Польські назви тканин у рукописах XVIII ст. (за матеріалами двох інвентарів скарбниці Вірменського архикафедрального собору у Львові)
Назви тканин, виписані з двох інвентарів скарбниці Вірменського архикафедрального собору у Львові. Їх використання в описі різноманітних речей, що становлять рухомі елементи церковного декору собору, насамперед літургійного вистрою та шат священиків.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2019 |
| Размер файла | 42,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 8ПЛ62Л'373.46'373.6-П2”17”:27-525.4/.7(477.83-25)”17”
Зеленогурський університет Ліцеальна 9, Зелена Гура,65-417 (Польща) Інститут польської філології e-mail: i.rys@ifp.uz.zgora.pl
Польські назви тканин у рукописах XVIII ст. (за матеріалами двох інвентарів скарбниці Вірменського архикафедрального собору у Львові)
Івона Журашек-Рись
Анотація
тканина собор церковний літургійний
Матеріалом дослідження статті є назви тканин, виписані з двох інвентарів скарбниці Вірменського архикафедрального собору у Львові (XVIII ст.). Ці назви наводяться при описі різноманітних речей, що становлять рухомі елементи церковного декору собору, насамперед літургійного вистрою та шат священиків. Вони становлять надзвичайно цікаве джерело дослідження лексики того періоду, яку (що цікаво) не завжди фіксують словники. Матеріал дослідження доводить функціонування різних запозичень, що є відображенням торговельних та політичних контактів.
Ключові слова: польська мова XVIII століття, тематична лексика, назви тканин, етимологія назв тканин, орієнталізм.
Annotation
The research material of this article includes the names of textiles that have been obtained from two eighteenth-century inventories of treasury of Armenian cathedral in Lviv. These names appeared in the characteristics of various things that make up the mobile equipment of the temple, but mainly liturgical vestments and garments worn by priests. They are an interesting source of information about the lexis of that period (and what is important - not always recorded in dictionaries). In addition, they certify functioning of various borrowings, which are a reflection of business and political contacts.
Key words: Polish language in the 18th century, thematic vocabulary, names of textiles, etymology of the names of textiles, orientalism.
Аннотация
Материалом исследования статьи являются названия тканей, выписанные из двух инвентарей казны Армянского архикафедрального собора во Львове (XVIII век). Эти названия использованы в описаниях различных вещей, составляющих подвижные элементы церковного декора собора, прежде всего литургического, вещей и одежды, которую носили священники. Они составляют чрезвычайно интересный источник исследования лексики того периода, которую (что интересно) не всегда фиксируют словари. Материал исследования доказывает функционирование различных заимствований, что является отражением торговых и политических контактов.
Ключевые слова: польский язык XVIII века, тематическая лексика, названия тканей, этимология названий тканей, ориентализм.
У даній розвідці досліджуються польськомовні інвентарі скарбниці Вірменського архикафедрального собору у Львові, які зараз зберігаються в Національній бібліотеці імені Оссолінських у Вроцлаві (бібліотечний шифр першого - 1737/II, другого - 1740/II). Це два рукописи XVIII ст.:
1. Regestr tak srebra koscielnego roznego, jako i aparatow skarbca w zakrystyej zostajqcych pod dyspozycjq xifdza Jana Augustynowicza, zakrystyana kosciola katedralnego ormienskiego lwowskiego, 1701 die 29 Martii po rewizyej uczynionej oddany (далі: R) та
2. Splendor archikatedralnego kosciola Iwowskiego ormianskiego tak w srebrze, aparatach, lichtarzach i innych ornamentach w skarbcu zostajqcych 1756 wypisany (далі: S).
В обох пам'ятках наведено опис різноманітних рухомих елементів церковного декору: літургійного посуду (чаш, патенів), елементів декору вівтаря (розп'ять, підсвічників), параментівПараменти (лат. paramenta) - літургійні шати, що використовуються під час відправлення таїнства Євхаристії та інших літургійних дійств, на даний час католицька церква до них відносить альбу, цингу- люм (пояс), дальматику, гумерал, капу, комжу, митру, орнат, паліуш, столу і вельон; колись цим терміном називали також церковне начиння, зокрема літургійний посуд, туніки (Encykopedia katolicka T.14. Lublin, 2010. S.1338). Таким чином, значення цього слова зазнало модифікації., тобто церковних шат, призначених для накривання вівтаря (антепедіуму) або прикривань церковних речей (велуму, бурси), священичого одягу (альби, каппи), а також інших виробів з тканини (балдахінів і хоругв).Назви тканин трапляються в описах багатьох речей, що зберігались у скарбниці, особливо в описах різноманітних елементів літургійного строю та священичого одягу: як верхнього (далматики, каппи, орнату, туніки), так і нижнього (альби, гумералу), а також головних уборів (інфули), стрічок, пов'язок, що використовуються під час відправлення літургійних обрядів (маніпули, столи) та інших аксесуарів (рукавиць, сандалів). Назви тканин зафіксовані також в описах предметів, які використовуються під час літургії (Євангелій, требників, рушників), та елементів церковного декору (анте- пендіуму, балдахіна, умбрели).
Зібрані назви поділено на дві основні групи: першу становлять спеціальні назви, а другу - слова, що мають загальне значення.
