Образ німців у воєнній поезії: за матеріалами преси Києва (серпень-грудень 1914 р.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 947.7.084.2:070 (477 25) (112.2)

Образ німців у воєнній поезії: за матеріалами преси Києва (серпень - грудень 1914 р.)

І.В.Басенко

Анотація

преса війна німець поезія

Досліджується образ ворога, витворений у київській пресі в перші місяці світової війни. Як джерело виступає поезія, що побачила світ на шпальтах найбільших щоденних часописів Києва. Ілюструється спектр уявлень про німців, їх залежність від соціального статусу та політичних поглядів авторів публікацій.

Ключові слова: Перша світова війна, образ німців, київська преса, поезія, 1914р.

Annotation

The article examines image of the Germans, created by the press during first months of the World War I. It is based on poetry, published in Kyiv's most prominent daily newspapers. The study depicts variety of perceptions about Germans, which differ upon social position and political views of authors.

Keywords: World War I, image of the Germans, Kyiv press, poetry, 1914.

Початок Першої світової супроводжувався значним громадським ентузіазмом: війна проникла в побут, стала сенсом і метою воюючих націй* Басенко Іван Володимирович - аспірант Національного університету «Києво-Могилян- ська академія», кафедра історії E-mail: ivandoc@ukr.net Verhey J. The Spirit of 1914: Militarism, Myth, and Mobilization in Germany. -- Cambridge, 2000. - P.115.. Хоча велелюдні патріотичні маніфестації не були 'її причиною, усе ж вони санкціонували розгортання світового конфлікту Strachan H. The Outbreak of the First World War. - Oxford, 2004. - P.131.. Дослідники підкреслюють неоднозначність цього явища, інтенсивність котрого різнилася залежно від соціальної або національної групи; паралельно існували реакції нерозуміння, цинізму або страху перед війною Adrian G. British «War Enthusiasm» in 1914 a Reassessment // Evidence, History, and the Great War: Historians and the Impact of 1914-1918. -- New York, 2003. -- P.67.. Преса відбивала екстраординарні настрої суспільства: весь газетний матеріал зосереджувався на темі збройного конфлікту Verhey J. The Spirit of 1914... - P.12-15.. Однією з рис періоду став справжній бум патріотичної поезії: тільки в Німеччині за перші місяці протистояння сучасники нарахували близько 1,5 млн (!) віршів. Безсумнівно перебільшена, ця цифра, утім, відбиває атмосферу серпня 1914 р. Ibid. - P.116.

У Російській імперії звістка про війну спричинила безпрецедентну атмосферу «загального єднання» Lohr E. Nationalizing the Russian Empire: The Campaign Against Enemy Aliens During World War I. - Harvard, 2003. - P.11.. Емпірично встановлено, що преса Києва відреагувала подібно до німецької, у рази збільшивши кількість віршованих матеріалів. Поряд із закликами до «захисту Батьківщини» їхньою провідною темою стало зображення ворога, передовсім Німеччини. Тему образу німців ґрунтовно розглянуто у працях російських авторів ЮдинН. Создание образа врага в пропаганде стран Антанты в начале Первой мировой войны (август - декабрь 1914) // Известия Саратовского университета: Серия «История; Международные отношения». - Т.12. - Вып.3. - Саратов, 2012. - С.50-59; Сенявская Е. Противники России в войнах ХХ в.: Эволюция «образа врага» в сознании армии и общества. - Москва, 2006. - 288 с.; Оболенская С. Германия и немцы глазами русских (XIX в.). - Москва, 2000. - 209 с.. Утім, ці дослідження виконано в масштабі всієї держави, Південно-Західний край у них не виокремлюється.Нижче здебільшого на матеріалі щоденних газет Києва -- лівих «Киевской мысли», «Последних новостей», «Южной копейки», консервативного «Киевлянина», націоналістичного «Киева» -- спробуємо віднайти образ німців, поширений у віршованих творах міської публіцистики серпня -- грудня 1914 р. Це розширить джерельну базу та проілюструє реґіональний вимір проблеми.

