Тема дворянської благодійності у працях таврійської ученої архівної комісії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди»

Кафедра історії та культури України

Тема дворянської благодійності у працях таврійської ученої архівної комісії

к. і. н., доц., докторант

Гончарова Наталія Олександрівна

Анотація

Досліджено зміст збірників Таврійської ученої архівної комісії -- однієї з 39 губернських учених архівних комісій, які існували в Російській імперії. Через аналіз публікацій охарактеризовано форми та напрями роботи Таврійської ученої архівної комісії у справі збереження культурної спадщини в регіоні наприкінці ХІХ -- на початку ХХ століття. Доводиться теза про наявність чималої кількості відомостей про діяльність таврійського дворянства у площині благодійності, наголошується на помітній ролі дворян у роботі комісії.

Методологія даного дослідження ґрунтується на загально-наукових принципах (історичності, об'єктивності, науковості) та історико-наукових методах (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-порівняльний, хронологічний), які дозволили об'єктивно розкрити можливості видання комісії як джерельної основи вивчення історії благодійності в Таврійській губернії.

Висвітлено визначну роль Таврійської ученої архівної комісії, котра виконувала функції місцевого історичного товариства, у розвитку історичного краєзнавства Південної України.

Ключові слова: учена архівна комісія; Таврійська губернія; архів; пожертвування; дворяни.

Аннотация

Исследовано содержание сборников Таврической ученой архивной комиссии -- одной из 39 губернских ученых архивных комиссий, существовавших в Российской империи. Через анализ публикаций охарактеризованы формы и направления работы Таврической ученой архивной комиссии в деле сохранения культурного наследия в регионе в конце XIX -- начале ХХ века. Доказывается тезис о наличии большого количества сведений о деятельности таврического дворянства в плоскости благотворительности, подчеркивается заметная роль дворян в работе комиссии.

Методология данного исследования основывается на общенаучных принципах (историчности, объективности, научности) и историко-научных методах (историко-генетический, историко-типологический, историко-сравнительный, хронологический), которые позволили объективно раскрыть возможности издания комиссии как документальной основы изучения истории благотворительности в Таврической губернии.

Освещена выдающаяся роль Таврической ученой архивной комиссии, выполнявшей функции местного исторического общества, в развитии исторического краеведения Южной Украины.

Ключевые слова: ученая архивная комиссия; Таврическая губерния; архив; пожертвования; дворяне.

Abstract

The author examines the contents of the Proceedings of Taurian Scientific Archival Commission, one of the 39 provincial scientific archival commissions that existed in the Russian Empire. The description of ways and areas of work of the Taurian Scientific Archival Commission in the preservation of cultural heritage in the region in the late XIX -- early XX century is made on the basis of the analysis of the publications. The study proves that there is a large amount of information about the charity activities of the Taurian nobility. The significant role of the nobility in the work of the Commission is emphasized.

The methodology of this study is based on general scientific principles (historicity, objectivity, scientific nature), and historical scientific methods (historical-genetic, historical-typological, historical- comparative, chronological), which made it possible to objectively reveal the opportunities to use the Commission proceedings as a source for the study of the history of philanthropy in the Taurian province.

The paper throws light upon the importance of Taurian Scientific Archival Commission as a local historical society in the development of historical ethnology in Southern Ukraine.

Key words: Scientific Archival Commission; Taurian Province; archive; donations; nobles.

У сучасній історичній науці спостерігається зростання інтересу до процесу становлення й розвитку історичного краєзнавства у другій половині XIX -- на початку XX ст. Цей період збігається з функціонуванням учених архівних комісій (УАК), діяльність яких є дивовижним за масштабами та розмаїттям форм дослідницької роботи феноменом колективної наукової творчості. Вони були створені в 39 губернських містах Російської імперії згідно з «Положенням про губернські історичні архіви та учені архівні комісії» (1884). До складу комісій входили місцеве чиновництво та інтелігенція, переважно дворяни за походженням.

Хоча головним завданням УАК був перегляд та відбір архівних матеріалів для постійного зберігання, комісії зуміли реалізувати широкі наукові дослідження; здійснювали значну за обсягом роботу щодо збирання, систематизації та впровадження до наукового обігу різноманітних історичних джерел; створювали архіви, музеї, бібліотеки; проводили археологічні розкопки; займались охороною пам'яток історії та культури, а отже заклали міцний фундамент для розвитку сучасного наукового краєзнавства. губернський російський архівний культурний

З 39 губернських учених архівних комісій праці у вигляді збірників та окремих видань випускали 29 комісій. Збірники мали назву «Труды», «Известия» або «Действия». У них публікувались історичні документи, нариси, описи та огляди фондів архівів, каталоги, покажчики, путівники, листування, мемуари, а також протоколи засідань й щорічні звіти комісій.

