Узагальнена типологія традиційного комплексу вбрання українців Східного Поділля ХІХ – початку ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Узагальнена типологія традиційного комплексу вбрання українців Східного Поділля ХІХ - початку ХХ століття

Л.А. Іваневич



Анотації

У процесі ґрунтовного аналізу наукових та краєзнавчих праць, статей, а також музейних фондових колекцій народної ноші у статті висвітлюється проблема формування класифікації традиційного комплексу вбрання українців історико-етнографічного регіону Поділля ХІХ - початку ХХ ст. Вперше робиться спроба створення узагальненої типології народного костюма українців безпосередньо східноподільської локальної зони.

Ключові слова: традиційний комплекс вбрання, українці Поділля, східноподільська локальна зона, узагальнена типологія, народний костюм, музейні колекції, натільний, поясний, плечовий і верхній одяг, головні убори, взуття, прикраси, пояси, доповнення до одягу.

Иваневыч Л.А. ОБОБЩЁННАЯ ТИПОЛОГИЯ ТРАДИЦИОННОГО КОМПЛЕКСА ОДЕЖДЫ УКРАИНЦЕВ ВОСТОЧНОГО ПОДОЛЬЯ ХІХ - НАЧАЛА ХХ ВЕКА

В процессе основательного анализа научных и краеведческих работ, статей, а также музейных фондовых коллекций народной одежды в статье раскрывается проблема формирования классификации традиционного комплекса одежды украинцев историко-этнографического региона Подолья Х 1Х - начала ХХ века. Впервые сделана попытка создания обобщённой типологии народного костюма украинцев непосредственно восточноподольской локальной зоны.

Ключевые слова: традиционный комплекс одежды, украинцы Подолья, восточноподольская локальная зона, обобщённая типология, народный костюм, музейные коллекции, нательная, поясная, плечевая и верхняя одежда, головные уборы, обувь, украшения, пояса, дополнения к одежде.

Ivanevuhc L.A. THE GENERAL CLASSIFICATION OF THE TRADITIONAL COMPLEX OF UKRAINIAN CLOTHES FROM THE EASTERN PODILLYA OF THE ХЇХ - THE BEGINNING OF THE ХХ CENTURY

1n the process of sound analysis of scientific works and studies of local lore, articles and museum fund collections of national clothes the problem offorming the classification of traditional complex attire of Ukrainians in the historical and ethnographical region of Podillya in the XIX - at the beginning of the ХХ century is shown in the article. For the first time an attempt of creation a general classification of national costume of the Ukrainians of East Podillya local zone is made. вбрання етнографічний костюм

Keywords: traditional complex attire, Ukrainians of Podillya, East Podillyan local zone, classification, national costume, museum collections, body, belt, upper and shoulder clothes, headwear, shoes, adornment, belts, addition to the clothes.



Високий рівень розвитку традиційних ремесел у селах історико-етнографічного регіону Поділля вплинув на виникнення надзвичайно великого різноманіття народних комплексів убрання українців усіх локальних зон цього мальовничого краю. Причому і буденні, й святкові та обрядові (передусім весільні) строї подолян різняться серед національної ноші українців інших регіонів своїм оригінальним декором та вишуканістю усіх доповнюючих деталей, які утворюють цілісну і довершену композицію костюма й підкреслюють його гармонійну єдність.

Однак актуальний на сьогодні процес дослідження особливостей комплексів одіжі усіх етнографічних районів України, в тому числі й Поділля та його субрегіонів зокрема, насамперед тісно пов'язаний із формуванням загальної класифікації народного вбрання. Тому саме питанню створення узагальненої типології традиційного строю українців східноподільської локальної зони присвячуємо нашу статтю у рамках дисертаційної роботи.

