Давньоруське селище на чернечих джерелах
Розгляд археологічних розвідок, що проводилися на північно-західній околиці міста Глухова поруч із гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення "Чернечі джерела". Виявлення невідомого раніше давньоруського селища з матеріалами ХІ-ХV століть.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.04.2019 |
| Размер файла | 2,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Давньоруське селище на чернечих джерелах
Ю.О. Коваленко
Питання історичної топографії будь-якого середньовічного міста безперечно має велике значення у вивченні його минулого. Без цього неможливо скласти уявлення про щільність його забудови та межі, архітектурно-планувальну структуру, кількість населення. Для відтворення найбільш повної картини вигляду міста не менш важливим є також дослідження його округи. Займаючись вивченням історико-археологічної спадщини Глухова, частково торкалися питань історичної топографії періоду княжої доби не тільки безпосередньо міста, а і його округи Д.Я. Самоквасов [1, 111-114], М.Ф. Біляшевський [2, 48-49], П.М. Єременко [3, 97-99]. І.С. Абрамов [4, арк. 19], Я.М. Морачевський [5, 42-43], В.І. Бєлашов [6, 6-7], В.В. Приймак [7, 90-154].
Рис. 1. Вінчики гончарної кераміки XI-XV ст.
Дана робота присвячена дослідженню нововиявленого поселення, яке знаходиться на правому березі р. Берези на північно-західній околиці Глухова поряд із гідрологічною пам'яткою природи місцевого значення «Чернечі джерела».
Сучасна назва «Чернечі джерела» своїм виникненням пов'язана з історією глухівського дівочого монастиря, який у давнину знаходився неподалік. Заснувала його на власній землі у 70-х роках XVII ст. удова дворянина Марка Кимбари Афанасія Юхимівна. Вона й стала першою ігуменею обителі. Відповідний універсал був підписаний гетьманом Д. Многогрішним у м. Батурині 17 січня 1674 року [8, 360-361]. Спочатку монастир знаходився у с. Чернеччина (зараз - район суконної фабрики) і носив назву Спасо-Преображенського.
З джерелами, що розміщені компактною групою у заплаві р. Берези - притоки р. Есмань - пов'язаний ряд легенд та оповідей мешканців передмістя Глухова Усівки. Здавна джерела вважалися святими. За свідченнями старожилів колись біля них стояв хрест з іконою. Дехто навіть говорить про дерев'яну капличку.
Виникнення подібних легенд майже завжди має якесь підґрунтя. У більшості випадків дослідження місць, з якими пов'язані ті чи інші народні перекази, виявляє давні поселення, городища, могильники та ін. Думка про те, що поблизу «Чернечих джерел» потрібно шукати давнє поселення, була висловлена ще у 90-х роках ХХ ст. істориком та дослідником місцевих старожитностей В.І. Бєлашовим. Тоді ж ним та автором статті були проведені розвідки, які підтвердили це припущення. Під час першої розвідки на правому березі р. Берези на розораному полі було підібрано кілька фрагментів гончарної кераміки ХІІ--ХІІІ ст. та кам'яний терочник [9, 11].
Рис. 2. Фрагменти груболіпних горщиків київської культури (II-V ст. н. е.)
Восени 2012 р. після глибокої оранки поля ліворуч від ґрунтової дороги, що простяглася уздовж лісосмуги у напрямку с. Слоута, автором були зафіксовані на ріллі три світлі плями, що виділялися на тлі чорнозему. На поверхні плям виявлені вкраплення глини, фрагменти кераміки, шматочки деревного вугілля, печин. У результаті ретельного обстеження місця оранки була зібрана невелика колекція зразків кераміки, характерної як для домонгольського часу, тобто XII--XIII ст., так і кераміки XIV-XV ст. (Рис. 1). Вірогідно, плугами були порушені культурні шари давньоруського періоду, а світлі плями на поверхні вказували на місцезнаходження залишків споруд, що знаходяться на невеликій глибині.
