Стратегії виживання жителів Києва у роки нацистської окупації (продовольче питання)
Аналіз проблем визначення стратегій виживання жителів Києва та вирішення продовольчого питання у роки нацистської окупації. Спроби нацистського керівництва вирішити продовольче питання шляхом запровадження карткової системи та проведення цінової політики.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.04.2019 |
| Размер файла | 23,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Стратегії виживання жителів Києва у роки нацистської окупації (продовольче питання)
Аліна Плеханова
Анотація
Статтю присвячено проблемі визначення стратегій виживання жителів Києва та вирішення продовольчого питання у роки нацистської окупації. Основними завданнями дослідження є: аналіз стану наукової розробки проблеми та джерельної бази; характеристика продовольчої політики нацистського керівництва у Києві та основних стратегій виживання киян протягом 1941-1943 рр.
Відповідно до поставлених завдань здійснено короткий огляд історіографії та джерельної бази, які репрезентують повсякденне життя киян в умовах окупації. У статті розглянуто проблему голоду в місті протягом 1941-1943 рр., спроби нацистського керівництва вирішити продовольче питання шляхом запровадження карткової системи та проведення цінової політики. Описано дії киян та обрані ними шляхи продовольчого самозабезпечення. Підбито підсумки дослідження стратегій виживання в окупації. Визначено, що продовольча політика німецької окупаційної влади щодо киян не сприяла розв'язанню продовольчої проблеми.
Ключові слова: продовольча проблема, стратегії виживання киян, забезпечення продовольством, окупований Київ.
Аннотация
Статья посвящена проблеме определения стратегий выживания жителей Киева и решению продовольственного вопроса в годы нацистской оккупации. Основные задачи исследования: анализ научной разработки проблемы и исторических источников, характеристика продовольственной политики нацистского руководства в Киеве и основных стратегий выживания киевлян в 1941-1943 гг.
В соответствии с этими задачами в статье осуществлен краткий обзор историографии, а также исторических источников, которые широко представляют повседневную жизнь киевлян в условиях нацистской оккупации.
В статье рассмотрена проблема голода в городе на протяжении 1941-1943 гг., попытки нацистского руководства решить продовольственный вопрос путем введения карточной системы и проведения ценовой политики. Описаны действия киевлян и методы, избранные ими для продовольственного самообеспечения. Подведены итоги исследования стратегий выживания в оккупации. Определено, что продовольственная политика немецкой оккупационной власти относительно киевлян не способствовала решению основных продовольственных проблем.
Ключевые слова: продовольственная проблема, стратегии выживания киевлян, обеспечение продовольствием, оккупированный Киев.
Annotation
The article deals with the issue of survival strategies of Kyiv habitants and with the solving of the food issue during the Nazi's occupation of Ukraine. The aims of the research were to describe the food policy of the Nazi's authorities in Kyiv and to define main strategies of survival of Kyivites in the years 1941-1943.
To that end the author has carried out a short review of national and foreign scientific works, and of other sources, elaboration on different sides of everyday life of people under Nazi's occupation. The author has noticed the trend of researchers to highlight the humanitarian aspects of social life and widening of the scope of research, which begins to embrace global events and focuses everyday life with all its individual components. Unbiased reflection of life of common people of Ukraine during the Nazi's occupation is an essential way of study of Ukraine's past. The researcher has used the available scientific papers, as well as published and unpublished sources, to discover and to analyze the strategies of Kyivites ' survival.
The article covers the hunger issue in the city in 1941-1943, and the attempts of the Nazi's administration to solve the food problem through introduction of a rationing system and through price policy. Additionally, the paper deals with local habitants ' actions and the strategies, they tended to, and the ways of self-provision with food. In particular, these actions included trips to nearby villages, exchange of personal belongings for food at markets of Kyiv, trafficking and even crimes. The article also reviews rations of Kyivites, describes main foodstuffs, used by citizens in the conditions of occupation.
The article sums up the results of the study of city dwellers' strategies of survival under the occupation rule. During the occupation time Kyivites faced the threat of starvation death had to solve acute problem of self-provision with foodstuffs in the conditions of total deficit and growing of prices.
Citizens resorted to all the possible ways of seeking and acquisition of food, even to illegal actions. The paper proves the food policy of the occupation administration, not only failed to solve the food issue, but also made the problem of provision of dwellers with foodstuffs even more pressing.