Авторство. Основну масу поетичних публікацій становлять твори співробітників редакцій, авторів фельєтонів. Трапляються вірші «з народу», навіть учнівські Ученик V класса Киевской 6-й гимназии Вл.Соколов: Славянам // Киев. -- 1914. -- 27 августа. - С.2.. Також публікувалися солдатські частівки, записані зі слів поранених. Незважаючи на критерій добору -- нормативність лексики, вони звучали доволі брутально: «Нету, нету фонаря, Вешать немскаго царя, Мы его возьмём живьём, Рот-то проволкой зашьём» Д. Солдатские частушки // Южная копейка. -- 1914. -- 14 октября. -- С.2..

Зі значно більш «крутішими» словами солдати співали про «сучью дочь Германию», котра, мовляв, «зенки залила пивом» і тому пішла війною «на Россею» Там же.. Професійні фельєтоністи формували канон «патріотичного вірша». Праві та монархісти спиралися на мотив «слов'янсько-християнської» праведності. Німців передбачалося побити, «взявши крестики в подмогу» Нивич Я. Под знамёна! // Киев. -- 1914. -- 21 августа. -- С.3.. Лякали поневоленням: «Славяне, смелей! Вы слышите ль грохот немецких цепей?» Г.С. Славянам // Киевлянин. -- 1914. -- 20 июля. -- С.1.. «Хищные саксонцы, баварцы, И вся немчура неподобная» для підсилення проголошувалися «язичниками» Омикрон. Маленький фельетон: Кайзериада // Киев. -- 1914. -- 25 августа. -- С.4.. Популярним був сюжет «німецької невдячності» щодо Росії Архангельский Н. Война // Киевлянин. -- 1914. -- 1 августа. -- С.2.. Обґрунтовувалася справедливість покарання «німецького бандита», який нібито «зневажив» благодіяння Олександра І, що «спас весь немецкий род» від Наполеона Нивич Я. Тильзит // Киев. -- 1914. -- 20 августа. -- С.3.. Німці оголошувалися «дерзновенными врагами», котрі довго шукали приводу до війни Масюкевич Н. На немцев дерзновенных! // Там же. -- 3 августа. -- С.3.. Фельєтоністи лівої преси згуртовували народ ідеєю громадянської єдності Сибирский П. На рубеже // Последние новости. -- 1914. -- 29 июля. -- С.3.. Іноді заклики до суспільної свідомості приправлялися долею сарказму Гарольд. Рифмы дня // Киевская мысль. -- 1914. -- 19 сентября. -- С.3.. Прогресивні газети не цуралися пацифістської Сибирский П. Человечность // Последние новости. -- 1914. -- 10 сентября. -- С.4. та соціально-побутової тематики Гарольд. Рифмы дня: Монолог журналиста // Киевская мысль. -- 1914. -- 2 ноября. -- С.3. віршів.

