Рукописні книги у Крехівському монастирі в XVII-XVIII століттях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рукописні книги у Крехівському монастирі в XVII-XVIII століттях

У статті, на прикладі одного з монастирів, розглянуто місце рукописних книг в складі монастирських книгозбірень на українських землях в ранньомодерний час. На основі інвентарних описів, проаналізовано кількісні зміни складу рукописної колекції Крехівського монастиря впродовж XVII-XVIII ст. Здійснено загальний огляд тематичного складу манускриптів даної обителі.

В період середньовіччя та ранньомодерний час важливими центрами книжності були монастирі. В них не лише зберігались манускрипти чи стародруки, але часто обителі були осередками створення рукописів (скрипторіями) чи видавництва друків. Період кінця XVI - першої половини XVII ст. вважається часом розквіту рукописної книжкової культури на українських землях [1, с. 591; 5]. Натомість у другій половині XVII-XVIII ст. однією зі змін в книжковому складі православних та унійних монастирів на українських землях було поступове зменшення частки рукописних книг, подекуди до майже цілковитої заміни її стародруками.

Прийнято вважати, що рукописи становили «основну частину фонду» монастирських книгозбірень на українських землях в ранньомодерний час [1, с. 603]. Важливо не лише більш конкретно з'ясувати яку частку монастирських книгозбірень становили рукописні книги, але і простежити як кількість та тематика манускриптів змінювалась в складі конкретної монастирської книгозбірні впродовж XVII-XVIII ст. Це дозволить з'ясувати наскільки чисельно та тематично змінювались (поповнювались, втрачали) рукописні колекції монастирських книгозбірень у XVIII ст., період значного поширення друкованої книги. Крім того, дізнатись якою тематикою рукописних книг поповнювалось певне книжкове зібрання, що свідчить про нестачу відповідних творів у друках, читацькі інтереси ченців. Збереженість інвентарних описів за період XVII- XVIII ст. дозволяє проаналізувати такі зміни на прикладі Крехівської обителі.

Крехівський монастир Преображення Господнього, заснований в 1610-х роках, у XVII ст. був одним із найбільш знаних православних чернечих осередків на теренах Львівської єпархії. Натомість у XVIII ст., після переходу на унію, став важливим центром василіанського чернецтва. Разом зі заснуванням обителі розпочалось формування її книжкового зібрання, яке в другій третині XVII ст. налічувало близько сотні книг [6, арк. 3 зв.-4], та було великим у порівнянні з іншими тогочасними монастирськими бібліотеками [1, с. 604]. Натомість в останній чверті XVIII ст. - це вже зібрання чисельністю понад пів тисячі стародруків та рукописів [11, арк. 58-65 зв.]; бібліотека із середніми кількісними показниками у порівнянні із тогочасними книжковими збірками інших чернечих орденів на українських землях Речі Посполитої [21, s. 50].

До сьогодні книгозбірня Крехівського монастиря загалом, в тому числі і ранньомодерного часу, не збереглася як цілісний книжковий фонд. Незважаючи на те, що частина рукописних книг з даної обителі знаходиться сьогодні в архівних збірках Львова, зокрема у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника [13, с. 58, 76, 195-196, 216, 235, 324, 332, 343, 353], проте це лише незначна частина книгозбірні з періоду XVII-XVIII ст. Цілісне уявлення про кількісний та тематичний склад, в тому числі і щодо рукописної колекції, можна отримати на основі інвентарних описів монастирів. В даних джерелах містяться окрім описів церков та господарства монастиря загалом, записи про церковні (богослужбові), та, якщо були, бібліотечні книги обителей [19, с. 265]. Відомо щонайменше про вісім збережених до сьогодні інвентарних описів Крехівського монастиря ранньмоодерного часу: другої третини XVII ст. [6, арк. 3-4], 1739 р. [7, арк. 2 зв.-5], 1755 р. [8, арк. 5, 6 зв., 7-8.], 1759 р. [9, арк. 6 зв., 9 зв.-12], 1766 р. [10, арк. 8 зв., 16 зв., 20 зв.-22 зв.], 1771 р. [11, арк. 9 зв.-10, 23 зв.-27], 1777 р. [11, арк. 58-63] та 1779 р. [12, арк. 14-14 зв.] Джерело за 1779 р. практично не використовується в даній статті, оскільки в ньому поданий опис лише частини богослужбових книг. У всіх із вищезгаданих інвентарів подається спрощений опис книг, а в описі другої третини XVII ст. - подекуди навіть і одним словом. Хоча і не для всіх позицій, проте для значної кількості укладачі документів зазначали про РГАДА. - Ф. 389. - Оп. 1. - Ед. хр. 41. - Л. 377 об.-378 об.