Насамперед, враховуючи аналіз існуючих концепцій щодо сучасних історико- географічних та історико-етнографічних меж Поділля, яке не складало і досі не складає єдиної територіальної одиниці, та історію виокремлення території краю, спробуємо визначити обриси його східного субрегіону. Етнографічні кордони Східного Поділля окреслимо по річках: на півдні - Дністер, на сході - Ятрань, на північному сході - Ягорлик, Кодима і Синюха, на півночі - Случ. Виходячи з цього, до складу східноподільської локальної зони включимо наступні райони таких областей: Вінницької (усі); Житомирської - Бердичівський і Любарський; Кіровоградської - Гайворонський, Голованівський та Ульяновський; Одеської - Балтський, Кодимський та Савранський; Миколаївської - Кривоозерський та Черкаської - Христинівський район. З огляду на локальні відмінності комплексів традиційного вбрання подолян Вінниччини та центрально- південних районів Хмельниччини вважаємо за необхідне зонально відокремлювати Східне Поділля від Центрального.

Історіографія досліджуваної проблеми охоплює праці видатних науковців і етнографів, а саме: П. Чубинського (1877) [34], Х. Вовка (1928) [7], В. Білецької (1929) [2], О. Воропая (1966) [8], І. Спаського (1970) [23], К. Матейко (1977) [17], Л. Бурачинської (1992) [4], Г. Стельмащук (2013) [24], Т. Кара-Васильєвої (1994) [13], К. Матейко (1996) [18], Т. Ніколаєвої (1994, 1996, 2005) [20], М. Білан і Г. Стельмащук (2000) [1], Л. Булгакової-Ситник (2005) [3], З. Васіної (2006) [5], Є. Причепія і Т. Причепій (2007) [6], О. Федорчук (2007) [25], О. Косміної (2008) [15] та Г. Врочинської (2008) [9]. Велике значення для формування класифікації народного строю східних подолян мають праці місцевих дослідників: В. Косаківського (2003, 2013) [14], Л. Пономар (2003) [21], Т. Гончарук (2005) [11], Л. Дяк (2005) [12], Т. Марченко (2005) [16], Л. Гальчевської (2008) [10] і Г. Медведчук (2010) [19].

Тому на основі аналізу створених класифікацій та опрацьованих власноруч фондових колекцій традиційного вбрання Національного музею українського декоративного мистецтва України (м. Київ) [29], Українського центру народної культури "Музей Івана Гончара" (м. Київ) [33], Вінницького обласного [27], Бершадського [26], Оратівського [30], Тиврівського [31] та Тульчинського [32] районних краєзнавчих музеїв, навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського [28] і приватної колекції одягу В. Косаківського (Вінниччина) [22] ми здійснимо спробу вперше сформувати класифікацію народної ноші українців Східного Поділля. Зауважимо, що при складанні узагальненої типології ми зазначали про статеву, вузько локальну та локальну приналежність певних складових комплексу одіжі за наявності таких даних. В інших випадках мається на увазі поширення назв одягу на території переважно всього Поділля та їх статеву ідентифікацію.

За головною ознакою саме функціонального використання загалом у традиційному костюмі українців Східного Поділля виділяють:

I. Основний комплекс вбрання, до якого відносять:

1) Групу натільного одягу - до кінця ХІХ ст. цей вид як чоловічого, так і жіночого строю складала виключно сорочка, що різнилася способами крою, декорування та носіння, зокрема:

а) жіночі сорочки за способом крою плечової частини ділять на:

- без плечових швів (тунікоподібні, перекидні): з бочками або без;

- з плечовими вставками (уставкові, вуставкові або поликові сорочки);

- з суцільнокрійним рукавом (безуставкові, безвуставкові чи безполикові);

- з нагрудними, плечовими або нагрудно-плечовими кокетками чи гестками (сорочки на кокетці, сорочки-гестки);

б) чоловічі сорочки за способом крою плечової частини розділяють на:

- без плечових швів (тунікоподібні, перекидні) сорочки: з бочками нижче рукавів по основі (як різновид - сорочки "лоцманки", "чумачки", які набули поширення у 20-30- ті рр. ХХ ст.); без бочків;

- з плечовими вставками (уставкові, вуставкові або поликові сорочки);

- з нагрудними, плечовими або нагрудно-плечовими кокетками чи гестками (сорочки на кокетці, сорочки-гестки);

2) Групу поясного або стегнового одягу становить:

а) Жіночий поясний одяг, зокрема:

- незшитий (одно- та двоплатові запаски);

- частково зшитий розпашний: горбатки (горботки), гуньки, запаски-катраниці, кат- ринці, обгортки, плахти;

- зшитий глухий - це спідниці різної конструкції: гуньки, димки або мальованки, друко- ваниці, літники, спідниці у зборки - "на брижах", спідниці у складки - "на фалдах", шарафани;

- додатковий поясний одяг: фартух (хвартух, попередниця), нагрудний фартух, фартух з фабричної тканини "в зборочки", хустка;

б) Чоловічий поясний одяг - різноманітні сезонні штани: гайдавери, порти (портки, по- ркениці, портяниці), сподні, холошні, шаровари, "радовляні" штани (виготовлялися з цупкої тканини, Вінниччина).