I. Спеціальні назви:
• adamaszek (дамаст) `тканина, назва якої походить від міста Дамаск в Азії' (SLLinde S.B. Slownik j?zyka polskiego. T.1-6. Wyd.2. Lwow, 1854-1860 (скорочено SL). I 4): 1 Antepedia Zielona Adamaszkowa (R, 13 r); 1 Baldakin Czerwony Adamaszkowy Z/ koronq Szychowq (R, 13 v); 1 Chorqgiew wielka Adamaszko-/wa SS. Troycy. (S, 85); 1 Para Dalmatyk Czarnych Adamaszkowych/ Z pafamonem karmazynowym (R, 9 r); 1 Kapa Adamaszkowa Wiszniowa Z Zielonemi/ Listwami y Z Czytem (R, 5 v); 1 Przykrycie Adamasz- kowe barszczowe (R, 15 r); 1 Ornat Czerwony Adamaszkowy Z/ iedwabnym biafym galonkiem (R, 7 v); 1 Przykrycie Fiiaikowe Adamaszkowe/z gremialem y na poduszke szycho/wym galonem obszyte. (S, 13); 4 Vela Adamaszkowe Kompanka/mi Szychowemi N 19 Litt. T. (S, 24);
• aksamit, axamit (оксамит) `шовкова тканина різних видів' (SL I 36): 1 Antepedia Czarna Wzorzystego Axa:/:mitu Z koronq Szychowq (R, 13 r); 1 Baldakin Czerwony Axamitny futo/ koronq Marcypanowq obszyty (R, 13 v); 1 Para dalmatykow axamitnych/ zielonych, Kom- panka marcypanowa/ ze wfzystkim. (S, 43); 1 Ewangelia w Axamicie karmazynowym oprawna/ we frebro futo Zlociste, Zklauzorkami frebrnemi (R, 4 r); 1 Infula Bogata Axamitna karma- zynowa/ Z perlami y Z pontalami y Z kamie/:niami Zlotem aftowana Z ktorey/ niedostaie perel [M>rs ,ch ?] 43 (R, 5 r); Mszal w zielony Axamit oprawny/ na ktorym ziedney Strony po rogach/ 4 Ewangeliftow Srebrnych, na srodku/ zas P. Jezus Swiat trzymaiqcy w r^kach/ pod nogami Aniolek Srebrny, wkolo zas/ promienie, wktorych kilka Sztuczek/ niedostanie, na Klawzurkach zas Sztuk/ N 6. Srebrnych calych, na drugiey Stronie/ zas 4 Biskupow w Infulach ze/ srebra na Srodku N. Panna, mie/fiqc pod nogami, kolo ktorey promie/nie ale ziedney Strony popsute (S, 17-18); 1 Przykrycie Axamitne Czerwone Zkwia:/:tami Zlotemi (R, 15 r).
Назву “оксамит” часто супроводжує прикметник wzorzysty (візерунковий): 1 Kapa Axamitu wzorzystego Altembafowe/ Liftwy y Z Czytym (R, 5 v); 1 Ornat Axamitny wzorzysty Czarny/ Slup pomarandzowy Lamowy/ Ze Srebrnq koronkq (R, 8 r) або glad ki (гладкий): 1 Ornat Axamitny gladki Czarny Ze/ Srebrnym galonem (R, 8 v); 1 Velum Axamitne galonem zlotym/ obwiedzione N 12mo Lit. M. (S, 33).
• aladza (aleszbez, aleszbis, aleszocz - (алача) `тканина, що походить зі Сходу, тур. aladza “яскравий, різнокольоровий” + bez “полотно”' (MajMajda T. Nazwy tkanin wschodniego pochodzenia w j?zyku polskim // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. 1986. N 3. S.499-503 (скорочено Maj)., s. 501): 1 Antepedia ZAladziey w Czerwone paski (R, 12 v);
• altembas (альтембас) `шовкова тканина, грубо переткана золотом (...), турецькою altyn означає “золото”, a bas - тканина (...). В альтембасі основа з шовку, а нитки золоті; в златоглаві - нитка шовкова, основа ж золота' (SL I 14): 1 Kapa Altembafowa Ciqgnionego Zlota Z/ krzyzem frebrnym Zlociftym kitay/kq Zielonqpodszyta (R, 5 v);
• atlas (атлас) `шовкова тканина' (SL I 33): 1 Antepedia Atlafowapomarandzowa (R, 12 v); 1 Baldakin Atlafowy fiolkowy ciqgnio:/:nym Zlotem aftowany (R, 14 r); 1 Para Dalmatyk Atlafowych Czerwonych (R, 9 r); 2 Kapie Atlafowe karmazynowe (R, 6 r); 1
Przykrycie Atlafowe biale (R, 15 r); 1 Ornat Atlafowy Czarny Zpafamoneml bialym (R, 8 v); 1 Velum atlasowe biaie Z koronkq Zlotql Z Paliczkq y Bursq (R, 10 r); 1 Warszamach na Atiasie bialyml zlotem wyszywany (S, 77);
• derbab (зербаф) `назва тканини, що походить зі Сходу, тур. з перс. zerbaf, zerbaft “тканина, переткана золотом”' (Maj, s. 501): 1 Infula pstra Zerbabowa (R, 5 r); 1 Kapa Zerbabowa Czerwona Adamaszkiem/ bialym podszyta (R, 5 v); 1 Ornat Czerwony splowialy Z Slupem/ Zerbabowym _Czerwonym pstrym (R, 7 v); 1 Baldakin Czerwony Zerbabowy Z ko/ronq Zlotq (R, 13 v); 1 Stula biala Zerbabowa Z koronq Zlotq (R, 15 v);
• drogiet, drogieta (дрогет) `тканина з вовни і шовку' (SWSlownik j?zyka polskiego / Red. J.Karlowicz, A.Krynski, W.Niedzwiedzki. T.1-8. Warszawa, 1900-1927 (скорочено SW). I 560): 1 Antepedium drogetowe popielate/ Srodekfioletowy zmateryi tureckiey/ galon zloty N 6to Litt. F (S, 73);
I Baldachin drogetowy popielaty sro/dek fioletowy z materyi Stambol-/skiey galonem zlotym od Pani/ Aniolkowey. (S, 79); 1 Para Dalmatykow partyrowych galon/ Szychowy bialy ze wfzystkim/ Litt MN 12mo. (S, 25); 2 Kapy parzyste drogetowe popiela-/te boki zeszczytem czarne Lustry/nowe (S, 65); 1 Ornat z Kolumnq drogetowq/popielatq boki blado czerwone/ galon fzychowy bialy od P. Mura-/towiczow. Litt C.C. N 27mo (S, 49); 1 Velum popielate drogetowe/ galon zloty. Litt. L. N 11mo (S, 63);
