Генеральне межування Південної України (історико-правовий аспект)
Аналіз процесу становлення системи кадастрового обліку в національних районах Російської імперії (кінець XVIII - перша половина XIX ст.). Аналіз нормативно-правових документів, що слугували юридичною основою для проведення генерального межування.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.03.2019 |
| Размер файла | 52,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Відсутність надійних комунікаційних зв'язків із місцевою владою, саботування межових робіт місцевим населенням, природні катаклізми не тільки сповільнювали темпи проведення межових робіт, але й призводили до зменшення продуктивності праці співробітників межових контор. Так, після закінчення межувальних робіт у 1830 р. до Таврійського губернського правління 22 січня 1831 р. надійшли звіти начальників партій про межування в 1830 р. із чіткою вказівкою про площі обмежованих земельних ділянок, кількість робочих днів та передані до конторської креслярні плани. Як показали звіти, продуктивність праці співробітників контори була дуже низькою. Наприклад, з 1 червня до 10 грудня 1830 р. І. Журавльову вдалося обмежувати за двома дачами 5 тис. 872 десятин 1 тис. 299 сажнів, хоча плани за цими дачами він так і не надав до Сімферопольської межової контори, оскільки межування цих дач він так і не закінчив. Шість днів він витратив на прийняття справ, матеріалів, інструментів від губернської креслярні. Десять днів він не працював через хворобу. Два тижні роботи не проводились через зливи, а 32 дні припали на свята й неділі [14, арк. 210-210 зв.]. Тільки за серпень 1830 р. втрати робочого часу за всіма межовими партіями склали понад 92 дні (за травень вересень 1831 р. втрати робочого часу склали 121 робочий день). Наприклад, І. Журавльов був змушений призупинити межування з 1 до 12 серпня 1830 р. через неприбуття свідків, а партія І. Добровольського не займалася межуванням з 01 до 10 серпня 1830 р. через неприбуття на межування члена земського суду. Через неприбуття свідків, робочих та депутата від скарбниці був змушений припинити роботи з 1 до 6 серпня, з 22 серпня до 1 вересня 1830 р. Д. Томашевський. Неприбуття понятих на межові роботи було на той період звичайною практикою в Таврійській губернії. Місцеве населення ухилялося від участі в межуванні під різними приводами: 1) початок весняних та осінніх польових робіт; 2) відзначення мусульманських свят, початок базарних днів (наприклад, як це було під час межування вакуфних земель у дачі Чокурча, коли мешканці просто пішли з межових робіт). Місцева влада для запобігання подальшим конфліктам проводила серед місцевих мешканців роз'яснювальну роботу про необхідність проведення межувальних робіт, однак найчастіше ці заходи не мали потрібного ефекту. Так, у 1833 р. під час межування дач населених пунктів Біюк Ламбат, Алушти, Кучук-Узенбаш, Кош-Дегирмена свідків на дистанціях не було декілька разів, і лише через місяць усі вони з'явилися з необхідними документами.
Офіційно Сімферопольська межова контора була ліквідована в листопаді 1841 р. Усі завершені справи передавалися Таврійській межовій комісії, для посилення ефективності якої зі складу скасованої межової контори до креслярської комісії переводились один старший, два молодші землеміри та три помічники землемірів. Решта землемірів були підпорядковані Московській межовій канцелярії (надалі передбачалося їх використовувати для проведення полюбовного спеціального межування в прилеглих до Кримського півострова губерніях та областях Російської імперії). Офіцерів-квартирмейстерів, які працювали в складі Сімферопольської межової контори, треба було відправити до місця їх військової служби. Таврійську межову комісію закрили в 1843 р. [14, с. 414-415]. Усі незавершені справи з межування передавалися до Таврійської цивільної палати, де вони мали бути розглянуті та вирішені. Для закінчення робіт над планами відводився двомісячний строк. Усіх землемірів Таврійської межової комісії перепідпорядковували Московській межовій канцелярії. Надалі дозволялося їх залучати для врегулювання земельних суперечок, які були пов'язані з генеральним межуванням Кримського півострова.