Поліщук В. Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI ст. // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. -Книга І. Том 19. - К., 2009. - С. 80.

Поліщук В. Офіційні свідки - вижі Луцького замкового уряду в 1561-1567 рр. (особовий склад та службове підпорядкування) // Соціум. Альманах соціальної історії. - К., Інститут історії України НАН України. - 2005. - Вип. 5. - 28-39. рукописні примірники - «писаної», «pisany», «manuscript». В інвентарях XVIII ст. виділені окремі категорії манускриптів: «Xiqgi ruskiepisane» [11, арк. 26 зв.], «Ksi^gi ruskiepisane w bibliotece» [11, арк. 65 зв.]

За даними інвентарних описів, у другій третині XVII ст. рукописна колекція Крехівського монастиря налічувала близько тридцяти манускриптів, а найбільше в середині XVIII ст. - понад вісімдесят кодексів. До 1759 р. спостерігається поступове зростання кількості рукописних книг. Натомість в 1770-х рр. - зменшення чисельності манускриптів. Це могло бути наслідком наступних чинників: 1) частина з рукописів в інвентарних описах після 1759 р. не записувалась; 2) частина манускриптів була передана до інших монастирів чи церков; 3) утворювались конволюти - книги, в яких були оправлені декілька творів (див. Діаграму № 1).

монастирський рукописний земля

Більшість манускриптів - це кириличні книги, що є характерним для рукописної культури в монастирях на українських землях в період XVI-XVIII ст. [4] Насамперед знаходились книги церковнослов'янською мовою, яка хоча і була «офіційною» лише до рубежу XVII-XVIII ст., проте залишалась богослужбовою, сакральною мовою не лише у тогочасних православних, але і унійних монастирях [22, р. 19]. Поодинокі примірники трапляються і серед латино- та польськомовних книг. Зокрема в описах другої половини зазначається про наявність іншомовних рукописів з філософії - «Philosophiae manuscripta 2 in 4to», «Commentaria in phisicamphilosophus manuscripta tom 2» [11, арк. 24 зв., 25 зв.]

За допомогою інвентарних описів можна простежити і зміну частки рукописної колекції у Крехівській монастирській книгозбірні. Упродовж XVII-XVIII ст. дана колекція становила в середньому понад 20 % складу книжкового зібрання Крехівської обителі, тобто приблизно кожна п'ята книга була рукописною. Найбільшу складову манускрипти посідали в середині XVIII ст., станом на 1759 р. - 30%. Лише наприкінці 1770-х років частка падає до близько 10 %, що було зумовлено насамперед суттєвим збільшенням кількості стародруків, а чисельність рукописів навпаки зменшилась (див. Діаграму № 2). Для порівняння, наприкінці XVIII ст. рукописи становили також приблизно 1/10 книгозбірні в Микільському Пустинному монастирі та Михайлівському Золотоверхому у Києві [3, с. 816-818].

Отже, рукописна колекція практично впродовж всього ранньомодерного періоду історії монастиря становила відносно стабільну частку із незначними змінами - приблизно 1/5 книжкового фонду. Тобто впродовж XVII-XVIII ст. монастирська книгозбірня окрім друкованих продовжувала поповнюватися і рукописними книгами. І це не дивно, оскільки друкарні: по-перше, випускали не всі із потрібних книг для чернечих осередків, особливо у XVII ст.; по-друге, друкована книга була дорожчою від рукописної; по-третє, книгописання було «богоугодною справою» [18, с. 233].

Важливим є розгляд тематики рукописних книг, оскільки переписували здебільшого найбільш затребувані твори, або ті, які викликали особливий інтерес в ченців. Це в свою чергу відображає і певною мірою читацькі інтереси тогочасних насельників Крехівського монастиря [21, s. 95]. Найбільш поширеними тематичними жанрами серед рукописних пам'яток на українських землях в ранньомодерний час були: богослужбові книги, патристичні та агіографічні твори, проповідницька література (учительні Євангелія), полемічні твори, збірники мішаного змісту [1, с. 594-599].

