Періодичні видання зарубіжної україніки як джерело з історії українського жіночого руху (1948-1953 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК [930.2:070:061.2-055.2](477)“1948/1953”

Періодичні видання зарубіжної україніки як джерело з історії українського жіночого руху (1948-1953 рр.)

Анотація

У статті проаналізовані матеріали періодичної преси зарубіжної україніки як джерела з історії українського жіночого руху за кордоном у 1948-1953 рр. Визначена основна тематична скерованість статей. Досліджено жіночі організації, інформація про які подана в періодиці. Стаття розкриває роль преси у вивченні жіночих організацій в еміграції. Визначені основні різновиди інформації для дослідження жіночих об'єднань, які містяться у газетах. Зокрема, проаналізовані фотодокументи, як зображувальні джерела, оскільки вони виступають важливим джерелом при дослідженні жіночого руху. Матеріали статей представляють значну цінність для дослідження цієї тематики тому, що вони є одним із основних джерел з задекларованої проблематики.

Ключові слова', періодичні видання, зарубіжна україніка, український жіночий рух, еміграція, джерельна база.

Аннотация

В статье проанализированы материалы периодической прессы зарубежной украиники как источника по истории украинского женского движения за границей в 1948-1953 гг. Определена основная тематическая направленность статей. Исследовано про какие женские организации було описано в периодике. Статья раскрывает роль прессы в изучении женских организаций в эмиграции. Определены основне виды информации для исследования женских объединений, которые содержатся в газетах. Проанализированы фотодокументы, как изобразительные источники, поскольку они выступают важным источником при исследовании женского движения. Материалы статей представляют большую ценность для исследования этой тематики потому, что они являються одним из основных источников по данному вопросу.

Ключевые слова', периодические издания, зарубежная украиника, украинское женское движение, эмиграция, источниковая база.

Annotation

In the artide there have been analyzed the materials of the periodical press of Ukrainian studies abroad as a source of history of the Ukrainian women's movement abroad during the period of 19481953. It has been defined the main subject area of the artides. It has been investigated which women's organizations were described in the periodicals. The artide reveals the role of printed press for the studying of women's organizations in emigration. It has been determined the main varieties of information for investigation of the women's associations presented in the newspapers. Besides, there have been anal yzed documentary photographs as vi sual sources because they are the mai n source for the women's movement investigation. The materials of the artides are considered to be of great importance for studyi ng of thi s subj ect area as they are one of the key sources on the probl em.

Key words: periodicals, foreign ucrainica, the Ukrainian women's movement and emigration, the source base.

Піспя Другої світової війни багато українців опинипася за межами своєї Батьківщини. На теренах інших країн, вони розпочапи гуртуватися, створювати свої організації, союзи. Не виключенням були й жінки, які ще на початку 20-х рр. XX от. починають створювати свої організації у Канаді, Франції, США, Німеччини, Австралії та інших країнах світу. Це “Союз українок Канади”, “Організація українок Канади”, “Союз українок Франції”, “Союз українок Америки” тощо.

Мета статті - проаналізувати матеріали статей газет зарубіжної україніки та визначити їх джерелознавчу цінність.

На сьогоднішній час є декілька історичних праць про жіночі організації за кордоном, зокрема праці, присвячені Союзам українок Канади та Америки [1-3]. Так, у 1941 р. виходить “Ювілейна книжка Союзу українок Америки (1925-1940 рр.)” [1], присвячена 15-річчю заснування цієї організації. У ній детально досліджена діяльність “Союзу українок Америки”, представлені звіти роботи відділів, які входили до її структури, подано діяльність “Союзу українок Канади”, простежено становище жінок в Україні у XIX - на початку XX от., короткі відомості про жіночі організації в Україні, їх завдання, детально розглянуто функціонування “Союз українок у Львові”.

Чільне місце в історіографії вивчення діяльності жінок за межами України має праця голови “Союзу українок Канади” упродовж 1942-1948 рр. Н. Когуської “Чверть століття на громадській ниві 1926-1951: Історія Союзу українок Канади” [2]. У ній висвітлено діяльність “Союзу українок Канади”, простежено основні напрямки роботи, вміщено відомості про перший часопис “Український голос”, що виходив у Канаді.