• dyba `назва тканини східного походження, тур. з перс. diba' (Maj, s. 501): 1 Ornat Dybowy galonem Zlotym/ obwiedziony N 18 Litt: S (S, 20); 1 Velum Dybowe biale Kompan-/kq Srebrnq obfzyte N 10 Lit. K. (S, 15);
• etamina (етамін) `легка, прозора бавовняна або вовняна тканина' (SDorSlownik j?zyka polskiego / Red. W.Doroszewski. T.1-10. Warszawa, 1958-1969 (скорочено SDor). II 760): 1 Ornat Ataminowy caly Czarny/ tasifkq obwiedziony Litt T. N 19 (S, 58);
• gaza (газ) `з франц. різновид гладкого крепу' (SL II 32): 1 Velum gazowe z frgdzlq frebrnq/ obszyte N 2do Litt. B. (S, 15);
• grodetur, grodytur (гродетур) `різновид шовкової тканини' (SL II 124): 1 Alba zturem Szerokim Srebrnym/ na grodeturzem Czerwonym, od Pa/ni Zofiey Aniolkowey. (S, 75); 1 Antepedium grodeturowe Slup po/maranczowy N 2do Litt B (S, 73); 1 Para dalmatykow fialkowych/ grodeturowych, Srodek bialy/ w muszki tasiemka iedwabna. (S, 51); 1 Kapa z grodeturu zielonego Srodek/ y Listwy z materyi perskiey poniq/ Kwiaty z Kompanq zlotq. (S, 45); 1 Infula Czerwona gredeturowa per/lami wszystka wyszyta, stuczka-/mi zlotemi y pontalami zlotemi/ fporzqdzona (S, 11); 1 Ornat grodeturowy Kolumna fial-/kowa Kwiaty hawtowana/ galon fzychowy zulty Litt U./ N 20mo. (S, 58); 1 Przykrycie Czarne grodeturowe (S, 13); 1 Para Tuniceli Czarnych grodeturo/wych. (S, 13);
• haras (арас) `різновид легкої вовняної тканини; він франц. міста Аррас' (SL
II 28): 1 Zaflona wielka Zielona Harafowa na/wielki Oltarz (R, 15 r); 1 Zaslona zielona harasowa wiel-/ka napost wielki (S, 81);
• jedwab (шовк) `пряжа гусениці шовкопряда, яку він снує довкола себе, у формі пухирця, розміром з голубине яйце' (SL II 261): 1 Kobierzec Czerwony iedwabny na ambonie (R, 14 v); 4 Pasy Same iedwabne (R, 16 r); 2 Przefcieradla Jedwabiem fzyte karmazynowym (R, 13 r); 3 Par rgkawic bialych iedwabnych/ zlotem tkanych. (S, 13); 1 Umbrela zielona iedwabna Kom-/pankq frebrnq obwiedziona (S, 15);
• jedwabnica `блават, шовкова тканина' (SL II 261): 1 Velum Jedwabnicowe perlami aftowane Paliczka y/ Burfa bezperel aftowana (R, 10 r);
• kamka, kamcha (камка) `шовкова тканина, дамаст' (SW II 216): 1 Ornat Axamit, frodek Kamkowy/ bialy z tasiemko Litt R. N 14 (S, 58);
• kanawac, kanafas (канва) `полотно з коноплі або льону, використовується як підшивка. Це слово означало також шовковий матеріал або інколи бавовняний матеріал у смужку' (SMBanach E. i A. Slownik mody. Warszawa, 1962 (скорочено SM). 121): 1 ZaJIona Czarna kanafacowa przed Wiel:/:ki Oitarz Na Wielki post/Na ktorey krzyz Atlafowy biaiy (R, 15 r);
• kitajka (китайка) `тафта, шовкова тканина' (SL II 360): 1 Alba z Kwiatkami na Kitaycie od/P. Dominika Bogdanowicza. (S, 75); 2 Antepedie Czerwone kitaikowe ftare (R, 13 r); 1 Baldakinek bialy kitaykowy Z gwiazdami (R, 13 v); Para Dalmatyk kitaykowych Czerwonych do/ Apparatu JegoMsci Xifdza Arcybiskupa (R, 9 r); 1 Kapa bogata w Kitay z Kitaykq Rubinowq podwoj:/nq Pana Jana Jaskiewicza (R, 5 v); 1 Ornat bialy Z Papieskim Herbem/ kitaykowym (R, 6 v); 2 Par Tuniceli Kitaykowych Czerwo/nych. (S, 13); 5 Vela kitaykowe fialkowe Z Paliczka:/:mi y Burfami (R, 11 v);
• kromras (кромрас) `коштовна шовкова тканина, що використовувалася для пошиття жіночого одягу за часів Владислава IV і Яна Казимира' (SM 158): 1 Ornat Krumraso- wy, Kompankq wlu-/czkowq obfzyty: N 42 Lit S.S. (S, 21); 1 Zaslona Krumrasowa blfkitna/ przed Wielki Oltar3 na post wiel-/ki. (S, 81); 6 Sztuk Obicia czarnego Kru/mrasowego. (S, 85);
• lama (ламе) `парчова тканина, пор. срібноглав, златоглав' (SL II 586): 1 Infula Lamowa Zulta. (S, 11); 1 Kapa Lamowa biala, Tureckiey materyiey/ Zlote kwiatki kitaykq karmazynowq/ podszyta (R, 5 v); 1 Ornat bialy Lamowy Pomarandzowq/ podszewkq podszyty (R, 7 r); 1 Para Sandalow Lamowych bia/lych (S, 14); 2 Sukienki Lamowe (R, 15 v); 1 Stula biala Lamowa (R, 15 v); 2 Vela Lamowe Z Srebrnemi koronkami/ Z Burfami y Paliczkami (R, 10 v); 1 Warszamach na lamie zieloney/zlotem wyszywany. (S, 77);
• mora (мор) `різновид шовкової тканини' (SL III 156): 1 Ornat Morowy z Kolumnq Lamo-/wq zultq galonem Szychowym ob-/wiedziony N 26. Litt. B.B. (S, 20);
• muslin (муслін) `від турецького міста Мосул, (...) тонка тканина' (SL III 184): 1 Rgczniczek muszlinowy z Kwia/tami zlotemi y iedwabnemi (S, 78);
• nqdza `шовкова тканина' (SL III 312): 1 Alba z n^dzq zlotq od JMC P Jana/ Augustinowicza (S, 75);
• niesokor `так колись в Польщі називали сиру шовкову пряжу, з якої плели мереживо і виготовляли пояси до жупанів і кунтушів' (SM 192): 1 Velum Nisikorowe we Srodku/P. Jezus Litt H. N 8vo (S, 63);
• part `товсте конопляне полотно, паклак, товсте сукно' (SL IV 50): 1 Baldachin zielony parterowy Kwiat/bialy. OdP Aniolkowey (S, 79); 1 Para Dalmatykow Partyrowych ze wfzy/stkim Starych Litt. F N 6to (S, 25); 1 Ornat partyrowy galonem Szycho-/wym obfzyty. N 46. Lite. X. X. (S, 22); 1 Velum parterowe galonem Szy/chowym obfzyte. N 21. Lit. W (S, 24);