Образ кайзера. Вільгельм ІІ був головним героєм антинімецької поезії. Найгостріші висловлювання на його адресу належали бульварним і націоналістичним газетам, іронічні -- «Киевской мысли», а монархічний «Киевлянин» цієї теми взагалі уникав. Гогенцоллерн визнавався винуватцем війни Сибирский П. Силуэты жизни (Германия объявила России войну) // Последние новости. -- 1914. -- 21 июля. -- С.3.. Показово, що цей злочин персоніфіковано: Німеччина та її народ відходили на другий план, проголошувалися жертвами фатуму Щербачёв С. Маленький фельетон: Сон злого гения // Киев. -- 1914. -- 21 августа. -- С.3., нібито оманою Вільгельм підштовхнув німців до війни й жорстокості Павел Ш. Дубинушка // Последние новости. -- 1914. -- 12 августа. -- С.4.. Портрет кайзера багатогранний. Чимало віршописців брали під сумнів психічну повноцінність кайзера -- охопленого «безумьем Герострата [...] царя- дегенерата» Андрей Март. Меч Вильгельма // Южная копейка. -- 1914. -- 30 октября. -- С.2.. Автори глузували з краху його «божевільних» завойовницьких планів Конрад Тихий. Записки сумасшедшего // Там же. -- 14 августа. -- С.3; Тамбур-Мажор. Из газетного альбома // Последние новости. -- 1914. -- 28 августа. -- С.3.. Вільгельм виступав, як «всем миром оскандаленный» прусський «король-шут» Омикрон. Маленький фельетон: Песенка кайзера // Киев. -- 1914. -- 5 августа. -- С.4--5.. Ницю його частину складають образи оратора-демагога Гарольд. Подражание // Киевская мысль. -- 1914. -- 10 августа. -- С.2., амбітного еґоїста Гарольд. Рифмы дня: Гастроном // Там же. -- 18 августа. -- С.1--2., фантазера Александрович В. Скромное желание // Южная копейка. -- 1914. -- 14 августа. -- С.3., самозакоханого «родственника Нерона» Щербачёв С. Маленький фельетон: Сон злого гения // Киев. -- 1914. -- 21 августа. -- С.3., «берлинского тирана» Тамбур-Мажор. Из газетного альбома // Последние новости. -- 1914. -- 28 августа. -- С.3., «циника Вилли», котрий анексує Бельгію під претекстом благодіяння Сибирский П. Силуэты жизни: «Король»-благотворитель // Последние новости. -- 1914. -- 22 октября. -- С.3.. Глузували навіть із закручених вусів імператора Сибирский П. Усы // Там же. -- 29 июля. -- С.3.. Водночас подавалася «хижа» сторона його сутності: «Вильгельм второй кровавый», що веде «разнузданную рать» різати, грабувати, плюндрувати все на своєму шляху Бодров Н. Миротворцам // Киев. -- 1914. -- 14 сентября. -- С.3.. Кайзер подавався «нащадком Аттіли», «варваром ХХ сторіччя» А.И. Вилли и Атилла // Там же. -- 19 сентября. -- С.2. або загнаним вовком, що рятується від справедливої кари Виктор Ват. Волк (старая погудка на новый лад) // Южная копейка. -- 1914. -- 25 июля. -- С.3.. Третя грань образу -- «пекельна». Вільгельма представлено або як «інструмент сатани» Щербачёв С. Маленький фельетон: Немецкая басня // Киев. -- 1914. -- 30 августа. -- С.3., або ж як самого «Мефістофеля», котрий, мовляв, принаджує інші країни стати на бік зла Маленький фельетон: Фауст и Мефистофель // Там же. -- 10 сентября. -- С.3.. Він -- «демон» війни, котрий «стоит за тьму, рассеяв свет» Янус. Демон // Последние новости. -- 1914. -- 17 августа. -- С.3., і якого в кінці скидають сили добра. Сам Бог веде марнославного кайзера до пізнання гріха: власної згуби і плачевного кінця для своєї країни Щербачёв С. Открытое письмо Вильгельму (от русского патриота) // Киев. -- 1914. -- 24 сентября. -- С.3..

Німецькі армії та флот. Збройні сили Німеччини тісно пов'язувалися з особою імператора, тож успадкували чимало його суперечливих рис. З одного боку, це крайні прояви аґресії: «вампіри», що бажають «загибелі світу» В.В.В. Жаждущие крови. // Киевлянин. -- 1914. -- 10 августа. -- С.2., «ізувери», котрі підіймають немовлят на багнети Кин Ю. Неприятный сон // Там же. -- 9 сентября. -- С.2., «дикуни», які ґвалтують жінок Тамбур-Мажор. Из газетного альбома // Последние новости. -- 1914. -- 28 августа. -- С.3. і займаються людожерством Кин Ю. Германские куплеты // Киевлянин. -- 1914. -- 17 октября. -- С.2.. На морі німцям закидали «піратські подвиги». Успішний рейд крейсера «Емден» в Індійському океані подавали як «підлу зухвалість»: «Без обмана, открытый не мил ему бой» Гарольд. Рифмы дня: Тоже военный обзор // Киевская мысль. -- 1914. -- 26 октября. -- С.3.. Морякам приписували потоплення беззбройних суден із біженцями на борту Виктор Ват. Шрапнель. «Победа» // Южная копейка. -- 1914. -- 10 октября. -- С.2.. Лаконічно діяльність німецьких військ уявлялася так: «С проклятым Каина челом, В тиски всем миром крепко сжатый, Идёт германец напролом» Идём! // Киев. - 1914. - 15 августа. - С.2..