Рис. 3. Фрагмент бронзової фібули з виїмчастими емалями (ІІ-Vст. н. е.)
На відстані 20-30 м від скупчення давньоруського матеріалу знайдено речі, що відносяться до київської археологічної культури (II-V ст. н. е.), зокрема фрагменти груболіпної кераміки з характерними скісними насічками по вінчику (Рис. 2) та уламок бронзової фібули з виїмчастими емалями (Рис. 3). Ближче до лісосмуги на ріллі знайдений людський череп, що належав дитині віком 10-12 років.
Перераховані знахідки говорять про те, що на означеному місці могло знаходитися кілька різночасових поселень: спочатку - ранньослов'янське, київської археологічної культури (ІІ-V ст. н. е.), пізніше - давньоруське.
Рис. 4. Прикраси-підвіски
Рис. 5. Фрагмент в'ятицького скроневого кільця
Рештки дитячого кістяка можуть вказувати на наявність давньоруського могильника у межах поселення. Виявлені матеріали київської культури не можуть дати вичерпної відповіді про розміри ранньослов'янського поселення, глибину залягання культурного шару, його потужність без проведення археологічних розкопок.
Рис. 6 (а). Фрагмент стулки хреста-енколпіона із погрудним зображенням святого
Рис. 6 (б). Фрагмент стулки хреста-енколпіона з рельєфним зображенням розіп'ятого
Більш докладно зупинимося на описі поселення давньоруського часу. Огляд усього зораного поля дав можливість визначити, що давньоруське селище було розташоване на східному схилі невеликого підвищення, на лівому березі напівпересохлого русла р. Берези, і займало площу близько 20 га. Саме на цій площі трапляються фрагменти кераміки, залізні вироби, шиферні Христа пряслиця і навіть предмети дрібної пластики з кольорового металу. Підвищення зі східного боку омивалося руслом р. Берези, а з його південного та північного боків знаходяться природні балки, котрі у давнину майже сполучалися між собою на заході, утворюючи своєрідний острів.
Рис. 7. Фрагмент золотоординського бронзового дзеркала
Рис. 8 (а). Перстень із тамгою
Рис. 8 (б). Перстень із тамгоподібними знаками, вирізьбленими на щитку
Рис. 9 (а,б). Данг хана Абдаллаха (тип 764 р. х., карбований у м. Азак у середині 1360-х рр.) Рис. 10 (а,б). Данг Абдаллаха карбування Орду Муаззам 766р. х. (року хіджри
Особливу увагу привертає фрагмент скроневого кільця, характерного для старожитностей племен в'ятичів (Рис. 5). Серед знахідок християнської атрибутики - хрести-енколпіони (Рис. 6 а, б), іконки із зображеннями святих.
