені в 1652 р. у відродженій Б. Хмельницьким Чортомлицькій Запорозькій Січі. їх було п'ять: Кодацька - форпост Новий Кодак (зараз один із міських правобережних районів м. Дніпропетровськ) із прикордонними постами на р. Тясмин (біля Крилова) та на Микитиному Розі; Самарська - городок «Самарь з перевозом» (сучасне селище Шевченкове, в межах лівобережної частини м. Дніпропетровськ)Співробітниками науково-дослідної лабораторії археології та історії Придніпров'я ДНУ ім. Олеся Гончара шляхом археологічних досліджень цієї місцевості протягом 2001-2008 рр. виявлено місцеположення, історію виникнення та функціонування козацького городка Самарь та російської Новобогородицької фортеці [8, с. 591]. Козацький городок Самарь виник у другій половини XVI ст., згадується в грамоті короля Стефана Баторія за 1576 р.; з 1585 р. отримав самоназву січі-форпосту Миргородських козаків. У 1590 р. Самарська Січ своїм кошем (разом з іншими сімома кошами острівних січей) увійшла до складу першої Запорозької (Базавлуцької) Січі (1590-1638 рр. ), а з 1652 р. отримала статус паланки Чортомлицької Запорозької Січі. У 1688 р. на місці Самарської паланки, тобто на території її городка російська влада, готуючись до війни з Туреччиною, побудувала Новобогородицьку фортецю. Паланочне містечко опинилося всередині фортеці. У зв'язку із цим козаки вимушені були залишити цю місцевість, утворивши три козацькі слободи: Підгороднє, Спаське [17, с. 519, 535], а також Самарчик [8, с. 9], або Новоселицю (сучасний Новомосковськ з 1786 р.). Куди був перенесений центр Самарської паланки невідомо. Можливо в Новоселицю (потрібні археологічні дослідження). Водночас зазначимо, що в останній Запорозькій Підпільненській (Новій) Січі (1734-1775 рр.) Новоселиця або Самарчик був центром Самарської паланки. із прикордонними постами на р. Ворскла, біля Переволочної, та на р. Бахмут; Інгульська - форпост при впадінні р. Інгулець у Дніпро (район сучасного м. Херсон) із прикордонним постом навпроти м. Очаків; Бугогардівська - форпост при впадінні р. Синюха в Південний Буг (район сучасного м. Первомайськ Миколаївської обл.); Кальміуська - форпост при впадінні р. Кальміус в Азовське море (район сучасного м. Маріуполь). Ще раз нагадаємо, що паланки Чортомлицької Запорозької Січі (1652-1709 рр.) були прикордонними форпостами.
У Підпільненській (Новій) Запорозькій Січі (1734-1775 рр.), яка була поновлена в 1734 р. після повернення січового товариства з вимушеної еміграції (1709-1734 рр.) на Запорожжя, паланки були перетворені на територіальні військово-адміністративні одиниці Вольностей Війська Запорозького з галузевою спеціалізацією (рибна, соляна, торговельна і т. ін.). Це було викликано тим, що, по-перше, внаслідок розподілу території Дикого Поля між Росією і Туреччиною (початок XVIII ст.) припинив своє існування Великий Кордон як військова система, тобто з нього зник воєнний промисел. По-друге, за цих умов Запорозька Січ вимушена була перевести свою економіку на господарські рейки, в т. ч. й перейти на землеробство. По-третє, на Січі була введена приватна власність на землю. Розпочалася активна колонізація Вольностей Війська Запорозького, з'явилися слободи й містечка, в яких мешкали не тільки січовики, а й переселенці з волості, які мали статус «підлеглих війську», або «посполитих». Населення Самарської паланки настільки кількісно зросло, що з неї у 1768 р. виокремилися дві паланки: Протовчанська та Орільська. Для захисту соляного промислу на Кінбурнському півострові у 1735 р. була утворена Прогноївська паланка. Отже, в останні роки свого існування Підпільненська (Нова) Запорозька Січ складалася із восьми територіальних паланок і 38 куренів [19, с. 128].