II. Допоміжний нагрудний або плечовий одяг, що включає:

1) Нагрудний одяг без рукавів: жіночий - безрукавки-нагрудники, катанки, керсетки (кі- рсетки, корсетки), камізельки; чоловічий - безрукавки-нагрудники, бунди, жилетки;

2) Нагрудний одяг з рукавами: жіночий - кафтаники (кафтанчики, кахтаники), кохти (кофти-польки), кабатики, катанки, кацавейки (кацабаї, кацафайки), куртаки, літники; чоловічий - бунди, куртки, піджаки, френчі.

III. Верхній, або становий одяг, у якому виокремлюють:

1) Осінньо-весняний:

а) плащоподібний верхній одяг: бунда (Східне Поділля); бурка; катанка з капюшоном (Східне Поділля); манта (мантина); опанча (Поділля, Гайсинський район Вінницької обл.);

б) довгий верхній одяг з сукна: бурнус; полька; свита (свитка); чекмінь (чекмен) (Східне та Центральне Поділля; Гайсинський район Вінницької обл.); чемерка (чемерка, чимарка); чуга- їнка (чугаїна); чугай;

в) короткий верхній одяг з сукна: куртина;

г) верхній одяг з полотна чи іншої тканини (крім сукна): каптан; капота (Східне Поділля); катанка (Східне Поділля); плахта; полотнянка;

2) Зимовий суконний плащоподібний: гуня (гунька);

3) Зимовий хутряний: кожухи довгі, середньої довжини та короткі.

ГУ. Головні убори, які ділять у залежності від статі та віку на:

Дівочі головні убори, до яких відносять:

а) Бинди (лєнти, лянти, стрічки, стьонжки) - начільні пов'язки-стрічки (парчеві або шовкові, золотисті або сріблясті) без оздоблення або вишиті квітковими орнаментами нитками чи бісером;

б) Вельон (велян, вильон) - фата весільна;

в) Віночки (вінки): "білий" весільний вінок (лойовий - Вінниччина); барвінковий вінок; весільні вінки із штучних квітів; виті (звиті) вінки із зілля; вінки-шнури; вінки площинні; вінці; восковий віночок (лойовий, папіровий, парафіновий, терновий - Вінниччина); золотий вінець (с. Гордіївка Тростянецького р-ну Вінницької обл.); плетені (сплетені) вінки із зілля, польових квітів, рожі, ягід; рутв'яний (рутяний) віночок (с. Зятківці Гайсинського р-ну Вінницької обл.); суботній вінок (с. Сосонка Вінницького р-ну); шиті (зшиті) вінки;

г) Вінкоподібні головні убори: вінкоподібні убори із живих квітів; вінок-обруч; вінок-обруч "наушник"; весільний вінкоподібний убір із налобної червоної гарусівки (Східне та Центральне Поділля); волочкові вінки (катаси) (Східне та Центральне Поділля); галянок (с. Четвертинівка Тростянецького р-ну Вінницької обл.); "квітки" (Східне та Центральне Поділля); коруночка (с. Рахни-Лісові Шаргородського р-ну Вінницької обл.); кутаси (Східне та Центральне Поділля); навушники (заушники, підвушники, позаушники) (Східне та Центральне Поділля);

ґ) Гарасівка - вузька червона стрічка, яка підтримує коси (Вінниччина);

д) Гимбер (имбер, імбер) - головний убір білого кольору, яким покривали молоду (с. Маньківка Бершадського р-ну Вінницької обл.);

е) Кісники (випліточки, вплітки, косники) - вузенькі стрічки (стенжки, стьожки) (Східне та Центральне Поділля) або шнурки, які дівчата вплітали у коси (с. Вільшанка Крижопільсь- кого р-ну Вінницької обл.);