Висновки
Таким чином, генеральне межування Катеринославської, Херсонської, Таврійської губерній та Бессарабської області тривало понад сорок років. Серед причин, що сповільнювали хід межування на Півдні Україні, слід назвати:
1) розмаїття традицій і форм землекористування й землеволодіння (особливості формування дворянського землеволодіння на Півдні України, поширення інституту вакуфних земель у Таврійській губернії);
2) відсутність у Таврійській губернії кваліфікованих перекладачів із кримськотатарської на російську; необхідність вести подвійну документацію (один екземпляр картографічної та описової продукції виготовлявся кримськотатарською мовою, інший російською);
3) недбале ставлення до зберігання картографічної продукції, що призвело до пожежі в будинку Катеринославської межової контори (унаслідок чого було втрачено велику кількість межових планів, тож межувати деякі земельні дачі доводилося повторно);
4) велика кількість земельних конфліктів у регіоні;
5) саботування місцевим населенням та місцевою владою заходів генерального межування, необхідність проведення серед місцевого населення роз'яснювальних бесід;
6) складність рельєфу регіону (гірська місцевість Таврійської губернії не підлягала звичайному межуванню паралельними лініями, через що уряд дозволив проводити межування ромбічними лініями або ж інструментальними лініями; для межування за цією методикою окремих районів Кримських гір залучались військові топографи);
7) етнічна строкатість населення (на території регіону знаходилась велика кількість колоній іноземних переселенців, межування цих земель відбувалося за окремими правилами).
Однак, незважаючи на всі труднощі, службовці Новоросійської (Катеринославської), Бессарабської та Сімферопольської межових контор досягли основної мети упорядкували поземельні відносини на Півдні України з урахуванням традицій і форм землекористування та землеволодіння, що раніше побутували в регіоні; закріпили остаточно право власності на землю дворян, завершили період тривалих поземельних конфліктів, окреслили площу земельних ділянок, що перебували у власності держави.
Література
1. Айдагулов М. Ш. Вакфы в Российской империи и СССР вне территории современной России [Електронний ресурс] / М. Ш. Айдагулов. Режим доступу : http://www.idmedina.ru/ books/materials/faizhanov/6/aydag .htm.
2. Герман И. Е. История русского межевания / И. Е. Герман. М., 1910. 302 с.
3. Дутлова Е. И. Земля города Москвы в контексте отечественной и мировой истории. Очерки межевания, кадастрового учета и градостроительства / Е. И. Дутлова, П. Н. Никонов. М. : Изд-во Главархива Москвы, 2007. 486 с.
4. Иванов П. Опыт исторического исследования о межевании земель в России / П. Иванов. М. : Типография С. Селивановского, 1846. 178 с.
5. Кавелин С. П. Межевание и землеустройство / С. П. Кавелин. М., 1914. 340 с.
6. Каширин В. Вступление русских войск в Бессарабию и ликвидация Буджакской татарской орды в начале русскотурецкой войны 1806-1812 гг [Електронний ресурс] / В. Каширин. Режим доступу : http://zapadrus.su/rusmir/istf/73818061812.html.
7. Коник Ю. О. Губернська межова служба південного правобережжя України (остання третина XVIII перша третина XIX ст) : дис. ... канд. іст наук : спец. 07.00.01 / Коник Юлія Олександрівна. К., 2011. 202 с.
8. Коник Ю. Документи фонду Херсонської губернської креслярні як джерело з історії Генерального межування Херсонської губернії (1803-1828) / Ю. Коник // Студії з архівної справи та документознавства / [редкол.: І. Б. Матяш (голов. ред.) та ін.]. К., 2008. Т 16. С. 128-135.
9. Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Бессарабская область. Ч. 1. / [сост А. Защук]. СПб. : Тип. Э. Веймера, 1862. 582 с.
