Проблеми дотримання обороноздатності Чернігівської фортеці. Новий документ середини XVIII століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 94 (474.51)+904:72 «175»

ПРОБЛЕМИ ДОТРИМАННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ФОРТЕЦІ. НОВИЙ ДОКУМЕНТ СЕРЕДИНИ XVIII СТ.

І.М. Ігнатенко

У статті викладена доповідна російського інженерного офіцера про конфлікт між інженерною командою та громадою міста Чернігова з приводу заборони на приватне будівництво поблизу укріплень фортеці.

Ключові слова: Чернігів, Глухів, фортеця, полкова канцелярія, інженерна команда.

Игнатенко И.М. Проблемы соблюдения обороноспособности Черниговской крепости. Новый документ середины XVIII в.

В статье изложена докладная российского инженерного офицера о конфликте между инженерной командой и общиной города Чернигова по поводу запрета на частное строительство вблизи укреплений крепости.

Ключевые слова: Чернигов, Глухов, крепость, полковая канцелярия, инженерная команда.

Ihnatenko ГМ. Compliance issues of defensibility of Chernihiv fortress. New Document middle of XVIII century

In the article the memo Russian engineer officer of a conflict between the engineering team and the community of the city of Chernihiv on the ban private building near the fortress.

Key words: Chernihiv, Hlukhiv, fortress, regimental chancellery, engineering team.

В архіві Санкт-Петербурзького музею історії артилерії, інженерних військ та військ зв'язку автором статті був виявлений документ «О Черниговской крепости. 1757-1758 гг.» (ф. 2, оп. ШГФ, спр. 1301, 6 арк), який торкається певних сторінок історії Чернігівської фортеці. Документ написаний на папері рожевого кольору із водяними знаками. Почерк видає людину грамотну і водночас енергійну, зазвичай перші літери слова виведені красиво, а закінчення перетворюються у суцільні завитки. Автор статті приводить першу частину документу, написаного російською мовою, у транслітерації за популярним методом. Друга ж частина, повну розшифровку якої не вдалося зробити, коротко пересказана.

Перша частина документу представлена донесенням генерал-інженера Панкова? голові інженерного і артилерійського відомства графу Шувалову. У ньому переказується доповідна інженер-прапорщика Черкашенікова від 14 квітня 1757 р., у якій, зокрема, йдеться про те, що у цей день прапорщик Михайло Черкашеніков прибув до Чернігова і надав тутешньому коменданту і полковнику Божичу укази про сувору заборону нового будівництва та ремонту старих будівель, які вже були зведені на відстані 130 сажнів від гласису Чернігівської фортеці у порушення цього указу.

На це подання була дана відповідь Чернігівської малоросійської полкової канцелярії про те, що, незважаючи на вимогу Чернігівської і Київської інженерних команд заборонити будівництво у безпосередній близькості до фортечних укріплень та поновлення вже існуючих тут дворів «обивателів», чернігівська полкова канцелярія із цим не погоджується, оскільки вбачає в забороні крайню «обиду и разорение» для міщан. У якості аргументу про відміну ламання дворів в межах фортечної еспланади наводився факт, що у Глухові після пожежі 1748 р., на початку відбудови міста, згідно із імператорським Указом, було дозволено будувати «обивательське строение», «відступаючи від валу лише на ширину вулиці для проїзду шириною не більше 3 сажнів, а за містом будуватися від валу і рову відступивши на стільки, щоб залишити вільний проїзд та згодом можна було б збільшити ширину рову, а 130 сажнів від фортеці порожнього місця не лишати». Тому згідно того ж Указу і при Чернігівській фортеці будівництво дворів у цьому місці заборонити не можна.

Зважаючи на перепону із боку місцевих жителів у виконанні наказів по дотриманню обороноздатності Чернігівської фортеці, інженер- прапорщик Черкашеніков просив не ставити йому в вину невиконання своїх обов'язків.

Треба зазначити, що на момент складання документу народилося вже четверте покоління чернігівців, які не знали жахіть облоги та захоплення міста ворожою армією, це спричиняло несерйозне ставлення до заходів по забезпеченню обороноздатності Чернігівської фортеці. Так само і міська адміністрація бачила в цих мірах пусту формальність, яка заважала нормальному розвитку господарства.

Высокопревосходительному

Генерал фельдцейхмейстеру

Получен 19 июня 1757 (г.)

