Повстансько-підпільний рух на Новоград-Волинщині (1941-1943)
Дослідження діяльності похідних груп ОУН на Новоград-Волинщині у 1941 р., функціонування Городницької, Ярунської, Звягельської районних управ. Результати повстанських рейдів, протиборство повстанців із радянськими партизанами та німецькими окупантами.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.04.2019 |
Размер файла | 42,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПОВСТАНСЬКО-ПІДПІЛЬНИЙ РУХ НА НОВОГРАД-ВОЛИНЩИНІ (1941-1943)
Андрій Сухих
Анотація
Висвітлено діяльність похідних груп ОУН на Новоград-Волинщині у 1941 р. Подані відомості про функціонування Городницької, Ярунської, Звягельської районних управ. Проаналізовано результати повстанських рейдів у 1943 р. Оцінено діяльність військового району "Пекло". Описано протиборство повстанців із радянськими партизанами та німецькими окупантами на Новоград-Волинщині.
Ключові слова: похідні групи, ОУН, УПА, повстанці, рейд, район "Пекло", Новоград-Волинщина.
Andriy Sukhykh. The underground insurgency movement in Novohrad-Volynskyi district (1941-1943)
The article elaborates on activities of the OUN marching groups in the Novohrad- Volynskyi district in 1941. It presents information about activities of Gorodnytska, Yarunska, and Zvyagelska district administrations. The article analyses results of insurrectionists' raids in 1943. It evaluates activities of the military district "Peklo" (Hell). It examines insurrectionists' struggle with the Soviet partisans and German occupiers in Novohrad-Volynskyi district.
Key words: the marching groups, OUN, UPA, insurrectionists, raid, district "Peklo", Novohrad-Volynskyi district.
Андрей Сухих. Повстанческо-подпольное движение на Новоград-Волынщине (1941-1943)
Отражена деятельность походных групп ОУН на Новоград-Волынщине в 1941 г. Представлены сведения о функционировании Городницкой, Ярунской, Звягельськой районных управ. Проанализированы результаты повстанческих рейдов в 1943 г. Дана оценка деятельности военного района "Пекло". Описано противостояние повстанцев с советскими партизанами и немецкими оккупантами на Новоград-Волынщине.
Ключевые слова: походные группы ОУН, УПА, повстанцы, рейд, район "Пекло", Новоград-Волынщина.
Вагомий внесок в об'єктивне вивчення національно-визвольного руху під час Другої світової війни на теренах України зробили: Я. Антонюк, Г Биструхін, Д. Вєдєнєєв, О. Гогун, В. Жилюк, А. Кентій, Ю. Киричук, О. Лисенко, М. Нагірняк, І. Патриляк, Т Ремарчук, А. Русначенко, В. Сергійчук, В. Трофимович, Ю. Шаповал та інші дослідники.
Ґрунтуючись на архівних та опублікованих документах і матеріалах, автор намагається простежити поступ під час німецько-радянської війни повстанського підпілля на Новоград-Волинщині (Новоград-Волинський р-н утворений 1958 р., а до того в його межах існували Городницький та Ярунський р-ни).
15 серпня 1941 р. для створення української адміністрації до Житомирщини прибула похідна група ОУН(б) на чолі з І. Луцюком Сергійчук В. Український здвиг: Волинь (1939-1955 рр.). / В. Сергійчук. - Київ: Українська видавнича спілка, 2005. - С. 80.. Мешканці краю до діяльності бандерівських активістів ставилися прихильно, хоча часто в документах похідних груп відзначаються пасивність і страх населення, зневіра в можливість побудувати незалежну державу Українське державотворення. Акт 30 червня 1941: зб. док. / [під заг. ред. Я. Дашкевича, В. Кук]. - Львів; Київ: Літературна агенція "Піраміда", 2001. - С. 223.. Діючи у складних умовах окупації, похідні групи здійснили значну пропагандистську та організаційну роботу: в Житомирі були створені обласна та міська управи, а в районах - районна та сільські. У другій половині серпня тут працювало сім районних управ: Коростищівська, Попільнянська, Андрущівська, Троянівська, Чуднівська, Мархвелівська, Житомирська Перемога (Житомир). - 1941. - 9 жовтня.. На терені Новоград-Волинщини було створено три районні управи: Ярунська, Городницька, Звягельська (Новоград-Волинська). Останню очолив Володимир Фрайт (тоді мав псевдо "Батько"), який виконував обов'язки провідника Звягельської округи ОУН Мороз В. Володимир Фрайт - "Владан", "Жар", "Карб" / В. Мороз // Шлях перемоги. - № 17 (2862). - 2009. - 29 квітня.. У Звягельській управі також працювали М. Шеремет (заступник), П. Тимчук (покинув управління через хворобу), М. Цьона, П. Бридкевич, Ф. Багинюк, Т. Шурма, Ф. Романчук, О. Олисник, М. Марчишин, М. Войтович, О. Дідух, П. Хома Державний архів Житомирської області (далі - ДАЖО). - Ф. Р-1151. - Оп. 1. - Од. зб. 2. - Арк. 34.. Під керівництвом В. Фрайта почалася серйозна адміністративна та пропагандистська робота. Особливий акцент робився на школярів та вчителів. Саме тому був розроблений план організації в районному центрі гімназії гуманітарного типу та по селах - десятирічки і семирічки Ільницький В. Володимир Фрайт - провідник Дрогобицького окружного проводу ОУН / В. Ільницький // Наукові записки Національного університету "Острозька академія": Історичні науки. - Острог, 2010. - Вип. 16. - С. 180.. Гімназію відкрили у другій половині серпня 1941 р. Українське слово (Житомир). - 1941. - 21 серпня.. Великий внесок у розвиток шкільництва зробив обласний відділ народної освіти, який розробив нову систему навчання, а також плани і програми для неї ЖилюкВ. Діяльність ОУН та УПА на Житомирщині 1941-1955 рр.: монографія. / В. Жилюк. - Рівне: Волинські обереги, 2008. - С. 49.. У Звягелі із приходом націоналістів почала функціонувати газета "Звягельське слово" (деякі дослідники помилково називають її "Звягельські вісті") та місцеве радіо, підзвітні місцевому гебітскомісаріату Загривий Ю. Так гартувалася перемога / Ю. Загривий // Лесин Край. - 1994. - 21 вересня.. Головним редактором газети була Т. Тоцька ДАЖО. - Ф. Р-1162. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 42.. Цікаво, що працівники редакції отримували як на воєнний час неабияку зарплату. Наприклад, редактор - 416 крб Там само. - Спр. 2. - Арк. 61.. повстанець рейд окупант партизан
Іншою сферою діяльності Звягельського районного управління була відбудова зруйнованих підприємств. На початку серпня в районі працювали всі млини, а в самому Звягелі почав діяти маслозавод та пивзавод, шкіркомбінат, нафтобаза Жилюк В. Назв. праця. - С. 49..