• ptotno (полотно) `лляна тканина' (SL IV 163): 2 Alby ruwne zKoronkami bialemi/ plutnem ruzowym podfzyte od/ P. Aniolkowey (S, 75); 1 Antepedium zfrancuskiey materii/ litey Srebrney Kwiatki rozne galonem/ Zlotym Szerokim obszyte, plotnem/ Szarym Lianym podfzyte (S, 67);
• tabin (табін) `різновид китайки` (SL V 635): 1 Antepedium zielone Barszczo/we z tabinu bardso stare N 2do Litt B (S, 71); 1 Infula fialkowa Tabinowa (S, 11); 1 Ornat Wifniowy Tabinowy Ze Zlotemi/ potrzebami (R, 7 v); 1 Velum Tabinowe wlofowe Z Paliczkq y/ Burfq (R, 11 v);
• telet, tylet `різновид дорогоцінної тканини і пошитого з неї одягу' (SL V 662), teletowy `z teletu urobiony' (SL V 663): 2 Infule Teletowych Zultay biala (R, 5 r); 1 OrnatAxamitney Czarny z Columnq teletowq/Naktory SqdBozy malowany z koronq MarcypdKMq (R, 8 r);
• tercyanela, tercynela (терцинеля) `деяка тканина' (SL V 668): 1 Gremial mnieyfzy tercynelowi/ wesrodku Krzyz y wKolo fr^/dzla zlota. (S, 13); 1 Kapa Czarna Tercynelowa iednoftayna (R, 6 v); 2 Ornaty Czarne Tercynelowe Z Colum-nami Zielonemi (R, 8 v);
* ztotogtow (златоглав) `тканина для пошиття шат' (SL VI 1086): 1 Antepedia Ziotogiawowa biaia Zfrq: /:dzelkq Ztotq (R, 12 v); 1 Baldakin Ziotoglawowy biafy na/ Venerabile (R, 13 v); 1 Ewangelia w Ziotogiawie we frebro futo Zio/:cisto oprawna bez Claufureky Z Chu/stkq w fiatke Ziotq (R, 4 v); 1 Kapa Bogata Ziotogiawowa JegoMosci Panstwa Zadi- kiewiczow (R, 5 r); інколи додається tureckiey materyiey: 1 Ornat biaiy Ziotogiawowy Tureckiey/ Materyiey JegoMosci Pana Wienia-/wskiego (R, 6 v).
Перелічені назви тканин, з яких пошиті численні вироби, що зберігалися в скарбниці Вірменського собору у Львові, це в основному слова східного походження (орієнта- лізми). Дослідники зазначають, що найбільше орієнтальних запозичень проникло в польську мову у XVII ст.7, інвентарі ж переконливо підтверджують це8. Орієнталіза- ція, що пояснюється пожвавленням політичних і торговельних зв'язків зі Сходом (в основному з Османською державою), стосувалася головним чином певних галузей матеріальної культури, зокрема одягу, зброї та елементів декорування приміщень. Завезення певних предметів супроводжувалося появою їхніх назв - “разом із продуктом здебільшого приймалася його оригінальна назва, хоча траплялися випадки перекладів, напр., ziotogiow (златоглав) (тур. альтембас)”9
Однією з груп слів східного походження (турецького, у тому числі перського та арабського)10 стали назви тканин. Як стверджує Т.Майда, їх можна поділити на чотири групи: “До першої належать назви власне тканин: haba (габа), dyba, kamcha (кам- ха); друга містить назви, що походять від географічних назв, які вказують на місце виготовлення тканини - adamaszek (дамаст), baldach (балдах), musuibas (мусулбас), denizfy (денізли), kaffa (каффа), hataj (хатай), kaszmir (кашемір), tabin, alep. Третю групу становлять назви, що вказують на матеріал, з якого ця тканина виготовляється - sof, serma, а також на особливу прикмету тканини - atias (атлас - досл. гладка), tafta (тафта - досл. блискуча), aiadza (алача - досл. яскрава). Четверта група охоплює назви, які вказують на спосіб виготовлення тканини - pesma (досл. друкування), derbab (зербаф - переткана золотом)"11. У зібраному нами матеріалі можна виокремити усі перелічені вище типи, причому до другої групи можна віднести ще й такі назви: gaza (газа, від назви міста Газа1 ), kitajka (китайка, від Китай13), muslin (муслін, від назви міста в Месопотамії - Мозул)14, а до четвертої групи: aksamit (оксамит, візант. exa-mitos `з шести ниток')15 Наприклад, Зенон Клеменсевич писав: “Основний наплив орієнталізмів відбувся у XVII ст.” (Klemensiewicz Z. Historia j^zyka polskiego. Wyd.7. Warszawa, 1999. S.348). Мірослава Закшевска-Дубасова писала, що “найбільшим джерелом доказів орієнталізації польської культури є інвентарі, шлюбні контракти, судові справи” (Zakrzewska-Dubasowa M. Ormianie w dawnej Polsce. Lublin, 1982. S.176). 9Majda T. Nazwy tkanin wschodniego pochodzenia w j?zyku polskim. S.500. Це доповнення надзвичайно важливе, адже, як зазначає Б.Бєдронска-Слотова, “(...) часто записи в інвентарях, що називають тканини турецькими, стосуються - на що вказують їх короткі описи - однозначно перських тканин. Помилка, яка часто трапляться в джерелах, є результатом того, що джерела подають місце походження тканини, тобто місце її закупівлі, а не місце виготовлення” (Biedronska-Siotowa B. Tkaniny tureckie i perskie w ubiorach polskich XVI-XVIII wieku // Kwartalnik Historii Kultury Materialnej. 1986.