Сенатору Ея Императорского Величества генерал адъютанту действительному камергеру лейтенант подпорутчику государственному межевщику обсервационного корпуса шефу обоих росийских белого орла и святыя Анны орденов кавалеру графу Петру Ивановичу Шувалову

Генерал инженер Панков?

[2л.]

18 июня 1757

...приписанной к нему инженер полковника Штофеля ... находящегося в Чернигове инженер прапорщика Черкашеникова, о произведенной в Чернигове самоволно(го) от обывателей в неуказанных от крепости местах строения, с требованием резолюции доношения, оное для разсмотрения во реченное при сем вашему сиятельству представляем.

[3л.]

Получил 5 мая

Доношение

Сего апреля «14» дня 1757 году по прибытии моему в Чернигов между протчим к Черниговскому коменданту господину полковнику Божичу представлено ... : в силу состоявших им? указов в расстоянии от гласиса ста тритцети сажен строение старое починивать и вновь строит(ь) накрепко воспретит(ь), чтоб состоявшиеся неоднократные Указы об? оном строении полное свое действие иметь могли. И на которое мое предзставление сего апрелю 28 дня в малоросийской Черниговской полковой канцелярии во ответ предложено: хотя де представляет Черниговская и Киевская команда, чтоб в строении и починке дворов обывателей в указа(нных) саженях накрепко запретить, но какое ис сего так из прежних от оной де команды обоих строений запрещение учинит(ь) невозможно, ибо де черниговская полковая канцелярия в том усматривая обывателей крайне следующую обиду и разорение представляли прежде в разсмотрение войсковой генеральной канцелярии, на которое представление от оной канцелярии в «755» году октебря 12 дня воспаследовало в резолюцию следующее: ис представления от Черниговской полковой канцелярии усмотрено, хотя де при Черниговской крепости для крепос(т)ного гласису и следует нескол(ь)ко дворов отломать, но токмо де из оного может последовать обывателей чрез отнятие их жилищ крайнее оным разорение, чего ради о несломке оного строения писано к г(оспо) дину бывшему тогда вице губернатором и генерал майором, что ныне Губернатором, генерал и кавалер Ивану Ивановичу Костюрину, что де в городе Глухове, после учинившагося в 748 году пожара, при начатии строения [3 об] Указом Ея Императорскаго Величества присланном ис правител(ь) ствующаго Сената повелено, в городе Глухове в крепости самой строит(ь) обвател(ь)ское строение оставляя от валу для проезду улицы толко не более трех сажен, а за городом строить от валу и рва не в близости, остав(ить?) тол(ь)ко свободной проезд, со временем и рва в ширину прибавить можна было, а ни ста тридцат(ь) сажен от города порожнего места не оставлять, следовател(ь)но де в силу онаго Указу и при Черниговской крепости во избежание обывателям излишнего разорения чрез отнятие дворов, возбранить невозможно, на которое представление доказывает, оная черниговская полковая канцелярия якобы от бывшаго тогда вице губернатором, что ныне губернатором и кавалером Иваном Ивановичем Костюриным, в силе онаго состоявшагося в Глухове ис правительствующего Сената Ея Императотскаго Величества указу к инженерной черниговской команде приказано, что во все оные разстояния при городе Чернигове вновь строится и старого починиват(ь) не возбранить, толко былол(ь) оное приказание или нет, того я неизвестен, да и по делам ничего не имеется, да в подтверждение еще онаго ж прошедшаго 756 году майа 31 дня ордером из генерал(ь)ной войсковой канцелярии в здешнею Черниговскую полковую канцелярию определено, что в строении строить вновь и старого починиват(ь) ни под каким видом не возбранять, а ко отвращению сего вторично из генерал(ь)ной войсковой канцелярии к г-дну тайному советнику и вице губернатору Костюрину писано, о чем де к бывшему тогда здесь инженер прапорщику Панкратиеву из здешней Черниговской полковой канцелярии во известие сообщено, чего де ради и ныне к здешней инженерной Черниговской команде во известие предлагается что как в сносе для гласиса строения, так [4 л.] в запрещении обывателем вновь строитца и старое починивать, в указаных саженей, в силе указа и состоящих ис? ордеру ис генерал(ь)ной войсковой канцелярии возбранять никак невозможно, да и Черниговской де инженерной команде во оном строении ни под каким видом не возбранять, и тако ис сего ясно киевская инженерная команда разсмотреть может, что в произвождение в указаные саженей от крепости строения, здешнеи инженерной команде обывателем запретить не можно, ибо оне полага(л) ись на вышеписанные от генерал(ь)ной войсковой канцелярии определении, никаких запрещениев от инженерной команды слушать не хотят, что и ныне и чинится, ибо полковой писарь Черниговского малороссийского полку Андрей Якимовичь, около своего двора, хотя оной и весь недавно построен, разломав старой забор вновь зделал, а двор оного писаря состоит от крепости в разстоянии восемдесят четыре сажени. Черниговской Саборной церкви протопоп Андрей Макзимович, которого двору от крепости в разстоянии семядесят девит(ь) сажень, вновь на дворе своем избу и совсем к ней принадлежащим строением ныне строить начал, хотя оном и запрещение чинено было, тол(ь)ко оной с ругател(ь)ством говорил - должно де слушать повеление от тех кто власть имеет, ибо де в дозволении строению от генеральной канцелярии, чтоб строитца вновь и старое починиват(ь) повелено и ничего воспрещать не велено, инженерной команде никакого в том дела нет, следовател(ь)но и вступатца оной не подлежит, разве де ради каких приметок. Еще ж священник Яков Макотриков также вновь избу со всем строением к ней принадлежащим строит вновь, которой от крепости в разстоянии сажен, да и во многих местах ныне вновь строят другие старое починивают, а на запрещении от инженерной [4 об. л.] команды и смотреть не хотят, а состоявшие от нея? неоднократными указами из военной кольлегии и ис канцелярии главной артилерии и фортификации строении в подтверждение, что учинено довол(но?) известна уже киевская инженерная команда ..., а между протчим во оных указах изображено, что. во всем оном строении иметь смотрение о крепости? ея при тех крепостях инженерным афицерам.

