Адміністративно-територіальний статус м. Кам’янське-Дніпродзержинськ у 1917-1939 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 35:94(477.63) «1917-1939»

Музей історії м. Дніпродзержинська

Адміністративно-територіальний статус м. Кам'янське-Дніпродзержинськ у 1917-1939 рр.

О. І. Пекун

Анотація

адміністративний територіальний радянський влада

Досліджено процес еволюції адміністративного статусу м. Кам'ян- ське (з 1 лютого 1936 р. Дніпродзержинськ) у контексті змін адміністративно-територіального устрою Дніпропетровщини протягом 1917-1939 рр.

Ключові слова: адміністративно-територіальний устрій, Кам'янське, Дніпродзержинськ, Кам'янський район, Кам'янська міська рада, Дніпродзержинська міська рада, Дніпродзержинський район.

Аннотация

Исследован процесс эволюции административного статуса г. Каменское (с 1 февраля 1936 г. Днепродзержинск) в контексте изменений административно-территориального деления Днепропетровщины на протяжении 1917-1939 гг.

Ключевые слова: административно-территориальное деление, Камен- ское, Днепродзержинск, Каменской район, Каменской городской совет, Днепродзержинский городской совет, Днепродзержинский район.

Annotation

Analyzed the process of evolution of the administrative status of a city Kamenskoye (from February 1, 1936, Dneprodzerzhinsk) in the context of changes in the administrative-territorial division of Dnipropetrovsk during the 1917-1939 years. During 1917-1939 Kam'yanske-Dniprodzerzhynsk grows into one of considerable industrial cities of Ukraine and USSR. This process takes place on a background cardinal changes in political and socio-economic life, which needed new forms of administrative-territorial device.

Key words:administrative-territorial division, Kamenskoye, Dneprodzerzhinsk, Kamensoye district, Kamenskaya the city Council, the Dniprodzerzhynsk city Council, Dniprodzerzhynsk district.

Питання адміністративного статусу міста Кам'янське (з 1936 р. Дніпродзержинськ) та входження його до складу адміністративно-територіальних одиниць протягом 1917-1939 рр. є досить маловивченими для історичного краєзнавства темами. Характерні для зазначеного періоду постійні зміни адміністративно-територіального устрою, втрата значної частини архівних документів у роки війни, різночитання в наявному документальному масиві, вносять велику плутанину в дослідження істориків, які стосуються даної епохи.

Єдиною і досить неповною роботою з указаної проблематики є історична довідка «Адміністративно-територіальний устрій м. Кам'янського (Дніпродзержинська)» опублікована в історико-краєзнавчому довідникові Н. О. Циганок «Дніпродзержинську - 250» [16]. Побіжні згадки про утворення й розформування Кам'янського району в контексті адміністративно-територіального поділу Катеринославщини-Дніпропетровщини наявні в історичній довідці до путівника Державного архіву Дніпропетровської області [13] та монографії Л. Маркової [14].

Зважаючи на все вищесказане, метою даної статті є встановлення послідовності змін адміністративного статусу Кам'янського-Дніпродзержинська в ході адміністративно-територіального перерозподілу протягом 1917-1939 рр.

Постановою Тимчасового уряду від 3 червня 1917 р. промислова частина села Кам'янське Катеринославської губернії отримала статус міста. Таким чином було розпочато поділ на міську та сільську частини Кам'янського, який зберігався протягом багатьох років. У період «двовладдя», влітку 1917 р. у міській частині діяли Кам'янський виконавчий комітет громадських організацій, що представляв владу Тимчасового уряду, та Кам'янський виконавчий комітет ради робітничих депутатів, котрий входив до вертикалі робітничих рад. У сільській частині існували Кам'янська земська рада та Кам'янське земське волосне правління (до Кам'янської волості входило також і село Три- тузне) на чолі з сільським старостою, якого обирав сільський схід [16, с. 21]. У 1917 р. земське волосне правління Кам'янського оголосило про свою підлеглість Центральної Раді та проголошеній нею Українській Народній Республіці.

У роки громадянської війни 1917-1920 рр. Кам'янське, як і вся територія колишньої Російської імперії, стало ареною боротьби різноманітних військових формувань, і ні про яку тривалу діяльність органів влади (за винятком хіба гетьманату Скоропадського у 1918 р.) не могло бути й мови.

Із утвердженням у 1920 р. радянської влади розпочинається процес формування вертикалі нових державних органів. У 1920 р. у складі Катеринославського повіту були створені: 1-й Катеринославський, 2-й Кам'янський, 3-й Нікопольський, 4-й Томаківський та 5-й Широчанський райони. До складу 2-го Кам'янського району включили місто Кам'янське та Кам'янська, Карнаухівсько-Хуторівська, Сурсько- Михайлівська, Криничуватська і Романківська волості [3, арк. 2]. Ненадовго також до району включили Діївську волость, яку на прохання мешканців згодом перепідпорядкували 1-му Катеринославському району [2, арк. 34].