Значний вклад у дослідження діяльності жіночого руху за межами нашої країни має ювілейна книга з нагоди 30-тилітньої діяльності жіночого товариства при катедрі Святого Івана у Едмонтоні “Історія відділу Союзу українок Канади 1926-1956” [3], яку впорядкувала Д. Яндова, голова жіночого товариства у 1938 р. У ній представлена історія жіночої організації, її основна діяльність, загальні відомості про голів жіночого товариства та почесних членів. Висвітлено основні завдання інституції, її роль у відкритті дитячих садків та шкіл, подано діяльність комітетів, які входили до жіночої організації.

Проте, сьогодні не має спеціальних джерелознавчих досліджень, у яких би аналізувалася періодичні видання як джерело з історії українського жіночого руху в еміграції у 1948-1953 рр., що й обумовлює актуальність даної статті.

Аналізуючи досліджувану проблематику, нами опрацьовано шість найменувань газет, які висвітлювали діяльність жіночих організацій в еміграції. Це видання, які виходили за кордоном українською мовою: “Гомін України”, “Наша мета”, “Український самостійник”, “Українське слово”, “Український голос” та “Новий шлях”. Повністю збережені тиражі газети “Новий шлях”. Декількома номерами представлені газети “Український голос” за 1948 р., “Українське слово” за 1950-1953 рр., “Український самостійник” за 1952-1953 рр., “Гомін України” та “Наша мета” за 1953 р. Вони не мають повністю зібраної колекції номерів за весь рік, тому кількість поданих статей незначна.

Чотири газети були видані у Канаді, дві з них “Український голос” та “Новий шлях” у Вінніпезі і дві: “Гомін України” та “Наша мета” у Торонто. Лише по одній газеті представлена Німеччина і Франція. Зокрема, у Мюнхені - “Український самостійник”, у Парижі - “Українське слово”. Найбільша кількість газет, виданих у Канаді обумовлюється тим, що там знаходиться найбільша українська діаспора світу.

Проаналізувавши матеріали газет, виявлено 615 статей, які висвітпювапи діяльність українських жіночих організацій за кордоном. Інформація щодо кількісних показників статей за роками подано у таблиці 1.

Таблиця 1

Отже, найбільша кількість статей представлена у 1948 р., далі відбувається спад публікацій з цієї тематики. Це обумовлюється тим, що після Другої світової війни багато українців емігрувало в інші країни світу, у яких створювали різні організації, тому саме у цей період діяльності жіночих організацій приділялося достатньо уваги у періодичній пресі.

При дослідженні основної тематики статей виділяються основні жіночі організації про діяльність яких висвітлювалося на шпальтах періодичної преси. Інформацію щодо різновидів жіночих організацій на шпальтах газет подана у таблиці 2.

Таблиця 2

Таким чином, періодична преса зарубіжної україніки висвітлювала діяльність 38 українських жіночих організацій, які діяли на теренах інших країн. Найбільша кількість статей розповідала про діяльність ОУК, що обумовлено тим, що ця організація була найактивніша у своїй діяльності.

За тематикою статті поділяються на 6 груп: повсякденна діяльність жіночих організацій - 372 статей; збори жінок - 101 стаття; звернення до жінок - 23 статті; спогади членів жіночих організацій - З статті; публіцистика та репортажі (про жінок “піонерок” українського жіночого руху та еміграція) - 4 статті; об'яви (які виходили під назвою “Вісті з товариств”, або “Річні збори”) - 112 статей. Інформація щодо кількісних показників тематичних груп подана у діаграмі 2.

Діаграма 2

Для дослідження жіночого руху великого значення набувають статті першої тематичної групи, представленої найбільшою кількістю статей, у них подано звіти з діяльності, безпосередньо описана робота жіночих організацій, участь жінок в організації свят, присвячених Лесі Українці, Т. Шевченку, Дню матері тощо. Окремо у цій групі, виділені статті, які містять подяки членам жіночих організацій за те, що вони допомагати громадянам, які опинилися за межами України. Відповідно, динаміку публікацій подяк членам жіночих організацій подано у діаграмі 3.