Того ради Киевской инженерной команде сим о происходящем при Черниговской крепости, в разстоянии от крепости в указаных саженях, самовол(ь) ном всех обывателей строении, також исправлением о позволении оных их строения вышзшаго их повеления доношу, и как за онаго Киевская инженерная команда в пресечении оного строения разсудить может предав в разсмотрение, а на мне за неисполненение по указам о строении впред(ь) какого штрафу взыскано небыло, ибо хотя крайним моим старанием о запрещении строения рачение и имею, токмо везде от оных обывателей почти с поношением отходит(ь) должен, как то и ныне соборной церкви протопопом учинено в пресечение ж строению знатисто мне собою учинить ничего невозможно, а неповелено л(ь) будет от Киевской инженерной команды в страх другим у оных самовол(ь)ных начал(ь)ников строения их разломать. И что испоследует от инженерной команды в резолюцию ожидать имею. інженерний будівництво фортеця чернігів

Инженер прапорщик Михайла Черкашеников

Друга частина документу (аркуші 5, 5 об., 6) має ряд важких для прочитання фрагментів. Під заголовком «Чорна диспозиція чернігівської фортеці на 758 рік» вона є, по суті, чернеткою текстової частини проекту ремонтних робіт у фортеці на 1758 р. У цій чернетці зазначені посилання на креслення плану та профілів Чернігівської фортеці та її окремих укріплень. Тут йдеться про необхідність проведення наступних робіт: будівництва лівої фланки Катерининського бастіону, підвищення інших «ліній» цього ж бастіону до попереднього рівня, вирівнювання у плані та в профілі куртини між Водяним бастіоном та напівбастіоном, що лежить при дерев'яному замку. У тексті приведені критичні зауваження щодо креслень проекту, оскільки не всі вони, з позиції автора чернетки, мають сенс або можуть бути практично втілені. Незважаючи на зовнішню крутість лівої фланки Катерининського бастіону, пропонувалося не робити її настільки крутою, як показано на профілі, однак збудувати у відповідності до вже існуючих зовнішніх «крутостей» інших ліній цього бастіону, а пошкоджений бастіон, який знаходився між Водяним бастіоном та напівбастіоном, що лежав при дерев'яному замку, - знищити і ніяких нових споруд не будувати.

На згаданий проект накладенарезолюція генерал-фельдцейхмейстера і кавалера графа Шувалова.

Введення у науковий обіг даного документу сприятиме кращому уявленню про рівень взаємодії різних державних установ у галузі забезпечення обороноздатності міст-фортець Лівобережної України в середині XVIII ст. 03.04.2014 р.

Размещено на Allbest.ru