Обставини взяття Ченстохови та Каліша, зруйнування бельґійського міста Лувен та артобстріл Реймського собору стали символами «німецьких звірств» Хеллман Б. Реймсский собор разрушен! Об одном мотиве в русской литературе времён Первой мировой войны // Studia Russica Helsingiensia et Tartuensia X: «Век нынешний и век минувший»: Культурная рефлексия прошедшей эпохи: В 2 ч. -- Ч.2. -- Тарту, 2006. -- С.327-343.. За проявлену «безсоромність» у руйнуванні пам'яток культури Гарольд. Рифмы дня: Бельгийское // Киевская мысль. - 1914. - 16 ноября. - С.3. німців таврували «безбожними варварами» Щербачёв С. Варвары (к разрушению Реймского собора) // Киев. - 1914. - 11 сентября. - С.2..

З іншого боку, робився акцент на недолугості й кумедності німецьких солдатів. Задля розваги бульварні видання тиражували образ хвальків і боягузів Сибирский П. Усы // Последние новости. - 1914. - 29 июля. - С.3., військових-нездар Конрад Тихий. Завоевание // Южная копейка. - 1914. - 18 августа. - С.2., краща технічна оснащеність яких виставлялася як інсинуація Сибирский П. Пушка // Последние новости. - 1914. - 23 октября. - С.4.. Київські журналісти насміхалися над поразками «пруссаків» у Франції Конрад Тихий. Немцы и Париж // Южная копейка. - 1914. - 19 сентября. - С.2.. Популярним було представлення німців як «мародерів практичних», котрі не гребували вивозити шампанське ешелоном Червоного Хреста Сибирский П. Силуэты жизни: Красный крест // Последние новости. - 1914. - 19 сентября. - С.3.. Стверджувалося, що «ці швабські “герої”», серед яких є навіть принци -- виглядають шляхетно, немов лицарі, але насправді всього лише «грабіжники» Сибирский П. Силуэты жизни: «Бедекер» // Там же. - 31 октября. - С.4..

Слід зазначити, що згідно з каноном правильності «російської зброї», уподібнюватися жорстокості німців було неприпустимим. «Переможна» російська армія в усьому мала бути антиподом німецькій: «Мирных немцев мы не бьём, Контрибуций не берём» Михеев. Маленький фельетон: Виллина каша // Киев. - 1914. - 29 августа. - С.3.. У вигляді урочистої клятви обіцяли не руйнувати собори, не грабувати житла та не ґвалтувати німецьких дружин Шварц Г. Солдатская песня // Южная копейка. - 1914. - 21 октября. - С.2.. «Велич російського духу» демонструвалася в гуманному ставленні до полонених Кин Ю. Письма «русского» пленника // Киевлянин. - 1914. - 29 октября. - С.2.. У зображені німців-бранців проглядала алегорія собаки: підкуплені «колбаской» і «лаской» вони зрікаються вчорашніх принципів і самоповаги Кин Ю. Пленники // Там же. - 21 сентября. - С.2..

Чоловічий та жіночий образи. Газетні поети витворили непривабливий стереотипний образ нібито типового німецького чоловіка -- «Фріца» або «Ганса»: скаредного, зарозумілого «міщанського» мілітариста, що любить пиво і «Клерхен жирные бока». Потрапивши на фронт, хвалькуватий «герой» проявляє боягузтво Кин Ю. Храбрый Фриц // Там же. -- 4 октября. -- С.1., він здатен лише на капості Янус. Маленький фельетон: Пакостники // Последние новости. -- 1914. -- 16 августа. -- С.4.. У повсякденному житті персонаж наділявся властивостями механізму: його прагнення та думки «сфабрикованы, по закону, в мастерской» Жак Нуар. Толстый Фриц (Портрет во весь рост) // Южная копейка. -- 1914. -- 8 ноября. -- С.2.. Об'єктом жартів було начебто позбавлене пристрасті й почуттів кохання «по-німецьки» («И жену по расписанию, В праздник ласкою дарит» Там же.), котре подавалося як державне виробництво, «фабрика» з виготовлення нових «тевтонских кровных феодалов!» Яновский Е. Завод // Последние новости. -- 1914. -- 11 сентября. -- С.3..