Процес становлення радянської влади на селі проходив в умовах протистояння з традиційним селянським самоврядуванням громадою та сходом, що яскраво засвідчує доповідь завідувача політвідділу Кам'янського райвиконкому, датована червнем 1920 р.: «З волостей, що входять до Кам'янського району, дві з них Карнаухівська і Карнаухівсько-Хуторська досі не мають Рад, а по-старому влада ще у виборної старшини й спроби інструкторів організувати ради ні до чого не призвели... Волосні та сільські виконкоми не увійшли ще у свої ролі, як влада волості, всі навіть дріб'язкові питання вирішуються загальним зібранням селян, з чого часто можна спостерігати хвилювання, при обговоренні того чи іншого дріб'язкового питання...» [2, арк. 28].

7 березня 1923 р. постановою ВУЦВК в Україні проведено адміністративно-територіальну реформу. У результаті замість повітів та волостей вводились округи та сільські ради. Так, було створено Катеринославський округ, до складу якого увійшли 12 районів і серед них Кам'янський з площею 34 824 десятини та населенням 38 519 осіб [14, с. 13]. До складу Кам'янського району Катеринославського округу входили місто Кам'янське та сім сільських рад (Аульська, Кам'янська, Миколаївська, Тритузнянська, Новоселівська, Карнаухівська, Романківська), на території яких були розташовані 34 населені пункти: крім одного міста, семи сіл та одного хутора до цього розряду були віднесені одна пароплавна станція, дві залізничні станції, 15 залізничних будок, три залізничні казарми, три напівказарми та два залізничні роз'їзди, населені обслуговуючим персоналом [1, арк. 184].

3 червня 1925 р. вийшла постанова ВУЦВК та РНК УСРР про перехід на триступеневу систему управління («центр - округ - район»). В Україні було скасовано губернії, і Кам'янське стало районним центром Катеринославського округу, який з 1926 р. було перейменовано на Дніпропетровський.

У 1927 р. до меж міста увійшла сільська частина Кам'янського [4, арк. 236-237 зв.], проте ще упродовж 1930-х рр. можна було зустріти формулювання «сільська частина міста Кам'янського» [6, арк. 100]. Продовжувала також функціонувати Кам'янська сільська рада.

18 квітня 1929 р. постановою секретаріату ВУЦ ВК було ліквідовано Криничуватський район Дніпропетровського округу і передано до складу Кам'янського району Карнаухівсько-Хуторівську, Василівську, Сурсько-Михайлівську, Червоно-Маяцьку, Ганно-Зачатівську, Семенівську, Березанівську, Мало-Михайлівську, Теплівську та Мало-Олександрівську сільські ради [5, арк. 130].

Станом на 8 лютого 1930 р. до Кам'янського району входили Кам'янська міська та 21 сільська рада: Новоолександрівська, Тома- ківська (назви за джерелом), Семенівська, Сурсько-Михайлівська, Степанівська, Криничанська, Червоно-Маяцька, Новоселівська, Карнаухівсько-Хуторівська, Мало-Михайлівська, Березніватівська, Ганно-Зачатівська, Романківська, Благовіщенська, Миколаївська, Ва- силівська, Карнаухівська, Червоно-Іванівська, Тритузнянська, Аульська і Кам'янська [9, арк. 40]. У зв'язку з проведенням колективізації розпочався новий етап адміністративно-територіального перерозподілу.

Другого вересня 1930 р. вийшла постанова ВУЦВК та РНК УСРР «про ліквідацію округів та перехід на двоступеневу систему управління» (центр - район). 8 вересня 1930 р. постановою Президії Дніпропетровського окружного виконкому ліквідовано Кам'янський район. Кам'янська міська рада, Карнаухівська, Аульська, Романківська, Тритузнянська сільські ради були підпорядковані Дніпропетровській міській раді. Теплівську і Мало-Олександрівську сільські ради постановою запропоновано передати до складу Божедарівського району Криворізького округу. Інші 12 сільрад, разом із виокремленою з Дніпропетровського району Попово-Балівською сільрадою, були об'єднані в Криничанський район із центром у селі Кринички [14, с. 23].

16 вересня 1930 р. Дніпропетровський округ було ліквідовано і в дію вступила двоступенева система управління. Через шість місяців, у рамках постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 3 лютого 1931 р., відновився Кам'янський район, до якого увійшли 14 сільрад: 4 (Тритузнянська, Карнаухівська, Романківська та Аульська) - відійшли від Дніпропетровської міської ради і 10 (Криничанська, Ганно-Зачатівська, Карнаухівсько-Хуторівська, Василівська, Миколаївська, Благовіщенська, Степанівська, Семенівська, Новоселівська, Червоно-Іванівська) - від Солонянського району [14, с. 26].

Новоутворений район проіснував лише місяць: 11 квітня 1931 р. рішення про створення Кам'янського району скасували. Сільські ради, які до нього входили, переводилися в підпорядкування Кам'янської міської ради, котра, у свою чергу, підпорядковувалася центру республіки [13, с. 282].