На завершення зазначимо, запропонована Б. Хмельницьким метафора «курінь» до адміністративно-господарчого козацького підрозділу в будові своєї держави «Війську Запорозькому» та в структурі відродженої ним за власним проектом Чортомлицької Запорозької Січі, поступово трансформувалася до наших часів - у назву бойового козацького підрозділу, а метафора «паланка» від форпостуфортеці - в назву структурного козацького підрозділу. На нашу думку, початок трансформації куреня в бойовий підрозділ показав ГулакАртемовський у своїй опері «Запорожець за Дунаєм». Там є епізод, в якому головний герой - Іван Карась - розповідає, що в критичний момент бою для турецької армії (козаки Задунайської Січі перебували на службі у Туреччини протягом 1775-1828 рр.) його Шкуринський курінь атакував ворога і врятував царевича - майбутнього султана, який на знак вдячності подарував курінному отаману (І. Карасю) свій кинджал. Велике поширення куреня як бойової одиниці козацтва набрало під час громадянської війни 1918-1922 рр., а також у наші дні - до утворень українського козацтва на громадських засадах.
Бібліографічні посилання
1. Василенко Н. П. Очерки по истории Западной Руси и Украины / Н. П. Василенко. К., 1916.
2. Возгрин В. Е. Исторические судьбы крымских татар / В. Е. Возгрин. М., 1992.
3. Грушевський М. С. Історія України-Руси: в 11 т. / М. С. Грушевський. К., 1995. Т. 7.
4. Документи Богдана Хмельницького 1648-1657 рр. / упоряд. І. Крип'якевич, І. Бутич. К., 1961.
5. Документы об освободительной войне украинского народа 1648-1654 гг. / А. З. Барабой, И. Л. Бутич, А. Н. Катренко, Е. С. Компан. К., 1965.
6. Історія України в документах і матеріалах / М. Н. Петровський. К., 1946. Т. 1.
7. Качмарчик Я. Гетьман Богдан Хмельницький / Я. Качмарик. Перемишль; Львів, 1996. С. 219-221.
8. Перлини козацького присамар'я: містечко Самарь та Богородицька фортеця. Тематичний збірник. Д., 2008.
9. Рябінін-Скляревський О. О. Запорозькі заколоти та керуюча верства Коша XVIII століття / О. О. Рябінін-Скляревський // Малинова Г. Л. А. А. РябининСкляревский: материалы к биографии / Г. Л. Малинова, И. В. Сапожников. О. ; К., 2000.
10. Скальковський А. О. Історія Нової Січі, або останнього Коша Запорозького /А. О. Скальковський. Д., 1994.
11. Слабченко М. Соціально-правова організація Січі Запорозької / М. Слабченко // Пр. комісії для виучування історії західно-руського та вкраїнського права. К., 1927. Вип. 3.
12. Слабченко М. Паланкова організація Запорозьких Вольностів / М. Слабченко // Козирєв В. К. Матеріали до історії адміністративного устрою південної України (друга половина XVIII - перша половина XIX ст.) / В. К. Козирєв. Запоріжжя, 1999.
13. Словник синонімів української мови: в 2 т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. К., 2000. Т. 2.
14. Смолій В. А. Богдан Хмельницький: Хроніка життя та діяльності / В. А. Смолій, В. С. Степанков. К., 1994.
15. Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII ст. / І. С. Стороженко. Д., 1996. Кн. І: Воєнні дії 1648-1652 рр.
16. Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і Запорозька Січ кінця XVI - середини XVII ст. / І. С. Стороженко. Дніпродзержинськ, 2007. Кн. ІІ.
17. Феодосій (Макаревський). Матеріали для історико-статистичного опису Катеринославської єпархії: Церкви та приходи минулого XVIII століття / Феодосій (Макаревський). Д., 2000.
18. Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків: у 3 т. / Д. І. Яворницький. К., 1990. Т. 1.
19. Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків: у 3 т. / Д. І. Яворницький. Л., 1990. Т. 1.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Становлення та розвиток політико-правової сфери Запорізької Січі, її особливості та основні риси. Система адміністративного устрою та козацького судочинства у XVI ст., її функції та компетенція. Судоустрій Війська Запорізького на межі XVII-XVIII ст.
реферат [17,6 K], добавлен 25.04.2009Життя Петра Івановича Калнишевського та його діяльність - дзеркальне відображення історії Запорізької Січі, її успіхів, труднощів та протиріч. Зовсім не випадкові трагічні долі останнього кошового і самої Січі.
реферат [129,7 K], добавлен 03.06.2004Передумови виникнення Запорізької Січі. Особливості військово-політичного та адміністративного устрою Запорізької Січі. Зруйнування Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі у формуванні політично-державницької свідомості українців.
реферат [20,5 K], добавлен 19.03.2007Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі, їх структура влади та управління. Військовий і територіальний устрій Запорозьких Вольностей. Військові служителі, похідна і паланкова старшина. Особливості "козацького" права та козацької державності.
контрольная работа [41,1 K], добавлен 31.12.2008Історія створення та існування Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі для історії українського народу. Соціальний устрій Війська Запорозького його характеристика та значення. Верховна влада військової ради та адміністративно-судовий апарат.