Найчастіше в цей час на українських землях переписували богослужбові книги [1, с. 594], зокрема за збереженими до сьогодні рукописами це були Євангелія [18, с. 215-216]. Саме щодо літургійної літератури зі сакралізованим статусом [2, с. 22], укладачі інвентарів подавали ретельні описи, в тому числі зазначаючи про рукописи. Богослужбова література значну частку становила і в складі рукописної колекції Крехівського монастиря. Ще з другої третини XVII ст. в монастирі знаходились рукописні Мінеї у 12 томах - «м^не[й] м^сіа[ч]ньі[х] ві» [6, арк. 3]. Хоча в записі і не вказано, що книги рукописні, проте випуск друкованих багатотомних Міней на українських землях відомий лише з середини XVIII ст. - три київські (1750, 1774, 1787 рр.) та одне почаївське (1761 р.) видання [13, с. 11]. Саме Мінеї були поширені в рукописних варіантах, що було зумовлене її значним обсягом та відповідно високою ціною у друкованому вигляді.

Також ще з XVII ст. в обителі був рукописний Устав, про який зазначалось практично в усіх інвентарних описах до кінця XVIII ст. Наприклад за першим відомим інвентарем це запис «Уставъ писаньі[й] з московского ввлики[й]» [6, арк. 3], а за даними 1777 р. - «Оустауъ на ц^лий годъ in folio» [11, арк. 26 зв.]. Рукописними примірниками були представлені і Ірмолої. Дану богослужбову книги почали друкувати на українських землях лише з початку XVIII ст. За даними інвентарних описів, у Крехівському монастирі рукописні Ірмолої знаходились до середини XVIII ст. («Іармолой pisany in 4to», «Іармолой pisany», «Іармолой drugi pisany» [7, арк. 4 зв.-5]). Натомість в інвентарях другої половини - подібних відомостей вже немає. Серед богослужбових книг писаними екземплярами були представлені також: Апостоли [6, арк. 3], Пом'яники та Служебник [8, арк. 6 зв.; 9, арк. 9 зв.; 10, арк. 16 зв.; 11, арк. 23 зв.].

Найбільше серед рукописних книг Крехівського монастиря було патристичної літератури, тобто творінь Отців Церкви - ієрархів IV-VIII ст., які зробили значний внесок у формування церковної догматики, визначення канону богонатхненних текстів, написання літургії та інших богослужінь. Здебільшого святоотцівську спадщину становлять коментарі до Святого Письма у різних формах - пояснення, повчання, гомілії [16, с. 184]. Вже у першій половині XVII ст. знаходились манускрипти творів Іоана Золотоустого, Василія Великого, Єфрема Сиріна, Анастасія Синаїта, Макарія Єгипетського, Іоана Ліствичника, Іоана Касіяна Римлянина [6, арк. 3 зв.-4]. Поповнювалась збірка і новими манукриптами творів Отців Церкви. Наприклад, в інвентарі за 1739 р. зазначається про наявність твору катехитичного змісту - «Огласительних слів» Кирила Єрусалимського [7, арк. 5]. У XVIII ст. найбільше серед рукописів з патристики було творів Іоана Золотоустого - «Маргарит», «Бесіди» (на діяння святих апостолів, на послання апостола Павла до коринфян), «Повчання» (наприклад, про митаря і фарисея) тощо [7, арк. 4 зв.-5]. Варто зазначити, що у Крехівському монастирі знаходились святоотцівські твори, які були найбільш поширеними в тогочасних монастирських книжкових збірках загалом [1, с. 595].

Урізноманітнювали рукописну колекцію декілька екземплярів пам'яток візантійського походження [1, с. 592]. Це були збірники виписок із творів Отців Церкви - «Пандекти» Никона Чорногорця (Х ст.) «Пандекти» Антіоха, укладені ним у VI - VII ст. [17, с. 499]. В інвентарних описах про них зазначалось починаючи з другої третини XVII ст. Наприклад друга із вищезгадана книг малась на увазі під записом «а[н]тш)[х]» [6, арк. 3 зв.]. Окрім святоотцівських трактатів екзегетичного змісту, в усіх інвентарних описах зазначається про наявність книги «уа[л]ты[р] то[л]коваіа писанаіа» [6, арк. 4].

Третім жанром, поширеним серед рукописних книг Крехівського монастиря була житійна література - твори про подвиги та аскетичне життя християнських святих. Це збірники «Житій святих» руською мовою [11, арк. 26 зв.-27], в 1770-х роках знаходились ще і чотири томи польською - «Zywoty OO. SS. na wszystkie miesiqce w tomach...4» [11, арк. 27]. Здебільшого у рукописних примірниках поширювались Прологи - один із варіантів зібрань житій святих у східній християнській традиції).