Key words: food problem, strategies of survival of Kyiv residents, food supplying, occupied Kyiv.
22 червня 1941 р. розпочалася радянсько-німецька війна, яку керівництво СРСР відразу охрестило Великою Вітчизняною. Однак не дивлячись на розпропагований «народний» характер війни, частини Вермахту досить швидко просунулися територією УРСР Війна суттєво змінила звичний ритм життя і призвела до виникнення цілої низки проблем. Пересічна людина залишилися наодинці з ворогом та з проблемами виживання у складних умовах воєнного часу.
Упродовж останніх років в історичній науці спостерігається чітка тенденція до вивчення гуманітарних аспектів суспільного життя. Межі наукових студій поступово розширюються не лише у напрямі опису глобальних подій, а й фокусуються на повсякденному житті людини з усіма його складовими. Об'єктивне відтворення життя звичайних людей у всіх його проявах протягом нацистської окупації території України є одним із важливих напрямів дослідження історичного минулого нашого народу.
Об'єктом дослідження є стратегії виживання міського соціуму Києва в умовах нацистської окупації. стратегія продовольчий нацистський картковий
Предметом дослідження є вирішення продовольчого питання киянами протягом окупаційного періоду, проблема голоду, введення карткової системи та цінова продовольча політика нацистського керівництва.
Мета статті полягає в тому, щоб на основі наявних джерел і праць вітчизняної та зарубіжної історіографії проаналізувати шляхи вирішення продовольчої проблеми киян у 1941-1943 рр..
Проблема історії України періоду Другої світової війни протягом десятиріч залишалася найбільш притягуючою темою в історіографії. Однак праці, опубліковані у радянський період, значною мірою несли на собі навантаження ідеологічних штампів і висвітлювали події війни в контексті «керівної та спрямовуючої» ролі Комуністичної партії. З огляду на це, усі події та факти, які не відповідали партійній ідеології, викреслювалися з наукових праць та історичної пам'яті. Крім того, за радянських часів яскраво виявила себе політична орієнтація у трактуванні подій минулого. Під час збирання усних свідчень увага акцентувалася виключно на героїчній боротьбі народу та виснажливій політиці окупантів, однак способи виживання пересічних людей в екстремальних умовах війни замовчувалися.
Повсякдення окупованого Києва з усіма його складовими не стало предметом ґрунтовних досліджень у радянській історіографії. Лише в окремих роботах історики аналізували життя городян в окупованому місті та політику окупаційної влади. Історіографія 1970-1980-х рр. характеризується розширенням тематичних напрямів, зверненням до подій, які раніше не досліджувалися. Якісні зміни у підходах істориків до висвітлення минулого України часів Другої світової війни почали спостерігатися на зламі 1980-1990-х рр. і були пов'язані із загальною демократизацією суспільного життя. Учені в своїх дослідженнях зосередили увагу на тому, як саме виживала пересічна людина в умовах війни та німецької окупації.
Історики незалежної України здійснили спробу переосмислити концептуальні проблеми історії Другої світової війни на території України. Серед таких дослідників можна назвати М. Коваля, В. Удовика, Т. Вронську. Ґрунтовним є доробок Т. Заболотної, яка у своїх статтях на основі широкої джерельної бази висвітлила проблему продовольчого забезпечення жителів Києва в контексті повсякденного життя киян. Таким чином, у сучасній вітчизняній історіографії простежується тенденція до відходу від радянських штампів, розширення тематики досліджень, орієнтації на вивчення соціальної історії.
Джерельна база дослідження охоплює неопубліковані матеріали Архіву Центру усної історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, опубліковані збірки документів і матеріалів, а також спогади та щоденники сучасників подій, зокрема А. Кузнєцова [7], Г. Лук'янової [8], А. Любченка [12], Д. Малакова [10]. Джерельна база є достатньо репрезентативною та змістовною для вирішення завдань дослідження та наукової реконструкції повсякдення киян протягом 1941-1943 рр.
Перш ніж розпочати огляд продовольчої ситуації в Києві протягом нацистської окупації, варто зауважити, що проблему з продуктами харчування кияни відчули ще до окупаційного періоду. Так, з початком бойових дій між Німеччиною та СРСР довжелезні черги біля гастрономів та ажіотаж навколо скупівлі продовольства стали характерними рисами життя столиці. На початку вересня 1941 р. у місті розпочалася поспішна евакуація і подальшою долею пересічних городян радянська верхівка практично не опікувалася. Як відомо, вранці 19 вересня в Києві з' явились перші німецькі розвідники-мотоциклісти, а вже опівдні - частини Вермахту, які підняли над дзвіницею Печерського монастиря прапор зі свастикою. Так розпочався період нацистської окупації столиці УРСР.