Жіночому образу фельєтоністи теж намагалися надати неґативних конотацій. Висміювалися нібито «обмеженість» типової німкені, коло інтересів якої - «три К»: діти, кухня, церква (нім. «Kinder, Kuche, Kirche») Жак Нуар. Толстый Фриц (Портрет во весь рост). -- С.2.. Утім, «Ґретхен» змальовувалася і як жадібна до слави, влади та грошей, хтива, зрадлива дружина Янус. Ганс и Гретхен // Последние новости. -- 1914. -- 15 августа. -- С.3.. За ненаситність німецьких «Шарлотт» жартома звинувачували навіть у розв'язанні війни. Уособлювала їхні амбіції бабця з переробленої пушкінської казки. Забажавши влади над усім світом, вона зрештою опинилася біля того ж таки «прусского корыта» П.К. Сказка о разбитом корыте // Южная копейка. -- 1914. -- 7 декабря. -- С.2.. Ще один, витворений київською пресою, жіночий образ - німецької сестри милосердя - символізував, як не дивно, безсердечність. Фанатично віддана «Фатерлянду» та кайзеру, вона добиває пораненого в бою француза Омикрон. Прусская «сестрица» // Киев. -- 1914. -- 19 августа. -- С.3..

Тваринні образи Німеччини. Тривіальне зображення «тевтонів» газетні віршувальники намагалися урізноманітнити тваринами з популярних байок. Німеччину як країну ототожнювали з упертим та галасливим віслюком, що доводить власну правоту Кин Ю. Немецкий осёл и янки // Киевлянин. -- 1914. -- 3 сентября. -- С.2., а також хвалькуватою синицею, котра грозилася запалити море Конрад Тихий. Синица (басня) // Южная копейка. -- 1914. -- 28 августа. -- С.2.. Ще одне перевтілення -- німецький крокодил: «Раскрыв громадный рот и бронёй защищённый», він жадібно наковтався дрібніших, але у фіналі луснув і помер Щербачёв С. Маленький фельетон: Австрийский лев и немецкий крокодил (современная басня) // Киев. -- 1914. -- 15 августа. -- С.4.. Німців як народ імпліцитно пов'язували зі свинями: образ трапези «у рідного корита» Павел Ш. Старая песня, но на новый (немецкий) лад // Последние новости. -- 1914. -- 10 сентября. -- С.4., алегорія зі врученням німецьким переможцям ключа від свинячого хліву (замість символу міста) Сибирский П. Силуэты жизни: Ключ // Там же. -- 21 августа. -- С.2.. Також їх уподібнювали мавпам Омикрон. Маленький фельетон: Пред началом // Киев. -- 1914. -- 9 августа. -- С.4. і тарганам-пруссакам Щербачёв С. Маленький фельетон: Сон злого гения // Там же. -- 21 августа. -- С.3..

Німецька наука та культура. Наприкінці жовтня 1914 р. група відомих німецьких учених та митців виступила з маніфестом на підтримку дій райхсверу Shevin-Coetzee M., Coetzee F. World War I European Society. -- Lexington, 1995. -- P.26.. Київська преса звинуватила вчорашніх «кумирів науки» у «венчании палача» Сибирский П. Учёные // Последние новости. -- 1914. -- 28 октября. -- С.3., захисті «дикого права -- бомби та меча» Кин Ю. Немецкое право // Киевлянин. -- 1914. -- 17 декабря. -- С.2.. Висміювалася нібито втрата здорового глузду й культури: «Превратилась профессура в стаю злобных обезьян» Кин Ю. Доктор четырёх факультетов (Кенигсбергский университет -- Гинденбургу) // Там же. -- 28 сентября. -- С.3.. Водночас публіцисти послідовно розрізняли поточні події й культурну спадщину. Спроба російських ура-патріотів бойкотувати Шиллера та Ґете наразилася на риторичне запитання: «А чем же Гёте виноват?» Гарольд. Экспромт // Киевская мысль. -- 1914. -- 10 августа. -- С.2.. У переробленій лермонтовській поемі «Бородино» велич німців минулих часів протиставлялася «мізерності» їхніх нащадків: «Да, были немцы в наше время, Не то, что нынешнее племя, -- Бетховен, Шиллер, Кант».