N 3. S.494). Majda T. Nazwy tkanin wschodniego pochodzenia w j?zyku polskim. S.500. Bruckner A. Slownik etymologiczny j?zyka polskiego. Wyd.4. Warszawa, 1985. S.137. А.Баньковський стверджує, що така етимологія є суперечливою: “Сотні незрозумілих назв різних продуктів намагаються надто спрощено вивести від географічних назв” (Bankowski A. Etymologiczny slownik j?zyka polskiego. Warszawa, 2000. T.1. S.414). Bankowski A. Etymologiczny slownik j?zyka polskiego. T.1. S.684. Ibid. T.2. S.229. Ibid. T.1. S.7.
Крім назв східних тканин, в інвентарях зафіксовані також назви іншого походження, наприклад, haras, що походить від міста Аррас у ФранціїBruckner A. Slownik etymologiczny j?zyka polskiego. S.6., grodetur - від gros de Tours `товсте (сукно) з Тур'Bruckner A. Slownik etymologiczny j?zyka polskiego. S.158., part - від *pratb `праслов'янська загальна назва будь-якої тканини'BankowskiA. Etymologiczny slownik j?zyka polskiego. T.2. S.505., a tercynela (терцинеля) - з італ. terzanella `поганенький шовк'Ibid. T.2. S.569.. Не усі етимології є однозначними. Прикладом, що ілюструє різні можливості прочитання походження назви, є слово altembas. У багатьох джерелах вказується на його східне походження, наприклад:
• А.Брюкнер: “альтембас `златоглав', від altyn “золото” (у всіх тюрксько-татарських племенах, звідти назва Алтай і руськ. алтин `монета') i baz, `тканина' з араб. bez (порівн. турецьке bezestan, `базар', тобто покритий безом, `полотном'; поширене у 17 ст. в С.Твардовського в Легації 1637 р., З. Любенецького 1640 р. і.: “передній ринок” пояснює Твардовський”)Bruckner A. Slownik etymologiczny j?zyka polskiego. S.4.;
• С.Б.Лінде: altembas `шовкова тканина, грубо переткана золотом (...), в турецькій altyn означає золото, a bas тканина' (SL I 14);
• Т.Майда: altembas - тур. attum “золото” + bez `полотно'Majda T. Nazwy tkanin wschodniego pochodzenia wjzyku polskim. S.501.;
• Словник моди: altembas “шовкова тканина, переткана золотом, походить з Туреччини. В Польщі використовувалася з XII століття; подібна на златоглав, але відрізняється від нього тим, що в альтенбасі основа шовкова, а нитка золота, а в златоглаві навпаки”Banach E. i A. Slownik mody. Warszawa, 1962. S.14..
Інакшу етимологію пропонує Б.Бєдронська-Слотова: “Альтембас, незважаючи на те, що фонетично наближене до турецької назви тканини златоглав, походить з італійської мови: alto-basso, тобто високо-низько”Biedronska-Stotowa B. Tkaniny tureckie i perskie w ubiorach polskich XVI-XVIII wieku. S.493. Bartkiewicz M. Polski ubior do 1864 roku. Wroclaw-Warszawa-Krakow-Gdansk, 1979. S.51-52.. На нашу думку, таке пояснення не є переконливим. Оскільки альтембас - це шовкова тканина, пронизана золотими нитками, то східне походження назви, на нашу думку, є більш правдоподібним.
Те, що наведені назви тканин в основному мають східне походження, зовсім не означає, що ці матеріали походили саме зі Сходу. Їх могли привезти також із Заходу, наприклад, з Італії до Польщі постачали дамаст, оксамит, атлас, китайку, табін, телет, златоглав (флорентійський). З XVI ст. в Польщі відбувається інтенсивний розвиток закордонної торгівлі: “Все частіше на ярмарки у Кракові, Львові, Познані, Любліні і Гданську прибували зі своїми товарами італійські, англійські, французькі, іспанські, вірменські та інші купці .
У ряді випадків інформацію про тканини містили лише аналізовані інвентарі (наприклад, biaty Ztotogtawowy Tureckiey/ Materyiey JegoMosci Pana Wienia-Wskiego - R, 6 v), тобто для точного визначення місця, звідки ці матеріали привезено або виготовлено, цієї інформації недостатньо. Можна лише припускати, що більшість з них походила зі Сходу. Т.Майда стверджує: “Завдяки жвавому імпортові східних тканин з Османської імперії та Криму, вони були в Польщі дуже поширеними. Висока якість златоглаву, парчі, оксамиту та багатий і різноманітний вибір кольорів і узорів забезпечували східним тканинам популярність не лише серед шляхти, а й серед багатого міщанства”25Majda T. Nazwy tkanin wschodniego pochodzenia w j?zyku polskim. S.500.. А.Дзюбінський констатує: “Тканини і текстильні вироби, привезені з Туреччини, займали - поряд із килимами, шкірами і прянощами - провідне місце”Dziubinski A. Na szlakach Orientu. Handel mi^dzy Polsk^ a Imperium Osmanskim w XVI-XVIII wieku. Wroclaw, 1998. S.156..
З кінця XVI до початку XVIII ст. найбільше східних тканин завозили до Польщі вірмени. За висновком Б.Каспровича, “вірмени тримали у своїх руках більшу частину торгівлі зі Сходом (Персією, Кримом, Туреччиною), щодо товарів, то це були шкіри (сап'ян, курдибан, які вони самі й виготовляли), зброя, східні тканини (шовк, муслін, златоглав), килими і прянощі”KasprowiczB.S. Ormianie w Polsce // Rocznik Lwowski (Warszawa). 2008-2009. S.15..
З середини XVIII ст. імпорт східних тканин скорочується. Це пояснюється двома чинниками: зубожінням населення, а також тим, що все частіше вітчизняні мануфактури починають виготовляти власні тканини за іноземними зразками.