є) Нафрамиця (нафрама) - хусткоподібний убір, яким молодій у день весілля жінки пов'язували голову;

ж) Рантух (рантушок) - платовий весільний головний убір білого кольору з домотканого полотна, як фата (с. Левків, Соколівка Крижопільського р-ну Вінницької обл.);

з) Рубок (рубочок) - хустка, якою покривають молоду (с. Хоменки Шаргородського р-ну Вінницької обл.);

и) Серпанок - головний убір, яким покривали молоду поверх каптура, очіпка, виготовлений із прозорого домотканого полотна білого кольору; фата (смт. Брацлав, с. Годіївка Тростя- нецького р-ну Вінницької обл.);

1) Жіночі головні убори, до яких належать:

а) Каптур (каптура, каптурчик) - різновид очіпка з круглим дном;

б) Кибалка (кибалочка) - головний убір заміжньої жінки у вигляді підкладки під очіпок, скрученої і зшитої з полотна у формі валика (с. Зятківці Гайсинського р-ну, с. Стіна Томаш- пільського р-ну Вінницької обл.);

в) Кічка (кичка) - головний жіночий убір у вигляді очіпка (Східне Поділля); обручик, виготовлений з конопляного прядива, який одягають під каптур (Вінниччина; с. Уяринці Тиврів- ського р-ну Вінницької обл.);

г) Намітка (перемітка) - рушникоподібний убір з лляної, зрідка конопляної або взагалі прозорої тканини; довге полотнище з тканим або вишитим орнаментом по обидва боки (забори), переважно білого (іноді сірого, коричневого та навіть чорного) кольору, яке носили поверх очіпка;

ґ) Намітка-убрус - рушникоподібний убір, який носили після весілля;

д) Нафрама - серпанковий головний убір;

е) Очіпок (чепчик, чепець) - м'який (чепчик, чепець) чи твердий убір складної форми з тканини або в'язаний (плетінка) технікою "брання";

є) Рантух (рантушина, рантушок) - головний убір заміжньої жінки білого кольору з тонкого домотканого або фабричного полотна;

ж) Рубок (рубочок) - крамна, купована намітка (с. Хомутинці Калинівського р-ну Вінницької обл.);

2) Серпанок - обрядовий, святковий головний убір жінок похилого віку;

и) Сіточка - в'язаний головний убір початку ХХ ст. (Східне та Центральне Поділля);

і) Хустка (платок, турпан, хустина, хустинка, хусточка, хустиночка, фустинка, фустка, фуска) - пошита з квадратного чи прямокутного шматка тканини або в 'язана;

з) Чоловічі головні убори, насамперед це:

а) Башлик - каптур сукняний з довгими кінцями-китицями, що вдягали поверх шапки;

б) Капелюхи: бриль - солом'яний капелюх; кресаня - чорний фетровий капелюх; повстяний капелюх - парубоцький сірий капелюх з широкими полями і високим наголовком, прикрашений тканими стрічками, квітами та вовняними круглими помпонами (Східне Поділля);

в) Картуз - головний убір із фабричної або домашньої полотняної чи суконної тканини з чорним козирком із блискучого твердого матеріалу "сапи" (набув загального поширення з другої половини ХІХ ст.);

г) Кашкет (кепка, козирка, фуражка) - головний убір із синього чи зеленого сукна, рідше чорного із більшим розміром козирка - "сапою", ніж у картуза (набув поширення на початку ХХ ст.);

ґ) Шапки: барашкова шапка (Східне та Центральне Поділля); заяча шапка; ковпачок (Східне та Центральне Поділля; с. Зятківці Гайсинського р-ну Вінницької обл.); конічні шапки; кубанка (Східне Поділля; с. Війтівка Бершадського р-ну, с. Вільшанка Крижопільського р-ну Вінницької обл.); кучма; мазниця (Східне та Центральне Поділля); папаха (с. Стіна Томашпільського р-ну Вінницької обл.); шапки на завісах; шапка-кримка (Східне та Центральне Поділля); циліндричні шапки із суконним синім або зеленим наголовком; шапка з бобрами (Східне та Центральне Поділля; с. Зятківці Гайсинського р-ну Вінницької обл.); шапка козацька (Східне Поділля); шапка сива (Східне і Центральне Поділля; с. Зятківці Гайсинського р-ну Вінницької обл.); шапка стовбата; шличок;