Історії губернських учених архівних комісій присвячено чимало праць. Основні етапи створення Калузького, Пензенського, Саратовського, Смоленського, Тамбовського губернських історичних архівів силами місцевих учених архівних комісій розглядаються у статтях В. Первушкіна [1], Г. Разорьонової [2], С. Солодовникової [3]. У статті М. Штикова проаналізовані праці Тверської УАК, зокрема, з проблем Смутного часу [4]. У науковій розвідці К. Тележняк розкривається значення колекціонування як важливого аспекту діяльності членів Катеринославської ученої архівної комісії [5].

Співробітництво вченого С. Платонова з ученими архівними комісіями Поволжя, насамперед щодо організації обласних археологічних з'їздів, є предметом вивчення В. Митрофанова [6]. В праці Л. Жиронкіної визначається внесок А. Пупарева у діяльність Орловської УАК [7].

О. Макієнко характеризує взаємодію губернських учених архівних комісій і земств щодо збереження культурної спадщини України [8]. Роль Катеринославської ученої архівної комісії у розвитку історико-краєзнавчих досліджень Південної України визначає М. Кавун [9].

Джерельні можливості видань губернських учених архівних комісій досліджують Є. Андрейчик [10], Л. Циганенко [11] та ін. Монографія С. Філімонова систематизує результати наукової й організаційної діяльності Таврійської УАК та Таврійського товариства історії, археології і етнографії [12]. Однак, попри достатню кількість наявної наукової літератури, як джерело з історії благодійної діяльності дворянства Південної України збірники губернських учених архівних комісій досліджені недостатньо. Метою статті є проаналізувати комплекс наукових публікацій в «Известиях Таврической ученой архивной комиссии» та визначити джерельний потенціал видання щодо вивчення проявів дворянської благодійності в Таврійській губернії у другій половині XIX -- на початку XX ст.

Доцільно нагадати, що за період існування Таврійської УАК, з 1887 до 1920 рр., було випущено 57 томів праць. Проаналізуємо їх зміст з метою визначення наявних відомостей про діяльність таврійського дворянства у площині благодійності.

Неабияку вагу для складання бібліографії з історії дворянської благодійності в регіоні має «Покажчик творів, що стосуються Криму та Таврійської губернії загалом» А. Маркевича. Насамперед, корисним буде систематизований перелік статей тогочасних періодичних видань, брошур з розділів «Народна освіта» та «Громадське життя і діяльність» [13-15].

У виданнях Таврійської УАК за різні роки наводяться дані щодо відкриття всеросійських добровільних підписок або зборів пожертвувань у межах Таврійської губернії, до яких активно долучався й шляхетний стан. Так, у № 5 йдеться про започаткування в 1829 р. добровільної підписки у Таврійській губернії для спорудження пам'ятника на руїнах давнього Херсонеса Таврійського, котра була продовжена в 1848 р. [16, с. 7-8]. До речі, за рішенням імператора зібраний капітал було вирішено витратити на будівництво інвалідного будинку та храму св. Володимира у м. Севастополі [16, с. 10]. У 18451846 р. збирались пожертвування на зведення соборної церкви у м. Бердянську [17, с. 101]. Члени Таврійської УАК відгукнулись і на прохання Симбірської УАК взяти участь у благодійній акції з метою збору коштів на спорудження в м. Симбірську пам'ятника I. Гончарову до річниці з дня народження письменника. Крім особистих внесків, комісією було вирішено розповсюдити підписку серед населення Таврійської губернії [18, с. 126].