Дивним для нас залишається те, що с. Плетянка підпорядковувалося Довбишському районному управлінню, хоча перебувало в декількох кілометрах від м. Звягель. Місцевим представником від ОУН(б) був Прокопчук ДАЖО. - Ф.-1151. - Оп. 1. - Спр. 13. - Арк. 23..
На півночі Новоград-Волинщини була створена Городницька управа, яку очолював Іван Грунтас, його замісником був Володимир Лопатюк. До його складу входили: Л. Бадівський, П. Хома, Г. Ревука, С. Гнатенко, В. Решетило, Я. Герус, М. Гумек, П. Гайко, В. Герус, І. Гура (або ж Цюра), Войтович, Н. Самошейко Жилюк В. Назв. праця. - С. 48.. Збереглися лише два звіти цієї управи. В одному з них описувана організація української влади на Звягельщині Звіт одного з похідних роїв про організацію української влади на Звягельщині // Сергійчук В. Український здвиг: Волинь... - С. 77-78.. У звіті від 31 липня 1941 р. повідомлялося про створення районної міліції, комендантом якої був В. Лопатюк ДАЖО. - Ф. Р-1151. - Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 81..
Зважаючи на недостатню кількість архівних матеріалів, ми не можемо зробити повноцінний висновок щодо діяльності Городницької управи.
Учасник Похідної групи ОУН(б) "Північ" Павло Палюшинський ("Мирон", "Старий") очолив Ярунську управу Сокальщина. Книга пам'яті України 1914-1990 / [ред. кол.: І. Бережницький, О. Солодяк та ін.]. - Львів: Край, 2010. - С. 171.. До Ярунського районного управління, крім останнього, увійшли М. Мартинюк, С. Кузьмін, І. Онишкевич, а також два націоналісти з Холма - "Медвідь" та В. Кичук ДАЖО. - Ф. Р-1151. - Оп. 1. - Спр. 2. - Арк. 14.. С. Кузьмін писав: "Всюди, куди б ми не приходили, від імені Тимчасової управи, яка повстала у Львові 30 червня 1941 року, проголошували незалежність України, організовували адміністрацію, у першу чергу поліцію і шкільництво". Також він згадував про просвітницьку діяльність: "У Ярунському районі ми організували вчительський курс з участю 72-х учителів. Інспектором був М. Марценюк, родом з Сокальщини. Історію України, літературу викладали галичани, решту предметів - місцеві. З того курсу ми розвели організаційну мережу на весь район" Кузьмін С. Моє життя та боротьба. Розповідь-спогад автора [Електронний ресурс] / С. Кузьмін. - Режим доступу: http://novaskvaryava.hmarka.net/Book_stepan_kyzmun.html..
Улітку 1941 р. Ярунська районна управа повідомляла про створення семирічки: "Культурно-освітній відділ районного управління просить довести до відома українську молодь про таке. В Яруні відкривається гімназія (середня школа), навчання в якій буде безкоштовним. Умови прийняття до гімназії такі: до першого класу приймаються ті, хто закінчив 4-й клас початкової або середньої школи; до сьомого приймаються ті, хто закінчив 10-й клас середньої школи" ДідухВ. Ярунщина з середини 16 до середини 20 ст. / В. Дідух. - Тернопіль: Медобори, 2011. - С. 129..
Згідно з наказом Ярунського районного управління від 18 липня 1941 р. ДАЖО. - Ф.р-1293. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 17. відбувалися зібрання мешканців сіл, на яких повідомлялося про зміну влади та нову організацію громадського управління. Зазвичай, порядок зборів був таким: 1) читка відозви "До Українського народу"; 2) обрання членів сільради; 3) обрання сільської міліції. У відозві зазначалося, що "загальні збори зобов'язані допомогти ОУН у налагодженні порядку на селі" Там само. - Арк. 14..
Того ж дня місцеву владу організували жителі с. Хижівка (Хижавка) Там само. - Арк. 4 та зв., Юрківщина Там само. - Арк. 10., Вірівка Там само. - Арк. 17.. 20 липня 1941 р. влада була організована в с. Дідовичі Там само. - Арк. 15 та зв., Груд Там само. - Арк. 9 та зв., Жолобне Там само. - Арк. 14 та зв.. 21 липня сільські ради з'явилися в с. Закриниччя Там само. - Арк. 12 та зв., Гірки (Гурки) Там само. - Од.зб. 1. - Арк. 12 та зв., Майстрова Воля Там само. - Од.зб. 1. - Арк. 23 та зв.. Наступного дня мешканці с. Карпилівка обрали сільраду Там само. - Од.зб. 1. - Арк. 21 та зв.; 23 липня 1941 р. обрано голів сільрад с. Дуплинки ДАЖО. - Ф. Р-1293. - Оп. 1. - Од.зб. 1. - Арк. 18 та зв. та Колоніє-Красилівка Там само. - Арк. 2 та зв.. Загальні збори с. Великі Молодьків Там само. - Арк. 22 та зв., Курмань Там само. - Арк. 28 та зв. відбулися 24 липня 1941 р., де селяни домовилися про формування сільради. Влада в с. Кіровка була організована 31 липня 1941 р. Там само. - Арк. 31 та зв.. Так, протягом другої половини липня 1941 р. під керівництвом Ярунського проводу ОУН(б) сформувалися місцеві органи влади в більшості сіл зазначеного терену.
Період відносно вільної діяльності адміністративних структур на Новоград-Волинщині був на зламі липня-серпня 1941 р. Коли ж стало очевидно, що ОУН(б) не відмовляться від оголошеної незалежності, німецькі військові чиновники зробили спробу формувати місцеві органи української адміністрації без участі бандерівців як політично заангажованих осіб Патриляк І. "Встань і борись! Слухай і вір...": українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939-1960 рр.): монографія / І. Патриляк. - Львів: Часопис, 2012. - С. 133.. Це стали відзначати у своїх звітах члени похідних груп. У звіті за 27 липня керівництво Північної похідної групи вказувало: ""відношення німців є абсолютно вороже проти того, щоб на теренах східних і осередніх діяли в якийсь спосіб члени організації. Це виявляється і в тому, що вони відразу шукають контакту із місцевими і стараються - даючи їм інструкції, як вести поодинокі діла управління і інспірують їх у тому напрямі, щоби усувати назначених спочатку наших людей" Відновлення української держави в 1941 році. Нові документи й матеріали // [упоряд. В. Сергійчук]. - Київ: Українська Видавнича спілка, 2001. - С. 132-133..