Тканини, назви яких виписані нами з джерел XVIII ст., здебільшого були надзвичайно коштовними, дорогими, завезеними з інших країн, що, безперечно, позначалося на їхній ціні. Як пише А. Дзюбінський, “до найдорожчих тканин, які купці привозили з Османської імперії, належали златоглав, тобто парча, турецькою альтембас (...). Потім йшов турецький або перський оксамит (kadife), а далі дамаст (kemha), тобто камха з Амасії у східній Анатолії або Дамаску (...) та бурська або токацька китайка (перс.-тур. тафта)”Dziubinski A. Na szlakach Orientu. Handel mi^dzy Polsk^ a Imperium Osmanskim w XVI-XVIII wieku. S.161.. Цей дослідник згадує також атлас, табін і текстильні напівфабрикати: шовк і бавовну.
З цих дорогих тканин в основному виготовляли верхній одяг: далматики, каппи, орнати та предмети, що використовувалися під час літургії (Євангелії, требники) чи елементи декору (антепедіум, балдахін).
Зрештою, у багатьох словникових дефініціях, що стосуються згаданих денотатів, звертається увага на коштовність тканини, з якої вони були виготовлені Наприклад: Kapa, pluwial (lac. Pluviale, каппа), - літургійна риза у формі пелерини (півкола), що сягає стоп (...); призначена для урочистих обрядів, процесій, тому її шили з цінних тканин і багато оздоблювали вишивкою із гербовими та символічними, рослинними та тваринними мотивами і сценами Христових мук, з життя Богородиці, біблійних історій (Encyklopedia katolicka. Lublin, 2000. T.8. S.641-642) або stula (гр. epitrahelion, лат. Stola, стола) - елемент літургійного одягу, призначений для єпископа, капелана або диякона, носять під час відправлення богослужіння, відправлення святих таїнств та сакраменталій. (...) Первісно мала форму стрічки невизначеного кольору, виготовленої з дорогих тканин та багато декорованої, на її кінцях містилися вишивки, що ілюстрували події Старого і Нового Завітів та з життя святих; (...) у XIII-XVIII ст. виготовляли з тієї ж тканини, що й орнат, підшивали шовком, викінчували китицями та прикрашали символами Ісуса Христа і Святого Духа, подібними до тих, які використовували на орнаті (Encyklopedia katolicka. Lublin, 2013. T.18. S.1093)..
З дешевших тканини (з полотняної альби) шили нижній одяг, окантовку і зрідка верхній одяг (орнат). Це, безумовно, було зумовлене тим, що матеріали мали визначене застосування. Наприклад, газ (легка бавовняна або шовкова тканина, яку тчуть спеціальним способом, делікатна і прозора) використовувалася для виготовлення вуалей, шалів, легеньких хусток на плечі”Banach E. i A. Slownik mody. S.99. . Саме тому ця назва трапляється в описах, що стосуються тувальніWelum - „різновид рушника з делікатної, переважно прозорої тканини', використовується священиками під час відправ (щоб, наприклад, тримати через нього монстацію); tuwalnia, tuwalja, towalja (тувальня) (Slownik j?zyka polskiego / Red. J. Karlowicz, A. Krynski, W. Niedzwiedzki. Warszawa, 1900. T.7. S.503)., натомість, вона не помічена в інших місцях.
Привертає увагу форма згаданих назв тканин в аналізованих описах. Здебільшого це іменникові або прикметникові конструкції (наприклад, 1 Antepedia Czarna Wzorzystego Axa:/:mitu Z koronq Szychowq (R, 13 r); 1 Baldakin Czerwony Axamitny futo/ koronq Marcypanowq obszyty (R, 13 v), утворені від слів, зафіксованих у загальних словниках польської мови. Все ж деякі з них до такого типу джерела не включені (наприклад, derbab, dyba, kanawac, kromras, niesokor). Імовірно, це були не дуже поширені тканини, тому й контекстів, в яких вони трапляються, теж небагато (kanawac - 1, kromras - 2, niesokor - 3, dyba - 4 i derbab - 10).
Доволі часто у досліджуваних описах вжита не конкретна назва тканини, а назва загального характеру:
• materia, materialny `матерія означає річ, з якої повинна робитися інша річ: (...) сукно' (SL III 58): 1 Antepedium materyalne zpasami/czerwonemi zKutasami. N4 to/ Litt D. (S, 73); 1 Ewangelia stara w materyie oprawna Na/niey krzyz Jrebmy (R, 4 v); 1 Infula Materialna Jtara (R, 5 r); 1 Ornat Zielony Materyiey bogatey/ Ze Ztotym Slupem Czerwonym Materiey takze boga-/tey Z Koronq Marcypanowq (R, 7 v); 1 Ornat Pomarandzowy Lamowy Z S!u-/pem Materyalnym pstrym (R, 7 r);
• sukienny `виготовлений з сукна' (SL V 501): 7 Par Kap Czerwonych Sukiennych/ do Bractwa S. Troycy. (S, 85); 2 Sztuk Sukna Czerwonego na gra:/:dufy przed Wielki Oltarz (R, 14 v).