Діаграма 3

Таким чином, 1948 р. представлений найбільшою кількістю статей у який містяться подяки, далі майже однаково кількість статей, які підтверджують допомогу жінок особам, які потребували допомоги.

Значний вклад роблять у дослідження статті другої тематичної групи, у яких представлена інформація про проведено збори жінок, конференції, конгреси, з'їзди тощо. Ці статті вміщують значну інформацію, бо на таких зборах жінок були прийняті плани роботи, постанови, резолюції тощо.

Так, у статті “XIII Крайова конференція ОУК” [4, с. 4], зазначено, що на цій конференція, яка проходила наприкінці грудня 1950 р., виділено такі напрямки роботи ОУК: виховання української молоді у пошані до своєї країни; поширення культурно-освітньої діяльності через курси, свята, народне мистецтво; посилення допомоги та збільшення фондів Золотого Хреста; надання матеріальної підтримки журналові `Жіночий світ”; зміцнення ОУК через приєднання нових членів; заснування нових відділів; посилення організаційної діяльності; активізація молодих жінок та приєднання їх до ОУК; співпраця з українськими та англійськими організаціями; праця у “Світовій федерації українських жіночих організацій” (далі - СФУЖО) тощо. На конференції ОУК, у липні 1952 р. ухвалено найважливіші постанови, серед них такі: співпраця з загальним жіночим рухом Канади; толерантність до інших українських жіночих організацій, які діяли для добра українського народу і Канади; подальша допомога “залишенцям”; посилення українськими книжками шпитальних і різних публічних бібліотек; виховання молоді на прикладах сильних, здорових і свідомих членів української нації і громадян Канади через рідні школи, дитячі садки тощо [5, с. 3].

Важливе значення для дослідження мають резолюції, серед них “Резолюція XII Крайової конференції ОУК” 1949 р. [6, с. 3], у якій відзначені основні завдання ОУК. Зокрема, виділено чотири резолюції: загальні, виховні, гуманітарні, суспільно-організаційні. Серед загальних резолюцій виділені такі: жінки повинні допомагати газеті “Новий шлях” приєднанням нових передплатників; збиранням коштів на пресовий фонд; вступом у ряди місцевих жіночих рад для праці у розв'язанні загальних жіночих проблем; вступом у ряди “Консумерсу” - жіночого руху, який боровся проти “надужиття і визиску” в продажу і домагався контролю цін і якості споживчих товарів; збільшення експонатів музею ОУК. Усе жіноцтво мало ставитися зі щирістю, ввічливістю, пошаною та любов'ю до українських новоприбулих громадян надавати їм допомогу і пораду та вітати їх радо та з сестринською щирістю у рядах ОУК [6, с. 3].

У виховних резолюціях виділялося наступне: посилення опіки над молоддю; виховання їх у пошані та віри до батьків, любові до рідного народу; плекання рідної мови, культури, традицій, щоб молодь була корисна для своїх родин, українського народу та для Канади [6, с. 3].

Гуманітарні резолюції стосувалися наступного: українцям, які внаслідок Другої світової війни були змушені залишити рідні землі та знаходилися в чужих краях і таборах, жінки мали б допомагати морально і матеріально [6, с. 3].

Суспільно-організаційні резолюції окреслювали, що члени ОУК мали б творити національну культуру в Канаді, захищати її самобутність [6, с. 3].

Статті третьої тематичної групи представляють звернення членів жіночих організацій до жінок. Так, у зверненні до жінок України [7, с. 4] окреслювалися основні напрямки роботи. Зокрема, вказувалося, що ОУК та її відділи вели корисну зорганізовану діяльність у гуманітарній, культурно- освітній й господарській сфері. Найбільше вони присвятили свою діяльність допомозі українським жінкам, рятуючи своє життя перед “тортурами комунізму”. Вони видавали різні публікації, книжки, журнали, часописи. Перед III конгресом українців Канади, який відбувся у лютому 1950 р. голова СФУЖО О. Кисілевська звернулася до українського жіноцтва, виділила завдання жіночих організацій. Вона зазначила, що жінки повинні допомагати виховувати молоде покоління у релігійному й національному дусі, позаяк “від цього залежить дальше національне існування й розвиток життя української еміграції, як і тих, що вже мають повні громадські права в Канаді” [8, с. 7].

