Німці в культурно-освітньому просторі Наддніпрянської України (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)

Очевидно, що постановки в Києві творів німецької драматургії були запотребуваними й уважалися справою вельми прибутковою. Так, власник друкарні І.Д.Баран, який проживав по вул. Хрещатик, 7, у 1910 р. прагнув поліпшити своє матеріальне становище за допомогою організації спектаклів німецькою мовою (утім, він так і не зміг отримати відповідний дозвіл ґенерал-ґубернатора) Там само. -- Оп.860. -- Спр.2. -- Арк.8--9 зв..

У 1913 р. подільський ґубернатор дозволив керівникові драматичної трупи Сабсаю зробити постановку в місті Балта мініатюр німецькою мовою й водночас доручив місцевому справникові «аж ніяк не допускати єврейського жарґону» Там само. -- Оп.863. -- Спр.2. -- Арк.4.. Того ж року київський, подільський і волинський ґенерал-ґубернатор відхилив клопотання мешканця Звенигородки Мишурата про дозвіл на постановку німецьких п'єс та громадянина США артиста Сем-Адлера -- на презентацію його трупою впродовж 1913 р. в Південно-Західному краї спектаклів «німецько-єврейською мовою», хоча вистави цього колективу вже відбувалися в Києві 1907-1908 рр.

На початку ХХ ст. у контексті активізації українсько-німецьких культурно-освітніх взаємовпливів зросло значення закордонних наукових подорожей вітчизняних фахівців із різних галузей знань. Так, кандидати богослов'я П.Брянських і М.Подольський, які 1907 р. закінчили повний курс навчання в Київській духовній академії, звернулися до ректора з клопотанням про виготовлення копій їхніх дипломів, необхідних для вступу до Берлінського університету Там само. -- Ф.711. -- Оп.3. -- Спр.3038. -- Арк.2--3..

Упродовж 1907-1908 навчального року доцент кафедри психології Київської духовної академії І.П.Четвериков удосконалював свою освіту в Мюнхенському університеті під керівництвом професора філософії, засновника Мюнхенського психологічного інституту Т.Ліппса. Київський учений відвідував лекції свого наставника з психології й естетики, а також практичні заняття, присвячені проблемі волі; слухав курс із теорії сприйняття та брав участь у семінарі одного з основоположників філософської антропології -- професора М.Шелера; був присутній на лекціях із загальної антропології професора І.Ранке. «Завдяки працям частково Шелера, а передусім і головним чином Теодора Ліппса, -- відзначав І.П.Четвериков, -- сучасна психологія вступає на новий шлях, вона стає самостійною наукою зі своїм особливим змістом і зі своїми особливими методами» Там само. -- Спр.3118. -- Арк.5--5 зв.. Результатом здійсненої київським доцентом у Німеччині науково-пошукової роботи стала велика стаття Четвериков И.П. Метод философии Фриза и его новой школы // Труды Киевской духовной академии. -- 1908. -- №2. -- С.224--236; №3. -- С.422--462; №4. -- С.553--565..

Улітку 1909 р. викладачі народних училищ Чернігівської ґубернії взяли участь у поїздці, організованій московським Товариством поширення технічних знань із метою вивчення досвіду організації початкової освіти за кордоном. Особливу увагу було приділено постановці шкільної справи й рівню прикладних знань із сільського господарства в Німеччині та Австро-Угорщині. Екскурсанти відвідали музеї, картинні ґалереї, архітектурні пам'ятки Берліна, Галле, Ляйпциґа, Дрездена, Відня. Під час перебування в Галле вони оглянули солеварні, вугільні копальні, а також музей, оранжереї, поля й виставку домашніх тварин поліпшених порід при сільськогосподарському інституті. У Берліні ознайомилися з методикою дошкільного виховання у зразковому дитячому садочку імені Фребеля -- Песталоцці при жіночій учительській семінарії ЦДІАК України. -- Ф.707. -- Оп.229. -- Спр.171. -- Арк.37 зв..