Інколи ці загальні назви вжито з додатковим конкретизуючим членом, що може вказувати на:
1) країну або місце походження:
• francuska materia: 1 Antepedium zfrancuskiey materyi/ zKolumna bialq Srebrnq galonem/biafym Srebrnym (S, 67); 1 Para Dalmatykow Siarciftych/ z francuskiey Materey Kompa/na Srebrna Litt O. N 14to (S, 25); 1 Ornat z Francuskiey Materyey z Kolu-/mnq blfkitnq Kompanq Srebrnq obwie-/dziony N 10. Litt. K. (S, 19); 1 Para Sandalow z francuskiey ma/teryey (S, 13); 1 Velum blfkitne z francuskiey Ma/teryey frebrnym galonem obszyte/N 1mo fub Litt. A. (S, 15);
• lipska materia: 1 Para Dalmatykow z Lipskiey Ma-/teryey ze wfzystkim. Litt D. N 4to: (S, 25); 1 Ornat bialy Lipski materyey lity/ zroznemi kwiatami iedwabnemi Ko-/ronq zlotq obwiedziony Srodkiem galon/ zloty. N 6to Litt F. (S, 19); 1 Velum z Lipskiey Materyey, zlo/tq Kompanko obfzyte N 9./Litt H. (S, 15);
• moskiewska materia: 1 Antepedia Czarna Moskiewskiey Materyiey (R, 13 r); 1 Baldakin Czarney Materyiey Mofkiewskiey (R, 14 r); 1 Ornat boki czarne moskiewskiey/ materyi frodek Lamowy zulty/Kompanka zlota Litt. C/ No 3tio. (S, 57);
• paryska materia: 1 Kapa biala Srebrna z paryskiey/ materyey po ktorey Kwiatki ro-/znego Koloru galonem Zlotym/cala obwiedziona (S, 27);
• perska materia: 1 Para Dalmatykow z Perskiey Materyey/ze wfzystkim. Litt. C. N 3tio. (S, 25); 1 Kapa z Perskiey materyi Cala/ iednakowa galon Szychowy zlo-/ty. (S, 55); 1 Ornat bialy z Perskiey Materyey Kom-/pankq Srebrnq obwiedziony N 11. Lit. L. (S, 19); 1 Velum Lamowe perskiey Materyey Kom/panka marcypanowa N 8vo Lit. H (S, 23);
• ftambolska materia: 1 Ornat boki popielate drogetowe/ srodek fialkowy w bukiety ma-/teryi ftambolskiey Litt. B./N 2do. (S, 57);
• turecka materia: 1 Antepedium z tureckiey Materyi u/ Wielkiego Oltarza. (S, 67); 1 Para Dalmatykow Tureckiey Materyi/ Kompanq marcypanowq obwiedsione/ bes wfzystkiego. (S, 35); 1 Gremial czerwony Tureckiey Mate/ryey weSrotku Krzyz (S, 13); 1 Kapa materiey bialey Tureckiey w kwiatki/ rzucane kitaykq zultq w paski podszyta (R, 5 r); 1 Ornat bialy Matery Tureckiey w paski/po nim kwiatki rzucane, Z ga-/lonem Szychowym (R, 7 r), 1 Para Sandalow Czerwonych zture/ckiey materyey (S, 13); 1 Przykrycie z tureckiey materyi alias/ z Kaftana danego od P. Juzefa/Nikorowicza (S, 81); 1 Velum z tureckiey materyi Kwiatki/ zlote Kompanka Szychowq obwie/dzione N 16. Lit. Q (S, 34).
Поява такого елемента має доволі вагоме значення, оскільки вказує на місце виготовлення тканини або її закупівлі, а матеріали, як уже зазначалося, ввозили до
Польщі з різних місць: найчастіше зі Сходу - із Персії, Туреччини, а також із Заходу - Франції, Німеччини.
2) колір: 1 Antepedia Zlociftey Materyiey Slupy/ Czerwone y biaie v niey (R, 12 v); 1 Baldakin Czarney Materyiey Mofkiewskiey (R, 14 r); 1 Baldachin z materyi Srebrney ga/lonem zlotym od P. Aniolka. (S, 79); 1 Kapa zlotey materyey Cala Kom/pankq zlotq obwiedsiona przy Kto-/rey Spinka Srebrna iedna ieft (S, 27); 1 Velum Materyiey bialey bogato aftowane Zpalicz:/:kqy Z Burfq Z koronq Zlotq (R, 9 v).
Колір є важливим елементом опису тканини, особливо параментів. Адже колір верхньої літургійної шати залежить від літургійного періоду або дня. Тому для виготовлення орнатів використовувалися тканини лише білого, червоного, зеленого, фіолетового, чорного або рожевого кольору.
Варто відзначити також розміщення назв тканин в аналізованих описах. Найчастіше вид матерії - це один із перших елементів опису (відразу після кольору). Якщо ж він наводиться пізніше, то зазвичай стосується якоїсь частини речі, що виготовлена з іншої тканини, ніж увесь описаний предмет, наприклад: 1 Ornat Pomarandzowy Lamowy Z Slu-/pem Materyalnym pstrym (R, 7 r). Такий порядок слів може бути зумовлений кількома причинами. По-перше, інформація про вид тканини радше необхідна при будь-якому описі, що стосується одягу. По-друге, може бути свідченням рангу тканини, адже в ті часи тканини (особливо завезені) були товаром дуже бажаним і водночас коштовним. По-третє, може вказувати (особливо якщо йдеться про назви дорогих тканин) про рівень заможності групи, що описується.
При аналізі інвентарів оцінювався не лише вид тканини, а й її
1) зовнішня фактура:
• lita (lity `такий, що утворює суцільну, тривку масу; непористий, масивний' SSz II 46): 1 Ornat bialy Lipski materyey lity/ zroznemi kwiatami iedwabnemi Ko-/ronq zlotq obwiedziony Srodkiem galon/zloty. N 6to Litt F (S, 19);
• masyfowa (: masywowa `лита' SL III 54): 1 Ornat zperskiey Materyi masyfo-/wy okolo Kompanka marcypanowa/ze wfzystkim. N 6to Litt. F (S, 29);
• ryta (від ryt `вирізування або малювання довільних мотивів за допомогою гострих інструментів на такому матеріалі, як дерево, метал, кістка; взір, візерунок, виконаний таким чином' SDor VII 1445): 1 Kapa Czarna Rytego Axamitu iednoftay/:na Z koronq Marcypanowq (R, 6 r); 1 Ornat Axamit ryty niebieski/ frodek Ciemny na Ksztalt Ada-/masku Kompana marcypanowa/Litt L. N 11mo (S, 47);
• wlosowa - з волосяним покриттям: 2 Ornaty wlosowe, Jeden Tabinowy Drugi/ Materyiey w paski (R; 8 r); 2 Vela wlosowe tabinowe u iednego/ Koronka Srebrna, a u drugiego ie/dwabna. (S, 41);
2) переплетення ниток:
• gladki: 1 Ornat Axamitny gladki Czarny Ze/ Srebrnym galonem (R, 8 v); 1 Para dalmatykow gladkich axami/tnych Kompanka marcypanowa ze/ wfzystkim (S, 41);
• wzorzysty: 1 Ornat Axamitny wzorzysty Czarny/ Slup Ceglasty Materyiey Ze/ Zlotem Z koronq Marcypanow4 (R, 8 r).
Наведені у статті назви тканин, виписані з двох інвентарів скарбниці Вірменського архикафедрального собору у Львові, є надзвичайно цікавим джерелом інформації про лексику того періоду (що особливо цікаво - не завжди зафіксовану у словниках), свідченням функціонування різноманітних запозичень, що відображають торговельні, політичні зв'язки, а також вказують на спосіб вживання мови в певній комунікативній спільноті На те, що предметом дослідження історика мови є історія вживання польської мови разом з усіма суспільними, культурними, цивілізаційними та політичними обставинами, неодноразово вказував Станіс-.