V. Взуття, в залежності від виду та техніки виготовлення, буває:

1) Взуття, що прикриває стопу ноги:

а) Плетене взуття - личаки (з липового лика), личаки-верзуни (дерев'яники, солом'яники - Східне та Центральне Поділля);

б) Стягнуте взуття - шкіряні постоли (морщенці - Східне та Центральне Поділля), ходаки;

в) Зшите взуття - черевики; пізніше туфлі;

2) Взуття, що прикриває стопу та гомілку:

а) Зшите взуття - зшиті валянки, сап'янці, чобітки, чоботи (боксові, "восьмигранки", гвоздьові, жовтинці, писані, підшивані, хромові, червонинці, шкапові та юхтові), чорнобривці; дерев'яники (диривляники - різновид чобіт на дерев'яній підошві, Вінниччина);

б) Валяне взуття - валянки (биті);

3) Різноманітні допоміжні види утеплення та захисту ноги - суконні онучі.

VI. Пояси, які здавна насамперед виконували захисну й оберегову функції, а пізніше - естетичну, розділяли на:

1) Крайки: а) вузькі плетені крайки; б) вузькі ткані крайки: баюр (баюрок, баярок) - вовняна узорчаста крайка;

2) Пояси: а) плетені: вузькі, довгі пояси з вовни; китайки - кручені або плетені пояси (Східне та Центральне Поділля); очкур - мотузка для підв'язування чоловічих штанів ("з очкурнею"); б) ткані: вовняні вузькі, довгі пояси; рушникоподібні вишиті пояси; червчатий пояс - тканий пояс червоного кольору (Східне Поділля); широкі ткані пояси (в клітинку, одноколірні або смугасті);

3) Шкіряні ремені.

VII. Традиційні прикраси в залежності від статті ділять на:

1) Жіночі, до яких належать:

а) Вушні прикраси - заушники (ковтки з бовтицями - сережки з підвісками), ковтки (сережки, Вінниччина, Кодимський р-н, Одещина), кугутки (Кодимський р-н, Одещина), кульчики, сірешки (Вінниччина);

б) Нагрудні прикраси: баламути (баламута); бісерна криза; бісерна стрічка; букет весільний; венеціанське намисто (венеційські коралі); гранати; ґердан (ґердяник); ґердан стрічковий; дукати (дукачі); дукачі-образки; зґарди; корали (каралі, коралі коралове намисто, пацьорки, правдиві корали шліфовані або рублені (тяті)) ; медалики; монисто з бісеру; намисто (монисто, пацьорки); пацьорки писані; перли (перла); скляне намисто (пацьорки); хрестики;

в) Наручні прикраси (зустрічаються дуже рідко) - браслети, обручі;

г) Нашийні (шийні) прикраси: бісерна стрічка; галочка (Східне та Центральне Поділля); ґердан з дукачами; ґердан стрічковий; ґердан стрічковий з підвісками; зґарди; згардочка; згар-дочка з волічкою ("пупчики") (Східне та Центральне Поділля); монисто; пацьорка (с. Писарівка, Кодимський р-н, Одещина); пацьорки (с. Козацьке, Балтський р-н, Одещина); ру- белі (Східне Поділля);

д) Прикраси на пальці - каблучки, обручі (персні дерев'яні або залізні), обручки (вінчальні персні), персні (перстні);

2) Чоловічі, до яких належать:

а) Нагрудні прикраси: букет весільний;

б) Прикраси на пальці - обручки (вінчальні персні).