Цінні відомості про діяльність дворянських опік містить «Опис справ Таврійського історичного архіву» А. Сеницького. Наприклад, справа Феодосійської дворянської опіки про незаконне заволодіння іноземцем Фабром нерухомим майном неповнолітніх спадкоємців мурзи Шагінгірея (1789) [19, с. 104-105]; записка Таврійської палати цивільного суду з відомостями про сирітські маєтки, що перебували у віданні Симферопольської, Феодосійської, Перекопської та Мелітопольської дворянських опік у 1827 р. [20, с. 104]; виписки з журналів Симферопольського та Ялтинського окружних судів у частині дворянської опіки за 1840 р. [21, с. 120]; рапорт Дніпровської дворянської опіки від 1858 р. про взяття в опіку маєтку померлого штабс-ротмістра О. Нєстроєва [21, с. 122-123]; справа про прийняття у відання Перекопської дворянської опіки рухомого та нерухомого майна померлого дворянина М. Скірмунта (1887) [13, с. 278]; справа Феодосійської дворянської опіки з описом рухомого і нерухомого майна поручика Д. Карачона [22, с. 100] та ін.

На засіданнях Таврійської УАК обов'язково розглядались справи, котрі були визнані такими, що «заслуговують на зберігання». Серед них чимало стосуються теми нашого дослідження, як-от: справа про взяття в опіку маєтку поміщиці Ви- шеславцевої через жорстоке поводження з селянами, датована 1850 р. [17, с. 123]; справа про передання в опіку маєтку підполковника Ярового-Равського через знущання над селянами та ін. [22, с. 103].

У протоколах засідань Таврійської УАК систематично повідомлялось про надходження до музею Комісії цінних експонатів, жертвуваних дворянами. Для прикладу, граф Бобринський офірував срібні та мідні монети, здобуті ним під час археологічних розкопок в м. Ялті (1891); графиня А. Монжене в 1892 р. подарувала стародавню залізну кольчугу, глиняну намистину й татарський золотий футляр («касиде»), знайдені в її маєтках Аратук і Джалман Симферопольського повіту [23, с. 123; 21, с. 132; 24, с. 130]. У 1894 р. вже згаданий граф Бобринський пожертвував для музею Комісії знайдені в Гурзуфі обручку, пряжку, уламки стародавніх амфор [22, с. 139-140]. В 1897 р. дворянка Є. Стевен офірувала 73 скляні намистини, знайдені в її маєтку в Судаку [25, с. 171].

Серед літератури, жертвуваної представниками вищого стану для бібліотеки Таврійської УАК, трапляється чимало видань дворянської проблематики. Зокрема, від Л. Савелова «Материалы для истории рода дворян Савеловых в 2 т.», «Памятка рода дворян Савеловых», «Библиографический указатель по истории, геральдике и родословию российского дворянства», «Донские дворянские роды» [26, с. 72]; від Батира мурзи Ширинського «Правила для отыскивающих дворянское происхождение» [27, с. 95]; від графині П. Уварової «Каталог собрания древностей графа А. Уварова», «Материалы для генеалогии дворянства Ярославской губернии» [28, с. 114] та ін. Дворяни нерідко не лише дарували бібліотеці Таврійської ученої архівної комісії власні сімейні архіви, але й давали дозвіл на їх вивчення. Так, в 1889 р. Таврійській УАК на розгляд був переданий архів колишнього Таврійського губернського предводителя дворянства, генерал-майора В. Попова [14, с. 196].

Активно поповнювали музей та бібліотеку Комісії її члени. Зокрема, відділ музею «Старожитності Симферополя (Неаполі- са)» складався виключно з пожертвувань голови УАК О. Стевена [29, с. 128]. Основою для організації в бібліотеці Комісії Особливого відділу творів з історії Таврійської губернії стало пожертвування в 1895 р. товариша голови Таврійської УАК М. Султан-Крим-Гірея 739 назв книг, брошур, карт та ін. [30, с. 153]. У 1901 р. член УАК О. Бертьє-Делагард офірував для музею 14 рідкісних книг з історії Криму [31, с. 79]. Наступного року член Комісії О. Дьяконов передав до бібліотеки 101 книгу, серед яких значна кількість статутів та звітів благодійних товариств, брошур з історії піклувальних установ, котрі діяли на території Криму [26, с. 53-56]. 22 стародавні монети передав до фондів музею Комісії у 1906 р. О. Бертьє-Делагард [32, с. 141].

В історичних розвідках, підготовлених членами Таврійської УАК, зустрічаються важливі факти щодо дворян-благодійників в Таврійській губернії. Так, Л. Коллі розповідає про дійсного статського радника Г. Кушникова, який у 1835 р. пожертвував 300 тис. карб. асигнаціями для заснування в м. Феодосії інституту шляхетних дівчат [33, с. 14].