5 серпня 1941 р. командування німецької 17-ї армії видало наказ про затримання всіх "українських політичних агітаторів", а особливо "мандрівних пропагандистів" із "Групи Бандери". Відповідно до наказу, членів похідних груп ОУН(б) на схід від Збруча мали затримувати і передавати військовій розвідці для майбутньої відправки в Галичину ОУН в 1941 році. Документи: в 2-х ч. / [упоряд.: О. Веселова, О. Лисенко, І. Патриляк, В. Сергійчук; відп. ред. С. Кульчицький.]. - Київ, 2006. - Ч. 2. - С. 423.. Учасник похідної групи ОУН(б) у Звягелі Микола Мартинюк писав: "Здається, під кінець липня чи на початку серпня 1941 р. німецька влада провела у Звягелі масові арешти. Усіх їх [тобто бандерівців - А. С.] посадили у вантажні авта і повезли в напрямі Корця-Рівного-Львова. Заарештовано тоді також коменданта станиці Клиновича (місцевий), Войтовича і ще двох членів Похідних Груп. Усіх їх планували розстріляти разом із кількома сотнями жидів. Усіх їх привели на призначене місце і розпочали розстрілювання" МартинюкМ. Спогади з підпілля / М. Мартинюк. - Лондон: УВС, 2000. - С. 13-14.. Члени Ярунського районного управління С. Кузьмин і М. Мартинюк були арештовані і запроторені до Звягельської в'язниці ДідухВ. Назв. праця. - С. 134..
Під проводом націоналістів на Новоград-Волинщині створювалися загони української допоміжної поліції, які були майже в кожному селі. Поліція виконувала розпорядження керівників обласних і районних управлінь; у поліції була введена дисципліна (відповідна військовій); у селах на 10 дворів призначався вартовий, який підпорядковувався соцькому сільському старості, а також інспекторові районної та обласної поліції ДАЖО. - Ф. П-1376. - Оп. 1. - Од. зб. 1а. - Арк. 4.. У зв'язку з утворенням загонів поліції комендант поліції Моге Звягельської міської управи оголосив про набір осіб віком від 18 до 40 років ДАЖО. - Ф. Р-1440. - Оп. 1. - Од. зб. 1. - Арк. 169.. Передбачалася оплата: одружені поліцаї отримували 1 марку 70 рейхспфенігів, неодружені - 1 марку. Відзначалося, що всі особи, які вступлять у поліцію, перебуватимуть на державному утримані Там само. - Арк. 98.. У Звягелі українська допоміжна поліція перебувала у приміщенні колишньої "Дієтичної їдальні" Загривий Ю. Назв. праця // Ю. Загривий // Лесин Край. - 1994. - 21 вересня..
Мельниківській провід ОУН був представлений у Звягелі трьома військовими формуваннями. Це сотня І. Галеми під назвою "Північна похідна колона". Формуванням поліційних дільниць та каральними діями займався "Український легіон самооборони" М. Солтиса ("Черкес"). Окрема абверкоманда 37805 І. Голуба також мала філіал у Звягелі. Як підрозділ німецької військової розвідки, він впроваджував свою агентуру в лави радянських партизанів та підпільників Житомирщина: Історичний нарис: навч. посібник. / [А. Войтенко, О. Іващенко, О. Кузьмін та ін.]. - Житомир: Полісся, 2003. - С. 173.. За короткий час широко розбудована військова організація під керівництвом І. Голуба охопила кілька сотень осіб. Його представником у Звягелі був сотник Дмитро Дмитренко - комендант українського охоронного батальйону № 115 Філоненко П. Збройна боротьба на Волині (Спогади учасника) / П. Філоненко. - Вінніпег; Манчестер: Накладом Волинського Видавничого Фонду, 1958. - С. 43-44.. Зрештою, місцеві охоронні підрозділи групи армії "Південь" стали позначатись криптонімом "гіва" (Hiwa, від Hilfswachmannschaft - допоміжна охорона) Дерейко І. Місцеві формування німецької армії та поліції у Райхскомісаріаті "Україна" (1941-1944 роки). / І. Дерейко. - Київ, 2012. - С. 30..
Отже, з початку німецької окупації на Новоград-Волинщині за допомогою похідних груп ОУН(б) утворилися три районні управління: Звягельське, Ярунське, Городницьке. У діяльності бандерівських емісарів на Новоград-Волинщині протягом липня-серпня 1941 р. можна виділити п'ять головних напрямів: формування організаційних структур, розбудова українських місцевих органів влади, регламентація життя в умовах окупації, відродження шкільництва, створення підрозділів української допоміжної поліції. Фактично, це разом із роботою місцевих органів показало приклад українського державотворення. Це дозволило учасникам похідних груп, переважно вихідцям із Західної України, заручитися підтримкою частини місцевого населення, яке залучалося до адміністративної і громадської роботи. Проте відносно вільна діяльність зазначених адміністративних структур на Новоград-Волинщині протривала неповних 20 днів і була безжально розчавлена німецьким окупаційним режимом.
На початку 1942 р. на Наддніпрянщині було закріплено організаційну структуру з двома центрами ОУН - крайовими проводами: Осередньо-Східних (Центральних) українських земель (ОСУЗ) у м. Києві, який очолив Д. Мирон ("Орлик"), та Південно-Східних українських земель (ПСУЗ) на чолі з В. Куком ("Леміш"). До першого ввійшла Житомирщина Щур Ю. Діяльність ОУН на Наддніпрянщині (1942-1943 рр.) / Ю. Щур // Український визвольний рух / [ред. кол.: В. В'ятрович, М. Гавришко, Я. Дашкевич, Р. Забілий (від. ред.) та ін.]. - Львів, 2008. - Зб. 12. - С. 51..
Відомі свідчення, що осередки бандерівської ОУН у 1942 р. діяли на Новоград-Волинщині, проте нам не відомо, хто тоді тут керував. Вдалося віднайти лише один псевдонім - "Лис" Ковальчук І. Діяльність структур ОУН на території Житомирської та західних районів Київської областей у 1942 році / І. Ковальчук // Волинські історичні записки: зб. наук. праць / [ред. С. Міщук; ред. кол. Л. Баженов та ін.]. - Житомир: В-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. - Т 5. - С. 95..