У жовтні 1941 р. нацистське керівництво здійснило спробу запровадити нормоване постачання, однак продовольче питання не було вирішено і лише загострилося перед початком зими. У квітні 1942 р. німецька верхівка ухвалила інструкцію «Про порядок видачі населенню м. Києва продуктових карток та здійснення контролю над відпуском за ними продуктів харчування». Відповідно до неї все населення міста поділялося на чотири категорії:
I - інваліди, пенсіонери, приватні торговці, особи вільних професій (лікарі, вчителі, ремісники);
II - утриманці працюючих осіб і родини тих, хто виїхав на роботу до Німеччини;
III - працівники всіх підприємств і установ;
IV - фольксдойче та робітники, які працювали на важких роботах.
Пересічний українець міг отримати на картку хліб, сіль і трохи перлової крупи. Призначене йому м'ясо він одержував нерегулярно і лише тоді, коли воно було наявне у достатній кількості. За підрахунками фахівців, навіть представники привілейованої четвертої групи отримували мізерні норми, що не забезпечували пристойний рівень харчування [3, с. 10]. Гостра проблема забезпечення продовольством відчувалася протягом усього періоду нацистської окупації. Мешканка Києва Н. Ку - тах пригадує: «Найяскравіше відчуття мого дитинства - це відчуття голоду, який іноді був нестерпним. Мама прозорою скибочкою сала зажарювала суп, а мені дозволяла після цього вилизати сковорідку, цієї хвилини я чекала весь день і мріяла про наступний день, коли мені дозволять те саме» [3, с. 11]. Тож умови життя в окупованому Києві підштовхнули городян до пошуку власних стратегій виживання.
Для того, щоб забезпечити себе продуктами харчування кияни практикували походи у найближчі села, де вимінювали свій одяг, взуття та речі широкого вжитку на харчі: «Єдине, що виживали, як ходили по селах та вимінювали речі на продукти, які: на картоплю, на борошно, на зерно там...» [6]. Через заборону окупаційної влади мешканці міста не ходили за Дніпро у напрямку Борисполя, Броварів. Натомість кияни практикували походи на Васильків, Білу Церкву та прилеглі райони. «Спершу по вступі німців кияни ходили міняти речі на продукти в приміських селах, де не дуже голодували. Довідавшись про міські злидні, селяни й собі приїздили возами в Київ. Обмін відбувався приблизно за такою схемою: за нечасто два пуди пшона в торбі, що не важила часто-густо й одного пуда, але це старорежимне слово «пуд» діяло магічно, правили зимове пальто, гарний костюм - звичайно, чоловічій. У тодішніх міських сім'ях їх було переважно, по одному, дуже рідко - по два. Тож віддавали чоловікове, синове, батьківське - вбрання того, хто був на фронті. Вимінювали й дитяче» [10, с. 70], - пише Д. Малаков.
Вдалий обмін речей на продукти давав можливість київським сім'ям жити кілька днів без голоду [12, с. 68]. Так, О. Горева згадувала, що її мати часто ходила на села, «міняла все, що було вдома - скатертини, нитки, білизну, картини. Залишала лише найнеобхідніше. З села вона приносила сир, масло, молоко, сало, і в місті продавала для того, щоб за отримані гроші придбати хліб, олію, картоплю - найпростішу їжу для сім'ї» [3, с. 12]. Якщо в перші місяці вдавалося щось виміняти у найближчих селах, то пізніше киянам доводилося ходити далі. Крім того, на підходах до міста на киян чекали групи німецьких військових, які часто відбирали всі ледве зібрані продукти харчування. Наприклад, А. Кузнєцов згадував, що його разом з дідом німці зупинили у передмісті та відібрали все, що вони з такими труднощами змогли дістати у селі [7, с. 214]. Після великодніх свят, а саме після 7 квітня 1942 р., усі походи в села були заборонені.