Окремо слід виділити ряд речей золотоординського походження. Це частина бронзового дзеркала (Рис. 7), персні із тамгоподібними зображеннями (Рис. 8 а, б), а також шість золотоординських джучидських монет та їх місцевих (сіверських) наслідувань, котрі були знайдені тут у різні часи. Це данг хана Абдаллаха (Абдуллаха), карбований у м. Азак у середині 1360-х рр. (Рис. 9 а, б), данг Абдаллаха карбування Орду Муаззам 766 р. х. (року хіджри) (Рис. 10), наслідування данга хана Мухаммеда, який карбували, скоріше за все, на території Чернігово-Сіверщини у 1370-х рр. (Рис. 11 а, б), два данги Мухаммеда, карбовані в Орді 772 та 773 р. х. (Рис. 12 а, б, 13 а, б) та наслідування кримському дангу хана Бек-Суфі (1419-1422 рр.) (Рис. 14 а, б) [10, 131]. археологічний гідрологічний давньоруський селище
Глухів поступово занепав і перестав існувати як значний центр розвитку торгівлі та ремесел після страшної епідемії чуми, що охопила частину Русі, як свідчить Никонівський літопис, у 1352 р. [11, 108]. Що ж стосується округи міста, зокрема селища біля «Чернечих джерел», то воно, вірогідно, продовжувало жити й розвиватись ще й після 1352 року. Підтвердженням цьому є знахідки кераміки XIV-XV ст. та золотоординських монет. Всі монети мають досить вузькі хронологічні
Поселення на «Чернечих джерелах» - досить рідкісний археологічний комплекс, що складається з різночасових об'єктів: ранньослов'янського поселення київської культури (II-V ст. н. е.), давньоруського селища (ХІ-XV ст.) і, можливо, давньоруського могильника. Винятковий інтерес становить факт існування об'єкту у золотоординський час. Як свого часу наголошував В.О. Довженок, археологічна наука до недавнього часу недостатньо уваги приділяла пам'яткам післямонгольського часу [13, 79]. Територія ж Глухівщини цього періоду взагалі для нас своєрідна «terra Incognita». Більшість давньоруських городищ та селищ округи літописного Глухова датується домонгольським часом (ХІІ-ХІІІ ст.), а археологічні матеріали XIV-XV ст. зустрічаються досить рідко. Вірогідно, переважна кількість населених пунктів могла припинити своє існування у період князівських усобиць першої половини ХІІІ ст. чи то монгольської навали 1238-1239 рр., або в результаті регулярних ординських набігів на Сіверщину, які відбувалися з певною періодичністю протягом усього ХІІІ ст. [14, 181-199]. Винятком можна вважати селище на «Чернечих джерелах», котре, на нашу думку, припинило своє існування не раніше кінця XIV ст. - початку XV ст.
Автор висловлює щиру подяку професору, завідувачу кафедри географії та краєзнавства Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка Л.М. Булаві за консультації по атрибуції нумізматичного матеріалу, що вперше вводиться до наукового обігу.
Посилання
1. Самоквасов Д.Я. Северянская земля и Северяне по городищам и могилам. - М., 1908. - 119 с.
2. Бєлашов В.І. До питання локалізації місця курганного могильника у селі Полошки Глухівського району Сумської області // Сіверщина в контексті історії України. - Суми, 2007. - С. 48-49.
3. Под ред. Трутовского В.К. Труды московского предварительного комитета по устройству четырнадцатого археологического съезда. Вып. 1. - М., 1906. - 105 с.
4. АІІМК, ф. 1, 1907, сп. 54, арк. 19. Дело императорской археологической комиссии. О раскопках И.С. Абрамова в Черниговской губернии. - 27 арк.
5. Коваленко Ю.О. Меценати і колекціонери в історії становлення глухівського музейництва (до 100-річчя Глухівського краєзнавчого музею) // Археологічний літопис Лівобережної України. - Полтава, 2002. - № 1. - С. 42-43.
6. Бєлашов В.І. Глухів - столиця гетьманської і Лівобережної України. - Глухів, 1996. - 145 с.
7. Приймак В.В. Путивльське удільне князівство Чернігово- Сіверщини. - Полтава, 2007. - 180 с.
8. Под ред. Василенко Н.П. Генеральное следствие о маетностях Нежинскаго полка 1729-1730 гг. (Вып. 1) - Чернигов, 1901. - 468 с.
9. Бєлашов В.І. Археологічні дослідження міста Глухова (огляд історичного і сучасного стану. 1872-2000 рр.) // Збереження історико-культурних надбань Глухівщини: матеріали першої науково-практичної конференції (18 квітня 2002 р.). - Глухів, 2002. - C. 7-16.
10. Коваленко Ю.О. Джучидські монети та їх сіверські наслідування з літописного Глухова та його округи // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам'яткознавства (Серія «Пам'яткознавство Північного регіону України», № 4) Вип. 14 (17). - К., 2012. - С. 128-134.
11. Зотов Р.В. О черниговских князьях по любецкому синодику и о черниговском княжестве в татарское время. - СПб., 1892. - 379 с.