Наприкінці літа 1943 р. на території Північно-Західні Українські землі (ПЗУЗ) до новоствореного північно-західного генерального округу (ГО) увійшли чотири оперативно-територіальні угруповання - військові округи (ВО), один з яких "Тютюнник" охоплював Житомирщину та західні райони Київщини. Керівництво зазначеним ВО здійснював командир "Верещака" (Ф. Воровець). Йому підпорядковувався штаб УПА на чолі з комендантом. Останній керував всією організаційною роботою запілля, що було створено на основі раніше діючої мережі ОУН Літопис УПА. Нова серія. - Київ; Торонто: Літопис УПА, 1999. - Т 2: Волинь і Полісся: УПА та запілля 1943-1944. Документи і матеріали / [упоряд.: О. Вовк, І. Павленко]. - C. Х.. Обов'язки шефа військового штабу були покладені на "Очеретенка" (Петра Гудзоватого), а політичного - на "Орла" або "Бистрого" (Петра Степаненка) Там само. - С. XX.. На території ВО "Тютюнник", зокрема, створений Звягельський військовий надрайон (ВН), або округа, який існував протягом осені-зими 1943 р. Там само. - С. XV.
Основною військово-пропагандистською формою діяльності УПА в перші післявоєнні роки на Новоград-Волинщині був рейд. Його перевага полягала у використанні найважливішого елемента партизанської війни - постійного руху. Рейдуючі відділи ускладнювали виконання оперативних планів гітлерівським підрозділам, створюючи враження присутності націоналістичних сил у багатьох районах Житомирщини. Крім того, рейд слугував засобом деконцентрації відділів УПА під час проведення операцій проти повстансько-підпільного руху. Він мав політичні та практичні передумови. По-перше, необхідно було популяризувати ідеї боротьби за самостійність України; по-друге, рейдуючі групи повинні були допомогти місцевим відділам у боротьбі проти окупаційного терору; по-третє, провести розвідку на неохоплених повстанською армією теренах.
Зі спогадів Петренка, перший рейд на Житомирщині "силою однієї сотні на чолі з Верещакою" відбувся наприкінці 1942 - на початку 1943 р. Правда, він не уточнив, якою саме територією рейдувала ця сотня Літопис Української Повстанської Армії. - Торонто; Львів: Торонто: В-во "Літопис УПА", 1997. - Т 27: Роман Петренко ("Юрко", "Омелько") За Україну, за її волю (Спогади) / [ред. Г Петренко]. - С. 87..
На початку березня 1943 р. окупанти зафіксували поширення повстанського руху на південь від автомобільної траси Рівне-Житомир і систематичні напади на німецькі господарчі об'єкти та склади на території між Рівним та Новоград- Волинським, що, на думку гітлерівців, свідчило про "створення запасів" Патриляк І. Назв. праця. - С. 288..
Зрештою, німецькі урядовці змушені були констатувати провал антиповстанських акцій навесні 1943 р. і документально засвідчили це у квітні того ж року. УПА контролювала всю сільську місцевість на південь від траси Новоград-Волинський-
Рівне-Ковель-Брест-Литовськ. На північ від неї її відділи вели запеклу боротьбу за контроль над територією з радянськими партизанами Патриляк І. Назв. праця. - С. 297..
У квітні 1943 р. у лісі неподалік від с. Рудня Городницького р-ну німці напали на рейдуючу сотню "Гордієнка" (сотенний Г. Вротновський). Втративши одного бійця, повстанцям вдалося відбити напад і продовжити свій маршрут Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій / О. Денищук. - Рівне: ППДМ, 2008. - Т. 2: Галичина та Східна Україна. - С. 148.. Відомо, що згодом упівці мали бій з гітлерівцями на межі між Рівненщиною та Житомирщиною Там само. - С. 149..
Не дивлячись на протидію "радянської партизанки", перший відділ УПА, який очолив "Верещака", вирушив у рейд на Схід 13 травня 1943 р. і проти ночі на 30 травня перетнув колишній польсько-радянський кордон на Новоград-Волинщині Патриляк І. Назв. праця. - С. 314., дійшовши до чоповицьких i малинських лісів Житомирщини. За ним рушили на Схід ще два відділи. Крім того, 16 липня Український штаб партизанського руху (УШПР) надіслав командирам партизанських з'єднань на Волині-Поліссі радіограму, де попереджав, що з Волинської обл. через Березне і Корець (Рівненська обл.) у напрямку Житомирщини (тобто через Новоград-Волинський р-н) рухаються невеликі групи націоналістів із завданням створити свій провід у цьому регіоні Кентій А. Збройний чин українських націоналістів 1920-1952. Історико-архівні нариси /
А. Кентій. - Київ: ДЦЗД НАФ України, 2008. - Т. 2: Українська повстанська армія та збройне підпілля Організації українських націоналістів 1942-1956. - С. 108.. У розвідувальному зведенні УШПР зазначалося, що 19 липня відділи повстанців під командуванням "Вовка" та "Верещаки" попрямували в район Житомира Сергійчук В. ОУН-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали / В. Сергійчук. - Київ: Дніпро, 1996. - С. 89.. Очевидно, йшлося про рух другого та третього відділів загону "Верещаки", які в цей час рейдували територією ВО "Тютюнник", прямуючи на зустріч першому відділу.
29 липня три відділи зустрілися в Коростишівських лісах. Було вирішено, що одна частина об'єднаного загону розосередиться на місцевих теренах, а інша - вирушить вверх по течії р. Тетерів у новий рейд, із подальшим відходом у північно- західний регіон України. Остання рухалася територією Ємільчинського та Городницького [входив до ВО "Заграва" - А. С.] р-нів Житомирської обл. На своєму шляху вона провела кілька невеликих боїв із радянськими партизанами, зокрема поблизу с. Катеринівка Літопис УПА. Нова серія. - Т. 2 ... - С. 640-642. Ємільчинського р-ну і с. Красилівка Ярунського р-ну ДАЖО. - Ф. П.-1376. - Оп. 1. - Спр. 1б. - Арк. 63..
Документи українських повстанців, які дійшли до нас, позитивно оцінюють значення цього рейду територією Житомирської обл. Зокрема в одному з них - "Про рейд відділів на Схід", датованому 30 вересням 1943 р., читаємо: "Перший рейд відділів УПА на Схід, що розпочався при кінці травня і тривав до половини літа 1943 р. зробив величезний вплив на зріст політичної та державницької думки серед українців Сходу. Скріпив у них віру у власні сили та став початком творення
Української Збройної Сили на Сході, чим відкрив нові шляхи боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу" Цит. за: Ковальчук І. До питання про діяльність рейдуючих і місцевих боївок УПА на території Житомирської області в 1943 році / І. Ковальчук // Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації (до 65-річчя Великої Перемоги). Матеріали міжнародної наукової конференції / [відп. ред.: Л. Легасова]. - Київ, [б.в.], 2011. - С. 582..