Іноді кияни вдавалися до бартеру, контрабанди і навіть до дій кримінального характеру. Багато крадіжок супроводжувалися вбивствами. У лютому 1942 р. київська поліція безпеки отримувала повідомлення про вбивства щодня і поступово два-три вбивства на день стали нормою для Києва.
У місті ходили чутки, що на Подолі викрили групу, яка вбивала людей і торгувала їхнім м'ясом. Зустрічалися й інші випадки вбивства людей із цією метою. Однак офіційна преса повідомляла лише про один факт канібалізму, коли 50-річний чоловік на прізвище Корнієнко з'їв 16-річну дівчину. У результаті цього Корнієнка привселюдно повісили 27 січня 1943 р. в самому центрі Києва [1, с. 185].
Основним продуктом харчування киян залишався хліб, який нацистське керівництво надавало населенню у значно менше, ніж було визначено в офіційних документах. Спочатку німецька адміністрація не планувала запроваджувати подушну норму. Та невдовзі, 10 жовтня 1941 р., тижневу норму 200 грамів було встановлено для тих, хто не працював. Поступово норма зростала: у грудні вона становила 400 грамів, у січні 1942 р. - 550 грамів, у травні - 700. Найвищу харчову норму люди отримали в серпні й вона дорівнювала 1 500 грамів на тиждень. Працюючим киянам видавали ще трохи борошна, ячменю та овочів, а також мали право купувати додаткову одну чи дві хлібини на місяць [1, с. 176]. Хліб був неякісний, спечений з проса. Кияни називали його «цеглиною» або «наждаком» через його жовтуватий відблиск. Такий хліб швидко розсипався на тверді крихти. До того ж, він мав гіркуватий присмак через домішки каштану, ячменю та люпину [11]. Жителька Києва В. Комендантова пригадувала, що хліб, незначну кількість якого можна було придбати за картками, на 70% складався з кукурудзяних качанів із невеликою кількістю ячмінного борошна, а зверху був посипаний просяною лускою [4, с. 112]. Пізніше у хліб почали додавати лушпиння та крупи, а також горох. Внаслідок низької якості продукту багато киян труїлися ним.
Під час німецької окупації справжньою рідкістю для Києва була картопля, відшуковувати яку, кияни ходили за місто. Нерідко такі спроби закінчувалися трагічно, адже на картопляних та капустяних полях вибухали міни [8, с. 58]. Віднайдену картоплю варили в «мундирах» по одній на людину [10, с. 94]. Частіше за все вдавалося дістати лише картопляне лушпиння, яке пропускали крізь м'ясокрутку і потім смажили деруни вперемішку з борошном [7, с. 102]. Іноді жителі міста спершу варили картопляне лушпиння, а потім перекручували його на м'ясокрутці разом із борошном та оцтом [1, с. 176].
Незначне полегшення з продуктами харчування кияни відчули влітку, коли з'явилася можливість харчуватися тим, що зросло на вулицях: «Влітку стало веселіше: ми, діти, з насолодою їли крихітні чорні «помідорчики» пасльону, зелені калачики, а от акація росла надто високо. Смак тої зелені, пахощі бур'янів, серед яких ретельно вишукувалося що-небудь їстівне, - у пам'яті назавжди» [7, с. 170]. За свідченнями Л. Гаврилюк, у літній період кияни також використовували лободу для приготування супів і борщів [5].
Що ж до солодкого, то такі продукти як мед, мармелад, кава у зернах були справжнім дефіцитом для пересічних жителів міста. Цукру було дуже мало, або не було зовсім. Як цукровий замінник кияни використовували сахарин у пакетиках, який продавали на базарі. Вважалося, що одного такого пакетику було достатньо на чотири склянки чаю. Сахарин став прикметною особливістю не лише окупаційного періоду, а й післявоєнних років [7, с. 126].
Підбиваючи підсумки короткого огляду стратегій продовольчого самозабезпечення киян в окупованому місті, слід зазначити, що переважна більшість мешканців Києва існувала на межі виживання. Над жителями міста нависла загроза голодної смерті і гостро постало питання вибору шляхів забезпечення продуктами харчування в умовах суцільного дефіциту та дорожнечі. Вдаючись до всіх можливих шляхів пошуку та придбання продуктів, інколи кияни не зупинялися перед діями злочинного характеру. Таким чином, продовольча політика німецької окупаційної влади у Києві загострила проблему забезпечення пересічних жителів міста продуктами харчування. Однак визволення столиці УРСР радянськими військами не поліпшило становища киян, а лише перегорнуло нову сторінку вітчизняної історії, розпочавши нелегкий період повоєнної відбудови.