Натомість тепер -- тільки «жандарм і лейтенант» Виктор Ват. Несчастье Германии // Южная копейка. -- 1914. -- 23 августа. -- С.2.. Геніям старовини приписувалася відраза до цінностей «прусських вандалів» Барановский Я. Генрих Гейне // Там же. -- 5 сентября. -- С.4.. Висловлювався жаль, що втілення гуманності -- «старую даму, германскую культуру» -- змусив замовчати зарозумілий пан -- «бронированный кулак, Созданье прусских забияк!» Гарольд. Миниатюры: Двойственность // Киевская мысль. -- 1914. -- 17 августа. -- С.1.. Утім, автор не втрачав надії, що це прикре явище -- тимчасове.

Внутрішні вороги. їх пошук був маргінальною темою в газетній поезії. Знаходимо лише один вірш про німецьких колоністів, котрі в Одесі нібито збирали пожертви на німецький флот. «Лживая расса» Саме так, через два -с-, усупереч правилам російської граматики; вірогідне пояснення -- автентична помилка, адже газета дешева, бульварна., «Гансы», «в Руслянд прибыв голышами», швидко зуміли нажити статки та навіть дворянство за рахунок місцевих мешканців Пилот. Швайны // Южная копейка. -- 1914. -- 18 декабря. -- С.2.. Інший вірш -- про шпигунів в Англії, які «на зловредных мух похожи» Юрий З. Вездесущие // Там же. -- 16 октября. -- С.2.. Більш уживаним було ототожнення російських спекулянтів та шкідників із німцями. Епітетом «внутрішні німці» таврували домовласників, ладних зняти зі співвітчизників «і шкуру, і пальто» Сибирский П. Силуэты жизни: «Патриоты» - домовладельцы // Последние новости. -- 1914. -- 26 октября. -- С.3.. Німців навіть визнавали ліпшими за «таємного ворога» -- «торгаша-куркуля», оскільки перші, мовляв, «разят нас честно и открыто» Александрович В. Торгаш-кулак (народное творчество) // Южная копейка. -- 1914. -- 9 декабря. - С.2..

Різдвяні мотиви. Екстаз перших місяців війни поступово випарувався під впливом нагальних соціально-економічних проблем. Наприкінці вересня 1914 р., уперше від початку війни, «Южная копейка» опублікувала ліричний вірш Микульчик А. Песня осени // Там же. -- 8 сентября. -- С.2.. «Киевская мысль», яка найменше піддалася воєнній істерії, у грудні розмістила серію звичних для мирного часу «різдвяних» поезій про повсякдення і красу зимового Києва Гарольд. Рифмы дня: На улице // Киевская мысль. -- 1914. -- 18 декабря. -- С.3; Его же. Рифмы дня: Городское // Там же. -- 1914. -- 21 декабря. -- С.3.. Відбиваючи настрої публіки, фельєтоністи писали про «обивательський стогін» від дорожчання товарів та послуг Гарольд. Рифмы дня // Там же. -- 1914. -- 12 декабря. -- С.3.. Заборона на продаж алкогольних напоїв створила у суспільстві додаткове напруження Вільшанська О. Повсякденне життя населення України під час Першої світової війни // Український історичний журнал. -- 2004. -- №4. -- С.60-62.. Найбільш заповзяті «любителі хильнути» технічного спирту денатурату стали героями злободенної газетної поезії Гарольд. Рифмы дня: Пить или не пить // Киевская мысль. -- 1914. -- 14 декабря. -- С.3; Его же. Рифмы дня: Монолог алкоголика (посвящается лицам, отравляющимся денатуратом) // Там же. -- 1914. -- 20 декабря. -- С.3.. Найбільше християнське свято лише притлумило полум'я світової пожежі: «В день Рождества живёт вражда» Южная копейка. -- 1914. -- 25 декабря. -- С.3.. 25 грудня газети жартували про війну та «дитячі» бажання Вільгельма знайти під ялинкою Наполеона, шмат Росії та Бельгію Гарольд. Три ёлки: Для детей // Киевская мысль. -- 1914. -- 25 декабря. -- С.4.. Однак окрім дотепів можна було прочитати й відчайдушне побажання: «Долой германцев! Пусть они погибнут сами в злой неволе» Южная копейка. -- 1914. -- 25 декабря. -- С.3..