10. Милов Л. В. Исследование об "Экономических примечаниях" к генеральному межеванию (к истории русского крестьянства и сельского хозяйства второй половины ХVІИ в.) / Л. В. Милов. М. : Изд-во Московского университета, 1965. 310 с.
11. О вакуфских в Крыму имениях. Высочайше утвержденное мнение Государственного Совета (№ 2761 от 22 марта 1829 г) // Полное собрание законов Российской империи (далее ПСЗРИ). СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Собрание ІІ. Т !V С. 189-191.
12. О возложении размежевания Мелитопольского и Днепровского уездов Таврической губернии на Межевую Канцелярию и Главного ея Директора. Высочайше утвержденное мнение Государственного Совета. (№ 2755 от 20 марта 1829 г.) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Собрание ІІ. Т. !V С. 174.
13. О единовременном поземельном налоге для вознаграждения издержек по размежеванию Крыма. Именной данный Сенату (№ 15333 от 25 февраля 1842 г.) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1843. Собрание ІІ. Т ХVN. Отделение І. С. 142-143.
14. О закрытии Таврической Межевой Комиссии. Именной данный Сенату (№ 16993 от 30 июня 1843 г.) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1844. Собрание ІІ. Т ХVШ. Отделение І. С. 414-415.
15. О мерах к приведению в известность вакуфских в Крыму имений (№ 9245 от 31 мая 1836 г.) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1837. Собрание ІІ. Т ХІ. Отделение І. С. 634-636.
16. О назначении столовых денег депутату, приглашаемому в Таврическую Межевую Комиссию со стороны Магометанского духовенства. Высочайше утвержденное положение Комитета Министров (№ 8478 от 15 октября 1835 г) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1836. Собрание ІІ. Т. Х. Отделение ІІ. С. 1027-1028.
17. О назначении суммы на содержание землемеров по Комиссии, учрежденной в Крыму для разбора споров о землях. Высочайше утвержденный доклад Министра Внутренних дел (№ 22.547 от 1 июля 1807 г.) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1836. Собрание І. Т ХХІХ. С. 1212-1213.
18. О начатии межевания в Саратовской, Оренбургской, Новороссийской и Симбирской губерниях. Сенатский указ (№ 18.019 от 25 июня 1797 г.) // Полное собрание законов Российской империи. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Собрание І. Т. ХХ^ С. 638-641.
19. О обмежевании казенных земель Бессарабской области и разделении оных на участки : Именной, объявленный Сенату Министром Юстиции (№ 26719 от 7 марта 1817 г.) // Полное собрание законов Российской империи. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Собрание І. Т ХХХМ С. 101-102.
20. О переводе Межевых контор и о межевании некоторых губерний : Именной, объявленный генерал-прокуром (№ 17901 от 1 апреля 1797 г.) // Полное собрание законов Российской империи. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Собрание І. Т. ХХІУ С. 522.
21. О передаче межевых дел Бессарабской Области из второго в Межевой Сената Департамент: Высочайше утвержденное мнение Государственного Совета (№ 1494 от 30 октября 1827 г.) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Собрание ІІ. Т ІІ. С. 930.
22. О переносе дел на апелляцию из Бессарабского Областного Гражданского Суда во 2-й Департамент Сената и о решении оных по местным узаконениям и обычаям Бессарабской Области : Именной, данный Сенату (№ 30.439 от 3 августа 1825 г) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Собрание І. Т ХІ-. - С. 409-410.
23. О порядке решения дел о вакуфах в Крымском полуострове, на кои своевременно не предоставлено документов. Высочайше утвержденное мнение Государственного Совета (№ 8435 от 30 сентября 1835 г.) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1836. Собрание ІІ. Т Х. Отделение ІІ. С. 989-991.