Переклад з польської
Юлії Сагати
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
"Громадівський рух" та його розвиток у ХІХ ст. на українських територіях. Наслідки "перебудови" для України. Тестові питання щодо впровадження християнства на Русі: “Руська правда”, будівництво Софіївського собору, правління Володимира Мономаха.
контрольная работа [29,4 K], добавлен 01.02.2009Підняття питання про створення археографічної комісії під час Собору Руських Вчених 1848 р., результати. Документальні матеріали, що видавала Комісія у "Жерелах до історії України-Руси". Особливості редакторського опрацювання та видавничого втілення.
реферат [36,6 K], добавлен 19.03.2012Історія виникнення Почаївської Лаври: перша фундаторка монастиря - Анна Гойська, магнат Андрій Ферлей. Почаївський монастир у ХVІІ столітті: ініціатор будівництва Успенського собору – Потоцький. Святиня на порозі ХХІ століття: ігумен Амфілохій.
курсовая работа [49,0 K], добавлен 06.08.2008Причини конструювання в історичному творі XVII ст. вигаданого сюжету про співробітництво вірмен із татарами на службі в галицьких князів. Джерела, автори яких торкалися питання появи вірмен у Львові. Версія заснування Львова у творі Ю.Б. Зиморовича.
статья [67,3 K], добавлен 07.08.2017Дослідження питання введення принципово нових назв (переважно нейтрального характеру), омонімії, або деетимологізації (придумування назви, подібної до старої), повернення історичної назви. Проблема уникнення появи політично й культурно забарвлених назв.
статья [33,0 K], добавлен 11.09.2017Упадок давніх станових сеймів. Польські сеймикові установи. Підписання у Львові акту про перехід галицьких земель під панування Австрії. Утворення окремого сейму для Галичини. Робота галицького станового сейму. Створення Галицького крайового сейму.
реферат [23,4 K], добавлен 04.05.2011Історія виникнення назви Чоповичі. Інша версія походження назви Чоповичі. Історія першої церкви в Чоповичах. Указ Катерини про заборону художнього, світського оформлення церков. Унікальні твори української дерев’яної скульптури в Чоповичах. Сучасні храми.
реферат [24,3 K], добавлен 23.04.2009Утворення вірменського народу і створення держави. Прийняття християнства. Розділ держави між Римом і Персією. Візантійська і перська Вірменії. Килікійське царство. Завоювання Вірменії османською Туреччиною і Персією.
реферат [187,0 K], добавлен 25.12.2003Розгляд ролі норманів в організації Київської держави. Дослідження антинорманської теорії, хозарської та кельтської гіпотез походження Київської Русі. Проблема підтвердження достовірності теорій. Сучасні погляди науковців на походження назви "Русь".
реферат [48,2 K], добавлен 22.04.2015Автохтонна теорія походження катакомбної культури з ямної та її критика. Синтез двох культур. Міграційна теорія походження катакомбної спільноти. Західні і близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення. Результати археологічних досліджень.
реферат [22,9 K], добавлен 18.05.2012Передісторія укладення та зміст Березневих статей, недосконалість і недовговічність договору 1654 року. Збір податків на користь царської скарбниці. Значення статей для україно-московських відносин, їх історико-юридична оцінка сучасними істориками.
реферат [20,8 K], добавлен 30.10.2014Проголошення Берестейської унії – одна з найважливіших подій в історії церковного життя в Україні. Передумови утворення Української греко-католицької церкви. Причини укладення унії для православних єпископів, католицьких священиків і польської шляхти.
реферат [1,5 M], добавлен 28.11.2010Дія української просвітницької самоорганізації, що діяла в другій половині XIX – першій половині XX ст. у Східній Галичині під назвою "Просвіта". Перший вияв діяльності "Просвіти". Тематика книжок про потреби галицьких русинів, про шляхи їх розвитку.
реферат [35,3 K], добавлен 03.11.2011Благодійницька діяльність Євгена Чикаленко: підготовка однотомного популярного видання "Історія України", виділення коштів на будівництво Академічного Дому у Львові, укладання "Словаря російсько-українського", заснував газет "Громадська думка" і "Рада".
реферат [20,1 K], добавлен 12.06.2010Діяльність нелегальних греко-католицьких священиків, що свідчила про несприйняття радянського ладу і становища УГКЦ. Опис підпільних греко-католицьких обрядів і богослужінь, заходів конспірації, відношення частини духовенства до російського православ’я.
статья [23,2 K], добавлен 14.08.2017Зберігання документів різних історичних епох у Центральному державному історичному архіві в місті Львові. Колекція грамот на пергаменті. Комплекс актових книг гродських, земських, підкоморських судів Східної Галичини, книг по історії, освіти, культури.
презентация [2,4 M], добавлен 14.02.2014Дослідження бібліотечної та науково-бібліографічної діяльності І. Кревецького, введення до наукового обігу доробку. Реконструкція основних етапів його бібліотечної й бібліографічної діяльності. діяльності І. Кревецького щодо розвитку бібліотек у Львові.
автореферат [52,2 K], добавлен 27.04.2009Характеристика отаманщини як явища у період української визвольної революції 1917-1920 років. Обмеженість суверенітету УСРР на початку 20-х років ХХ ст. Діяльність Українського таємного університету у Львові. Ініціатори створення дивізії "СС - Галичина".
контрольная работа [26,1 K], добавлен 13.06.2010Походження назви Китаївська пустинь та її місцерозташування в Києві. Історія виникнення обителі православних монахів. Архітектурний ансамбль монастирського подвір'я. Життя видатної жінки монаха Досифеи. Провидницьки епізоди в житті Преподобної Дарини.
доклад [9,1 K], добавлен 27.10.2014Дослідження проблеми реформування духовної освіти в православних єпархіях після інкорпорації українських земель до Російської імперії наприкінці XVIII – поч. ХІХ ст. Перетворення Києво-Могилянської академії на два заклади – духовну семінарію та академію.
статья [26,6 K], добавлен 19.09.2017