Радянські партизани з тривогою рапортували до УШПР про бандерівських емісарів. Наприклад, у розвідзведенні Тернопільського партизанського з'єднання (командир І. Шитов) від 6 червня 1943 р. зазначалося, що в 20-х числах травня загін упівців розібрав залізничну лінію Новоград-Волинський-Шепетівка довжиною 4 км СергійчукВ. ОУН-УПА в роки війни... - С. 76.. Про повстанські рейди на Схід від 20 червня 1943 р. із занепокоєнням повідомляла розвідка Сумського партизанського з'єднання: "12 червня в районі Рокитне із західної околиці пересувався добре озброєний загін бандерівців в кількості до 400 осіб, командир загону Шпак. Загін рухається в Житомирську (тобто через Новоград-Волинщину) та Київську області розповсюджувати свій вплив. Часто маскується під червоних партизанів" Літопис УПА. Нова серія. - Київ; Торонто: В-во "Літопис УПА", 2002. - Т. 4: Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля: інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС- МВС, МДБ-КДБ. 1943-1959. Книга перша: 1943-1945 / [ред. кол.: П. Сохань, П. Потічний та ін.]. - С. 84.. Також командування партизанського з'єднання ім. Жукова відзначало, що 28 липня 1943 р. с. Черниця (Барвинівка з 1960 р.) покинула сотня УПА Сергійчук В. Український здвиг: Волинь...- С. 171., а 29 липня 1943 р. наголошувало, що північно-західніше м. Новоград- Волинського перебуває п'ять загонів бойовиків чисельністю 100-150 бійців, що "проводили роботу" серед місцевого населення, агітуючи молодь вступати в лави УПА Сергійчук В. ОУН - УПА в роки війни.- С. 92..
30 червня того ж року декілька повстанських відділів перетнули старий радянсько-польський кордон із метою провести пропагандистські рейди територією Житомирщини і відсвяткувати на центральноукраїнських територіях другу річницю львівського самостійницького акту Літопис УПА. Нова серія. - Т. 2 ... - С. 343..
Відділ під проводом "Гордієнка" (М. Хардія) із ВО "Богун" (охоплювала південну частину Рівненської обл. та Кременеччину), який тимчасово діяв у складі групи "Тютюнник", 17 липня біля с. Жолобне Ярунського р-ну розгромив загін гітлерівців, які втратили, за деякими даними, 45 солдатів. Серед упівців загинуло троє вояків Там само. - С. 642.. Згодом підрозділ "Гордієнка" мав бій з окупантами у с. Шведські Буди Денищук О. Назв. праця. - С. 151. та Янушполе Шанковський Л. Історія УПА. - Вінніпег: [б. в.], 1953. - С. 48..
Улітку 1943 р. сотня "Лева" (сотенний І. Білан) зав'язала бій з окупантами в с. Суховоля, які їхали з Корця до Житомира. Під час перестрілки були спалені ворожі автомашини, жертв серед повстанців не було Денищук О. Назв. праця. - С. 159..
Під час рейду до с. Велика Рача Малинського р-ну відділ упівців на чолі з "Левом" (І. Лень) протягом 28-30 серпня 1943 р. мав дві сутички з радянськими партизанами в Курчицькому лісі та с. Дубники, а також бій із гітлерівцями в с. Микулинці Літопис УПА. Нова серія. - Т 2 ..С. 648..
Підсумовуючи основні результати рейдів весни-літа 1943 р. на Житомирщину, повстанське командування відзначало: ""рейд відділів УПА на Схід скріпив збройною силою ту працю, яку провела ОУН на східних областях за останні два роки, дав до неї реальний підклад і накреслив нові шляхи боротьби, а саме боротьби збройної. Населення східних земель дуже радо зустрічало відділи УПА, а зокрема старша інтелігенція та селянство. Коли бачили українське військо, в їх очах появлялись сльози радості і віра у Воскресіння України. Були випадки, коли старші селяни виходили на зустріч з іконами і благословенням повстанців на святе діло. З приходом українських повстанців молодь перестала орієнтуватись на большевицьку силу, бо побачила свою - українську" Там само. - Т 2. - С. 647..
У вересні 1943 р. відділ повстанців, проходячи через с. Кам'янка, мав три бої: 1) при вході в село з "червоною бандою" Там само. - Т 2. - С. 645.; 2) із двома диверсійними групами радянських партизан із загону ім. Хрущова та "За Батьківщину" (входили до з'єднання кам'янець-подільських партизан на чолі з С. Олексенком), внаслідок якого врятувався лише один поранений "червоний" ОУН і УПА в 1943 році: Документи / [упоряд.: О. Веселова, В. Дзюбак, М. Дубник,
B. Сергійчук; відп. ред. С. Кульчицький]. - Київ, 2008. - С. 199.; 3) (або з німцями, або ж із радянськими партизанами) для бойовиків закінчився невдало, оскільки вони втратили близько 10 бійців Літопис УПА. Нова серія. - Т 2 ... - С. 645..
Скориставшись із того, що радянські війська після контрнаступу Вермахту змушені були покинути Житомир і зайняті ними території області, а німецькі - вже були не в змозі відновити свій попередній контроль над цими землями, Головна команда (ГК) УПА вирішила провести масштабний рейд на Житомирщину Ковальчук І. Назв. праця / І. Ковальчук // Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації (до 65-річчя Великої Перемоги). Матеріали міжнародної наукової конференції / [відп. ред.: Л. Легасова]. - Київ, [б.в.], 2011. - С. 585.. Так, восени 1943 р. через Городницький р-н рейдував підрозділ під командуванням сотника УПА "Романа" (В. Кудра) ЖилюкВ. Назв. праця. - С. 117..
23 жовтня 1943 р. відділ "Великана" (М. Кондрась), виснажений нічним маршем, дійшов до шосе Проскурів-Новоград-Волинський. Тут він зустрів чотири автомашини з німецькими військовиками. Гітлерівці намагалися зупинити рейд бойовиків, однак зробити це їм не вдалося Марчук І. Гурби: квітень 1944-го / І. Марчук, О. Тищенко. - Рівне: видавець Олег Зень, 2005. -
C. 98..
Командир Тернопільського партизанського з'єднання ім. Хрущова І. Шитов повідомляв УШПР, що 31 жовтня підрозділ упівців чисельністю 300 осіб увійшов із боєм у с. Малу Грабницю (Мала Горбаша), підпаливши село, зник, форсувавши р. Случ. Крім того, зазначалося, що повстанці мали сутички з гітлерівцями в с. Катеринівка та Симоновичі (Симони) Літопис УПА. Нова серія. - Т 4 ... - С. 109..