24. О правилах в разрешении казусов, встретившихся при производимом в Екатеринославской и Херсонской губерниях, генеральном земель размежевании. Высочайше утвержденное мнение Государственного Совета (№ 28171 от 27 февраля 1820 г.) // Полное собрание законов Российской империи. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Собрание І. Т XXXVII. С. 75-84.
25. О правилах генерального размежевания земель в Новороссийской, что ныне Екатеринославская, Херсонская и Таврическая губернии, о разрешении споров и о выдаче планов. Сенатский указ (№ 20219 от 7 апреля 1802 г.) // Полное собрание законов Российской империи. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Собрание І. Т XXVII. С. 91-94.
26. О преобразовании Симферопольской Межевой Комиссии с переименованием Таврической и о переводе оной в Одессу (№ 5995 от 21 февраля 1833 г.) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1834.
- Собрание ІІ. Т Vm. Отделение І. С. 108-109.
27. О принятии полуострова Крымского, острова Тамана и всей Кубанской стороны, под Российскую державу: Манифест (№ 15.708 от 8 апреля 1783 г.) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. - Собрание І. Т ХХІ. С. 897-898.
28. О разделении Новороссийской губернии: на Николаевскую, Екатеринославскую и Таврическую, и обустройстве там Судебных мест. Именной, данный Сенату указ (№ 20449 от 8 октября 1802 г.) // Полное собрание законов Российской империи. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Т XXVII. С. 272-292.
29. О размежевании вакуфов в Таврическом полуострове. Высочайше утвержденное мнение Государственного Совета (№ 8202 от 31 мая 1835 г.) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1836. Собрание ІІ. Т. Х. Отделение І. С. 687-689.
30. О штатах Симферопольской Межевой Конторы и Межевой Комиссии. Высочайше утвержденное мнение Государственного Совета (№ 3032 от 24 июля 1829 г.) // ПСЗРИ. - СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Собрание ІІ. Т !V. С. 531.
31. Об учреждении в Симферополе Межевой Конторы и Комиссии для размежевания земель в Таврической губернии. Именной, данный Сенату (№ 2617 от 24 января 1829 г.) // Полное собрание законов Российской империи. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Собрание ІІ. Т ІУ С. 50-59.
32. Постников А. В. Развитие крупномасштабной картографии в России / А. В. Постников. М. : Наука, 1989. 229 с.
33. Предписание Херсонского губернского правления губернскому землемеру и рапорт землемера о состоянии межевания по губернии (29 марта 1828 г. 5 апреля 1828 г.) // Державний архів Херсонської області, ф. 14. Херсонська (Новоросійська) губернська креслярня, оп. 1, спр. 1253, 5 арк.
34. Протоколы Симферопольской межевой конторы за 1830 г. // Российский государственный архив древних актов, ф. 1339. Симферопольская межевая контора и Таврическая межевая комиссия (1830 1843 гг.), оп. 5, спр. 228, 598 арк.
35. Прошение казенных крестьян с. Кривое Озеро Ольвиопольского уезда министру юстиции рапорты Херсонского губернского правления и переписка с ним Министерства юстиции об отрезке крестьянской земли в пользу помещика Любинского и Асеева (27 сентября 1815 г 29 декабря 1817 г.) // Державний архів Херсонської області, ф. 14. Херсонська (Новоросійська) губернська креслярня, оп. 1, спр. 866, 23 арк. зв.
36. Рапорты прокурора Новороссийской межевой конторы об условиях жизни землемеров в период летних полевых работ (28 июня 1800 г. 25 сентября 1810 г.) // Державний архів Херсонської області, ф. 14. Херсонська (Новоросійська) губернська креслярня, оп. 1, спр.459, 6 арк.
37. Рудин С. Д. Межевое законодательство и деятельность межевой части в России за 150 лет. 19 сентября 1765 г. - 1915 г. / С. Д. Рудин. Пг., 1915. 547 с.
38. Смирнов Г. С. Государственное межевание уральских губерний (конец ХVI11 первая половина Х!Х века) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. ист. наук : спец. 07.00.02 / Смирнов Геннадий Сергеевич. Челябинск, 2010. - 27 с.