Праця А. Маркевича присвячена Таврійській губернії у роки Кримської війни та написана на архівних матеріалах.

Автор наводить конкретні приклади допомоги армії місцевими дворянами, котра виявлялась у наступних діях: частування військ; грошові пожертви на потреби армії; продуктова допомога (хліб, сухарі, м'ясо, риба, чай, цукор, овочі, вино, горілка); виділення сіна, соломи, ячменя, вівса, підвод, рогатої худоби, овець тощо; заготовлення дворянками бинтів, корпії й компресів; розміщення поранених у маєтках, будівлях шляхетних пансіонів і дворянських зборів тощо [34]. Доречно згадати ще одне дослідження А. Маркевича -- історичний нарис до сторіччя Вітчизняної війни. Залучення архівних джерел дозволило науковцю висвітлити ситуацію в Таврійській губернії у зазначений період. Значна кількість наведених даних підтверджує надання місцевим дворянством різноманітної підтримки для армії: пожертвування грошима, хлібом, худобою, кіньми, зброєю; комплектування народних ополчень та утримування їх власним коштом і т. п. [35]. Листування управителя маєтку Сабли Симферопольського повіту Я. Дахнова та його господаря, поміщика П. Давидова висвітлює основні форми благодійницької діяльності дворян у роки Східної війни: розміщення у власних будинках поранених, виділення для них продуктів, сіна для коней тощо [29, с. 120-122].

Таким чином, матеріали Таврійської ученої архівної комісії є важливим джерелом з історії благодійної діяльності шляхетного стану на території відповідної губернії в другій половині XIX -- на початку XX ст. Охоплення різних аспектів благодійництва, значний масив фактичних даних про дворян-благодійників дозволяють долучити видання губернських учених архівних комісій до переліку важливих джерел з даної проблематики.

Література та джерела

1. Первушкин В. И. Исторические архивы при Тамбовской, Саратовской и Пензенской губернских ученых архивных комиссиях / В.И. Первушкин // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. -- 2008. -- № 62. -- с. 163-168.

2. Разоренова Г. В. Деятельность Калужской ученой архивной комиссии по формированию губернского исторического архива (1891-1917 гг.) / Разоренова Г. В. // Отечественные архивы. -- 2010. -- № 6. -- С. 10-18.

3. Солодовникова С. Л. Деятельность Смоленской губернской ученой архивной комиссии. 1908-1918 гг. / С. Л. Солодовникова // Вестник архивиста. -- 2008. -- № 2. -- С. 121-133.

4. Штыков Н. В. Верхневолжье в эпоху смуты в трудах деятелей Тверской ученой архивной комиссии / Н. В. Штыков // Труды исторического факультета Санкт-Петербургского университета. -- 2012. -- № 10. -- С. 323-328.

5. Тележняк К. О. Катеринославська вчена архівна комісія та колекції писемних пам'яток / К. О. Тележняк // Грані. -- 2014. -- № 3 (107). -- С. 120-125.

6. Митрофанов В. В. Сотрудничество С. Ф. Платонова с губернскими учеными архивными комиссиями / В. В. Митрофанов // Новый исторический вестник. -- 2008. -- № 1 (17). -- С. 76-83; Митрофанов В. В. О сотрудничестве С. Ф. Платонова с губернскими учеными архивными комиссиями в организации областных археологических съездов / В. В. Митрофанов // Клио. -- 2011. -- № 7. -- С. 128-135.

7. Жиронкина Л. Н. Аркадий Гаврилович Пупарев как деятель Орловской ученой архивной комиссии / Л. Н. Жиронкина // Вестник Тамбовского университета. Серия: Гуманитарные науки. -- 2009. -- № 6 (74). -- С. 349-352.

8. Макієнко О. А. Взаємодія земств і губернських учених архівних комісій у збереженні культурної спадщини України (кінець XIX -- початок XX ст.) / О. А. Макієнко // Чорноморський літопис. -- 2011. -- Вип. 3. -- С. 32-35.

9. Кавун М. Внесок Катеринославської губернської вченої архівної комісії у розвиток історико-краєзнавчих досліджень Південної України / М. Кавун // Краєзнавство. -- 2013. -- № 3. -- С. 13-19.