Аналізуючи тенденцію просування УПА на Схід, працівники радянських спецслужб констатували: "Останнім часом націоналісти намагаються перейти у Східну Україну, особливо по дорозі на Житомир. Посилають великі каральні загони. Завдання - зліквідувати партизанів" Сергійчук В. Український здвиг: Наддніпрянщина (1939-1955 рр.) / В. Сергійчук. - Київ, Українська видавнича спілка, 2005. - С. 272.. Більшовицькі розвідники повідомляли, що повстанці, сконцентровані в районі Корця і Березного, дрібними групами просочуються в ліси Житомирщини Сергійчук В. Український здвиг: Волинь... - С. 161..
Незважаючи на те, що керівництво УПА оптимістично оцінювало підсумки перших рейдів на центральноукраїнські землі, ці акції показали, що завоювати довіру й підтримку місцевого населення буде дуже важко. Зокрема в одному зі звітів зауважено, що "загально люди звали нас бандерівцями, менше повстанцями, але ніколи партизанами". А саме з останніми в їхній свідомості асоціювалася боротьба з окупантами Щур Ю. Назв. праця / Ю. Щур // Український визвольний рух / [ред. кол.: В. В'ятрович, М. Гавришко, Я. Дашкевич, Р. Забілий (від. ред.) та ін.]. - Львів, 2008. - Зб. 12. - С. 69..
Так, Новоград-Волинщина стала одним з об'єктів повстанських рейдів, здійснених на схід від Рівненщини. Часте перебування в зазначеному терені дало можливість бандерівцям охарактеризувати його суспільно-політичне становище так: "Національна свідомість населення невисока. Інтернаціональні молитви ще держаться в людських головах, хоч кожний ніби каже, що він українець, а не руський. Незнання власної історії впливає на незрозуміння проблеми України та Москви та виникнення думки, що Україна, без Москви існувати не може". Тим не менш, автор документа зауважував: "Нашу пропаганду населення приймає досить гарно. Кожен знає вже про УПА, про те, що боротьба ведеться за УССД [Українська Самостійна Соборна Держава - А.С.]. Велика частина нам співчуває, але через заляканість того не виявляє. Кожна акція УПА швидко розходиться серед населення. Зокрема гарно висловлюється про те, що УПА не грабує населення та їх не чіпає". Також повстанець характеризував "червону партизанку" на Новоград-Волинщині: "Весною [1943 р.] комуністична пропаганда мала більший вплив як зараз. Сьогодні люди в них зневірились, бо червоні партизани сильно грабують населення і це впливає на відворот прихильності в сторону УПА" Цит. за: Волинь і Холмщина 1938-1947 рр.: польсько-українське протистояння та його відлуння. Дослідження, документи, спогади / [ред. кол.: Я. Ісаєвич, М. Литвин, В. Расевич, Б. Пікулин]. - Львів, 2003. - С. 457..
Починаючи з осені 1943 р., діяльність націоналістичних формувань на Новоград-Волинщині набрала організованішої форми - було створено військовий район "Пекло". У жовтневому звіті окружної політичної референтури запілля ВО групи "Заграва" вказано, що він входив до надрайону "Долина" Літопис УПА. Нова серія. - Т 2 ... - С. 265.. Передбачалося, що в майбутньому буде створено надрайон на базі району "Пекло", тому у звітах його потрібно подавати окремо, адже на нього звертали особливу увагу Літопис УПА. Нова серія. - Київ; Торонто: Літопис УПА, 2007. - Т 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО "Заграва", "Турів", "Богун" (серпень 1942 - грудень 1943 рр.). Документи / [ред. рада: П. Сохань, П. Потічний та ін.]. - С. 262.. У посвідченні командира надрайону "Долина" від 10 жовтня дозволено формувати боївку чисельністю до 100-200 осіб командирові району "Пекло" "Генералову" Літопис УПА. Нова серія... - С. 283.. Посвідчення - це вид документації, який засвідчував особу працівника відповідної ланки організаційної мережі або наділяв особу, якій був адресований, певними повноваженнями Літопис Української Повстанської Армії. Серія "Бібліотека". - Торонто; Львів: В-во "Літопис УПА", 2006. - Т 7: Володимир Ковальчук. Діяльність ОУН(б) і Запілля УПА на Волині й південному Поліссі (1941-1944 pp.). - С. 73.. Відповідно, ним було наділено "Генералова". Наказ командира надрайону "Долина" від 21 жовтня зобов'язував командира району "Скеля" передати в розпорядження району "Пекло" такі села: Франкнопіль, Більчаки, Устя, Дерманка, Маринін Літопис УПА. Нова серія. - Т 11 ... - С. 292..
Упівці в районі "Пекло" організовували вишколи. Так, була набрана "вишкільна трійка", тобто група учнів - 10 осіб, яких навчали політико-ідеологічним засадам. Термін вишколу сягав 64 години, протягом якого вивчали такі дисципліни: історія України (18 год.), географія (9 год.), політичний вишкіл (19 год.), ідеологічний вишкіл (18 год.), військова підготовка (поза програмою) Літопис УПА. Нова серія. - Т 2 ... - С. 293.. Також навчали політичній пропаганді, на яку було прийнято групу з 11 осіб, навчання тривало 40 годин Там само. - С. 294..
Однак повноцінної адміністрації не було створено, адже район не виконував покладених на нього функцій: збір теплого одягу для УПА, створення транспортних зв'язків з іншими районами, забезпечення матеріально шкільництва Там само. - С. 278.. Унаслідок того, що тут було багато "червоних", роботи з юнацтвом не проводили Там само. - С. 280..