УШ. Доповнення до одягу, серед яких:

1) Бесага - кишеня з фабричної тканини, яку носили жінки та дівчата при поясі нижньої юбки спереду і зверху (Одещина, Балтський р-н, с. Козацьке);

2) Бесаги - дві ткані торбини, котрі носили через плече (Вінниччина);

3) Калита - шкіряний чоловічий мішечок для тютюну;

4) Калитка - чоловічий гаманець з овечої шкіри, який кріпили на поясі;

5) Кошики та кошики-сумки плетені з соломи, різноманітних розмірів;

6) Торба (торбина) - мішечок-сумка з ручкою-поясом для носіння на плечі;

7) Платочки (хустинки, хусточки, фустинки) - хусточки близько 25 см завдовжки, оздоблені вишивкою на кутах, які використовувались нареченими як обереговий атрибут на весіллі; обрядові хусточки, які тримали у руках.

Таким чином, у цілому комплекс традиційного вбрання українців Східного Поділля містив загальнопоширені в Україні елементи народного одягу, головних уборів, взуття, прикрас і доповнень до одягу. Однак існували окремі різновиди складових костюма, які подоляни не носили, і навпаки - складові, які були характерні лише для українців Поділля та його східної локальної зони. Це пояснюється взаємовпливами між субрегіоном і сусідніми етнорегіонами України та іншими етносами. Запропонована типологія не претендує на завершений варіант, лише на його первинну основу, яка у процесі подальших етнографічних досліджень буде розширюватися.Джерела та література

1. Білан М., Стельмащук Г. Українській стрій / М. Білан, Г. Стельмащук. - Львів: Фенікс, 2000. - 328 с.

2. Білецька В. Українські сорочки, їх типи, еволюція й орнаментація / В. Білецька // Матеріали до етнології й антропології. - Львів, 1929. - Т. ХХІ-ХХІІ. - Ч. І. - С. 43-109.

3. Булгакова-Ситник Л. Подільська народна вишивка: Етногр. аспект / Л. Булгакова-Ситник [Ред. О.М. Козакевич]. - Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2005. - 328 с.

4. Бурачинська Л. Поділля / Л. Бурачинська // Український народний одяг (укр. і англ. мовами). - Торонто - Філадельфія, 1992. - С. 93-111.

5. Васіна З.О. Український літопис вбрання: [Книга-альбом]. Т. 2. ХІІІ - початок ХХ ст. : Наук.-худож. реконструкції. Текстівки, рез. англ., рос. / З.О. Васіна. - К. : "Мистецтво", 2006. - 448 с. : іл.

6. Вишивка Східного Поділля: Альбом / [П 77 Автори: Є.М. Причепій, Т.І. Причепій, керівник проекту: Л.П. Лихач]. - К. : Родовід, 2007. - 344 с. : іл.

7. Вовк Х. Одежа / Х. Вовк // Студії з української етнографії та антропології. - Прага, 1928. - С. 124-170.

8. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис / О. Воропай [Перевидання 1966 р. (Мюнхен)]. - К. : Акціонерне видавничо-поліграфічне тов-во "Оберіг", 1993. - 592 с.

9. Врочинська Г. Українські народні жіночі прикраси ХІХ - поч. ХХ ст. / Г. Врочинська. [Вид. 2-ге, допов.]. - К. : Родовід, 2008. - 230 с. : кольор. іл.

10. Гальчевська Л. Традиційні головні убори українців Східного Поділля кінця ХІХ-ХХ ст. / Л. Гальчевська // Народний костюм як виразник національної ідентичності : Збірник наук. праць [за ред. М. Селівачова]. - К. : ТОВ "ХІК", 2008. - С. 177-195.

11. Гончарук Т. Український народний одяг із с. Зеленяки (Крижопільський район Вінницької області) / Т. Гончарук // Матеріали до етнології Поділля: польові дослідження. Вип. 1. [За наук. ред. В.А. Косаківського]. - Вінниця, 2005. - С. 46- 49.

12. Дяк Л. Народний одяг с. Війтівки (Бершадський район Вінницької області) / Л. Дяк // Матеріали до етнології Поділля: польові дослідження. Випуск 1. [За наук. ред. В.А. Косаківського]. - Вінниця, 2005. - С. 49- 51.

13. Кара-Васильєва Т.В. Українська сорочка. Альбом / Т.В. Кара-Васильєва. - К. : "Томіріс", 1994. - 30 с. : іл.