Вказувана на тому, що опіку над молоддю варто розпочинати з засновування дитячих садків, поставити на найкращому рівні рідну школу, щоб вона могла гідно сповнити своє велике завдання через курси українознавства в університетах, допомагати в здобутті вищої освіти талановитій молоді [8, с. 7].

У сфері суспільного захисту й здоров'я, важливим питанням, на думку О. Кисілевської, була боротьба з вживанням алкоголю. Окрім того, на думку голови СФУЖО, важливою була допомога у переселенні з Європи значної частини осіб, заслужених в громадській науковій та фаховій праці, також матерів з дітьми. У політичній сфері, українське жіноцтво мало б зберігати понадпартійність [8, с. 7].

Четверта тематична група містить спогади членів жіночих організацій. Зокрема, Є. Ситник, поділилася враженнями про з'їзд та конгрес жінок, поділилася враженнями про подорож Альбертою.

Є. Ситник зазначала: “З'їзд Заходу дав нам велику моральну насолоду, підніс в очах наших співгромадян високу нашу культуру, нашу пісню і наше мистецтво, а в нас влив надію на оживлення праці для добра Канади й нашої України...” [9, с. 3].

П'ята тематична група містить репортажі - розповідь про жінок “піонерок” українського жіночого руху: М. Гладку, Г. Романець, М. Магас, про них вела репортаж Є. Ситник, яка відвідала їх. Вона описала життя перших жінок, які приїхали за кордон, взявши у них інтерв'ю про еміграцію, у якій описано основні етапи еміграції та започаткування жіночого руху.

Значна цінність шостої тематичної групи - об'яви, що містяться у газеті “Новий шлях”, вони інформують про збори жіночих організацій. Аналізуючи об'яви, можемо стверджувати, що жінки збиралися на засідання, проводили звіти з роботи тощо. Інформація щодо кількісних показників публікацій об'яв подано у діаграмі 4.

Діаграма 4

Таким чином, динаміка публікацій об'яв надає інформацію про збори жінок, їх активність у проведенні річних зборів, конференцій тощо.

Аналізуючи матеріали періодичної преси окремо виділилися фотодокументи, які містяться на шпальтах газет. Фотодокументи, як зображувальні джерела, є окремим видом джерел, які несуть значну інформаційну цінність для дослідження. Вони є свідками тих подій, про які йдеться у статтях, формують уяву про зовнішній діячів жіночих організацій.

Серед досліджуваних газет фотодокументи представлені у двох газетах: “Новий шлях” та “Український самостійник”. Загальна кількість фотодокументів складає 98 фотографій, серед них 97 фото знаходиться у газеті “Новий шлях” та лише одне фото у газеті “Український самостійник”. Серед них виділені такі різновиди фотографій: портретні - 71 фотографія, колективні - 16 фотографій, подійові - 11 фотографій. Інформація щодо кількісних показників, що стосуються фотодокументів по подана у діаграмі 5.

Діаграма 5

Практично однакова кількість фотодокументів містять статті за 1948-1949 рр., 1951 р., 19521953 рр. Найбільшу кількість фотографій і портретів представлено у 1950 р.

Одним із основних видів джерел з історії українського жіночого руху в еміграції (1948-1953 рр.) є преса зарубіжної україніки, яка розкриває діяльність жіночих організацій, що діяли у різних країнах світу, вони формують джерельну базу для вивчення жіночих організацій за кордоном. Матеріали на шпальтах газет несуть різну за видом та формою інформацію, яка допомагає формувати погляд на вклад жіночих об'єднань у розвиток суспільства. Окрім статей у газетах містяться і фотодокументи, як окремий вид джерельної інформації. Вони виступали свідками подій, представляли портрети діячок жіночого руху, що мало значний внесок у історичне джерелознавство.

Список використаних джерел