10. Андрейчик Е. В. Материалы Витебской ученой архивной комиссии как источник по изучению краеведческого движения на территории Витебской губернии / Е. В. Андрейчик // Ключевые аспекты научной деятельности: сб. трудов научно-практ. конф. Серия: История. -- 2014. -- № 2 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.rusnauka.com/2_KAND_2014/Istoria/

11. Циганенко Л. Ф. «Літопис Катеринославської вченої архівної комісії» як джерело з історії катеринославського дворянства / Л. Ф. Циганенко // Інтелігенція і влада: громадсько-політ. наук. зб. -- Одеса: Астропринт, 2012. -- Вип. 26. -- С. 175-185.

12. Филимонов С. Б. Хранители исторической памяти Крыма: О наследии Таврической ученой архивной комиссии и Таврического общества истории, археологии и этнографии (1887-1931 гг.) / С. Б. Филимонов. -- Симферополь: Издательский дом «Черно- морПресс», 2004. -- 316 с.

13. Маркевич А. Опыт указателя сочинений, касающихся Крыма и Таврической губернии вообще // Известия Таврической ученой архивной комиссии (далі ИТУАК) / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Таврического губ. правления, 1894. -- № 20. -- 395 с.

14. Маркевич А. Опыт указателя книг и статей, касающихся Крыма и Таврической губернии вообще // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Спиро, 1898. -- № 28. -- 216 с.

15. Маркевич А. Опыт указателя книг и статей, касающихся Крыма и Таврической губернии вообще // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Таврическая губ. тип., 1902. -- № 32-33166 с.

16. К истории Херсонеса Таврического. В память девятисотлетия крещения Руси. 988-1888 // ИТУАК / Под ред. Ф. Лашкова. -- Симферополь: Печатня М. Карского, 1888. -- № 5. -- 134 с.

17. Сеницкий А. Описание дел Таврического исторического архива // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Таврического губ. правления, 1892. -- № 15. -- 130 с.

18. Протоколы заседаний Таврической УАК // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Пар. тип. Таврического губ. земства, 1911. -- № 45. -- 132 с.

19. Сеницкий А. Описание дел Таврического исторического архива // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. газеты «Крым», 1891. -- № 12. -- 119 с.

20. Сеницкий А. Описание дел Таврического исторического архива // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Таврического губ. правления, 1891. -- № 14. -- 140 с.

21. Сеницкий А. Описание дел Таврического исторического архива // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Таврического губ. правления, 1892. -- № 17. -- 134 с.

22. Сеницкий А. Описание дел Таврического исторического архива // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Таврического губ. правления, 1894. -- № 21. -- 140 с.

23. Протоколы заседаний Таврической УАК // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Таврического губ. правления, 1892. -- № 16. -- 132 с.

24. Протоколы заседаний Таврической УАК // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Таврического губ. правления, 1893. -- № 19. -- 137 с.

25. Протоколы заседаний Таврической УАК // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Таврическая губ. тип., 1897. -- № 26. -- 176 с.

26. Протоколы заседаний Таврической УАК // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Таврическая губ. тип., 1902. -- № 34. -- 126 с.

27. Протоколы заседаний Таврической УАК // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Таврическая губ. тип., 1905. -- № 38. -- 103 с.

28. Отчет о деятельности Таврической УАК за 1906 г. // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Таврическая губ. тип., 1907. -- № 40. -- 115 с.

29. Отчет о деятельности Таврической УАК за 1894 г. // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Таврического губ. правления, 1895. -- № 22. -- 133 с.

30. Отчет о деятельности Таврической УАК за 1895 г. // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Таврического губ. правления, 1896. -- № 24. -- 163 с.

31. Протоколы заседаний Таврической УАК // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Таврического губ. правления, 1901. -- № 31. -- 104 с.

32. Протоколы заседаний Таврической УАК // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Таврическая губ. тип., 1906. -- № 39. -- 145 с.

33. Колли Л. О судьбе некоторых исторических зданий в Старом Крыму и Феодосии // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Таврическая губ. тип., 1903. -- № 35. -- 67 с.

34. Маркевич А. Таврическая губерния во время Крымской войны. По архивным материалам // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Таврического губ. земства, 1905. -- № 37. -- 260 с.

35. Маркевич А. К столетию Отечественной войны. Таврическая губерния в связи с эпохой. Исторический очерк (по архивным материалам) // ИТУАК / Под ред. А. Маркевича. -- Симферополь: Тип. Таврического губ. земства, 1913. -- № 49. -- 280 с.

Размещено на Allbest.ru