Джерела та література
1. Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою / К. Беркгоф. - К.: Критика, 2011. - 456 с.
2. Дубина К. Злодеяния немцев в Киеве / К. Дубина. - Б.м., 1945. - 46 с.; Його ж. 778 трагічних днів Києва. - К., 1945. - 94 с.; Супруненко М. Украина в Великой Отечественной войне Советского Союза / М. Супруненко. - К., 1956. - 472 с.
3. Заболотна Т. Життя з ворогом: випробування киян у роки нацистської окупації (1941-1943 рр.) / Т. Заболотна // Історія України. - 2012. - № 17-18 (753-754). Травень. - С. 9-17.
4. Заболотна Т. Київ у дні нацистської окупації (вересень-грудень 1941 р.) / Т. Заболотна // Сторінки воєнної історії України. - 2008. - Вип. 11. - С. 107-116.
5. Інтерв'ю з Гаврилюк Ларисою, 1940 р. н., записано 11. 12. 2010 (мова інтерв'ю - російська). - Інтерв'юер Аврамова К. - Архів Центру усної історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Колекція 1. «Україна в роки Другої світової війни: повсякденний досвід виживання». - Одиниця зберігання 47.
6. Інтерв'ю з Грушевською Вірою, 1934 р.н., записано 15. 12. 2010 (мова інтерв'ю - російська). - Інтерв'юер Ватуліна В. - Архів Центру усної історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Колекція 1. «Україна в роки Другої світової війни: повсякденний досвід виживання». - Одиниця зберігання 29.
7. Кузнецов А. Бабий Яр / А. Кузнецов. - К.: Саммит-Книга, 2008. - 352 с.
8. Лук'янова Г. Зі щоденника війни 1941-1945 років / Г. Лук'янова // Розбудова держави. - 1995. - № 4. - С. 56-62.
9. Малаков Д. Київ під німцями / Д. Малаков // Український тиждень [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tyzhden.ua/History/31326
10. Малаков Д. Кияни. Війна. Німці / Д. Малаков. - К.: Амадей, 2008. - 241 с.
11. Оккупация Киева глазами очевидцев: каждый день кого-то вешали, а воду пили из Днепра (фото) // Сегодня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.segodnya.ua/regions/kiev/ okkupatsija-kieva-hlazami-ochevidtsev-kazhdyj-den-koho%E2%80%94to-veshali-a-vodu-pili-iz- dnepra.html
12. Щоденник Аркадія Любченка. 2/ХІ-41 р. - 21/ІІ-45 р. - Львів; Нью-Йорк, 1999. - 383 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Становище на Вінниччині в роки фашистської окупації. Отримання Румунією "великодушного" дозволу на розграбування захопленних територій. Незалежна політика Румунії на території Трансністрії. Впровадження для жителів обов'язкової трудової повинності.
реферат [31,6 K], добавлен 25.05.2010Криваві злочини нацистських окупантів та їх вплив на економіку та соціальную сферу українського села. Ознаки повсякденного життя більшості українських селян під час окупації. "Добровільні" компанії окупаційної влади по збиранню речей для вояків вермахту.
реферат [33,1 K], добавлен 12.06.2010Наказ Гітлера про введення цивільного управління на окупованих східних територіях. Створення Вінницької обласної управи після окупації та її робота у період війни. Запровадження на території області оподаткування національним та поземельним податками.
реферат [27,5 K], добавлен 10.06.2010Особливості німецької політики стосовно циган в окупованих регіонах України. Формування німецького дискримінаційного законодавства, місце циган у ньому. Відмінність у ставленні до циган та інших національних груп. Методика вирішення "циганського питання".
дипломная работа [965,1 K], добавлен 28.12.2013Узагальнення і систематизація закономірностей російських геополітичних пріоритетів щодо "українського питання". Розвиток галицького москвофільства в XIX ст. Аналіз впливу московського центру на події в Україні в ХХ столітті, терор на українських землях.
статья [31,0 K], добавлен 27.07.2017Дослідження історії українсько-польського співжиття у 20-30-і роки XX століття. Форми насильницької асиміляції, ставлення до українців, що опинилися в складі Польщі в результаті окупації нею західноукраїнських земель, нищення пам'яток історії і культури.