12. Пуцко В.Г Давня глухівська знахідка // Сіверщина в історії України. Збірник наукових праць. Вип. 6. - Київ-Глухів, 2013. - С. 165-169.
13. Довженок В.О. Среднее Поднепровье после татаромонгольского нашествия // Древняя Русь и славяне. - М., 1978. - С. 76-82.
14. Голубовский П.В. История Северской земли до половины XIV столетия. - К., 1881. - 209 с.
Анотація
Стаття присвячена опису результатів археологічних розвідок, що проводилися на північно-західній околиці м. Глухова поруч із гідрологічною пам'яткою природи місцевого значення «Чернечі джерела». У ході розвідок було виявлено невідоме раніше давньоруське селище з матеріалами ХІ-ХV ст.
Ключові слова: фібула, виїмчасті емалі, київська культура, племена в'ятичів, хрест-енколпіон, джучидськімонети.
Статья посвящена описанию результатов археологических разведок, проводившихся на северо-западной околице г. Глухова рядом с гидрологическим памятником природы местного значения «Черничьи родники». В ходе разведок было обнаружено неизвестное ранее древнерусское селище с материалами ХІ-ХУ вв.
Ключевые слова: фибула, выемчастые эмали, киевская культура, племена вятичей, крест-энколпион, джучидские монеты.
This article describes the results of archaeological investigations conducted on the northwestern outskirts ofHlukhiv near hydrological natural monument of local importance «Chernechi springs.» During the intelligence was discovered previously unknown ancient Russian village materials XI-XV centuries .
Key words: fibula, vyemchastye enamel, kiev culture, tribes Vyatichi, cross-encolpion, Jochid coins.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд перших еміграційних потоків з України на межі ХІХ-ХХ століть. Умови формування діаспори як засобу буттєвого вкорінення емігрантів на новому культурно-історичному ґрунті. Внесок українців у розвиток економіки і культури канадського суспільства.
статья [24,6 K], добавлен 11.09.2017Розгляд поглядів Шарля де Голля на інтеграційні процеси у Західній Європі у ракурсі національного питання, економіки, системи безпеки і оборони та принципу керування цим об'єднанням. Аналіз шляхів реалізації програми де Голля на практиці у 1958-1968 рр.
статья [54,1 K], добавлен 11.09.2017Антропологія як шлях в історію первісного суспільства: ретроспективна реконструкція динамічного ряду археологічних і етнографічних явищ культури; інформативність і достовірність матеріальних і письмових джерел, їх значення в дослідженні первісності.
реферат [71,2 K], добавлен 01.02.2012Положение города Глухова в XVIII веке. Причины перенесения столицы в Глухов. Органы государственной власти. Правление последнего гетмана и ликвидация автономии. Архитектура и фортификация города. Роль Глухова в развитии культуры Украины и России.
курсовая работа [51,4 K], добавлен 26.10.2011Розгляд та аналіз питання історії взаємин Русі з візантійським Херсоном-Корсунем. Виявлення символотворчої ролі цього міста у справі навернення на християнство київського князя Володимира й організації церковно-культурного життя в тогочасному Києві.
статья [43,6 K], добавлен 18.08.2017Особливості та основні етапи протікання селянської війни під керівництвом Н.І. Махна, хронологічні рамки цього явища, його місце в історії України та всесвітній історії. Співставлення характеру тлумачення науковцями значення руху в різних джерелах.
реферат [21,4 K], добавлен 20.09.2010Реєстр міст, селищ і сіл України. Назви міст за прикметою, характерною ознакою. Кількість назв міст яка може бути точно і повністю розкрита і пояснена. Прикмети, покладені в основу найменування наших міст. Традиція називати міста іменами визначних осіб.
реферат [45,3 K], добавлен 01.03.2009Розгляд історії формування церковної організації. Ознайомлення із змінами у світобаченні та світосприйнятті язичницького давньоруського суспільства, трансформації ціннісних орієнтацій особистості, що відбулись під впливом прийняття християнства.
