Земства Катеринославщини та їх діяльність у роки Першої світової війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 94 (477) «1914/1917»

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Земства Катеринославщини та їх діяльність у роки Першої світової війни

Анотація

самоврядування армія населення воєнний

Розглянуто діяльність органів місцевого самоврядування щодо задоволення потреб армії та цивільного населення в роки Першої світової війни.

Ключові слова: Перша світова війна, земство, біженці, управа.

Аннотация

Рассмотрено деятельность органов местного самоуправления относительно обеспечения нужд армии и гражданского населения в годы Первой мировой войны.

Ключевые слова: Первая мировая война, земство, беженцы, управа.

Annotation

One of the problems of modern state organization is the formation of the system of local self-government institutions that are capable to decide tasks of local life.

The today's existing investigation on the above mentioned theme gives us the idea about the activity of zemstvo in common, in Russian Empire or Ukraine.

They often left the less studied question of the activity of the local selfgovernment institutions in some province as in Katerinoslavskaya itself.

The analysis of the activities of semstva is carried with the help of common specific historical investigating methods.

Such approach gives an opportunity to show a complex activity of zemstva as to the social providing of population and the economic activity of local self-government institutions during the World War I.

Key words: World War I, zemstvo, refugees, justice.

Сучасні реалії українського суспільства демонструють неабияку необхідність у реформування органів місцевого самоврядування, які були б здатні адекватно реагувати на виклики сучасності. Тому актуальності набуває досвід попередніх поколінь у сфері самоврядування, а саме діяльність земств. Однак, використовуючи досвід попередників, не варто забувати того факту, що повністю розкрити потенціал органів місцевого самоврядування завадив потужний бюрократичний апарат. Бо, як зазначав російський генерал М. М. Головін: «У кожному соціальному організмі складається своєрідний соціальний підбір... У «хворому» організмі соціальний підбір виражається в тому, що підбираються найбільш «зручні» люди» [4, с. 24]. Прикладом подібного підбору може слугувати положення Закону «Загальна Установа Губернська», відповідно до якого до участі у виборчих зібраннях щодо вибору повітових гласних допускалася людина, яка володіла 150 дес. землі [13, с. 240]. Такий майновий ценз був характерний для всіх повітів Катеринославської губернії.

Історіографічні дослідження, які пов'язані з вищезазначеною тематикою і вплинули на її розробку, є досить різноманітними за своєю тематикою та змістом. Одним із перших здійснив спробу дослідити діяльність земств історик Б. Б. Веселовський «История земств за 40 лет». У ній зібраний значний фактичний і статистичний матеріал, що не втратив значення і в наш час. У чотиритомній монографії Б. Б. Веселовського проведено аналіз фінансової, господарської і культурної діяльності земств [1]. Історіографічний аналіз діяльності земств продовжили радянські історики, зокрема Н. М. Пірумова, яка зосередила свою увагу на вивченні діяльності земств у загаль- ноімперському масштабі [12]. Уявлення про внесок земств можемо отримати з праці сучасного російського історика Г. О. Герасименка «Земское самоуправление в России». У своїй праці автор проаналізував роботу земств у всіх сферах суспільного життя, називав причини виникнення земств та труднощі, що виникли в ході їх діяльності [3].

Період незалежності української держави відкрив нову сторінку у вивченні діяльності земств. Серед сучасних українських авторів, які досліджують роботу органів місцевого самоврядування, можна назвати Т. О. Шаравару, яка вивчає історіографічний аспект діяльності земств [15]; Л. М. Жванко - аналізує становище біженців у роки Першої світової війни [5]. Важливим джерелом для аналізу діяльності земств є Журнали Катеринославського губернського зібрання, які видавалися упродовж усієї діяльності земського самоврядування. У них міститься інформація щодо основних питань, які вирішувало земство в той чи інший історичний період, а також подається поіменний список гласних, що дає можливість зробити висновок про соціальне лице земства.

Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі виявлених джерел дослідити діяльність Катеринославського земства в роки Першої світової війни. Теоретико-методологічну основу публікації складають принципи історизму та об'єктивності. їх реалізація ґрунтується на використанні аналітичного, історико-політичного, порівняльно-історичного методах дослідження.

Відомий російський історик того часу Б. Б. Веселовський у своїй чотиритомній праці «История земств за сорок лет» зазначав: «Ека- теринославское земство это - типичное земство аграриев» [1, с. 272]. Проте з початком Першої світової війни спостерігається розширення повноважень і функцій земства. Царський уряд передав до рук земств частину повноважень місцевої адміністрації, а саме: військово- промислові заготівлі, допомогу біженцям, лікування поранених тощо.

Уже від самого початку війни діячі земства усвідомлювали, яких колосальних зусиль необхідно докласти, щоб зберегти господарство губернії від повного занепаду та підтримати армію усім необхідним. Так, у доповіді Катеринославської Губернської Земської Управи, яку з 1913 р. очолював К. Д. фон Гезберг зазначалося: «На тих, хто залишився вдома, лежить священний обов'язок прикласти всіх зусиль для того, щоб полегшити тим, хто пішов на війну, воєнні будні, поклопотатися про залишені ними сім'ї, покинуті господарства» [6, с. 23].

Тому чільне місце серед задач, що постали перед земством з початком Першої світової війни, зайняло надання допомоги родинам селян, які були мобілізовані. Тим більше, що в Катеринославській губернії мобілізували 51,9 % працездатного чоловічого населення [11, с. 485]. Виходячи з вищезазначеного, не викликає сумніву і той факт, що сім'ї мобілізованих не могли самостійно зібрати врожай. Тому Земське зібрання вже 1 серпня на надзвичайному засіданні прийняло постанову про виділення матеріальної допомоги для проведення сільськогосподарських робіт у розмірі 200 тис. руб. [6, с. 28]. Однак, ця ініціатива не була одностайно підтримана гласними Катеринославського Земського Зібрання. Гласний І. В. Тищенко вважав, що створення загонів для збирання врожаю є неефективним. Схожої точки зору дотримувався і гласний Г. В. Де-Сен-Лорен. На його думку, подібні заходи сприяли б появі смути серед населення [6, с. 12]. Проте рішення все рівно було прийнято.

Ще складніші завдання стояли перед земством із початком весни 1915 р. Низка повторних мобілізацій призвела до значної нестачі робочої сили. У зв'язку з цим на 49-й сесії Губернського Земського Зібрання, яка тривала протягом 19 - 28 січня 1915 р., було ухвалено таке рішення: просити уряд імперії дозволити Управі організувати довідкове бюро для найму робітників [7, с. 78]. Довідкове бюро планувало наймати робітників із районів, що постраждали від воєнних дій, та тих районів, де спостерігався неврожай. Таким чином, вищевказана організація одночасно вирішувала два завдання:

1) забезпечити робочою силою приватні господарства, які не мали змоги самостійно обробляти землю;

2) надати робочі місця біженцям із регіонів воєнного конфлікту, тим більше, що проблема біженства стояла досить гостро для Катеринославської губернії.

Притік біженців до губернії розпочався із серпня 1915 р. З кожним днем, місяцем війни потік емігрантів із фронтових територій у тилові райони збільшувався. Динаміку прибуття їх у Катеринославську губернію подано у табл. 1 [5, с. 235].

Таблиця 1

Окрім того, Катеринославщина прийняла на своїй території найбільшу кількість біженців у порівнянні з іншими губерніями Російської імперії. Статистичні відомості щодо губерній, які змогли прийняти на своїй території найбільшу кількість біженців, наведено у табл. 2 [9, с. 82-85].

Таблиця 2