реферат [30,2 K], добавлен 24.05.2010Трансформація та реалізація войовничого антисемізму в процесі окупації загарбниками Поділля. Акції тотального знищення єврейського населення в містах Подільського регіону. Голокост як частина нацистського окупаційного режиму на українських землях.
дипломная работа [66,8 K], добавлен 03.01.2011- Українське питання в політиціпольського еміграційного уряду та підпілля в роки Другої Світової війни
Політика польських урядів щодо українців напередодні війни. Україна та українці у стратегії і тактиці польського еміграційного уряду та підпілля, та його реакція на загострення польсько-українських стосунків. Реалізація політики в українському питанні.
диссертация [216,4 K], добавлен 21.08.2008 Аналіз діяльності руху Опору на Харківщині у червні 1941 - серпні 1943 років: з'ясування становища регіону під час окупації фашистськими військами. Визначення ролі партизанських і підпільних організацій у визволенні області від німецьких загарбників.
курсовая работа [86,7 K], добавлен 15.02.2010Секретний наказ Гітлера про розробку плану окупації Чехословаччини. Переговори про судейське питання між чеським урядом та Гейленом. Етапи розгортання Чехословацької кризи. Рішення Мюнхенської конференції. Характеристика періоду Чехословацької республіки.
контрольная работа [106,2 K], добавлен 28.02.2011Аналіз питання статусу Стамбулу під час переговорів дипломатичних представників Великої Британії і Франції в грудні 1919 р. Його значення серед багатьох проблем, породжених Першою світовою війною. Інтереси союзників, їх регулювання на переговорах.
статья [22,0 K], добавлен 14.08.2017Аналіз проблеми остарбайтерів, як складової частини втілення фашистського "нового порядку" на окупованій українській землі, як жертв нацистського і сталінського тоталітарних режимів в історії України. Вирішення проблеми остарбайтерів у післявоєнний час.
курсовая работа [54,0 K], добавлен 12.01.2011Загострення блокового протистояння як особливість, що характеризує розвиток світових міжнародних геополітичних відносин по завершенні Другої світової війни. Дослідження політики Д. Ейзенхауера щодо питання українського народу в Радянському Союзі.
статья [19,5 K], добавлен 11.09.2017Фінляндсько-радянські відносини в 1918-1920 рр. Тартуський мирний договір. Карельська проблема в 1921-1923 рр. Аландське питання у шведсько-фінляндських відносинах на початку 1920-х рр. Особливості розвитку відносин між країнами Північної Європи та СРСР.
курсовая работа [67,0 K], добавлен 16.04.2014Тенденції консолідації української нації у складі Російської імперії. Розвиток українського національного руху наприкінці XIX ст. Роки революцій, розвиток командно-адміністративної системи України в складі СРСР. Українська еміграція. Сталінські репресії.
шпаргалка [77,5 K], добавлен 12.12.2010Характер Голокосту як безпрецедентного явища, його місце в українській історіографії від часів Другої світової війни до сьогодення. Хід реалізації "остаточного вирішення єврейського питання" на українських теренах, трагічним символом чого є Бабин Яр.
статья [90,0 K], добавлен 07.08.2017Загострення відносин між провідними державами світу напередодні другої світової війни. Етапи окупації України угорськими військами, стан Закарпаття в перший період військових дій. Пакт Ріббентропа – Молотова і подальша доля західноукраїнських земель.
контрольная работа [45,3 K], добавлен 25.03.2010Аналіз ролі, яку відігравали спеціальні органи державної влади, що створювалися на початку 20-х років, у розв’язанні національного питання в Україні. Функції національних сільських рад та особливості роботи, яку вони проводили серед національних меншин.
реферат [26,0 K], добавлен 12.06.2010Зовнішня політика Петра I, процес інтеграції Росії до Європи. Оперування Росією конфесійним питанням у зовнішній політиці. Українське конфесійне питання як політичний засіб Росії проти Речі Посполитої. Становище православної церкви Правобережної України.
реферат [34,9 K], добавлен 12.06.2010Основні процеси та явища, характерні для людської спільноти. Вивчення та фіксація хронологічного викладу Другої світової війни (1939-1945 рр.) Визначення закономірностей та принципів явищ. Пошук істини на стику різнопланової історичної джерельної бази.
реферат [16,2 K], добавлен 12.04.2016