Відтак, починаючи з серпня-вересня, район "Пекло" почав діяти. Ми вважаємо, що цей упівський провід мав ще один криптонім - "Керч". Про це свідчить те, що у звітах ВО "Заграва", наприклад, від 14 жовтня окремо поданий "Керч" разом із районом "Пекло", де під першим розумівся Деражненський р-н Рівненської обл. Зокрема, відомі чотири документи господарських референтур із Городницького р-ну "Керч" за період 9-14 вересня 1943 р. У "Наказі заступника господарського референта "Комара" Городницького району "Керч" про надання статистичних даних" від 9 вересня вимагалося протягом двох днів надіслати їх до районного господарчого відділу, де необхідно зазначити загальну кількість працівників, кількість підприємств, кількість працівників на кожному з них, вид виробленої продукції. Також відомі три накази господарчого референта "Сковороди" від 14 вересня 1943 р.: 1) про надсилання до 16 вересня 1943 р. всього верхнього одягу, який перебував на складах, магазинах до господарчого референта району "Керч"; 2) про збір меду до 20 вересня 1943 р.; 3) про сезонну стрижку овець та передачі шерсті до "районної господарки жіноцтва" Літопис УПА. Нова серія. - Т 11 .- С. 490-492..
Як зазначалося, комендантом району "Пекло" був "Генералов", однак насправді він виявився радянським агентом. Про заслання його в лави націоналістичного підпілля повідомляв 12 травня 1943 р. О. Сабуров начальникові УШПР Т Строкачу, де "Генералова" називав "Волковим", який до того був у партизанському з'єднанні І. Шитова Сергійчук В. Тавруючи визвольний прапор. Діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА / В. Сергійчук. - Київ: ЗАТ Віпод, 2006. - С. 20.. Радянський агент зв'язався в червні 1943 р. із керівниками
Костопільського надрайону "Долина" "Шаула", "Волна", "Дажд", одержав від них кредит довіри, прізвисько "Генералов" і був зобов'язаний створити районний провід у с. Червона Воля Сергійчук В. Радянські партизани проти ОУН-УПА / В. Сергійчук. - Київ: Українська видавнича спілка, 2000. - С. 20.. Очевидно, що він мав у лавах УПА, крім "Генералов", ще псевдо "Дажд" ("Даждь", "Дожд"), оскільки саме під останнім у повстанських документах називався комендант району "Пекло"Ковальчук В. Від підпілля ОУН до запілля УПА: еволюція оунівської мережі на північно- західних українських землях / В. Ковальчук // Український археографічний щорічник. Нова серія. - Київ; Нью-Йорк: М.П. Коць, 2004. - Вип. 8/9. - Т. 11/12. - С. 400..
Район "Пекло", очевидно, не мав поділу на кущі, а лише на станиці Там само. - С. 403.. З повстанських документів дізнаємося, що станиці упівців були в с. Бронниця, Городниця, Осож (с. Осова), Борове Сергійчук В. Український здвиг: Волинь... - С. 77., Михіївка, Новозелене, а також на хуторі Чорне Літопис УПА. Нова серія. - Київ; Торонто: Літопис УПА, 1995. - Т 1: Видання Головного Командування УПА / [ред. рада: П. Сохань, Є. Штендера та ін.]. - С. 114.. У "Доповіді Кам'янець-Подільського підпільного обкому компартії до ЦК КП(б)У і УШПР про кам'янець-подільських партизанів" не пізніше 1 серпня 1943 р. бачимо, що партизани із з'єднання С. Олексенка також "влилися" в лави українських повстанців на території Городницького р-ну. Так, командир одного з підрозділів УПА, що перебував у с. Бронниця, надіслав повідомлення до приятеля, який проживав у с. Новосілка (в документі - "Н.") і був резидентом кам'янець-подільських партизанів. Націоналісти призначили останнього районним провідником й почали вимагати від нього проведення роботи, вербування людей до УПА, яких надало з'єднання С. Олексенка. Ці сексоти побували на курсах в УПА ОУН і УПА в 1943 році ...-С. 200.. Отже, створенням району "Пекло" займалися партизанські з'єднання С. Олексенка та І. Шитова. До того ж, як бачимо, радянська агентура перебувала лише у двох селах, в одному з яких перебувала екзекутива району "Пекло". Очевидно, сексоти лише контролювали діяльність повстанських станиць, бо про масові "чистки" націоналістів у 1943 р. на Новоград-Волинщині немає документальних свідчень. Окрім того, відбувалося чимало сутичок між упівцями та "червоними" партизанами на терені району "Пекло", про що повідомляли звіти Служби безпеки (СБ) сусідніх проводів УПА. Зокрема восени 1943 р. вони відбувалися в с. Лучиця Літопис УПА. Нова серія. - Т 2 .- С. 271., Устя Літопис УПА. Нова серія. - Т 11 .- С. 468., Городниця Літопис Української Повстанської Армії. - Торонто: В-во "Літопис УПА", 1977. - Т 2: Волинь та Полісся. Німецька окупація / [ред. кол.: Є. Штендера, П. Потічний]. - С. 144., а також у грудні - Франкнопіль Літопис УПА. Нова серія. - Т 11 .- С. 406. та Устя Там само. - С. 410..Також про сутички повідомляють радянські документи: в серпні 1943 р. радянська підпільна група с. Пилиповичі захопила в полон шість зв'язкових-бандерівців, яких передали до партизанського загону ім. Чапаєва, де їх стратили ДАЖО. - Ф. П.-1376. - Оп. 1. - Спр. 102. - Арк. 29.. О. Сабуров згадував, що 9 жовтня, під час руху його загону зі створеного "червоними" партизанами аеродрому в Білорусії до місця дислокації партизанського з'єднання в Городницькому р-ні, два рази мав сутички з упівцями.
17 листопада командир 1-го Молдавського партизанського з'єднання В. Андрєєв зазначав, що в лісових масивах Городницького р-ну перебуває бандерівське збройне формування чисельністю до 500-700 осіб СергійчукВ. ОУН-УПА в роки війни... - С. 113-114.. 12 грудня командир радянського диверсійного загону "Переможці" Д. Медведєв повідомляв, що сотні УПА під керівництвом "Верещаки", "Вояка" вийшли в район м. Новоград-ВолинськогоЙого ж. Радянські партизани проти ОУН-УПА ...- С. 35..
Крім того, у другій половині 1943 р. відбувалися бої між повстанцями та підрозділами Вермахту на терені району "Пекло". Один із них відбувся 15 жовтня біля с. Могилівка (тепер с. Вересівка) Літопис УПА. Нова серія. - Т 1 ...-С. 112-113.. Під час рейду на схід Житомирщини курінь "Квартиренка" поблизу Городниці напав на німецький бункерДенищук О. Назв. праця. - С. 167.. У "Деннику" коменданта Костопільського надрайону "Долина" знаходимо інформацію, що 8 вересня українські повстанці здійснили диверсію поблизу с. Лучиця, підірвавши німецьку вантажну машину Літопис УПА. Нова серія. - Т 11 ...-С. 345..