Високий рівень авторитету освітньої системи Німеччини серед вітчизняних викладачів засвідчує, зокрема, той факт, що лише впродовж 1912 р. здійснити відрядження до цієї країни зголосилися: учитель російської мови Олександрівської Київської гімназії М.І.Тростянський; викладач графічних мистецтв Житомирської 2-ї гімназії В.Яншинов та історії П.Кадилін; учитель математики Київської жіночої гімназії святої княгині Ольги В.Барицький; учителька історії Київської жіночої гімназії О.К.Титаренко -- Є.І.Денисова; викладач природничої історії Кременчуцького Олександрівського реального училища М.І.Фененко; учитель історії Київської 4-ї чоловічої гімназії І.В.Радзимовський; викладач фізики Полтавської приватної жіночої гімназії О.П.Вахніної -- М.Мангубі; учитель словесності, історії й педагогіки Сосницької жіночої гімназії І.Попов; викладач математики та фізики Балтської чоловічої гімназії Л.Поплавський; учитель німецької мови Глухівської гімназії Т.Піннекер; викладач природознавства Златопільської жіночої гімназії К.Коршун-Осмоловський; учителька німецької мови Конотопської чоловічої гімназії Е.Ф.Фальк; викладач російської мови Хорольського реального училища Є.Ткаченко-Петренко; учитель фізики й математики Полтавської жіночої гімназії М.П.Павелко -- Д.Лісовський; викладач історії та географії Чернігівської жіночої гімназії В.Ярошевський; учителька німецької мови Черкаської жіночої гімназії А.В.Самойловської -- Є.Авраменко; викладач математики й фізики Кременчуцької жіночої гімназії Є.В.Бабериної -- Р.Курц; учителька російської мови Київської приватної жіночої гімназії О.Т.Дучинської -- К.О.Козеренко та малювання О.І.Троїцька; викладач історії Смілянської жіночої гімназії А.Ріхтер; учителька історії й географії Полтавської приватної жіночої гімназії Н.О.Старицької -- Н.Чурсіна; викладач німецької мови Городнянської гімназії Ґ.Петров; учителька історії та географії Ніжинської жіночої гімназії П.І.Кушакевич -- Є.М.Наґолкіна; викладачка французької мови Черкаської жіночої гімназії О.В.Дубровська; учителька історії Прилуцької жіночої гімназії Т.І.Федоренко -- О.Матвєєвська, викладач фізики й математики Вінницької міської гімназії В.Лорченко; учитель німецької мови Стародубської гімназії О.Яневич та ін.

Українсько-німецький культурний обмін не перервався, незважаючи навіть на загострення міжнародних відносин напередодні Першої світової війни. У серпні 1913 р. група з 20 членів Німецького сільськогосподарського товариства здійснила екскурсію до Києва, Сміли Київської й Карлівки Полтавської ґуберній ЦДІАК України. - Ф.287. - Оп.1. - Спр.23. - Арк.103-104 зв.; Ф.442. - Оп.666. - Спр.4. - Арк.200-201.. 1914 р. до київських навчальних закладів надійшла інформація щодо проведення з травня по жовтень під патронатом короля Фрідріха Авґуста ІІІ Саксонського міжнародної виставки в Ляйпциґу з нагоди 150-літнього ювілею Королівської академії графічних мистецтв і друкарської справи. У рамках заходу було заплановано різноманітні конґреси, зібрання товариств, діячів науки та мистецтва, бібліотекарів, фотографів, стенографів, журналістів. Дамський комітет організував окремий відділ «Жінка у друкарській справі». Офіційно було заявлено, що мета виставки полягала в «мирному змаганні всіх культурних націй на ниві графічного мистецтва» ДАК. - Ф.81. - Оп.1. - Спр.875. - Арк.83-84 зв..

Отже, завдяки пожвавленню німецької імміґрації впродовж другої половини ХІХ -- початку ХХ ст. Волинь набула значення не лише географічного, а й культурно-цивілізаційного містка на теренах Центрально-Східної Європи. Аналіз конкретно-історичного матеріалу щодо культурно-освітньої діяльності німецької громади на українських землях засвідчує хибність тези щодо її етноконфесійної замкнутості. Відповідний рівень толерантності й віротерпимості німців засвідчує різнобарвний національний склад заснованих ними навчальних закладів, в яких здобували освіту не лише протестанти, православні, католики, але також юдеї й караїми. У Волинській ґубернії, де більшість німецького населення становили лютерани, побудовані ними школи зосереджувалися передусім у Житомирському, Рівненському, Новоград-Волинському, Луцькому, Володимир-Волинському й Овруцькому повітах. Створені німецькими колоністами на теренах Наддніпрянської України навчальні заклади, що ґрунтувалися на самоврядуванні й були спрямовані на збереження національних традицій і прищеплення молодому поколінню патріотичних ідей, різко дисонували із засадами самодержавства та офіційною політикою російщення, що й зумовило їх реорганізацію і підпорядкування міністерству народної просвіти наприкінці 1880-х рр. Важливу роль у духовному житті України відігравали німецькі громадські організації та мистецькі колективи, що сприяли культурному взаємозбагаченню обох народів.

Размещено на Allbest.ru