Поезія -- цінне джерело для вивчення образу німців, котре, не потребуючи доведення, спираючись як на правду, так і на вигадку, було чистим інструментом передачі авторських ідей та почуттів. Дописувачами київських газет переважно виступали професійні фельєтоністи, натомість аматорські твори публікувалися зрідка. Систематизувавши думки публіцистів, можемо зробити висновок про настрої, що циркулювали у пресі та, зрештою, ішли в народ.

У свідомості тогочасного суспільства Вільгельм ІІ був уособленням одноосібної влади, а отже і єдиним винуватцем війни. Намагаючись пояснити його мотивацію в розв'язанні світової катастрофи автори перерахували всі можливі людські вади: кровожерливість, жадібність, манія величі, цинічність і т.д. Писали про психічний розлад та розумову неповноцінність німецького кайзера. Нарешті його оголошували «демоном» або «сатаною». Примітно, що монархічний «Киевлянин» остерігався подібних спекуляцій, передчуваючи небезпеку аналогій із російською владою.

При зображенні німецької армії конфліктували два бачення. Перше обґрунтовувало необхідність загальної мобілізації сил проти ворога як породження абсолютного зла, жорстокого й нещадного. Водночас друге переслідувало мету заспокоїти читаючу публіку, уселити впевненість у перемозі. Для цього продукувався діаметрально протилежний образ німця-нездари, хвалька та боягуза, скрізь і завжди битого. Поза тим у матеріалах київської преси російська армія завжди виступала антиподом німецької: замість жорстокості творила добро, на підлість відповідала прощенням і т.ін. Витворений газетярами канон «праведності» порушувався аматорами: солдатське та обивательське середовища складали вірші про помсту німцям.

Сформований образ типового німця був посиленням відомих стереотипів: німецькі чоловіки люблять пиво та асиґнації, жінки живуть клопотами про дітей, кухню та церкву. Німець ототожнюється з механізмом -- нечутливим, обмеженим, але ефективним виконавцем. У національній характеристиці домінувала пихатість, жадоба, брутальність і мілітаризм. Газетні поети розвивали тваринний образ, асоціюючи німців зі свинями, тарганами-пруссаками та мавпами. Німеччина поставала у вигляді впертого віслюка, хвалькуватої синиці та ненажерливого крокодила. Культуру не було затьмарено війною. Журналісти чітко розрізняли політизовану сучасність Німеччини й гуманістичні цінності німецької минувшини. Спроби бойкотувати світові шедеври поезії та музики на підставі їх німецького походження провалилися. Німці-вороги відображали зовнішню загрозу, тема «внутрішніх німців» у поезії була маргінальною. Означення «німець» нерідко використовувалося як лайка до тих, хто наживався на війні: домовласники, торговці-спекулянти, куркулі. Спад творчої активності фельєтоністів ближче до кінця першого року війни засвідчив кінець воєнної ейфорії. У грудні 1914 р. прогресивна преса переорієнтувалася на соціально-побутову тематику. Утім, війна не зникла з газетних шпальт, її гіркий присмак був відчутним і на Різдво.

Размещено на Allbest.ru