39. Сурева Н. В. До історії генерального межування Південної України (джерелознавчий аспект) / Н. В. Сурева // Зб. наук. пр. Бердянського державного педагогічного інституту ім. П. Д. Осипенко. Історія. Бердянськ, 2000. С. 27-35.
40. Сурева Н. В. Поміщицька колонізація Південної України в останню чверть XVIII в першу чверть XIX ст: рух фондоутворення документів / Н. В. Сурева // Записки науково-дос лідної лабораторії історії Південної України ЗДУ. Південна Україна ХVIII Х!Х ст Запоріжжя : РА "Тандем-У", 2000. Вип. 5. - С. 83-94.
41. Указы Сената, Новороссийского губернского правления о межевании земель в губернии, наставление уездным землемерам о межевании земель в уездах. Справки и сведения о количестве земли и численности населения в населенных пунктах Херсонского уезда (25 июня 1797 г. 6 октября 1799 г.) // Державний архів Херсонської області, ф. 14. Херсонська (Новоросійська) губернська креслярня, оп. 1, спр. 353, 69 арк.
42. Указы Херсонского губернського правления и казенной палаты, рапорты губернского землемера об отводе земель в оборочное состояние государственных крестьян Тираспольського уезда. Книга входящей корреспонденции губернского землемера (20 сентября 1824 г. 9 мая 1825 г.) // Державний архів Херсонської області, ф. 14. Херсонська (Новоросійська) губернська креслярня, оп. 1, спр. 1083, 75 арк.
43. Устав образования Бессарабской области (№ 27357 от 29 апреля 1818 г.) // ПСЗРИ. СПб. : Типография ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1830. Собрание І. Т ХХХУ С. 222-281.
44. Цветков М. А. Картографические материалы генерального межевания / М. А. Цветков // Вопросы географии. 1953. Сб. 31. С. 93-94.
45. Циганенко Л. Ф. Формування дворянської власності на землю у другій половині XVIII XIX ст. (на матеріалах Таврійської губернії) / Л. Ф. Циганенко // Наук. пр. історичного факультету Запорізького національного університету. 2009. Вип. XXVII. С. 28-33.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз процесу колективізації та становлення колгоспної системи в районах компактного розселення болгар в межах колишньої Ізмаїльської області УРСР (друга половина 40–50-ті рр. ХХ ст.). Нові аспекти розвитку болгарської діаспори у повоєнні часи.
статья [19,9 K], добавлен 11.09.2017Розкриття з історико-правових позицій особливостей організаційно-структурного становлення, функції, форми й методи діяльності органів міліції Станіславської області в контексті суспільно-політичних процесів, що відбувалися на Станіславщині в 1939–1946рр.
автореферат [38,2 K], добавлен 11.04.2009Обмеження та остаточна ліквідація царизмом автономії України, діяльність К. Розумовського. Перша Малоросійська колегія, знищення Запорізької Січі. Заселення Південної України. Три поділи Польщі Прусією, Австрією й Росією, доля українських земель.
контрольная работа [26,1 K], добавлен 19.05.2010Аналіз особливостей призначення кадрів на державні посади в Україні як складової інкорпораційної політики Російської імперії 1730-1750-х рр. Історія політичних та економічних відносин України з Російською імперією. Обмеження прав українського народу.
статья [19,2 K], добавлен 14.08.2017Наукова реконструкція, осмислення й комплексний аналіз процесу становлення й особливостей розвитку архівної науки в Україні. Розгляд і вивчення різних технологій збереження документів. Характеристика основних методів зберігання документів і їх опис.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 03.05.2019Особливості правового і соціального статусу земського вчителя Російської імперії наприкінці ХІХ ст. Умови прийняття на службу, соціально-матеріальні права та переваги, інституційні взаємовідносини із державними органами влади та земським керівництвом.