Отже, з початку німецької окупації на Новоград-Волинщині за допомогою похідних груп ОУН(б) утворилися три районні управління: Звягельське, Ярунське, Городницьке. Проте це не дало можливості повстанцям у роки німецько-радянської війни встановити тут повноцінний військо-адміністративний контроль. їхня діяльність відобразилась у здійсненні локальних рейдів і диверсій. Друга половина 1943 р. стала часом найбільшої активізації повстансько-визвольного руху. Разом із цим у цей час між упівцями та радянськими партизанами відбувалася безкомпромісна боротьба за вплив над тереном.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Наступление группы армии "Север" в 1941 г. и противодействие РККА немецким войскам. Блокирование Ленинграда. Мобилизация Ленинграда и оборона города с сентября 1941 г. по март 1942 г. Попытки Красной армии деблокирования Ленинграда в 1942-1943 гг.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 08.08.2010Діяльність українських повстанців в протистоянні двом ворожим, антиукраїнським силам. Оунівське підпілля 1941-1943 років. ОУН-УПА на завершальному етапі війни. Зусилля провідників ОУН у пошуку можливостей до створення незалежної Української держави.
реферат [37,6 K], добавлен 24.03.201022 июня 1941 г. - нападение фашистской Германии на СССР. Оборона Брестской крепости. Начало контрнаступления советских войск под Москвой. Сталинградская битва. Блокада Ленинграда. Июль-август 1943 г. - Курская битва. Капитуляция фашистской Германии.
презентация [8,1 M], добавлен 29.04.2015Главные военные операции начала второй мировой войны в 1939 – декабре 1941 годов. Группировка вооруженных сил Польши согласно плану "Запад". Основные сражения второй мировой войны в 1942–1943 годах. Характеристика войны на Балканах и в Африке.
реферат [86,0 K], добавлен 25.04.2010Осмислення місця і ролі ОУН в українському рухові опору тоталітарним режимам в роки Другої світової війни. Висвітлення процесу трансформації поглядів провідників ОУН на основі досвіду діяльності похідних груп на окупованій німцями території України.
реферат [28,5 K], добавлен 12.06.2010Початок оборонних дій Києва у 1941 році у ході Великої Вітчизняної війни. Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни в боях на території України. Загибель Південно-Західного фронту радянської армії 26 вересня 1941 р. після 73 днів оборони.
реферат [33,6 K], добавлен 12.02.2015Організація Кримської оборонної операції 18 жовтня – 16 листопада 1941 р. Оборона Севастополя від фашистського наступу. Десантні операції Червоної армії в грудні 1941 р. – січні 1942 р. Причини поразки радянських військ на Керченському півострові.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 13.03.2015Основные причины Великой Отечественной войны. Первый период войны. Битва за Брестскую крепость в июле-августе 1941 года. Оборонительные сражения в Крыму в сентябре-октябре 1941 года. Город Нытва в годы войны. Итоги и последствия Отечественной войны.
реферат [23,5 K], добавлен 01.10.2010Промышленность г. Вологды накануне Великой Отечественной войны 1941–1945 гг., а также в первые месяцы военных действий. Отрасли и их размещение. Отражение культурной жизни данного города в 1941 году в публикациях областной газеты "Красный Север".
дипломная работа [66,5 K], добавлен 10.07.2017Аналіз діяльності руху Опору на Харківщині у червні 1941 - серпні 1943 років: з'ясування становища регіону під час окупації фашистськими військами. Визначення ролі партизанських і підпільних організацій у визволенні області від німецьких загарбників.
курсовая работа [86,7 K], добавлен 15.02.2010Итальянское наступление 1940 года. Первое английское наступление (декабрь 1940 – февраль 1941). Первое и второе наступление Роммеля, оценка результатов каждого из них. Третье наступление союзников (октябрь 1942 – май 1943). Исход и последствия войны.
реферат [20,8 K], добавлен 08.10.2012Розкриття причин утворення (необхідність тилового забезпечення УПА) та основних функцій "повстанських республік" як однієї із важливих форм повстанського запілля 1943-1945 років. Визначення впливу зміни військово-політичного характеру на їх діяльність.
реферат [29,8 K], добавлен 12.06.2010Главные причины Второй мировой войны. Антигитлеровский блок, основные этапы войны. Битва за Москву в 1941-1942 годах. Сталинградская битва 1942-1943 гг. Курская битва 1943 года. Итоги Второй мировой войны. Значение военных действий для Советского Союза.
презентация [758,4 K], добавлен 16.02.2014Структура, нагороди, преса УПА, військові ранги та звання. Висвітлення постанови, яка була ухвалена на зборах ОУН у 1941 році. Збройні сутички УПА з радянськими частинами. Колективізація та пресинг західноукраїнської інтелігенції, відверта русифікація.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 03.02.2011Діяльність підпілля та партизанський рух. Створення перших підпільних груп в Нікопольському районі. Об’єднання партизанських груп в загін. Перші бойові операції загону, втрати та перемоги. Перші німецькі операції по придушенню руху, наступ на плавні.
дипломная работа [8,8 M], добавлен 27.01.2013Друга світова війна як найбільш сфальсифікований період української історії. Проблема німецької освітньої політики у працях вітчизняних істориків, її місце в зарубіжній історіографії. Вивчення нацистської політики в Україні радянськими дослідниками.
реферат [23,0 K], добавлен 20.09.2010Дискуссия о причинах поражений Красной Армии летом 1941 г.. Бомбардировочная и штурмовая авиация. Тактико-технические характеристики основных типов самолетов, находящихся на вооружении советских ВВС. Строительство военно-воздушных сил Германии.
научная работа [88,3 K], добавлен 20.07.2009Проведение Московской конференции конца сентября - начала октября 1941 года. Результаты трехсторонних переговоров и роль Московской конференции в создании антигитлеровской коалиции. Практические проблемы англо-американо-советского сотрудничества.
дипломная работа [56,1 K], добавлен 18.12.2006Бессарабия и Северная Буковина и включение их в состав СССР. Объединение левобережной и правобережной Молдавии. Создание на территории республики репрессивного аппарата. Правовые основания для спецпереселения и основные особенности выселения 1941 года.
реферат [44,6 K], добавлен 10.08.2009Исторические проблемы, связанные с коллаборационизмом. Причины белорусского коллаборационизма. Коллаборационистские политические и военные структуры, их функции в составе немецких военных вооружений. Трагедия в Дражно 14 апреля 1943 г.: правда и вымысел.
курсовая работа [93,9 K], добавлен 27.05.2012