дипломная работа [118,2 K], добавлен 17.06.2010Огляд зброї дальнього бою з території Буковини. Особливості військового озброєння ближнього бою та обладунок давньоруського воїна з території Сіретсько–Дністровського межиріччя. Характеристика спорядження вершника та верхового коня з території Буковини.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 01.03.2014Історичні дані про соціальний уклад та побут стародавнього міста Воїнь, його географічне розташування та значення в історії древніх слов'ян. Вивчення оборонних споруд міста, особливості житлових і господарських будівель. Зовнішній вигляд могильників.
реферат [27,2 K], добавлен 29.11.2009Проблема військового мистецтва таборитів в історіографії, виявлення джерел для дослідження. Чеська, українська та російська історіографія. Джерела до військової історії гуситів. Хроніки та літописи, офіційні джерела. Листи Яна Жижки, гуситські пісні.
курсовая работа [106,5 K], добавлен 24.04.2014Перспективи використання підводного простору в археологічних дослідженнях на теренах України. Підводні археологічні експедиції на початку XX ст. Діяльність Р.А. Орбелі в галузі підводної археології. Відкриття затоплених портових кварталів Херсонеса.
реферат [38,9 K], добавлен 18.05.2012Еволюція розвитку середньовічної зброї на території Буковини. Динаміка розвитку військової справи. Зброя ближнього бою та обладунок давньоруського воїна на території Сіретсько-Дністровського межиріччя. Спорядження та атрибути вершника та верхового коня.
курсовая работа [3,6 M], добавлен 25.02.2014- Ранньопервісна община мисливців, збирачів та рибалок за даними археологічних та етнографічних джерел
Розгляд головних рис суспільних відносин родової общини на межі верхнього палеоліту. Побут, господарська діяльність, соціально-економічні відносини людей. Віковий і міжстатевий поділ праці; інститут шлюбу та сім'ї. Організація влади та духовна культура.
реферат [1,0 M], добавлен 25.05.2014 Сутність поняття "джерела права". Загальна характеристика проблем формування права Київської Русі. Знайомство з важливими теоретично-історичними засадами Руської Правди як джерела права. Розгляд особливостей та головних етапів розвитку звичаєвого права.
курсовая работа [177,9 K], добавлен 13.01.2015Проблема взаємовідносин еллінів і варварів в історіографії. Тіра та фракійське населення в римську добу. Аналіз та основні аспекти контактів жителів античної Тіри з місцевим населенням Північно-Західного Причорномор’я - із сарматами, скіфами, гетами.
научная работа [5,5 M], добавлен 13.01.2016Витоки місцевого самоврядування на українських землях, відновлення гетьманства. Земська реформа Олександра II: земські установи як органи місцевого самоврядування, джерело їх доходів та повноваження, поділ виборців на три курії та їх виборчі права.
реферат [19,5 K], добавлен 31.05.2010Візуальні обстеження і збір знахідок, складання планів, опис монет античного міста Ольвії. Планомірні і цілеспрямовані дослідження Ольвії і її некрополя Б.В. Фармаковським. Значення Ольвії, як культурного та політичного центру Північного Причорномор'я.
реферат [16,5 K], добавлен 29.05.2016Характерні риси політики португальської корони відносно колонізації Бразилії протягом першої половини XVI ст. Особливості початкової фази колонізації північно-східної Бразилії португальцями. Місія португальського капітана-донатарія Дуарті Коелью Перейри.
статья [26,1 K], добавлен 24.04.2018Історичні джерела як носії інформації, яка є основою для реконструкції минулого людства, методи отримання, аналізу та зберігання. Археологія та оцінка її значення для вивчення історії стародавнього світу. Етапи дослідження історії Стародавнього Єгипту.
реферат [28,1 K], добавлен 22.09.2010