Це зумовлювались тим, що дані книги не виходили друком щонайменше до середини XVII ст. [1, с. 595] Наприклад, станом на 1771 р. подібні зібрання представлені у Крехівській бібліотеці трьома рукописними екземплярами [11, арк. 26 зв.-27]. Переважно переписували і повість агіографічного змісту - «Історію про Варлаама та Йоасафа» [1, с. 597]. У Крехівському монастирі про наявність даного твору зазначається в інвентарних описах, починаючи з 1739 р. [7, арк. 5]

Поодинокими примірниками була представлена полемічна та проповідницька література. В інвентарних описах зазначається про наступні манускрипти полемічного змісту: «Pisania przeciw uniatow in 4to» [7, арк. 5] та «Ереси а[т]ступниковъ in folio minor» [8, арк. 8; 11, арк. 26 зв.]. Щодо другої зі зазначених назв - це анонімний твір 1606 р., який власне був поширений лише в рукописних копіях [1, с. 598]. Під записом «Ев[ан]г[е]ліе толкованое» [8, арк. 8] вірогідно малось на увазі Учительне Євангеліє. Дані пам'ятки гомілетичного змісту (зібрання проповідей на свята та неділі) почали поширюватись на українських землях з кінця XVI ст. [20, с. 6]

Таким чином, окрім безпосередньо збережених до сьогодні рукописних книг з Крехівського монастиря, важливим джерелом до вивчення рукописної колекції даної обителі та монастирських книгозбірень загалом є інвентарні описи. На основі даних джерел вдалося встановити, що у Крехівському монастирі впродовж XVII-XVIII ст. рукописи становили близько 1/5 книжкового фонду. Найбільше манускриптів у даному книжковому зібранні зосередилось в середині XVIII ст. - 80 одиниць зберігання. Натомість наприкінці 1770-х за кількістю рукописи опинились на маргінесі у порівнянні зі стародруками. Окрім поодиноких екземплярів латинською та польською мовами, переважаючу більшість рукописної колекції становили кириличні манускрипти.

За тематикою це були деякі з богослужбових книг (особливо поширені у XVII ст.), патристичні твори (насамперед Іоана Золотоустого), зібрання житій святих, поодинокі примірники проповідницької та екзегетичної літератури. Наявність значної кількості рукописних книг, та їхнє кількісне збільшення впродовж XVII-XVIII ст. свідчить з одного боку про існування традиції переписування книг у монастирі, а з іншого - про перебування в монастирі освічених ченців, а також їхні читацькі інтереси.

Джерела та література

монастирський рукописний земля

1.Боянівська М. Книгописання / Марта Боянівська // Історія української культури у 5 томах. - Київ, 2001. - Т. 2: Українська культура ХІІІ - першої половини XVII ст. - С. 591-608.

2.Боянівська М. Літургійна рукописна книжка в Україні в XVI - середині XVII ст.: до питання про сакралізацію / Марта Боянівська // Історія релігій в Україні: Тези повідомлень четвертого круглого столу, (Львів, 9-10 травня 1994 року). - Київ-Львів, 1994. - С. 22-24.

3.Дзюба О., Фрис В. Бібліотеки України / Олена Дзюба, Віра Фрис // Історія української культури у 5 томах. - Київ, 2003. - Т. 3: Українська культура другої половини XVII - XVIII ст. - С. 814-832.

4.Дзьобан О., Фрис В. Кирилична рукописна книга / Олександр Дзьобан, Віра Фрис // Рукописна україніка у фондах Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та проблеми створення інформаційного банку даних: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 20-21 вересня 1996 р.). - Львів, 1998. - С. 278-290.

5.Запаско Я. Пам'ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга / Яким Запаско. - Львів, 1995. - 480 с.

6.Інвентарний опис Крехівського монастиря другої третини XVII ст. // Центральний державний історичний архів України, м. Львів (далі ЦДІА України у Львові). - Ф. 129 (Львівський ставропігійський інститут, м. Львів). - Оп. 1. - Спр. 539. - 10 ак.

7.Інвентарний опис Крехівського монастиря у 1739 р. // ЦДІА України у Львові. - Ф. 684 (Протоігуменат монастирів Чину св. Василія Великого (м. Львів)). - Оп. 1. - Спр. 2042. - 7 арк.

8.Інвентарний опис Крехівського монастиря у 1755 р. // ЦДІА України у Львові. - Ф. 684. - Оп. 1. - Спр. 2043. - 9 арк.

Размещено на Allbest.ru