Запровадивши «двоступеневу систему» управління, уряд УСРР зіткнувся з великими господарськими труднощами (у підпорядкуванні Харкова опинилося 384 адміністративно-територіальні одиниці). Тому, 9 лютого 1932 р. IV позачергова сесія ВУЦВК ухвалила рішення про створення у складі Української СРР Київської, Харківської, Вінницької, Одеської і Дніпропетровської областей. Відповідно до постанови ВУЦВК Кам'янське разом із Дніпропетровськом, Запоріжжям та Кривим Рогом відносилося до міст обласного підпорядкування [14, с. 27]. Цей статус Дніпродзержинськ зберігає до сьогоднішнього дня.

Слід також відмітити, що в офіційних документах 1930-х рр. можна зустріти різні визначення: «територія Кам'янської (з 1936 р. - Дніпродзержинської) міської ради», «Кам'янський (Дніпродзержин- ський) район». Зокрема, формулювання «Кам'янський район» і «Дні- продзержинський район» неодноразово фігурують у слідчих документах Дніпропетровського обласного управління НКВС [15, с. 283-570].

Упродовж 1930-х рр. межі території, підпорядкованої Кам'янській (Дніпродзержинській) міській раді, неодноразово змінювалися. Так, постановою Президії облвиконкому від 7 січня 1934 р. до території міськради відійшли Биківська і Катеринопільська сільські ради, що належали до П'ятихатського району та Широчанська, Ново- миколаївська сільські ради, а також Верхівцевська селищна рада, котрі відносилися до Верхньодніпровського району [7, с. 52].

Станом на 1935 р. у складі Кам'янської міської ради знаходилися 16 сільських (Благовіщенська, Василівська, Ганно-Зачатівська, Карнаухівсько-Хуторівська, Криничанська, Новоселівська, Миколаївська, Дарівська, Мало-Олександрівська, Ново-Миколаївська, Семе- нівська, Степанівська, Червоно-Іванівська, Широківська, Аульська, Козинська) та 4 селищні (Верхівцевська, Карнаухівська, Романків- ська і Тритузнянська) ради [14, с. 40].

Із остаточною перемогою колгоспної системи наприкінці 1930-х рр. відпадає потреба в підпорядкуванні сіл міським органам влади. У зв'язку з цим у 1939 р. знову створюється Криничанський район [12, с. 345], до складу якого увійшла більша частина території Дніпродзержинської міської ради. У підпорядкуванні міськради залишилися тільки Романкове і Тритузне, які хоч і були в 1938 р. включені до складу Дніпродзержинська [16,22], проте остаточно вилучені з реєстру населених пунктів лише у 1956 р. [10, с. 200]. Тому в документах НКДБ 1944-1945 рр. можна зустріти формулювання «Дніпродзержинський район» [11, с. 67]; «с. Тритузне Дніпродзержинського району», «с. Романкове Дніпродзержинського району» [15, с. 546].

Протягом 1917-1939 рр. Кам'янське-Дніпродзержинськ перетворюється на одне зі значних промислових міст України та СРСР. Цей процес відбувається на тлі кардинальних змін у суспільно- політичному та соціально-економічному житті, які потребували нових форм адміністративно-територіального устрою.

Із змінами напрямів державної політики змінювався адміністративний устрій Дніпропетровщини: формувалися й ліквідовувалися округи та райони, виникали нові адміністративні центри, одним з яких було і Кам'янське - Дніпродзержинськ, що пройшло шлях від провінційного містечка Катеринославського повіту до міста обласного підпорядкування.

Бібліографічні посилання

1. Державний архів Дніпропетровської області (далі ДАДО). - Ф. 158, оп.1, спр.11.

2. ДАДО. - Ф. 159, оп. 1, спр. 31.

3. ДАДО. - Ф. 159, оп. 1, спр. 37.

4. ДАДО. - Ф. 305, оп. 1, спр.12.

5. ДАДО. - Ф. 305, оп. 2, спр. 18.

6. ДАДО. - Ф. 1278, оп. 1, спр. 52.

7. ДАДО. - Ф. 1278, оп. 1,спр. 142.

8. ДАДО. - Ф. 1278, оп. 1, спр. 186.

9. ДАДО. - Ф. 1298, оп. 1, спр. 13.

10. ДАДО. - Ф. 3383, оп. 2 , спр. 1674.

11. Дніпропетровська область у роки війни: Звитяга, жертовність, подвиг / [каталог виставки ДАДО] / упор. О. В. Касьянов]. - Д., 2005.

12. История городов и сел УССР : у 26 т. - Днепропетровская область / под. ред. П. Т. Тронько. - К., 1977.

13. Краткая историческая справка об изменениях административнотерриториального деления Днепропетровщины // Государственный архив Днепропетровской области / [путеводитель]. - К., 1987.

14. Маркова Л. Історія географії: адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровщини на початку XX століття / Л. Маркова. - Д., 2011.

15. Мартиролог Кам'янського-Дніпродзержинська та Кам'янського (Дніпродзержинського) району за роки тоталітарної влади / [упоряд. О. Ю. Слонев- ський] - Д., 2011.

16. Циганок Н. О. Дніпродзержинську - 250 / Н. О. Циганок. - Д., 2011.

Надійшла до редколегії 14.12.2012

Размещено на Allbest.ru