статья [50,2 K], добавлен 07.08.2017Дослідження процесу формування кордонів між Російською імперією та Китаєм у XVIII ст. Причини встановлення кордону, геополітичні умови його формування. Чинники, що впливали на досягнення домовленості. Характеристика договорів, що вирішували проблему.
реферат [38,3 K], добавлен 27.01.2014Виокремлення з козацького середовища патріотично налаштованої старшинської еліти. Формування на Волині українських князівських і панських родів дідичів-землевласників. Роль князів-латифундистів у боротьбі за автономію України у складі Речі Посполитої.
статья [25,6 K], добавлен 14.08.2017Дослідження особливостей соціальних трансформацій у середовищі селян Правобережної України наприкінці XVIII - середині XIX століть. Нещадна експлуатація та закріпачення українського селянства після входження Правобережжя до складу Російської імперії.
статья [25,2 K], добавлен 14.08.2017Аналіз процесу соціально-економічних, а також ментальних змін у Російській імперії протягом пореформеного періоду (1861–1917 рр.), з акцентом на трансформаційний вплив капіталізму відносно жителів та інфраструктури Півдня України. Структура населення.
статья [25,9 K], добавлен 17.08.2017Зрівняльний аналіз характеру та основних етапів економічного розвитку України в складі Російської та Австро-Угорської імперії на початку XIX сторіччя. Причини наростання націоналістичного руху, його пригноблення радянськими керманичами, та результати.
шпаргалка [34,8 K], добавлен 29.01.2010Політична ситуація в Європі в ХVIII-ХІХ століттях. Французький історик Ж. Жорес про страту Людовика XVI. Антинаполеонівські (антифранцузькі) коаліції та їх наслідки для країн Європи і Російської імперії. Характеристика головних умов Тільзітського миру.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 13.05.2010Аналіз ситуації яка склалася на території країни перед Першою та Другою світовими війнами. Цілі Російської Імперії щодо територій Західної України на думку Петра Струве. Воєнні плани Німеччини щодо колонізації українських земель. Інтереси інших держав.
презентация [5,9 M], добавлен 30.09.2015Буржуазні реформи, земська реформа, судова та фінансова реформи, реформи в галузі народної освіти та друку, військова реформа 1861-1874 рр. Російської армії. Зміни в системі управління містами, соціально - економічний розвиток Російської імперії.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 20.09.2010Передумови та причини появи декабризму як революційного явища. Європейський вплив на формування ідеологічних основ декабристського руху. Повстання декабристів та його результати. Наслідки руху декабристів для подальшого розвитку російської імперії.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 05.07.2012Культура Італії, як історично обумовлений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений в типах і формах організації життя й діяльності людей, у взаєминах, у створюванні матеріальних і духовних цінностей. Епоха Рісорджименто.
дипломная работа [65,9 K], добавлен 27.01.2009Скасування полково-сотенного устрою Слобідської України та ліквідація Запорізької Січі. Знищення залишків національної державності на Лівобережній Україні. Приєднання Росією Криму, Північного Причорномор'я, Правобережної України й Західної Волині.
реферат [31,0 K], добавлен 15.04.2010Історичний огляд особливостей російсько-китайських дипломатичних відносин у XVIII-XIX ст. Дипломатія як фактор формування кордону Росії з Китаєм у XІХ ст. Основні причини встановлення кордону, характеристика геополітичних умов, в яких він формувався.
реферат [26,7 K], добавлен 13.12.2013Поняття та історичні передумови, а також обґрунтування червоного терору, політика російської держави щодо нього. Методи та форми проведення червоного терору, оцінка його масштабів. Аналіз негативних наслідків даного процесу для української державності.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 30.09.2014Криза середньовічних і розвиток нових соціально-економічних відносин у першій половині XIX ст. Наслідки політико-адміністративних нововведень для українських земель у складі Російської імперії, суперечливий характер розвитку сільського господарства.
реферат [28,2 K], добавлен 21.11.2011