реферат [13,1 K], добавлен 10.01.2009Історія та основні етапи становлення та розвитку Запорізької Січі, її військове призначення та структура, місце в історії України XVI–XVIII ст. Особливості адміністративного та політичного устрою Запорізької Січі, важливі посади війська, їх ієрархія.
реферат [22,6 K], добавлен 28.03.2010Поява козаків та початок нової доби в історії українського війська. Походження слова "козак". Розвиток козаччини та поява запорізького війська. Д. Вишневецький - засновник Запорізької січі. Реєстрові козаки на державній службі. Перші війни з козаками.
реферат [31,3 K], добавлен 22.12.2010Історія архівної справи в Україні як складова і невід’ємна частина української історії. Знайомство з процесом становлення і розвитку архівної галузі. Характеристика особливостей архівів Коша Нової Запорозької Січі. Аналіз функцій монастирських архівів.
контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.05.2019Запорозьке козацтво - складне соціальне явище, визнане феноменом світової історії. Завдяки козацтву Запорозької Січі український народ вижив духовно, розвинувся як великий слов’янський народ, один з найбільших у Європі.
контрольная работа [13,4 K], добавлен 13.01.2006Виникнення козацтва. Заснування Запорозької Січі, її устрій. Реєстрові та нереєстрові козаки. Петро Конашевич–Сагайдачний. Українське козацтво в боротьбі проти турків і татар. Козацькі повстання XVI–XVIIст. Значення Січі в історії України.
контрольная работа [46,2 K], добавлен 02.11.2007Визначення часу та основні чинники появи козацтва як соціального феномена нашої історії, прагнення людей до духовної свободи. Заснування Запорізької Січі, створення реєстрового козацького війська. Боротьба козацтва проти татарсько-турецької агресії.
реферат [29,8 K], добавлен 11.04.2010Заходи російської влади для цілковитого знищення місцевого військового, адміністративного і судового апарату в Україні. Передумови зруйнування Запорізької Січі, причини ліквідації. Наслідки зрууйнування Запорізької Січі, початок кріпацтва на України.
реферат [23,8 K], добавлен 29.11.2009Процес ліквідації Запорізької Січі Катериною ІІ. Створення та наслідки Задунайської Січі. Кучук-Кайнарджівський договір 1774 р. та втрата Туреччиною Криму. Чорноморське та Азовське Козацьке військо. Бузькі козацькі полки. Переселення козаків на Кубань.
реферат [30,8 K], добавлен 10.06.2010Ліквідація Запорізької Січі Петром І та надалі Екатериною ІІ: передумови і наслідки. Запоріжжя під контролем Росії в І половині XVIII ст. Створення Нової Січі за Дунаєм. Роль запорізького козацтва в історії українського народу та його державності.
реферат [36,6 K], добавлен 11.12.2015Виникнення Запорозької Січі, реєстрового козацтва як основних етапів еволюції козацької верстви. Соціальне обличчя козацтва, його чисельність, особовий та етнічний склад. Боротьба українського козацтва з чужоземними загарбниками. Витоки козацького права.
курсовая работа [57,1 K], добавлен 01.12.2012Сутність, особливості та основні джерела права Запорізької Січі. Основні ознаки звичаю, як основного джерела релігійно-традиційної правової системи козацтва та Запорізької Січі. Сучасні дослідники, котрі займаються дослідженням окресленої проблематики.
реферат [20,9 K], добавлен 12.06.2010Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі. Її уряд, адміністрація, адміністративний поділ території, зовнішньополітичні зв'язки, ознаки державності. Оформлення козацтва як окремого стану феодального суспільства, утворення козацького реєстру.
презентация [19,1 M], добавлен 13.02.2014Передумови виникнення українського козацтва. Думка М.Грушевського й інших істориків щодо походження і розвитку козацтва. Розвиток Січі, соціальні та економічні проблеми. Особливості адміністративного устрою і судочинства на Запорізькій Січі.
курсовая работа [52,4 K], добавлен 11.10.2007Основні соціально-економічні причини виникнення та розвитку запорізького козацтва, особливості відносин даного угрупування з владою на різних етапах існування. Форми і характер землеволодіння доби Запорізької Січі. Економічний розвиток Запорізької Січі.
реферат [32,3 K], добавлен 20.10.2010Виникнення та розвиток Січі. Основні звичаї Запорізької громади. Відображення образа козака, його внутрішнього духовного світу, прагнення до волі, боротьби з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська у прислів’ях і приказках.
реферат [26,2 K], добавлен 24.11.2013