14. Косаківський В. Етнокультурна характеристика населення містечка Чечельника в історичному розвитку (ХІХ - початок ХХІ століття) : Автореф. дис. ... канд. іст. н. / НАН України. Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського. - К., 2013. - 20 с. ; Його ж. Термінологічний словник та словник імен / В. Косаківський // Одвічна Русава (етнографія та фольклор с. Стіна на Поділлі). [Наук. ред. В.А. Косаківський, відповід. ред. Т.О. Цвігун]. - Вінниця: Вінницький обласний центр народної творчості, 2003. - С. 119- 126.

15. Косміна О. Традиційне вбрання українців / О. Косміна. - К. : Балтія-Друк, 2008. - Т. І. Лісостеп. - 160 с. ; іл. Рез. англ.

16. Марченко Т. Народний одяг с. Кожанка (Оратівський район Вінницької області) / Т. Марченко // Матеріали до етнології Поділля: польові дослідження. Випуск 1. [За наук. ред. В.А. Косаківського]. - Вінниця, 2005. - С. 51-52.

17. Матейко К. Український народний одяг / К. Матейко. - К. : Наук. думка, 1977. - 224 с. : іл.

18. Матейко К. Український народний одяг: Етнографічний словник / К. Матейко. - К. : Наук. думка, 1996. - 112 с.

19. Медведчук Г. Український народний одяг подільських селян XVII - І пол. ХХ ст. / Г. Медведчук // Берегиня скарбів народних... [Упоряд. А.М. Трембіцький, О.Г. Погорілець]. - Хмельницький - Меджибіж: ПП Мельник А., 2010. - С. 142-158.

20. Ніколаєва Т. Історичні передумови формування традиційного одягу Поділля / Т. Ніколаєва // Поділля. [Під ред. Артюх Л.Ф., Балушка В.Г., Болтарович З.Є. та ін.]. - К. : Видавництво НКЦ "Доля", 1994. - С. 260-276 ; Її ж. Історія українського костюма / Т. Ніколаєва. [Іл. З. Васіної, Л. Міненко, Т. Ніколаєвої, О. Слінчак, М. Старовойт]. - К. : Либідь, 1996. - 176 с. : іл.; Її ж. Український костюм. Надія на ренесанс / Т. Ніколаєва. - К. : Дніпро, 2005. - 320 с. : іл.

21. Пономар Л. Традиційний одяг (кінець ХІХ - середина XX ст.) / Л. Пономар // Одвічна Русава (етнографія та фольклор с. Стіна на Поділлі). [Наук. ред. В.А. Косаківський, відповід. ред. Т.О. Цвігун]. - Вінниця: Вінницький обласний центр народної творчості, 2003. - С. 63-80.

22. Приватна колекція одягу В. Косаківського (Вінниця). - 40 одиниць.

23. Спаський І.Г. Дукати і дукачі України / І.Г. Спаський. - К., 1970. - 167 с.

24. Стельмащук Г. Українські народні головні убори / Г. Стельмащук. - Львів: Апріорі, 2013. - 276 с.

25. Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру / О. Федорчук. - Львів: Свічадо, 2007. - 119 с. : іл.

26. Фонди Бершадського районного краєзнавчого музею Вінницької області. Книга вступу. КВ - 60-1250.

27. Фонди Вінницького обласного краєзнавчого музею. Група "тканини". Т - 280-3799.

28. Фонди навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Книга вступу. КВ - 261-3511.

29. Фонди Національного музею українського декоративного мистецтва України. Група "тканини". В - 1600-1800.

30. Фонди Оратівського районного краєзнавчого музею Вінницької області. Книга вступу. КВ - 20-1460.

31. Фонди Тиврівського районного краєзнавчого музею Вінницької області. Книга вступу. КВ - 20072915.

32. Фонди Тульчинського районного краєзнавчого музею Вінницької області. Книга вступу. КВ - 1-1430.

33. Фонди Українського центру народної культури "Музей Івана Гончара" (м. Київ). Книга надходжень. КН - 138, 202, 975, 976, 1024, 1190, 9812, 1564, 16414.

34. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край, снаряженной Русским географическим обществом: Материалы и исследования, собранные д. чл. П.П. Чубинским. - С.- Петербург, 1877. - Т. 7. - Ч. 2. - Малоруссы Юго-Западного края. - С. 374-452.

Размещено на Allbest.ru

...